CC BY
16
Терела Галина Василiвна,
кандидат сторичних наук, доцент, доцент кафедри правознавства, ВНЗ Укоопсплки «Полтавський ушверситет економки iторг'1вл'1», Укра/'на, м. Полтава e-mail: [email protected] ORCID 0000-0001-5102-7068
doi: 10.21564/2414-990x.139.115353 УДК 331.105.44:349.2(477)
ЗАЛУЧЕННЯ ПРОФСП1ЛОК ДО ЗД1ЙСНЕННЯ НАГЛЯДУ I КОНТРОЛЮ ЗА ДОДЕРЖАННЯМ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ПРАЦЮ В УКРА1Н1 У 1917-1921 РОКАХ
На основ1 аналгзу постанов, тструкцш, обгжникю Народного комкаргату пращ УСРР, доку-мент1в мкцевих в1ддШв пращ, як загальнов1домих, так i вперше виявлених у арх1вних фондах, визначено органiзацiйно-правовi форми та порядок залучення профспшок до здшснення нагляду i контролю за додержанням законодавства про працю у перюд установлення радянськог влади в УкраШ.
Ключовi слова: нагляд; контроль; законодавство про працю; профспшка; фабрично-завод-ський комггет; мкцевий комиет службовщв; шспекщя пращ.
Терела Г. В., кандидат исторических наук, доцент, доцент кафедры правоведения, ВУЗ Уко-опсоюза «Полтавский университет экономики и торговли», Украина, г. Полтава.
e-mail: [email protected] ; ORCID 0000-0001-5102-7068
Привлечение профсоюзов к осуществлению надзора и контроля за соблюдением законодательства о труде в Украине в 1917-1921 годах
В результате анализа постановлений, инструкций, циркуляров Народного комиссариата труда УССР, документов местных отделов труда как общеизвестных, так и впервые обнаруженных в архивных фондах, определены организационно-правовые формы и порядок привлечения профсоюзов к осуществлению надзора и контроля за соблюдением законодательства о труде в период установления советской власти в Украине.
Ключевые слова: надзор; контроль; законодательство о труде; профсоюз; фабрично-заводской комитет; местный комитет служащих; инспекция труда.
Вступ. У сучасних перехщних умовах до ринкових ввдносин, ускладнених фшансово-економ1чною кризою, актуальносп набувае удосконалення мехашзму захисту прав найманих пращвниюв. Це зумовлюе необхщшсть створення оптимально! модел1 оргашв нагляду i контролю за додержанням законодавства про
працю з урахуванням мiжнародних стандарив та кторичного нацiонального досввду. З огляду на активний процес розбудови громадянського сусшльства в УкраШ, видаеться за необхiдне врахувати важливкть громадського, у тому числi профсшлкового контролю, у забезпеченнi належного рiвня захисту тру-дових прав. Громадському контролю притаманний нав^ь ширший арсенал можливих форм контрольно! дiяльностi порiвняно iз державним. Така позицiя Грунтуеться на принципi «дозволено все, що не заборонено законом», який використовуеться у дiяльностi громадських формувань, у тому числ профспiлок та ïx об'еднань. Водночас добре вiдомим е шдиферентне ставлення населення до профсшлок, що спричинене iсторiею ïx одержавлення за радянських часiв. Вiдродити авторитет професшних спiлок видаеться можливим, з одного боку, за допомогою популяризацп кращого зарубiжного досвiду, а з шшого - вивчаючи тоталiтарне минуле та аналiзуючи полiтику бiльшовицькоï влади, яка спотво-рила змiст захисно1 функцп профспiлок, однiею з оргашзацшно-правових форм яко1 е здiйснення контролю за додержанням законодавства про працю.
ÂHanÏ3 остантх дослiджень i публжацш. Форми участ профсшлок у регулюванш трудових вщносин у рiзнi кторичш промiжки часу дослвджу-вали кторики Б. I. Андрусишин (B.I. Andrusyshyn), О. П. Реент (O.P. Reient), О. М. Мовчан (O.M. Movchan), В. М. Докашенко (V.M. Dokashenko), радянськi науковцi I. С. Войтинський (I.S. Voitynskyi), В. М. Догадов (V.M. Dohadov), В. Ф. Сафонова (V.F. Safonova), П. Д. Камшська (P.D. Kaminska), А. 6. Пашерстник (A.Ye. Pasherstnyk), сучаснi вченi-трудовики В. I. Щербина (V.I. Shcherbyna), О. I. Процевський (O.I. Protsevskyi), В. В. Жернаков (V.V. Zhernakov), О. I. Лисяк (O.I. Lysiak), Ф. А. Цесарський (F.A. Tsesarskyi), А. М. Лушников (A.M. Lushnykov), М. В. Лушникова (M.V. Lushnykova) та iн. Разом iз тим iсторико-правовi аспекти, пов'язанi зi з'ясуванням ролi профсш-лок у здшсненш нагляду i контролю за додержанням законодавства про працю, продовжують залишатися висвiтленими недостатньо.
Метою статтi е визначення оргашзацшно-правових форм залучення профсшлок до здшснення нагляду i контролю за додержанням законодавства про працю у перюд установлення радянсько1 влади в УкраШ.
Виклад основного Mamepiany. Створення профсшлок в УкраШ активiзу-валося шсля подiй Лютнево!" революцй 1917 р. Так, за даними статистичного шдввддшу вiддiлу працi Полтавсько1 губернп, майже всi сшлки мiста Полтави виникли весною 1917 р.: Сшлка громадського харчування - вл^ку, Спiлка робiтникiв xiмiчноï промисловост - восени 1917 р. Нелегально до 1917 р. шну-вали Сшлки з оброб^ку шкiри. Сшлки фельдшерiв, перевiзникiв, фармацевтiв iснували до Лютнево1 революцй' як товариства взаемодопомоги i лише шзшше були перетвореш у профспiлки [1, арк. 49].
Поштовх створенню фабрично-заводських комiтетiв (далi - фабзавкоми) також надали поди Лютнево1 революцй". Разом iз примирними камерами як новi для Росп органи вони були закрiпленi угодою мiж Петроградською радою робiтничиx депута™ i товариством фабрикантiв i заводчиюв (березень 1917 р.),
санкщонованою Тимчасовим урядом [2, с. 61]. Являючи собою найбшьш масовi виборш органи робггниюв на промислових пiдприeмствах та об'еднуючи робгг-никiв незалежно вiд профсшлково! або професiйноí належностi, фабзавкоми виникали явочним порядком, тобто без попередньо! згоди, погодження, дозволу; самовольно [3, с. 622]. Самостшно визначаючи сферу свое! дiяльностi, вони займалися найрiзноманiтнiшими питаннями, у тому числi й охороною працi робiтникiв [4, с. 86].
У сiчнi 1918 р. 1-й Всеросшський з'!зд профспiлок ухвалив ршення про злиття спiлок i фабзавкомiв та про перетворення останнiх на низовi ланки виробничих профсшлок на шдприемствах [5]. Про те, що профсшлки покладали на фабзавкоми велик сподiвання у «...веденш економiчно! боротьби пролета-рiату i плщно! участi !х у справi контролю та регулювання державно-госпо-дарського життя кра!ни» засвiдчила резолюцiя 3-! Всеросшсько! конференцп профспiлок (червень 1917 р.) У нш, зокрема, пiдкреслювалося: «...фабрично-за-водськi комiтети е первинною шстанщею контролю як за додержанням зако-нiв з охорони працi, так i щодо дотримання укладених сшлками колективних договорiв» [6, арк. 12].
Згщно з Положенням про фабрично-заводськ комiтети до !х завдань у галузi охорони працi належали: нагляд за виконанням правил саштарно-п-пешчного стану пiдприемств i забезпечення безпеки пращ; розробка правил i постанов у сферi працi для !х прийняття вiдповiдними державними органами; сприяння дiяльностi iнспекцiй працi [7, с. 4]. Статут фабрично-заводських робгг-ничих комггепв мiста Одеси (1917 р.) до функцш i завдань робггничо-техшчно! секцп вiдносив наступнi: «суворо стежити, щоб не був порушений 8-годинний робочий день, не допускаючи шяких надурочних робiт»; «.у межах, визначених професшними спiлками», охороняти на шдприемствах працю жшок i дiтей [8, арк. 154]. На сприяння фабзавкомiв розраховували радянсью державнi дiячi i у справi ознайомлення робiтникiв iз законодавчими актами у сферi пращ та !х роз'яснення. Так, народний комкар державного контролю УСРР М. О. Скрип-ник, зазначаючи «нервування» робiтникiв з приводу «екстрених розпоряджень з центру», яы змiнювали характер !х роботи, у розiсланому на мкця циркулярi давав вказiвку: «Слщ iнструктувати районнi iнспекцi! в тому напрямку, щоб вони стежили, щоб робмики були в таких випадках детально пошформоваш через фабзавкоми» [9, арк. 105].
Окрiм фабрично-заводських ком^еив на мкцях дiяли також ком^ети службовцiв, Положення про якi було прийнято Президiею Всеросiйсько! центрально! сшлки профсшлок (далi - ВЦРПС)15 квiтня 1919 р. та 20 червня 1919 р. затверджено Народним комiсарiатом пращ (далi - НКП) УСРР [10, арк. 172-173]. Мкцевий комггет службовцiв визначався як первинний осере-док ВЦРПС, обирався загальними зборами робггниыв i службовцiв строком на 6 мкящв. До його завдань, з одного боку, належало вести спостереження за точним виконанням усiх постанов НКП, спрямованих на захист i охорону пращ та за виконанням тарифних договорiв i правил внутршнього розпорядку.
А з шшого боку - спостертати за виконанням усiх визначених НКП i проф-сшлкою заходiв щодо пiдвищення продуктивностi пращ, притягувати до това-риського суду пращвниыв i службовцiв, якi порушували трудову дисциплiну. Визначенi Положенням завдання засвщчили, що по сутi ком^ети службовцiв та профспiлки повиннi були захищати не лише iнтереси пращвниюв, але й робото-давцiв, що, враховуючи нацiоналiзацiю радянською владою шдприемств, закла-дало основи одержавлення професшних спiлок. Участь профспiлок в управлшш виробництвом набувала всеохоплюючого характеру.
Показово, що у резолюцп 1-о! Всеукра!нсько! конференцп профспiлок, (Ки!в, 21-26 травня 1918 р.), прийнятш за доповвддю Балабанова1 «Робiтниче законодавство», зазначалося: «...бшьшовицький режим загалом i зокрема перехщ професiйних спiлок на становище оргашв держави, рiвносильний скасуванню сшлок, привели до того, що майже жоден закон з охорони пращ, виданих за час революцп, не закршлений i не проведений в життя» [12, арк. 184]. У резолюцп також слушно констатувалося: «Максималютсью прагнення, що переважили в робггничому класi в ходi революцГ!, знещнили в очах робiтникiв законодавчу охорону пращ, перед якою усi переваги отримала фжщя декретного здiйснення соцiалiзму» [12, арк. 184].
У перюд военного комушзму правове становище профсшлок визначалося тieю особливою роллю, яку вони покликан були вiдiгравати в полггичнш сис-темi створювано! моделi соцiалiстичного суспiльства [2, с. 136]. Символiчно, про що неодноразово йшлося у лiтературi, що роздiл I КЗпП РСФРР 1918 р., який поширював свою дiю i на територш Радянсько! Укра!ни, називався «Про трудову повиншсть», а останнiй - XI роздш - «Про охорону пращ» [13, с. 106]. Тим самим було наглядно продемонстровано особливост сощально! полггики радянсько! держави у перюд военного комушзму. Першочерговим завданням убачалося застосування трудово! повинностi. Водночас проголошувалась необ-хiднiсть забезпечення охорони пращ, надання профсшлкам особливих прав та повноважень у сферi правового регулювання працi.
Положенням НКП УСРР «Про постшш комiсГí з охорони пращ при вироб-ничих сшлках» вiд 16 червня 1919 р. ввдповвдш комiсi! створювалися: при усiх фабзавкомах пiдприемств з чисельнiстю не менше 100 працюючих, при виробничих профсшлках, при мiських i губернських радах профсшлок та при укра!нському центрi профспiлок [14, арк. 19]. Одним iз завдань комiсiй було визначено сприяння поточнш роботi шспекцш працi i «.контроль за виконанням усiх постанов органiв нагляду» [14, арк. 19 зв.].
Деталiзувала функцГ! та порядок роботи комiсiй вiдповiдна «Iнструкцiя комiсiям з охорони пращ при профсшлках, шдприемствах i установах», розро-блена НКП УСРР за погодженням з Швденним бюро ВЦРПС. Так, до завдань комiсiй у сферi нагляду за додержанням законодавства про працю належали
1 1мов1рно Михайло Соломонович Балабанов - у 1917-1918 рр. гласний Ки!всько! мкько! думи, член Ки!вського 1 Всеукра!нського ком1тет1в РСДРП (меншовнк1в), член Укра!нсько! Центрально! ради та Мало! ради, член редколегп газети «Знамя труда» [11].
наступш: 1) нагляд за виконанням шдприемствами у^х декреив з охорони пращ, зокрема, дотримання норм робочого часу, застосування надурочних роб^, заборона залучення жшок i неповнолггшх до нiчних робiт та роб^ зi шкщли-вими умовами пращ; 2) нагляд за тим, щоб на пiдприемствi на видному мкщ розмщувалися КЗпП, постанови про охорону пращ шспектора; 3) нагляд за тим, щоб на шдприемствах були книги реестращ! нещасних випадюв, а також записи щодо роботи малол^шх, фiксацГí захворювань та вщпусток; 4) сприяння органам iнспекцГí пращ шд час обстеження ними шдприемств, регулярне пов^ домлення iнспекторiв про саштарно-техшчний стан пiдприемств, дотримання умов пращ та дотримання декрепв про охорону пращ; 5) виклик на шдпри-емство у термшових випадках шспектора пращ; 6) шдготовка матерiалiв щодо охорони та умов пращ для надання вщдшам охорони пращ; 7) розслщування разом iз шспекщею працi нещасних випадкiв; застосування термшових заходiв включно до зупинки машин у випадках безпосередньо! загрози життю i здоров'ю працiвникiв iз негайним повщомленням про це iнспектора пращ чи секщю охорони пращ [15, арк. 7].
Управлшня з охорони пращ Полтавського губернського вщдшу пращ доводило до ввдома мкцеве населення, що з 28 лютого 1921 р. обстеження умов пращ на шдприемствах та в установах буде проводитися шспекторами пращ лише за заявами комiсiй з охорони пращ завкомiв i сшлок [16, арк. 20]. Маючи досить значш повноваження, комки при профсшлках, проте, не мали права притягувати до вщповвдальност винних у порушенш законодавства про охорону пращ Це було суто в компетенщ! 1нспекцп пращ Водночас комки могли складати протоколи про правопорушення i направляти !х до оргашв НКП - шдвщдтв охорони пращ (до складу яких входили шспекцп пращ) ввддтв пращ при виконавчих ком^етах мiських i сiльських рад робiтничих, селянських i червоно-армiйських депутатiв [17, с. 3].
Профсшлки широко залучалися до формування складу шспекцш працi -державних оргашв НКП, створених з метою охорони життя, здоров'я i пращ осiб, зайнятих усякою господарською дiяльнiстю [18]. 1нспектори (та шспек-триси) обиралися радами профсшлок, а за вщсутност таких оргашв - конфе-ренщею представникiв профспiлкових органiзацiй. Для здшснення нагляду за застосуванням i дотриманням законiв, правил, обов'язкових постанов, шструкщй з охорони працi шспектори були зобов'язанi: 1) брати активну участь у дiяль-ностi профсшлок, лжарняних кас, фабрично-заводських комiтетiв з метою з'ясування умов пращ як на окремих шдприемствах, так i щлих галузях про-мисловостi; 2) залучати до роботи з нагляду представниыв фабзавкомiв [19]. При цьому шспектори пращ могли бути вщкликаш мкцевими радами (бюро) профспiлок, про що роз'яснював циркуляр НКП РСФРР вщ 18 лютого 1920 р. № 59. Правом усунення iнспекторiв ввд посади надшялися також виконкоми мкцевих рад або вiддiли пращ вносячи вщповвдне подання до мкцевих об'ед-нань профспiлок. У разi виникнення розбiжностей питання передавалося для остаточного виршення НКП за погодженням iз ВЦРПС [20, арк. 18].
Так звана «позадшьнична шспекщя», запроваджена Положенням НКП УСРР 1919 р. для охорони пращ робггниыв транспортно!, будiвельно!, земле-робно! галузей, торговельних, конторських, поштово-телеграфних службовцiв, домашньо! прислуги, кустарiв, ремiсникiв i працюючих вдома, складалася iз iнспекторiв, яких також мали обирати мiсцевi профсшлки або конференцп робiтничих органiзацiй iз кандидатiв, що висувалися профспiлками галузей, яю пiдпадали пiд спецiальний нагляд. Саштарш iнспектори, так само, як i робгт-ничi (правовi), обиралися мкцевими радами профспiлок i затверджувалися НКП [21].
Профсшлки також висували на посади контролерiв Народного ком^ету державного контролю, що здшснювали в перiод военного комушзму перевiрки дотримання порядку найму робггниыв i службовцiв через шдвщдши облiку i розподiлу робочо! сили, врегульованого постановою Ради робггничо-селян-сько! оборони «Про спосiб реестрацп i використування робiтникiв закриваних пiдприемств» ввд 27 квiтня 1920 р. [22].
Причетними профсшлки були i до процесу формування мкцевих вiддiлiв пращ при виконавчих комитетах робiтничих, селянських та червоноармшських депутатiв, висуваючи на посади !х завiдувачiв. Окрiм того, профспiлковi виборнi представники входили до складу колегп при губернських та повгтових вiддiлах працi. На колепю виносилися питання, що потребували взаемопогоджених ршень. Так, Одеський вiддiл пращ i соцiального забезпечення повiдомляв (1920 р.) про колепальний розгляд питання щодо ухилення вiд виконання при-писiв iнспектора працi та прийняття ршення щодо притягнення керiвникiв як приватних, так i радянських шдприемств до вiдповiдальностi [17, с. 3].
Уим, на практицi залучення профсшлок до дiяльностi контрольно-наглядо-вих оргашв вiдбувалося не так активно, як декретувалося, i часто замiнювалося партшним представництвом. Зокрема, iнструктор вiддiлу охорони пращ Упов-новаженого Народного комiсарiату працi i соцiального забезпечення РСФРР при РНК УСРР I. Полтавченко шсля робочо! по!здки до Катеринослава у червш
1920 р. доповщав про те, що три шспектори працi були висунутi не конферен-цiею робiтникiв чи профрадою, як це передбачено Декретом, а були «...делего-ваш партiею, працювали не за визначеним планом, а обстеження проводились спорадично за викликом, за вказiвкою». Водночас «.контакту з професшними сшлками не кнувало, комки з охорони пращ... не були створеш...», тому, на думку I. Полтавченка, «..даяльшсть шдвщдшу виявилась вщрваною ввд робiт-ничих мас» [23, арк. 1].
Оскiльки бiльшовицька партiя покладала велиы сподiвання на пiдтримку профсшлок у виршенш робiтничого питання, систематично здшснювалися заходи щодо оптимального !х залучення до спiвпрацi як у правовому аспект^ так i в оргашзацшному та матерiальному. Так, з метою «... здшснити тiсне сшвро-бiтництво органiв радянсько! влади з професшними об'еднаннями...» 12 лютого
1921 р. на рiвнi ВУЦВК була прийнята постанова про вщведення примщень для так званих «палацiв пращ», у яких повинш були розмщуватися губернськi
та повiтовi ради профсшлок. Це питання вважалося настшьки важливим, що у постановi (§ 3) шдкреслювалося про неможливкть зайняття таких примщень «...шякими установами, як вшськовими, так i цившьними» [24].
Широкого застосування набуло використання профсшлок для забезпечення мобШзацшного характеру трудово'1 дiяльностi у перiод военного комушзму. Постановою НКП вiд 8 травня 1920 р. до складу Всеукркомпращ було включено по одному представнику вщ Швденного бюро ВЦРПС та Промбюро. До складу мкцевих ком^еив пращ (далi - компраць) також включалися представники вщ ради профсшлок [25]. Постановою Головно'1 комiсiï з трудово'1 повинностi вiд 3 червня 1920 р. «Участь профсшлок у боротьбi проти трудово'1 дезерцп» на профсшлки покладалися завдання здшснювати через органи заводоуправлшня, комiсiï працi, розцшочш комiсiï та профкоми спостереження за вчасним з'явлен-ням працiвникiв на роботу, за виконанням ними норми пращ за дотриманням адмшктращею правил забезпечення трудово'1 повинност^ а в разi порушень, зокрема прогулiв, притягувати робмиыв до «дисциплiнарного суду» [26]. Так, Полтавська губпрофрада через мкцеву газету «Полтавские известия» повщом-ляла фабзавкоми i комггети службовцiв про необхвдшсть надати списки усix осiб, якi не з'явилися на роботу 14 сiчня 1921 р. iз зазначенням причини прогулу. Виннi особи повинш були вiдпрацювати цей день у порядку «партшно'1 трудово'1 повинностЬ» в надурочний час, а також ïx поведiнка мала бути розглянута губернським товариським судом. Ввдповщальшсть за неподання списыв покла-далася на голiв та секретарiв фабзавкомiв i комiтетiв службовцiв [27, арк. 8].
Постшно вiдчуваючи брак у фаxiвцяx на зайняття посад робггничих, саш-тарних та теxнiчниx iнспекторiв, спiвробiтники НКП почасти бачили вихщ у залученнi до роботи на ввдповвдних посадах представникiв профспiлок та парти бiльшовикiв. Так, iнструктор вiддiлу охорони працi Уповноваженого Наркопрацсобезу РСФРР при РНК УСРР, виявивши гострий брак пращвниюв у шдвщдШ охорони пращ м. Кременчук, звернувся до мкцево'1 профради та партшного комггету з питанням видiлення iнспекторiв для шдвщдшу охорони працi, що було позитивно виршено [28, арк. 10]. На проведених шструктором нарадах сшвробмиюв пiдвiддiлiв охорони працi в м. Полтавi та м. Кременчуцi були прийняп аналогiчнi рiшення щодо дощльносп органiзацiï вiддiлу охорони працi безпосередньо при профсшлках [28, арк. 9-10].
Виборшсть радами профспiлок iнспекторiв пращ та ткний контакт остан-шх з профспiлками породжували подвiйнiсть у ïx статусь На Х з'ïздi РКП (б) (1921 р.) була проголошена необхщшсть повно'1 передачi функцш щодо охорони працi вiд НКП i мкцевих ввддтв працi, як це передбачалося ст. 128 КЗпП РРФСР 1918 р., до ВЦРПС i мкцевих рад профсшлок. При цьому шспекщя пращ вливалась до рад професшних сшлок зi «...збереженням за нею усix дер-жавно-примусових функцш» [29, с. 283]. Постановою Уповнаркомпращ РСФСР при РНК УСРР шспекщя пращ була передана у шдпорядкування вщдшення нагляду вщдшу охорони пращ Швденного бюро ВЦРПС. Вщдшення нагляду включало 5 шдввддШв: шспекцп працi, санiтарноï iнспекцiï, теxнiчноï шспекцп,
жшочо! пращ та пращ молодь При цьому завщуючий вщдшенням нагляду був одночасно заввдувачем шспекцп пращ [30, арк. 44]. Улитку 1921 р. губернсьы управлiння з охорони пращ були передан до губпрофрад на правах шдвщ-дшу [31, арк. 14].
Висновки. Таким чином, фабрично-заводсью комiтети та Mic^Bi комiтети cлужбовцiв, будучи первинними осередками ВЦРПС, виступали низовою ланкою нагляду i контролю за додержанням законодавства про працю, тарифних договорiв i сприяли поточнiй дiяльноcтi державних контролюючих органiв -iнcпекцiй пращ. З щею метою створювалися постшш комicií з охорони працi, надшеш правом складати протоколи про правопорушення та направляти ix до шспекцш працi, якi входили до складу шдвщдШв охорони працi вiддiлiв пращ при виконавчих ком^етах мicькиx i ciльcькиx рад робiтничиx, селянських i червоно-армiйcькиx депутатiв. Профcпiлки залучалися до формування складу робггничих (правових), позадшьничних, cанiтарниx iнcпекцiй працi, Народного ком^ету державного контролю, мicцевиx вiддiлiв пращ. Профcпiлковi виборнi представники входили до складу колегп при губернських та повггових вiддiлаx працi. Водночас на практищ залучення профcпiлок до дiяльноcтi контроль-но-наглядових органiв вiдбувалоcя не так активно, як декретувалося, та почасти замшювалося партшним представництвом.
Унаслвдок проголошеноí на Х з'íздi РКП (б) (1921 р.) необхщност повно'1' передачi функцiй щодо охорони пращ вщ НКП до ВЦРПС, шспекщя працi влилася в ради професшних cпiлок зi збереженням за нею у^х державно-при-мусових функцiй, у тому числ й контролю за здшсненням трудово'1' повинноcтi, боротьби з дезертирством. Таким чином, шсля подш 1917 р. профcпiлки втра-тили роль антипода державно'1' влади i стали виконувати роль ii активного союзника, що випливало iз класово'1' cутноcтi держави пролетарiату, котра декларувалась як захисниця iнтереciв робiтникiв.
Список лггератури:
1. Результаты предварительного обследования Полтавских профсоюзов. ЦДАВО Украти (Центр. держ. арх1в вищ. оргашв влади та упр. Украши). Ф. 2623. Оп. 1. Спр. 328. Арк. 49.
2. Киселев И. Я. Трудовое право России. Историко-правовое исследование: учеб. пособие. Москва: Издательство НОРМА, 2001. 384 с.
3. Словник украшсько! мови: у 11 т. / АН УРСР. 1нститут мовознавства; за ред. I. К. Бшодща. Кшв: Наукова думка, 1980. Т. 11. 699 с.
4. Цейтлин Д. А. Фабрично-заводские комитеты Петрограда в феврале-октябре 1917 года. Вопросы истории. 1956. № 11. С. 86-97.
5. Юридична енциклоиед1я: у 6 т. / редкол.: Ю. С. Шемшученко (голова редкол.) та ш. Ктв: «Укр. Енцикл.», 1998. URL: http://leksika.com.ua/11340728/ure/fabrichno-zavodski_komiteti (дата звернення: 10.11.2017).
6. Резолющя 3-i Всеросшсь^ конференцп профессюнальних союзов. ЦДАВО Украти. Ф. 2623. Оп. 1. Спр. 1. Арк 12.
7. Извлечение из положения о фабрично-заводском комитете. Профессиональное движение. 1921. № 11.
8. Устав фабрично-заводских рабочих комитетов г. Одессы. ЦДАВО Украти. Ф. 2857. Оп. 1. Спр. 24. Арк. 154.
9. Циркуляр. ДАПО (Держ. apxiB Полтавсько'' обласп). Ф. 3181. Оп. 1. Спр. 3. Арк. 105.
10. Положение о местных комитетах служащих (коллективах). ЦДАВО Украти. Ф. 2857. Оп. 1. Спр. 24. Арк. 172-173.
11. Енциклопедiя сучасно'' Укра'ни. URL: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=41118 (дата звернення: 12.11.2017).
12. Рабочее законодательство (по докладу т. Балабанова). ЦДАВО Украти. Ф. 2857. Оп. 1. Спр. 24. Арк. 184.
13. Лушников А. М., Лушникова М. В. Курс трудового права: учебник: в 2 т. Т. 1. 2-е изд., перераб. и доп. Москва: Статут, 2009. 879 с.
14. Положение о постоянных комиссиях по охране труда при производственных союзах. ЦДАВО Украти. Ф. 2623. Оп. 1. Спр. 213. Арк. 19.
15. Инструкция Комиссиям по охране труда при профсоюзах, предприятиях и учреждениях. ДАПО. Ф. Р-3181. Оп. 1. Спр. 7. Арк. 7.
16. От отдела труда. ДАПО. Ф. Р-3872. Оп. 1. Спр. 381. Арк. 20.
17. В Трудсобезе. Профессиональная жизнь. 1920. № 22. С. 3.
18. Кодекс законов о труде РСФСР 1918 г. Собрание Узаконений и Распоряжений Рабочего и Крестьянского Правительства РСФСР. 1918. № 87-88. Ст. 905.
19. О Наказе Инспекции труда: Постановление Народного комиссариата труда от 18.05.1918 г. Собрание узаконений РСФСР. 1918. № 56. Ст. 620.
20. Циркуляр № 59. ДАПО. Ф. Р-2243. Оп. 1. Спр. 57. Арк. 18.
21. Про саштарну шспекщю пращ: Постанова Уповноваженого НКП i Народного комкарь ату здоров'я ввд 20.06.1920 р. Збiр законю i розпоряджень Робтничо-Селянського Уряду Украти i Уповноважених РСФРР. 1920. 19-25 черв. (Ч. 16). Ст. 313.
22. Про споаб реестрацп i використування робггниюв закриваних пвдприемств: Постанова Ради Робиничо-Селянсько'' Оборони ввд 27.04.1920 р. Збiр законгв iрозпоряджень Робтничо-Се-лянського Уряду Украти i Уповноважених РСФРР. 1920. 22-28 кви. (№ 8). Ст. 143.
23. Доклад инструктора отдела охраны труда Уполномоченного Наркомтрудсобеса РСФСР при Совнаркоме УССР тов. Полтавченко. ЦДАВО Украти. Ф. 2623. Оп. 1. Спр. 335. Арк. 1.
24. Про ввдведення помешкань для «Палащв пращ»: постанова ВУЦВК ввд 12.02.1921 р. Збiр законю iрозпоряджень Робтничо-Селянського Уряду Украти. 1921. 30 ач.-15 лют. (Ч. 2). Ст. 66.
25. Про побшьшення складу Всеукркомпращ i мкцевих Компраць: постанова Народного комiсарiату пращ ввд 08.05.1920 р. Збiр законю i розпоряджень Робтничо-Селянського Уряду Украти i Уповноважених РСФРР. 1920. 12-21 трав. № 10. Ст. 170.
26. Участь профсшлок у боротьбi проти трудово'' дезерцп: Постанова Головно'' комiсii по трудовш повинности ввд 03.06.1920 р. Збiр законю i розпоряджень Робтничо-Селянського Уряду Украти i Уповноважених РСФРР. 1920. 7-10 черв. (Ч. 13). Ст. 253.
27. От губпрофсофа. ДАПО. Ф. Р-3872. Оп. 1. Спр. 381. Арк. 8.
28. Доклад о поездке инструктора отдела охраны труда уполномоченного Наркомтрудсобеза РСФСР при СНК УССР тов. Каба в Полтавскую, Кременчуг, Екатеринослав. ЦДАВО Украти. Ф. 2623. Оп. 1. Спр. 335. Арк. 10.
29. Пашерстник А. 6. Курс радянського трудового права. Ки'в: «Радянська школа». 1941. 399 с.
30. Структура отдела охраны труда Южбюро ВЦСПС. ЦДАВО Украти. Ф. 2623. Оп. 1. Спр. 310. Арк. 44.
31. Полтавский губернский отдел труда. ДАПО. Ф. 3872. Оп. 1. Спр. 417. Арк. 14.
References:
1. Rezultatyi predvaritelnogo obsledovaniya Poltavskih profsoyuzov. TsDAVO Ukrainy (Tsentr. derzh. arkhiv vyshch. orhaniv vlady ta upr. Ukrainy). F. 2623. Оp. 1. 8рг 328. АА. 49 [in Ukrainian].
2. Kiselev, I.Ya. (2001) Trudovoe pravo Rossii. Istoriko-pravovoe issledovanie. Moscow: NORMA [in Russian].
3. Bilodid, I.K. (Ed.). (1980). Slovnyk ukrainskoi movy. (Vols. 1-11; Vol. 11). Kyiv: Naukova dumka [in Ukrainian].
4. Tseytlin, D.A. (1956). Fabrichno-zavodskie komitetyi Petrograda v fevrale-oktyabre 1917 goda. Voprosyi istorii, 11, 86-97 [in Russian].
5. Shemshuchenko, Yu.S. (Ed.) et al. (1998). Iurydychna entsyklopediia. (Vols. 1-6; Vol. 6). Kyiv: Ukr. Entsykl. URL: http://leksika.com.ua/11340728/ure/fabrichno-zavodski_komiteti [in Ukrainian].
6. Rezoliutsiia 3-yi Vserosiiskoi konferentsii professionalnykh soiuzov. TsDAVO Ukrainy. F. 2623. Op. 1. Sрr. 1. Ark. 12 [in Ukrainian].
7. Izvlechenie iz polozheniya o fabrichno-zavodskom komitete. (1921). Professionalnoe dvizhenie, 11, 4 [in Ukrainian].
8. Ustav fabrichno-zavodskih rabochih komitetov g. Odessyi. TsDAVO Ukrainy. F. 2857. Op. 1. Sрr. 24. Ark. 154 [in Ukrainian].
9. Tsirkulyar. DAPO (Derzh. arkhiv Poltavskoi оЬЫй). F. 3181. Op. 1. Sрr. 3. Ark. 105 [in Ukrainian].
10. Polozhenie o mestnyih komitetah sluzhaschih (kollektivah). TsDAVO Ukrainy. F. 2857. Op. 1. Sрr. 24. Ark. 172-173 [in Russian].
11. Entsyklopediia suchasnoi Ukrainy URL: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=41118 [in Ukrainian].
12. Rabochee zakonodatelstvo (po dokladu t. Balabanova). TsDAVO Ukrainy. F. 2857. Op. 1. Sрr. 24. Ark. 184 [in Russian].
13. Lushnikov, A.M., Lushnikova, M.V. (2009). Kurs trudovogo prava: (Vols. 1-2; Vol. 1). Mоscow: Statut [in Russian].
14. Polozhenie o postoyannyih komissiyah po ohrane truda pri proizvodstvennyih soyuzah. TsDAVO Ukrainy. F. 2623. Op. 1. Sрr. 213. Ark. 19 [in Russian].
15. Instruktsiya Komissiyam po ohrane truda pri profsoyuzah, predpriyatiyah i uchrezhdeniyah. DAPO. F. R-3181. Op. 1. Sрr. 7. Ark. 7 [in Russian].
16. Ot otdela truda. DAPO. F. R-3872. Op. 1. Sрr. 381. Ark. 20 [in Russian].
17. V Trudsobeze. (1920). Professionalnaya zhizn, 22, 3 [in Russian].
18. Kodeks zakonov o trude RSFSR 1918 g. (1918). Sobranie Uzakoneniy i Rasporyazheniy Rabochego i Krestyanskogo Pravitelstva RSFSR, 87-88, art. 905 [in Russian].
19. O Nakaze Inspektsii truda: Postanovlenie Narodnogo komissariata truda ot 18.05.1918 g. (1918). Sobranie uzakoneniy RSFSR, 56, art. 620 [in Russian].
20. Tsirkulyar № 59. DAPO. F. R-2243. Op. 1. Sрr. 57. Ark. 18 [in Russian].
21. Pro sanitarnu inspektsiiu pratsi: Postanova Upovnovazhenoho NKP i Narodnoho komisariatu zdorovia vid 20.06.1920 r. (1920). Zbir zakoniv i rozporiadzhen Robitnycho-Selianskoho Uriadu Ukrainy i Upovnovazhenykh RSFRR, 16, art. 313 [in Ukrainian].
22. Pro sposib reiestratsii i vykorystuvannia robitnykiv zakryvanykh pidpryiemstv: Postanova Rady Robitnycho-Selianskoi Oborony vid 27.04.1920 r. (1920). Zbir zakoniv i rozporiadzhen Robitnycho-Selianskoho Uriadu Ukrainy i Upovnovazhenykh RSFRR, 8, art. 143 [in Ukrainian].
23. Doklad instruktora otdela ohranyi truda Upolnomochennogo Narkomtrudsobesa RSFSR pri Sovnarkome USSR tov. Poltavchenko. TsDAVO Ukrainy. F. 2623. Op. 1. Sрr. 335. Ark. 1 [in Russian].
24. Pro vidvedennia pomeshkan dlia «Palatsiv pratsi»: Postanova VUTsVK vid 12.02.1921 r. (1921). Zbir zakoniv i rozporiadzhen Robitnycho-Selianskoho Uriadu Ukrainy, 2, art. 66 [in Ukrainian].
25. Pro pobilshennia skladu Vseukrkompratsi i mistsevykh Komprats: postanova Narodnoho komisariatu pratsi vid 08.05.1920 r. (1920). Zbir zakoniv i rozporiadzhen Robitnycho-Selianskoho Uriadu Ukrainy i Upovnovazhenykh RSFRR, 10, art. 170 [in Ukrainian].
26. Uchast profspilok u borotbi proty trudovoi dezertsii: Postanova Holovnoi komisii po trudovii povynnosty vid 03.06.1920 r. (1920). Zbir zakoniv i rozporiadzhen Robitnycho-Selianskoho Uriadu Ukrainy i Upovnovazhenykh RSFRR, 13, art. 253 [in Ukrainian].
27. Ot gubprofsofa. DAPO. F. R-3872. Op. 1. Sрr. 381. Ark. 8 [in Russian].
28. Doklad o poezdke instruktora otdela ohranyi truda upolnomochennogo Narkomtrudsobeza RSFSR pri SNK USSR tov. Kaba v Poltavskuyu, Kremenchug, Ekaterinoslav. TsDAVO Ukrainy. F. 2623. Op. 1. Spr. 335. Ark. 10 [in Ukrainian].
29. Pasherstnyk, A.Ye. (1941). Kurs radianskoho trudovoho prava. Kyiv: Radianska shkola [in Ukrainian].
30. Struktura otdela ohranyi truda Yuzhbyuro VTsSPS. TsDAVO Ukrainy F. 2623. Op. 1. Spr. 310. Ark. 44 [in Ukrainian].
31. Poltavskiy gubernskiy otdel truda. DAPO. F. 3872. Op. 1. Spr. 417. Ark. 14 [in Russian].
Terela H. V., Candidate of Historical Sciences, Associate Professor, Associate Professor of the Chair of Law, Higher Educational Establishment of the Ukoopspilka «Poltava University of Economics and Trade», Ukraine, Poltava.
e-mail: [email protected] ; ORCID 0000-0001-5102-7068
Involvement of trade unions to supervision and control of legislation on labor maintenance in the period of establishment in Ukraine in 1917-1921
In the article, on the basis of the conducted analysis of the resolutions, instructions, subtitles of the People's Commissariat of Labor of the UkrSSR, the memoranda of the local departments of labor as well-known and for the first time discovered in the archival funds, it was determined that the factory and plant committees and local service committees, being primary centers of All-Russian Central Council of Trade Unions, served as a low authority to legislation on labor legislation maintenance. For this purpose, under the factory committees and trade unions permanent commissions were established for labor protection. The order of the involvement of trade unions to the election of labor (legal), out of district and sanitary labor inspectors, controllers of the People's Committee of state control is analyzed. It was clarified that in practice the involvement of trade unions in the activity of supervision and control bodies in the field of labor was not as active as it was decreed, and was partially replaced by the party representation.
It is confirmed that due to proclaimed at the tenth congress of the Russian Communist Party (Bolsheviks) the necessity of full transfer of functions on labor protection from the People's Commissariat of Labor to the All-Russian Central Council of Trade Unions, the Labor inspectorate joined the board of trade unions with the preservation of all its state-compulsory functions, including control over the implementation of labor service, the fight against desertion. It is concluded that after the events of 1917, trade unions lost the role of antipodes of state power and began to play the role of its active ally, which stemmed from the class nature of the state of the proletariat, which was declared as a defender of the interests of workers.
Keywords: supervision, control; labor legislation; trade union; factory and plant committee; local committee of employees; labor inspection
Hadiuwna do pedKomzii 15.11.2017 p.
