CC BY
13ОРГАШЗАЦШ МЕДИКО-ПРОФ1ЛАКТИЧНО1 СЛУЖБИ
УДК 616.1-082:614.2:362.121(477.41)(049.5) DOI http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.4118639
А. В. 1ванюк1, О. А. Канюра2
ПРОБЛЕМИ ОРГАН1ЗАЦП АМБУЛАТОРНО- ПОЛ1КЛ1Н1ЧНО1 КАРДЮЛОГ1ЧНО1 ДОПОМОГИ У КШВСЬКШ ОБЛАСТ1 (ЗА ДАНИМИ СОЦ1ОЛОГ1ЧНОГО ОПИТУВАННЯ)
1Ктвська обласна клiнiчна лiкарня;
2Нацюнальний медичний унiверситет iMeHi О.О. Богомольця
Summary. Ivanyuk A. V., Kanyura O. A. PROBLEMS OF OUTPATIENT CARDIOLOGICAL CARE ORGANIZATION IN KIEV REGION. - Kiev Regional Clinical Hospital; Bogomolets National Medical University, Kiev; e-mail: 2315 756@gmail.com.
The aim: is to study the state and problems of outpatient cardiological care organization in Kiev region based on the materials of a sociological surveyof patients.
Material and methods. Using a specially developed questionnaire, a sociological survey of 829 patients with cardio-vascular diseases (CVD), who applied to the outpatient clinics in the Kiev region was conducted in 2020. Results. It was found that only 15.8% of respondents are fully satisfied with the medical care provided on an outpatient basis; half of the patients (52.8%) are partially satisfied and one third (31.4%) are not satisfied at all. The main reasons for dissatisfaction are: long waiting for a doctor in the queue (62.2%), low availability of free provision of medicines (54.6%) and planned inpatient treatment (34.9%), inattentive attitude of medical personnel (24.3%), insufficient effectiveness of treatment (19.8%). A comparative analysis of the results of a sociological survey of three groups of patients (observed with a family doctor, a district cardiologist, and a regional cardiologicalcenter) showed that among patients receiving medical care only from a family doctor, the largest share of those who are not satisfied with its results.These patients also do not visit a doctors regularly, have problems with the availability of free medication, planned inpatient treatment, and modern surgical methods of treatment (stenting and bypass grafting). Conclusions. The results of the sociological study showed that the organization of cardiac care for the rural population of the Kiev region does not fully satisfy the population and requires optimization.
Key words: sociological research, patients with diseases of the circulatory system, cardiac care for the rural population.
Реферат. Иванюк А. В., Канюра О. А. ПРОБЛЕМЫ ОРГАНИЗАЦИИ АМБУЛАТОРНО - ПОЛИКЛИНИЧЕСКОЙ КАРДИОЛОГИЧЕСКОЙ ПОМОЩИ В КИЕВСКОЙ ОБЛАСТИ (по материалам социологического опроса). Цель работы - по материалам социологического опроса пациентов изучить состояние и проблемы организации кардиологической помощи в амбулаторно-поликлинических учреждениях Киевской области. Материалы и методы. В 2020 г. по специально разработанной анкете проведен социологический опрос 829 пациентов, обратившихся в амбулаторно-поликлинические учреждения (АПЗ) Киевской области по поводу болезней системы кровообращения (БСК). Материалы исследования обработаны с использованием статистических методов. Результаты исследования. Установлено, что только 15,8% респондентов полностью удовлетворены медицинской помощью, оказываемой в амбулаторных условиях; половина пациентов (52,8%) удовлетворена частично и одна треть (31,4%) - не удовлетворены совсем. Основными причинами неудовлетворенности
© 1ванюк А. В., Канюра О. А.
пациентовявляется: длительное ожидание приема врача в очереди (62,2%), низкая доступность бесплатного обеспечения медикаментами (54,6%) и планового стационарного лечения (34,9%), невнимательное отношение медицинского персонала (24,3%), недостаточная результативность лечения (19,8%). Сравнительный анализ результатов социологического опроса трех групп пациентов (наблюдавшихся по поводу БСК у семейного врача, районного кардиолога и в областном кардиологическом диспансере) показал, что среди пациентов, получающих медицинскую помощь только у семейного врача, наибольшая доля тех, кто не доволен ее результатами, наименее регулярно посещает врача, имеет проблемы с доступностью бесплатного обеспечения медикаментами и планового стационарного лечения, современных хирургических методов лечения (стентирование и шунтирование). Выводы. Результаты проведенного социологического исследования позволили установить, что организация кардиологической помощи сельскому населению Киевской области не вполне удовлетворяет население и требует оптимизации.
Ключевые слова: социологическое исследование, пациенты с болезнями системы кровообращения, кардиологическая помощь сельскому населению.
Реферат. 1ванюк А. В., Канюра О. А. ПРОБЛЕМИ ОРГАНВАЦП АМБУЛАТОРНО- ПОЛ1КЛШ1ЧНО1 КАРДЮЛОГ1ЧНО1 ДОПОМОГИ У КШВСЬКШ ОБЛАСТ1 (ЗА ДАНИМИ СОЦ1ОЛОГ1ЧНОГО ОПИТУВАННЯ). Мета роботи - за матерiалами соцюлопчного опитування пащенпв вивчити стан та проблеми оргашзацп кардюлопчно! допомоги у амбулаторно-полжлшчних закладах Ки!всько! обласп. Матерiали i методи. У 2020 р. за спещально розробленою анкетою проведене соцiологiчне опитування 829пацieнтiв, яш звернулися до амбулаторно-полiклiнiчних закладiв (АПЗ) Ки!всько! областi з приводу хвороб системи кровообиу (ХСК).Матерiали дослiдження опрацьоваш iз використанням статистичних методiв. Результати дослвдження. Встановлено, що тiльки 15,8% респонденпв повнiстю задоволенi медичною допомогою, яка надаеться в амбулаторних умовах; половина пащенпв (52,8%) задоволена частково i одна третина (31,4%) - незадоволена зовсiм. Основними причинами невдоволеносп одержаною у АПЗ медичною допомогою пащенти назвали: тривале очiкування на прийом лiкаря у черзi (62,2%), низьку доступшсть безкоштовного забезпечення медикаментами (54,6%) та планового стацюнарного лшування (34,9%), неуважне ставлення медичного персоналу (24,3%), недостатню результативнiсть лiкування (19,8%). Порiвняльний аналiз результатiв соцiологiчного опитування трьох груп пацiентiв (як1 спостерталися з приводу ХСК у амейного лiкаря, районного кардiолога i у обласному кардiологiчному диспансерi) засвiдчив, що серед пащенпв, як1 одержують медичну допомогу лише у сiмейного лжаря, найбiльша частка тих, хто не задоволений 11 результатами, нерегулярно ввдвщуе лiкаря, мае проблеми iз доступом до безкоштовного забезпечення медикаментами та планового стацюнарного лшування, сучасних х1рурпчних методiв лiкування (стентування та шунтування). Висновки. Результати проведеного соцiологiчного дослщження дозволили встановити, що органiзацiя кардюлопчно! допомоги сшьському населенню Ки!всько! обласп не щлком задовольняе населения i вимагае ошгашзаци.
Ключовi слова: соцюлопчне дослвдження, пацiенти з хворобами системи кровообиу, кардiологiчна допомога сiльському населенню.
ВСТУП
Актуальшсть проблеми удосконалення оргашзацп кардюлопчно! допомоги сшьському населенню обумовлена високою поширенютю хвороб системи кровооб^ (ХСК), скороченням державного фiнансування кардiологiчно! служби та витiсненням !! з первинно! ланки системи охорони здоров'я, знищенням профiлактичного напрямку i низьким рiвнем задоволеностi населення даним видом медично! допомоги [1, 2, 3, 4].
На думку Решетшкова А. В. (2014), за допомогою соцюлопчного опитування може «здшснюватись соцюлопчне осмислення стану системи охорони здоров'я, як найважлившо! сфери сустльства та !! сощальних iнститутiв, ролi i мiсця медицини, охорони здоров'я, лжаря i пащента» [5].
Мета роботи - за матерiалами соцiологiчного опитування пацiентiв вивчити стан та
проблеми оргашзаци кардiологiчноï допомоги у амбулаторно-полмшчних закладах Ки1всько1 областi.
Матерiали i методи. У 2020 р. у Кшвсьшй областi проведене соцiологiчне опитування пацieнгiв, як1 звернулися до АПЗ област i3 приводу хвороб системи кровообиу. Репрезентативна вибiрка налiчувала829 респонденпв, котрi у ходi аналiзу одержаних матерiалiв дослщження були розподiленi на три групи: 1-а група - пащенти, як1 спостерiгалися з приводу ХСК у обласному кардiологiчному диспансерi (ОКД) -281 особа; 2-а група - пащенти, як спостерiгалися амейним лiкарем у закладах первинно1 медичноï допомоги (лiкарськi амбулаторiï, центр ПМСД) - 269 осiб; 3-тя група - пащенти, яш спостерiгались районним кардюлогом у центральнiй районнiй Мкарт (ЦРЛ) - 279 осiб. У сощолопчному опитуваннi взяли участь 53,9% жшок i 46,1% чоловiкiв. Вш опитаних пацiентiв коливався вiд 18 до 85 рошв i становив у середньому 55,1 рок1в. Переважну бiльшiсть (68,5%) опитаних склали особи старше 50 рошв. Вщмшностей у статево -вжовому складi 3-х груп пацiентiв не виявлено (р <0,05).
Сощолопчне дослiдження проведене за спещально розробленою програмою. Анкети заповнювалися респондентами анонiмно. Показник повернення анкет склав 94,0%. Статистична обробка результапв соцiологiчного дослiдження передбачала використання методiв статистичного групування, табличного зведення, ощнки статистичноï суттевостi вiдмiнностей результатiв сощолопчного опитування,проведених серед рiзних груп пащенпв, за допомогою параметричних (Стьюдента (t)) та непараметричних (Пiрсона (х2)) критерив. Рiзниця м1ж результатами соцiологiчного опитування вважалася статистично вагомою за умови ймовiрностi безпомилкового прогнозу бiльше 95% (p<0,05). Статистична обробка матерiалiв дослщження виконана за допомогою пакетiв стандартних статистичних програм Statistica 8,0 та Microsoft Excel.
Результати дослщження. З метою вивчення стану та проблем оргашзаци кардiологiчноï допомоги сiльським жителям у АПЗ проведене сощолопчне опитування 829 пащенпв з ХСК, яш звернулися до закладiв охорони здоров'я (ЗОЗ) Кшвсько1' областi. Результати аналiзу матерiалiв опитування засвiдчили, що в щлому пацiенти з ХСК спостериалися лiкарями регулярно у 40,4% випадшв, нерегулярно - у 43,6%, не спостериалися взагалi - у 16% (табл. 1).
Таблиця 1
Регуляршсть спостереження у .пкаря пацieнтiв з хворобами системи Kp0B006iry, %
Регуляршсть спостереження Всього 1 група 2 група 3 група
Регулярно 40,4 44,4 23,1* 53,7
Нерегулярно 43,6 51,0 40,9 38,8
Не спостер^алися 16,0 4,6 36,0* 7,5
Всього 100,0 100,0 100,0 100,0
*мiжгруповi eidMiHHocmi вiрогiднi, р <0,05
Встановлено, що респондента 2-1 групи (пащенти амейних лiкарiв) спостерiгались регулярно з приводу хвороб системи кровообиу достовiрно рiдше (тiльки у 23,1%), проти 44,4% у 1-й групi (ОКД) i 53,7% у 3-й груш (ЦРЛ) (р <0,05). Третина (36,0%) респонденпв з 2-1 групи не спостериалася зовам, тодi як у першш i у третiй груш частка таких пацiентiв була вiрогiдно меншою (4,6% i 7,5%, ввдповщно, р <0,05).
Аналiз методiв, яш використовувалися для лiкування ХСК (табл. 2), засввдчив, що 95,8% пащенпв отримували медикаментозне лiкування, кожному п'ятому (в 21,0%) було проведено стентування i у 6,0% - шунтування (табл. 2).
Варто зазначити, що пащентам 2 групи достовiрно рвдше було проведене шунтування (2,6% проти 10,7% в першш i 7,1% у третш групi, р <0,05) i стентування (13,2% проти 35,3% в першш i 14,6% у третш груш, р <0,05).Медикаментозне лжування одержували практично усi пацiенти.
Таблиця 2
Розподм респондентiв за видами проведеного ним лшування, %_
Види лiкування Всього 1 група 2 група 3 група
Шунтування 6,9 10,7 2,6* 7,4
Стентування 21,0 35,3* 13,2 14,6
Медикаментозне лiкування 95,8 87,4 100,0 100,0
1нше 6,0 8,0 3,5 6,7
* мiжгруповi вiдмiнностi вiрогiднi, р<0,05
Частота ввдввдувань АПЗ з приводу ХСК сввдчить, з одного боку, про тяжшсть захворювання, з шшого - про медичну активнiсть пащенпв. Встановлено, що в цiлому, найбшьшу частку склали тi хворi, яш вiдвiдували АПЗ з приводу ХСК 1-2 рази на рж (43,5%). 34,0% пащенпв ввдввдували АПЗ шлька разiв на мiсяць. Тiльки 3,8% опитаних пацieнтiв зверталися з приводу свого захворювання дешлька разiв на тиждень. Майже кожен п'ятий хворий з ХСК (18,7%) впродовж року жодного разу не вщввдав АПЗ (рис. 1).
^ 60 40 20 0
I Кшька разiв на тиждень
Всього 3,8
1 група 3
2 група 0
3 група 8,6
I Декшька разiв на мiсяць
34
32,9
24,5
44,5
■ 1 -2 рази на рж
43,5
46,6
48,4
35,4
Рис. 1. Розподiл респондентiв за частотою ввдввдувань АПЗ з приводу ХСК, %
Порiвняльний аналiз частоти звернень до АПЗ серед трьох груп респондентiв засвiдчив, що пащенти, як1 обслуговувались у ЦРЛ, мали бшьш високу медичну активнiсть, порiвняно iз пацiентами лiкарських амбулаторiй та ОКД.
Вивчення рiвня задоволеностi результатами надано! медично! допомоги в АПЗ при хворобах системи кровооб^ дозволило встановити, що в цшому, зовам невелика частка пащенпв (15,8%) була задоволена амбулаторною медичною допомогою. Бшьше половини (52,8%) були задоволенi частково i одна третина (31,4%) - незадоволеш зовсiм(табл.3).
Таблиця 3
Задоволешсть результатами надання медичноТ допомоги в АПЗ при хворобах системи __кровообиу, %___
Критерп ощнки медично! Всього 1 група 2 група 3 група
допомоги
Задовольняе 15,8 14,7 12,3 20,5
Частково задовольняе 52,8 52,6 50,0 55,7
Незадовольняе 31,4 32,7 37,7 23,8
Найбшьш незадоволеними виявилися респонденти 2 групи -37,7%, проти - 32,7% у 1-й i 23,8% - у 3-й груш (р <0,05).
Основними причинами невдоволеносп медичною допомогою у АПЗ при ХСК були -тривале оч^вання лжаря у черзi (62,2%) та низька доступшсть безкоштовного
забезпечення медикаментами(54,6%) (табл. 4).
Таблиця 4
_Причини незадоволеносп медичною допомогою у АПЗ пацicнтiв з ХСК, %_
Причини незадоволеносп медичною Всього 1група 2 група 3 група
допомогою
Тривале очжування прийому лiкаря у 62,2 62,7 58,9 65,2
черзi
Низька доступшсть безкоштовного 54,6 69,9 40,1* 53,7
забезпечення медикаментами
Низька доступшсть планового 34,9 45,4 25,8* 33,5
стацюнарного лщування
Недостатня результатившсть лжування 19,8 22,1 17,9 19,5
Неуважне ставлення персоналу 24,3 18,0* 26,1 28,8
Необхвдшсть оплати медичних послуг 16,8 27,3 7,2* 16,0
1нше 24,3 21,6 30,2 21,0
* мiжгруповi ввдмшносп достовiрнi, р<0,05
Наступнi позицп обiйняли так1 причини як низька доступшсть планового стацiонарного лiкування (34,9%), неуважне ставлення медичного персоналу (24,3%) недостатня результативнiсть лiкування (19,8%) i необхiднiсть оплати певних медичних послуг (16,8%).
Iстотнi мiжгруповi вiдмiнностi (р <0,05) мали мiсце м1ж 1 i 2 групою за такими позищями як низька доступнiсть безкоштовного забезпечення медикаментами (69,9% проти 40,1%), низька доступшсть планового стацюнарного л^вання (45,4% проти 25,8%), неуважне ставлення персоналу (18,0% проти 26,1%) i необхвдшсть оплати медичних послуг (27,3% проти 7,2%). Достовiрно розрiзнялися 1 i 3 група за часткою пащенпв, як1вказали на неуважне ставлення персоналу, як причину невдоволеносп одержаною медичною допомогою (18% проти 28,8%, р <0,05).
Про тяжшсть перебну захворювання та ефективнiсть планового лжування пацiентiв з ХСК свiдчить частота виклишв хворими екстрено! (швидко!) медично! допомоги (ЕМД). Аналiз результатiв сощолопчного дослiдження (табл. 5) засввдчив, що за ЕМД з приводу хвороби системи кровообiгу впродовж останнього року зверталося 65,5% опитаних, не зверталося - 34,5%. В основному (44,9%), пащенти з ХСК зверталися за ЕМД1-2 рази на рж, 15,1% -юлька разiв на мiсяць. Дешлька разiв на тиждень викликали ЕМД 5,5% хворих. Цей показник зростав вiд 4,7% серед пацiентiв 3 групи до 16,9% у другш i 23,8% у першiй груш (р <0,05).
Таблиця5
Частота виклишв екстреноТ медичноТ допомоги з приводу хвороб системи кровооб^у
за останнiй рж, %
Частота виклишв ШМД Всього 1 група 2 група 3 група
Кшька разiв на тиждень 5,5 7,9 0,8* 7,7
Дешлька разiв на мюяць 15,1 23,8 16,9 4,7*
1-2 рази на рж 44,9 42,2 34,4 58,3*
Не зверталися 34,5 26,1 47,9* 29,3
Всього 100,0 100,0 100,0 100,0
* мiжгруповi вiдмiнностi вiрогiднi,р<0,05
1 - 2 рази на рж зверталися за ЕМД 58,3% пащенпв 3 групи i 42,2% та 34,4%, ввдповвдно, у 1-й i 2-й групах (р <0,05).Слiд ввдмггити, що 47,9% респондентiв з друго! групи не користувалися послугами ЕМД, що можливо, пов'язане з недостатньою доступшстю ЕМД у сiльськiй мюцевосп. У двох iнших групах частка таких пащенпв бвда вiрогiдно меншою, н1ж у другiй групi (26,1% i 29,3%, вiдповiдно, р <0,05).
Крт^ем оперативностi надання ЕМД е час прибуття бригади ЕМД з моменту реестрацп звернення за ЕМД. Аналiз результатiв анкетування (рис 2.) засввдчив, що у бiльшостi випадшв (60,6%) виконуеться норматив прибуття бригади ЕМД для альсько!
шсцевосп (до 20 хв). Кожен четвертий (25,7%) респондент вказав, що очжував на бригаду ЕМД до 35 хв. Нерщким було i бтш тривале очiкування бригади ЕМД: 8,4% - до 45 хв i 5,3% - бшьше 45 хв (рис.2).
80
Всього 1 група 2 група 3 група
■ До 20 хв 60,6 68,7 37,9 75,2
До 35 хв 25,7 21,6 37,1 18,5
■ До 45 хв 8,4 6,6 14,8 3,8
■ Бшьше 45 хв 5,3 3,1 10,2 2,5
Рис. 2. Розподш респондента за часом прибуття бригади ЕМД з моменту звернення пащента з хворобою системи кровообiгу, %
Ствставлення показника оперативностi прибуття бригади ЕМД у трьох групах пащента засвщчило, що найдовше на ЕМД очжують пацiенти з друго! групи (<0,05).
Результатами надано! ЕМД залишилась задоволеною половина (53,0%) респондентiв, одна третина (34,1%) була частково задоволеною i 12,9% склали незадоволеш (рис. 3).
80 60 40 20 0
Всього 1 група 2 група 3 група
■ Задовольняе 53 54,5 46 58,7
Частково задовольняе 34,1 28,5 34,9 38,8
■ Не задовольняе 12,9 17 19,1 2,5
Рис. 3. Задоволешсть пацiентiв з ХСК результатами ЕМД, %
Вiрогiдно вищою, порiвняно iз 3-ю групою (2,5%), була частка незадоволених одержаною ЕМД у 1-й i 2-й групах (17% i 19,1%, вщповщно, р<0,05).
Висновки:
Результати проведеного сощолопчного опитування дозволили отримати характеристику оргашзащ! амбулаторно! медично! допомоги пацiентам з ХСК у АПЗ Ки!всько! обласп за неввдображеними у матерiалах статистично! звiтностi аспектами.
Встановлено, що пащенти з ХСК спостерiгалися лiкарями амбулаторно! ланки регулярно у 40,4% випадшв, нерегулярно - у 43,6%, не спостерталися взагалi - у 16%.
Показано, що пльки 15,8% респондента задоволенi медичною допомогою, яка
надаеться в амбулаторно-полмшчних умовах. Бiльше половини пащенпв (52,8%) задоволенi частково i одна третина (31,4%) - незадоволеш зовам.
Основними причинами невдоволеносп одержаною у АПЗ медичною допомогою пащенти Í3 ХСК назвали: тривале оч^вання на прийом лiкаря у черзi (62,2%), низьку доступнiсть безкоштовного забезпечення медикаментами (54,6%), низьку доступнiсть планового стацюнарного лiкування (34,9%), неуважне ставлення медичного персоналу (24,3%), недостатню результатившсть лiкування (19,8%).
Порiвняльний аналiз результапв соцiологiчного опитування трьох груп пащенпв (як1 спостерiгалися з приводу ХСК у амейного лiкaря, районного кардюлога i у обласному кaрдiологiчному диспансер^ засввдчив, що серед пaцiентiв, яш одержують медичну допомогу лише у амейного лжаря, нaйбiльшa частка тих, хто не задоволений !! результатами, нерегулярно ввдвщуе лiкaря, мае проблеми iз доступом до безкоштовного забезпечення медикаментами та планового стацюнарного л^вання, сучасних х1рурпчних методiв лiкувaння (стентування та шунтування), а також своечасно! екстрено! медично! допомоги.
Таким чином, результата проведеного соцiологiчного дослiдження дозволили встановити, що оргашзащя кардюлопчно! допомоги сшьському населенню Ки!всько! облaстi не цшком задовольняе населення i вимагае ошгашзацп.
Перспективи подальших дослiджень. Отримaнi результати будуть використaнi при побудовi концептуально! моделi обласного кaрдiологiчного центру на принципах державно -приватного партнерства.
Лггература:
1. Мезенцева Н. Захворюванють i здоров'я населення в Укра!ш: суспшьно-геогрaфiчний вимiр. /Н. Мезенцева, С. Батиченко, К Мезенцев. - Ки!в: ДП «Пршт Сервю», 2018. — 136 с.
2. Сердечно - сосудистые заболевания. 2017 г. Информационный бюллетень ВОЗ. Режим доступа: https://www.who.int/ru/news-room/fact-sheets/ detail/ cardiovascular-diseases-cvds).
3. Коваленко В. М. Серцево-судинш хвороби: медично-сощальне значения та стратепя розвитку кардюлоги в УкраМ/ В. М. Коваленко, А. П. Дорогой // Укра!нський кaрдiологiчний журнал. - 2016, додаток 3. - С. 5 - 14
4. Проблеми здоров'я i медично! допомоги та модель покращання в сучасних умовах: поабник для кардюлопв, ревматолопв, терапевпв, оргaнiзaторiв охорони здоров'я та лiкaрiв загально! практики / 1н-т кaрдiологi! iм. М. Д. Стражеска АМН Укра!ни; шдгот.: Мороз Д. М. та ш.; тд ред.: Коваленка В. М., Корнацького В. М. - Ки!в: Друкарня "Гордон", 2016. - 261 с.
5. Решетников А. В. Проведение медико - социологического мониторинга/ А. В. Решетников - М.: Политехресурс, 2007. - 160 с.
References:
1. Mezentseva N. Zakhvoryuvaníst' í zdorov'yanaselennya v Ukrainí: suspíl'no-geografíchniyvimír. /N. Mezentseva, S. Batichenko, K Mezentsev. - Kiiv: DP Prínt Servís, 2018. — 136 р.
2. Serdechno - sosudistyye zabolevaniya. 2017 g. Informatsionnyy byulleten' VOZ. Rezhim dostupa: https://www.who.int/ru/news-room/fact-sheets/ detail/ cardiovascular-diseases-cvds).
3. Kovalenko V. M. Sertsevo - sudynni khvoroby: medychno-sotsialne znachennya ta stratehiya rozvytku kardiolohiyi v Ukrayini / V.M. Kovalenko, A.P. Dorohyy // Ukrayinskyy kardiolohichnyy zhurnal. - 2016, dodatok 3. - P. 5 - 14.
4. Prob lemi zdorov'ya i medichnoi dopomogi ta model' pokrashchannya v suchasnikh umovakh: posib nik dlya kardiologiv, revmatologiv, terapevtiv, organizatoriv okhoroni zdorov'ya ta likariv zagal'noi praktiki / In-t kardiologii im. M. D. Strazheska AMN Ukraini; pídgot.: Moroz D. M. ta ín.; pid red.: Kovalenka V. M., Kornats'kogo V. M. - Kiiv: Drukarnya "Gordon", 2016- 261 p/
5. Reshetnikov A. V. Provedeniye medico - sotsiologicheskogo monitoringa/ A.V. Reshetnikov - M.: Politekhresurs, 2007. - 160 p.
Робота надшшла в редакщю 02.09.2020 року.
Рекомендована до друку на зaсiдaннi редакцшно! колеги пiсля рецензування
