CC BY
17
Орипнальш дозддження
Original Researches
МЕДИЦИНА
НЕВ1ДКЛАДНИХ СТАН1В
УДК 616-089-06:616.1]-089.163 DOI: https://doi.Org/10.22141/2224-0586.16.6.2020.216513
Гарбар М.О., Фесенко У.А., Пдпрний Я.М., Свтлик Ю.О., Свтлик Г.В. Льв1вський нацюнальний медичний ун1верситет ¡мен1 Данила Галицького, м. Льв1в, Укра/'на
Ана^з перюперацмного ведення пащенпв 3i супутньою серцево-судинною патолопею при некардiальних операцiйних втручаннях
Резюме. Актуальтсть. Добре спланована та обТрунтована дооперацшна тдготовка е важливим т-струментом зменшення ризику перюперацШних ускладнень. бвропейським товариством кардiологiв (ESC, 2014р.) та бвропейським товариством анестезiологiв (ESA, 2018р.) опублтовано рекомендаци щодо тдготовки патента i3 супутньою кардiальною патологiею до некардiальних операцшних втручань. Проте в нашу клтчну практику дат рекомендаци' iмплементованi недостатньо. Метою нашо1' роботи було проаналщватирутинну дооперацшну тдготовку патента та виявити моменти, як можна набли-зити до рекомендованих стандартiв i3 метою зниження перюперацшних серцево-судинних ускладнень. Mamepiaûu таметоди. Ми проанализували 242 ютори хвороби пацiентiв, як надшшли на планове стащ-онарне хiрургiчне лтування. Була проанализована дооперацшна тдготовка з огляду на клтгчш кардiальнi факториризику та факториризику операцшного втручання. Результати. Патентам проведено стандарты обстеження згiдно з встановленими правилами. У вах оабзареестрован показники електрокар-дюграми, 47 % хворим проведено ехокардюграфт спокою, 3 % виконано тропонтовий тест. Зурахуван-ням ттерполящ рекомендацШ ESC та ESA на нашу вибiрку визначення функцюнально1' спроможностi було доцыьним у 167 оаб (69 %) h подальшими оцткою mmiчних кардiальних факторiв ризику та ви-значенням потреби проведення ненвазивних стрес-тестiв особам високого ризику виникнення тфаркту мюкарда та серцево'1 смертi. Кардiальнi бюмаркери було дощльно визначити в 44оаб (18 %), рееструва-ти показники електрокардюграми спокою — у 127пацiентiв (53 %), а ехокардюграфи спокою — у 38оаб (16 %). Така тактика вимагае налагодження комушкацймiж амбулаторною та стацюнарною ланками медично1 системи. Висновки. Дооперацшна тдготовка бiльшостi пацiентiв вiдбуваеться протягом 24— 48 годин тсля госттал1заци в хiрургiчне вiддiлення. Ми не використовуемо визначення функцюнально1' спроможностi пащента, не застосовуемо шкал оцнки ризику, не проводимо нешвазивн стрес-тести, недостатньо визначаемо кардiальнi бюмаркери. Однак частше проводимо рутинн обстеження, як не е виршальними в данш ^^ч^й ситуаци. У сучасних умовах нашi клтжи мають достатньо ресурав для iмплементацiï рекомендацiй ESC та ESA у клiнiчну практику.
K™40BÏ слова: перюперацшний ризик; несерцева хiрургiя; супутня кардiальна патологiя
Вступ
Зпдно з даними, опублшованими в рекомендащ-ях бвропейського товариства кардюлопв (ESC, 2014) щодо перюперацшного ведення пащенпв i3 супутньою кардiальною патолопею [1], рiвень ускладнень при не-серцевш xipypriï у свт становить 7—11 %, а смертнос-
т — 0,8—1,5 %. У 42 % випадыв смертнють зумовлена ускладненнями з боку серця. Щороку у бвропейському Союз рееструють близько 167 000 серцевих ускладнень при некардiальнiй хгрургй', серед них 19 000 — загроз-ливi для життя. В аналопчному документа бвропейського товариства анестезюлопв (ESA, 2018 р.) [2] вка-
© «Медицина невщкладних сташв» / «Медицина неотложных состояний» / «Emergency Medicine» («Medicina neotloznyh sostoanij»), 2020 © Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2020
Для кореспонденци: Гарбар Мирослава Ореспвна, кандидат медичних наук, доцент кафедри анестезюлоги та штенсивноТ терапи факультету шслядипломноТ освiти, Львiвський нацюнальний медичний ушверситет iменi Данила Галицького, вул. Пекарська, 69, м. Львiв, 79010, УкраТна; тел.: +38 (032) 275-76-32; e-mail: harbar_myroslava@meduniv.lviv.ua; конт. тел.: +38 (032) 258-74-48.
For correspondence: Myroslava Harbar, PhD, Associate Professor at the Department of anesthesiology and intensive therapy of faculty of postgraduate education, Danylo Halytsky Lviv National Medical University, Pekarska st., 69, Lviv, 79010, Ukraine; phone: +38 (032) 275-76-32; e-mail: harbar_myroslava@meduniv.lviv.ua; phone: +38 (032) 258-74-48.
зано, що щороку у cbîtî проводиться 200 млн великих некардiальних операцшних втручань у дорослих, i3 них 100 млн ошб мають ризик перюперацшного iнфаркту мiокарда (1М)/пошкодження серця, а понад 10 млн дшсно переносять серйозш кардiальнi ускладнення впродовж 30 дшв пiсля операцй', що пролонгуе госш-талiзацiю, збiльшуе вартють лiкування i е причиною третини перюперацшно! смертностi.
Метою пiдготовки пащента i3 супутньою патолоп-ею серцево-судинно! системи (ССС) до некардiальних операцшних втручань е виявлення та зменшення ри-зику ускладнень шляхом оптимiзацiï медикаментозно! терапй' та, за потреби, проведення швазивно! корекцй'. У рекомендащях ESC (2014 р.) та ESA (2018 р.) запро-поновано алгоритм оцшки та пiдготовки особи до пла-нових операцiйних втручань: визначення ургентност втручання, виявлення нестабiльноï серцево! патологй', встановлення ризику операцй', оцшка функцiональноï здатностi пацiента, виявлення кардiальних факторiв ризику, проведення неiнвазивних стрес-тестав. В Укра-ïm даний алгоритм не адаптований та не впроваджений у рутинну клМчну практику.
Мета дослщження: проаналiзувати вiдповiднiсть мiжнародним рекомендащям перiоперацiйного ве-дення пацiентiв iз супутньою серцево-судинною па-тологiею при некардiальних операцiйних втручаннях низького, середнього та високого ризику виникнення раптово!' серцево! смертi й iнфаркту мюкарда.
Матерiали та методи
Ми проаналiзували 242 iсторiï хвороби пацiентiв, яким були проведет плановi некардiальнi хiрургiчнi втручання, специфiку проведено!' дооперацiйноï подготовки, перi- та постоперацiйний перебш Ми включили приблизно порiвнянну кiлькiсть осiб у три групи, залежно вiд хiрургiчного ризику ймовiрностi виникнення 1М та кардiальноï смертi протягом 30 днiв шсля втручання. У табл. 1 наведений розподт пацiентiв зпд-но з вказаними критерiями.
Таблиця 1. Розподл пацентв зпдно з ризиком ймов'1рност1 виникнення 1М та кардiальноï смерт протягом 30 дшв псля втручання
Ризик Низький Середнш Високий
Ктькють oci6, n (%) 75 (31) 85 (35) 82 (34)
Передоперацшну подготовку проведено зпдно з прийнятими стандартами лшувального закладу (за-гальноклМчш обстеження, ЕКГ, за потреби соногра-фiя органiв черевно! порожнини та серця, рентгеногра-фiя оргашв грудно! клiтки).
Результати та обговорення
Середнш bîk пaцieнтiв становив 54 ± 7 рокiв, 138 (57 %) осiб були жшочо! стать Патологш ССС вияв-лено в 109 ошб (45 %) вшом 59 ± 6 рок1в. Двi третини пaцieнтiв цieï групи становили чоловiки (74 особи — 68 %). Третина перенесла шфаркг мюкарда (37 оаб — 34 %).
^m
Лише 13 пащентам (5 %) проведет обстеження та консультацй' до моменту госmтaлiзaцiï в хiрургiчне вщдтення. На госпiтaльному етaпi в контекст перед-оперaцiйноï пiдготовки усiм пащентам проведено електрокардюграфш та зaгaльноприйнятi клшчш aнaлiзи кровi, 91 % виконано рентгенографш орга-нiв грудно! клики, 67 % — ультразвукове обстеження оргашв черевно! порожнини, 47 % — ехокардюгра-фiю (ЕхоКГ) в сташ спокою. Дооперaцiйний огляд aнестезiологa був обов'язковим у вах пaцieнтiв. Кон-сультaцiя терапевта проведена у 87 % пащенпв, а 52 особи (21,5 %) iз задокументованою патолопею сер-цево-судинно! системи оглянутi кардюлогом. Згiдно з ESC та ESA консультацш кaрдiологa з метою оцшки перюперацшного ризику рекомендовано проводити планово на догосштальному еташ. Це дае змогу за потреби провести медикаментозну корекцш (титру-вання бетa-aдреноблокaторiв при iшемiчнiй хворобi серца (1ХС), iнгiбiторiв aнгiотензинперетворюючого ферменту при серцевiй недостатносп, призначення стaтинiв перед судинною хiрургieю), вирiшити до-цiльнiсть коронарних штервенцшних втручань, корекцй' клапанно! патологй'. Результати проведених об-стежень шдсумовано на рис. 1.
Оскiльки нашу вибiрку становили лише плaновi па-цieнти, яким за потреби можна вiдтермiнувaти опера-цiйне втручання, зпдно з алгоритмом передоперацш-но! подготовки в них слiд оцiнити наявшсть активно!' або нестaбiльноï серцево! патологй'.
Стани при нестабшьнш серцево-судиннiй патологй'
— Нестабильна стенокaрдiя.
— Гостра/симптомна серцева недостaтнiсть.
— Клiнiчно знaчимi порушення ритму серця.
Рисунок 1. Передоперац'йш обстеження
Примтки: ЗАК — загальний аналiз кровi; БАК — б'юх'1М1чний анал'з кров'г, ЕКГ — електрокардограма; RgOrK — рентгенограф'я оргашв грудно)' клтки; УЗД ОЧП — ультразвукове до^дження оргашв черевно)' порожнини.
— Симптомна клапанна патолопя.
— Нещодавнш гострий iнфаркт мiокарда (у межах 30 дшв) та резидуальна iшемiя мiокарда.
Якщо виявлено стани з вказаного перелшу, призна-чаеться адекватна терапiя, зазвичай втручання вщтер-мiновуeться, проте якщо це неможливо, проводиться за умови ретельного перюперацшного монiторингу.
Якщо жодно! нозолопчно! одинищ з вказаного пе-релiку в пащента немае, оцiнюeться ризик операцшно-го втручання в контекстi ймовiрностi виникнення 1М та кардiальноl смерт протягом наступних пiсля опера-ци 30 днiв (табл. 2).
В ошб низького ризику (в нашш вибiрцi це 75 осiб) консультант оцшюе наявнi клiнiчнi фактори ризику згщно з переглянутим iндексом кардiального ризику (Lee index, див. нижче) [1—4], за потреби перед втручан-ням модифшуються медикаментозна терапiя та стиль життя; у тих, хто мае понад один фактор ризику, рее-струються показники ЕКГ iз метою монiторингу змiн у перюперацшний перiод. Слщ зазначити, що базова ЕКГ перед операцшним втручанням пащентам низького ризику з патолопею ССС (iз метою оцiнки динамiки пiд час iнтраоперацiйного монiторингу) рекомендована за умови наявност бiльше одного ктшчного фактора ризику за шкалою Lee (проте це правило стосуеться кль тчно стабiльних осiб, яю регулярно проходять плановi медичнi огляди з контролем ЕКГ, а також тих випадюв, коли лшар, який проводить дооперацшний огляд, мае змогу оцшити данi показники). У нашш когорт за 1де-альних умов амбулаторного спостереження ЕКГ можна було б не проводити в 115 оаб (47,5 %).
Клшчш фактори ризику згщно з переглянутим щдек-сом кардiального ризику
— 1ХС (стенокардiя або перенесений 1М).
— Застшна серцева недостатнiсть.
— 1нсульт/транзиторна iшемiчна атака в анамнезi.
— Ниркова дисфункщя (креатинiн сироватки понад 170 мкмоль/л або клiренс креатинiну нижче 60 мл/хв/1,73 м2.
— 1нсулшзалежний цукровий дiабет.
Окрема увага придшяеться пацieнтам середнього та високого ризику операцшних втручань (штрапе-ритонеальнi, штраторакальш, супраiнгвiнальнi су-диннi втручання). Таких оаб у нашому дослiдженнi було 167 (69 %). У них рекомендовано оцшювати функцюнальну здатнiсть/спроможнiсть шляхом роз-питування про щоденну фiзичну активнiсть або з використанням кардюпульмонального тесту та ви-значенням максимального споживання кисню (е ко-рисною та цiкавою методикою, рекомендованою ESC та EAS, проте ще маловщомою та недоступною в рутиннiй кшшчнш практицi в нашiй краïнi). Простим критерieм збережено!' функцiональноï здат-ностi е можливiсть пацieнта тднятись сходами на два прольоти [1, 2, 5, 6]. Якщо пащент iз групи хь рургiчного втручання середнього/високого ризику без задишки шдшмаеться сходами на два прольоти, тактика така ж, як для оаб iз групи низького ризику, а прогноз добрий, незважаючи на клшчш кардiаль-нi фактори ризику. Результати додаткових обстежень не вплинуть на хiрургiчну тактику та перюперацшне ведення. Консультант-кардюлог дае рекомендацп' щодо стилю життя та медикаментозно!' терапп' згщно з рекомендацiями ESC. За наявност клiнiчних кардь альних факторiв ризику з метою контролю перюпе-рацшних змiн можна розглянути потребу в реестра-цп' ЕКГ у сташ спокою та провести медикаментозну подготовку: титрувати бета-блокатори з низьких доз при 1ХС/шемп' мiокарда, призначити шпбггори ан-гiотензинперетворюючого ферменту/блокатори ре-цепторiв до ангiотензину при серцевiй недостатност та систолiчнiй дисфункцп", статини — перед судин-ною хiрургieю.
Якщо ж функщональна спроможнiсть знижена, слщ ще раз звернути увагу на ризик хiрургiï, залежно вiд цього пащенти розподiляються на двi групи:
1. Хiрургiчне втручання середнього ризику. Якщо нема клшчних кардiальних факторiв ризику — вра-хування зазначених вище рекомендацiй, медикаментозна оптимiзацiя. Якщо клiнiчнi кардiальнi фактори
Таблиця 2. Розподл операцйних втручань залежно вд ймов '1рного ризику виникнення 1М та кардiальноï смерл протягом 30 дшв псля операцп
Низький ризик (< 1 %) Середнм ризик (1-5 %) Високий ризик (> 5 %)
Поверхнева хiрургiя Молочн залози Зуби Щитоподiбна залоза Офтальмолопя Реконструщя Асимптомн соннi артерп (стентування/ендартеректомiя) Мала гiнекологiя Мала ортопедiя (менiскектомiя) Мала урологiя (ТУР) lнтраперитонеальнi втручання (спленектомiя, дiафрагмальна грижа, холецистектомiя) Симптомы сонн артерiï (стентування/ендартеректомiя) Ангiопластика перифермних артерiй Ендоваскулярне втручання з причини аневризми Хiрургiя голови та ши Велика нейрохiрургiя (хребет) Велика ортопедiя (стегно) Велика урологiя та пнеколопя Трансплантацiя нирки Невеликi торакальнi втручання Хiрургiя аорти та великих судин Вщкрита реваскуляризащя нижнiх кiнцiвок, ампутащя, тромбоемболектомiя Дуоденопанкреатична хiрургiя Резекцiя печЫки, хiрургiя жовчних шляхiв Видалення стравоходу Перфора^я кишки Резекцiя наднирника Тотальна цистектомiя Пневмоектомiя Трансплантацiя легенi чи печЫки
ризику наявш, слiд обдумати доцiльнiсть нешвазив-них стрес-теспв.
2. Xipypri4He втручання високого ризику. Якщо виявлено < 2 клiнiчнi кардiальнi фактори ризику, треба врахувати зазначеш вище рекомендаций, а також обдумати доцтьшсть проведення ЕхоКГ в споко! та визначення кардiальних бiомаркерiв (прогностич-на шформащя щодо перiоперацiйних та воддалених кардiальних подiй). Якщо в нашш вибiрцi видiлити осiб iз низькою функцiональною спроможнiстю, якi належать до групи операцшного втручання високого ризику та мають до 2 кшшчних кардiальних факторiв ризику, то 38 особам (16 %) слод провести ехокардю-графiю спокою. Якщо ж, згодно з алгоритмом, ви-дшити осiб групи високого операцiйного ризику, яш мають знижену функщональну спроможшсть (NYHA III) i до 2 кшшчних кардiальних факторiв ризику, то 44 пащентам потенцiйно мали бути визначе-нi кардiальнi бюмаркери [1, 2, 7, 8]. У наших умовах лише 8 пащентам дооперацшно були проведет тро-понiновi тести, при цьому якiсним методом. У вах випадках результат був негативним. Якщо напере-доднi втручання доступний аналiз, проведений у кль шщ, показуе перевищення норми значення натршу-ретичного пептиду, це свiдчитиме про високий ризик виникнення кардiальних ускладнень, i такий пацiент потребуватиме проведення високочутливого тропо-нiнового тесту в динамщ (24—48 год) та ретельного шсляоперацшного кардiомонiторингу. Якщо визна-чити рiвень натрiйуретичного пептиду неможливо, слод оцiнити динамiку тропонiнiв до операцп та про-тягом 24—48 год шсля не!.
Якщо в пащента виявлено > 3 клiнiчнi кардiальнi фактори ризику, проводяться неiнвазивнi стрес-тести. Залежно вiд !х результатiв змшюеться тактика щодо за-планованого операцшного втручання, виршуеться пи-тання швазивно! стратеги лiкування iшемií.
Висновки
Дооперацше обстеження бiльшостi пацiентiв проводилось протягом 24—48 годин шсля надходження в хiрургiчне вiддiлення, що не дозволяе провести опти-мальну подготовку особи iз супутньою серцево-су-динною патологiею до операци. Згодно з локальними стандартами ми проводимо больше рутинних кардь альних обстежень (ЕКГ, ЕхоКГ), шж доцольно згодно з рекомендащями ESC та ESA. Однак ми не ощнюемо кардОальш клшчш фактори ризику, кардОальний ризик власне операцшного втручання, функщональну здат-шсть пащента, на чому i повинен базуватися перед-операцшний трОаж Оз формуванням подальшо! тактики щодо ведення пащента. З метою оптимОзаци стратеги дооперацшно! ощнки та подготовки пащента з патоло-пею ССС доцольно керуватись рекомендащями ESC та ESA, адаптувавши !х до шдиводуальних потреб клМч-ного закладу та пащента.
Вважаемо доцшьним налагодити проведення стандартних рутинних обстежень на догостталь-ному еташ, розробити схеми-алгоритми (flowchart) водповодно до шдиводуальних потреб пащента та
^Ш
клiнiчного зaклaдy, зaпровaдити оцiнкy ризику (як оперaцiйного втрyчaння, тaк i клiнiчного гардь aльного) i3 зaзнaченням y медичнiй докyментaцiï (y тому числi при нaдaннi iнформовaноï згоди). У пaцieнтiв високого ризику xiрyргiчного втрyчaн-ня з мявними клiнiчними фaкторaми ризику слод зaпровaдити визнaчення кaрдiaльниx бiомaркерiв (тропонши, нaйтрiйyретичний пептид), що дозволить оцшити перiоперaцiйний тa в1дд8лений прогноз m^erna. Тaкож слОд визнaчaти фyнкцiонaльнy здaтнiсть пaцieнтa (functional capacity, frailty). Ус щ фaктори дозволяють обГрyнтовaно оптимiзyвaти стрaтегiю як перiоперaцiйного ведення, тaк i опе-рaцiйного втрyчaння з метою зниження кaрдiaльниx yсклaднень.
Конфлiкт iHTepeciB. Автори зaявляють про водсут-шсть конфлшту штерешв при шдготовщ дaноï стaттi.
Список л^ратури
1. Kristensen S.D., Knuuti J., Saraste A. et al. 2014 ESC/ESA Guidelines on non-cardiac surgery: cardiovascular assessment and management: The Joint Task Force on non-cardiac surgery: cardiovascular assessment and management of the European Society of Cardiology (ESC) and the European Society of Anaesthesiology (ESA). European Heart Journal. 2014. 35(35). 2383-2431. doi: 10.1093/ eurheartj/ehu282.
2. De Hert S., Staender S., Fritsch G. et al. Pre-operative evaluation of adults undergoing elective noncardiac surgery: Updated guideline from the European Society of Anaesthesiology. European Journals of Anaesthesiology. 2018. 35(6). 407-465. doi: 10.1097/ EJA.0000000000000817.
3. Revised cardiac risk index for pre-operative risk. https://www. mdcalc.com/revised-cardiac-risk-index-pre-operative-risk.
4. Gupta P.K., Gupta H., Sundaram A. et al. Development and validation of a risk calculator for prediction of cardiac risk after surgery. Circulation. 2011. 124(4). 381-387. doi: 10.1161/circula-tionaha.110.015701.
5. Biccard B.M. Relationship between the inability to climb two flights of stairs and outcome after major non-cardiac surgery: implications for the pre-operative assessment of functional capacity. Anaesthesia. 2005. 60(6). 588-593. doi: 10.1111/j.1365-2044.2005.04181.x/.
6. Bierle D.M., Raslau D., Regan D.W., Sundsted K.K., Mauck K.F. Preoperative evaluation before noncardiac surgery. Mayo Clinic Proceedings. 2020. 95(4). 807-822. doi: 10.1016/j. mayocp.2019.04.029.
7. Devereaux P.J., Chan M.T., Alonso-Coello P. et al. Association between postoperative troponin levels and 30-day mortality among patients undergoing noncardiac surgery. JAMA. 2012. 307(21). 22952304. doi: 10.1001/jama.2012.5502.
8. Duceppe E., Parlow J., MacDonald P. et al. Canadian cardiovascular society guidelines on perioperative cardiac risk assessment and management for patients who undergo noncardiac surgery. The Canadian journal of cardiology. 2017. 33(1). 17-32. doi: 10.1016/j. cjca.2016.09.008.
Отримано/Received 23.06.2020 Рецензовано/Revised 12.07.2020 Прийнято до друку/Accepted 20.07.2020 ■
«
Гарбар М.О., Фесенко У.А., Пидгирный Я.М., СвитлыкЮ.О., СвитлыкГ.В.
Львовский национальный медицинский университет имени Данила Галицкого, г. Львов, Украина
Анализ периоперационного ведения пациентов с сопутствующей сердечно-сосудистой патологией при некардиальных операционных вмешательствах
Резюме. Актуальность. Хорошо спланированная и обоснованная дооперационная подготовка является важным инструментом снижения риска периоперационных осложнений. Европейским обществом кардиологов (ESC, 2014) и Европейским обществом анестезиологов (ESA, 2018) опубликованы рекомендации по подготовке пациента с сопутствующей кар-диальной патологией к некардиальным операционным вмешательствам. Однако в нашу клиническую практику данные рекомендации имплементированы недостаточно. Целью нашей работы было проанализировать рутинную дооперацион-ную подготовку пациента и выявить моменты, которые можно приблизить к рекомендованным стандартам с целью снижения периоперационных сердечно-сосудистых осложнений. Материалы и методы. Мы проанализировали 242 истории болезни пациентов, поступивших на плановое стационарное хирургическое лечение. Была проанализирована дооперационная подготовка с учетом клинических кардиальных факторов риска и факторов риска оперативного вмешательства. Результаты. Пациентам проведены стандартные обследования согласно установленным правилам. У всех пациентов зарегистрированы показатели электрокардиограммы, 47 % больным проведена эхокардиография покоя, 3 % выполнен тропонино-вый тест. С учетом интерполяции рекомендаций ESC и ESA
на нашу выборку определение функциональной способности было целесообразным у 167 человек (69 %) с последующими оценкой клинических кардиальных факторов риска и определением необходимости проведения неинвазивных стресс-тестов лицам высокого риска возникновения инфаркта миокарда и сердечной смерти. Кардиальные биомаркеры было целесообразно определить у 44 пациентов (18 %), регистрировать показатели электрокардиограммы покоя — у 127 пациентов (53 %), а эхокардиографии покоя — у 38 лиц (16 %). Такая тактика требует налаживания коммуникации между амбулаторным и стационарным звеньями медицинской системы. Выводы. Дооперационная подготовка большинства пациентов происходит в течение 24—48 часов после госпитализации в хирургическое отделение. Мы не используем определение функциональной способности пациента, не применяем шкалы оценки риска, не проводим неинвазивные стресс-тесты, недостаточно определяем кардиальные биомаркеры. Однако чаще проводим рутинные обследования, которые не являются решающими в данной клинической ситуации. В современных условиях наши клиники имеют достаточно ресурсов для внедрения рекомендаций ESC и ESA в клиническую практику. Ключевые слова: периоперационный риск; некардиальная хирургия; сопутствующая кардиальная патология
M.O. Harbar, U.A. Fesenko, Ya.M. Pidhirnyi, Y.O. Svitlyk, H.V. Svitlyk Danylo Halytsky Lviv National Medical University, Lviv, Ukraine
Analysis of perioperative management of patients with cardiovascular pathology before non-cardiac surgery
Abstract. Background. Optimal and well-grounded pre-operative assessment is an important tool for improving patients' outcomes. Despite published guidelines by the European Societies of Cardiology and Anesthesiology (ESC, ESA) Ukrainian medicine has not routinely accepted the algorithm of modern pre-operative assessment. The purpose of our study was to analyze standards of current pre-operative cardiac assessment of adults undergoing elective non-cardiac surgery and identify aspects that can be improved for the benefit of a patient and the clinic. Materials and methods. We have examined 242 elective surgery cases and peculiarities of all pre-operative assessments and interventions taking into account patients' characteristics and surgery type. Results. All patients underwent standard examinations according to the established rules. The ECG was recorded in all subjects, resting echocardiography was performed to 47 %, troponin test was in 3 %. According to ESC and ESA guidelines, functional capacity should be evaluated in 167
(69 %) individuals with further assessing clinical cardiac risk factors and non-invasive stress tests performing in persons with a high risk of myocardial infarction and cardiac death. Cardiac biomarkers should be determined in 44 patients (18 %), resting ECG was registered to 127 patients (53 %) and resting echocardiography — to 38 people (16 %). Such tactics require communication between the outpatient and inpatient units of the medical system. Conclusions. Pre-operative evaluation of almost all patients takes place within 24—48 hours after hospitalization. Elective non-cardiac surgery patients don't have sufficient time to implement interventions to improve outcomes. We don't promote functional capacity assessment, risk-scales, non-invasive stress-tests, and biomarkers for predicting adverse outcomes. Ukraine has all resources to implement current Guidelines on pre-operative evaluation to an individual patient and hospital benefits. Keywords: perioperative risk; non-cardiac surgery; concomitant cardiac pathology
