CC BY
48
ISSN 2518-1521 (Online), ISSN 2226-2830 (Print) В1СНИК МАРГУПОЛЬСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ
_СЕР1Я: 1СТОР1Я. ПОЛ1ТОЛОГ1Я, 2017, ВИП. 18
concepts. It has theoretical and practical importance because a clear identification of ethno-political processes can adequately assess them and choose the best means of response.
The irredentist conflict includes three members: polyethnic state, national minority -irredenta and kin-state. The strategy of the irredenta has negative impact on political processes in multi-ethnic states and is interpreted as a form of separatism aimed at secession from one state and joining another. The terms «irredentism» and «separatism» are not identical, because irredentism - is, in most cases, the movement of ethnic groups, while the separatist carriers may be other social groups.
The associated terms that are often used in the analysis of separatism and irredentism are «secession» and «secessionism». There are two approaches depending on what concept is recognized generic - «separatism» or «secession». The first approach recognizes the separatism as the generic term, and the secession and irredentism - as sub notion, denoting phenomena pursuing different goals: secession involves the creation of an independent state, and irredentism - joining another state. The second approach, in contrast, recognizes the secession as the generic term, because the secession from a state is provided both by separatism and irredentism.
Some scientists refuse to refer a specific political phenomenon only to one form of separatist movement, because the idea of the desired result (secession or reunion) can change over time.
The question arises: whether the secessionism is mandatory step in achieving the irredentist goals? Due to the presence of a small number of cases of irredentism, it is difficult to answer clearly, but in 2014 Russian politicians, trying to make the act of annexation of Crimea legal, called the declaration of independence (which, however, was recognized illegal by the international community) an indisputable argument to prove the legality of joining the Crimea to Russian Federation.
In the author's opinion, not only the scientific community, but also the political actors should be interested in the development of conventional knowledge of the essence of separatism, irredentism and secession. Until these concepts are clearly fixed in official documents, they become tools of political casuistry.
Keywords: irredentism, separatism, secession, irredenta.
УДК 327.7:323.1(477)
1.М. Грщша
РОЛЬ М1ЖНАРОДНИХ ОРГАШЗАЦШ У ВРЕГУЛЮВАНН1 КОНФЛ1КТУ НА СХОД1 УКРА1НИ: ПОТЕНЦП ТА РЕАЛП
Стаття присвячена анал1зу óimbHoemi мiжнародних мiжурядових оргатзацт з точки зору ефективного виконання свогх функцт у врегулюванн втськового конфлтту на Cxodi Украгни. Наголошуеться на проблемах мiжнародних безпекових оргатзацт адекватнореагувати на подiбнi виклики, неспроможтсть застарших негнучких меxанiзмiв прийняттяршень реалiзовувати мiжнародно-правовi норми в практичнт площит.
Клю^о^^ слова: вшськовий конфлтт на Сxодi Украгни, мiжнароднi оргатзаци, мiжурядовi оргатзаци, ООН, Рада Свропи, НАТО, ОБСС.
Станом на 1 ачня 2017 року Украша е членом 79 мiжнародних оргашзацш [4]. Бшьшють з них своею метою мають тдтримання мiжнародного миру та безпеки через ефективш колективш заходи, запоб^ання загрозi миру, придушення акпв агресп або шших порушень миру, контролювання дотримання норм мiжнародного права тощо. Але у ХХ1 ст. Украша, будучи членом ООН, Ради Свропи, ОБСС та ще 76 мiжнародних оргашзацш,
маючи чиннi гарантп територiальноi цiлiсностi вiд краш гаранпв - Росп (!), США, Велико! Британп вiдповiдно до Будапештського меморандуму, зазнала анекаю суверенно! територп, вже бшьше трьох pокiв потерпае вiд вшни, розв'язано! одним з «гаранпв» та членом пеpелiчених оpгaнiзaцiй - РФ, близько 10 тисяч украшських громадян загинуло, а бiльше трьох мшьйошв осiб вимушенi залишити сво! домiвки. Усе це дае пiдстaви без перебшьшення говорити про pуйнaцiю мiжнapодно-пpaвових засад свiтового порядку, дестaбiлiзaцiю мiжнapодного безпекового середовища. Повернення до «права сили» в мiжнapодних вiдносинaх, що здiйснюеться Росiею шляхом агресивно! зовшшньо! полiтики створюе ризик колапсу мiжнapодноi системи [14, с.3], зокрема ii мiжнapодно-пpaвовоi складово!. Глобальна безпекова криза стала серйозним випробуванням для мiжнapодних оргашзацш, виявила недосконaлiсть та низьку ефектившсть наявних мехaнiзмiв зaпобiгaння вшськовим конфлiктaм та ix врегулюванню, що яскраво демонструе ситуащя на Сxодi Украши. Вже зараз ця проблема активно обговорюеться вiтчизняними експертами, знаходить свое вщображення в наукових публшащях [3; 5; 8; 11; 20; 21; 22]. Разом з тим, реали продовження гарячо! фази конфлшту (власне кажучи - вiйни), невизначешсть iз теpмiнaми та засобами його врегулювання з одного боку, методолопчш piзночитaння в дослiдженняx (читаемо - «врегулювання внутршнього збройного конфлiкту» [3]) з шшого, вимагають ретельно! уваги до шляxiв врегулювання розв'язаного та тдтримуваного безпосередньою участю Росп вшськового конфлiкту на Сxодi Украши. Анaлiз дiяльностi мiжнapодниx мiжуpядовиx оpгaнiзaцiй (зaдaчi неурядових оpгaнiзaцiй зводяться в основному до лшвщацп нaслiдкiв конфлiктiв) з точки зору ефективного виконання сво'1'х функцш у вpегулювaннi вiйськового конфлшту на Сxодi Украши, а вщтак - ix спpоможностi адаптуватися до нових реалш сучасного свiтового порядку/безпорядку, - е надзвичайно актуальною та нагальною проблемою.
Анекая Криму, зовшшня aгpесiя РФ в дiяльностi мiжуpядовиx мiжнapодниx оpгaнiзaцiй щодо украшського питання поставили на перше мюце проблеми безпекового та поличного характеру. При цьому слщ зазначити, що саме поняття агресп, чiтко визначене в мiжнapодному пpaвi як пряме чи опосередковане застосування збройно! сили одше! держави проти сувеpенiтету, теpитоpiaльноi цшсносп чи пол^ично! незaлежностi шшо! держави було присутне в реакцп мiжнapодноi спiльноти на вiйськове вторгнення Росп у серпш 2014 р.: Президент Литви Д.Гpiбaускaйте (Twitter): «Литва ршуче засуджуе вiйськове вторгнення Росп в Украшу. Це загроза мiжнapодному миру i безпецi»; Мiнiстp закордонних справ Латвп Е.Рiнкевичс (Твiттеp): «Росшське вторгнення в Украшу повинно бути розцшено Радою безпеки ООН як акт агресп, ООН мае реагувати вщповщно, це -вшна»; Мiнiстp закордонних справ Швецп К.Бiльдт (Твiттеp): «Зараз ми вочевидь спостер^аемо бо! мiж регулярними силами Росп та Украши. 1снуе чiткa назва цього...» та шшь НАТО pозмiстилa на офщшному сaйтi супутниковi знiмки росшсько! вшськово! теxнiки, яка перетинае кордон Украши. Речник альянсу О.Лунгеску заявляв: «Новi супутником зшмки демонструють, що вшська РФ беруть участь у вшськових опеpaцiяx всеpединi Украши» [17]. Невипадково, що саме Естошя, Литва, Лaтвiя, Польща однозначно висловились з приводу визначення акту агресп, адже безпосередньо вщчували загрозу для себе. У подальшому саме вони стали активно лоб^вати штереси Украши, вiдстоюючи ii позищю щодо визнання Росп стороною конфлшту та агресором. Але, як вщомо, Росiя з самого початку категорично заперечувала факт вторгнення та будь-яке згадування ii в якостi сторони конфлшту, доводячи ситуaцiю до абсурду «озброених трофейними/здобутими в шaxтi «Градами» шaxтapiв». А слова Президента Францп: «Якщо з'ясуеться, що pосiйськi вiйськовi пpисутнi на укра'шськш землi, це буде нестерпно i неприйнятно...» [17], - стали пророцькими в плаш неможливосп/небажанш цю пpисутнiсть визнавати, а на чергову ескалащю конфлiкту реагувати «глибоким занепокоенням».
Але тiльки переведення факту агресп в рамки мiжнародно-правового поля може кардинально змiнювати ситуацiю та задiяти увесь механiзм мiжнародно-правоi пщтримки жертви агресп. I в цьому контексп надзвичайно важливим чинником е реакцiя та позицiонування провiдних мiжнародних органiзацiй, якi у той чи шший спосiб несуть вiдповiдальнiсть за пщтримання мiжнародного миру та безпеки (ООН, ОБСС, НАТО, Рада Свропи тощо). Автори першо'' фундаментально'' монографп, присвяченiй укра'нсько-росiйськiй гiбриднiй вшш [18, с. 411], цiлком справедливо вщзначають певнi успiхи украшсько'' дипломатп щодо формування об'ективно'' картини подш у Криму та на Донбаа, адже саме це, як виявилось, стало ключовим у консолщацп тдтримки Украши мiжнародними безпековими органiзацiями та форумами. Разом з тим, реакщя мiжурядових органiзацiй на агресiю Росп проти Украши виявила хиби в ухваленн своечасних та адекватних ршень для розв'язання кризових ситуацiй, адже ix автономiя мае вiдносний характер через неможливють прийняття рiшень без участ вiдповiдниx держав. Прикладом цього може служити Рада Безпеки ООН, дп яко'' виявились практично заблокованими РФ, що звело нанiвець ус спроби припинити росiйську агресiю. Саме визнання факту росшсько' агресп з боку мiжнародноi спiльноти коштувало для Украши неабияких дипломатичних зусиль. У ачш 2015 р. Верховна Рада Украши звернулась до мiжнародниx оргашзацш та нацiональниx парламентiв держав св^у з проханням визнати Росiю державою агресором [16], апелюючи до Резолюцп Генерально'' Асамбле'' ООН «Визначення агресп» 3314 вщ 14 грудня 1974 р., яка вважае такою «засилання державою або вщ iменi держави збройних банд, груп, iррегулярниx сил або найманщв, якi здiйснюють акти застосування збройно'' сили проти шшо' держави [13].
Але на вщмшу вiд шформащйно' площини, де бшьшють мiжнародниx органiзацiй заявила про пщтримку Киева, надати йому практичну мiжнародно-правову допомогу виявилось здатним досить обмежено коло акторiв. Незважаючи на очевидшсть факту агресп та ii ескалацп, бiльшостi державам свiту або 1'х полiтичними силам вигiдно було закривати очi на зовнiшне втручання, квалiфiкуючи конфлiкт на Донбасi як громадянську вшну, уникаючи тим самим можливу конфронтащю з Росiею i визнаючи за не'' в такий споаб «право сили». У першi мюящ окупацп Криму (лютий-квiтень 2104 р.) мiжнародна спiльнота вiдреагувала на агреаю Росп персональними санкцiями проти оаб, пов'язаних з анексiею Кримського твострова. Резолюцiя Генерально'1' Асамбле'1' ООН 68/262 вщ 27 березня 2014 р. визнала незаконшсть референдуму в Криму щодо приеднання до Росп, однак не мютила жодного положення, яке б вказувало на анекаю твострова чи називала б дiяння Росп актом агресп. При цьому таку досить «дипломатичну» резолющю пiдтримали лише 100 кра'н, 58 кра'ш-члешв ООН утримались, а 11 голосували «проти» [7, с. 19]. I хоч iсторiя не знае умовних способiв, але майже очевидно, що адекватна реакщя мiжнародноi спшьноти на факт явно! агресп/анексп Криму змогла б унеможливити вiйськову агресiю Росп на Сxодi Украши. Влiтку 2014 р. украшсью вiйська могли б в короткий термш розв'язати конфлiкт на Донбас з мiнiмальними втратами з обох боюв, однак вiйськова штервенщя Росп врятувала 1'х марiонетковi антиурядовi сили, дозволивши 1'м закрiпитися на захоплених територiяx, забезпечила вiйськовим, пол^ичним та фiнансовим шляхами створення на них квазiреспублiк [11]. Неодноразовi скликання засщань Ради безпеки ООН щодо подш на сxодi Украши закшчувались безрезультатно через блокуючий голос РФ, яка в якост постiйного члена Ради безпеки мае право вето на ухвалення будь-яких ршень. I мабуть тшьки загибель 298 пасажирiв малайзiйського Боiнгу МН17, бiльшiсть з яких були громадянами Нiдерландiв, Австралп та Велико'' Британп, примусила Захщ усвiдомити не тiльки росiйську причетшсть до збройного конфлiкту в Укра'ш, але й неможливiсть залишатися осторонь вже через небезпеку для себе. Виключення Росп з G8, санкцп США, €С та ix союзниюв продемонстрували жорсткiшi позицп. Тим не менш, Резолюцiя Ради Безпеки ООН 2202 (2015 р.), схвалюючи Мгнськг угоди, визначила Украшу та ОРД1ЛО як
сторони конфлiкту, виводячи за його рамки Роаю. Фактично першою pезолюцiею, в якiй використовувалось визначення «pосiйськa» aгpесiя та мютився заклик до РФ вивести сво! вiйськa з Донбасу, стала резолющя 2132 Парламентсько! Асамбле! Ради Свропи «Полiтичнi нaслiдки росшсько! агресп в Укршш» вiд 12 жовтня 2016 р. [23], що була прийнята на пiдстaвi звiту Мapiелли Бекк «Засоби правового захисту у випадку порушень прав людини на украшських теpитоpiяx, непiдконтpольниx украшськш влaдi». У звт зокрема зазначалось, що вшськова iнтеpвенцiя pосiйськиx вiйськ у Схщну Украшу порушуе мiжнapодне право; «ДНР» та «ЛНР» ствоpенi, пiдтpимуються та ефективно контролюються Роаею, не волод^ть жодною легiтимнiстю вiдповiдно до украшського законодавства чи мiжнapодного права тощо.
Ситуащя з прийняттям piшення Мiжнapодним судом ООН з питання про тимчaсовi заходи, пов'язaнi з порушенням Росiею двох мiжнapодниx конвенцiй (Конвенци про лiквiдaцiю усix форм расово! дискримшацп i Конвенцп про боротьбу з фшансуванням тероризму) (2017), доводить, що практичне вироблення i затвердження конкретних зaxодiв, спрямованих проти агресора з боку безпекових оpгaнiзaцiй буде представляти для Украши тривалий та складний процес. Заслухавши сторони та дослщивши мaтеpiaли справи, Мiжнapодний суд вщмовив Киеву в пpоxaннi встановити тимчaсовi заходи по Конвенцп про фшансування тероризму, адже Украша шбито не надала необxiдниx докaзiв. Разом з тим, проголошуючи, що очшуе з боку Росп та Украши виконання Мшських домовленостей, де-факто Мiжнapодний Суд визнав сторонами Мiнськиx домовленостей Украшу та Роаю. Зважаючи, що остання до того цей факт вщкидала, проголошуючи, що це угода виключно мiж украшським урядом з одного боку, i «ДНР-ЛНР» - з другого, таке ршення можна вважати певною перемогою. Фактично Украша стала першою державою в свт, яка спромоглася змусити РФ вщповщати за сво! дiяння [9].
Отже, потpiбно було три роки вшни, величезна кiлькiсть загиблих та поранених, мaсштaбнi руйнування, бiженцi, щоб мiжнapоднa спiльнотa в особi мiжнapодниx оpгaнiзaцiй вpештi решт визнали причетшсть агресора до агресп. При цьому, наприклад, Рада Свропи та ii Парламентська Асамблея (ПАРС), яю висловились з цього приводу бшьш-менш однозначно, в першу чергу виконують дипломатичш функцп, будучи майданчиком для обговорення, а вщтак мають досить обмежеш можливостi кардинально вплинути на врегулювання конфлшту на Сxодi Украши. I навпаки. Мiжнapодний Суд ООН, найавторитетшша iнстaнцiя щодо практичного застосування меxaнiзмiв у визнaченнi вiдповiдaльностi за порушення мiжнapодного права, дiе найобережшшим чином. Тобто дiевiсть прямо пропорцшна вiдповiдaльностi i навпаки.
Велике значення тд час конфлiкту мае ствпраця Украши з НАТО. Пiвнiчноaтлaнтичний альянс виконуе сво! зобов'язання як партнер Украши. Але Альянсу зв'язуе руки той факт, що Украша не е його членом, а отже не може претендувати на д^ принципу колективно! безпеки. Разом з тим, Украша може розраховувати на допомогу окремих члешв оргашзацп. Дп Альянсу, спрямоваш на посилення оборони територп краш-члешв з Центрально! Свропи та Балтп, вiдiгpaють вщповщну роль стримування агресора, зaпобiгaючи подальшим дiям Рос^' з ескалацй конфлшту. В полiтичному плaнi Комiсiю Украша-НАТО наша держава може використовувати у якосп консультативного меxaнiзму, щоб шформувати членiв оpгaнiзaцii про свою позищю, генерувати ix полiтичну пiдтpимку, не тшьки колективну, а й шдивщуальну. У прийнятому на Варшавському самт НАТО (липень 2016 р.) «Комплексному паке^ допомоги» Укpaiнi передбачено функцюнування 8 трастових фондiв, 40 нaпpямiв взаемодй, новий меxaнiзм координацй допомоги вщ оpгaнiзaцii та ii краш-члешв, безпосередню роботу paдникiв Альянсу в Мшютерсга оборони, Генеральному штaбi та шших укра1нських вiдомствax, спiльну розробку та iмплементaцiю реформ у сектоpi безпеки та оборони. Оpгaнiзaцiя також допомагае з реабштащею поранених солда^в. В рамках програм спiвпpaцi i «Наука заради миру» було
запущено 15 iнiцiатив, тд якГ з 2014 - по 2017 видшено близько 106 млн. евро [6; 15]. Вищесказане дае ус пiдстави квалiфiкувати позицГю НАТО щодо конфлГкту в Укра'ш однозначною: засудити агреаю Росп. Разом з тим, на Варшавському самiтi (2016) Альянсу Генеральний секретар Снс Столтенберг тдтвердивши пГдтримку Укрш'ш, заявив, що члени альянсу не визнають незаконну та протиправну анекаю Криму Роаею, «засуджують дестабшзацгю Росiею СхГдно'' Укра'ни, закликають Москву припинити свою полГтичну, вГйськову та фiнансову пГдтримку сепаратист1в» (видшено - Г.Г.) [12]. Використання керiвником провГдно'' безпековою оргашзацп визначень «дестабГлГзацГя» та «сепаратисти» знов дае зрозумГти небажання мГжнародно'' спшьноти називати речГ сво'ми Гменами, принаймш коли мова йде саме про прийняття мГжнародно-правових рГшень.
У такий спосГб у контекстГ багатостороннГх зусиль, спрямованих на полГтичне врегулювання конфлГкту на СходГ Укра'ни, единою мГждержавною органГзацГею з загальним членством, яка включае Украшу, РосГю та всГ кра'ни - учасницГ женевського, нормандського та берлшського переговорних форматГв залишаеться ОБСС. Саме на не'' спочатку покладались сподГвання у врегулюваннГ вшськового конфлГкту. Але оскГльки рГшення в Постшнш РадГ ОБСС ухвалюються консенсусом, а РосГя майже вГдкрито демонструе полГтику Ггнорування, протидГ' та знецшення ще' структури, важко розраховувати на дГевий потенцГал ОБСС у врегулюваннГ конфлГкту на СходГ Укра'ни. Та й сумний досвщ участГ ОБСС у заморожуванш Гнших конфлГктГв на пострадянському просторГ (АбхазГя, ПриднГстров'я) не надае зайвого оптимГзму. Разом з тим, в контекстГ штернащоналГзацп процесу врегулювання збройного конфлГкту на СходГ Укра'ни ОБСС певним чином намагаеться виконати сво'' функцп. У березш 2014 року ПостГйна Рада ОБСС на тдставГ запиту укра'нського уряду ухвалила рГшення про створення Спещально' мошторингово' мГсп (СММ) в Укрш'ш, мандат яко'' поширюеться на всю територГю держави для взаемодГ' мюи з органами влади всГх рГвшв, представниками громадянського суспГльства, етнГчними та релшйними групами, мГсцевими громадами з метою тдтримання дГалогу та зменшення напруження в крш'ш. Завданнями СММ, яка спочатку нараховувала 100 неозброених цившьних спостерГгачГв, було проведення мошторингу та пГдготовка звГтГв про ситуащю за дотриманням прав людини i гумаштарно' ситуацп на усГй територГ' Укра'ни. З весни 2014 р. ii основним прГоритетом стали поди на СходГ Укра'ни. ВлГтку 2014 р., тсля загострення конфлГкту, чисельшсть СММ було збГльшено до 500 осГб, а мандат подовжено до 31 березня 2016 р. 18 лютого 2016, а потГм в середиш березня 2017 р. - ще на рГк до 31 березня 2018 р. з рГчним бюджетом 105,5 млн. евро [1]. Сам факт того, що мГсГя тричГ пролонгуе сво'' повноваження свщчить про невтГшнГ перспективи врегулювання конфлГкту силами ОБСС, спричинеш як об'ективними, так i суб'ективними чинниками. Головною метою роботи СММ е збГр шформацп, встановлення фактГв та звГтшсть про ситуацГю з безпекою по усш Укра'нГ. До повноважень СММ не входить тдведення висновкГв або здшснення будь-яких розслГдувань. СпГлкуючись з рГзномаштними громадськими групами, зокрема представниками влади усГх рГвнГв, громадянського суспГльства, етшчних та релГгГйних груп i мГсцевих громад, органГзацГя щоденно збирае шформащю та публГкуе щоденнГ звГти, доступнГ на офГцГйному сайтГ ОБСС. Свого часу Президент Укра'ни пропонував варГант розмГщення полГцейсько'' мГсП ОБСС, яка б гарантувала припинення вогню та змогла б забезпечити безпеку проведення мГсцевих виборГв. Однак, Кремль, блюзшрсью проголошуючи згоду на тдсилення кшькосп представникГв ОБСС на лшп зГткнення, зокрема озброених, цю пропозищю постГйно блокуе. НаявнГсть в мюп велико'' кГлькостГ громадян РосП (за думками деяких вГтчизняних експертГв - офщерГв ФСБ РФ) робить безпристрасшсть монГторингу досить сумнГвною, мГсП закидають в кращому випадку ГмГтацГю дГяльносп, в гГршому - шпигунство [22]. Невисокий авторитет серед мюцевого населення члени мюп заслужили плГтками про величезш зарплатнГ (нГбито 500 евро на день), бездГяльшсть, вГльну поведшку, навГть
пияцтво. Отже, врегулювання вшськового конфлiкту на Сxодi Украши для ОБСС е спpaвжнiм викликом у збереженш свого статусу оргашзацп, вщповщально! за мир та безпеку в Сврот, а вiдтaк - нагальною потребою у реформуванш оргашзацп для ефективного виконання сво!х безпосередшх функцiй. Разом з тим, для Украши залишаеться важливою дiяльнiсть СММ ОБСС хоча б в контекст донесення до св^ово! спiльноти правдиво! шформацп про вiйну на Сxодi Украши.
Бiльш-менш солiдapними мiжнapоднi оргашзацп виявились у наданш економiчноi, фшансово! та гумаштарно! допомоги Укршш, що напряму не вимагало вщ них визнання Роси стороною конфлiкту. Пошук коштв на вiдновлення iнфpaстpуктуpи та економши обгрунтовувався загальним -«постраждалим внаслщок бойових дiй». Ще у вересш 2014 року ООН, Свiтовий банк i СС створили спiльну мiсiю з метою оцiнки короткострокових i середньострокових потреб у вiдбудовi звшьнених теpитоpiй Донбасу [10]. Програма розвитку ООН, яка здшснювала свою дiяльнiсть в Укршш протягом десяти роюв, змогла швидко зреагувати в умовах конфлшту, в першу чергу, налагодивши надання гумаштарно! допомоги, поступово переходячи до акцш середньострокового планування. З лютого 2016 р. ПРООН вщкрила нову програму допомоги незахищеним верствам населення. Загальний бюджет проекту склав 1,2 млн. долapiв США. Проектом було передбачено надання гумаштарно! допомоги в першу чергу особам, як проживають в сощальних закладах на теpитоpiяx, непщконтрольних Укршш. Також, гумаштарна допомога надавалась нaйбiльш уразливим кaтегоpiям населення: особам з обмеженими можливостями, матерям-одиначкам, бaгaтодiтним родинам. Ще одним напрямом ПРООН стало залучення висококвaлiфiковaниx кеpiвникiв до мiськиx та обласних пщроздшв влади. Проект, що фшансуеться Швейцapiею та Швецiею, мав бюджет 8 млн. евро для доплат спещалютам-управлшцям, якi б пршздили до Донецько! облaстi працювати з шших pегiонiв. Кpiм того ПРООН планували забезпечити облaснi та мюью ради комп'ютерним та програмним забезпеченням, меблями, офюним обладнанням, провести ремонт примщень. Усього ж з 2014 по 2016 рш ПРООН забезпечила допомогу Укршш на суму 101 млн. долapiв, з ще! суми на Донбас видiлено 22 млн. [2]. И в якому paзi не заперечуючи важливють гумаштарно! дiяльностi мiжнapодниx оpгaнiзaцiй та ix установ, слщ зазначити, що ix реальна допомога полягае вже у лшвщацп наслщюв конфлiкту, а не в його врегулюванш.
Пiдводячи пщсумок, варто зазначити, що для мiжнapодниx оpгaнiзaцiй розв'язана Росiею вiйнa проти Украши стала абсолютною несподiвaнкою: «Ихто не очiкувaв, що вiйнa може стати реальшстю в кpaiнi, яка межуе з СС», - заявив екс-президент Свропейського парламенту М.Шульц [Цит. за: 18, с.47]. Можна цшком погоджуватися з висновками переважно! бшьшосп вiтчизняниx експеpтiв про нездaтнiсть мiжнapодниx безпекових оpгaнiзaцiй адекватно реагувати на подiбнi виклики, неспpоможнiсть зaстapiлиx негнучких меxaнiзмiв прийняття piшень pеaлiзовувaти мiжнapодно-пpaвовi норми в пpaктичнiй площинi. Але, тут е ще один важливий аспект, який ш в якому paзi не можна не враховувати нашш держав^ сподiвaючись на мiжнapодну пiдтpимку. Визнання Росй - державою агресором, а це ключове для зaдiяння мiжнapодно-пpaвовиx меxaнiзмiв, для бшьшосп держав свiту, зокрема европейських, вилилось не тшьки в небажану конфронтащю з Кремлем та економiчнi збитки вщ сaнкцiй. Визнання агресй та вшни не на словах та в заявах, а включення мiжнapодно-пpaвовиx меxaнiзмiв «вгамування» агресора, це ще «неприемна» колективна пам'ять про подп до- та тсля Друго! св^ово! вiйни. Вiтчизняний iстоpик О.Стяжкiнa називае цю пам'ять травматичною, адже невдaлi спроби умиротворення агресора, власна колаборащя з Птлером, окупaцiя, склaднi системи тслявоенного врегулювання, розплата половиною Свропи з СРСР, аж шяк не можуть поставити Украшу на одш терези з пережитим досвщом Друго! свiтовоi [Див.: 19]. Визнати агресором Роаю, яка дуже нахабно, але «зручно» вiд цього звання вщхрещуеться, це свiдомо визнати можливiсть здшснення агресй й проти себе з уама випливаючими з цього наслщками. Тому
мiжнароднy спiльнотy «по-тихому» влаштовують «сепаратисти» та «громадянська вiйна», виправдана на мiжнародно-правовомy рiвнi, попри yd докази з украшсько'1 сторони, проведенням АТО.
Список використаноУ лiтератури:
1. Александр Хуг: Обострение, как в Авдеевке, может произойти в любой момент [Электронный ресурс] / А. Хуг; бес. вела E. Панченко // Апостроф. - Pежим доступа : https://apostrophe.ua/article/society/accidents/2G17-G3-2B/aleksandr-hug-obostrenie-kak-v-avdeevke-mojet-proizoyti-v-lyuboy-moment/11148 ; Aleksandr Khug: Obostrenie, kak v Avdeevke, mozhet proizoyti v lyuboy moment [Elektronnyy resurs] / A. Khug; bes. vela Ye. Panchenko // Apostrof. - Rezhim dostupa : https://apostrophe.ua/article/society/accidents/2G17-G3-2B/aleksandr-hug-obostrenie-kak-v-avdeevke-mojet-proizoyti-v-lyuboy-moment/1114B
2. Донбасс получит поддержку от ПОТООН [Электронный ресурс]. -Pежим доступа : http://www.kramatorskpost.com/2G1б/1G/19/%DG%B4%DG%BE%DG%BD% DG%B 1 %DG%BG%D1%B1%D1%B1-
%DG%BF%DG%BE%DG%BB%D1 %B3%D1%B7%DG%BB%D1%B2-%DG%BF%DG%BE%DG%B4%DG%B4%DG%B5%D1%BG%DG%B6%DG%BA%D1%B3-%DG%BE%D1%B2-%DG%BF%D1%BG%DG%BE%DG%BE%DG%BD/ ; Donbass poluchit podderzhku ot PROON [Elektronnyy resurs]. - Rezhim dostupa : http://www.kramatorskpost.com/2016/10/19/%D0%B4%D0%BE%D0%BD%D0%B1%D0%B0 %D1%B1%D1 %B1 -%DG%BF%DG%BE%DG%BB%D1 %B3%D1%B7%DG%BB%D1%B2-%DG%BF%DG%BE%DG%B4%DG%B4%DG%B5%D1%BG%DG%B6%DG%BA%D1%B3-%DG%BE%D1%B2-%DG%BF%D1%BG%DG%BE%DG%BE%DG%BD/
3. Евтушенко I. В. Pоль та мюце мiжнародних органiзацiй у врегулюванш збройного конфлiктy на Пiвденномy Сходi Украши (нормативно-правовий аспект) [Eлектронний ресурс] / I. В. Евтушенко // Проблеми законность - 2015. - Вип. 131. - С. 124-132. - Pежим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pz_2G15_131_1б ; Yevtushenko I. V. Rol ta mistse mizhnarodnykh orhanizatsii u vrehuliuvanni zbroinoho konfliktu na Pivdennomu Skhodi Ukrainy (normatyvno-pravovyi aspekt) [Elektronnyi resurs] / I. V. Ievtushenko // Problemy zakonnosti. -2015. - Vyp. 131. - S. 124-132. - Rezhym dostupu: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pz_2G15_131_1б
4. Сдиний державний реестр Мiжнародних оргашзацш, членом яких е Украша (шформащя станом на 02.2017 р.) [Блектронний ресурс] // Мшютерство закордонних справ Украши. - Pежим доступу : http://mfa.gov.ua/ua/about-ukraine/international-organizations/io-register ; Yedynyi derzhavnyi reiestr Mizhnarodnykh orhanizatsii, chlenom yakykh ye Ukraina (informatsiia stanom na 02.2017 r.) [Elektronnyi resurs] // Ministerstvo zakordonnykh sprav Ukrainy. - Rezhym dostupu : http://mfa.gov.ua/ua/about-ukraine/international-organizations/io-register
5. Каракуц А. Украша в ОБСЕ - вщ врегулювання конфлшту на Донбас до розвитку демократа : доповщь старшого наукового ствроб^ника вщдшу з проблем зовшшньо'1 пол^ики та мiжнародноï безпеки Нацiонального iнститyтy стратепчних дослiджень при президентi Укра'1'ни рлектронний ресурс] / А. Каракуц // Нацюнальний iнститyт стратегiчних дослiджень. - Pежим доступу: http://www.niss.gov.ua/public/File/2016_table/03-Gб-karakuts.pdf ; Karakuts A. Ukraina v OBSIe - vid vrehuliuvannia konfliktu na Donbasi do rozvytku demokratii : dopovid starshoho naukovoho spivrobitnyka viddilu z problem zovnishnoi polityky ta mizhnarodnoi bezpeky Natsionalnoho instytutu stratehichnykh doslidzhen pry prezydenti Ukrainy [Elektronnyi resurs] / A. Karakuts // Natsionalnyi instytut stratehichnykh doslidzhen. - Rezhym dostupu: http://www.niss.gov.ua/public/File/2016_table/03-06-karakuts.pdf
6. Комплексний пакет допомоги для Украши [Влектронний ресурс] / Мiсiя Украши при НАТО. Липень 2016 // Мшютерство закордонних справ Украши. - Pежим доступу : http://mfa.gov.ua/mediafiles/sites/nato/files/7_.pdf ; Kompleksnyi paket dopomohy dlia Ukrainy
[Elektronnyi resurs] / Misiia Ukrainy pry NATO. Lypen 2016 // Ministerstvo zakordonnykh sprav Ukrainy. - Rezhym dostupu : http://mfa.gov.ua/mediafiles/sites/nato/files/7_.pdf
7. Крим тсля анексп. Державна пол^ика, виклики, рвения та дп. Бiла книга / Ю. Тищенко, Ю. Каздобiна, Т. Гучакова, О. Смiрнов, С. Горобчишина, А. Дуда; за заг. ред. Ю. Тищенка. - Кшв : ТОВ «Агентство» Украша, 2016. - 148 с. ; Krym pislia aneksii. Derzhavna polityka, vyklyky, rishennia ta dii. Bila knyha / Yu. Tyshchenko, Yu. Kazdobina, T. Huchakova, O. Smirnov, S. Horobchyshyna, A. Duda; za zah. red. Yu. Tyshchenka. - Kyiv : TOV «Ahentstvo» Ukraina, 2016. - 148 s.
8. Лоссовський I. Миротворчий досвщ ООН i «план Б» урегулювання вшськово-пол^ичного конфлшту на сходi Украши [Електронний ресурс] / I. Лоссовський // Зовшшш справи. - 2016. - N 1. - С. 11-15. - Режим доступу : http://uaforeignaffairs.com/en/expert-opinion/view/article/mirotvorchii-dosvid-oon-i-plan-b-ureguljuvannja-viisk/ ; Lossovskyi I. Myrotvorchyi dosvid OON i «plan B» urehuliuvannia viiskovo-politychnoho konfliktu na skhodi Ukrainy [Elektronnyi resurs] / I. Lossovskyi // Zovnishni spravy. - 2016. - N 1. - S. 11-15. -Rezhym dostupu : http://uaforeignaffairs.com/en/expert-opinion/view/article/mirotvorchii-dosvid-oon-i-plan-b-ureguljuvannja-viisk/
9. Мiжнародний суд ООН частково задовольнив прохання Украши ввести тимчасовi мiри проти Росп [Електронний ресурс] // Юридичний факт. - Режим доступу : http://www.yurfact.com.ua/fakty/mizhnarodnyi-sud-oon-chastkovo-zadovolnyv-prokhannia-ukrainy-vvesty-tymchasovi-miry-proty-rosii ; Mizhnarodnyi sud OON chastkovo zadovolnyv prokhannia Ukrainy vvesty tymchasovi miry proty Rosii [Elektronnyi resurs] // Yurydychnyi fakt. - Rezhym dostupu : http://www.yurfact.com.ua/fakty/mizhnarodnyi-sud-oon-chastkovo-zadovolnyv-prokhannia-ukrainy-vvesty-tymchasovi-miry-proty-rosii
10. Мiсiя Свггового Банку, ООН та €С завершила тижневу роботу з вивчення оцшки потреб у вщновленш Донбасу [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://old.minregion.gov.ua/news/misiya-svitovogo-banku-oon-ta-es-zavershila-tizhnevu-robotu-z-vivchennya-ocinki-potreb-u-vidnovlenni-donbasu-519485/?print=1 ; Misiia Svitovoho Banku, OON ta YeS zavershyla tyzhnevu robotu z vyvchennia otsinky potreb u vidnovlenni Donbasu [Elektronnyi resurs]. - Rezhym dostupu : http://old.minregion.gov.ua/news/misiya-svitovogo-banku-oon-ta-es-zavershila-tizhnevu-robotu-z-vivchennya-ocinki-potreb-u-vidnovlenni-donbasu-519485/?print=1
11. Моделi i цша врегулювання конфлшту на Донбасс мiжнародний досвщ та украшсью реалп [Електронний ресурс] / В. Фшпчук, А. Октисюк, В. Поворозник, С. Ярошенко; Мiжнародний центр перспективних дослщжень (МЦПД). - Режим доступу : http://fmd.kh.ua/wp-content/uploads/2017/02/donetsk3.pdf ; Modeli i tsina vrehuliuvannia konfliktu na Donbasi: mizhnarodnyi dosvid ta ukrainski realii [Elektronnyi resurs] / V. Filipchuk, A. Oktysiuk, V. Povoroznyk, Ye. Yaroshenko; Mizhnarodnyi tsentr perspektyvnykh doslidzhen (MTsPD). - Rezhym dostupu : http://fmd.kh.ua/wp-content/uploads/2017/02/donetsk3.pdf
12. НАТО надае допомогу Укрш'ш та пщтримуе ïï в конфлшт з Росieю [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://ukrainian.voanews.eom/a/nato-ukraine/3410726.html ; NATO nadaie dopomohu Ukraini ta pidtrymuie yii v konflikti z Rosiieiu [Elektronnyi resurs]. - Rezhym dostupu : http://ukrainian.voanews.com/a/nato-ukraine/3410726.html
13. Определение агрессии [Электронный ресурс] : утверждено резолюцией 3314 (ХХ1Х) Генеральной Ассамблеи от 14 декабря 1974 г. -Режим доступа : http://www.un.org/ru/documents/decl_conv/conventions/aggression ; Opredelenie agressii [Elektronnyy resurs] : utverzhdeno rezolyutsiey 3314 (KhKhIKh) Generalnoy Assamblei ot 14 dekabrya 1974 g. - Rezhim dostupa : http://www.un.org/ru/documents/decl_conv/conventions/aggression
14. Парахонський Б. О. Зовшшня пол^ика Украши в умовах кризи мiжнародного безпекового середовища : аналт доп. / Б. О. Парахонський, Г. М. Яворська. - Кшв : Н1СД,
2G15. - 100 с. ; Parakhonskyi B. O. Zovnishnia polityka Ukrainy v umovakh kryzy mizhnarodnoho bezpekovoho seredovyshcha : analit. dop. / B. O. Parakhonskyi, H. M. Yavorska.
- Kyiv : NISD, 2G15. - 1GG s.
15. Про затвердження Piчноï нащонально! програми тд епдою Kомiсiï Укра1на-НАТО на 2017 р. рлектронний ресурс] : Указ Президента Укра1ни - Pежим доступу : http://www.president.gov.ua/documents/1032017-21670 ; Pro zatverdzhennia Richnoi natsionalnoi prohramy pid ehidoiu Komisii Ukraina-NATO na 2G17 r. [Elektronnyi resurs] : Ukaz Prezydenta Ukrainy - Rezhym dostupu : http://www.president.gov.ua/documents/1032017-21670
16. Про Звернення Верховно'1 Pади Украши до Оргашзацп Об'еднаних Нацш, Gвропейського Парламенту, Парламентсько'1 Асамбле'1 Pади Gвропи, Парламентсько'1 Асамбле'1 НАТО, Парламентсько'1 Асамбле'1 ОБСG, Парламентсько'1 Асамбле'1 ГУАЫ, нащональних парламентiв держав свiтy про визнання Pосiйськоï Федерацп державою-агресором рлектронний ресурс] : Постанова Верховно'1 Pади Украши № 129-VIII вiд 27.01.2015. - Pежим доступу: http://zakon0.rada.gov.Ua/laws/show/129-19#n9 ; Pro Zvernennia Verkhovnoi Rady Ukrainy do Orhanizatsii Obiednanykh Natsii, Yevropeiskoho Parlamentu, Parlamentskoi Asamblei Rady Yevropy, Parlamentskoi Asamblei NATO, Parlamentskoi Asamblei OBSIe, Parlamentskoi Asamblei HUAM, natsionalnykh parlamentiv derzhav svitu pro vyznannia Rosiiskoi Federatsii derzhavoiu-ahresorom [Elektronnyi resurs] : Postanova Verkhovnoi Rady Ukrainy № 129-VIII vid 27.01.2015. - Rezhym dostupu: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/129-19#n9
17. Pеакцiя мiжнародного ствтовариства на агреаю PФ проти Украши рлектронний ресурс]. - Pежим доступу : http://mfa.gov.ua/ua/press-center/news/27225-reakcija-mizhnarodnogo-spivtovaristva-na-agresiju-rf-proti-ukrajini ; Reaktsiia mizhnarodnoho spivtovarystva na ahresiiu RF proty Ukrainy [Elektronnyi resurs]. - Rezhym dostupu : http://mfa.gov.ua/ua/press-center/news/27225-reakcija-mizhnarodnogo-spivtovaristva-na-agresij u-rf-proti-ukrajini
18. Свггова пбридна вшна: укра'нський фронт : моногр. / за заг. ред. В. П. Горбулша.
- Khïb : НIСД, 2017. - 496 с. ; Svitova hibrydna viina: ukrainskyi front : monohr. / za zah. red. V. P. Horbulina. - Kyiv : NISD, 2017. - 49б s.
19. Стяжкша О. Дискурс окупацп, як мехашзм осмислення росшсько! агресп проти Укра'ни / О. Стяжкша // Новi сторiнки юторп Донбасу : зб. ст. / гол. ред. О. В. Стяжкша. -Вшниця : ДонНУ, 2016. - K^ 25. - 224 с. ; Stiazhkina O. Dyskurs okupatsii, yak mekhanizm osmyslennia rosiiskoi ahresii proty Ukrainy / O. Stiazhkina // Novi storinky istorii Donbasu : zb. st. / hol. red. O. V. Stiazhkina. - Vinnytsia : DonNU, 201б. - Kn. 25. - 224 s.
20. Тараненко Г. Г. Pоль мiжнародних оргашзацш у врегулюванш конфлшт1в / Г. Г.Тараненко // Гшея: науковий вiсник. - 201б. - Вип. 107. - С. 390-392 ; Taranenko H. H. Rol mizhnarodnykh orhanizatsii u vrehuliuvanni konfliktiv / H. H.Taranenko // Hileia: naukovyi visnyk. - 201б. - Vyp. 107. - S. 390-392
21. Толстов С. Дiяльнiсть мiжнародних органiзацiй в Украïнi: загальнi тенденцп та орieнтири [Eлектронний ресурс] / С. Толстов // Вiче. - 2015. - № 4. - Pежим доступу : http://www.viche.info/journal/459G/ ; Tolstov S. Diialnist mizhnarodnykh orhanizatsii v Ukraini: zahalni tendentsii ta oriientyry [Elektronnyi resurs] / S. Tolstov // Viche. - 2015. - № 4. - Rezhym dostupu : http://www.viche.info/journal/459G/
22. Эксперты: возможности международных организаций на Донбассе ограничены [Электронный ресурс] // Лабиринты войны. Ситуация на Донбассе и в ^ыму. - Pежим доступу : http://war.intsecurity.org/2016/04/%D1%8D%D0%BA%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%80% D1%B2%D1%BB-
%D0%B2%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%BD0/oD0%BE%D1%81 %D 1%B2%DG%BB-
%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D0%B4%D1%83%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0 %B4%D0%BD%D1 %8B%D1%85/ ; Eksperty: vozmozhnosti mezhdunarodnykh organizatsiy na Donbasse ogranicheny [Elektronnyy resurs] // Labirinty voyny. Situatsiya na Donbasse i v Krymu. - Rezhim dostupu :
http://war.intsecurity.org/2016/04/%D1%8D%D0%BA%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%80% D1%82%D1%8B-
%D0%B2%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%BD%D0%BE%D1%81 %D 1%82%D0%B8-
%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D0%B4%D1%83%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0 %B4%D0%BD%D1 %8B%D1%85/
23. Political consequences of the Russian aggression in Ukraine [Electronic resource] : Resolution 2132 (12/10/2016) // Parliamentary Assembly. - Mode of access : http://assembly.coe.int/nw/xml/XRef/Xref-DocDetails-
EN.asp?fileid=23166&lang=EN&search=Y2F0ZWdvcnlfc3RyX2Vu0iJBZG9wdGVkIHRleHQ i
OraTra Hagmm.na go pega^'i 10.05.2017 p.
I. Gridina
THE ROLE OF INTERNATIONAL ORGANIZATIONS IN CONFLICT RESOLUTION IN EASTERN UKRAINE: PROSPECTS AND REALITIES
This paper dwells upon potential prospects and real obstacles encountered by the international organizations in conflict resolution in Eastern Ukraine.
It is emphasized that the efforts made by international governmental organizations are the test for their ability to adapt to new global security realities and crisis caused by Russia's external aggression. Bringing the fact of aggression into an international legal framework consideration has become one of the top priorities for the Ukrainian diplomacy since this is the only way for changing radically the situation and engaging all the mechanisms of international law support for the victims of aggression.
In this context, the key factor is the reaction and attitude of the leading international organizations which, in whole or in part, bear responsibility for maintaining international piece and security (UN, OSCE, NATO, European Council, etc). However, the reaction of international organizations to the Russian aggression against Ukraine has revealed the shortcomings in taking timely and adequate decisions to resolve crisis situation as their autonomy has relative nature because of impossibility to take decisions without participation of the relevant states. For example, the UN Security Council resolutions were vetoed by the Russian Federation what practically put an end to the attempts to stop the Russian aggression. Apart from information support rendered by the majority of international organizations to Ukraine, a very small number of political actors could provide Ukraine with international legal support in practice. Despite the evident fact of aggression and its escalation, the majority of states or their political parties preferred ignoring the fact of external aggression against Ukraine by qualifying the conflict in Donbass as a civil war, trying to avoid possible confrontation with Russia recognizing the rule of force. The attitude of states has affected the international organizations, members of which they are.
At the same time, some success was reached in defining Russia as the party to a conflict. It is necessary to mention the significance of cooperation of Ukraine with NATO that performs its obligations as a partner of Ukraine. Besides, it should be pointed out that OSCE SMM to Ukraine has played a great role to deliver information on the war in the Eastern Ukraine.
Key words: armed conflict, Eastern Ukraine, international organizations, governmental organizations, UN, Council of Europe, NATO, OSCE.
