CC BY
15
исключением длины левого яичника, Б2 от 0,647 до 0,902); в фазу овуляции - 13 (Я2 от 0,661 до 0,902); в лютеиновую фазу -13 (Я2 от 0,535 до 0,902). Независимо от фазы менструального цикла наиболее часто в модели входят обхватные размеры (от 36,4 до 39,3 %) и диаметры тела (от 16,4 до 20,4 %) и, лишь в фолликулиновую фазу, продольные размеры (16,7 %), а в лютеиновую фазу - ширина дистальных эпифизов длинных трубчастых костей конечностей (18,2 %).
Ключевые слова: регрессионные модели, матка, яичники, сонографическое исследование, девушки, размеры тела.
Стаття надшшла 13. 10.2016 р.
R2 from 0.647 to 0.902); in the ovulation phase - 13 (R2 from 0.661 to 0.902); in the luteal phase - 13 (R2 from 0.53 to 0.902 5). Regardless of the menstrual cycle most often the models include encompassing dimensions (from 36.4 to 39.3%) and the diameter of the body (from 16.4 to 20.4%) and only in follicular phase longitudinal dimensions (16.7 %), and luteal phase - the width of the distal epiphysis of long bones of the extremities (18.2%).
Key words: regression models, uterus, ovaries, sonographic study, girls, body size.
Рецензент Гунас I.В.
УДК 616-089.5(477)
СТАНДАРТИЗАЦ1Я ПЕРИОПЕРАЦ1ИНО1 ДОПОМОГИ В АНЕСТЕЗЮЛОГП: ОЦ1НКА СИТУАЦП В УКРА1Н1 ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ СОЦЮЛОПЧНОГО ОПИТУВАННЯ
Л1КАР1В
За останш 10 роюв ВООЗ та провщш мiжнароднi професшш оргашзацп анестезюлопв та штенсивюта запровадили низку важливих шщатив з безпеки пащента, спрямованих на виршення проблеми у всесвпньому масштаба Рiвень реатзацп зазначених iнiцiатив у впчизнянш службi анестезiологii е невiдомим.
Проведено сощолопчне дослiдження, в яке включено 282 лжаря-анестезюлога лiкувальних закладiв Укра1ни. Шляхом анкетування аналiзувався рiвень запровадження в Укра!ш периоперацiйних технологiчних алгоритмiв, клiнiчних протоколiв та стандартiв мошторингу. Бiльшiсть лiкарiв-анестезiологiв (85,8% осiб) вказали на запровадження у 1х закладах мшмальних стандартiв периоперацiйного монiторингу пащента та 77,3% лiкарiв позитивно вщповши на питання щодо наявностi локального протоколу перевiрки готовностi робочого мюця анестезiолога. Близько 70% респондентiв вказали на наявшсть в 1х закладах алгоритмiв та протоколiв надання медично! допомоги при ускладненнях пiд час анестезюлопчного втручання. Лише 45,0% лiкарiв закладiв II рiвня та 55,7% лiкарiв закладiв Ш-1У рiвнiв надання медично! допомоги вказали, що в !х закладах усi анестезiологiчнi втручання вщбуваються пiд постiйним монiторингом ЧСС, сатурацп та артерiального тиску. На впровадження «Контрольного перелку заходiв з безпеки хiрургiчного втручання ВООЗ» або його адаптовано! версiI у структурних тдроздшах служби анестезiологiI вказало 8,5% респондента. Рiвень впровадження периоперацiйних технолопчних алгоритмiв, клiнiчних протоколiв та стандарта монiторингу у структурних пiдроздiлах служби анестезюлогп Укра!ни е недостатнiм.
Ключов! слова: анестезюлопя, периоперацшний мошторинг, чек-лист, сощолопчне дослщження.
Робота е фрагментом НДР «Вивчення стану здоров'я дорослого населення Украши, дiяльностi та ресурсного забезпечення закладiв охорони здоров»я в регюнальному аспектi», № держ. реестрацнУДК:616-058-08:616.9:001.8; Термш виконання 2014-2016р.р.
Останш CBiTOBi тенденци у розвитку нащональних систем охорони здоров'я, у першу чергу - акцент на безпещ пащенпв, вимагають нових пiдходiв до виршення проблеми якост медично! допомоги. У найвищш мiрi це стосусться служби анестезюлогп та штенсивно! терапп як спецiальностей, що несуть особливу загрозу безпецi пацieнтiв у зв'язку 3i складнiстю та переважно штервенцшним характером бiльшостi пов'язаних з ними лшувально-щагностичних процесiв. Зазначена обставина стала причиною того, що мiжнародна анестезюлопчна спiльнота, поряд з ВООЗ, стала загальновизнаним лiдером глобального руху за безпеку пащенпв у медицинi. За останш 10 роюв ВООЗ та провщш мiжнароднi професiйнi органiзацil анестезюлопв та штенсивюпв запровадили низку важливих шщатив з безпеки пацiентiв, спрямованих на виршення проблеми у всесвпньому масштаба Основними з них е: Друга Глобальна 1шщатива ВООЗ з безпеки пащенпв «Безпечна хiрургiя рятуе життя» («SAFE SURGERY SAVES LIVES») (2008 р.), метою яко! е шдвищення рiвня безпеки пацiентiв шд час операцiй та анестезiй через запровадження технолопчно! карти «Контрольний перелш заходiв з безпеки хiрургiчного втручання» («WHO SURGICAL SAFETY CHECKLIST») [5].
«Стартовий пакет з безпеки пащенпв в анестезюлогп» Робочо! групи з безпеки пащенпв Свропейського Товариства Анестезюлопв (ESA) та Свропейсько! Ради Анестезюлогп (EBA) (2013 р.). Роздш 5 («Checklists») включае кшька десяткiв чек-лисив [3].
«Мiжнароднi стандарти безпечно! анестезюлопчно! практики» Всесвiтньоl Федерацil Товариств Анестезюлопв (2010 р.) - вимоги до служби анестезюлогп та стандарти анестезюлопчно! допомоги, у т. ч. мошторингу, в периоперацшному перiодi [2]. «Настанови з якосп та безпеки пiслянаркозно! допомоги» сврошйсько! Ради Анестезiологi! (2010 р.) [4].
Реатзащя зазначених шщатив у втизнянш службi анестезюлоги сприяла б покращенню ситуаци з безпекою пaцieнтiв на нaцiонaльному piBm.
Метою роботи було оцiнкa piB^ забезпечення структурных пiдpоздiлiв служби анестезюлоги Украши практичними протоколами стандартизаци процешв як базовими оpгaнiзaцiйно-методичними iнстpументaми пщвищення piвня безпеки пaцieнтiв на пpиклaдi пеpиопеpaцiйних технологiчних aлгоpитмiв, клiнiчних пpотоколiв та стaндapтiв монiтоpингу.
Матерiал та методи дослщження. Для досягнення мети проведено соцюлопчне дослiдження серед лiкapiв aнестезiологiв Украши шляхом 1х аношмного анкетування. При pозpобцi анкети враховувались вимоги, що висуваються до проведення соцiологiчних дослiджень, зокрема, щодо забезпечення конфщенцшносп шформаци про pеспондентiв та можливосп отримання максимального об'ему шформаци при мiнiмaльнiй кiлькостi запитань. Опитування лiкapiв вiдбувaлось пiд час проведення всеукрашських aнестезiологiчних конфеpенцiй та шд час проведення пеpедaтестaцiйних циклiв лiкapiв-aнестезiологiв на бaзi кафедри анестезюлоги НМАПО iменi П.Л.Шупика. У соцiологiчне дослщження було включено 282 спещалюта, яких було pозподiлено на три групи вiдповiдно до piвня закладу, в якому вони працюють. Зокрема, у I групу включено лiкapiв-aнестезiологiв зaклaдiв охорони здоров'я (ЗОЗ) II piвия (центpaльнi paйоннi та мiськi лшарш), у II групу - лiкapiв-aнестезiологiв ЗОЗ III piвня (облaснi лшарш та нaуково-дослiднi iнститути) та у III групу - лiкapiв-aнестезiологiв шших зaклaдiв (aкушеpськi стaцiонapи, онкологiчнi диспансери тощо). Вибipкa лiкapiв, якi прийняли участь у дослiдженнi, була репрезентативною. Зокрема, розподш pеспондентiв за стажем роботи був майже однаковим: 29,08 % (n=82) працюють у службi анестезюлоги та штенсивно1 терапи вщ 0 до 5 pокiв, 17,38% (n=49) - вiд 6 до 10 роюв, 32,27 (n=91) - вщ 11 до 20 роюв та решта - бiльше за 20 роюв. Подiбнi пропорци вiдмiчено при оцiнювaннi лiкapiв за кaтегоpieю. Так, не мали кaтегоpiю 32,6% (n=92), другу - 11,7% (n=33), першу - 17,4 (n=49) та вищу 38,3% (n=108) лiкapiв.
Статистична обробка отриманих pезультaтiв проводилася за допомогою пакета прикладних програм EXCEL-2003® i STATA верси 11 для Windows (StataCorp, Техас, США). Поpiвняння вiдносних, або виражених у вщсотках, величин здiйснювaлося за допомогою точного критерда Фiшеpa.
Результати дослщження та Тх обговорення. Важливим питанням гарантування безпеки пaцieнтiв при наданш медично! допомоги е стaндapтизaцiя лшувально-щагностичного процесу. На сьогоднi в Укра1ш розроблено та затверджено 8 нацюнальних пpотоколiв, бiльшiсть яких стосуються надання медично1 допомоги при теpмiнових станах та ускладненнях. Тому ми вважали за доцшьне вивчити точку зору респондента з питань запровадження у !х закладах локальних пpотоколiв з основних теpмiнових стaнiв в службi анестезюлоги та штенсивно1 терапи.
На питания анкети «Чи зaпpовaдженi (розроблеш, офiцiйно зaтвеpдженi i використовуються) у Вашому зaклaдi будь-якi мiнiмaльнi стандарти пеpиопеpaцiйного монiтоpингу пащента?» 85,8±2,08% респондента вiдповiли позитивно. Дaнi пpедстaвленi на рис.1 засвщчують вiдсутнiсть достовipних вщмшностей мiж вiдповiдями лiкapiв зaклaдiв piзних piвнiв надання медично1 допомоги.
Дещо менша кiлькiсть пaцiентiв зазначили про наявшсть в !х закладах локального протоколу (алгоритму) пеpевipки готовностi робочого мюця aнестезiологa (наркозного апарату, обладнання, медикaментiв, центpaлiзовaних систем постачання) до операцн? Зокрема, 77,3±2,49 % лiкapiв вiдповiли, що тaкi протоколи в !х закладах запроваджено. Проведеним анатзом доведено достовipнi вiдмiнностi мiж частотою позитивних вщповщей, якi надали респондента, яю працюють у ЛПЗ II piвня, поpiвняно з респондентами, яю працюють у ЛПЗ III-ГУ piвнiв надання медично1 допомоги (72,2±3,65% проти 85,2±3,79%, р=0,021) (рис.2).
У бшьшоси зaклaдiв розвинених кра1н свiту застосовуеться алгоритм диференцшованого маркування шпpицiв з piзними медикаментами в aнестезiологil. У нашому дослiдженнi 72,3±2,66% pеспондентiв вщповши позитивно щодо використання в !х вiддiленнях алгоритму дифеpенцiйовaного маркування шприщв з piзними медикаментами.
Проте, як i в попередньому питaннi, лiкapi зaклaдiв II piвня достовipно рщше вiдповiдaли позитивно на зазначене питання, нiж лiкapi III piвня надання медично1 допомоги (67,5±3,81% проти 80,7±4,21%, р=0,029).
Також було пpоaнaлiзовaно piвень запровадження aлгоpитмiв та пpотоколiв надання допомоги при ускладненнях пщ час анестезюлопчного забезпечення. Так на питання «Чи запроваджений у Вашому зaклaдi локальний протокол менеджменту пaцiентa при складнш або
невдалш штубацн трахе!?» позитивно вiдповiли 68,4% респондента; на питання «Чи запроваджений у Вашому закладi локальний протокол менеджменту пащента при анафшаксп?» -79,8 % респондента; на питання «Чи запроваджений у Вашому заклад локальний протокол менеджменту пащента при токсичнш реакцп на мюцевий анестетик?» - 67,7% респондента; на питання «Чи запроваджений у Вашому закладi локальний протокол менеджменту пащента при масивнш кровотечi?» - 78,0±2,47% респондентiв; на питання «Чи запроваджений у Вашому заклащ локальний протокол менеджменту пащента у ранньому шсляоперацшному перiодi?» -69,5±2,74% респондентiв. Не виявлено достов!рно! рiзностi в частотi позитивних вщповщей, наданих лiкарями закладiв II та Ш-ГУ рiвнiв надання медично! допомоги (табл. 1).
100 90 80 70 60 ¿50 40 30 20 10 0
ЛПЗ II- р1вня ЛПЗ ГГГ-ГУ Гнш1 заклади р1вшв
100 90 80 70 60 ¿50 40 30 20 10 0
ЛПЗ II- р1вня ЛПЗ ПЫУ Гншi заклади р1вшв
Рис.1. Частка респондентов, якi позитивно вщповши на Рис.2. Частка респондентов, яга позитивно вщповши на
питання «Чи запроваджеш у Вашому закладi будь-яга мiнiмальнi питання: «Чи запроваджений у Вашому закладi локальний стандарти периоперацшного монiторингу пацiентiв?». протокол (алгоритм) перевiрки готовност! робочого мiсця
анестезiолога до операцй'?».
Таблиця 1
Розподiл варiантiв в1дпов1дей лiкарiв-анестезiологiв закладiв рiзних ].мвшв щодо запровадження локальних протоколiв менеджменту ускладнень анестезi'l'
Вар!анти вщповщей Усього (п=282) у т.ч. л!кар! Р1-2 Р1-3 Р2-3
ЛПЗ II р!вня1 (п=151) ЛПЗ Ш-ГУ р!вн!в2 (п=88) Гнш! закладиЗ (п=43)
так н! так н! так н! так н!
Чи запроваджений у Вашому заклад! локальний протокол менеджменту пащента при складн!й або невдалш !нтубац!!' трахе!'? 193 68,4±2,77 ^ нн" 00 ^ 13 95 62,9±3,93 56 37,1±3,93 5 ,2 5 с--" 2 34 79,1±6,20 0 2, ^ -н 9, ,0 2 0,121 0,048 0 432
Чи запроваджений у Вашому заклад! локальний протокол менеджменту пащента при анаф!лакс!!'? го 1Л1 (Ч М -Н (Ч 00 СТ9 9 3, ^ нн" о 3, ОО СО* ^ НН ОО^ 3, ^ ей 12 0 0, ,3 ОО 15 17,0±4,00 34 79,1±6,20 0 2, ^ -н 9, ,0 2 0,371 0,897 0 589
Чи запроваджений у Вашому заклад! локальний протокол менеджменту пащента при токсичнш реакцп на мюцевий анестетик? 191 67,7±2,78 00 с-, 9 3, 3 102 67,5±3,81 49 32,5±3,81 2 9, ,9 6 27 30,7±4,92 28 65,1±7,27 7 2, 1 9, ,4 3 75 о" о" с
Чи запроваджений у Вашому заклад! локальний протокол менеджменту пащента при масивнш кровотечi? ОН ¿^'ето'гг 19 Ш 40 26,5±3,59 0 0, ,3 ОО 15 17,0±4,00 3 6, ю ^ го ¿Ц ,3 8 3 6, ,5 г- -н 3, ,6 0,094 0,168 0 912
Чи запроваджений у Вашому закладi локальний протокол менеджменту пащента у ранньому шсляоперацшному пер!од!? 4 ^ -н ст9 4 Г~ 00^ О* 3 96 63,6±3,92 55 36,4±3,92 9 3, ю НН, ОО 9 3, 12 31 72,1±6,84 12 27,9±6,84 0,017 0,300 0 42.4
Технолопчна карта ВООЗ «Контрольний перелш заходiв з безпеки хiрургiчного втручання» - документ щодо безпеки в периоперацшному перюд^ який дозволяе перев1рити вщповщшсть процесу, стандартизацп коду несправносп i запобнти розвитку несприятливих медичних подш, розроблений Всесвггньою оргашзащею охорони здоров'я [5]. На питання «Чи запроваджена у Вашому заклад1 периоперацшна технолопчна карта ВООЗ «Контрольний перелш заход1в з безпеки х1рург1чного втручання» або И адаптована вершя» лише 8,5% респонденпв вщповши стверджено на це питання, а майже третина з опитаних взагат шчого не чули про цей документ. Слщ вщмпити, що майже однаковим був розподш вщповщей серед л1кар1в заклащв р1зного р1вня надання медично! допомоги (табл. 2).
Таблиця 2
Розподiл варiантiв вщповщей лiкарiв-анестезiологiв, якi працюють в закладах рiзних р1вн1в системи ОЗ, на питання «Чи запроваджена у Вашому закладi периоперацшна технологiчна
карта ВООЗ?»
Вар1анти вщповщей Усього (п=282) у т.ч. л1кар1в Р 1-2 Р 1-3 Р 2-3
ЛПЗ II- р1вня1 (п=151) ЛПЗ Ш-1У р1вн1в2 (п=88) 1нш1 заклади3 (п=43)
так, запроваджена карта ВООЗ 24 8,5±1,66 16 10,6±2,51 7 8,0±2,89 1 2,3±2,29 0,718 0,194 0,569
так, запроваджена И адаптована верЫя 51 18,1±2,29 25 16,6±3,03 16 18,2±4,11 10 23,3±6,45
ш, шчого под1бного не запроваджено 108 38,3±2,89 53 35,1±3,88 36 40,9±5,24 19 44,2±7,57
шчого не знаю про цей документ 99 35,1±2,84 57 37,7±3,94 29 10,3±3,24 13 4,6±3,19
Таблиця 3
Розподш варiантiв вщповщей респондентов, якi працюють у закладах рiзних р1вн1в, на питання щодо запровадження в Тх пiдроздiлах локальних технолопчних та комунiкацiйних
п ротоколiв
Вар1анти вщповщей Усього (п=282) у т.ч. л!кар!в Р1-2 Р1-3 Р2-3
ЛПЗ II- р!вня1 (п=151) ЛПЗ Ш-IУ р!вн!в2 (п=88) Iншi заклади3 (п=43)
Чи запроваджеш у Вашому заклад! локальш технолопчш протоколи (алгоритми) виконання окремих маншуляцш та процедур?
так, на ус основш маншуляцп 137 48,6±2,98 66 43,7±4,04 46 52,3±5,32 25 58,1±7,52 0 ,254 0 ,247 0 ,624
так, але не на уа маншуляцп 116 41,1±2,93 66 43,7±4,04 36 40,9±5,24 14 32,6±7,15
ш 29 10,3±1,81 19 12,6±2,79 6 6,8±2,68 4 9,3±4,43
Чи запроваджеш у Вашому заклад! локальш комушкацшш протоколи (алгоритми) передавання персоналом змш, пац!ент!в, обов'язк!в, повноважень, тощо?
так, на ус! основш комушкацшш етапи 136 48,2±2,98 70 46,4±4,06 46 52,3±5,32 20 46,5±7,61 0,365 0,976 0,659
так, але лише на деяю 109 38,7±2,90 58 38,4±3,96 34 38,6±5,19 17 39,5±7,45
ш 37 13,1±2,01 23 15,2±2,92 8 9,1±3,07 6 2,1±2,19
Зпдно сучасних стандарпв кожне анестезюлопчне забезпечення х1рург1чного втручання обов'язково повинно вщбуватись при постшному мошторингу ЧСС, сатурацй та артер1ального тиску у пащента. Проте лише 54,3% респонденпв зазначили, що в !х закладах ус (100%) анестезй проводяться шд контролем ЧСС та сатурацй; 20,9% респонденпв зазначили, що 75% ус1х анестезш проводяться шд зазначеним контролем, 15,6% респонденпв вказали, що 50% ус1х анестезш забезпечено вщповщним мошторингом, i 9,2% респонденпв вказали, що 25% анестезш
проводяться тд зазначеним контролем ЧСС, сатурацн та apTepianbHoro тиску. Як представлено на рис. 4 лише 45,0±4,05% лiкapiв заклащв II piвня надання медично! допомоги та 55,7±5,30% лiкapiв Ш-ГУ piвнiв надання медично! допомоги вказали, що в !х закладах ус aнeстeзioлoгiчнi втручання вiдбувaються пiд вщповщним мoнiтopингoм, проти 83,7±5,63% лiкapiв шших зaклaдiв (вiдпoвiднo р<0,001 та р=0,001).
Рис. 3 Частка респондентов, яга позитивно вщповши на питання: «Чи запроваджений у Вашому зaклaдi алгоритм диференцшованого маркування шпpицiв з piзними медикаментами в анестезюлоги?»
Рис.4 Розподш вiдпoвiдeй peспoндeнтiв на питання: «Який максимальний вiдсoтoк хipуpгiчних пaцieнтiв, на Вашу думку, у Вашому зaклaдi може бути забезпечений пульсоксиметричним мошторингом пiд час oпepaцiй з анестезюлопчним забезпеченням?».
Стaндapтизaцiя лiкувaльнo-дiaгнoстичнoгo процесу, як один iз шляхiв забезпечення безпеки пащенпв, передбачае нaявнiсть тeхнoлoгiчних пpoтoкoлiв, тобто aлгopитмiв виконання усiх машпуляцш i процедур. Бiльшiсть peспoндeнтiв вщповши, що в !х закладах розроблеш та зaпpoвaджeнi як тeхнoлoгiчнi, так i кoмунiкaцiйнi лoкaльнi протоколи (табл.2). Так, 48,6±2,98 peспoндeнтiв вказали, що в !х закладах запроваджено локальш тeхнoлoгiчнi протоколи (алгоритми) виконання окремих мaнiпуляцiй та процедур, та 46,9±3,20% peспoндeнтiв вказали про запровадження локальних кoмунiкaцiйних пpoтoкoлiв (aлгopитмiв) передавання персоналом змш, пaцiентiв, oбoв'язкiв, повноважень, тощо.
Анaлiз вiдпoвiдeй peспoндeнтiв не виявив вiдмiннoстeй у чaстoтi позитивних вщповщей на зазначене питання мiж лшарями, якi працюють у закладах piзних piвнiв.
Служба aнeстeзioлoгi! та штенсивно! терапн Укра!ни в не в повному oбсязi забезпечена тeхнoлoгiчними та комушкацшними протоколами, а також алгоритмами надання медично! допомоги при ургентних станах, що унеможливлюе забезпечення безпеки пащенпв пiд час aнeстeзioлoгiчних втручань.
Перспективи подальших розробок у даному напрямку будуть полягати у розробленж та впровадженн технологiчних та комушкацшних nротоколiв на нащональному i локальному рiвнях, а також вивченш ефективностi 'ix застосування.
1. Haynes A. A surgical safety checklist to reduce morbidity and mortality in a global population / A. Haynes, A. Gawande // New England Journal of Medicine. - 2009. - Vol. 360 (5). - P. 491-499.
2. Can J. International Standards for a Safe Practice of Anesthesia // J. Can // Anaesth. - 2010. - Vol. 57 (11). - P. 1027-1034.
3. Patient Safety in Anaesthesiology.
4. Safety and quality guidelines of postanaesthesia care // European Journal of Anaesthesiology. - 2009. - Vol 26, No 9. - P. 715-721.
5. WHO SURGICAL SAFETY CHECKLIST.
СТАНДАРТИЗАЦИЯ ПЕРИОПЕРАЦИОННОЙ ПОМОЩИ В АНЕСТЕЗИОЛОГИИ: ОЦЕНКА СИТУАЦИИ В УКРАИНЕ ПО РЕЗУЛЬТАТАМ СОЦИОЛОГИЧЕСКОГО ОПРОСА ВРАЧЕЙ
Федосюк Р. М.
За последние 10 лет ВОЗ и ведущие международные профессиональные организации анестезиологов и
STANDARDIZATION OF PERIOPERATIVE CARE IN ANAESTHESIOLOGY: ASSESSMENT OF THE SITUATION IN UKRAINE ACCORDING TO THE RESULTS OF SOCIOLOGICAL SURVEY AMONG DOCTORS Fedosiuk R. M. Over the past 10 years, the WHO and the leading international professional organizations of
интенсивистов внедрили ряд важных инициатив по безопасности пациентов, направленных на решение проблемы во всемирном масштабе. Уровень реализации указанных инициатив в отечественной службе анестезиологии неизвестен. Проведено социологическое исследование, в которое включено 282 врача-анестезиолога учреждений системы здравоохранения. Путем анкетирования анализировался уровень внедрения в Украине периоперационных технологических алгоритмов, клинических протоколов и стандартов мониторинга. Результаты исследования. Большинство врачей-анестезиологов (85,8%) указали на введение в их больницах минимальных стандартов периоперационного мониторинга пациентов и 77,3% врачей положительно ответили на вопрос о наличии у них локального протокола проверки готовности рабочего места анестезиолога. Около 70% респондентов указали на наличие в их учреждении алгоритмов и протоколов оказания медицинской помощи при осложнениях во время анестезиологического вмешательства. Только 45,0% врачей учреждений II уровня и 55,7% врачей учреждений Ш-1У уровней оказания медицинской помощи указали, что в их заведениях все анестезиологические вмешательства происходят под постоянным мониторингом ЧСС, сатурации и артериального давления. На внедрение «Контрольного перечня мероприятий по безопасности хирургического вмешательства ВОЗ» или его адаптированной версии в структурных подразделениях службы анестезиологии указало 8,5% респондентов. В структурных подразделениях службы анестезиологии Украины уровень внедрения периоперационных технологических алгоритмов, клинических протоколов и стандартов мониторинга недостаточен.
Ключевые слова: анестезиология, периоперационн!й мониторинг, чек-лист, социологическое исследование.
Стаття над!йшла 27.09.2016 р.
anaesthesiologists and intensive care specialists have introduced a number of important initiatives on patient safety in order to address the problem on a global scale. The level of implementation of these initiatives in the domestic service of anaesthesiology remains unknown. The sociological study that included 282 anaesthesiologists from the hospitals of Ukraine has been conducted. The questionnaire was designed to analyze the level of implementation of perioperative technological algorithms, clinical protocols, and standards of monitoring in Ukraine. Most anaesthesiologists (85.8% of respondents) reported the introduction of minimum perioperative monitoring standards at their institutions, and 77.3% of physicians responded positively to questions about the availability of the local protocol for the control of anaesthesiologist's workplace readiness. About 70% of respondents reported the presence of algorithms and protocols of care in case of complications during anaesthesia at their institutions. Only 45.0% of physicians from medical institutions of the II level and 55.7% of physicians from institutions of the III-IV levels reported that all anaesthetic interventions at their establishments were conducted under constant monitoring of heart rate, blood pressure, and saturation. 8.5% of respondents reported the implementation of the «WHO Surgical Safety Checklist» or its adapted version at the structural units in the anaesthesiology service. The level of implementation of perioperative technological algorithms, clinical protocols, and standards for monitoring at the structural units in the anaesthesiology service of Ukraine is inadequate.
Key words: anesthesiology, perioperative monitoring, check-lists, sociological study.
Рецензент Голованова I. А.
УДК 614.2:616-036.8
ФИЗИЧЕСКАЯ АКТИВНОСТЬ КАК ВЕДУЩИЙ ФАКТОР, ОПРЕДЕЛЯЮЩИЙ
СОСТОЯНИЕ ЗДОРОВЬЯ И КАЧЕСТВА ЖИЗНИ ГОРОДСКИХ ЖИТЕЛЕЙ
Проведена оценка физической активности (ФА) в качестве ведущего фактора, определяющего состояние здоровья и качества жизни городских жителей в условиях гиперурбанизации. Методы. Работу провели на базах 3 поликлиник г. Баку и территориально сопряженных с ними в 3 средних школах, 5 детских садах и яслях. Обработали 1819 анкет, составленных на базах международных опросников SF-36, GPAQи Moreesky,заполненные пациентами поликлиник, родителями детских учреждений и работниками близлежащих торговых объектов и офисов. Анкеты отражали социально-гигиенические аспекты низкой ФА. Анализировали также амбулаторные карты анкетированных. Результаты. ФА в пределах < 30 мин/день наблюдалась у 52,6±1,2%, в пределах 30-60 мин/день у 28,6±1,1%, в пределах > 60 мин/день у 18,8±0,9% анкетированных. Низкая ФА способствует формированию общесоматичес-кой симптоматики - в среднем 5,03±0,29 симптомов на 1 анкетированного. Уровень хорошей самооценки здоровья не превышает 21,5±1,0%. Качество жизни анкетированных ниже удовлетворительного уровня и составляет в среднем 48,9±1,6 баллов. Достаточный уровень их информированности по проблемам ФА не превышает 31,5±2,5%. Выводы. Процессы гиперурбанизации и скудность информированности способствуют широкому распространению среди городских жителей низкой ФА, что оказывает отягощающее воздействие на их здоровье и качество жизни. Проведенная организационно-разъяснительная работа по информированности городских жителей относительно ФА способствовала их физической активизации.
Ключевые слова: гиперурбанизация, физическая активность, здоровье, качество жизни.
Недостаточная физическая активность (ФА) является четвертым по значимости фактором риска смерти в мире. Она приводит к 6% всех случаев смерти. По значимости ее превосходят только высокое кровяное давление (13%) и употребление табака (9%). Такой же уровень риска (6%) имеет и высокое содержание глюкозы в крови. Ежегодно из-за недостаточной ФА умирает примерно 3,2 миллиона человек. [2, 6]. ВОЗ рекомендует взрослым людям (18 лет и старше) 150 минут ФА умеренной интенсивности в неделю [12]. Однако даже такой минимум ФА многими игнорируется. Поэтому уровни недостаточной ФА возрастают во всем мире [4]. В 2008 году
