CC BY
8
С.В. Новжова
Д1ЯЛЬН1СТЬ СУДНОПЛАВНИХ КОМПАН1Й У МАР1УПОЛ1 (ОСТАННЯ ЧВЕРТЬ Х1Х - ПОЧАТОК ХХ СТ.)
Досл1джено процес становления та основт напрями д1яльност1 судноплавних компант у Мар1упол1 в останнт чверт1 Х1Х - на початку ХХ ст. Визначено,що д1яльн1сть цих компант була пов 'язана, перш за все, з вивезенням с1льськогосподарсько1 продукци та сировини з регюну як на внутр1шн1, так i на зовншш ринки. Значна актив1зац1я ïx дiяльностi у 1870 - 1880т рр. спричинила будiвництво та розвиток Марiупольського морського порту, а також мала ттотний вплив на розвиток економти та м^ь^ тфраструктури Марiуполя. Зазначено, що двi мiсцевi судноплавш компанй, власниками яких були П. Регiр, Ф. Зворно та Е. дi Поллоне, на початку ХХ ст. входили до числа найбыьших приватних судноплавних компант Росiйськоï iмперiï.
Ключовi слова: Марiуполь, порт, торгове судноплавство, пасажирське судноплавство, судноплавш компанй.
Марiуполь у Х1Х - на початку ХХ ст. посщав помине мюце в економщ Швдня Росшсько: iMnepiï. Одшею з найважливших складових його eK0H0MÏ4H0ro життя протягом вже бшьше, шж двют роюв, е морська торпвля. Зручне розташування Марiуполя на узбережж Азовського моря бшя гирла р. Кальмiус, його близьюсть до сшьськогосподарських райошв, мюць рибного промислу, а також численш привше:, надаш урядом грекам, переселеним на землi Марiупольського пов^у з Криму, призвели до швидкого включення мiста як у внутршню, так i зовшшню торгiвлю держави.
Виключно важливу роль у житп мiста та всього регюну ввдгравав i продовжуе ввдгравати Марiупольський морський порт, який наприкшщ Х1Х - на початку ХХ ст. увшшов до шiстки найбшьших портiв Росшсько: iмперiï. Незважаючи на це, iсторiя становлення та розвитку торгового i пасажирського судноплавства через порт Марiуполя, нажаль, так i не знайшла повнощнного вiдображення у науковш лiтературi. Окремi аспекти дослщжувано: проблематики вiдображенi у працях краезнавчого спрямування та роботах, присвячених юторп судноплавства i митно: справи в Азовському морь З них слщ згадати працi А. Гаврилюка [6], В. Павлiя [13], А. Щипцова та В. Ефремова [25].
Але, нажаль, бшьшють питань, пов'язаних з iсторiею виникнення та розвитку торгового та пасажирського судноплавства як в Азовському морi взагал^ так i через порт Марiуполя, на сьогодш все ще залишаються практично не дослщженими. Наприклад, не видiленi, не систематизоваш i не проаналiзованi рiзноманiтнi статистичнi показники по роках: кшьюсть суден, приписаних до порту, кшьюсть кораблiв, що прийшли або вийшли з порту, характеристики :х вантажу, кшьюсть iноземних та вiтчизняних судновласницьких компанш, iсторiя :х дiяльностi в регюш i в мiстi та багато шших.
Джерельна база дослщження представлена бiльшою мiрою дiловодною та статистичною документацiею, яка мiститься в окремих виданнях, що стосуються питань розвитку морсько: торгiвлi в Росшськш iмперiï за рiзнi роки, як, наприклад, збiрки «Русский торговый флот» [12, 20, 21] та журнал «Русское Судоходство» [4, 10, 22, 23].
Рiзноманiтна дшоводна документащя, пов'язана з дiяльнiстю та розвитком Марiупольського морського порту, мiститься у справах фонду № 95 «Отделы торгового мореплавання и торгових портов Министерства торговли и промышленности» [16-18] та
57
фонду № 108 «Русское общество коммерческого пароходства» [19] Росшського державного юторичного apxiBy у м. Санкт-Петербурзь
Iнформацiю про дiяльнiсть окремих судновласницьких компанiй в Марiyполi, ix власникiв, можна знайти у довщкових виданнях та на сторшках тогочасно'1' преси [1-3;
14; 15].
Отже, обсяг шформацп вищезгаданих джерел е цiлком достатнiм для дослщження головних напрямiв дiяльностi судноплавних компанш у Марiyполi протягом останньо'1' чверт Х1Х - початку ХХ ст.
Марiyпольський порт, як i вс порти пiвнiчного узбережжя Азовського моря, мае мшководну акваторiю, яка ускладнюе пiдxiд до порту великотоннажних суден, навантажувальш роботи на них. Ц незрyчностi стримували розвиток морсько'1' торгiвлi в регiонi, постiйно йшов пошук нових методiв перевантаження кораблiв на зовшшшх рейдах, уряд робив заходи що до стимулювання бyдiвництва малих суден для обслуговування зовшшшх рейдiв, з яких поступово формувався спецiалiзований флот. 3i збiльшенням вантажообiгy в азовських портах виникла потреба у використанш парових суден.
Першим у 1834 р. на Азовському морi почав працювати пароплав «Наследник», що здшснював рейси мiж Одесою i Таганрогом. Спещально для плавання в Азовському морi в 1839 р. був побудований пароплав зi зменшеним осщанням «Митридат», що замiнив «Наследника» на лшп Одеса - Таганрог. У 1833 р. було створено акщонерне товариство «Камера морских обеспечений Азовского моря», що забезпечувало рiзнi види перевезень [24, с.103].
Пароплави поступово витюняють в^рильники з поштово-пасажирських перевезень, сполучення мiж портами стае регулярним, а потсм - за розкладом, який практично не порушувався роками. У Марiyполь у 1840 - 1850-х рр. заходили два пароплави: «Бердянск» (шшя Таганрог - Марiyполь - Бердянськ - Керч) i «Митридат» (шшя Керч - Бердяньк - Марiyполь - Таганрог - Ростов) [13, с.145].
3i збшьшенням кiлькостi суден в азовських портах у 1860 - 1870 - х рр. з'являються рiзнi пароплавш товариства та акцiонернi компанп. Найбшьшим з них було «Русское Общество пароходства и торговли» (РОПиТ). Воно почало дiяти 21 травня 1857 р., маючи всього п'ять пароплавiв, але вже до кiнця року ix кiлькiсть зросла до 18, а в 1859 р. - до 41 [9]. Незначною мiрою поступалося РОПиТ за тонажем «Общество пароходства по Дону, Азовскому и Черному морям с их притоками». Його пароплави «Императрица Мария» та «Дон», побудоваш у 1859 р., вщкрили сполучення на лшп Ростов - Керч, а пароплави «Аксай», «Донец» та «Ейск» здшснювали рейси на лшп Сйськ - Марiyполь iз заходом в промiжнi порти [11].
Устшно конкурувала з РОПиТ та шшими пароплавствами компашя таганрозького купця першо'1' гшьдп Олександра Стороженка, створена у 1869 р. в Таганрозь Вона на початку свое дiяльностi мала три пароплави, а у 1883 р. - вже ам товаро-пасажирських суден. Експрес «Генерал Гурко», пароплави «Новосельский» та «Дагмара» здшснюали рейси на лшп Ростов - Сйськ з заходом до Таганрога; пароплави «Аполлон», «Генерал Скобелев» та «Рысак» здшснюали рейси на лшп Ростов - Керч с з заходом до Таганрога, Сйська, на Криву косу, до Марiyполя та Темрюка. У 1908 р. ця компашя перейшла у власнють до прничого промисловця 1вана Древицького. У 1911 р. вш володiв шютьма пароплавами, мав власну морську пристань у Ростовьна-Дону. Пюля смерт I. Древицького у 1912 р. власшстю компанп були 11 пароплавiв, яю спадкоемцi I. Древицького продали новоросшському купцю Леопольду Андрейсу [3, с. 164, 173; 7].
На початку ХХ ст. основш пасажирсью перевезення з Марiyпольського порту здшснювали судна компанш РОПиТ та 1.Я. Древицького. Кораблi РОПиТ курсували мiж
портами Керч, Марiyполь, Сйськ та Ростов-на-Дону, а також вщходили з Марiyполя до кримських та кавказьких пор^в щодня, залежно вщ напряму слiдyвання.
Пароплави компанп Г.Я. Древицького курсували по трьох лшях [15]. Азовсько-Кримська лЫя з'еднувала Ростов-на-Дону, Таганрог, Марiyполь, Бердянськ, Керч та Феодоаю. Судна вщходили з Марiyполя у вiвторок, четвер, суботу та недшю о десятш годинi ранку.
Ахтарсько-Темрюкська лiнiя з'еднувала Ростов-на-Дону, Таганрог, Марiyполь, Аxтарi, Керч та Темрюк. Пароплави з Марiyполя вiдxодили по понедiлкаx та п'ятницях о десятш годиш ранку.
Невелика лшя Сйськ - Марiyполь з'еднувала щ два портових мiста. Пароплави вщходили з Марiyполя щодня о дванадцятш годинi дня [14].
Наприкшщ ХГХ - на початку ХХ ст. у Марiyполi починають дiяти i двi мiсцевi приватнi компанп: «Пароходство П. Регира» (пiзнiше перейменоване в «Петр Регир и Сын»), а також пароплавство Ф.К. Зворно i Е.С. дi Поллоне.
Купець першо'1' гшьдп Еммануш дi Поллоне був ^алшським пiдданим, до 1917 р. очолював консульство Гталп в Марiyполi, входив до складу Марiyпольського бiржового комiтетy та Марiyпольського у портових справах присутстя. Королiвська консульська агенщя розмiщyвалася у його власному будинку на вул. Харламппвськш. До першо'1' св^ово! вiйни вiн також очолював Гмператорське i королiвське Австро-Угорське консульство. Е. дi Поллоне часто виршував на урядовому рiвнi питання, пов'язаш з модернiзацiею Марiyпольського морського порту. Його компаньйон купець першо! гшьдп Фотш Зворно очолював у Марiyполi грецьке консульство [1, 2].
Пароплавство Репра було одною з найбшьших вiтчизняниx судноплавних фiрм i посiдало п'яте мiсце в Росшськш iмперii за тоннажем суден. Пароплавство Зворно i дi Поллоне було найбшьшою за кiлькiстю пароплавiв приватною фiрмою в Азовсько-Чорноморському басейш. 1й належало 14 пароплавiв, приписаних в основному до Марiyполя i Таганрога [21, с. ХХГГ.].
Флотшя П. Регiра розпочинала свою ютор^ з придбання ним у 1880-х рр. колюного парового буксира «Успех», побудованого в Англп у 1872 р. У 1889 р. вш придбав в Англп вантажний пароплав «Натфорд», що отримав нову назву «Прогресс», i орендував у Д. Хараджаева на три роки пароплав «Инженер Авдаков». Ц судна перевозили вугшля з Марiyполя в порти Чорного моря i Константинополь. Центральний офю пароплавства Регiра знаходився в Санкт-Петербурзь Участь П. Регiра в прибутковому вугшьному бiзнесi сприяла швидкому зростанню пароплавства. У 1893 р. в Англп був придбаний другий пароплав «Фенклиф», перейменований на честь сина в «Петр Регир», а у 1898 р. там само - пароплав «Эбчерч», перейменований на честь доньки в «Мария Регир». У 1901 р. в Англп був придбаний невеликий колюний пароплав «Анандейл», перейменований на «Протектор». Вш використовувався для аваршно-рятувальних i буксирних робт
На початку ХХ ст. застарш «Прогресс» i «Петр Регир» були продаш, а замють них побудоваш наступш судна: у1904 р. - «Инженер Авдаков», в 1905 р. - «Новороссия» (Ангшя, Сандерленд) i «Малороссия» (Миколшв). У 1907 - 1908 рр. в Англп були придбаш «Порт Виктория» i «Троян» (перейменованi в «Белороссию» i «Великороссию»), на Далекому Сxодi - «Селенга» (перейменований в «Бессарабию»). У 1912 р. були придбаш: в Англп - вантажний пароплав «Леутс Касл» (перейменований в «Россию») i пароплав Росшського товариства вивiзноi торгiвлi «Экспорт» [5; 10, с. 6881.].
Судна пароплавства Репра доставляли щорiчно до 100 000 т донецького вугшля у балтшсью порти Кронштадт, Лiбавy, Санкт-Петербург, Ревель, Ригу. По дорозi назад вони перевозили в порти Захщно! Свропи i Середземномор'я росшський лiс i зерно. У
59
компанп була власна артшь вантажникiв для завантаження шоземних суден [4, с.38-47, 52; 22, с. 147-148; 23, с.174-175].
У 1912 р. на n^craBi статуту вщ 30 грудня 1911 р. для забезпечення пасажирських i вантажних перевезень мiж роciйcькими i шоземними портами П. Регiр cпiльно з пароплавством Ф. Зворно i Е. дi Поллоне створив акцiонерну компашю «Русское общество коммереческого пароходства», в яку вщдав чотири сво'х кращих пароплави: «Белороссия», «Великороссия», «Новороссия» и «Экспорт». П. Репру належав контрольний пакет акцiй, вiн був головою правлшня, його син Петро Репр - молодший мав посаду директора-розпорядника. Головна контора компанп знаходилася в Одеа, а правлшня - у Санкт-Петербурзi [19].
У зв'язку зi збiльшенням обcягiв зерново' та вугшьно' торгiвлi торговий дiм Хараджаевих - один з найбшьших торгових домiв, що належали мicцевим пiдприeмцям Марiуполя, наприкiнцi 1880-х рр. також придбав два пароплави «Александр» и «Инженер Авдаков» [12, с.14, 28, 85, 91; 20, с. 1, 14, 110].
Активiзацiя експортно' торгiвлi сшьськогосподарською продукцiею через Марiупольcький порт у другш половинi Х1Х - на початку ХХ ст. сприяла розвитку дорожньо-транспортно' мереж у мicтi та його околицях. Шосейних дорiг в мсп було двi. Першу провели ще у 1840 р. до старого порту (або Бiржi). Друга - нижне портовське шосе - прокладалася з мюта до нового порту одночасно з початком його будiвництва в 1886 - 1889 рр. У 1870-i рр. почалося замощення вулиць в мсп. Головною причиною для цього стали потреби хлiбноi торпвлг вiзники вiдмовлялиcя перевозити зерно по незамощених вулицях або брали за послуги подвшну оплату, що складала в 1880-х рр. близько 50 коп. за чверть, хоча рашше за перевезення зерна з комори до присташ оплата становила 20 - 25 коп. У той же час плата за перевезення по замощених вулицях знизилася до 10 - 15 коп. за чверть. Тому першими в мсп були замощеш вулищ, як вели до порту i на яких розташовувалися склади для зсипання зерна. У 1880 р. в Марiуполi був введений спещальний «натвкопшчаний» збiр iз зерна, що вщправлялося за кордон. Цей збiр (а також вiдcотки з його невикористаного залишку, помiщеного у банк) призначався на дiяльнicть портово-мостово' комюп, що займалася замощенням вулиць мюта [8, c.233 - 236].
Значне збшьшення обcягiв видобутку вугiлля у регюш та необхiднicть його вивезення через порт Марiуполя сприяли подальшому розвитку системи залiзничних шляхiв. У 1880 р. приватна Константишвська залiзниця Дж. Х'юза була приеднана до приватно' Донецько' кам'яновугшьно' залiзницi С. Мамонтова. Тривало будiвництво Константишвсько' гшки в пiвденному напрямi: в 1881 р. вона була добудована вщ Олешвки до Волновахи, а в 1882 р. - до Марiуполя. У тому ж рощ марiупольcька дшянка була здана в експлуатащю, а залiзничне будiвництво закiнчилоcя вщкриттям дiлянки Оленiвка - Марiуполь (99 верст). Але перевалка масових вашашв (наприклад, вугшля) iз залiзничного транспорту на водний почалася значно тзшше, оскшьки до 1888 р. велися роботи по закладцi глибоководного порту в Марiуполi. Тiльки у 1889 р. вугшля уперше було завантажене на пароплав «Медведица» в новому порту [5, 8].
Таким чином, протягом останньо'1' чвер^ Х1Х - початку ХХ ст. у Марiуполi мали сво'1' представництва уci велию пароплавнi компанп' Чорноморсько-Азовського басейну, а у 1880-х рр. мюцевими тдприемцями були cтворенi двi приватнi компанп, яю за короткий термiн увшшли до числа найбiльших судноплавних компанш у масштабах вciеi держави. Вони значною мiрою сприяли активiзацii морсько'' торгiвлi через порт Марiуполя, а 'х власники вiдiгравали помiтну роль не тшьки в економiчному, але й громадському житп мicта.
Завдяки активнш дiяльноcтi судноплавних компанiй у дослщжуваний перiод розвивався як Марiупольcький морський порт так i власне мюто Марiуполь.
60
Список використаноУ лiтератури
1. Aдрес-календарь Eкатеринославской губернии на 1916 год. Мариупольский уезд [Электронный ресурс]. - Режим доступа : http://old-mariupol.com.ua/adres-kalendar-na-1916-god—9/ ; Adres-kalendar Yekaterinoslavskoy gubernii na 1916 god. Mariupolskiy uezd [Elektronnyy resurs]. - Rezhim dostupa : http://old-mariupol.com.ua/adres-kalendar-na-1916-god---9/
2. Aдрес-календарь Eкатеринославской губернии на 1916 год. Мариупольский уезд [Электронный ресурс]. - Режим доступу: http://old-mariupol.com.ua/adres-kalendar-na-1916-god—8/ ; Adres-kalendar Yekaterinoslavskoy gubernii na 1916 god. Mariupolskiy uezd [Elektronnyy resurs]. - Rezhim dostupu: http://old-mariupol.com.ua/adres-kalendar-na-1916-god--- 8
3. Aльманах-справочник по гор. Таганрогу и его округу. - Таганрог: Типолитография Н. Я. Рази, 1911. - 333 с. ; Almanakh-spravochnik po gor. Taganrogu i ego okrugu. - Taganrog: Tipo-litografiya N. Ya. Razi, 1911. - 333 s.
4. Балтийский торговый флот в 1907 г. // Русское Судоходство. - 1908. - № 4. -С.38-47, S2 ; Baltiyskiy torgovyy flot v 1907 g. // Russkoe Sudokhodstvo. - 1908. - № 4. -S.38-47, S2
5. Барышников М. Н. Деловой мир России : историко-биографический справочник [Электронный ресурс] / М. Н. Барышников. - Санкт-Петербург : Искусство-СПБ, Logos, 1998. - Режим доступа : http://www.booksite.ru/localtxt/del/ovo/delovoi_mir/21.htm ; Baryshnikov M. N. Delovoy mir Rossii: Istoriko-biograficheskiy spravochnik [Elektronnyy resurs] / M. N. Baryshnikov. - Sankt-Peterburg : Iskusstvo-SPB, Logos, 1998. - Rezhim dostupa : http://www.booksite.ru/localtxt/del/ovo/delovoi_mir/21.htm
6. Гаврилюк A. Мариупольская таможня в действии / A. Гаврилюк. - Донецк : Каштан, 2004. - 464 c. ; Gavrilyuk A. Mariupolskaya tamozhnya v deystvii / A. Gavrilyuk. -Donetsk : Kashtan, 2004. - 464 c.
7. Жаров A. Спутник Юза. Правда и вымысел о Древицких / A. Жаров // Донецкие новости. - 2011. - 1S марта ; Zharov A. Sputnik Yuza. Pravda i vymysel o Drevitskikh / A. Zharov // Donetskie novosti. - 2011. - 1S marta
8. Журналы очередных и чрезвычайных заседаний Мариупольской городской думы за 1889 г. - Мариуполь, 1890. - С. 233 - 234 ; Zhurnaly ocherednykh i chrezvychaynykh zasedaniy Mariupolskoy gorodskoy dumy za 1889 g. - Mariupol, 1890. - S. 233 - 234
9. Иловайский С. И. Исторический очерк 50-летия учреждения Русского общества пароходства и торговли. 18S7-1907 гг. / С. И. Иловайский. - Одесса, 1907. - 3S9 с. ; Ilovayskiy S. I. Istoricheskiy ocherk S0-letiya uchrezhdeniya Russkogo obshchestva parokhodstva i torgovli. 18S7-1907 gg. / S. I. Ilovayskiy. - Odessa, 1907. - 3S9 s.
10. О товариществе пароходных предприятий на Дальнем Востоке // Русское Судоходство. - 1909. - № 9. - С. 68-81 ; O tovarishchestve parokhodnykh predpriyatiy na Dalnem Vostoke // Russkoe Sudokhodstvo. - 1909. - № 9. - S. 68-81
11. Общество пароходства по Дону, Aзовскомy и Черному морям с их притоками : [Очерк 35-летней деятельности]. - Санкт-Петербург, [б.г.] - S4 с. ; Obshchestvo parokhodstva po Donu, Azovskomu i Chernomu moryam s ikh pritokami : [Ocherk 3S-letney deyatelnosti]. - Sankt-Peterburg, [b.g.] - S4 s.
12. Опыт перечня судов Российского морского торгового флота. К 1 января 1889 г. - Санкт-Петербург, 1889. - 174 с. ; Opyt perechnya sudov Rossiyskogo morskogo torgovogo flota. K 1 yanvarya 1889 g. - Sankt-Peterburg, 1889. - 174 s.
13. Павлий В. Aзовское море. Очерки истории торгового и военного мореплавания / В. Павлий. - Мариуполь : ПМЦ МК «Лзовсталь», 1994. - 316 с. ; Pavliy V. Azovskoe more. Ocherki istorii torgovogo i voennogo moreplavaniya / V. Pavliy. - Mariupol : PMTs MK «Azovstal», 1994. - 316 s.
14. Расписание движения пароходов И. Я. Древицкаго // Мариупольская жизнь. -1911. - 25 июня ; Raspisanie dvizheniya parokhodov I. Ya. Drevitskago // Mariupolskaya zhizn. - 1911. - 25 iyunya
15. Русское Общество Пароходства и Торговли. Расписание рейсов // Мариупольская жизнь. - 1910. - 25 августа ; Russkoe Obshchestvo Parokhodstva i Torgovli. Raspisanie reysov // Mariupolskaya zhizn. - 1910. - 25 avgusta
16. Росшський державний юторичний архiв, ф. 95. Отделы торгового мореплавання и торгових портов Министерства торговли и промышленности, оп.18, спр. 114. Журналы присутствий по торговым делам Бакинского - Мариупольского портов, 1914, 60 арк.; Rosiiskyi derzhavnyi istorychnyi arkhiv, f. 95. Otdely torgovogo moreplavannya i torgovikh portov Ministerstva torgovli i promyshlennosti, op. 18, spr.114. Zhurnaly prisutstviy po torgovym delam Bakinskogo - Mariupolskogo portov, 1914, 60 ark.
17. Росшський державний юторичний архiв, ф. 95. Отделы торгового мореплавання и торгових портов Министерства торговли и промышленности, оп.18, спр. 117. Сведения о деятельности Черноморских и Азовських портов с приложеним даннях о грузообороте товаров, отчете Комитета донских гирл и др., 1914-1917, 235 арк.; Rosiiskyi derzhavnyi istorychnyi arkhiv, f. 95. Otdely torgovogo moreplavannya i torgovikh portov Ministerstva torgovli i promyshlennosti, op. 18, spr. 117. Svedeniya o deyatelnosti Chernomorskikh i Azovskikh portov s prilozhenim dannyakh o gruzooborote tovarov, otchete Komiteta donskikh girl i dr., 1914-1917, 235 ark.
18. Росшський державний юторичний архiв, ф. 95. Отделы торгового мореплавання и торгових портов Министерства торговли и промышленности, оп.18, спр.641. Рапорты начальников торгових портов, записки, справки, сметы и др. Материалы о расширении Бердянского, Мариупольского, Ейского и др. портов Азовского моря (1902-1916), 487 арк.; Rosiiskyi derzhavnyi istorychnyi arkhiv, f. 95. Otdely torgovogo moreplavannya i torgovikh portov Ministerstva torgovli i promyshlennosti, op. 18, spr. 641. Raporty nachalnikov torgovikh portov, zapiski, spravki, smety i dr. Materialy o rasshirenii Berdyanskogo, Mariupolskogo, Yeyskogo i dr. portov Azovskogo morya (1902-1916), 487 ark.
19. Росшський державний юторичний архiв, ф.108. Русское общество коммерческого пароходства,1912 - 1917 гг., оп. 1., спр.1 Журнал Правления (1912 - 1913 гг.). - 237 арк.; Rosiiskyi derzhavnyi istorychnyi arkhiv, f.108. Russkoe obshchestvo kommercheskogo parokhodstva, 1912 - 1917 gg., op. 1., spr.1. Zhurnal Pravleniya (1912 -1913 gg.). - 237 ark.
20. Русский торговый флот. Список судов к 1 января 1900 г. - Санкт-Петербург, 1900. - ХХ, 320 с. ; Russkiy torgovyy flot. Spisok sudov k 1 yanvarya 1900 g. - Sankt-Peterburg, 1900. - KhKh, 320 s.
21. Русский торговый флот. Список судов к 1 января 1915 г. - Петроград, 1915. -XLII, 271 с. ; Russkiy torgovyy flot. Spisok sudov k 1 yanvarya 1915 g. - Petrograd, 1915. -XLII, 271 s.
22. Сведения о плавании балтийских судов за февраль - март // Русское Судоходство. - 1908. - № 4. - С. 147-148 ; Svedeniya o plavanii baltiyskikh sudov za fevral - mart // Russkoe Sudokhodstvo. - 1908. - № 4. - S. 147-148
23. Сведения о плавании балтийских судов за апрель // Русское Судоходство. -1908. - № 6. - С.174-175 ; Svedeniya o plavanii baltiyskikh sudov za aprel // Russkoe Sudokhodstvo. - 1908. - № 6. - S.174-175
24. Столбуненко М. М. Першi пароплавш тдприемства морського транспорту на Чорному морi / М. М. Столбуненко // Культура народов Причерноморья. - 1999. - № 8. -С. 100 - 105 ; Stolbunenko M. M. Pershi paroplavni pidpryiemstva morskoho transportu na
Chornomu mori / M. M. Stolbunenko // Kultura narodov Prychernomoria. - 1999. - № 8. -S. 100 - 105
25. Щипцов А. А. Транспортное освоение Азовского моря. Историчесий экскурс и современность / А. А. Щипцов, В. С. Ефремов. - Кшв : Будiвельник, 1995. - 144 с., ил. ; Shchyptsov A. A. Transportnoe osvoenye Azovskoho moria. Ystorychesyi эkskurs y sovremennost / A. A. Shchyptsov, V. S. Efremov. - Kyiv : Budivelnyk, 1995. - 144 s., yl.
Стаття надшшла до редакцл 15.06.2016 р.
S. Novikova
ACTIVITY OF SHIPPING COMPANIES IN MARIUPOL (THE LAST QUARTER OF THE XIX - EARLY XX CENTURIES)
In the XIX - early XX centuries Mariupol took significant place in the South of the Russian Empire's economy. One of the chief constituents of its economic life during more than 200 years is maritime trade. Mariupol's convenient location on the Azov sea coast near the estuary of the Kalmius river, its proximity to agricultural regions and fishery areas as well as numerous privileges granted by the government to the Greeks moved to Mariupol uyezd from the Crimea resulted in quick involvement of the city in the state's home andforeign commerce.
Mariupol trade port has been playing an exceptionally important role in the life of the city and the whole region. It was among the top 6 largest ports of the Russian Empire in the late XIX - early XX centuries. In spite of this the history of development of the trade and passenger shipping via Mariupol port was never fully reflected in the scientific literature.
Increase of vessels' number in the ports of the sea of Azov in 1860-1870 resulted in appearance of various shipping societies and stock companies. The largest of them was "the Russian Society of Shipping and Trade " (RSST) started in 1857. A bit smaller in tonnage was "The Society of Shipping on the Don, the sea of Azov and the Black sea and their confluents". Its vessels began the communication on the routes Rostov - Kerch and Yeysk - Mariupol with intermediate ports calls.
The company of Taganrog merchant of the first guild Alexender Storozhenko founded in 1869 successfully competed with RSST and other shipping companies. Its vessels voyaged between Rostov -Yeysk, Rostov - Kerch calling at Mariupol port. In 1908 this company passed into the ownership of mining industry owner Ivan Drevitsky. In the beginning of the XX century the main passenger shipping from Mariupol port were realized by the vessels of RSST and I. Y. Drevitsky 's companies.
In the late XIX - early XX centuries two local private companies "P. Regir's Shipping Company" (later renamed into "Peter Regir and Son") and shipping company of F.K. Zvorno and E.C. di Pollone came into operation in Mariupol. In 1912 to provide passenger and cargo shipping services between Russian and foreign ports these ship-owners founded the stock company "The Russian Commercial Steamship Society"
Export trade intensification of agricultural products via Mariupol port in the last quarter of the XIX- early XX centuries also contributed to the development of the transportation network in the city and its vicinity.
Hence in the course of the last quarter of the XIX - early XX centuries all the large shipping companies of the Black and Azov seas had their representative offices in Mariupol. In 1880ies the local entrepreneurs founded two private companies which appeared among the largest shipping firms of the state in a short time. They considerably contributed to intensification of the maritime trade via Mariupol port and their owners played the significant part not only in economic but in social life of the city as well.
Key words: Mariupol, port, merchant shipping, passenger shipping, shipping companies.
