CC BY
13
УДК 656.621/626
СВРОПЕЙСЬКИЙ ДОСВ1Д ЗАБЕЗПЕНЕННЯ РОЗВИТКУ Р1ЧКОВИХ ОУДНОПЛАВИИХ КОМПАИ1Й
® 2015 тимощук о. м., горошко к. о.
УДК 656.621/626
Тимощук О. М., Горошко К. О. Свропейський досвiд забезпечення розвитку рiчкових судноплавних компашй
Метою cmammi е досл'дження особливостей розвитку внутршнього водного транспорту европейських крали, визначення основних шпяхю розвитку судноплавних кран бвропейського Союзу та застосування (хнього досвiду для внутршнього судноплавства Украни. У статтi проанал'вовано обсяги вантажооб'гу, протяжтсть внутр'штх водних магстралей европейських крат, номенклатура основних вантажiв даного виду транспорту £вропи. Визначено основi судноплавн коридори: Рейн - основний коридор, який зв'язуе портовий кластер П'юшчноi £вропи з Хнтерлендом; П'юшч - П'вдень, який складаеться з каналв в Ндерландах, БельгИта ФранцП; сМний коридор, внутр'шш водн шляхи якого покривають територи вiд Шмеччини до Польщi та Чехи; твденно^дний коридор, який включае до себе Дунай, Майн i канали Майн - Дунай, Дунай - Чорне море. Проанал'воваш основш еле-менти програми розвитку внутршнього водного транспорту £вропи «NAIADES» - Navigation And Inland Waterway Action and Development in Europe. Ключов'1 слова: судноплавн компанИ, европейський дос&д, Транс'европейська транспортна система, структура внутршнього водного транспорту, коридори судноплавства Рис.: 4. Табл.: 2. Ббл.: 8.
Тимощук Олена Миколавна - кандидат економiчних наук, доцент, в. о. проректора з навчальноi роботи, лщензшноi та профор'кнтацшноi роботи, Кивська державна академiя водного транспорту iм. гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного (вул. Фрунзе, 9, Ки(в, 04071, Украна) Горошко Катерина ОлексПвна - кандидат економiчних наук, старший викладач, кафедра маркетингу, транспортних технологй iлогстики, Ки/вська державна академiя водного транспорту iм. гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного (вул. Фрунзе, 9, Ки1в, 04071, Украна) Email: ekaterinagoroshko@mail.ru
УДК 656.621/626 Тимощук Е. Н., Горошко Е. А. Европейский опыт обеспечения развития речных судоходных компаний
Целью статьи является исследование особенностей развития внутреннего водного транспорта европейских стран, определение основных путей развития судоходных стран Европейского Союза и применение их опыта для внутреннего судоходства Украины. В статье проанализированы объемы грузооборота, протяженность внутренних водных магистралей европейских стран, номенклатура основных грузов данного вида транспорта Европы. Определены основные судоходные коридоры: Рейн - основной коридор, связывающий портовый кластер Северной Европы с Хинтерлендом; Север - Юг, который состоит из каналов в Нидерландах, Бельгии и Франции; восточный коридор, внутренние водные пути которого покрывают территории Германии, Польши и Чехии; юго-восточный коридор, который включает в себя Дунай, Майн и каналы Майн - Дунай, Дунай - Черное море. Проанализированы основные элементы программы развития внутреннего водного транспорта Европы «NAIADES» - Navigation And Inland Waterway Action and Development in Europe.
Ключевые слова: судоходные компании, европейский опыт, Трансъевропейская транспортная система, структура внутреннего у водного транспорта, коридоры судоходства Рис.: 4. Табл.: 2. Библ.: 8.
Тимощук Елена Николаевна - кандидат экономических наук, доцент, и. о. проректора по учебной работе, лицензионной и профориентаци-онной работе, Киевская государственная академия водного транспорта им. гетмана Петра Конашевича-Сагайдачного (ул. Фрунзе, 9, Киев, 04071, Украина)
Горошко Екатерина Алексеевна - кандидат экономических наук, старший преподаватель, кафедра маркетинга, транспортных технологий и логистики, Киевская государственная академия водного транспорта им. гетмана Петра Конашевича-Сагайдачного (ул. Фрунзе, 9, Киев, 04071, Украина) Email: ekaterinagoroshko@mail.ru
UDC 656.621/626 Tymoshchuk O. M., Horoshko K. O. The European Experience of Ensuring the Development of River Shipping Companies
The aim of the article is to study the features of the inland waterway transport development in the European countries to define the main ways of development of the shipping European Union countries and the use of their experience for inland navigation in Ukraine. The paper analyzes the volume of cargo turn-over, length of inland waterways in the European countries, nomenclature of the main goods of this transportation means in Europe. There have been identified the main shipping corridors: Rhine - the main corridor linking the port cluster of Northern Europe with Hinterland; North - South, which consists of the channels in the Netherlands, Belgium and France; eastern corridor, which inland waterways cover the territory of Germany, Poland and the Czech Republic; south-eastern corridor, which includes the Danube, the Main and the channels Main - Danube, Danube - Black Sea. The main elements of the program for developing the inland waterway transport in Europe «NAIADES» - Navigation and Inland Waterway Action and Development in Europe - have been analyzed.
Keywords: shipping companies, European experience, Trans-European Transport Network, structure of the internal water transport, shipping corridors
Pic.: 4. Tabl.: 2. Bibl.: 8.
Tymoshchuk Olena M. - Candidate of Sciences (Economics), Associate Professor, Vice-Rector for Academic Affairs, Licensing and Career Guidance, Kyiv State Maritime Academy named after Hetman Petro Konashevich-Sahay-dachniy (vul. Frunze, 9, Kyiv, 04071, Ukraine)
Horoshko Kateryna O. - Candidate of Sciences (Economics), Senior Lecturer, Department of Marketing, Transport Technology and Logistics, Kyiv State Maritime Academy named after Hetman Petro Konashevich-Sahaydachniy (vul. Frunze, 9, Kyiv, 04071, Ukraine) Email: ekaterinagoroshko@mail.ru
Вступ. Внутрiшнiй водний транспорт бiльшостi ев-ропейських транспортних коридорiв е конкурентоспро-можною альтернативою та доповненням автомобкьному, заизничному, проте до цих тр вiр вiн не набув досить широкого використання в Украшь Внутршнш водний транспорт в бврот пойдае вагоме мiсце в секторi масових перевезень на велию вiдстанi. бвропейський досвiд пока-зуе, що за останш десятилiття рiчковий транспорт успшно вийшов на новi ринки, зокрема перевезення морських контейнеров до внутршшх районш кра'1ни. Його проникнення на ринки континентальних генеральних вантажiв i кабо-тажних перевезень також стае новим варiантом вирiшення завдань у сферi розподiлу вантажiв, що в^пов^ають сучас-ним логiстичним потребам.
Отже, метою статтi е досл^ження особливостей розвитку внутрiшнього водного транспорту европейських кра'1н, визначення основних шляхш розвитку судноплав-них кра'1н бвропейського Союзу та застосування '¿хнього досв^у для внутрiшнього судноплавства Укра'ни.
Результати. Якщо аналiзувати европейський досвiд розвитку даного виду транспорту, то варто зазначити, що вся европейська система внутршнк водних шляхiв скла-дае майже 28000 км, придатних для внутршнього судноплавства. Але '1х протяжшсть у бiльшостi кра'1н е рiзною [1, с. 38]. Шмеччина, Фiнляндiя та Францiя мають найдовшi «воднi магiстралi», протяжнiсть яких становить бЬльше 5 тис. км (рис. 1).
Протяжнкть, км
У 28 кра'нах бвропейського Союзу внутрiшнiй водний транспорт виконуе бкьше 210000 мЬльйонш т км ван-тажооб1гу при чисельностi флоту близько 12000 суден. При цьому центр тяжшня, безперечно, зосереджуеться в райош рiчки Рейн, на яку припадае близько 80 % обсягу вск перевезень [1, с. 45].
Якщо аналiзувати роль внутршнього водного транспорту (ВВТ) в европейських кра'нах, то вона вiдрiзняеться у кра'нах та регюнах. Трiйка кра'1н, у яких частка ВВТ роз-винута найбкьше, така: Нiдерланди - 44,3 млн т, Шмеччи-на - 14,8 млн т, Бельпя - 14,1 млн т (рис. 2). Доля ВВТ Укра-'1ни е мiзерною - 0,98 млн т, а загальноевропейська частка перевезень даним видом транспорту становить у середньо-му бЬльше 10 % в^ перевезень за всiма видами транспорту [2, с. 20].
Ршень розвитку внутршнього водного транспорту визначаеться ще й обсягами вантажооб1гу. Лiдером серед европейських кра'1н з обсягу вантажообиу е Нiмеччина -64 т км, друге мюце посiдають Шдерланди - 45 т км, Бельпя - 8,7 т км, Франщя - 7,4 т км. [2, с. 55]. бвропейський внутршнш водний транспорт характеризуеться штенсив-ним розвитком штермодальних перевезень, що особливо актуально у зв'язку з масовою контейнеризащею рiчко-вих порпв. Найбкьшими портами бвропи е Дуйсбург -вантажооби1 якого складае 54 млн т, Париж - 29 млн т, Гент - 18 млн т, Кельн - 15 млнт, Льеж - 14 млн т, Гамбург - 11 млн т, Дюссельдорф - 6,5 млн т, Вена - 4 млн т,
6,708
5,034
5,003
6,255
1,598
0,808
1,788 1,789
^
у ^
^ ^ Кра'на
Рис. 1. Протяжнiсть внутршшх водних шляхiв бвропи
Обсяги перевезень, млн т 20
15 10 5
Авiацiйний Автомобтьний Залiзничний Морський
Рис. 2. Обсяги перевезень ВВТ у кранах бвропи, 2013 р.
Рiчковий Транспорт
Страсбург - 2,3 млн т [3; 4 ]. У номенклатурi вантажiв европейських кра'1н переважають три групи товарiв: продо-вольчi товари, чорнi та кольоровi метали, руди i металолом ( рис. 3).
Завдяки широким естуарiям рiчок iз морських порпв можна перевозити продукцiю в середину кра'ни на десятки й сотш ккометрш за рахунок з'еднань рiчкових артерiй з каналами, тобто для европейсько'1 транспортно'1 системи характерно поеднання морського та рiчкового транспорту, яким створюють едину воднотранспортну систему. Напри-клад, Роттердам транспортуе внутршшми водними шляхами бЬльше шж 50 % вантажiв, якi були доставлен мор-
ськими суднами, а Роттердамський порт е найважлившим центром з обробки насипних, наливних, контейнерних та шших вантажш як усерединi бвропейського континенту, так i по всьому свггу [4].
Структура внутрiшнього водного транспорту бвропи являе собою чотири основш коридори [5]:
Рейн - основний коридор, який зв'язуе портовий кластер Пшшчно! бвропи з Хштерлендом;
коридор - Пшшч - Пшдень, який складаеться з каналов у Шдерландах, Бельгп та Францп;
схiдний коридор, внутршш воднi шляхи якого по-кривають територЦ вiд Нiмеччини до Польщi та Чехи;
8
0
0
Деревина,
Рис. 3. Номенклатура вантажiв ВВТ краТн СС, 2013 р.
пшденно-сх1дний коридор, який включае до себе Дунай, Майн i канали Майн - Дунай, Дунай - Чорне море.
Коридор Рейну
Серед Bcix европейських краш Шдерланди мають найбкьш густу атку внутршшх водних шлях1в. У нш роз-ташоваш дельти р1чок Рейн, Маас, Шельда. Загальна до-вжина шдерландських внутршнк водних шлях1в складае приблизно 5200 км. Р1чка Ваал, яка з'еднуе м1ж собою Рейн та порт Роттердама, е найважлившою частиною внутршшх водних шляхш Шдерландш.
Протягом багатьох роив внутршш водш шляхи ви-конують надзвичайно важливу роль у транспортних про-цесах Голландп. З уах вантаж1в, яи перетинають голланд-ський кордон, бкьше 60 % перевозяться баржами, у 2013 р. ними було перевезено 123 млн т. Сервгсш лшп голландських портав (Роттердам, Амстердам, Флашинг) доправляють вантаж1 до внутршшх термшалш Рейну. Вони виконують роль р1чкових шатл1в, з'еднуючи не ткьки шдерландсьи порти, а й бельгшсьи, французьи, шмецьи, австршсьи. Особливо активний вантажооб1г вкбуваеться м1ж шмець-кими термшалами, 67 % шдерландських внутршнк водних шлях1в працюють саме в цьому напрямку [4].
Внутршш водш шляхи Шмеччини включають до себе бкьше 7500 км водних шлях1в, яи з'еднують морсьи порти з найбкьш розвинутими шдустр1альними центрами краши. Зпдно з1 статистичними даними 56 з1 74 центр1в шдустрп Шмеччини з'еднуються з морем за допомогою р1чкового транспорту. На долю внутршнк водних шлях1в Шмеччини припадае 20 % вантажш, з них 30 % - внутршш вантаж1, 10 % - транзит, 60 % - експортно-1мпортш ванта-жь Основною водною артер1ею Шмеччини е Рейн. Анал1зу-ючи номенклатуру вантажш, варто зазначити, що навалоч-ш вантаж1 е основними та складають 88 %, проте останнш перюд засв1дчив досить активний розвиток контейнерних перевезень. У 2013 р. бкьше 750000 вантажш - TEU - було перевезено внутршшми шляхами, що на 14 % бкьше, шж у 2005 роц1 [5].
Коридор Швтч - Швдень
Р1чка Шельда активно використовуеться в напрямку швшч-швдень м1ж Шдерландами та Бельпею, з'еднуючи таким чином м1ж собою два основш порти бвропи - Рот-
тердам i Антверпен. Рiчка Маас з'еднуе мгж собою шдер-ландсью промисловi райони та мiста на сходi Бельгй та п1в-ночi Францй. У цьому напрямку працюють приблизно 32 % баржового транспорту Нiдерландiв.
Бельгшсьи внутршш водш шляхи складають 1513 км водних шляхш. Майже вй велии центри в Бельгп з'еднаш мгж собою системою водних шляхiв, зокрема Брюссель, Антверпен, Гент, Льеж. Бельгшсьи водш шляхи форму-ють основну частину Транс'европейсько1 водно1 системи, до яко'1 вкносяться Альберт-канал, канал Гент-Тернеузен, з'еднання Шельда-Рейн, Брюссельський канал i Шельда [6].
Вантажооби рiчкового транспорту БельгЦ в 2013 р. становив 14,3 млн т. Як i в Шмеччиш, основу вантажш там складають навалочш вантаж^ проте спостерiгаеться активний ркт контейнерних вантаж1в - 15 % у 2013 р.
Сггка внутршнк водних шляхiв ФранцЦ найбiльш активно експлуатуеться на сходi вiд лшГ1 Гавр - Марсель, де знаходяться основш навтацшш канали та рши. За по-казниками вантажообiгу Франщя мае значно нижчi анало-пчш показники, нiж у Нiмеччинi, Бельгп та Шдерландш. Характеристика основних внутршнк водних шлях1в до-зволяе використовувати невелии судна, максимальна до-вжина яких складае 38,5 м, ширина - 5,5 м, вантажошдйом-шсть - 250-300 т Лише невелика частина шляхш придатна для використання суден з вантажошдйомшстю - 3000 т. Щ шляхи зосереджеш на пшшчно-захкнш частит кра'1ни, а саме: Рейн, Рона, Сена (вк Гавра до Парижа), Мозель. За-гальний обсяг вантажiв, перевезених рiчковим транспортом, 2,3 млн т [7].
Схiдний коридор
З початку 90-х рокш обсяги торгiвлi та товарообиу мгж Польщею i Захiдною бвропою значно збкьшилися. Головною причиною такого збкьшення е активiзацiя авто-мобкьного та залiзничного транспорт1в, але участь внутршнього водного транспорту в товарообиу залишалася невеликою. Внутрiшнi водш шляхи Польщi з'еднаннi через Мггтельлландський канал та Ельбу з водною системою За-хiдноl бвропи. Ржа Варта е вксю схiд-захiд та з'еднуе Бер-лiн з iндустрiальними центрами Познанню та Варшавою. Через систему польських рiчок Захiдна бвропа з'еднуеться з рiчкою Днiпро. У цкому польськi воднi шляхи е неглибо-кими, тому дозволяють використовувати судна з осадкою не бкьше 2,5 м [4].
Республка Чехiя мае внутршш водш шляхи довжи-ною 300 км, придатш для транспортування вантажш. До них вкноситься частина рiчки Ельби з притокою Влтава, середня глибина яких складае 1,8 - 2,5 м. Обсяг перевезень внутршшм водним транспорту в Чехи складае приблизно 1,3 млн т або 8,5% вк загального вантажооб1гу [4].
Пiвденно-Схiдний коридор
Дунай завжди в^гравав важливу роль у воднш сис-темi Центрально'' та Швденно! частин бвропи. Беручи початок в АвстрЦ та протшаючи через велику ильисть кра'1н, Дунай впадае в Чорне море на територи Украши. У 1992 р. за допомогою каналу були з'еднаш протока Рейну, рiчка Майн з Дунаем.
Так була створена Транс'европейська водна ма-пстраль довжиною 3503 км. Дунай протжае Австрiею 322 км, через основш порти Лшц, Вкень. У 2011 р. у межах Австрп по Дунаю було перевезено 10,3 млн т вантажш.
Територieю Словаччини Дунай протiкаe 172 км, основними портами кра'1ни залишаються Братислава, Комарно. Ван-тажообiг кра'1ни складае 1 млн т та е транзитним. Румунiя е основною кра'ною Дунаю, 11 територiею рiчка проходить 1075 км [3].
Аналiзуючи дiяльнiсть судноплавних компанiй вну-трiшнього водного транспорту бвропи, варто зазначити, що найбiльша 1х кiлькiсть зосереджена в Шдерландах -3510 з рiчним грошовим оборотом 1374,0 млн евро, друге мкце посiдае Нiмеччина - 1257 з рiчним грошовим оборотом бкьшим, нiж в Шдерландах, - 1690 млн евро. Трш-ку лiдерiв замикае Францiя, ккьисть компанiй ВВТ яко'1 складае 1176, а рiчний грошовий оборот - 476,6 млн евро (табл. 1).
Таблиця 1
Характеристика судноплавних компашй внутршнього водного транспорту Свропи, 2013 р.
КраУна СК Грошовий оборот, млн евро Кмьккть зайнятих, тис. чол.
Бельгiя 235 163,1 26085
Hiмеччина 1057 1690,7 110223
Францiя 1176 476,7 123480
lталiя 711 211,9 106650
Люксембург 103 42,7 1212
Угорщина 105 66,1 1920
Ыдерланди 3510 1374 162480
Aвстрiя 59 83 6667
Португалiя 26 23,45 5385
Словенiя 20 0,4 588
Фiнляндiя 85 21,6 252
Шве^я 393 69,5 2021
Болгарiя 12 - 454
Pумунiя 102 77,8 4123
Кра'ши £С 7662 4222,5 551540
Загальна кiлькiсть судноплавних компашй внутршнього водного транспорту бвропи становить 7662, грошовий оборот яких складае 4222, 5 млн евро, а ильисть працшниюв у данш галузi - 30909 тис. фахшцш. Основш европейськi судноплавнi компанп внутрiшнього водного транспорту зосереджуються на рiчцi Рейн, Дунай, Ельбi, Сеш (табл. 2). Аналiз дiяльностi судноплавних компанш внутрiшнього водного транспорту бкьшоси европейських краш показав, що для р. Дунай характерш внутрiшнi, ка-ботажнi, пасажирськi перевезення, а також транпспортно-експедиторське обслуговування вантажiв, агентування. Для судноплавних компанш Шмеччини, зокрема для ком-пани Hapag-Loyd, характерно не ильки внутрiшне та кабо-тажне сполучення, а також лшшне судноплавство мiж усi-ма континентами.
До складу компанп входять 150 сучасних кораблiв (загальною мiсткiстю 770 тис. TEU), контейнерний парк (бiльше 110 тис. TEU) та рефрижераторний парк. Компашя
Hamburg-Sud поеднуе в to6î широкий спектр транспортних послуг. Основна дiяльнiсть компанп спямована на кон-тейнерне та танкерне перевезення морем, океаном, проте флот компанп здшснюе i внутршш перевезення. HamburgSud представлена на вск ключових мiсцях по всьому свпу, з бкьше нiж 3000 висококвалiфiкованими фахiвцями вод-нотранспортно'1 галузь Компанiя мае бiльше 40 маршрут-них лiнiй, що охоплюють континенти та внутршш територи. Компашя створила ефективний лопстичний ланцюг, до складу якого входять крюiнговi та техшчш компанп, шфор-мацiйнi та туристичш агентства [4; 7].
Для розвитку судноплавних компанш внутршнього водного транспорту бвропи характерно:
■ розвиток штермодальних перевезень;
■ використання суден типу «рша-море», контейне-ровозiв;
■ тдвищення вантажопiдйомностi рiчкових суден;
■ зростаюча роль рiчкового транспорту у зовнш-ньоторговельних вiдносинах;
■ комплексний шдид у наданнi послуг та лопстичний ланцюг завершеност процесу.
Отже, роль европейського внутршнього водного транспорту в транспортуванш вантажш, безперечно, значна, осккьки характеризуеться стабкьшстю та по-стiйним зростанням. Завданням бвропейського Союзу е удосконалення системи вантажних перевезень даним видом транспорту. Виршенням подiбних питань займаеться бвропейська економiчна комiсiя, робота яко'1 спрямована на ефективний розвиток системи внутршнього водного транспорту. Одшею з програм розвитку внутршнього водного транспорту бвропи е «NAIADES» - Navigation And Inland Waterway Action and Development in Europe - про-грама розвитку у сферi судноплавства внутршнього водного транспорту бвропи [8]. Дана програма розроблена на основi детально'1 оцшки i широких консультацш мiж крашами-членами та базуеться на розвитку стратепчних взаемопов'язаних елемента: ринок, флот, робочi мiсця i квамфшащя, репутацiя, iнфраструктура [8]. Зазначена програма здшснюеться в тiснiй спшпращ з нацiональною та регiональною владою, рiчковими комiсiями, а також ев-ропейсько'1 промисловiстю.
Ринок. Крiм свое'1 традицiйно мiцноï позици на ринку масових вантажiв, внутрiшнiй водний транспорт успшно проникае на захiдноевропейськi ринки перевезень контейнеризованих товарiв з високою вартiстю. Од-нак просування на ринок континентальних вантажiв i на ринки в Центральнш та Сйднш бвропi ткьки починаеть-ся. Новi ринковi нiшi з'являються в таких сферах, як: всходи та рециркулящя, небезпечнi вантажi, перевезення транспортних засобш i надзвичайно великих неподкьних вантажiв, а також судноплавство «рша-море». Мета цього полягае в тому, щоб розширити сферу надання надшних послуг з перевезення <дад дверей до дверей» внутрiшнiм водним транспортом та штегрувати внутрiшне судноплавство у транспортний лопстичний ланцюжок [8].
Флот. Для збереження переваг рiчкового транспорту, покращення експлуатацшних показникiв роботи судноплавних компашй ВВТ необйдш iнвестицiйнi ресурси на модершзащю та iнновацiйний розвиток, адже ефективне використання новггнк технологiй призводить до шдви-
Таблиця 2
Судноплавнi компанп внутрiшнього водного транспорту бвропи, 2013 р.
Судноплавна компашя Кража розташування Тип перевезень
Болгарське pi4KOBe пароплавство Бол^я, м. Русе внутршы, каботажнi перевезення
Угорське судноплавне акцюнерне товариство МАХАРТ Угорщина, м. Будапешт внутршы, каботажнi, пасажирськi
DDSRG-Cargo Авс^я, м. Вщень внутрiшнi, каботажнi
Дунайський Ллойд Хорватiя, м. Сисак внутршы
Баварський Ллойд Ымеччина, м. Регенсбург внутрiшнi
Словацьке Дунайське пароплавство Словаччина, м. Братислава внутрiшнi
Hapag-Loyd Ымеччина, м. Гамбург мiжбасейновi, внутрiшнi
Hamburg-Sud Hiмеччина, м. Гамбург мiжбасейновi, внутрiшнi
Ahrenkiel Steamship Ымеччина, м. Гамбург мiжбасейновi, внутрiшнi
щення ефективност логiстики та зниження операцшних витрат. Згiдно з европейськими дослкженнями цього можна досягти за рахунок цкеспрямованих iнновацiйних рiшень на рiвнi флоту, зокрема: удосконалення конструкци суден, подальшо'1 автоматизаци, зниження використання палива та пiдвищення ефективностi палива, удосконалення системи двигушв. Особливо гостра потреба в модершзаци флоту внутрiшнього водного транспорту постала в Схкно-европейськш частинi водних шляхш та в басейш р. Дунай. бвропейська економiчна комiсiя пропонуе стимулювати проведення мгжнародних дослiджень европейського вну-трiшнього водного транспорту з питань модершзаци та тдвищення його ефективност [4; 8].
Кадри. Ключовим елементом кадрово'1 стратеги е по-лiпшення професiйних i квалiфiкацiйних навичок фахiвцiв галузi. Мобкьшсть трудових ресурсiв пiдвищить розробка вимог до професшно! квалiфiкацil у масштабах бС за рахунок бкьш широкого взаемного визнання ршня квалiфiкацu за посередництва бвропейсько! рамково! програми тдвищення квалiфiкацi! (ЕПК). ^м того, iнiцiативи з набору персоналу полшшать iнформованiсть за межами цього сектора при можливост зайнятост та кар'ери у внутрш-ньому судноплавствь Згiдно з европейськими прогнозами внутршш водш шляхи вкчувають дефщит квалiфiковано! робочо! сили, у зв'язку з цим виникае потреба популяриза-цГ1 професГ! та залучення фахшцш [5; 8].
Репутацiя. На думку бвропейсько! економiчно! ко-мiсi!, репутащя сектора внутрiшнього судноплавства не вкповкае досягнутому рiвню лоистично! та технолопчно! ефективностi. Саме тому необхiдно тдвищувати загальну iнформованiсть i обiзнанiсть про реальний потенщал цього сектора з точки зору якосп та надшность Полiпшення репутаци внутрiшнього судноплавства е стльною вкповь дальнiстю галуз^ полiтикiв i адмшктраци на нащональному та европейському рiвнi. На думку европейських науковщв, слiд пiдтримувати й координувати iнформацiйно-рекламну дiяльнiсть, орiентовану на директивш органи в галузi ло-гiстики, з тим щоб створити мщну позитивну репутацiю
внутрiшнього судноплавства i вiдкрити hobî можливостi для вкновлення рiвноваги в транспортнiй ŒCTeMi [8]. Для репутаци ВВТ важливим е подальша реалiзацiя й розвиток рiчкових iнформацiйних систем, якi виконують важливу роль у гарантуваннi надшност та безпеки внутрiшнього судноплавства.
Основним джерелом фшансування транспортно'1 системи бвропи е нащональш бюджети [8]. У менш розви-нених регiонах бвропи великими джерелами фшансових ресурсiв е бвропейський фонд регюнального розвитку, бвропейський швестицшний банк (б1Б). Так, наприклад, у 2013 рощ ткьки на проекти у транспортному секто-рi його позики досягли 6,87 млн евро. Проте найбкьший обсяг швестищй у крашах бвропейського Союзу отримуе автотранспорт (17,2 млн евро) та авiацiйний транспорт (14, 7 млн евро). Третш за обсягом залiзничний транспорт (12,3 млн евро) морський та рiчковий транспорт займають останню позищю, ïхнiй обсяг iнвестицiй складае 7,45 млн евро та 5,3 млн евро вкповкно (рис. 4).
Проте варто зазначити, що зпдно з представленими даними бвропейсько! економiчноï комiсiï обсяг швесту-вання транспорту, зокрема внутршнього водного транспорту, в бврот е недостатшм. Для оптимiзацiï обсягу ш-вестицiйних ресурсш, Комiсiя розробляе комплекси додат-кових заходш, спрямованих на бкьш ефективне використання фшансових кошпв, передбачених для фшансування Транс'европейсько! транспортно'1 системи та внутршнього водного транспорту в тому числь
Висновок. Сшввкношення вантажоперевезень рiчковим транспортом Украши з iншими европейськими крашами, якi мають судноплавнi рiчки (аналогiчнi Днiпру, Пшденному Бугу та Дунаю), значно вiдрiзняються (Укра'1-на - Шмеччина 1 : 16, Украша - Францiя 1 : 15) [5]. Тому аналiз европейського досвку показав необхiднiсть розвитку бкьш ефективного внутрiшнього водного транспорту в Украш, який необхiдний для його можливого входження в Транс'европейську транспортну систему.
Обсяг швестицш, млн евро
Рис. 4. Обсяг швестицш транспортноТ системи краш €С, 2013 р.
Л1ТЕРАТУРА
1. Нечитайло У. П. Пряме шоземне швестування: глобаль-ний, нацiональний та регюнальний вимiри / У. П. Нечитайло, О. Г. Чубар, В. М. Бондаренко // Свропейський вектор економiч-ного розвитку. - 2013. - № 2 (15). - С. 112.
2. Проблеми швестування транспортноТ ^y3i УкраТни : зб. наук. праць за матерiалами II мiжнародноТ науково-техшчно'Т конференцп (27-28 березня 2012 р.) / Нацюнальний уыверси-тет кораблебудування iм. адм. Макарова. - МиколаТв, 2012. -35 с.
3. European Commission (2008), Implementation of the TEN-T priority projects: Progressreport, Bordo, 6.5.2008 [Електро-нний ресурс]. - Режим доступу : www.unece.org/fileadmin/.../ doc/.../ECE-TRANS-WP5-2009-04r.doc
4. European Commission, Key issues on the implementation of TEN-T priority projects, Informal Transport Council, 6.5.2008. - 2008 [Електронний ресурс]. - режим доступу : www.unece.org/fileadmin/.../doc/.../ECE-TRANS-WP5-2009-04r. doc
5. ITF, Investment in transport infrastructure 1995-2007 : Summary of aggregate trends, OECD, Paris. - 2009 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : www.unece.org/fileadmin/.../doc/.../ ECE-TRANS-WP5-2009-04r.doc
6. ITF, Transport Infrastructure Investment : Options for Efficiency, OECD, Paris. - 2008 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : www.unece.org/fileadmin/.../doc/.../ECE-TRANS-WP5-2009-04r.doc
7. JTRC, Transport outlook 2009 : Globalisation, crisis and transport, Discussion Paper No. 2009-12, OECD/ITF, Paris, May [Електронний ресурс]. - Режим доступу : www.unece.org/ fileadmin/.../doc/.../ECE-TRANS-WP5-2009-04r.doc
8. Методологическая основа для определения общих критериев, касающихся идентификации узких мест, недостающих звеньев и качества услуг на сетях инфраструктуры, Организация Объединенных Наций, Нью-Йорк и Женева, ЕЭК ООН (2009 год) [Електронний ресурс]. - Режим доступу : www.unece. org/fileadmin/.../doc/.../ECE-TRANS-WP5-2009-04r.doc
REFERENCES
"European Commission (2008), Implementation of the TEN-T priority projects: Progressreport, Bordo, 6.5. 2008" www.unece.org/ fileadmin/.../doc/.../ECE-TRANS-WP5-2009-04r.doc
"European Commission (2008), Key issues on the implementation of TEN-T priority projects, Informal Transport Council, 6. 5. 2008" www.unece.org/fileadmin/.../doc/.../ECE-TRANS-WP5-2009-04r.doc
"ITF (2009), Investment in transport infrastructure 19952007 : Summary of aggregate trends, OECD, Paris" www.unece.org/ fileadmin/.../doc/.../ECE-TRANS-WP5-2009-04r.doc
"ITF (2008), Transport Infrastructure Investment : Options for Efficiency, OECD, Paris" www.unece.org/fileadmin/.../doc/.../ECE-TRANS-WP5-2009-04r.doc
"JTRC (2009), Transport outlook 2009 : Globalisation, crisis and transport, Discussion Paper No. 2009-12, OECD/ITF, Paris, May" www.unece.org/fileadmin/.../doc/.../ECE-TRANS-WP5-2009-04r. doc
"Metodologicheskaia osnova dlia opredeleniia obshchikh kriteriev, kasaiushchikhsia identifikatsii uzkikh mest, nedostaiush-chikh zvenev i kachestva uslug na setiakh infrastruktury, Organi-zatsiia Obedinennykh Natsiy, Niu-York i Zheneva, EEK OON (2009 god)" [The methodological basis for the definition of common criteria for the identification of bottlenecks, missing links and quality of service of infrastructure networks, the United Nations, New York and Geneva, UNECE (2009)]. www.unece.org/fileadmin/.../doc/.../ ECE-TRANS-WP5-2009-04r.doc
Nechytailo, U. P., Chubar, O. H., and Bondarenko, V. M. "Pri-ame inozemne investuvannia: hlobalnyi, natsionalnyi ta rehional-nyi vymiry" [Direct foreign investments: global, national and regional dimensions]. Yevropeiskyi vektor ekonomichnoho rozvytku, no. 2 (15) (2013): 112.
Problemy investuvannia transportnoi haluzi Ukrainy [Problems of transport investment branch of Ukraine]. Mykolaiv, 2012.
