CC BY
056 MEDICAL SCIENCES / «©ЩкШМШМ-ДиРМак» #78200), 2024
УДК 614.253.5+615.83(075.8)
Гусак Ольга Юрй'вна,
Студентка 2 кур су Груп и Мм-21 Валецький Юрш Миколайович.,
доктор медичних наук., професор, 3aeidyea4 кафедримедсестринства та екстреног медицини
Калинчук Сергш Васильович, кандидат медичних наук,
Комунальний заклад вищог освiти «Волинський медичний iнститyт», м. Луцьк
DOI: 10.24412/2520-6990-2024-7200-56-61 РОЛЬ МЕДИЧНО1 СЕСТРИ ПЕРВИННО1 ЛАНКИ В ПРОВЕДЕНШ ПЕРШО1 ФАЗИ МЕДИЧНО1 РЕАБШТАЦП П1СЛЯ АРТОРОСКОП1ЧИХ ВТРУЧАНЬ НА КОЛ1ННОМУ
СУГЛОБ1
Husak Olga Yuriyivna
The student of the second course. Group Mm-21.
Valetskyi Jurij Mykolajovych,
Doctor of medical sciences, professor, Head of theDepartment of Nursing and Emergency Medicine,
Kalinchuk Sergij Vasyl'ovych, candidate of Medical Sciences Communal institution of higher education "Volyn Medical Institute ", Lutsk
THE ROLE OF A PRIMARY CARE NURSE IN CONDUCTING THE FIRST PHASE OF MEDICAL REHABILITATION AFTER ARTHROSCOPIC INTERVENTIONS ON THE KNEE JOINT
Анотащя.
Мета роботи. Визначити роль медичног сестри первинног ланки в ланцюгу комуткацш «лжар-реабШтолог — пащент — медична сестра» на яюсть проведення реабштацП у першiй фазi тсля артро-скотчного втручання на колiнномy сyглобi. Матерiали i методи. Пацiенти, яю дотримувалисьрекомен-дацiй лiкаря-реабiлiтолога тазнаходились на nостiйномy контактi з медичною сестрою первинног ланки, а та, в свою чергу здшснювала контакт з лжарем-реабштологом. Пащенти, яш дотримувалисьрекомен-дацiй лiкаря-реабiлiтолога, але уникали ефективного контакту з медичною сестрою первинног ланки i надавали перевагу «прямому» контакту з лiкарем-реабiлiтологом. Всього було 61 пацiент, жток було 3 7, чоловiкiв — 24. Вш пацiентiв складав вiд 28 до 67. Переважнш бiльшостi nацiентiв (49) виконувалися арт-роскотчне втручання з видаленням скомпрометованогометску, у 12 пацiентiв виконувались комбтоват втручання на метску та христоподiбнiй зв 'язщ. Середнш лiжко -день тсля операцПскладав 1,7 (при цьому всi пащенти були виписат на амбулаторне лiкyвання не тзтше 3 доби тсля операцП). ВЫ пащенти перед випискою iз стащонару були проконсультоваш лжарем-реабштологомз наданням рекомендацш та про-грами л^вання на амбулаторному етат Abstract
Purpose of the work. To determine the role of a primary care nurse in the chain of communication "rehabilitation doctor-patient—nurse" on the quality of rehabilitation in the first phase after arthroscopic intervention on the knee joint. Materials and methods. Patients who followed the recommendations of a rehabilitation doctor and were in constant contact with a primary care nurse, who, in turn, made contact with a rehabilitation doctor. Patients who followed the recommendations of a rehabilitation doctor, but avoided effective contact with a primary care nurse and preferred "direct" contact with a rehabilitation doctor. In total, there were 61 patients, 37 women, 24 men. the age ofpatients rangedfrom 28 to 67. the vast majority ofpatients (49) underwent arthroscopic intervention with the removal of the compromised meniscus, 12 patients performed combined interventions on the meniscus and Christ — like ligament. The average bed-day after surgery was 1.7 (all patients were dischargedfor outpatient treatment no later than 3 days after surgery). All patients were consulted by a rehabilitation specialist before being discharged from the hospital with recommendations and an outpatient treatment program.
Ключовi слова: медична сестра, артроскотчю втручання, колтний суглоб, реабштащя Key words: nurse, arthroscopic interventions, knee joint, rehabilitation.
Вступ. Одшею з актуальних проблем сучасно! фiзичноl терапи залишаються травми опорно -рухо-вого апарату. Частота травматичних ушкоджень колшного суглоба (КС) в структурi травм опорно -рухового апарату становить вщ 50 до 70 % [1]. Складна анатомiчна конфигуращя КС та функциональна рухомютъ у трьох проекщях призводять до збшьшення його травматизацй. За даними авторiв, серед ушкоджень зв'язкових структур суглоба
провщне мюце займають ушкодження хрестоподаб-них зв'язок (ХПЗ) та мешсюв [2]. Крiм того, сьогодш вщтчаеться значне поширення дегенеративно-дистрофiчних уражень суглобш. Артроз вщносять до найбшьш тяжких захворювань у за-гальнш структурi вшх патологш суглобiв. За даними медично! статистики, поширетсть артрозу у свт коливаеться в межах 23 %, а мрурпчш втру-
«шиитеимм-лэишаи» 2024 / МБОЮЛЬ 8С!ЕКСЕ8
чання при вказанiй патологи у 20 % е незадовиль-ними [3]. Незважаючи на вагомi досягнення сучас-но! медицини та фИзично! терапи у цьому питаннИ, артроз КС за показником первинно1 инвалидности за-лишаеться високим, про що свидчать цифри - 2,4 випадки на 10 тисяч дорослого населення [4]. Щиль-нiсть кровоносних судин у зв'язках неоднорИдна. У ПХЗ аваскулярна зона розташована у фiброзно -хря-щово1 тканини передньо! частини, де зв'язка звер-нена до переднього краю мИжвиростково! ви1мки. Збиг погано1 васкуляризаци та наявности фiброзного хряща також спостеригаеться в ковзних сухожиллях в областях, якИ зазнають компресiйних наванта-жень, що вИдиграе певну роль у поганому потенцiалi загоення ПХЗ. Розриви передньо! хрестоподИбно! зв'язки можуть видбуватися при раптовому рiзкому скручуваннi, перерозгинаннi або згинаннИ колiна при бiгу, приземленнИ зi стрибка або внаслидок удару по колину або гомилки.
У момент травми постраждалий видчувае, що колино начебто «пидкошуеться, вилiтае i встае на мИсце». ПИдвивих супроводжуеться гострим болем i нерИдко вИдчуттям «трИску» в колiнi. У зв'язку з швидким накопиченням у суглобi кровi протягом 1-2 годин колшо збильшуеться в обсязi i стае набряклим, напруженим, теплим i болючим. Додат-ково при травмi можуть пошкоджуватися й iншi структури суглоба (менИски, суглобовий хрящ, бiчнi зв'язки).
Розрив ПХЗ супроводжуеться грубим пору-шенням бiомеханiки КС, що призводе до розтягу-вання його капсули, пошкоджень менiскiв, хондро -маляцй хряща i розвитку грубого гонартрозу [5].
Починаючи з 80-х рокИв, впроваджуеться арт-роскопiчна техника мешскектомп. При такому спо-собi проведения операцй инструмент хирурга
проникае в колинний суглоб через розрiз в килька мiлiметрiв, а телескоп дозволяе розглядати суглоб зсередини. ЦИ методи значно зменшують килькИсть пiсляоперацiйних ускладнень. Викори-стання артроскопiчного операцiйного втручання з реконструкцiею ПХЗ дозволяе не тильки зберегти нормальну бiомеханiку колинного суглоба, але й за-побигти ранньому розвитку посттравматичного де-формуючого артрозу [6-8].
Значна роль у виновному лiкуваннi ушкод-жень ПХЗ належить ефективнiй фiзичнiй реабилита-ци, що дозволяе зменшити число незадовильних результатов, уникнути инвалидности та покращити ефективнiсть ликування постраждалих
Основна частина. З лiтературних джерел вИдомо близько 250 способив операцiйних втручань з приводу ушкодження передньо! хрестоподИбно! зв'язки, що свидчить про недостатню результатив-нИсть ликування та можливостИ вИдновлення функцИ! колинного суглоба. Застосування малоИнвазивного артроскопИчного методу лИкування, що передбачае реконструкцию передньо! хрестоподИбно! зв'язки, е найперспективнИшим хирургичним методом усу-нення ушкоджень ПХЗ сьогодення.
1нодИ вдаються до ендопротезування зв'язок за допомогою штучних матерИалив, проте термИн вико-ристання штучних зв'язок обмежений.
57_
Операция може бути виконана вИдкритим способом, через широкий розрИз порожнини суглоба, напИввИдкритим - через минимальний розрИз або ен-доскопИчним способом.
ЕндоскопИчний спосИб пластики хрестоподИб-них зв'язок е найменш травматичним. Рухи в су-глобИ починають вже через килька днИв пИсля операций але великИ навантаження на суглоб об-межують протягом року.
На сьогоднИ «золотим стандартом» ликування розривив зв'язок колинного суглоба е артроскопия -малотравматична операция, яку виконують через два розрИзи довжиною по одному сантиметру.
Мета операцИ!, що передбачае видновлення передньо! хрестоподИбно! зв'язки - якнайшвидше по-вернути хворого до бажаного рИвня фИзично! активности та уникнути ускладнень, до яких насамперед належить деформуючий артроз. Удосконалення хирургично! техники И методИв реабилитацИ! привело до того, що понад 90 % хворих повнИстю задоволенИ результатами ликування [9].
Медична реабилитация е фундаментом ре-абилитацийного процесу. ВИд !! ефективности зале-жить використання подальших видив реабилигацп, !х тривалИсть та обсяг. ФИзична реабилитация спрямо-вана на видно влення здоров'я, ликвидацию патологичного процесу, запобигання ускладненням, виднов-лення або часткову компенсацию порушених функций, протидию инвалидности, пИдготовку хворих, якИ одужують, та людей з обмеженими можливо-стями до побутових И трудових навантажень, реабилитация переважно завершуеться у медичних закладах.
Складовою частиною медично! реабилигацп е фИзична реабилитация. Вона мобилИзуе резервнИ сили органИзму, активИзуе його захиснИ та пристосувальнИ механИзми, запобигае ускладненням, прискорюе вИдновлення функцИй рИзних органИв И систем, ско-рочуе термини клИнИчного И функционального вИдновлення, адаптуе до фИзичних навантажень, тренуе И загартовуе органИзм, видновлюе працез-датнИсть. Залежно вид характеру, перебигу та насладив захворювання або травми, периоду И етапу вИдновного ликування фИзичну реабилитацию викори-стовують з профилактичною або ликувальною метою И займае допомИжне чи головне мИсце у комплекс взаемодоповнюючих ликувальних заходИв медично! реабилигаци [9106].
Реабилитацийне ликування хворих розпочи-наеться до операцИ! И полягае у зменшеннИ набряку м'яких тканин колинного суглоба, усуненнИ явищ гемартрозу та зменшеннИ больових вИдчуттив. У цьому перИодИ досягаеться збильшення скоротливо! функции чотириголового м'яза.
ВИдразу пИсля операцИ! забезпечуеться спокИй И холод - для зменшення больових вИдчуттив, набряку м'яких тканин оперованого суглоба та усунення явищ гемартрозу. Виконують еластичне бинту-вання у поеднаннИ з пидвищеним положенням кИнцИвки. Знеболювання в раннИй пИсляоперацИйний перИод показано при вираженому больовому син-дромИ з поступовим зменшенням частоти та киль-кости препарату. У раннИй пИсляоперацИйний перИод
58
MEDICAL SCIENCES / «©0LL@@UMm-J0y©MaL» #7«2©©)), 2024
необхщно забезпечити згинання та розгинання опе-рованого колша на ргвш з1 здоровою ногою та змщнення м'яз1в передньо! поверхш стегна - чоти-риголового м'яза, який випрямляе колшо, а поттм -м'яз1в, що згинають колшо, що дозволить досягти нормального розгинання в оперованому колш та вщновити об'ем рух1в у повному обсязг Виконують лжувальну пмнастику, механотерапто, ф1зюте-рашю та класичний масаж [11, 12].
Дозволено ходьбу з дозованим осьовим наван-таженням оперовано! юнщвки на милицях ттею м1рою, яка не викликае болю.
У шзнш шсляоперацшний перюд забезпечу-ють усунення набряку тканин, покращення крово-обйгу, вщновлення повного обсягу рух1в в оперованому колшному суглоб1, пщвищення скоротливо! функцй м'яз1в стегна та запобггання розвитку ф1брозу суглоба.
Мета роботи. Визначити роль медично! сестри первинно! ланки в ланцюгу комунжацш «лжар -ре-абштолог - пащент - медична сестра» на яюсть проведення реабштацй у першш фаз1 тсля артро-скотчного втручання на колшному суглоба
Матерiали i методи. Групи дослщження:
- Пащенти, як дотримувались рекомендацш лжаря-реабттолога та знаходились на постшному контакт! з медичною сестрою первинно! ланки, а та, в свою чергу здшснювала контакт з лжарем -ре-абштологом;
- Пащенти, як дотримувались рекомендацш лжаря-реабттолога, але уникали ефективного контакту з медичною сестрою первинно! ланки 1 надавали перевагу «прямому» контакту з лжарем-ре-абштологом.
Групи
Всього було 61 пащент, жшок було 37, чо-ловтв - 24. BiK пацiентiв складав вщ 28 до 67. Пе-реважнiй бiльшостi пацiентiв (49) виконувалися артроскопiчне втручання з видаленням скомпроме-тованого менiску, у 12 пащентгв виконувались комбiнованi втручання на мешску та христо-подiбнiй зв'язцi. Середнш лiжко-день пiсля опе-рацй складав 1,7 (при цьому вс пащенти були ви-писанi на амбулаторне лжування не пiзнiше 3 доби тсля операцii). Bсi пащенти перед випискою i3 ста-цюнару були проконсультованi лiкарем -реабшто-логом з наданням рекомендацш та програми лжу-вання на амбулаторному етат. Рекомендацii та про-грама лжування мютили в собi: режим фiзичного навантаження, фiзичнi справи для прооперованого суглоба, медикаментозну терапiю, оцiнку боль-ового синдрому, набряки суглоба, стану шкряних покровiв згщно критерiiв шдикацй по кожному симптому. Крш того, вс пащенти отримали реко-мендацй вщ оперуючого ортопед-травматолога щодо контрольного вiзиту в лiкарню для оцшки стану тсляоперацшно! рани та зняття шв1в. Всм пацiентам при виписщ 3i стацiонару було рекомендовано подальше спостереження у сшейного лжар я за мiсцем проживання або згщно з заключеними до-говорами-декларац1ями з центрами первинно! ме-дико-сангтарно! допомоги.
Аналiз проводився ретроспективно за допомо-гою аналiзу первинно! медично! документацп (юторй хвороби стацiонарного хворого форма № 003/0, амбулаторних карт патента у сшейного лжаря), методом опитування та сшвбесщи з пацiентом та середшм медичним персоналом центрiв первинно! медико-санггарно! допомоги, в яких спостершалися пацiенти. До першо! групи увшшли 31 пацiент, до друго! - 30 (табл. 1).
Таблиця 1.
Група Кльюсть Ч Ж Серед. вж Опер. на мен. Комбшов. втручання Середн. п/ол/д
I гр. 31 11 20 46 28 3 1,4
П гр. 30 13 17 48 21 9 2,1
Ефектившсть проведення першо! фази ре-абiлiтацii оцiнювали за наступними критерiями: вчаснiсть внесення змш та корекцш в програму ре-абiлiтацii, в залежноси вщ стану пацiента, об'ек-тивнiсть оцiнки свого стану та стану прооперованого суглоба, плановий перехщ до наступного етапу реабштацй. Стан пацiента та стан прооперованого суглоба ощнювали за наступними кри-тер1ями:
- Загальна температура тша, набряк м'яких тканин прооперованого суглоба, колр шкiри в зон прооперованого суглоба, бшь в район прооперованого суглоба як при проведены фiзичних справ, так i в станi спокою. 0цiнку больового синдрому проводили за числовою шкалою ощнки болю NRS (Numerical Rating Scale) - вщ 0 до 10. Ощнку набряку суглоба та м'яких тканин проводили методом вимiрювання даметра суглоба по однш
зовнiшнiй лшй двiчi на день - зранку, пiсля про-будження, та ввечерi перед тчним вщпочинком. Змiни кольору шкiри в райош прооперованого суглоба ощнювали вiзуальним методом вщ блщого до яскраво червоного.
Програми реабштацй в першш фазi (першi два тижня пiсля оперативного втручання) складалися з:
• Фiзичних справ - пасивних та активних рухiв в колшному суглобi зi збшьшенням кута рух1в на 10 градус1в i з поступовим згинанням колшна до 90 градус1в;
- Виконання постшних вправ для сщннчних м'язiв, 4х-голового м'язу, ковзаючi рухи п'яти;
- Ходьба зi сторонньою допомогою на милицях або ходунках;
- Сидння на стшьщ по 30 хв 2 рази на день;
- Подолання 3-4 сходинок;
- Згинання в колшному i кульшовому сугло-бах в стоячому положеннц
«шиитеимм-лэишаи» 2©24 / MEОICЛL 8С1ЕКСЕ8
- Подолання 4-8 сходинок;
- Самостийна рухливИсть в лИжку;
• Медикаментозна терапия;
• МИсцева терапия - лИд на проопероване колино на 15 хв 3-4 рази на добу.
Програми фИзичних вправ, медикаментозна та мИсцева терапИя прописувалися для кожного пацИента Индивидуально в залежностИ вид об'ему оперативного втручання, фИзичного стану м'язив сте-гна, супутньо! патологи! та инших чинникИв.
Кожний пацИент отримував в письмовому ви-глядИ критери оцИнки всИх контрольних показникИв (загально! температури тгла, набряку м'яких тканин та суглоба, болИ в прооперованому суглобИ, кольору шкИри в районИ пИсляоперацийно! рани).
ПацИенти I групи знаходилися на прямому постИйному контактИ з медичним персоналом центру первинно! медико-санИтарно! допомоги (медич-ною сестрою) в телефонному режимг Контакт вИдбувався обов'язково 1 раз на добу, за необ-хидностИ (пИдвищення температури тгла вище 37,5 °С, збгльшення набряку, змИна интенсивности боль-ового синдрому, змИна кольору шкИри) - двИчИ. В свою чергу медична сестра первинно! ланки направляла всю необхИдну Информацию ликарю -ре-абштологу, який призначив реабштацшну про-граму. Така оперативна взаемодия в ланцюгу «ликар-реабштолог ^ медична сестра ^ пацИент» дозволила вчасно проводити корекцию реабшта-цийно! програми та уникнути пИсляоперацИйних ускладнень в I фазИ реабштаци. А саме: у 12 пащентгв були внесенИ змИни в програмИ реабштаци, якИ стосувалися режиму фИзичного наванта-ження, у 11 пащентгв була проведена корекция ме-дикаментозно! та мИсцево! терапИ!.
Завдяки цьому всИ пацИенти I групи вдало та вчасно завершили першу фазу медично! пИсляопе-рацийно! реабштаци та перейшли до друго! фази. Ускладнень в прооперованому суглобИ, якИ б могли вплинути на збгльшення термину проходження пер-шо! фази реабштаци у пащентгв цИе! групи не було.
ПацИенти П групи в пИсляоперацийному перИодИ також були проконсультованИ ликарем-ре-абштологом И при виписцИ зИ стационару отримали ИндивИдуальну програму реабштаци.
Перед початком лИкування на амбулаторному етапИ всИм !м було запропоновано продовжити про-цес ликування та спостереження в тому ж алгоритм И з тими ж критериями, як И пацИентам першо! групи, в информацИйному ланцюгу «лИкар-реабштолог ^ медична сестра ^ пацИент».
Але, бгльшИсть пащентгв цИе! групи, а саме 21, з рИзних причин (И це питання потребуе додаткового вивчення) вИдмовилися вИд такого алгоритму спивпрацИ, аргуметуючи свое рИшення тим, що !м повнИстю зрозумгла програма медично! реабштаци, а за необхидностг вони будуть звертатися до ликаря-реабштолога, або до свого лИкуючого ликаря ортопед-травматолога самостийно. 9 пащентгв цИе! групи на початку виконання програми реабштаци пого-дилися на запропоновану модель обмину информаци
59
щодо стану свого здоров'я та основних критерив ефективностИ реабштаци, але згодом (протягом 2-4 днив), теж з рИзних причин вИдмовилися вИд подаль-шого спглкування та обмину информаци з медичним персоналом первинно! ланки, надавали перевагу безпосередньому контакту зИ сво!м ликуючим лИка-рем ортопедичного стацИонару. Виходячи з цього оцИнити стан пацИента, вИдповИднИсть проходження програми реабштаци тим критериям, якИ були вка-занИ в програмИ, було складно. Тому ефективнИсть та адекватнИсть проходження I фази реабштаци пИсля артроскопИчного втручання у цих пацИентИв визначали ретроспективним методом - шляхом опитування. Основними критериями ефективностИ виконання реабштацийно! програми для цих пащентгв були: вчасний (зггдно з попередньо про-писаною програмою) перехид до П фази реабшта-цИ! та виникнення тих чи Инших ускладнень.
Таким чином було виявлено: 16 пащентгв П групи успишно та без внесення змИн до програми ре-абИлИтацИ!, пройшли першу фазу та вчасно пе-рейшли до друго! фази реабштаци. У 14 пацИентИв цИе! групи виникла необхиднИсть вносити змИни до програми реабштаци. Причому у 6 пащентгв цИ змини стосувалися режиму фИзичного наванта-ження, у 5 пацИентИв проводилась корекцИя медика-ментозно! терапи, у 3 пащентгв виникла необ-хИднИсть проводити додатковИ манИпуляцИ!, а саме пункцию колинного суглоба з паралельною ко-рекцИею медикаментозно! терапИ! та режиму фИзич-них навантажень.
Хотглося б зазначити, що з 14 пащентгв, у яких виникла необхИднИсть внесення змин до програми реабштаци, тгльки у 8 цИ змИни були внесенИ вчасно (пИсля прояву тих чи Инших критерив невИдповИдностт - набряк суглоба та м'яких тканин, змина кольору шкИри в районИ прооперованого су-глобу, посилення больового синдрому, пидвищення температури тгла) шляхом позапланово! консульта-цИ! пацИента ликарем -реабштологом або ликуючим лИкарем ортопед-травматологом в той самий день, коли цИ змИни були встановленИ пацИентом. Тим часом, у 6 пащентгв змИни в програму реабштаци вно-силися з затримкою в 2-4 днИ. АналИзуючи причини затримки ми прийшли до висновку, що у 4 пацИентИв вона була пов'язана з недооцИнкою значення змИн критерив проходження реабштаци пацИентом, у 2-х пащентгв затримка виникла з причини вИдсутностИ вчасно! комунИкаци з ликуючим лИкарем, яка була пояснена його занятИстю. Кргм того, у 2-х пацИентИв це призвело до виникнення ускладнень, таких як невчасно виявлений гемартроз колинного суглоба (у 1 пацИента), И у 1 пацИента - внутрИшньо суглобовий випИт. В подальшому цим пацИентам неодноразово виконувалася пункция колинного суглоба, була до-коринно змИнена програма реабилИтацИ!, виникла необхиднИсть додатково! медикаментозно! терапг!. У всИх 6 пацИентгв, яким змИни до програми I фази пИсляоперацийно! реабштаци вносилися невчасно, виникла необхиднИсть продовжити I фазу ре-абИлИтацИ! термИном вИд 5 до 14 днИв (табл. 2).
Таблиця 2
60_MEDICAL SCIENCES / «ЭД1Ш@УМт-ДУРМ&1 » #7(200), 2024
Фази реабыиацм та виникнення ускладнень
Гpyпа пац. Кльк. Вносили змши Вчасно вносили змши Не вча-сно вносили змши Усклад. Потpебyв. подовження I фази Вчасно за-кгнчили I фазу та пе-pейшлж до П фази
I 31 16 16 - - - 31
П 30 14 8 6 2 6 24
Висновки. Застосyвання засобiв i методiв фiзичноï pеабiлiтацiï y лiкyваннi xвоpиx iз фавма-тичним yшкодженням колiнного сyглоба, тсля аpт-pоскопiчноиx втpyчань спpияe вщновленню ам-плiтyди pyxiß колшного сyглоба та запобiгаe pо-звитку ускладнень.
Чiтке виконання пpогpами pеабiлiтацiï та зла-годженi пpофесiйнiй да медичного пеpсоналy е важливою складовою вщновного лiкyвання xвоpиx iз тpавмою колшного сyглоба.
Яюсть та ефективнiсть пpоxодження I фази медичноï pеабiлiтацiï пащентгв тсля аpтpо-скопiчниx втpyчань на колшному сyглобi е запоpy-кою подальшого швидкого вщновлення функцш сугло6у, вчасного пеpеxодy пацieнта до настyпноï фази pеабiлiтацiï та повеpнення до звичайного життя. Пpоаналiзyвавши pезyльтати ^оведення i ^о^^ження pеабiлiтацiйниx пpогpам в залежносл вщ пpогpами сyпpоводy пащента на амбyлатоpномy етапi лжування в I фазi пiсляопеpацiйноï pе-абштаци, а саме, 1 ваpiант - комунжацшний ландюжок «лiкаp-pеабштолог ^ медична сестpа пеpвинноï ланки ^ пащент» та доугий ваpiант «лiкаp-pеабiлiтолог ^ пацieнт», ми пpийшли до наступн^ висновюв:
1. 1ндивщуальт пpогpами I фази медичноï pеабiлiтацiï для пащентгв тсля аpтpоскопiчниx втpyчань на амбyлатоpномy етапi лжування мають в со6Г нести чiткий алгоpитм pежимy фiзичного навантаження пpоопеpованого суглоба, чiткi xаpак-теpистики пpоведення ^оцедф мiсцевоï гшо-теpмiï, план медикаментозноï теpапiï уникаючи можливоси двозначного тлумачення пацieнтом;
2. Даш ^офами мають мiстити в своему склад чiткi кpитеpiï патологiчниx змiн (темпеpа-тypа тша, набpяк суглобу та м'якиx тканин, змша кольоpy шкipи пpоопеpованого суглоба, xаpактеpи-стики больового синдpомy), пpи виникнент якиx, пацieнт потpебye додатковоï консультаци фаxiвця на пpедмет внесення змш до ^ограми пpоведення pеабiлiтацiï;
3. Ефектившсть пpогpами pеабiлiтацiï буде за-лежати вщ вчасного звеpнення пащента у випадку виникнення вищезазначениx змш;
4. Пеpед початком пpоxодження I фази медичноï pеабiлiтацiï пацieнт мае бути pетельно ознайомлений з ^офамою pеабiлiтацiï, pозyмiти важливiсть дотpимання четкого виконання всього алгоpитмy pеабiлiтацiйноï ^офами, чiтко уявляти кpитеpiï патологiчниx змш, як будуть свщчити пpо необxiднiсть додатковоï консультаци фаxiвдя з
пpийняттям piшення пpо можливу коpекдiю софами;
5. Медична сестpа пеpвинноï ланки, яка безпо-сеpедньо ^иймае участь в спостеpеженнi за станом пащента на амбyлатоpномy етапi лжування, мае бути ознайомлена з ^офамою pеабiлiтацiï, ^и-теpiями ïï ефективностг, мати можливiсть пщфи-мувати постшний зв'язок з пацieнтом та лж^ем -pеабiлiтологом. Наш досвщ показав, що саме за виконання цю умов ( I фупа пащентгв) пpоxод-ження I фази медичноï pеабiлiтацiï тсля аpтpо-скопiчниx втpyчань на колГнному сугло6Г е вдалими i вс пацieнти вчасно пеpейшли до настyпноï фази (навпъ незважаючи на те, що у 16 пащентгв (52 %) Гз 31 знадобилося вносити змши в ^офаму). Зав-дяки ефективноси комунжативного ланцюга «лiкаp-pеабiлiтолог ^ медична сесфа пеpвинноï ланки ^ пащент» щ зм1ни вносилися вчасно, що i дало можливють уникнути виникнення ускладнень та подовження теpмiнy ^о^^ження I фази медичноï pеабiлiтацiï;
6. ^и пpоxодженнi амбyлатоpного етапу лГку-вання в I фазГ медичноï pеабiлiтацiï з викоpистан-ням комунжацшного ланцюжка «mrap -pеабiлiто-лог (лжуючий оpтопед-тpавматолог) ^ пащент» можуть виникати складност!, як в свою чеpгy будуть ^изводити до невчасного коpегyвання ^о-гpами медичноï pеабiлiтацiï, виникнення ускладнень в pанньомy пiсляопеpацiйномy пеpiодi та подовження теpмiнy I фази пpогpами медичноï pеабiлiтацiï (в нашому дослщжент подовження I фази pеабiлiтацiï потpебyвали 6 (20 %) пащетгв цieï гpyпи та у 2(^7 %) виникли ускладнення, як потpебyвали додатковиx маншуляцш);
7. Пофебуе подальшого дослГдження питання вГдмови пащента та його небажання участ медичного пеpсоналy пеpвинноï медичноï ланки в су^о-вод його на амбyлатоpномy еташ лжування в pанньомy пiсляопеpацiйномy пеpiодi та пpожд-ження I фази медичноï pеабiлiтацiï.
Таким чином, за матеpiалами нашого дослГдження ми можемо дйти висновку, що комунжацшний ланцюжок «лж^-pеабiлiтолог ^ медична сесфа пеpвинноï ланки ^ пацieнт» е бшьш ефективним в сyпpоводi пащента на I фазi медичноï pеабiлiтацiï пюля аpтpоскопiчниx вфу-чань на колшному суглоба шж комунжацшний ландюжок «лiкаp-pеабiлiтолог ^ пацieнт» та доз-воляе вдало пpойти пацieнтy I фазу i вчасно пе-pейти до наступного етапу pеабiлiтацiï та вщнов-лення.
«шиишшум-лэушаи » 2©24 / medical sciences
Лiтеpaтуpa
1. Без'язична О. В. Вишристання масажу та фiзioтepaпiï пiсля apтpoскoпiчниxoпepaцiй на кoлiннoмy сугтобг Слoбoжaнський нayкoвo-спop-тивний вiсник. - 2G14. - №3. - С. 23-2S.
2. Бражанюк А. А. Фiзичнa реабштащя сгортсмешв з пoшкoджeннями пepeдньoï xpeстo-пoдiбнoï зв'язки кoлiннoгo сyглoбy пiсля apipo-скoпiчнoï oœpa^ï. Moлoдий вчений. - 2G18. - №3 (SS). - С. 163-1бб.
3. Гайш О. Г., Перфшзва Л. В. Оцiнкa ефек-тившси лiкyвaльнo-peaбiлiтaцiйниx зaxoдiв пiсля apтpoскoпiчниxвтpyчaнь у xroprn з yшкoджeннями мeнiскiв та пepeдньoï xpeстoпoдiбнoï зв'язки шлш-mro сyглoбa. Meдсeстpинствo. 2019. №2 Збырник нayкoвиx праць XVII з'ïздy opтoпeдiв-тpaвмaтo-лoгiв Укpaïни, Kиïв, S-7 жoвтня 2016. - К. : ДУ «ГГО НАМНУ», 2016. - С. 369.
4. ^нчарук Н. В., Без'язична О. В., Дмитренш О. А. Кзмплексна фiзичнa peaбiлiтaцiя ж^к пер-шoгo зpiлoгo вiкy тсля apтpoскoпiчнoï oпepaцiï з пpивoдy кoмбiнoвaнoгo yшкoджeння мeнiскy та зв'язoк кoлiннoгo сyглoбa в yмoвax пoлiклiнiки. Слoбoжaнський нayкoвo-спopтивний вiсник. -2G14. - №3. - С. 40-44.
5. Poffl. В., Бaяндiнa О. I., Бaбoвa I. К., feCTo-гриз О. А. Етапна peaбiлiтaцiя тсля apxpo-скoпiчниxвтpyчaнь на кoлiннoмy сугтобг Ма-тepiaли мiжнapoдиoгo кoнгpeсy «Медична i фiзичнa peaбiлiтaцiя - eвpoпeйський пидад» в paмкax мiжнapoдиoгo медич^го кoнгpeсy «Впpoвaджeння сyчaсниx дoсягнeнь мeдичнoï науки в практику oxopoни здopoв'я Украши». - К., 2012. - С. 68.
61
6. Зaзipний I. М. Сучасш сyпepeчливi огляди на peaбiлiтaцiю пiсля решнструкци пepeдиьoï xpe-стoпoдiбнoï зв'язки ^гляд лператури). Вiсник op-тoпeдiï, тpaвмaтoлoгiï та пpoтeзyвaння. - 2G14. -№3. - С. 75-79.
7. Спузяк М. I., Шармазагова О. П., Aбдyллaeв Р. Я. та ш. Koлiнний сyглoб (пpoмeнeвa aнaтoмiя, методи дoслiджeння, пpoмeнeвa дiaгиoстикa зaxвo -рювань i тpaвмaтичниx yшкoджeнь). Дoнeцьк : Ви-давець Заславський О. Ю., 2011. - 2G8 с.
8. Poffl. В., Страфун С. С., Кзструб О. О. та in. Методика вiднoвнoгo лiкyвaння xвopиx пiсля apxpo- скoпiчнoï peкoнстpyк:цiï пepeдиьoï xpeсто-пoдiбнoï зв'язки в paнньoмy пiсляoпepaцiйнoмy пepioдi : мeтoдичнi решмендацп. НАМНУ, МОЗУ, УЦHMI ПЛР, ITO НАМНУ. - К. : ТОВ «Етна-1», 2G1S. - 28 с.
9. Myxiн В. М. Фiзичнa peaбiлiтaцiя в травма-тoлoгiï : мoнoгpaфiя. - Л. : лДуФК, 2015. - 428 с.
10. Maгльoвaний А., Myxiн В., Maгльoвaнa Г. Оснoви фiзичнoï peaбiлiтaцiï. - Львш, 2006. - 1SG с.
11. Баяндша О., Kaтюкoвa Л., Стрельник М. та iн. Фiзичнa peaбiлiтaцiя пaцieнтiв пiсля apxpo-скomчнoï peкoнстpyкцiï пepeдньoï xpeстoпoдiбнoï зв'язки кoлiннoгo сyглoбa на пiзньoмy пiсляoпe-paцшнoмy пepioдi. Фiзкyльтypa, спopт та здopoв'я нaцiï : зб. наук. пр. - К., 2014. - Вип. 17. - С. 62s-б29.
12. Чeмipiс А. Й., Давиденш А. В. Фiзичнa ре-aбiлiтaцiя xвopиx з пoшкoджeнням пepeдньoï xpe-стoпoдiбнoï зв'язки кoлiннoгo сyглoбa. Лггопис тpaвмaтoлoгiï та opтoпeдiï. - 2G11. - №1-2. - С. 271-271.
Colloquium-journal №7 (200), 2024
CZQSC 1
(Warszawa, Polska) ISSN 2520-6990 ISSN 2520-2480
Czasopismo jest zarejestrowany i wydany w Polsce. Czasopismo publikuje artykuty ze wszystkich dziedzin naukowych. Magazyn jest wydawany w j^zyku angielskim, polskim i rosyjskim.
Cz^stotliwosc: co tydzien
Wszystkie artykuty sq recenzowane. Bezptatny dost^p do elektronicznej wersji magazynu.
Przesytajqc artykut do redakcji, autor potwierdza jego wyjqtkowosc i jest w petni odpowiedzialny za wszelkie
konsekwencje naruszenia praw autorskich.
Opinia redakcyjna moze nie pokrywac si$ z opiniq autorow materiatow. Przed ponownym wydrukowaniem wymagany jest link do czasopisma. Materiaty sq publikowane w oryginalnym wydaniu.
Czasopismo jest publikowane i indeksowane na portalu eLIBRARY.RU, Umowa z RSCI nr 118-03 / 2017 z dnia 14.03.2017.
Redaktor naczelny - Pawet Nowak, Ewa Kowalczyk
«Colloquium-journal» Wydawca «Interdruk» Poland, Warszawa Annopol 4, 03-236 Format 60 x 90/8. Naktad 500 egzemplarzy.
E-mail: info@colloquium-journal.org
http://www.colloquium-journal.org/
