CC BY
44
УДК 619:618.19-08
Бородиня В. I., к. вет. н., доцент, Клець А. Ю., студентка © Нацюналънийутверситет ôiopecypcie таприродокористування Украти, м. Кигв
Л1КУВАННЯ НЕТЕЛЕЙ ХВОРИХ МАСТИТОМ ПЩ ЧАС СУХОСТОЮ
Наведет результаты дослгдженъ ефективност1 лшування нетелей, хворых на мастит перед отеленням. Проведено пор1вняння окремих антимЫробних npenapamie для внутрШнъовим'яного введения nid час л1кування тварин з ц1ею патолог1ею.
Ключое1 слова: телищ, нетел1, мастит, cyxocmiÙHUU nepiod, лтування, ефектившстъ.
Вступ. Ниш загально прийняте судження про те, що телищ i нетел1 не хворшть на мастит далеке вщ дшсност1. Опублжована достатня кшькють результапв наукових дослщжень, переважно шоземних автор1в, як1 свщчать про значний р1вень захворюваност1 цих тварин маститом [1, 2].
Запалення молочно! залози у телиць це проблема, яка була визнана i вивчена науковцями переважно за останш 20 роюв. Однак, незважаючи на величезний обсяг роботи, який ними був виконаний, щоб краще дослщити, зрозум1ти i контролювати проблему здоров'я вим'я у телиць i нетелей, практики часто випускають ïï з уваги, не надаючи цьому належного значения [3].
Мастит телиць i нетелей е одшею i3 найбшьш збиткових хвороб для бшьшост1 молочних ферм. Кшькють чвертей, уражених внутршньовим'яними шфекщями, у нетелей коливаеться вщ 18,3 % до 80,9 %, - у середньому вщ 35 до 50 %. Запалення молочно! залози у цих тварин призводить до величезних економ1чних втрат, нав1ть на молочних фермах з низьким р1внем захворюваност1 клмчним маститом. Збитки складаються з витрат на л1кування та в1зити ветеринара, вартост1 молока, яке бракуеться пщ час лжування та перюду, протягом, якого антибютик видшяеться з молоком, додаткових po6iT, зниження продукування молока пщ час наступно! лактаци, випадкових смертей i вимушеного забою. Наслщками маститу телиць i нетелей е атроф1я та шдуращя хворих чвертей, зменшення виробництва молока (зниження генетичного потенщалу продуктивное^ на 7-10 %), збшьшення кшькост1 соматичних кл1тин у молощ, ранне вибракування, захворювання на клмчний мастит теля отелення, поширення патогенних збудниюв серед здорових тварин тощо [4].
Маститу телиць i нетелей можна запоб1гти в першу чергу оргашзацшними заходами, яю усувають джерела шфекцп, оптим1зують умови утримання i год1вл1 тварин. Якщо, вище зазначеш заходи не призводять до значного полшшення ситуаци i3 захворюваност1 на мастит, кращим перюдом для л1кування нетелей може бути сухостшний перюд. Найширше впровадження на виробництв1 мають антибактер1альш препарати внутршньовим'яного
© Бородиня В. I., Клець А. Ю., 2012
23
використання для л1кування сухостшних Kopie з маститом. Вони повинш застосовуватися приблизно за шкть - BiciM тижшв до передбачувано! дати отелення нетел1 [5].
Метою роботи було з'ясування ефективност1 л1кування нетелей, хворих на мастит, за допомогою внутршньоцистернального введения деяких антибактер1альних препараив за 55-60 дшв перед датою передбачуваного отелення i пор1вняння ix ефективност1 м1ж собою i з р1внем захворюваност1 тварин, яю не пщдавалися лжуванню, а також визначення р1вня продуктивное^ зазначених тварин у nepmi два мюящ теля отелення.
Матер1ал i методи. Дослщження проводили серед нетелей на молочнш ферм1 Хмельницько! область Визначали р1вень захворюваност1 тварин маститом на 7-8 мюящ тшьност1 i вщразу теля отелення, ефектившсть лжування тварин р1зними препаратами, а також р1вень продуктивное^ цих же Kopiß-nepeicTOK у nepmi два мкящ лактаци.
Експериментальт дослщження з метою д1агностики р1зних форм маститу у нетелей в передродовий та шсляродовий перюди проводили на rpyni з 90 тварин. Первинно, до отелення, ix дослщжували клмчними i лабораторними методами на 7-8 мюящ тшьностг 3 метою з'ясування впливу л1кування на захворюватсть нетелей маститом теля отелення, щ тварини пщлягали д1агностищ повторно, але вже в якост1 первюток, вщразу теля отелення. У дослщних тварин протягом перших двох мкящв лактацп визначали продуктившеть.
Д1агностику проводили комплексно з використанням клмчних та лабораторних метод1в. Клмчним дослщженням визначали стан молочно! залози тварин, органолептичт показники надоеного секрету. Пщ час лабораторного дослщження секрету вим'я нетелей та первюток використовували швидю маститт тести (реактив мастидин). Для запоб1гання проникнення збудниюв маститу через канал дшки молочно! залози теля видоювання секрету, дшки обробляли йодованим спиртом, шляхом короткочасного занурення дшки в емккть i3 зазначеним дезшфжуючим розчином.
Нетелей вважали хворими на мастит, якщо з секрету чвертей молочно! залози видшяли патогенш збудники (коагулазопозитивт стафшококи, а саме Staph. aureus; Str. agalactiae, Str. dysgalactiae, Str. uberis та E. coli). Для видшення м1кроорган1зм1в вишвали секрет на м'ясо-пептонний агар з 5 % кров1 велико! рогато! худоби та середовище Ендо. Родову та видову щентифкацш м1крооргашзм1в, видшених з секрету вимет нетелей проводили за загальноприйнятою методикою згщно дев'ятого видання визначника бактерш Бердж1 [6].
Чутливкть видшених з секрету молочних залоз нетелей м1крооргатзм1в до антибютиюв проводили методом дифузп в агар, з використанням стандартних дисюв. Визначаючи чутливють до антибютиюв видшено! з молока хворих на субклмчний мастит нетелей мжрофлори, керувались "1нструкщею з використання дисюв для визначення чутливост1 до антибютиюв".
24
Для визначення ефективносп лжування, вс1х нетелей, хворих на мастит, подшили на три групи - дв1 дослщш (перша I друга по 24 тварини) I контрольна (третя - 25 нетелей). Тваринам першо! I друго! групи застосовували внутршньовим'яш ш'екци протимаститних антибактер1альних препарата -нафпензалу 1 боваклоксу ДС Екстра, вщповщно, за 50-60 дшв до дати передбачуваного отелення. Видшеш з секрету бактери були чутливими до складових цих препарата, що I обумовило !х використання. Пдагр1тий вмют одше! шприц-туби вводили в кожну чверть молочно! залози через канал дшки, яку попередньо дезшф1кували. Хвор1 на мастит нетел1 третьо! групи служили контролем. Цим тваринам шякого л1кування не застосовували.
Результата дослщження. Молочна залоза нетелей на 7-8 мюящ тшьност1 мала характерну для цього ф1зюлопчного перюду величину I форму. Секрет ¿з чвертей, з яких ¿з мастидином не утворювався желепод1бний згусток, був дуже густо! консистенци, под1бним до меду, зол отав о-жовтого кольору, пщ час видоювання з певним зусиллям витискався з дшки. Вдавалося видо!ти його декшька крапель. Секрет, який з д1агностичним реактивом утворював добре виражений згусток, мав зазвичай розрщжену, водянисту але однорщну консистенцш, був арувато-жовтуватого кольору, не прозорий, збшьшено! кшькостг Секрет молочно! залози нетелей у цей перюд тшьност1, з чвертей, яю теля отелення д1агностували, як атрофоваш, за органолептичними якостями також вщр1знявся вщ секрету з1 здорових чвертей. Вш не мав характерно! густо! консистенци I не був клейкий I жовтуватий, як кв1тковий мед. Його кшьккть в чверт1 була дещо збшьшена, консистенщя рщка, з вмктом згустюв, пластащв, крихт; арувато-бшого або жовтуватого кольору. Деколи секрет мав буруватий вщтшок.
Результати дослщжень з д1агностикумами у передродовий перюд показали, що захворювашсть нетелей на мастит досить висока: з 90 тварин 73 (81,1 %) мали цю патологш. При цьому хворобою вражено було бшьше половини чвертей - 190 (52,7 %). Д1агноз на клмчний мастит ставили лише теля видоювання секрету з вщповщно! чверт1 з метою визначення органолептичних якостей, коли в1зуально вщм1чали його патолопчш змши. Яскраво виражених клшчних ознак запалення молочно! залози (набряк, болючють, почервоншня, пщвищення мкцево! температури), як це бувае зазвичай у лактуючих кор1в, у нетелей д1агностовано не було. Лише змша якост1 секрету вказувала на наявшеть патолопчних змш в тканинах вим'я. За результатами бактерюлопчного дослщження секрету з молочно! залози нетелей, хворих на мастит на 7-8 мюящ тшьност1, була видшена мжрофлора з 91,9 % зразюв.
Результати д1агностики маститу серед нетелей контрольно! групи (л1кування не застосовувалося) теля отелення (первютки) заевщчують те, що р1вень захворюваносп у них пом1тно знизився - з 25 тварин 11 (44 %) дали позитивну реакцш на мастит. Вражеш чверт1 при цьому склали 19 %. Отже у 56 % нетелей теля род1в одужання наступило спонтанно. Однак, з'явилась атроф1я чвертей вим'я у 3 первюток (12 %), з враженням 4 чвертей (4 %).
25
У нетелей першо! дослщно! групи, яких обробляли нафпензалом, р1вень захворювання теля отелення значно знизився. Мастит теля отелення д1агностували у 4 тварин, що склало 16,7 %. Хворими виявилися 9,4 % чвертей. У другш дослщнш груш (введения у чверт! боваклоксу ДС Екстра) р1вень захворюваносп тварин маститом знизився теля отелення до 12,5 % (3 нетел1). Хворобу д1агностували у 5,2 % чвертей. Атрофи хворих часток у тварин дослщних груп виявлено не було.
Кшькють надоеного молока за добу (протягом перших двох мюящв лактаци) вщ нетелей, яю перебували в доелвд \ одержували лжування зазначеними препаратами, була в середньому на 2,96 кг бшьшою у пор!внянш з нетелями контрольно! групи, яю л1кування не отримували. Закутвельна цша молока вщ господарств в середньому складае 3 грн. за кшограм. Отже, за один день хвора на мастит перв1стка завдае господарству збитюв на суму близько 9 грн., а за перш1 2 м1сяц1 лактац1! - майже на 540 грн. Якщо варт1сть одного шприца з антибактер1альним препаратом для внутр1шньовим'яного застосування коливаеться в межах 12-16 грн., то за чотири доведеться заплатити 48-64 грн.. Таким чином вартють л1кування нетелей з маститом у сухостшний пер1од об1йдеться приблизно у 8-11 раз1в дешевше н1ж варткть втраченого молока в1д нетел1 з внутр1шньовим'яною ¿нфекц1ею, протягом перших двох мюящв лактац1йного пер1оду. Кр1м того, регулярний контроль р1вня соматичних кл1тин у молоц1 перв1сток показав низький !х р1вень у переважно! бшьшост1 тварин досл1дних груп \ пщвищену к1льк1сть у нетелей контрольно! групи (наявшеть субкл1н1чного маститу майже у половини перв1сток контрольно! групи). Отже, зб1рне молоко, яке господарство постачало на молокопереробне п1дприемство мало вищий гатунок в1д досл1дних тварин \ його здавали за вищою цшою.
За два м1сяц1 п1сля отелення протягом яких проводили спостереження за дослщними тваринами, було д1агностовано клшчний мастит у 7 перв1сток (28,0 %) контрольно! групи. При чому за перш1 14 дн1в лактацп з ц1е! групи захвор1ло на мастит 4 тварини (57,1 % з цих випадк1в). Субкл1н1чний мастит серед тварин групи д1агностували у 11 нетелей (44,0 %), - в 1,6 рази частше шж клш1чний.
Це призводить до зниження надо!в у першу лактац1ю, \ до серйозних економ1чних втрат.
Висновки. Проведен! досл!дження виявили, високий р!вень внутр!шньовим'яних ¿нфекц!й у нетелей на 7-8 мюящ т!льност! - 81,1 % мали цю патолог!ю.
Бактерюлопчними досл!дженнями секрету з молочно! залози нетелей, хворих на мастит на 7-8 мкящ т!льност!, було видшено м!крофлору у 91,9 % випадюв.
У 56 % нетелей, як! л!кування не одержували, одужання п!сля род!в наступило спонтанно. Атроф!я чвертей вим'я була у 3 первюток (12 %), з враженням 4 чвертей (4 %).
У нетелей, яких л!кували нафпензалом, р!вень захворювання п!сля отелення значно знизився. Мастит д!агностували у 4 тварин , що склало 16,7 %.
26
Хворими виявилися 9,4 % чвертей. В другш дослщнш rpyni (л1кування боваклоксом ДС Екстра) р1вень захворюваност1 тварин маститом знизився теля отелення до 12,5 % (3 нетел1). Хворобу д1агностували у 5,2 % чвертей. Атрофп хворих часток у тварин дослщних груп виявлено не було.
Таким чином, використання нетелям, хворим на мастит на 7-8 мюящ тшьностс препарат1в для лжування кор!в з маститом у сухостшному nepiofli е достатньо ефективним. KpiM того це 3ano6irae виникненню нових випадюв шфжування i розвитку запалення молочно! залози у нетелей до i теля отелення.
Л1тература
l.Owens W.E., Ray C.H. Therapeutic and prophylactic effect of prepartum antibiotic infusion in heifers. / W.E. Owens, C.H. Ray // J. Vet. Med. - 1996. - 43: 455-459.
2. Pankey J.W., Drechsler P.A., Wildman E. Mastitis prevalence in primigravid heifers at parturition. / J.W. Pankey, P.A. Drechsler, E. Wildman // J. Dairy Sci. - 1991. - 74: 1550-1552.
3.Jean-Philippe Roy. Heifer mastitis., DMV, M.Sc., Dip. ECBHM. http://canadianveterinarians.net/SpeakerNotes2011/HTML/bovine/bovine_roy_01_m astitis.html
4.Michel Abee. Prevention and control of mastitis in heifers. - 2006 -http://www.milkproduction.com/Library/Scientific-articles/Animal-health/Prevention-and-control-of-mastitis/
5.Owens W.E., Nickerson S.C., Boddie R.L., Tomita G.M., Ray C.H. Prevalence of mastitis in dairy heifers and effectiveness of antibiotic therapy. / W.E. Owens, S C. Nickerson, R.L. Boddie, G.M. Tomita, C.H. Ray // J. Dairy Sci. - 2001. - 84: 814-817.
6.Определитель бактерий Берджи. В 2-х т. Т. 1, 2: пер. с англ.: под ред. Дж. Хоулта, Н. Крига, П. Снита [и др.]. - М. : Мир, 1997. - 432 с.
Summary
The results of studies of efficiency of treatment of heifers suffering from mastitis before calving are presented. A comparison of individual antimicrobial medicinal preparations for intraudderal introduction during treatment of animals with this disease is provided.
Key words: heifers, heifer mastitis, dry period, treatment, efficiency.
Рецензент - д.вет.н., професор Стефаник В.Ю.
27
