CC BY
12
КЛИНИЧЕСКИЕ ИССЛЕДОВАНИЯ
АРТЕРИАЛЬНАЯ
■ ГИПЕРТЕНЗИЯ
РАДЧЕНКО Г.Д.1, МАРЦОВЕНКО 1.М.2, С1РЕНКО Ю.М.1
1ННЦ «1нститут кардюлоп! 'мен академика М.Д. Стражеска» АМН Украни, м. Ки!В 2Сумський кардюлопчний диспансер
ПРОФ^КТИКА СЕРЦЕВО-СУДИННИХ ЗАХВОРЮВАНЬ: ЩО ЗНАЮТЬ ПРО СВОе ЗДОРОВ'Я ^КАН, ЯК ЗАЙМАЮТЬСЯ ЛЖУВАННЯМ ПАЩеННВ З АРТЕРiАЛЬНОЮ ГiПЕРТЕНЗiеЮ
Резюме. Метою даного до^дження було вивчення nоширеностi факторiв ризику серцево-судинних ускладнень середлiкарiв, ят займаються лжуванням пацieнтiв з АГ, та ощнка заходiв щодо усунення цих факторiв за даними анотмного опитування.
До анотмного опитування були залучет 95лжарiв, ят займаються л^ванням пацieнтiв з АГ у Сумськт область Уам лжарям було запропоновано заповнити анкету, розроблену авторами статти Середнт вж лiкарiв — 43,60 ± 1,23 року, в основному це були мешканщ мкта, переважно жнки, ят в середньому 20ротв тому закЫчили вищий медичний заклад. Быьшкть iз них працювали терапевтами (31,6 %) i кардологами (29,5 %) та мали вищу фахову категорш (32,6 %). Проте достатньо велика кыьккть лiкарiв (21,1 %) зовам не мали категорп. Знали про свт рiвень АТмайже ва опитат лжарi — 97,9 %. Дiагностовану АГ мали 17,8 % лжарiв. 1з них неконтрольований АТ (> 140/90 мм рт.ст.) вiд-значався, згiдно з твердженням самих опитаних, у 94,1 %. Одтею iз причин незадовшьного контролю АТ було те, що лише 64,7 % лжарiв з АГ регулярно приймали антигшертензивт препарати. Быьшкть опитаних лжарiв, ят займаються лжуванням пацieнтiв з АГ, мали нормальну масу тша, оскыьки це переважно були молодi жЫки, ят частше ^дкують за масою тша. Ожирння мали лише 9,5 % лжарiв, надмiрну масу тша — 31,6 %. Свш рiвень загального холестерину в сироватщ кровi не знала половина опитаних лiкарiв — 50,5 %. Лише 14,7 % робили лШдограму. При цьому у 36,2 % iз тих, хто визначав рiвень загального холестерину, цей показник був тдвищеним, а статини приймали лише 47,1 % лжарiв. Незважаючи на прийом статитв, рiвень холестерину був тдвищеним у 62,5 %. 29,2 % чоловжiв-лжарiв, ят займаються лжуванням пацieнтiв з АГ, курять. Достатньо значна частка лжарiв займалася фiзич-ною активтстю — 82,1 %, але в половини опитаних тривалкть фiзичного навантаження становила менше 30хв. Регулярно солону гжу вживали 46,3 % опитаних лжарiв, а свiжi овочi та фрукти — 95,8 %. Таким чином, одним iзрезервних способiв покращення ефективностi профшактики серцево-судинних за-хворювань е бшьш ретельне впровадження змгн способу життя в лжарському середовищь Ключовi слова: лжарi, фактори серцево-судинного ризику, артерiальна гiпертензiя, модифжащя способу життя.
Контроль артерiального тиску (АТ) залишаеть-ся проблемою для сучасно! медицини та суспть-ства в цтому, адже артерiальна ппертенз1я (АГ) е найбтьш поширеним нешфекцшним захворю-ванням у свт, що призводить до передчасно! смер-т та швалщизаци багатьох людей [2]. Незважаючи на зусилля медичних, фармацевтичних та громад-ських оргашзацш, ефективно лшуеться лише мала частка пащенпв з АГ. Причини тако! незадовтьно! ситуащ! можна класифшувати як пов'язаш iз препаратами, пащентом, лжарем та системою охоро-ни здоров'я. Першi двi причини широко диску-туються, у тому чист в Украш. Щодо лiкарiв, то численш науково-практичш конференщ! в Укра!ш свщчать про визнання важливосп даного фактора в забезпеченш контролю АТ. 1снують дослщження, у яких проводили ощнку знань лiкарiв щодо осно-
вних положень лшування пащенпв iз серцево-судинними захворюваннями в Укршш [1]. Проте майже зовам немае дослщжень, у яких би вивча-лися поширешсть основних факторiв серцево-су-динного ризику та правильшсть !х корекци серед самих лiкарiв. Сумшвно, що лжар буде правильно визначати серцево-судинний ризик та лшувати пащенпв з АГ, якщо вш не в змозi впоратися зi сво!м здоров'ям. Чи може пащент довiряти лiкаревi та виконувати його вказiвки щодо модифжаци способу життя, коли сам лжар курить, страждае вщ ожиршня тощо?
Метою даного дослщження було вивчення по-ширеносп факторiв ризику серцево-судинних ускладнень серед лiкарiв, яй займаються лiкуван-ням пащенпв з АГ, та ощнка заходiв щодо усунення цих факторiв за даними анотмного опитування.
Матерiали та методи
До аношмного опитування були залучеш 95 лiкарiв, якi займаються л^ванням пацieнтiв з АГ у Сумськш областi. Улм лiкарям було за-пропоновано заповнити анкету, розроблену авторами статть До запитань анкети входили: мюце проживання (мiсто, село), вж, стать, коли закiнчили вищий навчальний медичний заклад, яка спецiалiзацiя, яку фахову катего-рiю маете, коли останнш раз проходили кур-си тдвищення квалiфiкацГi, антропометричнi данi, рiвень АТ, чи була ранiше дiагностована АГ, якщо була, то яка тривалють ii iснування, якi антиппертензивш препарати приймаете, наявнiсть супутнiх захворювань, чи визначали рiвень загального холестерину, який був рiвень загального холестерину, чи робили коли-не-будь лшщограму, чи приймаете статини, чи ре-естрували впродовж останнiх 12 мюящв у себе електрокардiограму, чи курите, якщо так, то скшьки цигарок на день, чи займаетесь фiзич-ною активнiстю, скiльки часу вона займае, чи вживаете регулярно солону 1жу, який об'ем рь дини в середньому вживаете, чи вживаете свiжi овочi та як часто.
На основi антропометричних даних розрахо-вували iндекс маси тiла (1МТ), за величиною яко-го попм визначали наявнiсть та ступiнь ожиршня за загальноприйнятими критер1ями.
На основi отриманих заповнених анкет була створена комп'ютерна база даних у системi SPSS 13.0. Статистична обробка проводила-ся за допомогою програм SPSS 13.0 Microsoft Access.
Таблиця 1. Характеристика л 'кар 'в,
Резудьтати
Характеристика опитаних лiкарiв наведена в табл. 1. Як видно з табл. 1, середнш вж лiкарiв — 43,60 ± 1,23 року, в основному це були мешкан-цi мюта, переважно ж1нки, якi в середньому 20 роыв тому закiнчили вищий медичний заклад. Бшьшють iз них працювали терапевтами (31,6 %) i кардiологами (29,5 %) та мали вищу фахову кате-горiю (32,6 %). Проте достатньо велика кшькють лiкарiв (21,1 %) зовсiм не мали категорий Курси пiдвищення квалiфiкащl в середньому кожен за-ынчив 3 роки тому.
Розподiл лiкарiв залежно вщ наявностi факто-рiв ризику серцево-судинних захворювань та су-путньо! патологи наведено в табл. 2. Як видно з табл. 2, вжовий фактор ризику був лише в 9,5 % лiкарiв. Бшьшють опитаних мали нормальну масу тша, адже в основному це були молодi жiнки, якi частше слщкують за масою тiла. Ожиршня мали лише 9,5 % лiкарiв та надмiрну масу тiла — 31,6 %. За даними дослщнийв з Пакистану, 31,6 та 28,2 % мюцевих лiкарiв мали надмiрну масу тiла або ожиршня [7], в 1нди половина лiкарiв мають надмiрну масу тiла або ожиршня [4]. Ожиршня, як вщомо, прямо корелюе з рiвнем АТ, шсулшорезистент-нiстю, розвитком цукрового дiабету, дислшще-мiею, гiпертрофiею лiвого шлуночка, синдромом нiчного апное [2]. Зниження маси тiла супрово-джуеться зниженням рiвня АТ. Тому пацiентам з АГ обов'язково необидно проводити заходи щодо нормалiзащl маси тiла. Те, наскшьки вони будуть успiшними, зал ежить вщ того, чи знае лжар цi заходи. Пацiент швидше повiрить саме тому ль карю, який здатний слщкувати за собою. Те, що
й взяли участь в опитуванн1 (п = 95)
Показник, одиниц вимiрювання Величина показника
Вiк, роки 43,60 ± 1,23
Жiнки/чоловiки, п (%) 70 (73,3)/24 (25,3)
Жителi села/мiста, п (%) 6 (6,3)/89 (93,7)
Час топя закiнчення вищого навчального закладу, роки 19,6 ± 1,2
Спецiалiзацiя:
кардiопогiя, п (%) 28 (29,5)
ендокринопогiя, п (%) 2 (2,1)
невролопя, п(%) 14 (14,7)
терапiя, п (%) 30 (31,6)
амейна медицина, п (%) 13 (13,7)
нефролопя, п (%) 1 (1)
iнша, п (%) 7(7,4)
Фахова категорiя:
вища, п (%) 31 (32,6)
перша, п (%) 20 (21,1)
друга, п (%) 24 (25,2)
не мають категорп, п (%) 20 (21,1)
Час тсля останнiх курсiв пщвищення квапiфiкацií, роки 2,70 ± 0,17
Таблиця 2. Розподл л'кар'в залежно вд наявност фактор1в ризику серцево-судинних захворювань
та супутньоI патологи
Показники, одиниц вимiрювання Величина показника
Вiк для чолов^в > 55 рокiв, для жшок > 65 рокiв, п (%) 9(9,5)
Середнiй 1МТ, кг/м2: 1МТ < 20 кг/м2, п (%) 1МТ 20-24,9 кг/м2, п (%) 1МТ 25-29,9 кг/м2, п (%) 1МТ 30-34,9 кг/м2, п (%) 1МТ > 35 кг/м2, п (%) 24,60 ± 0,48 8 (8,4) 48 (50,5) 30 (31,6) 7(7,4) 2 (2,1)
Знають свiй рiвень АТ, п (%) — мають АГ, п (%) — iз них мають АТ > 140/90 мм рт.ст., п (%) — iз них регулярно приймають антиппертензивну терапю, п (%) — iз них приймають: бета-адреноблокатори, п (%) дiуретики, п (%) iнгiбiтори АПФ, п (%) антагонiсти кальцiю, п (%) комбшовану терапiю, п (%) 93 (97,9) 17 (17,8) 16 (94,1) 11 (64,7) 11 (64,7) 4 (23,5) 3 (17,6) 3 (17,6) 8 (47,1)
Наявнють супутнiх захворювань, п (%) — цукровий дiабет, п (%) — 1ХС, п (%) — захворювання нирок, п (%) — варикозна хвороба нижых юн^вок, п (%) — шсульт в анамнезi, п (%) — захворювання ШКТ, п (%) — захворювання легень, п (%) — захворювання суглобiв, п (%) 21 (22,1) 2(9,5) 2(9,5) 3 (14,3) 2(9,5) 1 (4,8) 5 (23,8) 2(9,5) 4 (19)
Знають свш рiвень загального холестерину, п (%) Робили лтщограму, п (%) Мають пщвищений рiвень загального холестерину з тих, хто визначав рiвень холестерину, п (%): — iз них приймають статини, п (%) — iз тих, хто приймае статини, пiдвищений рiвень загального холестерину мають, п (%) 47 (49,5) 14 (14,7) 17 (36,2) 8 (47,1) 5 (62,5)
Робили протягом останнiх 12 мюящв ЕКГ, п (%) 65 (68,4)
Курять, п (%) Кинули курити, п (%) 7(7,4) 5(5,3)
Займаються фiзичною активнютю, п (%) Фiзична активнiсть: 10-15 хв, п (%) 15-30 хв, п (%) понад 30 хв, п (%) Частота фiзичноí активностi: > 3-4 рази/тиждень, п (%) 3-4 рази/тиждень, п (%) 1-2 рази/тиждень, п (%) 78 (82,1) 14 (17,9) 21 (26,9) 43 (55,1) 23 (35,9) 25 (39,1) 16 (25)
Регулярно вживають солону |'жу, п (%) 44 (46,3)
Середнш об'ем спожито'|' рщини за добу, п (%) 1,58 ± 0,06
Вживання свiжих овочiв та фруклв, п (%) Частота вживання (п = 88): < 1 раза/тиждень, п (%) 1-2 рази/тиждень, п (%) 3-5 разiв/тиждень, п (%) щодня, п (%) 91 (95,8) 2(2,3) 19 (21,6) 34 (38,6) 33 (37,5)
бiльшiсть опитаних у нашому дослiдженнi все ж таки не мали ожиршня, дозволяе припустити, що нашi лiкарi будуть усшшними у сво!й роботi з патентами щодо зниження маси тша.
Знали про свiй рiвень АТ майже всi опитанi лiкарi — 97,9 %. Дiагностовану АГ мали 17,8 % лiкарiв. 1з них рiвень АТ > 140/90 мм рт.ст. вщзна-чався, згiдно з твердженнями самих опитаних, у 94,1 %. При цьому лише 64,7 % лiкарiв з АГ регулярно приймали антиппертензивш препара-ти. Найбшьш часто вживаними препаратами для зниження АТ серед опитаних лiкарiв були бета-адреноблокатори — 64,7 % та дiуретики — 23,5 %. Комбшащю антигiпертензивних препаратiв приймали 47,1 % опитаних лiкарiв. За даними еш-демiологiчних дослщжень (1.М. Горбась, 2010), в Укра1Ш 29,3 та 36,8 % дорослого населення мiста та села вщповщно мають пiдвищений АТ, що бть-ше, н1ж в опитаних лш^в —17,8 %. Частково це можна пояснити тим, що в нашому дослщженш було мало людей старшого вшу — як вiдомо, по-ширенiсть АГ збiльшуеться з вшом. В аналопчно-му опитуваннi, проведеному в 1ндп, 33,5 та 20 % лiкарiв чоловiчоl та жшочо! статi вiдповiдно мали АГ [4]. Приймають антигшертензивне лiкування в Укра!ш 48,4 та 37,4 % пащенпв з АГ, а ефектив-но контролюють АТ лише 18,7 та 8 % мешканщв мiста та села вщповщно. Охоплення лiкуванням в нашому дослщженш було значно вищим, але та-кож далеким вщ 100 %, а ефективнiсть лшування взагалi дуже низькою. Причому препарати, що переважно приймають лiкарi (бета-адреноблока-тори), вiдрiзняються вiд тих, яы лiкарi признача-ють сво!м пащентам (iнгiбiтори АПФ).
Захворювання рiзних оргашв та систем мали
22.1 % лiкарiв, iз них 38,1 % мали серцево-судинш захворювання або ураження нирок, або цукровий дiабет. Електрокардюграму за останнi 12 мiсяцiв робили 68,4 % лiкарiв.
При опитуванш виявилося, що якщо бiльшiсть лiкарiв знають свiй рiвень АТ, то рiвень загального холестерину не знае половина опитаних — 50,5 %. Лише 14,7 % робили лшщограму. При цьому у
36.2 % лiкарiв, яы визначали рiвень загального холестерину, цей показник був шдвищеним, а статини з них приймали лише 47,1 %. 1з них, незважаючи на прийом статишв, пщвищений рь вень холестерину був у 62,5 %. За даними деяких закордонних дослщнийв, майже у 50—70 % лша-рiв вщзначаеться пщвищений рiвень холестерину [4, 5], щ показники близькi до даних укра!нського епiдемiологiчного дослщження (1.М. Горбась iз спiвавт., 2010), яке засвщчило, що 67 % дорослого населення Укра!ни мають гiперхолестеринемiю.
У нашому дослщженш частка лiкарiв iз гшерхо-лестеринемiею була удвiчi меншою, що певною мiрою можна пояснити вщносно молодим вiком, переважанням ж1нок та тим, що лише половина опитаних визначали свш рiвень холестерину. За даними шшого опитування, яке проводили авто-ри дано! статтi, у реальнш практицi лише 4,6 % пащенпв iз гiперхолестеринемiею постiйно приймають статини. Безумовно, лiкарi бшьш свiдомо ставляться до свого здоров'я (бшьша частина ль карiв приймали статини), н1ж до здоров'я пащен-тiв, але все ж таки, навиъ знаючи переваги при-значення статинiв, лише менша частина лiкарiв приймали статини й у бшьшосй з них рiвень холестерину не контролювався.
Анамнез з курiння мали лише 12,6 % (7,4 % курили на момент опитування i 5,3 % кинули ку-рити впродовж останнього року) лiкарiв. Ул, хто палив на момент опитування, були чоловжами. Тобто 29,2 % чоловiкiв-лiкарiв, яй займають-ся лiкуванням пацiентiв з АГ, курять. За даними рiзних дослiдникiв, курять 8,6 % лiкарiв в регiонi Сан-Пауло (Бразилiя); 32,1 % лiкарiв в 1спани, що мало в^^зняеться вщ загально! популяци — 32 %; 40,7 % — у Сирп; 56,8 % — у Кита! [3, 8]. У Японп 18,6 % медсестер курять, що значно бтьше, н1ж у загальнш популяцГ! японських жшок, — 10,3 % [6]. Таким чином, в нашому опитуванш частка курщв-чоловтв порiвнянна з даними юпанських дослiдникiв. Згiдно з опитуванням, у Сири 82,7 % лiкарiв рекомендують сво!м пацiентам в1дмови-тися вщ курiння. В1домо, що курiння може при-зводити до гострого пщвищення АТ на бiльше н1ж 15 хв пiсля викурювання однiеl цигарки, що пев-ною мiрою пов'язано зi стимуляцiею симпатично! нервово! системи. В епщемюлопчних дослiджен-нях було показано, що курщ як серед хворих з АГ, так i серед нормотензивних мають бшьш високий рiвень АТ, н1ж тi, хто не курять. О^м того, вва-жаеться, що курiння е предиктором пщвищення систашчного АТ, але даних щодо хрошчного впливу його на рiвень АТ немае, як немае даних, що вщмова вщ курiння призводить до зменшення АТ. Проте безумовним залишаеться те, що курш-ня — це незалежний (вiд наявностi iнших) фактор ризику iнсульту та iнфаркту мiокарда. I необхщно проводити заходи щодо вщмови вiд курiння. За даними довготривалого спостереження, тi люди, якi кидають курити в середньому вiцi, за тривалю-тю життя не в^^зняються вiд тих, хто не курив. Лiкарi — це люди, яй мають активно пропагува-ти вщмову вiд палiння. Але, зг1дно з даними на-шого опитування, третина лiкарiв-чоловiкiв самi курять. Для пащенпв цих лiкарiв пiдходить гасло:
«Роби так, як я говорю, а не так, як я роблю». Тому в багатьох кранах свггу зараз проводиться заходи щодо заохочення лiкарiв до вщмови вiд курiння.
Достатньо значна частка лiкарiв з огляду на даш опитування займалася фiзичною активню-тю — 82,1 %, причому 3—4 рази на тиждень i бшь-ше. Але в половини опитаних тривалють фiзично-го навантаження становила менше 30 хв. Вщомо, що недостатня фiзична активнiсть е предиктором кардюваскулярно! смертностi. Згiдно з дани-ми одного з метааналiзiв рандомiзованих досль джень, динамiчне аеробне навантаження знижуе систолiчний/дiастолiчний АТ на 3,3/3,5 мм рт.ст. У пащенпв з АГ це зниження було бшьшим — 6,9/4,9 мм рт.ст. [2]. О^м самого зниження АТ, фiзичне навантаження сприяе зменшенню маси тша, окружностi тали та тдвищенню чутливостi тканин до iнсулiну. Оптимальними вважаються аеробш тренування тривалiстю 30—45 хв не менше н1ж 5 разiв на тиждень.
Регулярно солону '!жу вживали 46,3 % опитаних лiкарiв, а св1ж1 овочi та фрукти — 95,8 %. При цьому третина лiкарiв вживають св1ж овочi i фрукти щодня, що е дуже позитивним. Епще-мiологiчнi дослщження показують, що надмiрне вживання солi призводить до тдвищення АТ, а обмеження споживання солi може сприяти зни-женню АТ та покращенню антигшертензивно! ефективносй препаратiв. Зловживання сiллю не показане ш нормотензивним, нi тим бшьше п-пертензивним особам. Згщно з даними нашого дослщження, половина лiкарiв вщдають перевагу солонiй 'гж! Тобто люди, яы мають проводити бе-сiди з пацiентами про обмеження вживання сол^ самi не дотримуються цих рекомендацш Проте позитивним е те, що бшьшють лiкарiв вживають св1ж1 овочi щодня. Бiльшiсть св1жих овочiв та фруктiв мiстять калш, що сприяе зниженню АТ. На жаль, дане опитування не включало визначен-ня кiлькостi вживаних св1жих продуктiв. За норму вважаеться 300 г i бшьше на добу.
Таким чином, поширенють основних факто-рiв серцево-судинного ризику серед лiкарiв, якi л^ють пацiентiв з АГ, така ж, як i в загальнiй по-пуляцп дорослого населення Укра!ни. Майже вс опитанi лiкарi знають свш рiвень АТ, проте в бшь-шостi лiкарiв з АГ рiвень АТ далекий вщ цшьово-го. Лише половина опитаних лiкарiв знали свш рiвень загального холестерину, i лише половина тих, у кого вш був пщвищеним, приймали ста-тини. Майже 30 % лiкарiв чоловiчоl статi курять, 46,3 % опитаних вживають солону '!жу. Щ данi на-водять на думку, що одним iз резервiв покращен-ня ефективностi профiлактики серцево-судинних
захворювань е бiльш ретельне впровадження змш способу життя в лiкарському середовищь На нашу думку, покращення прихильносй до змiн способу життя серед хворих неможливе без усшшно'1 реа-лiзацГi цих заходiв серед лiкарiв. Адже справедли-вим е твердження: «Хочеш змiнити свiт — почни з себе!»
Висновки
1. Знали про свш рiвень АТ майже вс опиташ лiкарi — 97,9 %. Дiагностовану АГ мали 17,8 % ль карiв. Проте неконтрольований АТ (> 140/90 мм рт.ст.) вщзначався, згiдно з твердженнями самих опитаних, у 94,1 %. Одшею з причин незадовшь-ного контролю АТ було те, що лише 64,7 % лiкарiв з АГ регулярно приймали антигшертензивш пре-парати.
2. Бшьшють опитаних лiкарiв, яй займаються лiкуванням пацiентiв з АГ, мали нормальну масу тiла, адже бшьшють iз них — молодi жшки, якi час-тiше слщкують за масою тiла. Ожирiння мали лише 9,5 % лiкарiв, надлишкову масу тша — 31,6 %.
3. Свш рiвень загального холестерину в сиро-ватцi кровi не знала половина опитаних лiкарiв — 50,5 %. Лише 14,7 % робили лшщограму. При цьому у 36,2 % з тих, хто визначав рiвень загального холестерину, цей показник був шдвищеним, а статини з них приймали лише 47,1 %. Незважаю-чи на прийом статишв, пщвищеним рiвень холестерину був у 62,5 %.
4. 29,2 % чоловтв лiкарiв, яы займаються ль куванням пацiентiв з АГ, курять.
5. Достатньо значна частка лiкарiв займалися фiзичною активнютю — 82,1 %, але в половини опитаних тривалють фiзичного навантаження становила менше 30 хв.
6. Регулярно солону 1жу вживали 46,3 % опитаних лiкарiв, а свгш овочi та фрукти — 95,8 %.
Список л^ератури
1. Радченко Г.Д., Марцовенко 1.М, Оренко Ю.М. Шдви-щення освти ñÍKapie: чи можутьлекци допомогти покращи-ти визначення ризику виникнення серцево-судинних усклад-нень у пацieнтiв з артерiальною гmертензieю //Артерiальна гiпертензiя. — 2010. — № 5.
2. 2007European Society of Hypertension — European Society ofCardiology guidelines for management ofarterial hypertension // J. Hypertension. — 2007. — Vol. 25. — P. 1105-1187
3. Guazzelli A., Filho M, Ho I., Fiss E. Smoking among physicians in a specific region of the greater metropolitan area of San Paulo// J. Bras. Pneumol. — 2005. — Vol. 31. — P. 516-522.
4. Gupta A., Gupta R., Lal B, Singh A.K., Kothari K. Prevalence of coronary risk factors among Indian physicians // J. Assoc. Physicians India. — 2001. — Vol. 49. — P 1148-1152.
5. Maddah M. Obesity and dyslipidemia among young general physicians in Iran //Int. J. Cardiol. — 2007. — Vol. 118. — P. 111-112.
6. Ohida T, Osaki Y, Kobayashi Y, Sekiyama M. et al. Smoking prevalence of female nurses in the national hospitals of Japan //Tobacco Control. — 1999. — Vol. 8. — P. 192-195
7. SajidMahmood S, NajjadM., Ali N, YousufN, Hamid Y. Predictors of obesity among post graduate trainee doctors working
Радченко А.Д.1, Марцовенко И.М.2, Сиренко Ю.Н.1 1ННЦ «Институт кардиологии имени академика Н.Д. Стражеско» АМН Украины, г. Киев Сумской кардиологический диспансер
ПРОФИЛАКТИКА СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫХ
ЗАБОЛЕВАНИЙ: ЧТО ЗНАЮТ О СВОЕМ ЗДОРОВЬЕ ВРАЧИ, КОТОРЫЕ ЗАНИМАЮТСЯ ЛЕЧЕНИЕМ ПАЦИЕНТОВ С АРТЕРИАЛЬНОЙ ГИПЕРТЕНЗИЕЙ
Резюме. Целью данного исследования было изучение распространенности факторов риска сердечно-сосудистых осложнений среди врачей, которые занимаются лечением пациентов с АГ, и оценка мероприятий по устранению этих факторов по данным анонимного опроса.
В анонимном опросе приняли участие 95 врачей, которые занимаются лечением пациентов с АГ в Сумской области. Всем врачам было предложено заполнить анкету, разработанную авторами статьи.
Средний возраст врачей — 43,60 ± 1,23 года, в основном это были жители города, преимущественно женщины, которые в среднем 20 лет назад закончили высшее медицинское заведение. Большинство из них работали терапевтами (31,6 %) и кардиологами (29,5 %) и имели высшую квалификационную категорию (32,6 %). Однако у значительного количества врачей (21,1 %) совсем не было категории. Знали о своем уровне АД почти все опрошенные врачи — 97,9 %. Диагностированную АГ имели 17,8 % врачей. Из них неконтролированное АД (> 140/90 мм рт.ст.) отмечалось, согласно утверждениям самих опрошенных, у 94,1 %. Одной из причин неудовлетворительного контроля АД было то, что лишь 64,7 % врачей с АГ регулярно принимали антигипертензивные препараты. Большинство опрошенных врачей, которые занимаются лечением пациентов с АГ, имели нормальную массу тела, поскольку преимущественно это были молодые женщины, которые чаще следят за массой тела. Ожирение было лишь у 9,5 % врачей, избыточная масса тела — у 31,6 %. Свой уровень общего холестерина в сыворотке крови не знала половина опрошенных врачей — 50,5 %. Лишь 14,7 % врачей делали липидограмму. При этом у 36,2 % из тех, кто определял уровень общего холестерина, этот показатель был повышенным, а статины принимали лишь 47,1 % врачей. Несмотря на прием статинов, уровень холестерина был повышенным у 62,5 % опрошенных.
29.2 % мужчин-врачей, которые занимаются лечением пациентов с АГ, курят. Достаточно большое количество врачей занимались физической активностью — 82,1 %, но у половины опрошенных продолжительность физического напряжения составляла менее 30 мин. Регулярно соленую пишу употребляли
46.3 % опрошенных врачей, а свежие овощи и фрукты — 95,8 %.
Таким образом, одним из резервных способов улучшения
эффективности профилактики сердечно-сосудистых заболеваний является более тщательное внедрение изменений образа жизни в среде врачей.
Ключевые слова: врачи, факторы сердечно-сосудистого риска, артериальная гипертензия, модификация образа жизни.
in a tertiary care hospital of public sector in Karachi, Pakistan// J. Pak. Med. Assoc. - 2010. - Vol. 60. - P. 758-761.
8. San Pedro E, Roales-Nieto J.G, Blanco-Coronado J.L. Tobacco use among Spanish physicians and medical students // Tob. Control. - 2006. - Vol. 15. - P. 272.
OTpuMaHO 20.12.10 □
Radchenko G.D.1, Martsovenko I.M.2, Sirenko Yu.M.1
1NSC Institute of Cardiology named after M.D. Strazhesco of AMS of Ukraine, Kyiv
2Sumy Cardiological Dispensary, Sumy, Ukraine
PREVENTION OF CARDIOVASCULAR DISEASES: WHAT PHYSICIANS, WHO MANAGE HYPERTENSIVE PATIENTS, KNOW ABOUT OWN HEALTH
Summary. The aim of study was to study the prevalence of cardiovascular risk factors among physicians who treat hypertensive patients and to evaluate measures on elimination of these factors due to anonymous questioning.
There were questioned 95 physicians who manage hypertensive patients in Sumy region. All the physicians were offered to fill in the questionnaire developed by the authors of the article.
Mean physician's age was 43,60 ± 1,23 years, generally they were residents of cities, mainly women, graduated from higher medical institution approximately 20 years ago. A lot of them worked as therapeutists (31,6 %) and cardiologists (29,5 %) and had higher qualification degree (32,6 %). However 21,1 % did not have any qualification degree. Almost all the physicians knew about the level of their BP — 97,9 %. 17,8 % of physicians had diagnosed AH. Among them uncontrolled blood pressure (> 140/90 mmHg) observed in 94,1 % according to assertion of respondents. Only 64,7 % took antihypertensive drugs regular — this was one of the causes of insufficient BP control. Most physicians that manage hypertensive patients had normal body weight since they was mostly young women more frequent watch over body weight. Obesity was diagnosed only in 9,5 % of physicians, overweighed — in 31,6 %. Half of respondents (50,5 %) didn't know their own level of serum total cholesterol. Only 14,7 % of physicians undergone lipidogram. Thereby in 36,2 % of those who estimated total cholesterol level this parameter was increased, and only 47,1 % of physicians took statins. Despite the administration of statins the cholesterol level was increased in 62,5 % of respondents. 29,2 % of male physicians which manage hypertensive patients are smoking. A lot of physicians took up physical activity — 82,1 %, but in half of respondents the duration of exercise stress was less than 30 min. Regularly 46,3 % of respondents ate salt food, fresh fruits and vegetables — 95,8 %.
Therefore, the one reserve ways for improving the efficacy of cardiovascular diseases prevention is more thorough implementation of the lifestyle modifications in physician's population.
Key words: physicians, cardiovascular risk factors, hypertension, lifestyle modifications.
