Научная статья на тему 'ВИВЧЕННЯ ЗНАНЬ ФАКТОРІВ РИЗИКУ ЗАХВОРЮВАНОСТІ і СМЕРТНОСТІ ВІД АРТЕРІАЛЬНОЇ ГІПЕРТЕНЗІЇ У КЕРІВНИКІВ ЛІКУВАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ ПЕРВИННОЇЛАНКИ'

ВИВЧЕННЯ ЗНАНЬ ФАКТОРІВ РИЗИКУ ЗАХВОРЮВАНОСТІ і СМЕРТНОСТІ ВІД АРТЕРІАЛЬНОЇ ГІПЕРТЕНЗІЇ У КЕРІВНИКІВ ЛІКУВАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ ПЕРВИННОЇЛАНКИ Текст научной статьи по специальности «Науки о здоровье»

CC BY
229
52
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
АРТЕРИАЛЬНАЯ ГИПЕРТЕНЗИЯ / ФАКТОРЫ РИСКА / ОРГАНИЗАТОРЫ ЗДРАВООХРАНЕНИЯ / ПРОФИЛАКТИКА АРТЕРИАЛЬНОЙ ГИПЕРТЕНЗИИ

Аннотация научной статьи по наукам о здоровье, автор научной работы — Лашкул З. В.

Мета дослідження: вивчення знань факторів ризику захворюваності і смертності від артеріальної гіпертензії, організаторів охорони здоров’я первинної ланки Матеріалами дослідження були результати проведеного анкетування організаторів охорони здоров’я. Кафедрою соціальної медицини, організації і управління охорони здоров’я і медико соціальної експертизи була розроблена анкета «Які чинники впливають на захворюваність і смертність від артеріальної гіпертензії». Всього 20 питань. Методи дослідження: статистичний, експертних оцінок, анкетування. В ході вивчення і аналізу чинників ризику, які мають організатори охорони здоров’я і їх знань відносно затверджених норм, показало, що в 30% опитаних респондентів мало місце періодичне підвищення артеріального тиску. 72% респондентів мають чинники ризику виникнення артеріальної гіпертензії. Тільки 19,7% респондентів турбуються про своє здоров’я постійно. Більше половини респондентів не знають цільові цифри артеріального тиску, холестерину, норми об’єму талії, індексу маси тіла.Цель исследования: изучение знаний факторов риска заболеваемости и смертности от артериальной гипертензии (АГ), организаторов здравоохранения первичного звена. Материалами исследования были результаты проведенного анкетирования организаторов здравоохранения. Кафедрой социальной медицины, организации и управления здравоохранения и медико-социальной экспертизы была разработанная анкета «Какие факторы влияют на заболеваемость и смертность от артериальной гипертензии». Всего 20 вопросов. Методы исследования: статистический, экспертных оценок, анкетирования. В ходе изучения и анализа факторов риска, которые имеют организаторы здравоохранения и их знания относительно утвержденных норм, показало, что в 30% опрошенных респондентов имело место периодическое повышение артериального давления, 72% респондентов имеют факторы риска возникновения артериальной гипертензии. Только 19,7% опрошенных респондентов беспокоятся о своем здоровье постоянно. Больше половины респондентов не знают целевые цифры артериального давления, холестерина, нормы объема талии, индекса массы тела.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Текст научной работы на тему «ВИВЧЕННЯ ЗНАНЬ ФАКТОРІВ РИЗИКУ ЗАХВОРЮВАНОСТІ і СМЕРТНОСТІ ВІД АРТЕРІАЛЬНОЇ ГІПЕРТЕНЗІЇ У КЕРІВНИКІВ ЛІКУВАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ ПЕРВИННОЇЛАНКИ»

© Лашкул З. В.

УДК 616. 12- 008. 331. 1:314. 42:614. 23-057 Лашкул З. В.

ВИВЧЕННЯ ЗНАНЬ ФАКTОРiВ РИЗИКУ ЗАХВОРЮВАНОСТ i CMЕРTНОCTi ВiД АРTЕРiАЛЬНОT ППЕРTЕНЗN У КЕРiВНИКiВ ЛiКУВАЛЬНИХ ЗАКЛАДiВ

ПЕРВИННОТЛАНКИ

ДЗ «Запорiзька медична академiя шслядипломно'Г освiти МОЗ УкраГни»

(м. Запорiжжя)

Дана робота е фрагментом НДР «Сощально-пп-eнiчне дослiдження хворих ппертоычною хворобою та наукове обфунтування заходiв по II зниженню», шифр теми: ВН,Р,02. 16,01. 09.

Вступ. Артерiальна гiпертензiя - одне з найпо-ширенiших захворювань людства. За даними оф^ цiйноI статистики, в Укра!ы в 2012 роцi зареестро-вано 12 млн. оЫб хворих на ппертоычну хворобу що складае 30% дорослого населення. 54% вщсотка шсульпв i 47% ускладнень iшемiчноI хвороби серця виникае внаслщок високого артерiального тиску [1,2,3,4,5,8].

Однак iснують певн розбiжностi мiж даними оф^ цмно! статистики по УкраIнi та на репональному рiвнi. Так, при значно меншм поширеностi та за-хворюваност в Запорiзькiй областi гiпертонiчною хворобою:(поширенють 29048 на 100 тис. населення, по Укра'|ы -32780, захворюванють 1424, по Укра-Iнi 2490), показники смертност вiд iнсультiв значно ви1^ (в Запорiзькiй обл. 126,0, по Укра!н 91,7 на 100 тис. населення) [6,7,8].

Серед оЫб з пщвищеним АТ знають про наявне захворювання 67,8% сiльських i 80,8 % мiських жи-телiв. Вiдповiдно регулярно приймають лiки 38,3% i 48,4% хворих [3,4].

Ураження населення ппертоычною хворобою, залежать вщ прийняття вiдповiдних заходiв щодо профтактики АГ. Результати вiдповiдно залежать вщ рiвня знань та реалiзацiI заходiв по профтакти-цi та лкуванню АГ самими медичними пра^вника-ми, перш за все оргаызаторами охорони здоров'я [8,9,10].

Незважаючи на зусилля медичних, фармацев-тичних та громадських оргаызацм, ефективно л^ куеться лише мала частка пащен^в з артерiальною гiпертензiею. Причини тако1 незадовiльноI ситуаци пов'язанi з пацiентом, лiкарем та системою охорони здоров'я. Ц причини широко дискутуються, у тому чиогм i в УкраIнi.

Яка модель надання первинно! медично1 допо-моги найбтьш ефективна? Якi форми роботи необ-хiдно запровадити щоб вплинути на пщвищення мо-тивацiI населення щодо здорового способу життя?

Як вплинути на хворого артерiальною гiпертензiею щодо модифiкацiI факторiв ризику та постмного прийому лiкiв?

Реформування первинно! ланки надання медич-но! допомоги за принципом лкаря загально! практики передбачае покращання профiлактичноI роботи серед населення.

З перших кроюв реформування охорони здоров'я за такою моделлю, виникають питання, чи отрима-емо ми очiкуваннi результати? Якщо отримаемо, то через який час, i якi заходи необхiдно прийняти додатково?

Щодо лiкарiв, то численнi науковi працi свiдчать про визнання важливост даного фактора в забезпе-ченн контролю артерiального тиску.

1снують дослщження, у яких проводили оцiнку знань лiкарiв щодо основних положень л^вання пацiентiв iз серцево-судинними захворюваннями в Укра!ы. Проте майже зовсiм немае дослщжень, у яких би вивчалися поширенють основних факторiв серцево-судинного ризику та правильнють !х корек-цп серед самих лiкарiв.

Сумнiвно, що лiкар буде правильно визначати серцево-судинний ризик та л^вати пацiентiв з АГ, якщо вш не в змозi впоратися зi сво!м здоров'ям. Чи може патент довiряти лiкаревi та виконувати його вказiвки щодо модифкаци способу життя, коли сам лкар курить, страждае вiд ожиршня тощо?

Мета досл1дження - вивчення знань факторiв ризику захворюваностi i смертностi вiд артерiаль-но! ппертензи (АГ), органiзаторiв охорони здоров'я первинно! ланки

Об'ект I методи досл1дження. Матерiалами доотдження були результати проведеного анкету-вання органiзаторiв охорони здоров'я. Кафедрою сощально! медицини, органiзацiI i управлiння охо-роною здоров'я та медико - сощально! експертизи була розроблена анкета «Як факторi впливають на захворюванють та смертнють вiд артерiальноI ппертензи». Всього 20 запитань.

Методи дослiдження: статистичний, експертних оцЫок, анкетування.

Результати дослщжень та 'Гх обговорення.

Соцюлопчним дослiдженням охоплено 106 респондент. Дослiдженням встановлено, що серед респондент превалювали жiнки у вц 40 рокiв i старше (54,5%), чоловки вiком 40 рокiв i старше (45,1%). Серед респондентiв головы лiкарi 43,3%, заступники головних лiкарiв - 56,7%.

Найбiльший вплив на здоров'я людей, на думку респондент, припадають на спосiб життя само! лю-дини (77,2%), далi йдуть умови життя, умови пращ , спадковюты i рiвень розвитку медицини.

Аналiз факторiв ризику, що впливають на за-хворюванiсть i смертнiсть вiд АГ за даними респондент показав, що найбтышу частку впливу надае, спадковiсть (85,3%), емоцмы стреси (83,3%), далi йдуть надмiрна вага (80,3%), зловживання алкоголем (59,9%), куршня (77,2%) нерегулярний сон (51,5%).

Вiрно вiдповiли на питання, який цтыовий рiвены АТ (139/89 мм. рт. ст.), всыого 37% респондент. 63% вiдзначили, що цтыовий рiвены АТ повинен бути 120/80 мм. рт. ст.

На думку респондент цiлыовi цифри АТ у хворих цукровим дiабетом, хворобами нирок, повинн бути 120/70 мм. рт. ст. (55,1%), 130/80 мм . рт. ст. (25,9%) i 110/60 мм . рт. ст. (18,2%).

З опитаних респондент 77,3% турбуютыся про свое здоров'я «час вщ часу» i лише 22,7% - постмно. Причиною такого ставлення в 71,9% випадюв е не-достатнюты часу, в 28,1% лшощк

Дослiдженням також встановлено, що в недо-статнiй мiрi респонденти стежаты за рiвнем холестерину в кровi (62,1%) i лише 37,9% стежаты постмно.

Знання респондентiв щодо допустимого рiвня холестерину в кровi показало, що 48,8% респондент

вказали на те, що рiвены холестерину повинен бути менше 4,5 ммолы/л, 44,2 % - 4,5 - 5,2 ммолы/л. i 7 % - 5,2 - 7,0 ммолы/л.

За даними дослщження 30,3% респондент не вживаюты алкоголы, вживаюты один раз на мiсяцы -43,9%, один раз на тиждены - 15,2%.

1ндекс маси тта мали менше 20-25, - 25,8% респондент, 25-30 - 55,3%, бтыше 30 - 18,9%. Бажа-ний iндекс маси тiла за даними респондент повинен бути 20-25 в 68% випадюв, 25-30 в 32%. З уЫх опитаних респондент 18,2% мали об'ем тали -70 см, 33,3% мали об'ем тали 80 см., 22% - 90см., бтыше 90 см. -28,5%

Свм рiвены фiзичноI активност 65,2% респондент оцiнили як достатнм i 33,3% - як недостатнм.

Висновки. Таким чином, вивчення та аналiз факторiв ризику, як маюты органiзатори охорони здоров'я та !х знання щодо затверджених норм, показало, що серед опитаних респондент в 30% ви-падках мае мюце перiодичне пiдвищення АТ, 72% респондент маюты фактори ризику виникнення АГ. Ттыки 19,7% опитаних турбуютыся про свое здоров'я постмно. Бтыше половини респондент не знаюты цiлыовi цифри артерiалыного тиску, холестерину, норми об'ему тали, шдексу маси тта.

Перспективи подальших дослщжень: поля-гаюты в подалышiй пщготовщ органiзаторiв охорони здоров'я первинно! ланки з питаны профтактики ар-терiалыноI гiпертензiI на основi нацiоналыних реко-мендацiй та iнших нормативних докумен^в з цыого питання. З щею метою введенi додатковi теми в на-вчалынi планi для органiзаторiв охорони здоров'я з питаны профтактики артерiалыноI гiпертензiI, про-водятыся треншги.

Лiтература

1. Коваленко В. М. Профтактика серцево-судинних захворювань в УкраУш в CBiTi мiжнародних рекомендацiй / В. М. Коваленко. - КиУв : Медична енциклопедiя, 2009. - С. 6-96.

2. Коваленко В. М. Репональш медико-со^альш проблеми хвороб системи кровооб^у. Динамiка та аналiз: (аналiтично-статистичний посiбник) / В. М. Коваленко, В. М. Корнацький. - КиУв, 2013. - 141 с.

3. Коваленко В. М. Сучасш прюритети i результати розвитку кардюлогп в УкраУш / В. М. Коваленко // УкраУнський кардюлопчний журнал. - 2012. - Додаток 1. - С. 4-8.

4. Лашкул З. В. Роль врача общей практики в профилактике сердечно-сосудистых заболеваний / З. В. Лашкул // Сучасш медичш технологи. 2010. - №3. - С. 123-126.

5. Лашкул З. В. Школа здоров'я, як сучасна технолопя вторинноУ профтактики артерiальноi ппертензп в первиншй ланц охорони здоров'я: навчально-методичний поабник / З. В. Лашкул, Д. А. Лашкул, В. Ф. Посний. - КиУв, 2012. - С. 47.

6. Рекомендацй' украУнськоУ асощацм кардюлопв з профiлактики та л^вання артерiальноУ ппертензп. - КиУв, 2008. -80 с.

7. Серцево-судинш захворювання: lнформацiйний бюлетень ВОЗ. - 2013. - № 317.

8. Трагедiя, якоУ можна уникнути: Подолання в УкраУш кризи здоров'я людини. Досвщ Свропи. - К.: ВЕР С0-04, 2009. - 72 с. Свтовий Банк.

9. Joumard I. Health Care Systems: Efficiency and Institutions [Electronic resource] / I. Joumard, C. Andrä, C. Nicq // OECD Economics Department Working Papers. - 2010. - № 769. - Resource is available at http://dx. doi. org/10. 1787/5kmfp51f5f9t-en. - [OECD Publishing].

УДК 616. 12- 008. 331. 1:314. 42:614. 23-057

ВИВЧЕННЯ ЗНАНЬ ФАКTОРiВ РИЗИКУ ЗАХВОРЮВАНОСТ i CMEPTHOCTi ВЩ АРТЕРiАЛЬНОÏ ri-ПЕРТЕНЗП У КЕРiВНИКiВ ЛiКУВАЛЬНИХ ЗАКЛАДiВ ПЕРВИННО1' ЛАНКИ

Лашкул З. В.

Резюме. Мета доотдження: вивчення знань факторiв ризику захворюваност i CMepTHOCTi вiд артерiаль-hoï ппертензп, органiзаторiв охорони здоров'я первинно'| ланки

Матерiалами дослiдження були результати проведеного анкетування органiзаторiв охорони здоров'я. Кафедрою со^ально'| медицини, органiзацiï i управлшня охорони здоров'я i медико - сощально'| експертизи була розроблена анкета «Як чинники впливають на захворюванють i смертнiсть вiд артерiальноï гiпертензiï». Всього 20 питань. Методи доотдження: статистичний, експертних оцiнок, анкетування.

В ходi вивчення i аналiзу чинникiв ризику, якi мають оргаызатори охорони здоров'я i ïx знань вщносно за-тверджених норм, показало, що в 30% опитаних респондент мало мiсце перiодичне пiдвищення артерiаль-ного тиску. 72% респондентiв мають чинники ризику виникнення артерiальноï ппертензп. Тiльки 19,7% рес-пондентiв турбуються про свое здоров'я постiйно. Бтьше половини респондентiв не знають цiльовi цифри артерiального тиску, холестерину, норми об'ему тали, Ыдексу маси тта.

Ключовi слова: артерiальна гiпертензiя, чинники ризику, оргаызатори охорони здоров'я, профтактика артерiальноï гiпертензiï.

УДК 616. 12- 008. 331. 1:314. 42:614. 23-057

ИЗУЧЕНИЕ ЗНАНИЙ ФАКТОРОВ РИСКА ЗАБОЛЕВАЕМОСТИ И СМЕРТНОСТИ ОТ АРТЕРИАЛЬНОЙ ГИПЕРТЕНЗИИ У РУКОВОДИТЕЛЕЙ ЛЕЧЕБНЫХ ЗАВЕДЕНИЙ ПЕРВИЧНОГО ЗВЕНА

Лашкул З. В.

Резюме. Цель исследования: изучение знаний факторов риска заболеваемости и смертности от артериальной гипертензии (АГ), организаторов здравоохранения первичного звена.

Материалами исследования были результаты проведенного анкетирования организаторов здравоохранения. Кафедрой социальной медицины, организации и управления здравоохранения и медико-социальной экспертизы была разработанная анкета «Какие факторы влияют на заболеваемость и смертность от артериальной гипертензии». Всего 20 вопросов. Методы исследования: статистический, экспертных оценок, анкетирования.

В ходе изучения и анализа факторов риска, которые имеют организаторы здравоохранения и их знания относительно утвержденных норм, показало, что в 30% опрошенных респондентов имело место периодическое повышение артериального давления, 72% респондентов имеют факторы риска возникновения артериальной гипертензии. Только 19,7% опрошенных респондентов беспокоятся о своем здоровье постоянно. Больше половины респондентов не знают целевые цифры артериального давления, холестерина, нормы объема талии, индекса массы тела.

Ключевые слова: артериальная гипертензия, факторы риска, организаторы здравоохранения, профилактика артериальной гипертензии.

UDC 616. 12- 008. 331. 1:314. 42:614. 23-057

Study of Knowledge of Risk Factors Morbidity and Mortality from Arterial Hypertension in Leaders Primary Care Medical Institutions

Lashkul Z. V.

Abstract. Purpose: to study the knowledge of risk factors morbidity and mortality from arterial hypertension in leaders primary care medical institution.

Materials and Methods: the study materials were the results of the survey of managers of public health. Department of Social Medicine, organization and management of health care and medical - social assessment questionnaire was developed "What factors influence the morbidity and mortality from hypertension. " Total 20 questions. Methods: statistical, expert assessments, questionnaires.

Results. In the course of the study and analysis of risk factors that have health care organizers and their knowledge relative to approved standards, showed that 30% of respondents had been a periodic increase in blood pressure. 72% of respondents are risk factors of hypertension. Only 19. 7% of respondents are concerned about their health permanently. More than half of respondents did not know the target numbers of blood pressure, cholesterol, waist circumference standards, BMI. Analysis of risk factors influencing the incidence and mortality from hypertension, according to the respondents showed that provides the largest share of influence, heredity (85. 3%), emotional stress (83. 3%), followed by overweight (80. 3%) alcohol abuse (59. 9%), smoking (77. 2%), irregular sleep (51. 5%).

Correctly answer the question that target blood pressure (less then 139/89 mm Hg) only 37% of respondents. 63% said that the target blood pressure should be 120/80 mm Hg. According to respondents target BP levels in patients with diabetes, kidney disease should be 120 70 mm Hg (55. 1%), 130/80 mm Hg (25. 9%) and 110/60 mm. Hg (18. 2%).

Of the people surveyed 77. 3% are worried about their health "occasionally" and only 22. 7% - all the time. The reason for this attitude in 71. 9% of cases, there is insufficient time in 28. 1% of laziness. The study also found that respondents are not sufficiently monitor the level of cholesterol in the blood (62. 1%) and only 37. 9% being watched constantly.

Knowledge of respondents regarding the acceptable level of cholesterol in the blood showed that 48. 8% of respondents indicated that cholesterol should be less than 4. 5 mmol/L, 44. 2% - 4. 5-5. 2 mmol/l and 7% - 5. 2-7. 0 mmol/l. According to the survey 30. 3% of respondents did not use alcohol, use once a month - 43. 9%, once a week - 15. 2%.

Body mass index had fewer 20-25 - in 25. 8% of respondents, 25-30 - 55. 3%, more than 30 - 18. 9%. Desirable BMI according to respondents, should be 20-25 in 68 % of cases, 25-30 in 32%. Of all the people surveyed 18. 2% had a waist -70 cm, 33. 3% had a waist size of 80 cm , 22% - 90 cm ., More than 90 cm -28,5%. Their level of physical activity 65. 2% of the respondents rated as adequate and 33. 3% - as insufficient.

Conclusion. Thus, the study and analysis of the risk factors that have health care organizers and their knowledge against the agreed standards , found that among the people surveyed in 30% of cases there is a periodic increase in blood pressure, 72% of respondents have risk factors for hypertension. Only 19. 7% of respondents are concerned about their health permanently. More than half of respondents did not know the target numbers of blood pressure, cholesterol, waist circumference standards, BMI.

A prospect for future research is to further the training of managers of public health primary care in the prevention of hypertension based on national guidelines and other regulations on the subject. For this purpose, additional themes introduced in the curriculum for managers of public health in the prevention of hypertension.

Key words: arterial hypertension, risk factors, health care, prevention of hypertension.

Рецензент - проф. Катеренчук I. П.

Стаття надшшла 16. 03. 2014 р.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.