CC BY
16
УДК: 636.2:618.619
Шпак М. О., астрантка 2 Лъв\всъкий нацюналънийутеерситет ветеринарногмедицини та бютехнологт
Iмет С. 3. Гжицъкого
РОЛЬ М1КРОБНОГО ЧИННИКА В ЕТЮЛОГП МАСТИТУ У ТЕЛИЦЬ
У робот1 представлено результаты акушерсъког диспансеризацИ нетел1в на 8 - 9-му мгс. тыъност1 та бактер1олог1чт дослгдження секрету молочног залози. Наипоширетшими мтрооргатзмами, що выкликали мастит у телицъ, були бактерп з родин Мжгососасеае, Б1гер1ососсасеае, ЕШегоЬаМепасеае. У быъшост1 випадкгв виявляли змхшат тфекцп (асощацт 2-х або 3-х видгв збуднитв), чист1 кулътури бактер1и зустр1чалисяр1дше.
Ключое1 слова: нетель, молочна залоза, мастит, поширення, захворювашстъ, д1агностика.
Важливою метою молочних фермер1в е отримання молока високо! якосп I ефективне виробництво молочних продуктов. Мастит продовжуе бути захворюванням, яке завдае найбшьших збитюв молочному тваринництву в Укра!ш I в бшьшост1 кра!н свпу. Дане захворювання широко поширене в молочних стадах I призводить до зниження надо!в молока, зростання вартост1 молочних продукт1в I зниження !х якостг Для отримання високо! мол очно! продуктивное^ стадо повинно формуватися клш1чно здоровими тваринами. Тому контроль за станом молочно! залози повинен проводитися не тшьки у лактуючих I сухостшних кор1в, а й у телиць. Перед переведениям ремонтних телиць у загальне стадо необхщно систематично перев1ряти у них стан молочно! залози. Хоча традицшно вважаеться, що телищ не хворшть маститом I теоретично !хня молочна залоза повинна бути вшьна вщ внутр1вименних шфекцш теля першого отелення, мастит у телиць не е рщюстю, хоча не такий поширений, яку кор1в [2]. Внутр1вименш шфекци у тшьних телиць викликають клш1чну I субклмчну форми маститу до I теля отелення. Але, слщ пщкреслити, що нетел1 в останнш триместр ваптност1 е бшьш сприйнятливими до захворювання [3]. Тому на 8-му чи 9-му мюящ тшьност1 потр1бно клмчно обстежувати телиць, а при пщозр1 на захворювання маститом проводити пробне здоювання з бактерюлопчним дослщженням секрету. Несвоечасна д1агностика маститу веде до низько! ефективност1 лжування дано! патологи, яку зазвичай виявляють теля отелення. Прогноз щодо видужання та повного вщновлення уражених чвертей е обережний, а змши у молочнш залоз1, викликат маститом, е причиною вибракування кор1в - первкток впродовж першого м1сяця теля отелення [6, 8].
За даними окремих автор1в, поширення внутр1вименних шфекцш у тшьних телиць коливаеться в межах вщ 35% до майже 100% [4, 5, 7]. Кшьюсть потенцшних збудниюв маститу дуже велика (понад 140), при чому багато з них
2 Науковий кер1вник - д. вет. н., професор Стефаник В. Ю. ШпакМ. О., 2013
374
проникае у ще неактивш молочш залози [1]. Основними етюлопчними агентами маститу е золотистий стафшокок, коагулазо-негативш стафшококи (КНС), стрептококи i кол!формш мжрооргашзми, наприклад E. Coli.
Метою нашо! роботи було проведения акушерсько! диспансеризацп та д1агностичних дослщжень секрету молочно! залози для встановлення поширеност! i р1вня захворюваност! маститом телиць до отелення.
Матер1али i методи дослщжень. Робота виконана у П.А. « Бший Стж» Сокальського району Льв1всько! облает! та НДГ «Комаршвське» Городоцького району Льв1всько! область Пщ сиостереженням знаходилось 72 телищ чорно-рябо! породи в1ком вщ 25-26 мюящв, яю п1длягали акушерськш диспансеризац11.
Акушерську диспансеризац1ю проводили на 8 - 9-му мюящ тшьностг Методика акушерсько! диспансеризац1! включае також досл1дження молочно! залози, що було нашим завданням.
П1сля кл1н1чного огляду проводили пробне до!ння i органолептичну оц1нку секрету. Д1агноз п1дтверджували за допомогою кал1форн1йського тесту. П1сля постановки д1агнозу в1дбирали проби секрету з молочно! залози нетел1в, хворих на субклмчну форму маститу, у стерильш проб1рки, закрит1 ватно-марлевими корками, для бактерюлопчного досл1дження. При цьому верх1вки д1йок, попередньо обмито! молочно! залози, акуратно дез1нф1кували 70 % спиртом i швидко здоювали щвки секрету до npo6ipoK (так, щоб д1йка не торкалася краю проб1рки), як1 в1дразу щ1льно закривали.
Бактерюлопчну д1агностику кокових ¿нфекц1й починали з первинного вид1лення м1кроорган1зму методом виаву досл1джуваного матер1алу на д1агностичн1 елективш або звичайн1 живильн1 середовища (МПБ, МПБ сироваткове, МПБ з 6,5% NaCl, МПА). Для подальшо! щентифкаци вид1леного м1кроба використовували диференц1йно-д1агностичн! середовища та середовища для визначення бюх1м1чних, гематолог1чних властивостей. Вид1лен1 культури бактерш ¿дентиф!кували до вид1в, застосовуючи визначник бактер1й Бердж1.
Результати досл1джень. В результат! проведених досл!джень встановлено, що з обстежених 72 нетел!в мастит був д!агностований у 21 телиц!, або 29,1%.
При проведенш кл!н!чного дослщження молочно! залози у телиць не спостер!гали виражених кл!н!чних ознак маститу. В здорових телиць секрет молочно! залози не вщр!знявся в!д секрету здорових кор!в, як! знаходяться у друг!й половин! сухост!йного пер!оду. BiH був медопод!бно! консистенц!! з жовтуватим в!дт!нком. Секрет вимен! у телиць, хворих на мастит, був водянисто! консистенци з наявн!стю у ньому пласт!вц!в i згустк!в, б!ло-с!рого або коричневого забарвлення.
Всього було дослщжено 84 проби секрету молочних залоз, з яких у 46 пробах виявлено м!кроорган!зми, що належать до трьох родин. Найпоширен!шою була родина Micrococaceae, представлена стаф!лококами шести вид!в (Staph. aureus, Staph. xylosus, Staph. cochnii, Staph. intermedius, Staph. sciurii, Staph. simulans). 1з родини Streptococcaceae вид!ляли два види стрептокок!в - це Str. pyogenes, Str. agalactiae. Серед мкрооргашзм!в родини
375
Enterobacteriaceae виавались представники трьох род1в, а саме Escherichia coli, Proteus vulgaris i Cytrobacter freundii.
3 дослщжуваних проб видшяли мжрооргашзми як в асощащях, так i поодинщ (табл.1). Зокрема, при субклш1чному мастит1 частше вис1вався один вид бактерш - 14 випадюв (16,7 %). Два види м1крооргашзм1в - в 29 випадках (34,5 %).
Таблиця 1.
Наявшсть м1крооргашзм1в та 'ix асощацш в пробах секрету молочноУ
залози телиць при субкшшчному мастит1
Форма маститу Кшь- KiCTb проб Наявшсть патогенних м1крооргашзм1в у хворих тварин
1 вид 2 види 3 види Вщсут-нш picT
родина Micrococaceae родини Streptoco-caceae та Enterobacteria ceae родини Micrococaceae, Streptococaceae та Enterobacteriaceae
Субклшчний мастит n=84 14 29 3 38
% 16,7 34,5 3,6 45,2
Також слщ зазначити, що асощащя з трьох м1крооргашзм1в спостер1галась досить рщко, а саме у трьох випадках (3,6 %).
30,00% 25,00% 20,00% 15,00% 10,00% 5,00% 0,00%
с/'
/V
// ✓
>>
с/'
с/'
Рис. 1. Вндовнй склад мжрофлори секрету молочноУ залози телиць при
субкшшчнш форм1 маститу
За весь перюд дослщжень з проб секрету молочно! залози телиць, хворих на субклмчну форму маститу, видшено 11 вцщв бактерш (рис.1), а саме: E. coli - 27,0 %, Staph. xylosus -19,0 %, Staph. cochnii - 19,0 %, Proteus vulgaris - 11,0 %, Staph. aureus - 6,0 %. Рщше вис1валися Str. agalactiae - 4,0 %, Cytrobacter freundii - 4,0 %, Str. pyogenes - 4,0 %, Staph. intermedius - 3,0 %, Staph. mulans - 2,0 %, Staph. sciurii - 1,0 %.
Висновок. У результат! проведених дослщжень встановлено, що з обстежених 72 нетел1в мастит був д1агностований у 21 телищ, або 29,1%.
376
У нетел1в в бшьшосп випадюв виявляли мастит змшано! етюлоги (асощащя 2-х або 3-х вид1в збуднимв, яю належали до трьох родин). Родина Micrococaceae була представлена стафшококами шести вид1в - Staph. Aureus, Staph. xylosus, Staph. cochnii, Staph. intermedius, Staph. sciurii, Staph. simulans. 1з родини Streptococaceae видшяли два види стрептокоюв, це Str. pyogenes, Str. agalactiae. Серед мкрооргашзм1в родини Enterobacteriaceae виавались представники трьох род1в, а саме Escherichia coli, Proteus vulgaris i Cytrobacter freundii.
Л1тература
1. Цигер П. Больна еще до первого отела? Воспаления вымени все чаще обнаруживаются у нетелей / П Цигер// Новое сельское хозяйство. - 2008. - №2. - с.78-80.
2. Fox L. K. Prevalence, incidence and risk factors of heifer mastitis // J. Veterinary Microbiology - 2009. - V. 134. - P. 82-88.
3. Fox L.K. Survey of intramammary infections of dairy heifers at breeding age and first parturition / Fox L.K., Chester S.T., Halberg J.W., Nickerson S.C., Pankey J.W., Weaver L.D. // J. Dairy Sci. - 1995. - V. 78. - P. 1619-1628.
4. Oliver S.P. Antibiotic residues and prevalence of mastitis pathogen isolation in heifers during early lactation following prepartum antibiotic therapy / Oliver S.P., Lewis M.J., Gillespie B.E., Dowlen H.H. // J. Vet. Med. - 1997. - V. 44B. - P.213-220.
5. Owens W.E. Prevalence of mastitis in dairy heifers and effectiveness of antibiotic therapy / Owens W.E., Nickerson S.C, Boddie R.L., Tomita G.M., Ray C.H. //J. Dairy Sci. - 2001. - V.84. - P.814-817.
6. Shearer J.K. Mastitis in heifers / Shearer J.K., Harmon R.J. // Vet. Clin. North. Am. Food Anim. Pract. - 1993. - V. 9. - P. 583-595.
7. Trinidad P. Efficacy of intramammary treatment in unbred and primigravid dairy heifers / Trinidad P., Nickerson S.C., Alley T.K., Adkinson R.W. // J. Am. Vet. Med. Ass. - 1990. - V.197. - P.465-470.
8. Waage S. Outcome of clinical mastitis in dairy heifers assessed by re-examination of cases one month after treatment / Waage S., Skei H.R., Rise J., Rogdo T., Sviland S., Odegaard S.A. // J. Dairy Sci. - 2000. - V. 83. - P. 70-76.
Summary Shpak M. O.
Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S. Z. Gzhytskyj ROLE OF MICROBIAL FACTORS IN THE ETIOLOGY OF MASTITIS IN
HEIFERS
This article presents the results of obstetric clinical examination of heifers in the last trimester of pregnancy and bacteriological examinations of the udder secretions. The most common pathogens causing mastitis in heifers were bacteria that belong to three families - Micrococaceae, Streptococcaceae, Enterobacteriaceae. Mixed infections (association of 2 or 3 species of bacteria) were found in the most cases, pure cultures of bacteria were obtained less frequently.
Key words: heifer, udder, mastitis, prevalence, incidence, diagnostic.
Рецензент - д. вет. н., професор Зав1рюха В. I.
377
