CC BY
7
1СТОРИЧН1 НАУКИ
УДК 94(477.8)''1895-1917''
C.G. Антонова, Я.П. Цецик
РОЛЬ ОРГАН1В М1СЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ У РОЗВИТКУ 1НФРАСТРУКТУРИ ПОВ1ТОВИХ М1СТ ВОЛИН1 НА ПОЧАТКУ ХХ СТ.
У emammi на основ1 першоджерел проанал1зовано роль оргатв м1сцевого самоврядування у розвитку тфраструктури ряду повтових ценmрiв Волит на початку ХХ ст. До^джено основн напрями гхньог дiяльносmi у напрямку покращення благоустрою м^т. З"ясованороль мюьких дум в електрифтацирегюну та визначено гг значення для покращення тфраструктури м^т. Визначено витрати бюджеmiв ряду м^т Волинськог губерни, як спрямовувалися на благоустрт м^т та до^джено на, як1 потреби спрямовувалися ц кошти.
Ключовi слова: м^ька дума, благоустрт м^та, Волинська губертя, електрична станщя.
На сучасному етат розвитку Украти органи самоврядування ввдграють ключову роль у вдосконаленш тфраструктури мют нашо'1 держави. Тому вивчення позитивного досвщу минулого та його ращонального використання е важливим i ниш.
Наразi вщсутш науковi пращ, в яких би було проаналiзовано роль оргашв мюцевого самоврядування у розвитку тфраструктури мют Волиш на початку ХХ ст. Саме тому у процес дослщження було використано документи, яю збертаються в Державних архiвах Волинсько'1 та Рiвненськоi областей.
Дослщити основш напрями дiяльностi органiв мiсцевого самоврядування ряду мют Волинсько'1' губернп у покращенш iнфраструктури повiтових центрiв губернп на початку ХХ ст.
Впродовж Х1Х - на початку ХХ ст. органи мюького самоврядування ввдгравали ключову роль у розвитку тфраструктури мют Волинi. У бюджети тогочасних мiст закладалися певш кошти, якi мали спрямовуватися на 1'хнт благоустрiй. Однак не у вах повiтових мiстах краю це вщбувалося рiвномiрно. Адже ключову роль у розвитку того чи тшого мюта вiдiгравав його економiчний потенщал, наявнiсть або вiдсутнiсть розвинено'1' мережi торгiвельних закладiв та ряд тших факторiв. Цi чинники впливали на формування мюького бюджету, а значить i на можливостi мюько'1' думи фтансувати розвиток iнфраструктури мiста. У дослщжуваний перiод прибутки мiських бюджетсв повiтових мiст були неоднаковими. Так, у 1910 р. прибутки м. Дубно складали 34 735 руб. [1, арк. 139], м. Луцька - 51 226 руб. 34 коп. [2, арк. 229-236], м. Рiвного -64 735 руб. [3, арк 132 зв.].
Варто вщзначити, що у документах початку ХХ ст., як стосувалися твестицт у розвиток тфраструктури мюта вживався термт «благоустрт мюта». Кожне мюто при формуванш видатюв на наступний рш планувало певну суму на його благоустрт. Зокрема, у видатковт частиш бюджету м. Дубно у 1910 р. планувалося видшити на дослщжуваш потреби 1 тис. руб. [1, арк. 139], м. Луцька - 4 931 руб. 20 коп. [2, арк. 231], м. Рiвного - 2 571 руб. [3, арк. 132 зв.].
Таким чином, кошти, яю витрачалися органами мюького самоврядування на благоустрт мют залежали вщ прибутюв кожного мюта й вщ нагальних потреб.
На багатьох засiданнях мюьких дум неодноразово порушувалися питання про доцшьшсть проведення робiт, у результат чого було б покрашено шфраструктуру мiста, вiдремонтовано вулицi, мости тощо. Зокрема, на одному з засщань мюько'1 думи Луцька було розглянуто питання про покрашення мiсць для торriвлi сiльськогосподарською продукцieю. Це було зумовлено тею обставиною, що Покровська площа, де розмiщувався мiський ринок, на якому селяни навколишшх сш реалiзовували рiзноманiтну продукцiю, а мiсцевi пекарi хлiбобулочнi вироби, була непридатною для торгiвлi цими товарами. Адже не було навт столiв, на яю торговцi могли б викласти свш товар, тому реалiзовували його або з пщвщ, або з земл^ що «викликало справедливе незадоволення обивателiв м. Луцька» [4, арк. 10]. Намагаючись задовольнити потреби жшешв та не допустити забруднення продукпв харчування, мiська управа (виконавчий орган мюцевого самоврядування) розпочала роботи по створенню нових «торговельних рядiв», яю було перенесено на набережну р. Глушвиця. Цi роботи велися впродовж 3-х роюв., а з бюджету мюта було витрачено близько 2-х тис. руб. З метою покращення умов торгiвлi на набережнiй було встановлено «спещальш столи та лавки, яю надавалися у безкоштовне користування сшьським торговцям». Проте створення нового ринку зустршо протидiю з боку власниюв будинкiв, розташованих на вищеназванш набережнiй. Низку скарг подали й власники та орендарi кiлькох шинюв, якi не могли змиритися з «думкою, що двори в яких рашше влаштовували п'янi оргп перетворилися на зелений базар» [4, арк. 10-10 зв.].
Аналiз видаткiв, затверджених мюькою думою м. Луцька, дае пщстави стверджувати, що орган мюького самоврядування придiляв значну увагу покращенню благоустрою мiста на початку ХХ ст. Лише на утримання вулиць, тротуарiв та набережних мюта у 1911 р. було витрачено 328 руб. 42 коп., у 1913 р. - вщповщно 794 руб. 43 коп., у 1915 р. - 1,5 тис. руб. На утримання мюьких бульварiв i садiв у 1913 р. було освоено 278 руб. 81 коп., а на осв^лення вулиць мюта - 5,6 тис. руб. На щ ж потреби у 1915 р. планувалося використати вщповщно 400 руб. та 6 391 руб. Загалом запланований мюькою думою бюджет м. Луцька на 1915 р. становив 80 274 руб., з яких на благоустрш мюта було видшено 8 906 руб. [5, арк. 33-48]. Проте цього не вдалося реалiзувати, у зв'язку з тим, що в результат наступу австро-угорських вшськ мюто у тому ж рощ було окуповане.
Докладаючи значних зусиль для полшшення ситуаци з прибиранням мюько'1 територп та встановлення на будинках назв вулиць, органи мюцевого самоврядування часто зобов'язували робити це власниюв великих будинюв та пщприемщв. Так, в однш iз постанов Луцько'1 мюько'1 думи у 1910 р. було наголошено, що на будинках де розмщеш торпвельш та промисловi пiдприемства мали бути встановлеш «таблички, на яких вказано назву вулищ, iм'я та прiзвище власника цього торгiвельного пщприемства». Було прийнято ршення, щоб вони мали двiрникiв, якщо не у вах будинках, «то хоча б на головних вулицях» [6, арк. 23-23 зв.].
Значна увага в той час була придшена i осв^ленню вулиць, що здiйснювалося керосиновими лiхтарями. Кожен власник будинку, який знаходився на забрукованш вулицi вiдповiдно до постанови мюько'1 думи вiд 5 червня 1903 р. мав утримувати керосиновий лiхтар, що коштувало 7 руб. на рш. На засщанш мюько'1 думи Луцька у 1910 р. розглянули питання про переведення натурально'1' повинносп мiщан з осв^лення мiста на грошову. Це було зумовлено будiвництвом у мiстi електрично'1' станцп. Планувалося з 25 вересня 1910 р. розпочати осв^лення вулиць мюта електричними лiхтарями, що було вигщно для власникiв будинкiв.
30 квггня 1907 р. Луцька мюька дума на своему засiданнi розглянула проект шженера А. Л. Яра про потребу в спорудженш у мют електрично'1' станцп. Мiж ним i мiською управою було укладено концесшну угоду, згiдно з якою остання видшяла для ii
будiвництва 1000 квадратних сажшв мюько!' землi. У пунктi 19 концесшного договору зазначалося, «що впродовж перших десяти роюв концесп тдприемець зобов'язуеться освiтлювати мiсто 10 вуличними лiхтарями», якi мали бути встановлеш його коштом. Кожен з цих лiхтарiв мав працювати не менше 2 тис. годин на рш. Лiхтарi розмiщували на вiдстанi 40 сажшв один вщ одного. Мюью адмiнiстративнi установи отримали 15% знижку за користування електричним осв^ленням. Крiм того, вартiсть освiтлення мiста мала зменшуватися щорiчно [7, арк. 11а-13]. Незабаром ця електрична станцiя розпочала свою роботу.
Значно складшше реалiзовувався проект будiвництва електрично! станцп у Рiвному. У 1911р. Рiвненською мiською думою було прийнято ршення розпочати пiдготовку проектнох документацп з метою будiвництва електричнох станци. Однак впродовж певного часу цей проект гальмувався у зв'язку з тим, що мюцевий аристократ князь С. Любомирський лобiював проект будiвництва електричноi станцп власним коштом. Вона мала осв^лювати палац князя, частину мюьких вулиць та помешкань заможних мщан. 26 квiтня 1912 р. мюька управа скерувала у Волинське губернське правлшня обгрунтування доцшьносп пiдтримки органами влади 1'хнього проекту будiвництва станцп. Одночасно з цим вони вимагали вщхилити проект князя С. Любомирського [8, с. 119]. Дещо тзшше мшютерство шляхiв i сполучень вiдмовило князю С. Любомирському у наданш дозволу на встановлення стовтв для освiтлення вулиць, а мюькш управi, навпаки такий дозвш було надало. Останню крапку у суперечщ аристократа та мюько!' думи поставив Сенат Росшсько! iмперii, який вщмовив князю у задоволеннi його касацiйноi скарги щодо будiвництва електричноi станцп у Рiвному, а органу мюького самоврядування надав вiдповiдний дозвш [8, с. 119].
Незабаром у мют розпочалося будiвництво електричноi станцп. Враховуючи вартiсть цього проекту, а зпдно кошторисно'1 документацп вартiсть будiвництва станци та освiтлення частини мюьких вулиць оцiнювалася у 180 тис. руб. Цю суму розподшили наступним чином - 25 тис. руб. було видшено з бюджету мюта, а 155 тис. руб. надали приватш особи, заможш жителi мюта, якi були зацiкавленi у швидкому введет в д^ електричноi станцп, що об'едналися в «Товариство пайовиюв». Члени цього товариства мали отримувати дивщенди пiсля введення в експлуатащю електричноi станцй та електричну енерпю дешевше нiж iншi споживачi [8, с. 119-120]. Ця станщя перебувала в управлшш мiськоi думи. Ще напередоднi створення «Товариства пайовикiв» мюька дума зверталася до органiв адмiнiстративноi влади iмперii з проханням «дозволити облiгацiйну позику у 100 000 руб. для влаштування власного електричного освгглення» [9, арк. 163]. Проте ця пропозищя була вщхилена, тому до спорудження електричноi станцй залучили кошти заможних жителiв мiста.
Таким чином, на початку ХХ ст. у пов^ових мютах Волинi органи мюького самоврядування докладали значних зусиль для будiвництва електричних станцiй, що великою мiрою позитивно впливало не лише на розвиток шфраструктури, а й сприяло модершзацп пiдприемств.
Дослщження питань, пов'язаних з полiпшенням благоустрою мют на Волинi постiйно розглядалися мюькими гласними. Поступово зростали й асигнування на щ потреби з мюького бюджету. Однак, у рiзнi роки суми були неоднаковими. Так, у 1905 р. у м. Дубно в бюджет було передбачено на благоустрш мюта 674 руб., на осв^лення мюьких вулиць - 674 руб., на ремонт вулиць - 444 руб. [10, арк. 32 зв.-33 зв.]. В наступш роки даш показники повшьно зростали, що зумовлено наявшстю незначних коштв, якi мав у своему розпорядженш цей повiтовий центр губернй.
У 1910 р. мюью уповноваженi м. Дубно розглядали можливють будiвництва лшш телефонного зв'язку. Значну допомогу в реалiзацii цього проекту надавала аристократка графиня Шувалова, яка безоплатно видшила стовпи для встановлення телефонних лшш.
Орган мюького самоврядування у тому ж рощ розпочав пщготовку проектно1 документацп та пiдготував кошторис на виконання цих po6iT [1, арк. 122].
На засщаннях мюьких дум неодноразово порушувалися питання про брукування вулиць. Шщаторами цього були як представники оргашв мiського самоврядування, так i адмшютративно1 влади. 15 липня 1910 р. луцький пов^овий справник на засщанш Луцько'1 мсько"1 думи у своему виступi звернув увагу присутшх членiв управи на необхщносп брукування вулиць навколо мюького скверу, який знаходився на колишнш «Параднш площЬ» Вiн звернувся до присутшх з вимогою прийняти для цього «енергшш заходи». Однак ршення мсько"1 думи було не на користь пропозицп повiтового справника. Члени управи обгрунтовували позицiю тим, що у 6юджетi мiста не «було достатньо кош^в для виконання цих робт>. Тому, мiська дума запропонувала надати лише частину коштiв на реалiзацiю цього проекту, а у разi пiдтримання пропозицп' жителями мюта, саме вони повиннi були оплатити 50% вартост ро6iт по брукуванню цих вулиць. Гласнi мюько1 думи аргументували свою точку зору тим, що на вказаних справником вулицях розташовувалися будинки заможних жителiв мюта. На брукування вулиць та провулку 6^ мiського скверу згiдно проектно'' документацп потрi6но було 4,7 тис. руб., а мюька управа мала можливють видiлити на це лише 2 733 руб. 75 коп. Тому на цьому засщанш було прийнято компромюне ршення «створити комiсiю» з членiв управи, яким доручили «вивчити це питання» [6, арк. 75-75 зв.].
Отже, органи мюького самоврядування при проведеннi ро6iт, спрямованих на покращення благоустрою мiст були змушеш дiяти у межах кошториав видаткiв мiського бюджету. Тому ряд питань, на виршення яких ix нацiлювали представники адмшютративно1 влади не завжди виршувалися швидко, а виконання потрiбних ро6iт переносилося на наступш роки.
Органи мiського самоврядування м. Луцька та м. Рiвного тсля початку роботи електричних станцiй значну увагу придшяли подальшому покращенню осв^лень мiст у вечiрнiй час. 3 травня 1913 р. комiсiя мюько1 думи пiд головуванням Е. Я. Ясинського винесла на ii розгляд питання про встановлення у мют 19 нових електричних лiхтарiв [11, арк. 89].
У Рiвному у 1914 р. мюька дума, враховуючи позитивну динамiку розвитку електрично1 станци, займалася не лише питаннями покращення осв^лення вулиць мiста, а й розпочали комплекс пщготовчих заходiв для будiвництва трамвайних лiнiй i запуску електричного трамвая. 17 квiтня 1914 р. було прийнято ршення створити комiсiю мюько1 думи «для вивчення питання про влаштування електричного трамвая у мют та його околицях». А вже 21 травня того ж року було прийнято ршення розпочати будiвництво трамвайних лiнiй «у мют та околицях». За вщсутност коштiв у 6юджетi мiста ix мало будувати приватне пiдприемство «Шоман i К», яке отримало концеаю на 30 рокiв. Одночасно з отриманням концесп воно надало гарантл мiськiй владi, що в бюджет мюта буде перераховуватися не менше 1,8 тис. руб., отриманих вщ експлуатацп трамвшв [12, арк. 35-35 зв.]. При пщготовщ проектно1 документацп на 6удiвництво трамвайних лiнiй особлива увага була вщведена сполученню мюта з с. Шу6кiв, де знаходився вшськовий полiгон. Вартiсть про1зду в межах мюта пропонувалося встановити 5 коп. за 0,5 год. , до с. Житин - 30 коп., до с. Шубюв - 50 коп. Окрема плата встановлювалася за перевезення значних вашашв [12, арк. 29-29 зв.].
Таким чином, тсля введення в дш електрично1 станцп мюька дума Рiвного поставила перед собою нову мету: розпочати у мют будiвництво трамвайних лшш для запуску електричного трамвая. Згщно проектно1 документацп трамвайне сполучення мало з'еднати мiсто з с. Шубюв. Це планувалося зробити не лише для перевезення пасажирiв, а й для покращення доставки вашашв з пщприемств до залiзницi. Тому поряд з пасажирськими вагонами мали курсувати й вантажш. Мюькою думою було
встановлено плату за про'1зд та перевезення вантажiв, яю концесiонери не мали змоги змшити без погодження органом мiського самоврядування.
В окремих випадках з питаннями необхщносп покращення санiтарного стану в пов^ових центрах до мiських дум зверталися представники адмшютративно!' влади. Так, 1 червня 1910 р. до Луцько'1 мюько'1 управи звернувся пов^овий справник про необхiднiсть покращення саштарного стану мiста, оскiльки ним було проведено «огляд мiста та виявлено, що салотопнi i миловарнi заводи», яю були розмiщенi у мют сприяли розповсюдженню «дуже небезпечного для здоров'я забрудненого пов^ря». У зв'язку з цим повгговим справником було тдготовлено звернення до мсько'1 думи, в якому висувалася вимога «про винесення за межi мюта миловарних i салотопних заводiв» та заборонити працювати у межах пов^ового центру деяким шшим пiдприемствам [13, арк. 3-3зв.].
Враховуючи ситуацiю, що склалася з забрудненням мюта вищеназваними тдприемствами, мiською думою було створено вщповщну комiсiю для вивчення цього питання. Однак дозволу на будiвництво нових подiбних пiдприемств у межах Луцька вони бшьше не видавали, а надавали землю, яка належала мюту за його межами [13, арк. 8-14].
Ще одним важливим питанням, яке намагалися виршити на свою користь органи мюцевого самоврядування було лоб^вання ними будiвництва нових залiзничних шляхiв. Зокрема, голова Луцько'1 мсько'1 думи за ii дорученням неодноразово звертався до Мшютерства шляхiв сполучень, щоб зашзниця Холм-Жмеринка пролягла через Луцьк. Але цей проект не було реалiзовано через початок Першо'1 св^ово!' вiйни [14, арк. 9-36].
Отже, органи мюцевого самоврядування напередодш Першо'1 св^ово!' вiйни поряд з виршенням питань розвитку iнфраструктури мют докладали значних зусиль, щоб покращити залiзничне сполучення з iншими регюнами.
Таким чином, на початку ХХ ст. у пов^ових мiстах Волиш органи мiсцевого самоврядування вiдiгравали ключову роль у розвитку шфраструктури мют регюну. При цьому використовували лише наявш в них кошти, а тдтримки з боку держави не отримували. Проте, варто вiдмiтити, що не вс проекти реалiзовувалися гладко, не лише через нестачу коштв, але й через суб'ективш причини. Зокрема, юнували певнi обмеження, пов'язаш iз протирiччями в iнтересах мюьких дум та заможних жителiв мют. Це в сою чергу загальмувало розвиток деяких напрямiв благоустрою населених пункпв.
Список використаних джерел
1. Державний архiв Рiвненськоi областi (далi Держархiв Рiвненськоi обл.), ф. 359, оп. 1, спр. 10, арк. 122; арк. 139 ; Derzhavnyi arkhiv Rivnenskoi oblasti (dali Derzharkhiv Rivnenskoi obl.), f. 359, op. 1, spr. 10, ark. 122; ark. 139.
2. Державний архiв Волинсько'1 обласп (далi Держархiв Волинсько'1 обл.), ф. 3, оп. 1, спр. 869, арк. 229-236 ; Derzhavnyi arkhiv Volynskoi oblasti (dali Derzharkhiv Volynskoi obl.), f. 3, op. 1, spr. 869, ark. 229-236.
3. Держархiв Рiвненськоi обл., ф. 165, оп. 1, спр. 22, арк. 132 зв. ; Derzharkhiv Rivnenskoi obl., f. 165, op. 1, spr. 22, ark. 132 zv.
4. Держархiв Волинсько'1 обл., ф. 3, оп. 1, спр. 1167, арк. 10-10 зв. ; Derzharkhiv Volynskoi obl., f. 3, op. 1, spr. 1167, ark. 10-10 zv.
5. Держархiв Волинсько'1' обл., ф. 3, оп. 1, спр. 1316, арк. 35-48 ; Derzharkhiv Volynskoi obl., f. 3, op. 1, spr. 1316, ark. 35-48.
6. Держархiв Волинсько'1 обл., ф. 3, оп. 1, спр. 937, арк. 23-23 зв.; арк. 39-40 зв. ; Derzharkhiv Volynskoi obl., f. 3, op. 1, spr. 937, ark. 23-23 zv.; ark. 39-40 zv.
7. Держархiв Волинсько'' обл., ф. 3, оп. 1, спр. 868, арк. 11а-13 ; Derzharkhiv Volynskoi obl., f. 3, op. 1, spr. 868, ark. 11a-13.
8. Савша Н. Б. Перспективи eK0H0Mi4H0r0 розвитку PiBHoro на 0CH0Bi електрифшацп мiста на початку ХХ ст. / Н. Б. Савша, Я. П. Цецик // Вюник нащонального ушверситету водного господарства та природокористування. Сер. : Екoнoмiчнi науки. - 2015. - Вип. 1. - С. 118-126 ; Savina N. B. Perspektyvy ekonomichnoho rozvytku Rivnoho na osnovi elektryfikatsii mista na pochatku KhKh st. / N. B. Savina, Ya. P. Tsetsyk // Visnyk natsionalnoho universytetu vodnoho hospodarstva ta pryrodokorystuvannia. Ser. : Ekonomichni nauky. - 2015. - Vyp. 1. - S. 118-126.
9. Держархiв Piвненськoi обл., ф. 165, оп. 1, спр. 23, арк. 163 ; Derzharkhiv Rivnenskoi obl., f. 165, op. 1, spr. 23, ark. 163.
10. Держархiв Piвненськoi обл., ф. 359, оп. 1, спр. 7, арк. 32 зв.-33 зв. ; Derzharkhiv Rivnenskoi obl., f. 359, op. 1, spr. 7, ark. 32 zv.-33 zv.
11. Держархiв Волинсько'' обл., ф. 3, оп. 1, спр. 1445, арк. 89 ; Derzharkhiv Volynskoi obl., f. 3, op. 1, spr. 1445, ark. 89.
12. Держархiв Piвненськoi обл., ф. 165, оп. 1, спр. 27, арк. 29-29 зв.; 35-35 зв. ; Derzharkhiv Rivnenskoi obl., f. 165, op. 1, spr. 27, ark. 29-29 zv.; 35-35 zv.
13. Держархiв Волинсько' обл., ф. 3, оп. 1, спр. 926, арк. 3-3 зв.; арк. 8-14; Derzharkhiv Volynskoi obl., f. 3, op. 1, spr. 926, ark. 3-3 zv.; ark. 8-14.
14. Держархiв Волинсько' обл., ф. 3, оп. 1, спр. 936, арк. 9-36 ; Derzharkhiv Volynskoi obl., f. 3, op. 1, spr. 936, ark. 9-36.
Стаття надшшла до редакцп 09.10.2016 р.
S. Antonova, J. Tsetsyk
THE ROLE OF THE LOCAL GOVERNMENT IN INFRASTRUCTURE DEVELOPMENT FOR THE COUNTY TOWNS OF VOLHYNIA IN THE EARLY
TWENTIETH CENTURY
The proposed articles based on primary sources explored the role of municipal government in infrastructure development of a number of district centers of Volyn province in the early twentieth century. Investigated the priority areas of their work in this direction. The features of important decisions in this area of activity. The role of urban doom district centers of the region to electrifying cities. It is found positive development of infrastructure studied the district center after the construction of these power plants.
Studied that in the early twentieth century city government authorities have made significant efforts to improve the city's infrastructure. An important role was assigned to improve the sanitary condition of places of trade that oblashtovuvalysya by the city budget. Increased expenditures directed the city treasury for the maintenance of embankments, urban parks and gardens. To a large extent it depended also on the revenue growth of the city.
On the basis of unbiased research documents proved that the issue of improving the landscaping provincial towns dependent on the capabilities of municipal government, namely earnings city. It funds directed to these needs from the municipal budget and the administrative authorities, these needs are not funded. Therefore, various district centers of Volyn province spent far differing amounts on the needs of cities. This was due primarily to different levels of economic development of the county-level cities, the population and a number of other circumstances. Therefore, as shown by an impartial analysis of documents in some cities better developed infrastructure, and in others much more slowly. After the city government authorities in the works aimed at improving the beautification of cities were forced to act within the cost estimates the city budget. Therefore, a number of issues to address which targeted representatives of administrative bodies are not always resolved quickly, and perform the required work was transferred to the following years.
Keywords: City Council, city improvement, Volyn province, the electric station.
