CC BY
98
УДК: 636.2:618.619
Кушшр M.I., здобувач, Стефаник В.Ю., д.вет.н., професор, Шпак М.О., acnipaHT ©
Лъв\всъкий нацюналънийутеерситет еетеринарног медицины та бютехнологт iмет С.З. Тжицъкого
ЕТЮЛОГ1ЧН1 ЧИННИКИ ВИНИКНЕННЯ МАСТИТУ У KOPIB
У cmammi наведет дат про роль бактерш та тших тфекцш, як головних ет1олог1чних чинниюе виникнення маституу xopie.
Ключое1 слова: мастит, корова, бактерп, патогени.
Серед ycix незаразних захворювань кор!в, запалення молочно! залози мае найбшьше поширення i наносить щор1чно вщчутш економ1чш збитки господарствам i власникам молочно! худоби.
Багаточисельш науков1 пращ в1тчизняних та заруб1жних дослщниюв за останне десятир1ччя свщчать про те, що захворювашсть кор!в на мастит у кшшчнш та субклмчнш форм1 поки дуже велика (1,2,3,4).
Мастит мае широке поширення у кор!в i завдае значних економ1чних збитюв виробникам молока за рахунок його недоотримання i зниження якост1, передчасного вибракування кор!в, захворюваност1 новонароджених телят, значних витрат на л1кування та ставить цю проблему в ряд найважлив1ших завдань сучасно! ветеринарно! науки.
За даними Зверево! Г.В., Хомина С.П. корова, яка перенесла мастит знижуе надш за лактацш на 150-200 кшограм1в.
Мастит може проявлятися при р1зному функциональному сташ молочно! залози, але найбшьшу загрозу вш становить при захворюванш тварин в перюд лактаци. Особливо гостро проблема маститу проявляеться у кор!в з високою молочною продуктившстю (5).
Причини виникнення мастит1в р1зномаштш, а тому захворювання вважаеться пол1етюлопчним. Нерщко основну роль серед причин захворювання вдаграють бактерп, в1руси та rnmi чинники шфекцшно! та незаразно! етюлогп, але головним етюлопчним чинником виникнення маститу виступають близько 150 вид1в м1крооргашзм1в (6). Домшуюча роль у виникненш запалення належить золотистому стафшококу, коагулазо-негативним бактер1ями, кишковш паличщ та шшим паличкопод1бним бактер1ям (7,8). Серед м1крооргашзм1в, що викликають мастит у кор!в, е патогенш види, яю несуть загрозу i для людини (9,10,11).
Молоко, хворих на мастит кор!в, мютить патогенш мжрооргашзми i токсичш продукта метабол1зму, що робить його непридатним для !ж1 людям i випоювання телятам молодших в1кових груп. За даними Collins M.T (12) , який вказуе на безпосереднш зв'язок м1ж споживанням молока та спалахом
© Кушшр M.I., Стефаник В.Ю., ШпакМ.О., 2012
130
захворювань викликаних Streptococcus zooepidemicus, Listeria monocytogenes, Bacillus cereus, Brucella melitensis, Salmonella typhimurium, Salmonella javiana, Salmonella dublin. Окр1м того, таке молоко мштить багато шших, небезпечних м1крооргашзм1в, яю знаходяться в оргашзм1 хворо! тварини (13,14). Джерелом таких патогешв, як Campylobacter jejuni, Salmonella spp., Listeria monocytogenes може бути сама корова, або навколишне середовище, де вона знаходиться. Ц1 мжроби при недотриманш правил ririeHH можуть потрапити в молоко безпосередньо з цього середовища, або безпосередньо виводитися з молоком з уражено! дол1 молочно! залози (15).
Мастит, як головна причина забруднення продукт1в харчування, включаючи молоко i молочш продукта е важливою проблемою, як з точки зору одше! людини, так i суспшьства або цших кра!н. У розвинених кра!нах в останш двадцять - тридцять роюв вщсоток захворювань, що передаються з молочними продуктами значно зросла (16), зокрема: у США було зафжсовано 76 мшошв випадюв захворювань, що передаються через продукта харчування (17). Етюлопчним чинником цих захворювань в основному були бактерп, в1руси та паразита. Yci щ чинники з р1зною частотою викликають запалення молочно! залози у Kopie.
Золотистий стафшокок (Staphylococcus aureus) на даний час е найбшьш розповсюдженим етюлопчним чинником який викликае мастит у Kopie (7,8,18). Через способи розповсюдження у стад1 в1д корови до корови цей патоген е одним з так званих ¿нфекц!йних м1кроорган1зм1в. Запалення, викликане золотистим стаф1лококом, як правило проходить у хрошчний форм1 та проявляеться без виражених кл1н1чних ознак. Патогеншсть золотистого стаф1локока е результатом впливу к1лькох чинник1в, а саме: в1рулентност1, яка призводять до адгезй', зниження onipHOCTi орган1зму та поширення патогенна в ньому (19, 20, 21). Майже yci штами виробляють ензими та цитотоксини, так1 як: гемол1зин, нуклеаза, протеаза, л1пази, г1алурон1даза та колагеназа. Деяк1 штами цих м1крооргашзм1в також продукують один або кшька додаткових екзопроте!н1в до яких належить ентеротоксини.
BiflC0T0K ентеротоксин1в штам1в золотистого стафшокока вид1лених у Kopie з запаленням молочно! залози коливалася у д1апазош в1д 1 до 63% (33). Окр1м того ентеротоксини штам1в стаф1локока були виявлен1 в сирому молощ (22,23).
1ншим м1кроорган1змом, який може бути етюлопчним чинником маститу е Escherichia coli. Вона вщноситься до так званих середовищних патогенних м1кроорган1зм1 та разом з шшими кол1 бактер1ями викликае б1льшу частину кл1н1чно виражених форм мастит1в. Через гострий nepeöir ц1е! форми маститу вш ще отримав назву "Colimastitis" (24).
Окр1м E.coli найчаст1ше виЫвають з секрету уражено! чверт1 вим'я так1 види як: Klebsiella i Enterobacter (8, 25). Дан1 мжрооргашзми викликають близько 30-40% кл1н1чних, в основному гострих, м1сцевих запалень вимеш, !х виявляють у гно!, пщстилщ, грунтах та вод1. Ураження вимеш даними м1кроорган1змами в1дбуваеться лактогенним шляхом на початку та в кшщ
131
сухостшного перюду та тд час род1в. 3 ще! причини часто вщразу теля род1в, або протягом перших 6 тижшв лактаци у Kopie д1агностують гостру форму клмчно вираженого маститу. Найчастше дана форма маститу виникае у л1тнш перюд коли тварини пщдаються терм1чному стресу.
Близько 10% випадюв маститу, викликаного кол! формами, клшчно характеризуемся надгострим nepeöiroM, з яскраво вираженими загальними симптомами (гарячка, судоми, втрата апетиту) зменшенням секреци молока, або нав1ть смертю тварини (26). Ц1 змши викликаш ендотоксином. Також дат бактерп викликають запалення, яке може проходити у хрошчнш та субклшчшчнш формах (25, 27).
Ще одним патогеном, що виступае етюлопчним чинником при виникненш маститу е Streptococcus agalactiae. Даний патоген е причиною гострих та субклЫчних мастшгв (7,10, 25). Сдиним резервуаром Streptococcus agalactiae е секрет (молоко) з уражених чвертей вим'я. Щ мжрооргашзми можуть бути виявлеш на поверхнях, яю були в контакт! з шфжованим молоком, так1 як: обладнання для дошня, руки доярки, п1дстилка. Шлях потрапляння Streptococcus agalactiae на здорову чверть у 61льшост1 випадк1в вщбуваеться п1д час до1ння. При недотриманш правил дошня та ппени догляду за вим'ям 6aKTepii можуть швидко поширитися серед стада. Streptococcus agalactiae у великих кшькостях виявляють у молощ з ¿нф1ковано1 чверт1. Характерною особливктю е зм1на кольору молока (жовтуватий в1дт1нок), водяниста консистенц1я i наявн1сть дом1шк1в (28).
Streptococcus agalactiae класифкуються як збудники який викликае певш захворювання у людини, зокрема е причиною пневмон1! та меншпту немовлят та новонароджених д1тей. Вважалося, що людна ¿нф1кувалася в1д Kopie, але п1сля проведених досл1джень отримаш дан1 з галуз1 молекулярно! бюлоги довели, що Streptococcus agalactiae, який уражуе людину, в1др1зняеться Streptococcus agalactiae, який викликае мастит у кор!в (29).
Бактерй' сальмонел можуть також бути причиною маститу, хоча даний етюлопчний чинник зустр1чаеться досить рщко. Варто в1дзначити, що n;i бактерп, яю виявляють у молоц1, несуть загрозу для здоров'я людини (30).
Бактер1я Pseudomonas aeruginosa, як патогенний чинник викликае мастит у гострш та п1дгостр1й форм1 (31,32). Джерелом даного патогенна е: вода, пщстилка, ¿нвентар, нав1ть дез1нф1куюч1 засоби по догляду за вим'ям (33). За даними Gras-Le Guen C., який описав ендемш захворювань д1тей на д1арею, причиною яко! було молоко, яке мктило Pseudomonas aeruginosa (34) Дана бактер1я була вид1лена з калу хворих д1тей.
Наступним етюлопчним чинником виникнення маститу виступае Prototheca , а саме з роду Prototheca zopfii, Prototheca wickerhamii. U,i бактер1! в1дносяться до патоген1в зовшшнього середовища, як1 можуть переноситися вщ тварини до тварини п1д час дошня. Потенцшним джерелом даних патогешв може бути вода з калюж, канал1в, прим1щення де утримуються корови, а також тварини завезен! на ферми без карантинування. nepeöir маститу викликаного даними бактер!ями проходить переважно у гостр!й та п!дгостр!й формах.
132
Значно знижуеться молочна продуктившсть. Д1агноз пщтверджуеться теля лабораторно! д1агностики та виявлення ендоспор у пробах секрету видшеного з уражених чвертей (35). Л1кування корови хворо! на мастит, що викликаний даним патогеном, е досить складним тому рекомендуеться вибраковувати таких тварин ¿з стада. Також потр1бно вщм1тити, що даш мшрооргатзми можуть переносити пастеризацш молока. Мткрооргашзми з роду Prototheca можуть викликати у людей ураження шюри.
У випадках порушення репродуктивно! функци кор!в з проб секрету вим'я видшено бактерп Coxiella burnetii (14). Даний мкрооргатзм пщ час першо! фази запалення основним чином розмножуеться у матщ та вимет KopiB.
Отже пщсумовуючи вище викладене можна зробити висновок, що причини мастит1в р1зноматтш, але основну роль, як етюлопчного чинника виникнення захворювання вдаграють бактерп.
Л1тература
1. Ветеринарне акушерство, гшеколопя та бютехнолопя вщтворення тварин з основами андрологи. / Яблонський В.А., Хомин С.П., Калиновський Г.М. та ¿н. За ред. В.А. Яблонського та С.П. Хомина- Вшниця: Нова Книга, 2006.-592с.
2. Рекомендации по борьбе с маститом коров (Зверева Г.В., Олеськив В.М., Хомин С.П. )- М.: Агропромиздат, 1985.- 30 с.
3. Методи д1агностики i л1кування тварин, хворих на мастит (Костишин ее., Стефаник В.Ю., 1ваняк Я.1. За ред. Хомина С.П.- Льв1в: ЛДАВМ ¿м..С.З.Гжицького, 2003 - 64 с.
4. До питания етюпатогенезу маститу у кор!в (Хомин С. П., Стефаник В.Ю, Дмитр1в О. Я.) BicHHK Сумського НАУ. - Суми, 2005. - В. 1-2. - С. 57-60 .
5. Окрем1 аспекта патогенезу маститу у кор!в (Хомин С. П., Стефаник
B.Ю, Дмитр1в О. Я.) Ж. « Ветеринарна медицина Украши». -Ки!в, 2005. - №10.-
C. 27-29.
6. Watts L.J.: Etiological agents of bovine mastitis. Vet. Microbiol. 1988,16,41-66.
7. Malinowski E., Lassa H., Klossowska A., Smulski S., Markiewicz H., Kaczmarowski M.: Etiological agents of dairy cows' mastitis in western part of Poland. Pol. J. Vet. Sei. 2006,9, 191-194.
8. Bradley A.: Bovine mastitis: an evolving disease. Vet. J. 2002,164, 116128.
9. Hogan J.: Human health risks associated With high SCC milk: Symposium overview. Proc. 14th National Mastitis Council Annual Meeting. Orlando, Florida 2005, s. 73-75.
10. Oliver S.P., Jayaiao B.M., Almeida R.A.: Foodborne pathogens in milk and the dairy farm environment: food safety and public health implications. Foodborne Pathog. Dis. 2005, 2, 115-129.
11. Oliver S.P., Layarao B.M., Almeida A.A.: Foodborne pathogens, mastitis, milk quality, and dairy food safety. Proc. National Mastitis Council Annual
133
Meeting. Orlando, Florida 2005c, s. 3-27.
12. Collins M.T.: Mycobacterium paratuberculosis: a potential food-borne pathogen? J. Dairy Sci. 1997, 80, 3445-3448.
13. Stabel J.R.: Johne's disease and milk: do consumers need to worry. J. Dairy Sci. 2000, 83,1659-1663.
14. To H., Htwe K.K., Kako N., Kim H.T., Yamaguchi T., Fukushi H., Hirai K.: Prevalence of Coxiella burneti infection in dairy cattle with reproductive disorders. J. Vet. Med. Sci. 1998,60, 859-861.
15. Oliver S.P., Murinda S.E., Nguyen L.T., Nam H.M., Almeida R.A., Haendrick S.J.: On- farm sources of foodborne pathogens: isolation from the dairy environment. Mastitis in dairy production. Wageningen Academic Publishers 2005, s. 665-670.
16. Käferstein F.K.: Actions to reverse the upward curve of foodborne illness. Food Control 2003, 14,101-109.
17. Mead P.S., Slutsker L., Dietz V., McCaig L.F., Bresee J.S., Shapiro C., Griffin P.M., Tauxe R.V.: Food-related illnesses and death in United States. Emerging Infect. Dis. 1999, 5,607-612.
18. Smith G. W, Lyman R.L., Anderson K.K.: Efficacy of vaccination and antimicrobial treatment to eliminate chronic intramammary Staphylococcus aureus infections in dairy cattle. J. Am. Vet. Med. Assoc. 2006, 228,422-425.
19. Hata E., Katsuda K., Kobayashi H., Ogawa T., Endo T., Eguchi M.: Characteristics and epidemiologic genotyping of Staphylococcus aureus isolates from bovine mastitic milk in Hokkaido, Japan. J. Vet. Med. Sci. 2006, 68,165-170.
20. Kuzma K., Malinowski E., Lassa H., Klossowska A.: Detection of genes for enterotoxins and toxic shock syndrome toxin-1 in Staphylococcus aureus isolated from bovine mastitis. Bull. Vet. Inst. Pulawy 2003, 47, 419-426.
21. Akineden O., Annemuller C, Hassa A.A., Lamler C., Wolter W.. Zschock M.: Toxingenes and other characteristics of Staphylococcus aureus isolates from milk of cow with mastitis. Clin. Diagn. Lab. Immunol, 2001,8, 959-964.
22. Bystron J., Kosek-Paszkowska K., Molenda J.: Wystepowanie gronkowcöw enterotoksycznych w mleku surowym. Medycyna Wet. 2001, 57,645648.
23. Hussein H.S., Sakuma T.: Prevalence of shiga toxin-producing Escherichia coli in dairy cattle and their products. J. Dairy Sci. 2005, 88,450-465.
24. Hogan J., Smith K.L.: Coliform mastitis. Vet. Res. 2003, 34, 507-519.
25. Malinowski E., Lassa H., Klossowska A., Markiewicz H., Kaczmarowski M., Smulski S.: Relationship between mastitis agents and somatic cell count in foremilk samples. Bull. Vet. Inst. Pulawy 2006, 50, 349—352.
26. Wenz J.R., Barrington G.M., Garry F.B., McSweeney K.D., Dinsmore R.P., Goodell G., Callan R.J.: Bacteremia associated with naturally occurring acute coliform mastitis in dairy cows. J. Am. Vet. Med. Assoc. 2001, 219, 976-981.
27. Bradley A.J., Green M.J.: Adaptation of Escherichia coli to the bovine mammary gland. J. Clin. Microbiol. 2001, 39,1845-1849.
28. Malinowski E., Lassa H., Klossowska A.: Isolation of Prototheca zopfii
134
from inflamed secretion of udders. Bull. Vet. Inst. Pulawy 2002,46, 295-299.
29. Martinez G., Harel J., Higgins R., Lacouture S., Daignault D., Gottschalk M.: Characterization of Streptococcus agalactiae isolates from bovine and human origin by randomly amplified polymorphic DNA analysis. J. Clin. Microboil. 2000, 38, 71-78.
30. Wells S.J., Ott S.L., Seitzinger H.A.: Key health issues for dairy cattle -new and old. J.Dairy Sci. 1998, 81, 3029-3035.
31. Bannermann D.D., Chockalingam A., Paape M.J., Hope J.C.: The bovine innate response during experimentally- induced Pseudomonas aeruginosa mastitis. Vet. Immunol. Immunopathol. 2005,107,201-215.
32. Kirk J.H., Barlett P.C.: Pseudomonas aeruginosa mastitis in a dairy herd. J. Am. Vet. Med. Assoc. 1984, 184. 671-763.
33. Hicks C.R., Eberhart R.J., Erskine R.J., Spencer S.B.: Interactions between Pseudomonas aeruginosa and iodophor germicides in milking parlor udder wash water system. Appl. Environ. Microbiol. 1991, 57, 568-572.
34. Gras-Le Guen C., Lepelletier D., Ddebillon T., Gournay V., Espaze E., Roze J.C.: Contamination of a milk bank pasteurizer causing a Pseudomonas aeruginosa outbreak in a neonatal intensive care unit. Arch. Dis. Child. Fetal Neonatal. Ed. 2003, 88,534-535.
35. Lassa H., Malinowski E.: Aktywnosc enzymatyczna drozdzakow i alg wyizolowanych z wydzieliny zapalnej gruczolu mlekowego krow. Medycyna Wet. 2005,61,673-675.
Summary
Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after
S.Z.Gzhytskyj ETIOLOGICAL AGENTS OF COW MASTITIS
The article presents the data about the role of bacteria and other infections as main etiological agents of cow mastitis.
Key words: mastitis, cow, bacteria, pathogens.
Рецензент - д.вет.н., професор Сл1вшська Л.Г.
135
