CC BY
20
УДК 339.97:656.61
0PГAHiЗAЦiЙH0-ЕK0H0MiЧHi АОПЕКТИ БПРОВАДЖЕНИЯ М1ЖНАР0ДНИХ CTAHДAPTiB
БЕЗПЕКИ судноплавствА
® 2016 ПОЗИАИСЬКА I. В.
УДК 339.97:656.61
Познанська I. В.
Органiзацiйно-економiчнi аспекти впровадження мiжнародних стандартiв безпеки судноплавства
Метою cmammi е дослдження питань i проблем впровадження нових стандарт'в безпеки мжнародного морського судноплавства. Дотджено причини виникнення потреби щодо заснування м/жнародного 'шституту, який забезпечуватиме контроль за безпекою торговельного судноплавства з боку держави порту. Визначено принцип роботи й оргатзацшний мехашзм забезпечення контролю суден державою порту Паризького меморандуму про взаеморозумшня взагалi та Чорноморського меморандуму зокрема. Вид'шено основт критерйранжування держав прапору тдпотдно до стану суден, що до них зараховуються, за ступенем в'дпотдностi вимогам безпеки судноплавства. Вид'шено основт критерй перетрок тдпотдностi МоВ та такi, що найбльш часто зустрчаються в мiжнародному судноплавстт та укранських судноплавних компанй. Об(рунтовано необхiднiсть ство-рення умов для укранських судновласниюв по заохоченню модертзацп суден щодо безпеки навколишнього середовища та придлення особливоi уваги до тдпотдностi умов прац та тдпочинку моряюв мiжнародним стандартам.
Ключовi слова: безпека судноплавства, Паризький меморандум про взаеморозумшня щодо контролю суден державою порту, укртнсьт судноплавш компанИ, Чорноморський меморандум, держава прапору. Рис.: 2. Табл.: 1. Б'бл.: 8.
Познанська 1нна Володимирiвна - кандидат економiчних наук, старший науковий ствробтник, старший науковий ствробтник тддшу ринку транспортних послуг, 1нститут проблем ринку та економiко-екологiчних дотджень НАН Украни (Французський бульвар, 29, Одеса, 65044, Укра'ша) E-mail: poznansky2007@yandex.ru
УДК 339.97:656.61
Познанская И. В. Организационно-экономические
аспекты внедрения международных стандартов безопасности судоходства
Целью статьи является исследование вопросов и проблем внедрения новых стандартов безопасности международного морского судоходства. Исследованы причины возникновения потребности в учреждении международного института, который будет обеспечивать контроль над безопасностью торгового судоходства со стороны государства порта. Определен принцип работы и организационный механизм обеспечения контроля судов государством порта Парижского меморандума о взаимопонимании вообще и Черноморского меморандума в частности. Выделены основные критерии ранжирования государств флага в соответствии с состоянием судов, которые к ним причисляются, по степени соответствия требованиям безопасности судоходства. Выделены основные критерии проверок соответствия МоВ и наиболее часто встречающиеся в международном судоходстве и при проверках украинских судоходных компаний. Обоснована необходимость создания условий для украинских судовладельцев по поощрению модернизации судов относительно безопасности окружающей среды и обращения особого внимания на соответствие условий труда и отдыха моряков международным стандартам. Ключевые слова: безопасность судоходства, Парижский меморандум о взаимопонимании по контролю судов государством порта, украинские судоходные компании, Черноморский меморандум, государство флага.
Рис.: 2. Табл.: 1. Библ.: 8.
Познанская Инна Владимировна - кандидат экономических наук, старший научный сотрудник, старший научный сотрудник отдела рынка транспортных услуг, Институт проблем рынка и экономико-экологических исследований НАН Украины (Французский бульвар, 29, Одесса, 65044, Украина) E-mail: poznansky2007@yandex.ru
UDC 339.97:656.61
Poznanska I. V. Organizational-Economic Aspects
of the Implementation of International Standards for Safety of Maritime Navigation
The aim of the article is to study issues and problems of the implementation of new safety standards for international maritime navigation. The causes of the need for establishment of an international institution that will ensure control over the safety of merchant shipping by the port state have been studied. There has been defined the principles of work and organizational mechanism for port state control provided by the Paris Memorandum of Understanding in general and the Black Sea Memorandum in particular. The basic criteria for the ranking of the flag state in accordance with the condition of vessels registered in them, by the degree of their correspondence to the requirements of safe navigation have been identified. The basic criteria for inspections of compliance with the Memorandum of Understanding and those most commonly applied in international navigation and inspections of Ukrainian shipping companies have been determined. The necessity of creating conditions for Ukrainian ship owners to promote the modernization of vessels with respect to safety of the environment and paying special attention to compliance of the conditions of work and rest of seafarers with international standards has been justified.
Keywords: safety of navigation, Paris Memorandum of Understanding on Port State Control, Ukrainian shipping companies, the Black Sea Memorandum, the flag state. Fig.: 2. Tabl.: 1. Bibl.: 8.
Poznanska Inna V. - Candidate of Sciences (Economics), Senior Research Fellow, Senior Research Fellow, Department of Transport Market, Institute of Market Problems and Economic-Ecological Research of NAS of Ukraine (29 Frantsuzkyi Blvd., Odesa, 65044, Ukraine) E-mail: poznansky2007@yandex.ru
Вступ. Безпека у сферi мгжнародного судноплавства е однieю з проблем, якш на сьогоднi придкено велику увагу при здiйсненнi мiжнародноl торгiвлi. Морське судноплав-ство здавна пов'язане з певним ризиком, тому що не завжди судно в змозi протистояти морськш стихи. I в наш час тра-пляються не пльки пошкодження, а й загибель суден через незадовкьш мiцностi, остiйностi, надшносп обладнання i оснащення судна, неправильного розмщення вантажу, помилок у судноводшш, а також внаслiдок пожеж, зггкнень i посадок на мiлину. Тому тдвищення безпеки плавання суден завжди було серйозним завданням. Для реамзацц цьо-го завдання свгговою спiльнотою робляться кроки, спря-моваш на унiфiкацiю мiжнародних стандартов, закршлення в нацiональних законодавствах норм мiжнародного права, а також посилення вимог, що пред'являються до технiчних засобiв судноплавства i командам цих транспортних засо-бш. Мiжнароднi норми стосуються безпеки мореплавання, мiжнародно-правових актiв, що в^носяться до ще! тематики, проблемi пiратства, а також заходiв боротьби з актами незаконного проникнення на судно в мiжнародному i на-цiональних законодавствах.
Аналiз останшх дослiджень i публiкацiй. Бiльшiсть публшацш у цiй сферi присвяченi формулюванню основних вимог мiжнародно-правових актiв [1; 2] Деяи роботи ви-свгглюють вiдображення впливу прийняття мiжнародних стандартов безпеки морського судноплавства на показники роботи флоту [3; 4]. Низка робгг присвячена питанням в^-пов^носп мгжнародним нормам безпеки судноплавства нащонального законодавства [5].
Постановка завдання. Досл^ження присвячено аналiзу роботи Паризького Меморандуму про взаемо-розумiння щодо контролю суден державою порту, ета-пам адаптацЦ його на регiональному ршш та реамзаци зобов'язань Украши. Виявлення недолшв у роботi укра-шського судноплавства повинно створити умови для 1х своечасного усунення та змщнити позицп Украши на мiж-народному рiвнi.
Виклад основного матерiалу досл^дження. Форму-вання ефективного механiзму забезпечення безпеки судноплавства було досить тривалим та е результатом сшвпращ багатьох краш. Низка надзвичайних подш на морi призве-ла до розумшня необхiдностi бкьш пильно1 уваги до проблем охорони навколишнього середовища щодо експлуата-щ1 флоту. Майже 40 роив тому пiсля сильного полiтичного резонансу вiд крупного розливу танкера «Amoco Cadiz» бвропейський Союз висунув пропозицiю про заснування мiжнародного iнституту по контролю судноплавства, який сформулював би бкьш суворi правила щодо безпеки суд-ноплавства, та першочерговим завданням було поступо-ве виведення з експлуатацп субстандартних суден, тобто обов'язкове оснащення танкерш подвшним дном. Паризь-кий меморандум як регюнальна угода iснуе з 1982 року мiж 14 европейськими державами та тсля поправок, прийня-тих Мiжнародною морською органiзацiею, а також рiзно-манiтними директивами 6С, сьогоднi нараховуе 27 краш-членiв i мае статус мiжнародноl адмшктративно! угоди мiж портовими властями, якi повиннi забезпечувати ефективну систему контролю суден з метою запобтання та усунення порушень вимог безпеки судноплавства для суден, що за-ходять у порт, без дискримшацп прапора судна.
В^носно безпеки судноплавства уа iноземнi торго-вельнi судна проходять перевiрку на вiдповiднiсть вимогам 7 мiжнародних конвенцiй, якi стосуються охорони люд-ського життя на мор^ цивкьно'1 вiдповiдальностi за шкоду вк розливу нафти та умов пращ моряив. пiдготовки та дипломування моряив i несення вахти, вантажно'1 марки, обмiрювання суден, запобОганню згткненню суден на морi, забрудненню з суден,
Вiдповiдно до мiжнародних правил, передбачених мгжнародними морськими конвенщями, вiдповiдальнiсть за безпеку судноплавства покладено на державу прапора, тобто на державу, тд прапором яко'1 зареестровано судно. Поняття «контролю суден державою порту» (Р8С) з'являеться у той момент, коли судновласники, класифша-цшш товариства та адмшютраци з контролю суден держа-ви прапора не змогли вкповкати вимогам мiжнародних морських конвенцш. Держави порту уповноваженi конт-ролювати iноземнi судна, що заходять до '1х портiв, на вк-повiднiсть мiжнародним вимогам i, в разi необхiдностi, контролювати усунення виявлених нев^пов^ностей до моменту виходу суден iз порту.
В останнi роки контроль суден державою порту на-був широкого визнання та сприяв встановленню единого ушфшованого тдходу до ефективно'1 реамзацц положень щодо контролю за безпекою судноплавства.
Сьогоднi у свiтi комиети меморандумiв про взаемо-розумiння щодо контролю суден державою порту розрiз-няють за географiчною приналежнiстю:
1) Паризький меморандум (бвропейський та Пшшч-но-Атлантичний регiон);
2) Меморандум Вшья-дель-Мар (Латиноамерикан-ський регiон);
3) Тоийськиймеморандум (Азiйсько-Тихоокеанський
регiон);
4) Карибський меморандум (Карибський регюн);
5) Середземноморський меморандум (Середземно-морський регiон);
6) 1ндоокеанський меморандум (1ндоокеанський ре-гiон);
7) Абуджшський меморандум (Захiдний та Централь-
ноафриканський регiон);
8) Чорноморський меморандум (Чорноморський регюн).
7 квиня 2000 року 6 чорноморських держав - Укра'1-на, Грузiя, Румушя, Республiка Болгарiя, Турецька Респу-блжа та Росiйська Федерацiя - тдписали Меморандум про взаеморозумiння щодо контролю суден державою порту в Чорноморському регюш (дам - Чорноморський меморандум).
Виконавчим органом Чорноморського меморандуму е Комггет, який займаеться питаннями полiтики, фiнансiв i управлiння, та скликаеться один раз на рш по-чергово в кожнш з держав-учасниць. Роботу Комитету Чорноморського меморандуму забезпечуе Секретарiат, штаб-квартира якого розташована в м. Стамбуль Основни-ми напрямами дiяльностi Чорноморського меморандуму е забезпечення безпеки судноплавства, охорона людського життя на морi та захист навколишнього середовища.
В УкраМ за реалiзацiю зобов'язань у рамках Чорно-морського меморандуму та проведення контролю суден
державою порту покладено на Державну шспекщю Укра'1-ни з безпеки на морському та рiчковому транспортi. За час роботи Укрморрiчiнспекцiï в рамках виконання PSC проведено велику ккьисть семшарш i тренiнгiв для iнспекторiв мiжрегiональних територiальних органiв УкрморрОчшспек-цн, а також органiзовано та проведено 13-те засiдання Комитету Чорноморського меморандуму в м. Одесь
Контроль вiдповiдностi вимогам безпеки судноплавства з боку держави порту не нтвелюе обов'язки держави прапору в цьому напрямку, навпаки, основна в^пов^аль-шсть залишаеться на державi прапору. Функцiя держави порту в даному випадку допомОжна та мае за свою мету стльно з державою прапору працювати над поступовим i планомiрним створенням ефективно'1 системи контролю за виконанням мiжнародних вимог безпеки судноплавства. 1нтереси держави порту щодо запобтгання забрудненню ак-ваторп свого порту дають поштовх до бкьш уважного став-лення до виконання вимог, що стае причиною усунення упущень, яи мають мiсце та не були усунеш державою прапору. Але, щ функцн держави порту не повинш створювати умови для випадкш зловживанням сво'1ми обов'язками та бути оргашзованими таким чином щоб звести до мшмуму затримку судна для цих операщй.
В недавньому минулому ще наприкiнцi 20-го сто-лтття iнспектування суден вОдносно в^повкносп мОжна-родним вимогам було досить формальним i поверхневим та полягала у тому, що уповноважена особа здшснювала перевОрку наявност на борту судна св^оцтва, виданого в^пов^но до М1жнародно1 конвенцн про вантажну марку 1966 року, та обмежувалась ткьки деякими параметрами безпеки. Практично такий же порядок перевОрки перед-бачено в М1жнароднш конвенцп про запобОгання забрудненню з суден 1973 року з1 змшами 1978 року (МАРПОЛ 73/78), але у разО виявлення явних нев^пов^ностей стану судна власт порту вже мали право затримати вихк Оз порту судна до усунення нев^пов^ностей та за умови повно'1 безпеки судна для морського середовища у найближчш судноремонтнш верфь I ткьки в 1982 рощ роль держави порту у контролО за морськими суднами розширюеться, i перевОрка здшснюеться як в^носно вимог експлуатацн, так i в^носно впровадження системи управлшня на борту судна i компетентност офщерського та командного складу. Проте посилення рол1 держави порту не ва прийняли позитивно, вважаючи це порушенням прав i мОжнародних вимог.
Згодом Паризький Меморандум про взаеморозумш-ня поступово отримував все бкьше визнання в мОжнарод-ному сшвтовариствь В 1991 рощ 1МО були представлен та визнаш резолюцп вОдносно контролю за виконанням екс-плуатащйних вимог, а в 1997 рощ результати перевОрок подтвердили достатню ефектившсть прийнятих норм в^нос-но субстандартного судноплавства. Кр1м того, для суден, що вкпов^ають техшчним вимогам i мають позитивний ОмОдж вОдносно в^повкносп вимогам безпеки, час перевь рок значно зменшився, i навпаки, для суден з негативною кторОею перевОрок значно тдвищено ефектившсть пере-вОрок. Це стало можливим за рахунок створення системи ощнки потенцшно небезпечних прапорш, що виявляе, який стутнь уваги потребуе конкретне судно а також який час потрОбен для його перевОрки.
З 2005 р. Паризький меморандум став мгжурядовою оргашзащею. Виконавчим органом Паризького меморандуму е комгтет з контролю держави порту, який збираеться в однш з 27 держав-члешв i складаеться з представникгв Нiмеччини, ЕстонГ', НорвегГ', Росшсько'1 ФедерацГ' та 6в-росоюзу. Комгтет порушуе питання полiтики щодо регю-нального посилення контролю з боку держави порту, ощн-ки роботи техшчних Г цкьових груп, приймае рiшення про адмiнiстративнi процедури.
З 1999 р. Паризький меморандум публшуе 3 списки держав прапора, що мютяться в рГчних звттах:
■ бкий список, до складу якого входять держави прапора, судна яких, як правило, в^пов^ають мГжнародним стандартам;
■ сГрий список, що включае держави прапора, яи мають середш даш по перевГркам контролю дер-жави порту;
■ чорний список, що складаеться з держав прапора, судна яких мають низьи показники безпеки.
Списки держав прапора, в яких держави отримують рейтинг вкпов^но до коефщента нащлювання, що ви-ражае вГдношення илькосп затримань суден до ккькост шспекщй з боку держави порту в^пов^ного флоту, так що зростання илькосп перевГрок покращуе рейтинг, а зрос-тання илькост затримань субстандартних суден - попр-шуе його, причому перевГрщ шдлягають торговельш судна тд прапором будь-яко'1 кра'1ни, аж шяк не ткьки держав-членгв Паризького меморандуму. У 2013 рощ в «бкий список» перейшли Казахстан, СаудГвська АравГя, ШвейцарГя та 1ндГя. З «бкого списку» в «сГрий» перейшли 1спашя, Литва, Польща Г Та'ланд. БелГз Г ще 10 прапорш з Танзаш-ею в инщ списку перейшли з «йрого списку» в «чорний». На сьогодш «бкий список» складаеться з 43 прапорГв, на чолГ якого Франщя, Гонконг Г Багамсьи острови. Прюри-тет, який присвоено КНДР Г Болши, помщае морсьи судна шд прапором цих держав у зону дуже високого ризику. Замикала «чорний список» Укра'на, яка перебувае мГж МонголГею Г Домшжаною, що займае мюце, яке вГдкривае «сГрий список». ПорГвняно з 2013 роком ккьисть прапо-рГв у «бкому списку» зменшилася на 3 прапори при за-гальнш илькосп у 43 прапори. Нова у «бкому списку» е 1ндГя, яка була у «¿рому» у минулому рощ. Франщя була найвища в списку з точки зору продуктивност за три роки поспкь. Наступний в лшшщ кращих прапорш в 2014 рощ е Гонконг, Багамсьи острови, Норвепя та Швещя. Прапори ¡з середньою продуктивнГстю показанГ у «сГрому списку». 1х поява в цьому списку можуть виступати як стимул для полшшення Г переходу до «бкого списку». У той же час прапори в инщ «йрого списку» повинш бути обережни-ми та не нехтувати контролем над сво'1ми суднами, щоб не опинитися в инцевому тдсумку в «чорному списку» в на-ступному рощ. В «¿рому списку» 2014 року загальна кГль-кГсть склала 19 прапорГв Г записуеться як Г в 2013 рощ. 1спа-шя, Литва, Польща Г Та'ланд перейшли з «бкого списку», БелГз перейшов з «сГрого списку» до «чорного». НайгГршГ показники в Об'еднано'1 Республжи ТанзанГя, РеспублГки Молдова, Того, ОстровГв Кука Г ДомГнГканськГй РеспублГ-щ. Укра'на знаходиться у «сГрому списку» на 45 мющ мГж Португамею та МалайзГею [7]. ПорГвняно з попередньою редакщею спискГв рейтинг Украши знизився, що свГдчить
Рис. 1. 1нформацшно-оргашзацшна структура Паризького МоВ
Джерело: сформовано на основi [6]
про попршення якост торгового флоту тд украшським стосуються пращ та в1дпочинку (21 %), харчування (14 %), прапором. питань безпеки здоров'я 1 профкактики нещасних випад-
Найбкьша ильюсть порушень, виявлених тд час к1в (37 %). перев1рок на дотримання норм Паризького Меморандуму,
Таблиця 1
Основт категорп перевiрок вiдповiдностi МоВ, %
Основы групи перев1рок Категорм перев1рок 2012 2013 2014
1 2 3 4 5
Сертифiкацiя та документа^я сертифiкати екiпажу 2,04 2,06 3,35
документи 6,69 6,25 7,59
сертифiкати судна 5,80 5,61 5,74
Зовнiшнiй стан 4,50 4,49 4,14
Aварiйнi системи 4,31 4,30 4,38
Радюзв'язок 3,00 2,65 2,70
Bантажнi операцп, включаючи обладнання 0,65 0,67 0,51
Протипожежна безпека 15,2 13,57 13,43
Сигналiзацiя 0,81 1,00 0,85
Умови працi та вщпочинку (МОТ 147) умови вiдпочинку 4,43 3,97 1,65
умови прац 10,29 9,33 4,77
Умови прац та вiдпочинку (Maritime Labour Convention 2006) MLC, 2006 параг. 1 0,03 0,12
MLC, 2006 параг. 2 0,18 0,70
MLC, 2006 параг. 3 0,53 2,94
MLC, 2006 параг. 4 0,79 4,82
Безпека судноплавства 13,84 13,98 13,47
Рятувальн засоби 8,92 9,22 8,73
Небезпечн вантажi 0,20 0,20 0,23
Pуховi установки та допомiжнi механiзми 4,96 5,52 4,86
Запобiгання забрудненню запоб^ання обростанню 0,05 0,05 0,04
МАРПОЛ додаток 1 2,29 2,16 1,90
МАРПОЛ додаток 2 0,06 0,06 0,06
Закшчення табл. 1
1 2 3 4 5
МАРПОЛ додаток 3 0,02 0,02 0,01
МАРПОЛ додаток 4 0,66 0,69 0,75
МАРПОЛ додаток 5 0,62 1,81 1,30
МАРПОЛ додаток 6 0,91 1,00 1,00
Miжнародний кодекс управляя безпекою (ISM) 3,52 3,71 3,92
Охорона суден i портових споруджень (ISPS) 0,98 0,82 0,73
1,16 0,86 0,74
Джерело: сформовано автором на основi [8]
Сьогодш Паризький меморандум виконуе значно бкьшу функщю, шж шструмент контролю за виконанням м1жнародних вимог. Шдвищення рол1 держави порту у рь шенш питань безпеки судноплавства стало достатньо сер-йозним стимулом для тдвищено'1 уваги держав прапору до стану свого флоту, але створення так званих списив перевели на новий р1вень в1дношення до проблеми безпеки судноплавства у всьому свт. Перебування прапору держави
у «чорному списку», KpiM ускладнення процедури nepeBip-ки, створюе негативний iмiдж не ткьки флоту, а i краши на мiжнаpоднiй аpeнi.
Найбiльш поширеш нeдолiки за результатами оглядiв украшських суден на вiдповiднiсть нормам щодо запобиан-ня субстандартного судноплавства за три роки пepeвipок вiдобpажeно на рис. 2. Вони стосуються безпеки, охорони навколишнього середовища, умов пращ та в^починку.
50 45 440 -35 -I-
30
25 20 15
10 --
.Ж
Г
«О4
л*
«Г
5Г
с/ о< # ^ /
^
Рис. 2. Результати перевiрок украУнських суден у 2013-2015 рр.
Джерело: сформовано автором на основi [8]
Успшшсть заход1в, прийнятих проти субстандартного судноплавства в рамках Паризького меморандуму, надихнула прийняття шших регюнальних угод, що мають таку ж спрямовашсть.
Чорноморський меморандум - найновша угода (Меморандум про взаеморозумшня щодо контролю суден державою порту в регюш Чорного моря). Чорноморський меморандум був тдписаний у Стамбул! 7.04.2000 р. пред-ставниками морських адмшютращй Болгари, Грузи, Руму-нГ1, Росшсько'1 Федерацц, Туреччини та Укра'ни. Найбкьш авторитетним е Паризький меморандум.
Виконавчим органом Чорноморського меморандуму е Комггет, який займаеться питаннями пол1тики, фшансш 1 управлшня та скликаеться один раз на рж по-чергово в кожнш з держав-учасниць. Роботу Комитету Чорноморського меморандуму забезпечуе Секретар1ат, штаб-квартира якого розташована в м. Стамбуль Основни-ми напрямами д1яльност1 Чорноморського меморандуму е забезпечення безпеки судноплавства, охорона людського життя на мор1 та захист навколишнього середовища.
В УкраМ реамзащю зобов'язань в рамках Чорноморського меморандуму та проведення контролю суден держа-
5
0
вою порту покладено на Державну шспекщю Украши з безпеки на морському та рОчковому транспорта. За час роботи Укрморр1чшспекци в рамках виконання PSC проведено велику ккьисть семшар1в i треншгш для шспектор1в мОж-регюнальних територОальних оргашв Укрморр1чшспекци, а також оргашзовано та проведено 13-те заскання Комие-ту Чорноморського меморандуму в м. Одесь
Висновки. Неспроможшсть держав прапору до-статньо ефективно впливати на виконання вимог щодо безпеки судноплавства створили умови для формуван-ня допомОжного органу контролю, який з часом перерю у мОжнародний шститут. Паризький меморандум про вза-еморозумшня щодо контролю суден державою порту, крОм безпосереднього контролю за запобОганням забрудненню з суден i виконання шших мОжнародних вимог в акваторп портОв, за останш роки набув набагато бкьшого значення в мОжнародному сшвтовариствь Створеш Паризьким меморандумом списки вкповкносп вимогам безпеки судноплавства на сьогодш е всесвиньо визнаним критерОем авторитету держави прапору, а особливо флоту ще'1 краь ни. Увага украшських судноплавних компанш до вимог безпеки судноплавства е обов'язковою умовою успшного функщонування на мОжнародному ринку транспортних послуг. Результати перевОрки украшських суден вкповка-ють реальному стану i е наслкком поступового знищення украшського флоту, середнш вш якого понад 20 роив, а для модершзацп устаткування та закупшл1 нових високотехно-логОчних суден, тобто розвитку торговельного судноплав-ства, в УкраШ не створюеться шяких умов.
Л1ТЕРАТУРА
1. Горб С. Безопасность судоходства: европейские перспективы / С. Горб, П. Буланович // Порты Украины. - 2014. -№ 6. - С. 46-48.
2. Жуковский В. М. Правовые проблемы безопасности судоходства и унификации международных стандартов / В. М. Жуковский, Л. М. Жуковская // Вестник РГГУ «Международные отношения. Регионоведение». - 2010.-№ 4 (47). - С. 132-140.
3. Шафран Л. М. Безопасность на транспорте: проблемы и пути решения / Л. М. Шафран, Е. П. Белобров // Матерiали Все-укра'шськоТ науково-практичноТ конференци «Проблеми управлшня, економки, екологп та права щодо розвитку транспортного комплексу Украши» (16-17 червня 2011 р., м. Одеса). - С. 79-80.
4. Дебель С. И. Пиратство и методы борьбы с ним / С. И. Дебель // Mатерiали ВсеукраТнськоТ науково-практичноТ конференци «Проблеми управлшня, економки, екологи та права щодо розвитку транспортного комплексу Украши» (19-20 штня 2012 р., м. Одеса). - С. 27-29.
5. Kotlubay A. Ecological aspects of Black Sea shipping policy development / Alexey Kotlubay // Economic innovations. - 2013. -Vol. 56. - P. 8-18.
6. Port State Control Annual Report [Електронний ресурс] / Paris Moll. - 2014. - 64 р. - Режим доступу : www.parismou.org
7. Review of Maritime Transport 2015 [Електронний ресурс] / UNCTAD UNITED NATIONS. - 2015. - 122 р. - Режим доступу : http://unctad.org/rmt
8. The world merchant fleet in 2012 Statistics from Equasis [Електронний ресурс] / Paris Mol. - 2012. - 99 р. - Режим доступу : www.parismou.org
REFERENCES
Debel, S. I."Piratstvo i metody borby s nim" [Piracy and methods of combating them]. Problemy upravlinnia, ekonomiky, ekolohii ta prava shchodo rozvytku transportnoho kompleksu Ukrainy. Odesa, 2012. 27-29.
Gorb, S., and Bulanovich, P. "Bezopasnost sudokhodstva: yevropeyskie perspektivy" [Safety of navigation: a European perspective]. Porty Ukrainy, no. 6 (2014): 46-48.
Kotlubay, A. "Ecological aspects of Black Sea shipping policy development"Econom/'c innovations vol. 56 (2013): 8-18.
"Port State Control Annual Report" Paris Moll. www.paris-mou.org
"Review of Maritime Transport 2015" UNCTAD UNITED NATIONS. http://unctad.org/rmt
Shafran, L. M., and Belobrov, E. P."Bezopasnost na transporte: problemy i puti resheniya" [Transport security: challenges and solutions]. Problemy upravlinnia, ekonomiky, ekolohii ta prava shchodo rozvytku transportnoho kompleksu Ukrainy. Odesa, 2011.79-80.
"The world merchant fleet in 2012 Statistics from Equasis" Paris Mol. www.parismou.org
Zhukovskiy, V. M., and Zhukovskaya, L. M. "Pravovyye problemy bezopasnosti sudokhodstva i unifikatsii mezhdunarodnykh standartov" [Legal problems of safety of navigation and harmonization of international standards]. Vestnik RGGU «Mezhdunarodnyye otnosheniya. Regionovedeniye», no. 4 (47) (2010): 132-140.
