CC BY
52основных параметров зубных дуг верхней и нижней челюстей человека // Медицинский вестник Северного Кавказа. - 2018. - Т. 13. - №1-1. - С. 66-69.
3. Al-Zubair N.M. Dental arch asymmetry // European Journal of Dentistry. - 2014. №8. - P. 224-228.
4. Ikoma M., Arai K. Craniofacial morphology in women with Class I occlusion and severe maxillary anterior crowding // American Journal of Orthodontics and Dentofacial Orthopedics. - 2018. - Vol. 153. - № 1. - Р. 36-45.
ЗНАЧЕННЯ МЕДИЧНОÏ СЕСТРИ В РЕАБШ1ТАЦШНОМУ ПРОЦЕС1 УЧАСНИК1В
БОЙОВИХ Д1Й
Куриленко Т.С.
Житомирський медичний тститут, магктранка
5. Park S.-J., Leesungbok R., Song J.-W. Analysis of dimensions and shapes of maxillary and mandibular dental arch in Korean young adults // Journal of Advanced Prosthodontics. - 2017. - Vol. 9. - № 5. - P. 321-327.
6. Rani S.T. Applicability of odontometric dimensions and indices in sexual dimorphism among Nalgonda population // Journal of forensic dental sciences. - 2017. - Vol. 9. - №3. - P. 175-180.
THE IMPORTANCE OF NURSES IN THE REHABILITATION PROCESS OF COMBATANS
Kurylenko T.
Zhytomyr Medical Institute, master student
АНОТАЦ1Я
В умовах бойових дш реабштащя вшськовослужбовщв мае загальнодержавне значения, е важливою складовою обороноздатносп краши.
Медична сестра - одна i3 головних оргашзацшно - л^вальних одиниць на вах рiвиях реабштацш-ного процесу.
ABSTRACT
In the conditions of hostilities, the rehabilitation of servicemen is of national importance and is an important component of the country's defense capabilities. The nurse is one of the main organizational and medical units at all levels of the rehabilitation process.
Ключовi слова: учасники бойових дш, медична реабштащя, фiзична реабштащя , психолопчна реабштащя, сощальна реабштащя, медична сестра, шдиввдуальна реабштацшна програма, односпрямова-нють, комплексшсть.
Keywords: combatants, medical rehabilitation, physical rehabilitation, psychological rehabilitation, social rehabilitation, nurse, individual rehabilitation program, one direction, complexity.
В умовах бойових дш, що тривають на сходi Украши з 2014 року вiдмiчаeться значна шльшсть вшськовослужбовщв, що отримали поранення, ко-нтузи, захворювання. В зв'язку з чим набувае необ-хвдшсть забезпечення потреб вiйськовослужбовцiв у спецiалiзованiй та високоспецiалiзованiй медич-нш допомозi, в тому числi i медичнiй реабiлiтацii з участю медичноi' сестри.
Недостатне вiдображення в нормативно-пра-вових документах цшей, задач, методичних i мето-дологiчних основ функщонування системи медич-но! реабiлiтацii, ролi медично! сестри в цiй системi для пiдвищення ефективностi та якосп медично! допомоги складае проблему даного дослiдження.
За визначенням Всесвiтньоi оргашзацп охо-рони здоров'я (ВООЗ), реабшта^ - це комбшо-ване i координоване використання медичних, сощ-альних i професiйних заходiв з метою тдготовки та перепiдготовки (переквалiфiкацii) шдивщуума на оптимум працездатностi.[1] Серед найбшьш важли-вих аспектiв реабiлiтацii слщ вказати на медичний, фiзичний, психолопчний, професiйний i сощаль-ний.
До медичних аспекпв вiдносяться питания ранньо1' дiагностики i своечасно1' госпiталiзацii хво-рих, якомога раннього застосування патогенетич-но! терапп та iн.
Фiзичний аспект, який е частиною медично1' реабiлiтацii, передбачае рiзномаиiтнi заходи по ввд-новленню працездатностi хворих, застосуванням засобiв лшувально1' фiзкультури (ЛФК), фiзичних факторiв, мануальног' та рефлексотерапii, а також проведенням наростаючих за штенсившстю фiзич-них тренувань протягом бшш-менш тривалого часу.
Психологiчний (психiчний) аспект, який передбачае подолання негативних реакцш з боку пси-хши хворого, що виникають у зв'язку з хворобою i обумовленими нею змшами матерiального i соцiа-льного становища хворого.
Професшний i соцiально-економiчний аспекти торкаються питань пристосування хворого до ввд-поввдного виду працi за фахом або його перекваль фiкацii, що надае хворому можливiсть матерiаль-ного самозабезпечення в зв'язку з самостiйнiстю у трудовш дiяльностi.
До основних принцишв реабштацп вщно-сяться:
— раннiй початок проведения реабштацш-них заходiв (РЗ),
— комплексшсть використання bcíx доступ-них i необх1дних РЗ,
— iндивiдуалiзацiя програми реабштацп,
— принцип партнерства,
— принцип рiзнобiчностi зусиль,
— етапшсть реабштацп,
— безперервшсть i спадкоeмнiсть протягом усiх еташв реабштацп,
— використання методiв контролю адекват-ностi навантажень i ефективносп реабштацп,
— принцип eдностi психосощальних i бюло-гiчних методiв впливу.[2]
Пiд термiном «реабштащя учасник1в бойових дш» розумшть комплекс державних, сощально-економiчних, медичних, психологiчних професш-них та шших заходiв для нормалiзацil порушених i компенсацп втрачених функцш органiзму внаслi-док поранення, ушкодження, захворювання, пере-бування в екстремальнш ситуацп, з метою вщнов-лення бое- та працездатностi.[3]
Основними напрямками сощально1 реабшта-цй' учасник1в бойових дш е медична та психолоп-чна реабiлiтацiя. Реабiлiтацiйнi заходи з учасни-ками бойових дiй повинш складатись з дек1лькох компонентiв, таких як медико-психолопчна допо-мога та сощальна пiдтримка.
Професiйна реабiлiтацiя вшськовослужбовщв
- комплекс заходiв, спрямованих на вщновлення професiйних навичок або перенавчання вшськово-службовцiв, вирiшення питань !х працевлашту-вання. Екстрена реабiлiтацiя вшськовослужбовщв
- комплекс заходiв щодо своечасного попере-дження i швидкого ввдновлення порушених психо-соматичних функцiй, спрямованих на тдтримку працездатностi, вщповщно1 надшносп дiяльностi вiйськовослужбовцiв i профiлактику рiзних захво-рювань.
Пiд медичною реабiлiтацiею вшськовослужбовщв розумшть систему заходiв, що спрямованi на профiлактику патологiчних процеав, як1 призво-дять до тимчасово! втрати бое- та працездатностi, i на ранне повернення поранених (в тому чи^ i ш-валщв) в суспiльство. Психологiчна реабiлiтацiя учаснишв бойових дiй повинна включати в себе систему медико-психолопчних заходiв, направлених на вiдновлення емоцшно1 i мотивацшно1 сфер, до-сягнення оптимального рiвня адаптацп особистостi i професшних якостей поранених, що забезпечують вшськово-професшну працездатнiсть. [4]
Сучаснi вiйськовi технологи призводять до вкрай важких травм та вкрай важких медичних i со-цiальних наслiдкiв, подолати або пом'якшити як1 можливо тшьки комплексними зусиллями. Отри-манi даш сввдчать про те, що в структурi вiйськових уражень у учаснишв АТО наслвдки вшськово1 тра-вми складають 94,5%, захворювання - 5,5%.
Найбшш оптимальною е функцюнально-ор-гашзацшна модель реабштацп вшськовослужбов-цiв, що проводиться впродовж трьох етапiв:
I етап - стащонарний (госпiтальний) етап реабштацп;
II етап - санаторно-курортний етап реабштацп;
III етап - амбулаторний етап реабштацп.
Визначено, що основними структурно-функщ-
ональними елементами стацiонарного етапу реабь лггацп е профiльнi хiрургiчнi (в залежносп вщ ло-калiзацil поранення) чи терапевтичш (в залежностi вщ характеру захворювання) вщдшення та клiнiка реабштацп. Обгрунтовано, що клiнiка реабштацп повинна мютити у своему складi два структурно-функцiональних пiдроздiли: вiддiлення вщновлю-вального лiкування та вiддiлення психолопчно! реабштацп.
Проведення медично! реабштацп пораненим та травмованим вшськовослужбовцям здшсню-еться в дек1лька етапiв, а саме, заходи ранньо! реабштацп (I етап) та спецiалiзована реабштац1я (II) у вiддiленнi вiдновлювального л^вання. Вщпо-вщно до цього, лшувально-реабштацшш заходи у вiйськовослужбовцiв здiйснюються наступним чином. На першому етат лiкувально-реабiлiтацiйних заходiв пацiенти з тяжкими пораненнями та пора-неннями середнього ступеня тяжкостi перебувають на лжуванш у вiддiленнi реашмацп та профшьному хiрургiчному вiддiленнi (в залежностi ввд локалiза-ци поранення) до повно! стабшзацп !х стану - так звана рання (первинна) реабштащя. Термш л^-вання в профiльному вщдшенш пацiентiв з тяжким пораненням складае в середньому 36+1,6 даб, у па-цiентiв з пораненнями середнього ступеня тяжкосп - 21+1,8 доби.
На наступному етапi (II етап) у дано1 категори пацiентiв здшснюеться спецiалiзоване реабшта-цiйне лiкування у вщдшенш вщновлювального ль кування. Л^вально-реабштацшш заходи у вшсь-ковослужбовцiв з легкими пораненнями включа-ють в себе лише заходи ранньо1 реабштацп (I етап), осшльки дана категорiя пацiентiв, як правило, не потребуе застосування заходiв спецiалiзованоl реабштацп (II етап) у вiддiленнi вщновлювального ль кування. Тому пацiенти з пораненнями легкого ступеня перебувають до повного видужання у профь льному вiддiленнi. Термiн лiкування цих пащенпв у профiльному вiддiленнi складае в середньому 24 + 1,2 доби. [5]
Фiзичний аспект реабштацп - це вщновне ль кування, що включае в себе ва питання, пов'язанi iз застосуванням фiзичних факторiв, засобiв ЛФК (фь зичш вправи в палатi, залi ЛФК, у водному середо-вищi; рiзнi види механотерапп, фiзичнi тренування тощо), мануально1 та рефлексотерапи, психотера-пп, а також методи дослiдження, що вщображають реакцiю органiзму на застосовуваш реабiлiтацiйнi заходи.
Основне значення використання засобiв фiзич-но! реабштацп - це всебiчне пiдвищення фiзичноl працездатностi хворих, лiмiтованоl при захворю-ваннi або травматичних ушкодженнях.
Основними завданнями фiзичноl реабштацп е:
а) прискорення вщновних процесiв;
б) запобтання або зменшення небезпеки шва-лдизацд. [6]
Складання реабiлiтацiйних програм
На всiх етапах реабштацшно! програми перед-бачаеться звернення до особистосл хворого, поед-нання бiологiчних i психосоцiальних форм л^ва-льного виновного впливу.
Для Н складання необхвдно враховувати весь комплекс змiн (морфологiчних, фiзiологiчних, пси-холопчних) i керуватися правилами, якi передбача-ють:
— партнерство лiкаря, реабштолога ,медич-но! сестри та пащента;
— визначення реабiлiтацiйного потенцiалу хворого, особливо його рухових можливостей;
— рiзнобiчнiсть впливiв, тобто, врахування уах сторiн реабiлiтацii для кожного хворого;
комплексшсть л1кувально-вщновлюваль-них заходiв;
— стушнчаспсть (перехiднiсть) проведених впливiв (поетапне призначення вiдновлювальних заходiв з урахуванням динамiки функцiонального стану хворого).
Визначення реабiлiтацiйного потенцiалу хворого е iстотним моментом при пiдготовцi програми i вимагае вирiшення дек1лькох основних завдань:
1. З'ясування характеру рухових порушень i ступеня обмеження рухово! функцп.
2. Визначення можливостi повного або частко-вого морфологiчного i функцюнального вщнов-лення у хворого пошкоджено! ланки отрно-рухо-вого апарату (ОРА), порушено! функцп пошкодже-ного органу або системи.
3. Подальший прогноз розвитку адаптацшних i компенсаторних можливостей органiзму хворого при даному захворюванш.
4. Оцiнка фiзичноi працездатностi оргаиiзму в цiлому i функцюнально! здатностi окремих органiв i систем з урахуванням визначення переносимосл рiзних за характером, обсягом i iнтенсивнiстю фiзи-чних навантажень в процеа реабштацп. [7]
Результати оцшки реабiлiтацiйного потенцiалу слiд розглядати в динамщ, що дозволяе об'ективно встановлювати ефективнiсть реабштацшно! програми та окремих занять з метою !х подальшо! ко-рекцii.
Ступiнь вщновлення може бути оцiнена за чо-тирибальною шкалою: повне вадновлення; часткове ввдновлення; без змiни ввд вихвдного рiвия; попр-шення.
Науковий аналiз проблеми органiзацii' реабш-тацшно! д1яльносп з вшськовослужбовцями-учас-никами бойових дш передбачае визначення низки органiзацiйно-педагогiчних умов, як дадуть змогу ефективно побудувати реабiлiтацiйний процес. Першою оргаиiзацiйно-педагогiчною умовою, на думку Ю. Л. Бринджова, е здiйснения комплексно! реабiлiтацii вшськовослужбовщв-учаснишв бойових дiй з виокремленням ключового виду та враху-ванням <андивщуального випадку». [8]
Вирiшальне значення мае колективна робота персоналу медично! установи. У цьому плаиi добре себе зарекомендувала мультидисциплiнарна бригада (МДБ), яка об'еднуе рiзних фахiвцiв, як1 здшс-нюють всебiчну допомогу в лшуванш та реабштацп хворих, як1 працюють не окремо, а як едина команда (бригада) з чггкою узгоджешстю i координованiстю дiй, тим самим забезпечуючи проблемний i цiлеспрямований пiдхiд, який вiдрiз-няеться вiд традицiйного (рис. 1.1.).
Рис. 1.1. Схема мультидисциплтарно'1 бригади (Ворлоу Ч. П., 1998; Скворцова В. 1., 2002)
Мультидисциплшарна бригада - не просто на-явшсть певних фах1вщв. Принципово важливим е не слльки !! склад, сшльки розподiл функцюналь-них обов'язшв та тiсна спiвпраця членiв бригади. Робота мультидисциплшарно! бригади обов'язково включае:
1. Спiльне проведення огляду та ощнку стану хворого, ступеня порушення функцiй.
2. Створення адекватного навколишнього се-редовища для хворого в залежносп вiд його побу-тових потреб.
3. Спшьне обговорення хворих не рщше разу на тиждень.
4. Сшльне визначення цшей реабштаци та плану ведення хворого (при необхвдносп за участю самого пащента i його близьких), включаючи зв'я-зок з полштшчно1 службою, яка буде допомагати хворому вдома.
Коли середнш медичний персонал на рiвних бере участь в робот мультидисциплшарно1 бри-гади, клiнiчний i економiчний ефект тако1 оргашза-цшно1 форми реабштаци досягаеться за рахунок оптимального розподшу обов'язк1в, особистого за-лучення i персонально1 вiдповiдальностi медично1 сестри, яка представляе iнтереси пацiента i його а-м'1 в мультидисциплiнарнiй бригада Медична сестра, здiйснюючи проблемно-орiентований сестрин-ський процес, спираеться на рiвень адаптаци паще-нта до умов, що змiнилися в зв'язку з захворюванням (на пiдставi реабштацшного дiаг-нозу, зпдно Мiжнародноl класифжаци функщону-вання, обмежень життедiяльностi та здоров'я). Пра-цюючи в складi мультидисциплшарно1 бригади, медична сестра не пльки виконуе власне сестринськ маншуляци, але також е координатором дiяльностi iнших фахiвцiв i виконуе сощально-реабштацшш функци. Члени бригади спшьно складають план ль кування, створюють адекватне для пацiента навко-лишне середовище, навчають рiдних, оцiнюють ефективнють реабiлiтацiйних заходiв. Виконання перерахованих рiзноманiтних завдань вимагае вiд медичних сестер вщповщних навичок i пiдготовки.
[9]
Проводячи дослвдження про стан реабштаци вшськовослужбовщв в Украхш було з'ясовано, що дотепер ввдсутне законодавче закршлення системи реабiлiтацiйних заходiв учасник1в бойових дш за участю медичних сестер та е необхвдшсть реформу-вання системи пiдготовки кадрiв для ефективно1 реабштаци вiйськовослужбовцiв.
Метою дослвдження е розроблення та теорети-чне обгрунтування оргашзацшно1 моделi мульти-дисциплшарно1 реабштацшно1 команди з деталь-ним описом функцш медично1 сестри на стащонар-ному етапi реабштаци для забезпечення як1сно1 медично1 реабштаци учаснишв бойових дiй.
Сучасним напрямком тдвищення ефективно-стi надання реабштацшно1 допомоги е широке ви-користання в практищ роботи рiзних типiв медичних установ мультидисциплiнарних бригад. При цьому повиннi бути iстотно змшеш роль i функци середнього медичного персоналу.
Найбiльш оптимальною е функцюнально-ор-ганiзацiйна модель реабштаци учаснишв бойових дш, що проводиться впродовж трьох етапiв: стащо-нарного (госттального), санаторно-курортного та амбулаторного.
Ефективнiсть медично1 допомоги ввдображае ступiнь досягнення конкретних шнцевих результа-тiв при певних тимчасових, трудових i матерiаль-них витратах, а як1сть - стутнь вiдповiдностi про-веденого комплексу заходiв медичним стандартам або правилам виконання тих чи шших технологiй, спрямованих на забезпечення результативностi лi-кування.
При складанш органiзацiйноl моделi врахо-вано весь комплекс 3míh (морфологiчних, фiзiологi-чних, психологiчних) i передбачене партнерство ль каря, реабiлiтолога, медично! сестри i пащента; ви-значений реабштацшний потенцiал хворого, особливо його рухових можливостей; враховано усi сторони реабштаци для кожного хворого; компле-кснють лiкувально-вiдновлювальних заходiв; сту-пiнчастiсть впливiв (поетапне призначення реабiлi-тацiйних заходiв з урахуванням змiн функцiональ-ного стану хворого). Режим пращ (ерготерапевтичну складову) встановлено iндивiду-ально для кожного хворого з врахуванням рiвня трудово! реабiлiтацil, стiйкостi трудово! установки, фiзичноl i психологiчноl стомлюваностi i здатносп до змiцнення i ввдновлення порушених функцiй.
П1д час дослщження було з'ясовано, що Жито-мирський базовий вiйськовий шпиталь е багатопро-фiльною спецiалiзованою медичною установою. В складi госпiталю знаходяться полiклiнiка i п'ять вщдшень. У шпиталi працюе низка параклiнiчних служб (клiнiчна i бактерюлопчна лаборатор^', рен-тгенкабiнет, кабшет ультразвуково! дiагностики, ендоскопiчне вiддiлення, кабшети функцiональноl дiагностики, фiзiотерапевтичне, приймальне. Вш-ськовий шпиталь забезпечуе стацiонарний (гостта-льний) етап реабiлiтацil вiйськового контингенту. Понад двi сотнi медиков щоденно надають допо-могу хворим, пораненим i травмованим вiйсько-вим.
Вивчено роботу Житомирського реабiлiтацiй-ного центру БО «Фонд брапв Кузьмiних» по ввдно-вленню поранених в АТО бшщв: уражень опорно-рухового апарату; ресоцiалiзацil та в1дновлення пi-сля оперативних втручань; корекц^' посттравматич-них стресових розладiв.
Вивчено роботу Християнського центру реш-теграц^' "Альянс-Перемога" в с. Вигода Житомир-сько1 областi "NEW LIFE", який надае медико-соцi-альну та психологiчну допомогу учасниками бойових дш з алкогольною та наркотичною залежнiстю, iгроманiею, спричиненими травмою вшни.
Вивчено дiяльнiсть Центра вертебрологи i реа-бiлiтацil воlнiв АТО (м. Житомир) щодо медично1 реабштаци, психолопчно1 адаптацй', допомоги з соцiалiзацil ветеранiв та повернення до мирного життя, роботи з сiм'ями.
Проведено статистичну обробку отриманих даних, отриманих пiд час анкетування. Основш етапи статистично1 обробки: статистичне спостере-ження (збiр i реестрацiя даних), групування зiбра-них даних (кластеризащя) i !х оцiнка.
Протягом 2019-2020рр. проводилось опиту-вання 30 пащенпв Житомирського базового вiйсь-кового шпиталю та 30 пацiентiв Центру вертебрологи та реабштаци во1шв АТО - учаснишв бойових дш, в анкетуванш брали участь особи чоловiчоl статi, вiком в1д 23 до 47 рошв, середнiй вiк яких склав 34,6±0,4 рок1в.
За результатами дослщження встановлено, що питома вага вшськовослужбовщв, що проходили реабштацш з приводу поранень, складае 38%, па-цiенти з невротичними розладами, пов'язаними з
стресом - 18%, з хворобами нервово! системи (нас-лщки МВТ) - 31,6%, з хворобами ока (наслщки МВТ) - 20%, хворобами слуху, невритами слухо-вих нервiв (як наслщками МВТ) - 23,3%. Ознаки посттравматичного стресового розладу (ПТСР) ма-ють 51,6% пацiентiв.
За ощнкою ефективностi проведеного л^-вання вщ моменту надходження до шпиталю, повне одужання вiдмiтили 65% опитаних, полшшення стану 30%, 5% пацiентiв не ввдчули змiн у станi здо-ров'я.
За результатами опитування, 95% опитаних вщмггили високий рiвень професiоналiзму персоналу вщдшення. 80% ввдчували повну довiру до се-стринського персоналу при здшсненш медичних втручань i взаеморозумiния, 15% - часткову довiру i розумiния. 100% опитаних набули необхвдних знань та навичок для продовження реабiлiтацiйного процесу в домашшх умовах.
Проведене опитування 15 медичних сестер Житомирського базового вiйськового шпиталю та 15 медичних сестер Центру вертебрологп i реабш-тацп вошв АТО. В анкетуваннi брали участь особи , вжом ввд 23 до 47 рошв. Середнiй вж опитаних склав 29,1±0,4 рок1в. Бшшють з них працюють ме-дичними сестрами вiд 2-х рок1в ( 21 медична сестра) , майже всi медичнi сестри мають незаинчену вищу або вищу освиу ( 22 медичнi сестри).
Двадцять одна медична сестра зазначила , що шд час навчания не придiлялась увага вивченню ре-абштацп вiйськовослужбовцiв, на основi цих вщ-повiдей ми можемо припустити , що це являеться причиною труднощiв пiд час роботи з вшськовос-лужбовцями ( труднощi виникали у 19 медичних сестер).
Серед проблем , що виникали вагому роль по-адае психологiчна складова , тому ми до практич-них рекомендацiй ми додаемо поради по налаго-дженню контакту з пацiентами - учасниками бойо-вих дiй.
На думку медичних сестер на яшсть надання медичних та реабiлiтацiйних послуг впливають : рь вень матерiально - техшчного забезпечення ввддь лення, так вiдповiли 6 медичних сестер; квалiфiка-щя персоналу вiддiления , зазначили 9 медичних сестер; 15 медичних сестер вважають . що щ складовi рiвноцiнно впливають.
На початковому (стацiонарному) етапi реабш-тацп медична сестра проводить бiльше часу з пащ-ентом - учасником бойових дш, нiж лiкар та вико-нуе лiкарськi призначення та проводить реабшта-щю ,згiдно встановлено! iндивiдуальноi програми , тим самим забезпечуючи медикаментозну реабш-тацiю та лжування проявiв захворювання. В досль дженнi було описано медсестринськ1 втручання при артритах , якi виникли у 30% опитаних пiсля учасп у бойових д1ях.
Мультидисциплiнарна реабштацшна бригада об'еднуе спецiалiстiв, як1 працюють як едина команда з читаю узгодженютю дiй, що забезпечуе цiле направлений пiдхiд до реалiзацii завдань реабь лiтацii.
Пiдхiд мультидисциплшарно! команди дозво-ляе об'еднати зусилля та методики рiзних спещаль спв, якi доповнюють одне одного та прискорюють процес реабштацп.
До складу бригади входять: лiкар реабiлiтолог, фiзiотерапевт, психолог та медична сестра.
Медична сестра е основною опорою не тшьки лжаря, виконуючи його призначення, але й фiзiоте-рапевта. Вона несе вщповвдальшсть за навчання та контроль :
- за вама життево важливими функц1ями ор-ганiзму
- здшснюе догляд за пацiентом
- огляд, оцiнка та спостереження за фiзич-ним та психологiчним станом пащента - учасника бойових дш
- прийняття необх1дних заходiв та своечасне шформування iнших спецiалiстiв мультидисциплi-нарно! реабiлiтацiйноi команди про будь-як1 змши в загальному станi
- надання постшно! фiзичноi та психологiч-но! п1дтримки пацiенту - учаснику бойових дш та родичам
Формою д1яльносп мультидисциплiнарноi бригади е збори вах членiв (лiкар реабiлiтолог, фi-зютерапевт, психолог, медична сестра) , в ходi яких за результатами реабштацшного обстеження роз-робляеться iндивiдуальний реабштацшний план, розглядаються результати спостереження i оцiнки виконання плану втручань i при необхiдностi його корекцii.
Кожен член бригади розробляе свою частину програми так, щоб потiм ця програма могла комплексно вирiшувати завдання реабiлiтацiйного процесу, а заходи програми одночасно доповнювали та посилювали д1ю один одного.
Таким чином, протягом досл1дження було:
^ здiйснено глибокий аиалiз науково! вiтчиз-няно!' та заруб1жно! лiтератури за темою досль дження та вивчено сучасний етап даного питання в Украiнi;
^ проаналiзовано тенденцii щодо впливу яко-сп медично! реабiлiтацii на процес одужання, фiзи-чного, психологiчного стану учаснишв бойових дiй;
^ проведено аналiз задоволеностi пацiентiв в1д проведено! медично! реабiлiтацii;
виявлено проблеми в професшнш п1дгото-вцi медичного персоналу щодо проведення реабiлi-тацii та запропоновано шляхи !х вирiшення;
■ доведено медично! сестри в реабштацш-ному процесi.
За результатами дослщження було розроблено практичнi рекомендацii для покращення механiзму реабiлiтацii за участю медичних сестер.
Лггература
1. Медична i соцiальна реабiлiтацiя: пiдруч-ник / В.Б. Самойленко [та ш.]. К.: Медицина, 2013. с.14.
2. Медицинская реабилитация / Т. А. Золотарева [и др.]. К.: КИМ, 2012. с.29. Радиш Я., Соколова
3. О. Медична реабштащя вшськовослужбо-вцiв як наукова проблема: теоретико-методолопчш засади (за матерiалами лпературних джерел). Еко-номiка та держава. 2012. № 3. с. 103-104.
4. Радиш Я., Соколова О., с. 105.
5. Бриндшзв Ю. Л. Теоретичш та практичнi ос-нови оргашзацп реабштацшно1 дiяльностi з комба-тантами: метод. посiб. Хмельницький: Вектор, 2017. - с. 47.
6. Физическая реабилитация/ под ред. С. Н. Попова. Р/на Дону, 2006. с. 10.
7. Физическая реабилитация/ под ред. С. Н. Попова, с.145.
8. Бринджов Ю. Л. Зарубiжний досвщ реабштаци вiйськовослужбовцiв-учасникiв бойових дш. Педагогiчнi науки: збiрн. наук. праць. Херсонський державний унiверситет. Херсон, 2017. Вип. LXXVIII (78). Том 2. с. 195-200.
9. Роль медицинской сестры в мультидисци-плинарной бригаде реабилитационного профиля / Н. Г. Петрова, С. А. Калинина, Т. И. Миннуллин и др. Ученые записки СПБГМУ им. акад. И. П. Павлова. 2016. Т. XXIII. №3. с. 16-17.
