CC BY
5
ISSN 2518-1521 (Online), ISSN 2226-2830 (Print) В1СНИК МАРГУПОЛЬСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ
_СЕР1Я: 1СТОР1Я. ПОЛ1ТОЛОГ1Я, 2016, ВИП. 16
documented facts and simultaneous use of system and complex approaches has made it possible to restore the functioning of the Carpathian area of the OUN in 1945-1954.
Keywords: theoretical and methodological grounds, Ukrainian Liberation Movement, principles, approaches.
УДК 94(477):314.151.3-054.72"1940/1960"
Н.М. Касьянова
ЯК1СНИЙ ТА К1ЛЬК1СНИЙ СКЛАД ПЕРЕСЕЛЕНЦ1В В УКРАШСЬКШ
РСР В 40-60-Ti РОКИ
Стаття присвячена до^дженню яюсного та кшьюсного складу переселение в УРСР в 40-60-mi рр. ХХ ст. Для аналiзу поряд з кшьк1сними показниками обрано чинники, що е визначальними у характеристик переселение, а саме: статево-втова структура, рiвень освiченостi та сощально-профестний склад, нацюнальтсть. Автор дтшов висновку, що полтика переселення сприяла поглибленню диспропорци статей та постартню населення в м^цях виходу. З 'ясовано взаемозв 'язок мiж рiвнем освiченостi переселенщв та м^цями, в як вони м^рували. Також автором зроблено висновок про застосування полтики переселення з метою денацiоналiзацiг сустльства.
Ключоei слова: полтика переселення, кыьюсний склад, соцiально-демографiчнi чинники, робоча сила, стать, вщ освта, профестт якостi.
Взаемозв'язок i взаeмодiя мiж населенням i державою - це процес юторичний. BiH змшюеться i ускладнюсться протягом усього розвитку людства. Населення одночасно виступае як споживач i як виробник матерiальних благ i послуг. Тому завдання держави насамперед полягае у забезпеченн потреб сустльства. Радянська держава, на жаль, на перше мюце ставила розвиток виробництва, а не тдняття життевого рiвня населення. З метою побудови наддержави використовувались адмшютративт важелi при плануванн розвитку i розмщення виробництва та окремих галузей народного господарства. Чисельтсть наявних трудових ресурав, джерела ix поповнення, а також яюсна характеристика були покладеш в основу переселенсько'1' полтики, яка здшснювалась в 1940-60-т рр. в УРСР. Метою статп е дослщження ii впливу на змши в кшьюсному та якюному складi населення республши, а також впливу на соцiально-демографiчнi процеси у суспшьста.
Радянська iсторiографiя, згiдно з щеолопчними традицiями, висвiтлювала переселенський процес як вдалу цшеспрямовану полiтику уряду. Зазвичай переселення пов'язувалось дослщниками iз необхiднiстю рацiонального територiально-галузевого перерозподiлу трудових ресурав, обумовленого економiчним розвитком сустльства [7; 18]. Питання яюсного та кшьюсного складу переселенцiв вiдходили на другий план й щкавили у переважнш бiльшостi економiстiв [7] та демографiв [3; 13] в контекст соцiально-демографiчних наслiдкiв переселень. Доба незалежносп Украши вiдзначилась новим поглядом на пол^ику переселення. Разом з економiчним обгрунтуванням переселень дослiдники вiдзначають полггичт мотиви, як-то формування сощально'1' бази пщтримки полiтики союзного центру на мюцях [10; 12], аналiзують змши в яюсному складi населення окремих регютв республiки [8; 1].
Джерельну базу дослщження становлять архiвнi справи, що збер^аються на полицях у фондах ЦДАГОУ, Державних архiвах Вшницько'1' та Одесько'1' областi, а також дат загальносоюзного перепису населення 1959 р. [2].
З стовiдсотковою точнiстю визначити кшьюсш показники переселень не е можливим. В першi роки радянсько'1' влади iснувала переселенська статистика, що базувалася на реестрацп переселенцiв в головних пунктах ix прямування. В перюд iндустрiалiзащi краши, коли м^ащя сiльського населення в мiста та райони нового освоення природних ресурав набула широких розмiрiв, замiсть реестрацп переселенцiв була запроваджена звiтнiсть райвиконкомiв про кiлькiсть переселенцiв та зв^шсть про ix прибуття та працевлаштування [11, с. 122]. I перший, i другий метод мали багато недолшв. Не всi переселенцi, зареестроваш пiд час вiдправлення ешелонiв прибували до мюць вселення, а прибулi - не завжди працевлаштовувались. Отже така статистика не була достовiрною.
Не надають iнформацiю по мграцп населення й переписи 1939 i 1959 рр. Пояснюеться це тим, що економюти-статистики в той час вважали, що перемщення населення по теренах краши найчастiше вiдбуваеться в плановому порядку. Проте аналiз статистичних даних свiдчить, що удiльна вага тих, хто перемщувався неорганiзовано в загальнш чисельностi мiгруючого населення значна [6, с. 13]. Отже, питань стосовно мграцп населення в переписах не було, а тому видшити частку оргашзовано переселених чи самовшьних м^рантсв у загальному приростi населення за даними перепиав неможливо. Однак, можна визначити демографiчнi змiни - наскшьки збiльшилась або зменшилась внаслщок мграцп чисельнiсть населення в тш чи iншiй мiсцевостi, тобто якою мiрою вибуття переважало над прибуттям i навпаки. Територiальнi змiни у чисельносп населення диференцiювались, оскiльки загальний для республши меxанiчний прирiст населення розподшявся мiж областями нерiвномiрно. Вщ'емне сальдо мграцп склалось за 1950-1960-т рр. практично у всix областях Швденно-Захщного економiчного району, а також у Сумськш, Полтавськiй та Ворошиловградськш областях Донецько-Приднiпровського економiчного району. Воно е найбшьш характерним для областей з профшюючим сiльськогосподарським виробництвом. Додатне сальдо м^ацп мали високоiндустрiалiзованi област Донецько-Приднiпровського економiчного району, куди ^м iндивiдуальниx перемiщень, протягом перших тслявоенних рокiв прибувала робоча сила за оргашзованим набором, та Швденного, в який планово переселялись ам'г Максимальними показниками зменшення населення характеризуются областi з переважаючим сiльськогосподарським профшем: Вiнницька, Житомирська, Сумська, Хмельницька, Черншвська [7, с. 15-16].
Мiграцiйнi потоки, як бачимо, формувались на найменш урбашзованш територп УРСР i спрямовувались в шдус^альш райони, де бурхливо розвивалась промисловють i значно розширювались старi та будувались новi мюта. Внаслiдок мiграцiй мiське населення протягом цього перюду збiльшилось у вах областях республiки. Оскiльки фактично зрют чисельностi мiського населення вiдбувався переважно за рахунок замщення його сшьським, з кожним роком все бшьша кiлькiсть сiльськиx мешканцiв долучалась до культурних цiнностей, носiями яких було мюто. Стиралися побутовi та культурш вiдмiнностi умов життя мiського та сшьського населення.
Обсяги та темпи переселень вражаючг Згiдно державним планам з «регюшв донорiв» до «регюшв рецитешив» необxiдно було спрямувати: у 1949 р. 15000 родин переселенщв [14, арк. 19], у 1950 р. - 52500 [15, арк. 17], в 1951 р. - 25000 родин [16, арк. 241]. Цифри, що наводяться автором е узагальнюючими, оскшьки плани переселення неодноразово змшювались i на сторшках арxiвниx справ можна знайти рiзнi даш. Однак, незважаючи на це, навт така уривчаста iнформацiя надае дослщнику можливiсть зробити висновки про заплановаш та реальнi обсяги переселень.
Зпдно зазначених планiв переселення для кожно'1' областi, вiдповiдно вiд ii можливостей надати або прийняти переселенщв, розраховувалась можлива кшьюсть переселенцiв. Для областей виходу, оскшьки в переважнш бшьшосп вони були
аграрними, визначальним критерieм було навантаження поавними площами на одного працездатного. 1нтенсившсть виïздiв сiльського населення зумовлювалась недозавантаженiстю його в сшьському господарствi. Отже, найбiльшi переселенськi потоки формувалися в областях з переважанням сшьськогосподарського виробництва та з вщносно високою густотою населення. Максимальний рiвень переселень згiдно з планами на 1949-1951 рр. спостер^ався в Волинськш (7200 осiб), Львiвськiй (6000), Ровенськш (8930), Тернопiльськiй (12940), Чернiвецькiй (9350) областях. Однак заплановаш обсяги переселень зазвичай залишались нереалiзованими. Наприклад, якщо у 1949 р. планом було встановлено переселити 2500 родин з Ровенсько'1' обласп, то на практищ переселили лише 39. У цьому ж рощ було заплановано переселити з Житомирсько'1' обласп 550 родин, а переселено 150 [14, арк. 60]. Про загальш обсяги недовиконань свщчать узагальнюючi данi. Так, план переселення на 1949 р. - 15000 родин, переселено ж реально 2114 [14, арк. 60]. План на 1950 р. - 52500 родин, переселено 19638 [15, арк. 17]. План 1951 р. - 25000, переселено 17634 [16, арк. 241]. Отже, незважаючи на державне значення, процес переселення не знайшов належного вщгуку серед радянських громадян.
Так само не виконувались i плани вселення. Лопчним поясненням цьому е взаемозв'язок мiж вибулим i прибулим населенням. Якщо не виконуеться план переселення, це ставить тд загрозу виконання плану вселення. Але поряд з цим, не менш важливу роль ввдгравав i головний критерш, що застосовувався при розробщ плашв вселення. Ним виступала не можливють обласп прийняти та розмютити належним чином переселенщв, а ïï потреба у робочих руках. 1гнорування важливосп матерiально-побутових умов на мюцях вселення сприяло формуванню значних зворотних потоюв. Бiльш того, спiвставлення даних про загальш обсяги вибулих та вселених по роках, вщкривае негативш тенденцп в переселенському русi, як-то не прибуття переселенцiв до мюць вселення. Для прикладу, загальна кшьюсть родин переселенцiв, що вибули у 1949 р. з областей виходу - 2114, однак кшьюсть прибулих родин до мюць вселення - 915 [14, арк. 60, 61]. Така ж тенденщя спостер^аеться й надаль На думку автора це можна пояснити декшькома моментами. По-перше, юнував контингент переселенцiв, якi прагнули використати переселенський процес в особистих корисних цшях. Родини оформлювали вщповщш документи, отримували переселенськi пiльги i тд час переïздiв просто вщставали вiд ешелонiв. Частина ïx зникала у невщомому напрямку, частина ж поверталась в мюця виходу. По-друге, умови в яких здшснювались пере'1'зди були важкими, не завжди витримувались саштарш норми тощо. Тому невиключними були природнi втрати населення. По-трете, ввдграють роль й недолiки статистики, про як йшла мова вище.
Таким чином, запланованi обсяги переселень зазвичай були недосяжними, проте навт у такому виглядi вони набули значних масштабiв та торкнулись уах областей, мiст та сiл Украшсько'1' РСР.
Переселення, оскiльки вони виходили за межi областей, помiтно змшювали чисельний склад населення територiй виходу i входу. Проте значення змш в населенш тiеï чи шшо'1' адмiнiстративно-територiальноï одиницi, що зумовленi переселеннями, полягае не стшьки в ïx розмiраx, скiльки в зрушеннях, внесених ними у соцiально-демографiчну структуру населення. Таю зрушення, як позитивш, так i негативнi, безумовно, залежать вщ якiсниx характеристик переселенцiв. Насамперед до таких належать: стать, вш, осв^а, зайняття, заробiтна платня тощо. Bd цi ознаки зумовлюються суспшьним життям людей i залежать вщ соцiальниx i демографiчниx явищ.
Оскiльки в системi органiзованиx мiграцiй переселенцi розглядались в першу чергу як трудовi ресурси, то саме переселення оаб активного працездатного вшу
заохочувалось державними переселенськими органами. Щодо статевого складу мiгрантiв i всього населення, то серед перших переважали чоловши, а серед других -особи жшочо'1 статi. Показники стввщношення мiж кiлькiстю переселених у 1940-1960-х рр. чоловiкiв i жшок свiдчать, що для мют рiвновага мiж статями була порушена за рахунок чисельносп переваги чоловшв, для села - жшок. У сукупносп меxанiчно вибулих за вама формами м^ацп i в селах, i в мiстаx домiнували чоловши. До того ж в мютах чоловiки домiнували ще бiльше. Пщвищена iнтенсивнiсть руху чоловiкiв сприяла поглибленню утворено'1 ще в роки Друго'1 св^ово'1 вiйни диспропорцп статей. До того ж висока м^рацшна мобшьшсть чоловiкiв безумовно знижувала ix трудову актившсть i, що важливо з погляду вщтворення населення, зменшувалась можливють замiжжя сiльськиx жшок.
Отже, виршення за допомогою наявних форм i методiв територiального перерозподiлу трудових ресурав державних господарчих питань зазвичай не враховувало особливосп демографiчноi ситуацп в окремих районах взагалi i особливосп статево-вшово'1' структури ix населення зокрема та призводило до несприятливого стввщношення мiж чисельтстю чоловiкiв та жшок. Особливо гостро це вiдчувалося у селах. Чисельна перевага жшок у деяких мюцевостях була не единим мшусом переселенсько'1' полiтики. Поряд з диспропорщею статей спостерiгався й процес постаршня населення в мiсцяx виходу. Якщо в мiстаx цi негативн змiни у складi населення обумовлювались зниженням народжуваностi та наслiдками вшни, то в селах вони були викликаш окрiм цих причин, значною мгращею iз села в мюто [9, с. 3].
Як наслщок, ще одним демографiчним результатом, пов'язаним з переселенською пол^икою, стало зменшення чисельносп сiльського населення. Екстремальнi розмiри меxанiчного зменшення населення пов'язувались з тими областями, де було найбшьше мехашчне зменшення загально'1' чисельностi населення (Вшницька, Житомирська, Хмельницька).
З погляду мграцп науковий iнтерес становить нащональний склад переселенцiв як свiдчення про iснуючi мiграцiйнi зв'язки мiж окремими нащями i мiграцiйну мобiльнiсть населення УРСР та iншиx республiк Радянського Союзу. Контингенти планово переселених i м^руючих за всiма формами перемщення складались iз злиття багатьох нащональностей радянсько'1' кра'1'ни. Зокрема, в етшчному складi органiзовано переселених бiльшiсть становили амЧ' у подружнix парах яких поеднувалися украiнцi, як домiнуюча для республши нацiональнiсть, з iншими нащональностями i народностями СРСР. Змiшанi шлюби створювали умови для асимшяцп i «перемiшування» нацiонального складу мiгрантiв, посилювали процеси iнтернацiоналiзацii та взаемозбагачення культур. Таке перемщення кадрiв розглядалось як позитивне, як вияв iнтернацiонального характеру й подолання регюнального патрiотизму, а головне вщповщало iмперськiй метi - денацiоналiзацii суспiльства. Таким чином, формувалась робоча сила та фаxiвцi без нащональносп.
Поряд з цим, м^ращя населення призвела до розселення роаян у всix нацiональниx союзних республшах, зокрема в УРСР (особливо в мютах). Прямим наслiдком цих переселенських процеав треба вважати iнтенсивну природню асимшящю. Один з показникiв ii - швидке збiльшення частки оаб, якi вважали рiдною мову не свое'1' нацiональностi [10, с. 39]. Таким чином, переселенська пол^ика стала одним з факторiв, який визначав переб^ етнiчниx процесiв. Правомiрно казати не лише про зближення народiв, але й про початок процесу масового злиття ix в бшьш широю, шж нацй, етнiчнi спшьноти.
Яскравим прикладом переселень з пол^ичних мiркувань е спрямування робiтникiв на захщ УРСР. Якщо на твдень та сxiд xвилi переселень оргашзовувались задля забезпечення пiдприемств та колгоств регiонiв робочою силою, то у захщш областi -
переважно задля забезпечення демографiчноi швеляцп [12, с. 52]. Мюцеве населення захщних областей не вщзначалось особливою пiдтримкою радянського режиму, що спонукало владу заохочувати масовi переселення росшського елементу на терени галицьких i волинських областей республiки.
Серед показниюв, що належать до якюних характеристик переселенцiв, е ix загально-осв^ня пiдготовка. Вiд не'1' значною мiрою залежали культурний та iнтелектуальний рiвень переселенцiв, формування 1'хнього ставлення до умов життя, особливо матерiально-побутового забезпечення та пращ, i, як наслщок, визрiвання рiшення переселитися.
При здшсненш дослiдження виявлена рiзниця в якост показникiв за рiвнем освiти мiж сiльськими та мiськими переселенцями. У мютах порiвняно iз селами були бшьш високi вимоги не лише до загальноосв^ньо'1', а й квалiфiкацiйноi пiдготовки. И якщо у початковий вщбудовчий перiод головним джерелом оргнабору роб^ниюв було сiльське населення, то тсля 1953 р. оргнабiр за рахунок неквалiфiкованоi сшьсько'1 робггничо'1' сили вже не вщповщав потребам розвитку народного господарства. Велике будiвництво, розвиток промислового виробництва, застосування ново'1' техшки в таких трудомiсткиx галузях, як вугшьна, металургiйна промисловiсть, потребували бшьш квалiфiкованоi робочо'1' сили, яка забезпечувалась, головним чином, за рахунок мюького населення [18, с. 92].
Невиключними були й протилежш ситуацп, коли переселенщ iз мiст у села не вщповщали потребам народного господарства, були ввдрваними вiд землi та вщмовлялися на нiй працювати [17, арк. 62]. Скорш за все наявшсть таких прораxункiв пiд час здшснення переселення можна пояснити бажанням мюцевих переселенських органiв у будь-який споаб виконати поставленнi урядом плани переселення, адже незважаючи на добровшьшсть процесу стовщсоткове ix виконання було бажаним та прюритетним. Нерiдко службовщ та мiсцевi iнспектори з переселення вдавались до xитрощiв або навт застосування адмiнiстративного тиску, що безумовно впливало на якюний склад переселенщв.
Вiдповiдно до постанови Ради Мтс^в УРСР уповноваженi переселенських структур повинш були дуже ретельно пiдxодити до вщбору сiмей на переселення з метою виключення випадкових оаб, тих що бажають отримати вщ держави якюь грошовi суми та пшьги, а потiм повернутися на попередне мюце. Не можна було допускати до переселення оаб, що рашше переселялися, якi опинилися на тш чи iншiй територй з невщомих причин. Якщо мова йшла про сшьськогосподарсью переселення, то заборонялось залучати до переселення родини, у складi яких було менше двох працездатних, оаб не пов'язаних iз сшьськогосподарським виробництвом - вчителiв, медичних пращвниюв, робiтникiв промислових пiдприемств тощо [4, арк. 3]. До промислових регюшв за оргашзованими наборами не варто було спрямовувати людей похилого вшу, обтяжених амейними турботами, кволих тощо [5, арк. 33]. Однак задля виконання плану щ критерп неодноразово ^норувались.
Таким чином, протягом 1940-60-х рр. вщбувся значний територiальний перерозподш населення, що був тiсно пов'язаний з процесами урбашзацп, iз загальним розвитком народного господарства. М^ацп швелювали рiзницю в демографiчниx процесах мiж мiстом i селом, змiнили сощально-професюнальну структуру населення мiст i сш. Задля дослiдження цих змiн автором було обрано поряд з кшьюсними показниками таю найважливiшi якiснi чинники, як статево-вшова структура переселенцiв, рiвень ix освiченостi та нацiональний склад. Як можна констатувати з ix короткого розгляду, найважливше значення з цього погляду мали змши в статево-вшовш структурi, оскiльки вони переважно стосувалися оаб найбiльш активного працездатного вшу, виробнича дiяльнiсть яких пов'язувалась з потребами
механiзованого сiльськогосподарського та промислового виробництва. Однак, розробка та здшснення державних заходiв, спрямованих на вдосконалення оргашзацп перерозподiлу робочо'1' сили, потребували глибокого економiчного аналiзу планового перерозподшу кадрiв, умов ix життя, закршлення в мiсцях входу, статево-вшово'1' та професшно'1' структури тощо. Мiж тим, щ аспекти переселенсько'1' полiтики не завжди враховувались державними переселенськими органами, що призводило до значних зворотних м^рацшних потоюв та негативних демографiчниx процесiв у мiстаx та селах, як-то диспропорщя статей, постарiння та зменшення чисельностi населення у селах, природня асимшящя тощо. 1гнорування радянською системою законiв природнього розвитку сприяло втрат окремими регiонами сво'1'х юторичних особливостей. Вивчення радянського досвiду е вкрай необхщним для збереження рiвноваги у сучасному украшському суспiльствi, оскшьки в умовах загострення полiтичниx, сощальних та економiчниx проблем виважена демографiчна полiтика е запорукою стабiльного розвитку украшсько'1' держави.
Список використано1 лггератури
1. Алфьоров М. А. М^ацшш процеси та ix вплив на соцiально-економiчний розвиток Донбасу (1939-1959 рр.) : моногр. / М. А. Алфьоров. - Донецьк : Укра'шський культуролопчний центр, Донецьке вiддiлення НТШ, 2008. - 192 с. ; Alforov M. A. Mihratsiini protsesy ta yikh vplyv na sotsialno-ekonomichnyi rozvytok Donbasu (1939-1959 rr.) : monohr. / M. A. Alforov. - Donetsk : Ukrainskyi kulturolohichnyi tsentr, Donetske viddilennia NTSh, 2008. - 192 s.
2. Всесоюзная перепись населения 1959 г. [Электронный ресурс] // Демоскоп Weekly. — Режим доступа : http://demoscope.ru/weekly/ssp/census.php?cy=3 ; Vsesoyuznaya perepis naseleniya 1959 g. [Elektronnyy resurs] // Demoskop Weekly. — Rezhim dostupa : http://demoscope.ru/weekly/ssp/census.php?cy=3
3. Демографическое развитие УССР (1959-1979 гг.) / ред. кол. : отв. ред. В. С. Жученко и др. - Киев : Наукова думка, 1977. - 221 с. ; Demograficheskoe razvitie USSR (1959-1979 gg.) / red. kol. : otv. red. V. S. Zhuchenko i dr. - Kiev : Naukova dumka, 1977. - 221 s.
4. Держ. арxiв Вшниц. обл., ф. Р 2700, оп. 7, спр. 208, арк. 3; Derzh. arkhiv Vinnyts. obl., f. R 2700, op. 7, spr. 208, ark. 3
5. Держ. арxiв Одеськ. обл., ф. Р 4917, оп. 1, спр. 2, арк. 33; Derzh. arkhiv Odesk. obl., f. R 4917, op. 1, spr. 2, ark. 33
6. Долгушевский Ф. Г. Актуальные вопросы исследования миграции / Ф. Г. Долгушевский // Проблемы миграции населения и трудовых ресурсов : сб. ст. / гол. ред. Д. И. Валентей. - Москва : Статистика, 1970. - С. 12-16 ; Dolgushevskiy F. G. Aktualnye voprosy issledovaniya migratsii / F. G. Dolgushevskiy // Problemy migratsii naseleniya i trudovykh resursov : sb. st. / gol. red. D. I. Valentey. - Moskva : Statistika, 1970. - S. 12-16.
7. Загробська А. Ф. Оргашзоваш переселення в системi м^рацш населення УРСР / А. Ф. Загробська. - Кшв : Наукова думка, 1974. - 112 с. ; Zahrobska A. F. Orhanizovani pereselennia v systemi mihratsii naselennia URSR / A. F. Zahrobska. - Kyiv : Naukova dumka, 1974. - 112 s.
8. Иколаець Ю. О. Поселенська структура населення Донбасу (етнополггичний аспект динамши) : моногр. / Ю. О. Иколаець. - Кшв : Ш1ЕНД iм. I. Ф. Кураса НАН Украши, 2012. - 187 с. ; Nikolaiets Yu. O. Poselenska struktura naselennia Donbasu (etnopolitychnyi aspekt dynamiky) : monohr. / Yu. O. Nikolaiets. - Kyiv : IPiEND im. I. F. Kurasa NAN Ukrainy, 2012. - 187 s.
9. Пасхавер И. С. Демографическая политика и распределение трудовых ресурсов села / И. С. Пасхавер // Проблемы повышения эффективности использования трудовых
ресурсов в сельском хозяйстве УССР. - Полтава, 1972. - С. 3-9 ; Paskhaver I. S. Demograficheskaya politika i raspredelenie trudovykh resursov sela / I. S. Paskhaver // Problemy povysheniya effektivnosti ispolzovaniya trudovykh resursov v selskom khozyaystve USSR. - Poltava, 1972. - S. 3-9.
10. Переведенцев В. И. Миграция и некоторые социальные процессы в СССР / В. И. Переведенцев // Проблемы миграции населения и трудовых ресурсов : сб. ст. / гол. ред. Д. И. Валентей. - Москва : Статистика, 1970. - С. 34-40 ; Perevedentsev V. I. Migratsiya i nekotorye sotsialnye protsessy v SSSR / V. I. Perevedentsev // Problemy migratsii naseleniya i trudovykh resursov: sb. st. / gol. red. D. I. Valentey. - Moskva : Statistika, 1970. -S. 34-40.
11. Подьячих П. Г. Состояние статистики миграции населения в СССР и меры по ее улучшению / П. Г. Подьячих // Проблемы миграции населения и трудовых ресурсов : сб. ст. / гол. ред. Д. И. Валентей. - Москва : Статистика, 1970. - С. 122-128 ; Podyachikh P. G. Sostoyanie statistiki migratsii naseleniya v SSSR i mery po ee uluchsheniyu / P. G. Podyachikh // Problemy migratsii naseleniya i trudovykh resursov : sb. st. / gol. red. D. I. Valentey. - Moskva : Statistika, 1970. - S. 122-128.
12. Терлюк Г. Роаяни захщних областей Украши (1944-1966 рр.) / Г. Терлюк. -Львiв : Центр Свропи, 1997. - 176 с. ; Terliuk I. Rosiiany zakhidnykh oblastei Ukrainy (1944-1966 rr.) / I. Terliuk. - Lviv : Tsentr Yevropy, 1997. - 176 s.
13. Урланис Б. Ц. Проблемы динамики населения СССР / Б. Ц. Урланис. - Москва : Наука, 1974. - 335 с. ; Urlanis B. Ts. Problemy dinamiki naseleniya SSSR / B. Ts. Urlanis. -Moskva : Nauka, 1974. - 335 s.
14. ЦДАГОУ, ф.1, оп. 23, спр. 5726, 174 арк.; TsDAHOU, f.1, op. 23, spr. 5726, 174 ark.
15. ЦДАГОУ, ф.1, оп. 30, спр. 2170, 47 арк.; TsDAHOU, f.1, op. 30, spr. 2170, 47.
ark.
16. ЦДАГОУ., ф. 1, оп. 30, спр. 2533, 271 арк.; TsDAHOU., f. 1, op. 30, spr. 2533, 271 ark.
17. ЦДАГОУ., ф. 1, оп. 30, спр. 2962, 157 арк.; TsDAHOU., f. 1, op. 30, spr. 2962, 157 ark.
18. Янковская Е. А. Перераспределение трудовых ресурсов / Е. А. Янковская. -Киев : Наукова думка, 1978. - 132 с. ; Yankovskaya Ye. A. Pereraspredelenie trudovykh resursov / Ye. A. Yankovskaya. - Kiev : Naukova dumka, 1978. - 132 s.
Стаття надшшла до редакцп 30.09.2016 р.
N. Kasyanova
QUALITATIVE AND QUANTITATIVE COMPOSITION OF IMMIGRANTS IN
UKRAINIAN SSR IN 40-60-S.
This article is devoted to the analyze of the qualitative and quantitative features of immigrants in the USSR in the 40-60's, as they are important for immigrants' characteristics. The author has investigated such quality characteristics as gender and age structure, education level, professional skills, working experience, wage of the immigrants and nationality. These data with an estimate of migrations make it possible to examine the migration contingent and provide a complete picture of the migration process in the 40-60-ies of XX century. During the research, the author tried to use such integral parts of the scientific method as an objective and systematic analysis, synthesis, method of deduction. The conclusion about the lack of organization and consideration of possible social and demographic consequences has been made. By that time it had done the following changes in the demographic situation. It means the deep differences between the genders, which has manifested in the numerical superiority of women over men, particularly in rural areas. Along with gender imbalance the process of aging population was also been observed, especially in
ISSN 2518-1521 (Online), ISSN 2226-2830 (Print)
В1СНИК МАРГУПОЛЬСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УНШЕРСИТЕТУ
СЕР1Я: 1СТОР1Я. ПОЛ1ТОЛОГ1Я, 2016, ВИП. 16_
output, as settlers were primarily considered by the state as real and potential workforce, so the majority of young people were enrolled. Also, the author has concluded that the using of migration policy was done with the purpose of denationalization the society as the idea was to educate the soviet citizens and professionals without nationality. It was found the correlation between the level of education of migrants and the places to which they were migrated.
Keywords: migration policy, quantitative composition, socio-demographic factors, workforce, gender, age, education, professional quality.
УДК 159.922.4-057.56(477.86)«20»
О.Ю. Кичак
КУЛЬТУРНЕ ПОМ1Ж-СВ1ТТЯ ЗАКАРПАТСЬКИХ ТРУДОВИХ М1ГРАНТ1В ПОЧАТКУ ХХ1 СТ.
Стаття присвячена т.зв. «розриву душ1» сучасного закарпатця в умовах тривалог трудовог м1граци, що стала для б1льшост1 нормою життя. Акцент робиться на тому, чи знекортюеться заробтчанин культурно i духовно. Також автор пробуе всебгчно проанал1зувати соцiально-психологiчнi та особист^ш проблеми, як виникають в украшомовних трудових мiгрантiв в умовах чужого мовного i соцюкультурного середовища. Особлива увага придшена про^дкуванню, як змтюються тд впливом чужог культуры настрой та щннкм орiентацiï трудових м^рантв, як душевш конфлтти у них викликае заробтчанство на чужит.
Ключов1 слова: культура, духовтсть, культурне та духовне знекорiнення, трудова м^ращя, закарпатщ,чужина, початок ХХ1 ст.
Настро'1, щншсш opieffra^ï, душевш конфл^и мшьйошв украшських трудових MirparnÎB являють собою безщнне поле дослщження для сучасниюв. Сьогодення шби ставить жорстокий експеримент, даючи можливють aнaлiзу процеав соцюкультурного та психiчнoгo життя велико}.' маси людей, що в умовах трудово}.' мграцп перемютилися з уама сво1.'ми культурними, генетичними та набутими властивостями, сформованими в одному середовищ^ в зовам шше середовище. Це багатющий мaтеpiaл для комплексних етнолопчних, а точшше культурно-антрополопчних, дослщжень. Для нас очевидно, що проблему трудово}.' мграцп пoтpiбнo переносити 3i сфери сoцiaльнo-екoнoмiчних вiднoсин у сферу громадського, культурного, шдивщуального життя.
При уважному poзглядi велико}.' кiлькoстi мoнoгpaфiй i статей про «четверту хвилю» трудово}.' мграцп укра'шщв, якi вийшли в 1990-2000-ш роки, кидаеться в oчi переважання poбiт, в яких дослщжуеться сoцiaльнo-екoнoмiчнi передумови та нaслiдки цього процесу. Натомють культурно-побутовим процесам у заробтанському сеpедoвищi пpидiляeться набагато менше уваги. Що ж стосуеться культурного пoмiж-свirтя, або т.зв. «розриву душЬ> сучасних трудових мirpaнтiв, то вш, як i paнiше займае у мшрантських дoслiдженнях абсолютно марпнальне становище, а в сукупнoстi, як цшсне явище, дoсi вивчене дуже слабо. Досить сказати, що на даний час немае ш комплексних наукових дослщжень, присвячених вказанш проблематищ в умовах зapoбiтчaнствa укра'шщв загалом, ш таких студiй, якi би базувалися на закарпатському досввд окреслено}.' теми. Тому поки що ми можемо говорити тшьки про ряд окремих публшацш сoцioлoгiчнo-aнтpoпoлoгiчнoгo, культурознавчого та психологопчного змiсту oстaннiх poкiв, яю певним чином торкаються окреслено}.' нами проблеми.
