CC BY
46
УДК 331.105.44 Доц. 1.М. Флис, канд. полт наук - ЛН1 Ужгородського НУ
ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ПРОФСП1ЛОК
Розглянуто основш тенденцп свiтового та вггчизняного профспiлкового руху, 1х вплив на реалiзацiю принципов соцiального партнерства i здатнiсть адаптацп дiяльностi профспшок до мшливих умов соцiально-економiчноl сфери. Дшльшсть радянських профспшкових органiзацiй визначалася партшними рiшеннями, будь-яка шшдатива шд-лягала партiйному аналiзовi. Володiючи матерiальними ресурсами, профспiлки форму-вали серед трударiв мiф турботи держави та партп за 1хне соцiальне благополуччя та за-безпечене майбутне. Досвщ дiяльностi профспшок е актуальним у розрiзi критики. Виз-начено прюритети д1яльност втизняних профспiлок.
Ключовi слова: профспшки, соцiальне партнерство, глобалiзацiя, реструктуризация профспшок, глобальнi профспiлки.
Постановка проблеми. Профспшки радянсько1 епохи - одержавлена бюрократична оргашзащя зi широко розгалуженою структурою, що сповiдувала принцип демократичного центризму, сприяла проведенню у трудовi маси ко-мунiстичноí щеологи i, за визначенням головного функцюнера ВЦРПС Г. 6. Зь нов'ева, була "школою комушзму". Як iдеологiчно невщ'емна частина адмшс-тративного апарату радянського пiдприeмства, профспшки сво!' безпосереднi функцп - захист i представництво трудiвника - вбачали в офiцiйному "рамково-формальному" погодженнi рiшень адмiнiстрацií щодо реалiзацií прав на звшь-нення робiтника або змiни умов пращ. Представницька функщя профспшок по суп заперечувалася, будь-яке протиборство з командною адшшстративно-еко-номiчною системою не схвалювалося, оскiльки комунiстична партiя i так шбито представляла iнтереси всiх трудящих. Профспшкова дiяльнiсть базувалася пере-важно на споживацьких запитах працiвникiв, розподш колективних матерiаль-них благ i соцiальних послуг.
Кризовi процеси в останнi роки iснування СРСР, зниження життевого рiв-ня, нововведения в законодавствi iстотно обмежили коло дiяльностi профспiлок. На багатьох пiдприемствах профспшки були розпущенi, нововиниклi шд-приемства^рми цiлеспрямовано перешкоджали створенню профспшкових осе-редюв, а ставлення структур влади i пiдприемцiв до профспшок часто грунтува-лося на очевидно застарших уявленнях про 1хню попередню роль та мкце в ко-мандно-адмшктративнш системi, стримувало формування нових сощально-тру-дових вiдносин, рiвноправного партнерства.
Профспшка почала втрачати довiру трудiвника, ввдбувся масовий вiдтiк працiвникiв, якi не вбачали корисп вiд членства у цш бюрократичнiй оргашза-цií. За роки незалежносп профспшковий склад, тшьки ФПУ, зменшився майже на 62 %, до 9 208,5 тис. оаб. Тенденция до зниження чисельносп профспшок е характерною i для республш СНД, кра'н бвропи. Упродовж 90-х роюв кiлькiсть членiв профспшок зменшилася, зокрема: в Естонií - на 73 %, у Чехи - на 50 %, Польш - на 45 %. Полггика обмеження сфери дiяльностi профспiлок урядом М. Тетчер у 90-п роки призвела до 37,5 % ввдтоку членiв органiзацií. Аналогiчне вiдбулося з профспшками у США при Р. Рейгаш пiсля розгону страйку профспшки авiадиспетчерiв.
На сьогоднi, за ощнками бiльшостi представникiв соцiально-трудових вщносин, iснувания профспiлок в Украíнi мае традицшний, iнерцiйний характер. Профспiлки не виртують нагальнi базовi питання - як стати дiевими, що вважа-ти прiоритетним, яке правове шдфунтя формувати i якою мае бути автоном-
Науковий вкник НЛТУ УкраГни. - 2014. - Вип. 24.11
:ра
шсть. Пiдтвердженням цього - оцiнка респондентами загального стану профст-лок у сучасних умовах (рис.).
Рис. Оцтка респондентами загального стану профспток у сучасних умовах
Аналiз останшх дослщжень i публжацш. Фахiвцi активно дослщжують причини скорочення профcпiлкового членства, зниження престижу профcпiлок, звуження 1х "захисного" впливу. Заслуговують на увагу розробки В. Цвиха, А. Сшенко, Н. Карпово'1 щодо функцiонування профcпiлок як громадських орга-нiзацiй та особливих груп iнтереciв, 'х полiтичний характер дiяльноcтi в межах вироблення державно'' сощально'' полiтики [1, 3].
Науковщ Б. Столповський та А. Баширов по-новому оцiнюють природу i сутшсть профcпiлок, 'хню роль у громадянському cуcпiльcтвi. О.М. Соловйов, доcлiджуючи право власносп профcпiлкових cуб,eктiв, доводить, що в Укра'ш можлива дiяльнicть багато- та одноланкових профcпiлок абсолютно рiзних за правовою природою видiв: тих, яю e юридичними особами, i тих, якi не мають прав юридично' особи [2, 4]. Американсью cоцiологи Д. Медленд, Н. Банкер i К. Уолтер обгрунтовують збшьшення членства у профcпiлках завдяки зростанню доходiв найманих працiвникiв [3, 4]. Вщповщь на питання про причини занепа-ду робiтничого руху на пострадянському проcторi намагаеться дати Давщ Ман-дель у доcлiдженнi "Робгтнича боротьба пicля СРСР".
Соцiологiчнi дослщження та й саме життя тдказують, що до компетенцп профспшок мають входити не тшьки питання, пов'язаш з контролем за оплатою пращ, роз'ясненням прав та обов,язкiв працюючих. Свою захисну функцiю проф-спшки повиннi широко використовувати також через громадський контроль за додержанням законодавства про працю, представленням прав пращвниюв та 'х адвокатського захисту в судах, арб^ражах, пiдвищеннi ефективноcтi системи со-цiального дiалогу з посиленням впливу профсп1лок на прийняття сощально зна-чущих державних рiшень.
Виклад основного матерiалу. Традицгйно, профcпiлки (Trade unions) - це добровшьш професшш об'еднання трудящих, cтворенi з метою захисту сощально-економiчних iнтереciв пращвниюв. Вiдповiдно до Закону Укра'ни "Про професшш сплки, ''х права та гаранта" дiяльноcтi", профеciйна cпiлка (профсплка) - це добро-в1льна неприбуткова громадська органiзацiя, що об'еднуе громадян, пов'язаних сп1ль-ними гнтересами за родом гх професгйно! (трудово!) д1яльнос^ (навчання) [4, с. 4].
Ниш в кра'ш вiдокремлено дiють незалежш новi та традицiйнi, оновленi профспшки. Незалежнi профcпiлки (вiльнi вiд контролю роботодавщв i держави, що виникли в пострадянський час) орieнтуютьcя на виконання класичних фун-кцiй, i традицiйнi, cпадкоeмцi радянських продовжують, як i ранiше, на допомо-гу роботодавцям пiдтримувати контакти з пращвниками, кардинально не пiдви-щуючи ефектившсть та результативнicть свое'' дiяльноcтi.
Головна вДдмшшсть i унiкальнiсть незалежних профсплок вДд колишшх, ра-дянського типу, - це к недержавний характер, незалежнiсть вiд керДвникДв тд-приемств, i те, що до 'х складу зазвичай не входять керДвники. Але, звДльнившись вДд радянсько! спадщини, альтернативнi профатки зггкнулися з новими проблемами:
• надмiрна полiтизованiсть. Незалежнi профспiлки основну увагу придшяли участi в полiтичних подшх здебiльшого у формi протесту. Природно, це вщволшало 1х вiд турботи про "дрiбm" повсякденнi потреби трудящих;
• орieнтування на конфронтацiю. Незалежт профспiлки непогано оперують актами "непогодження", страйками, але "буксують" у повсякденному жити. Це приз-водить до защкавленосп профспiлкових лiдерiв у безперервних протистояннях, що пiдвищують 1х значущiсть, створюе 1м ореол "борщв за справедливiсть", але це вщштовхуе вiд них тих, хто не схильний до радикалiзму.
Деякi економДсти називають i третю функцiю - економiчну - турботу про шдвищення ефективностi виробництва. Однак визначальними як для незалежних нових, так i для традицiйних оновлених профспiлок залишилися функцií за-хисту (взаемини "профсшлка - пiдприемець") i представництва (взаемини "профспшка - держава"). Проте очевидно, що коло наявних на сьогодш проблем у профспiлковiй дДяльностД значно ширше. Високi темпи розвитку трудових вДд-носин у новш державнiй системi тiсно пов'язаш з асиметрiею реальних прав ок-ремих найманих робiтникiв i пiдприемцiв.
Ниш на рiвнi виробничих стосункiв з'явилися iншi дiйовi особи, з одного боку, власники, 1хш представницькi органи та роботодавщ, основною метою котрих е отримання якнайвищих прибуткiв, розподДл яких вони хочуть здайсню-вати одноосДбно i на свою користь, з Дншого - найманi пращвники, головним Дн-тересом яких е пдна оплата та належнi умови пращ. Щоб домогтися деякого ви-рДвнювання реальних прав, робiтник повинен мати вДдповДдну пiдтримку в кон-флiктнiй ситуацií.
Профспiлка надае робДтникам ту владу, яко! вони були позбавлеш, дiючи поодинцi, без шдтримки колективного органу, його фахДвщв. ЗрДвнюючи позицп робiтникiв Д роботодавця, профстлка захищае найманого пранiвника вДд свавДл-ля роботодавця. Однак ниш немае кому лобДювати вимоги профспДлок на зако-нодавчому рДвнД. Законодавче регулювання дДяльностД профстлок в УкраЫ не вДдповДдае Конституцц Украши та мДжнародно-правовим стандартам - у законо-давствД Дснують певнД прогалини, воно недосконале. Однак профспДлки юридич-но незалежш у сво'й дДяльностД ш вДд державних оргашв, ш вДд адмшктрацл шдприемства, ш вДд будь-яко! громадсько! органiзанií або полггично! партií, ш вДд будь-кого Дншого [5, 6]. Це дае ш змогу бути вДльними у виборД напрямДв, ме-тодДв та видав дДяльностД, шляхДв досягнення поставлено' мети, виходити за межД безпосередшх завдань щодо захисту економДчних штересДв.
Використовуючи право на страйк (ст. 44 Конституцц), профстлки дДють як багатофункщональна суспшьна оргашзащя, яка виражае загальногромадськД Днтереси, надаючи шдтримку не тДльки членам профстлок, а й представникам наймано! пращ, якД не входять до профстлок, попри те, що останне однозначно не деклароване Законом Украши "Про колективш договори Д угоди" [6, с. 6].
За даними центру сощальних експертиз, профсшлки, вдаючись до колек-тивних дш на захист штересДв сво'х члешв, за 10 рокДв (1995-2005) залучили до участД в страйках, з метою привернути увагу оргашв влади та громадськостД до кардинальних змДн у державД, сощального стану людей наймано! пращ та необ-
Науковий вкник НЛТУ Украши. - 2014. - Вип. 24.11
хвдносп проведення профспiлковоí реформи 470 шдприемств, установ та оргаш-зацiй з участю 100,7 тис. осiб [7, 6]. Водночас, функцц украшських профспiлок фактично скоротилися до правозахисних та незначних сощальних.
Перше - дуже важливий аспект, який варто розвивати: юридичш кон-сультацií, складання скарг i заяв, укладання договорш (контракта), надання пос-луг нестандартного характеру у виршенш конфлiктiв доцiльно здшснювати на кшталт безоплатно1 правово1 допомоги не тальки членам профспiлок через ново-створенi служби правово1 допомоги [8, 7]. Це крок до усвщомленого профсшл-кового членства, коли пращвник бачить не те, що додатково отримуе, а те, що вш втрачае, залишаючись неорганiзованим прац1вником.
Трансформащя профспiлок вiдбуваеться не тiльки в УкраМ. Пiсля еконо-мiчноí кризи (2008-2009) розпочався свгговий процес íх консолiдацií (еднання). Це профспiлки " нового поколiння", оскiльки використовують не тiльки позитив-нi напрацювання попередникiв, але i пропонують свш варiант реакцií на пробле-ми ринку пращ, вщкидаючи потреба радикальних заходав за можливостi обо-шльного вирiшення конфлiкту. Особливiстю профспшок консолдацц е об'еднан-ня в однш командi на принципах взаемодопомоги. Опираючись на такi принци-пи, профсшлки консолiдацií успiшно реалiзують проекти социального захисту трудавникш. Внаслiдок злиття у 2008 р. британсько!' i американо-канадсько!' профспшок сталеливарно1 промисловостi було створено трансатлантичний альянс - глобальну профспiлку Workers Uniting. У 2012 р. створено профстлку In-dustri ALL, що об'еднала металiстiв (IMF), пращвнитв хiмiчноí i прничодобув-но1 промисловостi, енергетики та iн. Ниш профсшлка представляе iнтереси 50 млн пращвнитв широкого дiапазону галузей у 140 крашах свiту. Процеси консолщацп профспiлок пiдтримуе директор мiжнародного 1нституту працi Дан Галлiн (Женева), заявивши, що: "Джерело нашо1 сили - це оргашзащя робггни-чого руху в свiтовому масштабi".
Ниш в УкраМ ддать розрiзненi численш фаховi, галузевi, мiжгалузевi (територiальнi) професшш спiлки, федерацií та конфедерацií. У 2010 р. легально функщонувало 138 профспшок i 16 всеукрашських об'еднань профсшлок, якi потребують консолiдуючих процеав. Консолiдацiя профсп1лок е реальним шляхом розвитку профсшлкового руху в УкраМ, i т1льки вiд солщарноста дiй зале-жить вирiшення сощальних проблем сусп1льства. Важливо позитивним для профспшкового руху в Украíнi в останш роки е створення Сшльного представ-ницького органу всеукрашських профсшлок та професшних об'еднань з метою ведения на нащональному рiвнi колективних переговоров, укладення Генераль-но1 угоди, участа в iнших формах социального дiалогу.
Висновки. Украшським профсп1лкам потрiбно пройти певний шлях до визнання мiжнародиим профспiлковим рухом, який мае пересвдаитися в 1х реальному роздержавленш та незалежностi, демократичностi й ввдданоста справi захисту iитересiв трудящих. I, безперечно, самим профсшлкам та 1х об'еднанням потрiбно порозумiтися мiж собою i консолiдуватися, щоб стати реально впливо-вою силою у сусшльств!
Сприянню ефективнiй дiяльностi профспшок, íх оновленню були б до-цiльними вiдповiднi законодавчi та статутно-структурш iнiцiативи:
• визнання державою сучасно! соцiальноí ролi профспiлок, право законодавчо! im-цiативи в законодавчому оргат держави;
• конструктивний сощальний дiалог, узгодження iнтересiв найманих працiвникiв, держави i роботодавцiв шляхом домовленостей, а не руйшвно! конфронтацп, ре-алiзацiя через Нацiональну тристоронню соцiально-економiчну раду при Прези-дентовi Украши проектiв реформ соцiального захисту, впровадження ново! мо-делi виршення трудових спорiв;
• для забезпечення повноцшно! правозахисно! дiяльностi профспiлок на законо-давчому рiвнi ввести норми сприяння роботодавцем створення профоргатзацп та вщповщних умов для ц роботи;
• запровадження гнучких форм структури та метсдав профстлково! дшльноси, об'еднання спорiднених профспiлок i 1'х побудови за професiйно-територiальним принципом.
Лiтература
1. Антонов А.В. Системный анализ : учебник [для студ. ВУЗов] / А.В. Антонов. - М. : Изд-во "Высш. шк.", 2004. - 454 с.
2. Бриллюэн Л. Наука и теория информации / Л. Бриллюэн. - М. : Изд-во Иностр. лит-ры, 1960. - 376 с.
3. Дронова И В. Моделирование прогнозов при управлении учебными проектами / И.В. Дронова // Авiацшно-коcмiчна техника i технология : зб. наук. праць. - 2003. - № 8 (8). - С. 43-46.
4. Згуровський М.З. Основи системного аналiзу : шдручник / М.З. Згуровський, Н.Д. Панкратова. - К. : Вид. група BHV, 2007. - 544 с.
5. Меркушева 1.В. Структура шформацшних взаемодш в системах розподшеного управлш-ня проектами / 1.В. Меркушева, Н.Ю. Тесля // Управлшня розвитком складних систем : зб. наук. праць. - К., 2011. - № 6. - С. 47-50.
6. Редченко К.1. Аудит стратепчних управлшських ршень, прогноз1в та проектв / К.1. Ред-ченко. - Льв1в : Вид-во ЛКА, 2001. - 402 с.
7. Сташевський З.П. Аналiз джерел загроз шформацшним системам на етап шшдацл проекту / З.П. Сташевський, Ю.1. Грицюк // Вюник ЛДУ БЖД : зб. наук. праць. - Львiв : Вид-во ЛДУ БЖД. - 2013. - № 8. - С. 67-74.
8. Фёдоров И.П. Принятие решений на основе нечётких моделей: примеры использования / И.П. Фёдоров, А.Н. Борисов, О.А. Крумберг. - Рига : Изд-во "Зинатне", 1990. - 184 с.
Флыс И.М. Проблемы и перспективы развития профсоюзов
Рассмотрены основные тенденции мирового и отечественного профсоюзного движения, их влияние на реализацию принципов социального партнерства и способность адаптации деятельности профсоюзов к изменяющимся условиям социально-экономической сферы. Деятельность советских профсоюзов определялась партийными решениями, инициатива подвергалась партийному анализу. Владея материальными ресурсами, профсоюзы формировали среди трудящихся миф заботы государства и партии обеспеченного будущего. Опыт деятельности профсоюзов актуален в разрезе критики. Определены приоритеты деятельности отечественных профсоюзов.
Ключевые слова: профсоюзы, социальное партнерство, глобализация, реструктуризация профсоюзов, глобальные профсоюзы.
Flys I.M. Trade Unions: Problems and Perspectives of Development
Some basic tendencies of world and home trade-union motion, their influence on implementation of principles of social partnership and ability to adapt to trade unions activities to the changeable terms of socio-economic sphere are considered. The activity of Soviet trade-union organizations was determined by party's decisions; any initiative was subject to the party analysis. Owning material resources, trade unions formed among workers the myth of anxiety of the state and party for their social welfare and secure future. The experience of trade unions activity is actual in the cut of criticism. The priorities of activity of domestic trade unions are certain.
Key words: trade unions, social partnership, globalization, the restructuring of trade unions, the Global unions.
