CC BY
27
Оригинальные исследования
Original Researches
МЕДИЦИНА
НЕОТЛОЖНЫХ состояний
®
УДК 616-053.9-089:612.887
DOI: 10.22141/2224-0586.4.75.2016.75818
КЛИГУНЕНКО О.М, ПЛОЩЕНКО Ю.О.
Кафедра анестез'юлог'И, ¡нтенсивно! терапИ та медицини нев'дкладнихстанв ФПО A3 «Анпропетровська медична академт МОЗ Укра/ни», м. Aн¡про, Укра'/на
3MiHM PiBHß MAPKEPiB ЗАПАЛЕННЯ ТА УШКОДЖЕННЯ ЕНДОТЕЛ1Ю ПРИ ПОЗАСЕРЦЕВИХ ОПЕРАТИВНИХ ВТРУЧАННЯХ
У ПАЩвНПВ ПОХИЛОГО BiKy
Резюме. Актуальтсть. Збыьшення чuсельностi nацieнтiв похилого вжу е серйозною проблемою як для х^ рургп, так i для анестезюлоги. Найбиьш тяжким ускладненням перюперацшного перюду у хворих похилого вшу ерозвиток нфаркту мюкарда. Порушення функцп ендотелю вiдiграе важливу роль у розвитку шемiчноi хвороби серця. Синтез ендотелту-1 визначае дисфункцт ендотелт та значно випереджае появу клжчних ознак захворювання. 1ншим важливим маркером розвитку ускладнень слугуе ттерлей-кт-6 — у хворих спостеркаеться активащя запального процесу. Однак практично немае даних, при-свячених аналiзу маркерiв запалення в пацiентiв з шемiчною хворобою серця з точки зору перюперацш-них ускладнень в некардiальнiй хiрургii. Метою роботи були вивчення й оцтка функцюнального стану ендотелт й динамки рiвня прозапального ттерлейкту-6у хворих похилого вку 1з супутньою серцево-судинною патологiею в перед- та тсляоперацшному перюдi некардiальних хiрургiчних втручань. Мате-рiали та методи. Обстежеш 55хворих вком вгд 60 до 82рошв, як надходили в лкарню для проведення планового оперативного втручання на органах черевно'1' порожнини. Проведет лабораторш доЫдження з визначенням рiвнiв ендотелну-1 та шmерлейкшу-6 в ЕДТА-плазмi за допомогою iмуноферменmного аналЬзу. Результати. Доведено, що у хворих похилого вку тдвищен рiвнi ендотелну-1 та прозапального шmерлейкiну-6 у плазмi кровi, що свiдчиmь про наявшсть дисфункцп ендотелю та активацю проза-пально'1' системи. У ранньому тсляоперацшному перюдi ендотелш судин реагуе викидом вазоконстрик-торного та прозапального маркерiв на операцшну травму. До п'яmо'iдоби тсляоперацшного перюду на-явн ознаки дисфункцп ендотелю та запалення у хворих похилого вку зменшуються, але не зникають остаточно. Висновок. Установлене врезульmаmi доЫдження тдвищеннярiвнiв ендотелну-1 та нтер-леш^у-б тдтверджуе дан про 1'хроль як маркерiв дисфункцп ендотелю. Ключовi слова: анестезия, серцево-судинн захворювання, ендотелш, цитокни.
Вступ
Швидкий розвиток медицини призводить до збшьшення тривалост життя населення, у результат чого постшно зростае кшьюсть людей похилого вжу. Збшьшення чисельност таких пащенпв е серйозною проблемою як для хiрургп, так i для анестезюлоги. Близько половини оперованих хворих вщ-носяться до групи старшого вжу, що збшьшуе ризик розвитку кардiальних ускладнень.
Серцево-судинш захворювання е одними з най-бшьш поширених, що визначають високий рiвень тимчасово! та стшко'1 непрацездатносп, велию трудовi й економiчнi витрати та високу смертнють (Москаленко В.Ф., Коваленко В.М., 2012). Незва-жаючи на значш досягнення сучасно! кардюлогп, що дозволяють суттево полшшити яюсть дiагности-ки, л^вання й профшактики захворювань системи кровооб^, частка iшемiчноi хвороби серця (1ХС) серед причин смерт в даний час залишаеться най-бшьш високою.
Щороку вщ 500 000 до 900 000 чоловж перено-сять нефатальний шфаркт мюкарда (1М), зупинку серця або вмирають вщ коронарно! патологи в ш-тра- або ранньому тсляоперацшному перюдах (De-veraux P.J., Goldman L., 2015; Mangano D., 2009).
Летальт результати внаслщок серцево-судинних причин тд час великих позасерцевих операцш ста-новлять 0,5—1,5 %, а будь-яю кардiальнi ускладнен-ня - 2-3,5 % (Poldermans D., Bax J.J., 2009). Най-бшьш частим ускладненням е шфаркт мюкарда, що супроводжуеться високою летальшстю — 15-25 % (Deveraux P.J., Goldman L., 2015). 1ншими усклад-
Адреса для листування з авторами: Площенко Юлiя Олександрiвна E-mail: ploshchenko@yandex.ua
© Клигуненко О.М., Площенко Ю.О., 2016 © «Медицина невiдкладних сташв», 2016 © Заславський О.Ю., 2016
неннями е смерть вщ серцевих причин, тяжш пору-шення ритму серця, декомпенсац1я хротчно! серцево'! недостатност1 (ХСН).
При цьому похилий в1к враховуеться як фактор, що п1двищуе ступ1нь операцшно-анестезюлопчно-го ризику, нав1ть за вщсутносп супутн1х захворю-вань.
Анестез1олог1чний ризик збшьшуеться при на-явност1 гшертошчно! хвороби, 1шем1чно! хвороби серця, хротчно! застшно! серцево'! недостатносп, хрон1чних неспециф1чних захворювань леген1в, цу-крового д1абету, хвороб периферичних судин, ни-рок, суглоб1в, зм1н у центральнш нервов1й систем1.
Основними мехашзмами, що призводять до роз-витку гострого коронарного синдрому, нестабшьно! стенокардп та гострого 1нфаркту м1окарда, е атеросклероз i тромбоз.
Вивчено безлiч факторiв ризику розвитку i про-гресування 1ХС, проте поки не вдалося повнютю по-яснити, що е першопричиною i основним пусковим мехашзмом гострих коронарних ускладнень. Остан-шм часом широко обговорюеться запальна теорiя атеросклерозу. Численнi клiнiко-патологiчнi та екс-периментальнi дослщження останнгх рокiв свщчать, що артерiальна стiнка при атеросклерозi вражаеться за участю iмунних механiзмiв. В результатi запален-ня вщбуваються потовщення внутрiшнього шару артерп, некроз серединного шару, сегментарна про-лiферацiя клггин внутршнього i середнього шарiв, вщкладення лшщв i кальцiю, утворення тром61в на патологiчно змiненiй сегментарнш дглянщ артерп. Дестабiлiзацiя атеросклеротично! бляшки визнача-еться високою активнiстю хрошчного запального процесу.
Останнiм часом особлива увага придшяеться ви-вченню рол1 ендотелго судин (Luscher T.F., 2007; Celermajer D.S., 2007; M. Remzi Onder, 2006) i за-палення (Насонов 6.Л., 2012; Братусь В.В., Шумаков В.О., 2014) як основних етюпатогенетичних фактор!в цього захворювання. Стутнь ендотель ально! дисфункц!!, змiна р!вшв показникiв, що ха-рактеризують штенсившсть запального процесу, пов'язанi з вираженютю атеросклеротичного ура-ження коронарних артерш, станом атеросклеротично! бляшки i, в1дпов1дно, тяжк1стю кл1н1чного стану хворого (Титов В.Н., 2001; Лутай М.1., 2003). Визна-чення функщ! ендотелго та нових високочутливих маркерiв запалення дозволяе оц1нити активнiсть перебiгу атеросклеротичного процесу i видшити на цш основ1 категорiю хворих 1з високим ризиком ускладнень.
Порушення функщ'! ендотелiю вщграе величез-ну роль у розвитку 1ХС. В ендотел!! виробляеться ряд речовин, що чинять судинозвужувальну i про-коагулянтну д1ю, а також фактори 1з судинорозши-рювальним i антикоагулянтним ефектами.
Неушкоджений ендотелш мае антикоагулянтну, антитромботичну й антиагрегацшну активнiсть i за-безпечуе вшьний т1к кров1 по кровоносних судинах. При 1ХС ситуац!я протилежна: переважае продук-ц1я ендотелiальних факторiв, що чинять прокоагу-
лянтний i проагрегантний ефект. Синтез ендотель ну-1 визначае дисфункцiю ендотелiю, е пусковим мехашзмом у патогенезi серцево-судинних захворювань i значно випереджае появу клшчних ознак захворювання (Полонецький Л.З. i спiвавт., 2013). Ендотелiн-1 е потужним i довготривалим судин -ним констриктором (Randall M., 2010). Пiдвищення вмюту ендотелiну-1 вiдзначено при гострому 1М i серцевiй недостатностi (Амосова Е.Н., 2006., Князь-кова I.I., 2011). Саме ендотелш-1 е не тГльки маркером вазоконстрикцГ! коронарних судин та 1ХС, вiн також справляе пошкоджуючий ефект на серцевий м'яз, що може призвести до розвитку кардiальних ускладнень у перюперацшному перюдь
1ншим важливим маркером розвитку ускладнень слугуе iнтерлейкiн-6 — бiлок iз молекулярною ма-сою 26 кДа, вiдноситься до багатофункцiональних цитокiнiв i стимулюе пролiферацiю Т-лiмфоцитiв, макрофагiв, ендотелiальних клiтин, виступае як фактор росту й диференцговання В-лiмфоцитiв, ге-патоципв i нейронiв, пiд його впливом активуються клiтини ендотелiю, моноцити й вщбуваються про-коагулянтнi реакцГ!, вш модулюе iмунологiчнi про-цеси, запалення, пролiферацiю i апоптоз.
За даними лггератури, спостерiгаеться активацiя запального процесу у хворих Гз гострими коронар-ними синдромами, нестабГльною стенокардГею та в раннш постГнфарктний перГод (Biasucci L.M., 2009; Danesh J., 2000; Liuzzo G., 2011; Maseri A., 2012; Ridker P.M., 2013; Пархоменко О.М., 2003), проте практично немае даних, присвячених аналГзу мар-керГв системного запалення у хворих на 1ХС з точки зору перюперацшних ускладнень у некардГальнш хГрургГ!.
Метою роботи були вивчення й ощнка функцю-нального стану ендотелГю й динамГки рГвня проза-пального штерлейкшу-6 у хворих похилого вГку з супутньою серцево-судинною патологГею в перед-та пГсляоперацГйному перГодГ некардГальних хГрур-гГчних втручань.
MaiepiaA та методи дослщження
КлГнГчне дослщження виконано в клшщГ кафе-дри анестезюлогГ!, штенсивно! терапГ! та медицини невГдкладних сташв ФПО ДЗ «Дншропетровська медична академГя» МОЗ Укра!ни. КлГнГчна база — КЗ «Шоста мГська клГнГчна лжарня» ДОР.
ОбстеженГ 55 хворих вжом вГд 60 до 82 роюв, якГ надходили в лГкарню для проведення планового оперативного втручання на органах черевно! по-рожнини.
КритерГ! включення пацГентГв в дослГдження:
— пащенти обох статей;
— вГк вщ 60 до 85 рокГв;
— фГзичний статус пацГентГв за класифжащею ASA — II—III;
— проведення планового оперативного втручан-ня середньо! тривалостГ на органах черевно! порож-нини в умовах тотально! внутршньовенно! анестезГ!.
КритерГ! виключення:
— вГдмова пацГента вГд участГ в дослГдженнГ;
60
Медицина неотложных состояний, p-ISSN 2224-0586, e-ISSN 2307-1230
№ 4 (75) • 2016
— фiзичний статус за класифiкацieю ASA — IV;
— наявнiсть в aHaMHe3i полiвaлентноï алергИ, де-компенсованого цукрового дiабету, гострого пору-шення мозкового кровообiгу, ешлепсИ, органiчного ушкодження центрально! нервовог системи.
КритерИ дострокового припинення досль дження:
— неможливiсть провести дослщження вщповщ-но до протоколу;
— смерть пацieнта.
Хворi були репрезентативними за основними демографiчними показниками: за статтю, вiком, тяжкiстю стану за класифжащею ASA, iндексом маси тша. Використовували облiк демографiчних та метричних показникiв, супутня патологiя врахо-вувалась за системами: серцево-судинна, дихаль-на, сечовидшьна, ендокринна, система гемостазу з урахуванням превалюючог. Передоперацiйна пщ-готовка хворих похилого вiку iз серцево-судин-ною патологieю проводилася зпдно з рекоменда-ц1ями ESC Guidelines for pre-operative cardiac risk assessment and perioperative cardiac management in non-cardiac surgery (2014). Додатково до класифжа-цИ ASA хворих стратиф^вали за ризиком серце-во-судинних ускладнень за шкалою EuroScore. Усi пащенти отримували фармакологiчне лiкування 1М та aртерiaльноï гшертензИ з включенням нгграпв, P-aдреноблокaторiв, iнгiбiторiв анпотензинпере-творюючого ферменту, частина хворих — iз застосу-ванням антагонiстiв кальцiю та дiуретикiв.
Лабораторнi дослiдження з визначенням ендо-телiну-1 та iнтерлейкiну-6 в ЕДТА-плазмi за допо-могою iмуноферментного аналiзу (набiр Biomedica i Elisa Diameb, Францiя) проводилися на базi дia-гностичного центру медичнох академт Дослщжен-ня проходили вiдповiдно до вимог.
Статистичну обробку отриманих результатiв ви-конували за допомогою пакета програм MS Excel 2007. Данi наведет у виглядi M ± m. Статистично вiрогiдним вважали значення p < 0,05.
Резудьтати
При проведент передоперaцiйного обстеження хворих iз врахуванням оперaцiйно-нaркозного ри-зику за ASA було виявлено, що тяжкiсть стану 58 % пащенпв вiдповiдaлa II ступеню ризику, 42 % — III.
При aнaлiзi супутньог патологИ iшемiчнa хвороба серця у виглад дифузного та атеросклеротичного кардюсклерозу зустрiчaлaсь у 30,6 та 58,3 % випад-
кiв вiдповiдно; гшертензивне серце було в 4,37 % хворих, порушення ритму — в 11,6 %. Додатково патолопя дихальнох системи як супутня видшена у 27,4 % хворих, порушення ендокриннох системи — у 3 %, сечовивщно! — у 8,51 % пащенпв похилого в^. Вiд варикознох хвороби нижтх кiнцiвок страждали 11,4 % хворих. Майже у 25 % пащенпв похилого вiку з патолопею черевнох порожнини було вiдмiче-но наявнють поеднанох патологи за кглькома системами.
Нами було проведено порiвняння рiвнiв ендо-телiну-1 у хворих похилого вжу з супутньою сер-цево-судинною патологiею в до- та шсляоперацш-ному перiодi на 1-шу та 5-ту добу пiсля операци. В дооперацiйному перiодi рiвень ендотелшу-1 у всiх пацiентiв був значно тдвищений (на 45 %) порiв-няно з референтними значеннями (у здорових осiб, за лiтературними даними, — 0,1—0,35 фмоль/мл) (табл. 1). Таким чином, лабораторно ми отримали пщтвердження проявiв серцево-судиннох патологи з ознаками дисфункци ендотелiю в пащенпв, яким планувались некардiальнi хiрургiчнi втручання. На першу добу пiсля операци рiвень маркера, який ми дослщили, вiрогiдно пiдвищувався порiвняно з передоперацшними значеннями. До п'ятох доби шсляоперацшного перiоду рiвень ендотелiну-1 в групах дослщження вiрогiдно знижувався до пере-доперацiйного вихiдного рiвня, але не досягав ре-ферентних значень.
Рiвень iнтерлейкiну-6 у дооперацшному перiодi у всiх пащенпв перевищував референтнi значення у
2 рази. На першу добу тсля операци рiвень маркера, який ми дослiджували, пiдвищувався порiвняно
3 передоперацшними значеннями до 10 разiв. До п'ятох доби вiдзначалася позитивна динамжа у ви-глядi зниження показника практично в 3,5 раза по-рiвняно з раннiм пiсляоперацiйним перюдом, але вiн не досягав значень до оперативного втручання (табл. 2).
Обговорення
Вщомо, що синтез ендотелiну-1 багато в чому визначае дисфункщю ендотелiю, що е пусковим механiзмом у патогенезi серцево-судиннох патологи (атеросклероз, артерiальна гiпертензiя, тромбо-утворення), i значно випереджае появу клiнiчних ознак захворювання (Полонецький Л.З. i спiвавт., 2013). Ендотелш-1 е потужним i тривалодгочим судинним констриктором з ефективнiстю, що на
Таблиця 1. Значення ендотелiнy-1 на етапахдослдження
Маркер 1-й етап 2-й етап 3-й етап
Ендотелш-1, фмоль/мл 0,556 i 0,020 0,627 i 0,010* 0,582 i 0,013*
Примака: * — в1рогщн1сть змн значень за етапами (р < Q,Q5). Таблиця 2. Значення iнтеpлейкiнy-6 на етапахдосл'1дження
Маркер 1-й етап 2-й етап 3-й етап
1нтерлейшн-6, пмоль/мл 4,81 i 0,9 35,39 i 13,4* 10,47 i 1,20*
Примтка: * — в1рогщн1сть змн значень за етапами (р < Q,Q5).
Примтка: * — в1рогщн1сть змн значень за етапами (р < Q,Q5).
порядок перевищуе вазоконстрикторний потенщ-ал ангГотензину II (Randall M., 2011), за що справедливо отримав характеристику найпотужшшого з усГх вщомих короткоживучих, але довготривалих медГаторГв. КардГальш ефекти ендотелГну-1 (вазо-констрикцГя й ГшемГя) реалГзуються через рецептор-ний апарат (рецептори субтипу А), локалГзований в основному в гладкш мускулатурГ вГнцевих артерГй. Певна кГлькГсть рецепторГв, чутливих до ендоте-лГну-1, виявлена на мембранах кардГомГоцитГв, !х число збГльшуеться одночасно з пГдвищенням рГвня ендотелГну-1 в кровГ в умовах експериментального i клГнГчного Гнфаркту мюкарда (Battistelli S., 2015), що дае тдставу припускати безпосереднГй вплив пептиду на мюкард. Пщвищення вмГсту ендотель ну-1 в периферичнГй кровГ вщзначено при гострому 1М та серцевш недостатностГ (Амосова Е.Н., 2006; Князькова I.I., 2004). КонцентрацГя Гмунореактив-ного ендотелшу-1 значно пщвищена у пащенпв з гГпертонГчною хворобою II—III стадГ! i симптоматичною артерГальною гшертензГею (Stangl R., 2010). 6 даш про переважно локальну продукцГю ендотель ну-1 при серцевГй недостатностГ i порушеннГ серце-вого ритму (Horio J., 2015; Stangl R., 2010).
Таким чином, можна припустити, що ендоте-лГн-1 е не тгльки маркером i виразником вазокон-стрикцГ! вГнцевих судин та 1ХС, але i чинить ушко-джуючий ефект на серцевий м'яз безпосередньо, що може призвести до розвинення кардГальних усклад-нень у перГоперацГйному перюдь
Встановлене в результатГ дослГдження вГропдне пщвищення рГвнГв ендотелГну-1 та штерлейкшу-6 у хворих Гз серцево-судинними захворюваннями, яким проводяться некардГальнГ х1рургГчнГ втручан-ня, порГвняно з референтними значеннями пщтвер-джуе данГ про роль ендотелшу-1 та ГнтерлейкГну-6 як маркерГв дисфункцГ! ендотелГю.
Висновки
1. У хворих похилого вГку з супутньою серцево-судинною патологГею, яким плануеться проведення некардГальних хГрургГчних втручань, виявлено вГро-гГдне пГдвищення рГвнГв ендотелшу-1 i прозапаль-ного ГнтерлейкГну-6 в плазмГ кровГ, що свГдчить про наявшсть дисфункцГ! ендотелГю та активащю проза-пально! системи.
2. У ранньому шсляоперацшному перГодГ ендо-телГй судин реагуе викидом вазоконстрикторного та прозапального маркерГв на операцшну травму.
3. ,3,o n'flTo'i go6u nicnaonepamHHoro nepiogy o3HaKH gHc^yHKm'i eHgoTeniro Ta 3ananeHHA y XBopHX noxunoro BiKy 3MeHmyroTbca, ane He 3HHKaroTb ocTa-TOHHO.
4. flna yToHHeHHA MexaHi3MiB BnnHBy i HacnigKiB HaaBHoi eHgoTenianbHoi i 3ananbHoi guc^yHKmi Heo6-xigHi noganbmi gocnigxeHHA.
CnMCOK AiTepaiypM
1. Arora V., Velanovich V., Alarcon W. Preoperative assessment of cardiac risk and perioperative cardiac management in noncardiac surgery // International Journal of Surgery. — 2011. — Vol. 9, Issue 1. — P. 23-28.
2. Bill K.M. Anaesthesia for patients with cardiac disease undergoing non-cardiac surgery // Anaesthesia and Intensive Care Medicine. — 2012. — Vol. 13, Issue 10. — P. 519-523. DOI:http://dx.doi. org/10.1016/j.mpaic.2012.08.010.
3. Cannesson M., Earing M.G., Collange V., Kersten J.R. Anesthesia for noncardiac surgery in adults with congenital heart disease// Anesthesiology. — 2009. — Vol. 111, Issue 2. — P. 432-440.
4. Fleisher L.A., Fleischmann K.E., Auerbach A.D. et al. ACC/ AHA Guideline on Perioperative Cardiovascular Evaluation and Management of Patients Undergoing Noncardiac Surgery: Executive Summary: A Report of the American College of Cardiology/American Heart Association Task Force on Practice Guidelines // J. Am. Coll. Cardiol. — 2014. — Vol. 64, Issue 22. — P. 2373-2405.
5. Sarwar N., Butterworth A.S., Freitag D.F., Gregson J., Wil-leit P., Gorman D.N. et al. Interleukin-6 receptor pathways in coronary heart disease: a collaborative meta-analysis of82studies//Lancet. — 2012. — Vol. 379, Issue 9822. — P. 1205-1213.
6. Shinohara T., Takahashi N., Okada N., Ayabe R., Kondo H. et al. Interleukin-6 as an Independent Predictor of Future Cardiovascular Events in Patients with Type-2 Diabetes without Structural Heart Disease// J. Clin. Exp. Cardiolog. — 2012. — Vol. 3, Issue 9. — P. 5.
7. Tamariz L., Hare J.M. Inflammatory cytokines in heart failure: roles in aetiology and utility as biomarkers//Eur. Heart J. — 2010. — Vol. 31, Issue 7. — P. 768-770.
8. Tomas M.J., Baluyot P.M., Santos A.L.D., Faustino J., Licu-dine E. et al. Interleukin 6 as a Biomarker of Ischemic Heart Disease // International Journal of Scientific and Research Publications. — 2015. — Vol. 5, Issue 7. — P. 1-4.
9. Jankowich M.D., Wu W.Ch., Choudhary G. Association of Elevated Plasma Endothelin-1 Levels With Pulmonary Hypertension, Mortality, and Heart Failure in African American Individuals: The Jackson Heart Study // JAMA Cardiol. Published online 2016. Available at: http://cardiology.jamanetwork.com/article. aspx?articleid=2527091.Doi:10.1001/jamacardio.2016.0962.
10. Kitada K., Ohkita M., Matsumura Y. Pathological Importance of the Endothelin-1/ETB Receptor System on Vascular Diseases // Cardiology Research and Practice. — 2012. — Vol. 2012. — P. 7.
11. Latus H., Karanatsios G., Basan U, Salser K., Müller S. Clinical and prognostic value of endothelin-1 and big endothe-lin-1 expression in children with pulmonary hypertension //Heart. — 2016. — Vol. 102. — P. 1052-1058.
OTpuMaHO 11.02.16 ■
Клигуненко E.H., Площенко Ю.А.
Кафелра анестезиологии, интенсивной терапии и мелицины неотложных состояний ФПО ГУ «Днепропетровская медицинская академия МЗ Украины», г. Днепр, Украина
ИЗМЕНЕНИЯ УРОВНЯ МАРКЕРОВ ВОСПАЛЕНИЯ И ПОВРЕЖДЕНИЯ ЭНДОТЕЛИЯ ПРИ ВНЕСЕРДЕЧНЫХ ОПЕРАТИВНЫХ
ВМЕШАТЕЛЬСТВАХ У ПАЦИЕНТОВ ПОЖИЛОГО ВОЗРАСТА
Резюме. Актуальность. Увеличение численности по- жилого возраста является развитие инфаркта миокарда.
жилых пациентов является серьезной проблемой как для Нарушение функции эндотелия играет важную роль в
хирургии, так и для анестезиологии. Наиболее тяжелым развитии ишемической болезни сердца. Синтез эндоте-
осложнением периоперационного периода у больных по- лина-1 определяет дисфункцию эндотелия и значительно
Оригинальные исследования / Original Researches ^w
опережает появление клинических признаков заболевания. Другим важным маркером развития осложнений служит интерлейкин-6 — у больных наблюдается активация воспалительного процесса. Однако практически нет данных, посвященных анализу маркеров воспаления у пациентов с ишемической болезнью сердца с точки зрения периоперационных осложнений в некардиальной хирургии. Целью работы были изучение и оценка функционального состояния эндотелия и динамики уровня провоспалительного интерлейкина-6 у больных пожилого возраста с сопутствующей сердечно-сосудистой патологией в пред- и послеоперационном периоде некардиаль-ных хирургических вмешательств. Материалы и методы. Обследованы 55 больных в возрасте от 60 до 82 лет, которые поступали в больницу для проведения планового оперативного вмешательства на органах брюшной полости. Проведены лабораторные исследования по определению
уровней эндотелина-1 и интерлейкина-6 в ЭДТА-плазме с помощью иммуноферментного анализа. Результаты. У больных пожилого возраста выявлено повышение уровня эндотелина-1 и провоспалительного интерлейкина-6 в плазме крови, что свидетельствует о дисфункции эндотелия и активации провоспалительной системы. В раннем послеоперационном периоде эндотелий сосудов реагирует выбросом вазоконстрикторного и провоспалительных маркеров на операционную травму, до пятых суток послеоперационного периода признаки дисфункции эндотелия и воспаления у больных пожилого возраста уменьшаются, но не исчезают полностью. Вывод. Установленное в результате исследования повышение уровней эндотелина-1 и интерлейкина-6 подтверждает данные об их роли как маркеров дисфункции эндотелия.
Ключевые слова: анестезия, сердечно-сосудистые заболевания, эндотелий, цитокины.
Klyhunenko O.M., Ploshchenko Yu.O.
Department of Anesthesiology, Intensive Care and Emergency Medicine of the Faculty of Postgraduate Education of the State Institution «Dnipropetrovsk Medical Academy of the Ministry of Healthcare of Ukraine», Dnipro, Ukraine
CHANGES IN MARKERS OF INFLAMMATION AND ENDOTHELIAL DAMAGE AT NONCARDIAC SURGERIES
IN ELDERLY PATIENTS
Summary. Introduction. An increase in the number of elderly patients is a serious problem for both the surgery and anaesthesi-ology. The most serious complication of perioperative period in the elderly is the development of myocardial infarction. Endo-thelial dysfunction plays an important role in the development of ischemic heart disease. The synthesis of endothelin-1 determines endothelial dysfunction and is far ahead of the appearance of clinical signs of disease. Another important marker of complications is interleukin-6 — patients have an activation of the inflammatory process. But there is a little information on the analysis of inflammatory markers in patients with ischemic heart disease in terms of perioperative complications in noncardiac surgery. Objective of the study was to examine and to evaluate the functional state of the endothelium and dynamics of proinflammatory interleukin-6 level in elderly patients with concomitant cardiovascular pathology in pre- and postoperative period of noncardiac surgical interventions. Materials and methods. The
study involved 55 patients aged 60 to 82 years, who were admitted to the hospital for elective abdominal surgery. Laboratory studies were performed with the definition of endothelin-1 and inter-leukin-6 level in EDTA-plasma using enzyme immunoassay. Results. It is proved that elderly patients have increased levels of endothelin-1 and proinflammatory interleukin-6 in the blood plasma, indicating the presence of endothelial dysfunction and activation of proinflammatory system. In the early postoperative period, vascular endothelium responds to operational trauma by a release of vasoconstrictor and proinflammatory markers. By the fifth postoperative day, the signs of endothelial dysfunction and inflammation in the elderly are reduced, but not disappeared completely. Conclusion. Increase in the levels of endothelin-1 and interleukin-6 established in the study confirms the information about their role as markers of endothelial dysfunction.
Key words: anesthesia, cardiovascular diseases, endothelium, cytokines.
