CC BY
15
• на виконання розпорядження Ka6iHeTy MiHiCTpiB Укра1'ни вiд 29 квiтня 2004 р. № 259-р "Про утворення ВАТ "Агентство з питань iноземних швес-тицiй" найближчим часом у Львовi створення дочipнього тдприемства цього Агентства та забезпечення його активно! дiяльностi;
• розроблення дизайн Центру обслуговування iнвестоpiв - "единого офiсу" (one stop shop) для ствпращ з Несторами (пошук iнвестицiйних об'екпв, супроводження реал1зацп iнвестицiйних проектов, сприяння в отримант доз-вiльних документiв);
• вдосконалення дiяльностi "зелених коpидоpiв" на митних переходах, розроблення Програми залучення iноземних iнвестицiй та заходiв щодо 11 реал1заци.
• вщстоювання стpатегiчно важливих та великих швестицшних проекпв. Лобь ювання iнтеpесiв iнвестоpiв на центральному piвнi. Наприклад, про прийняття Урядом Укра1'ни piшення про 1нвестицшну програму виробництва вантажних автомобшв, авто6усiв, комплектуючих виpо6iв i запасних частин до них зак-ритим акцiонеpним товариством "Львiвський автомо6iльний завод". 1з прийняттям швестицшно! програми на pеалiзацiю iнвестицiйного проекту ЗАТ "ЛАЗ" поширюються пiльги, пеpед6аченi законом "Про стимулювання виробництва автомо6iлiв в Украш", а саме звiльнення вiд сплати ввiзного мита, земельного податку, ПДВ, з6оpiв до Державного шновацшного фонду, зменшення суми податку на прибуток на суму pеiнвестованих кошт!в.
Означеш шдходи можуть сприяти не тшьки сучасному розвитку сфе-ри реального сектора економжи, але й шфраструктури регюну та шдвищення р1вня добробуту громадян.
Л1тература
1. Богиня Д.П. Зару61жний досвщ залучення шоземних швестицш та можливост його застосування в Укрш'ш// Вюник Академи економ1чних наук Укра1ни. - 2003, № 2. - С. 32-36.
2. Гаврилюк О.В. 1ноземш швестици. - К.: 1н-т св1тово1 екон. i м1жнар. вщносин НАН Укра1ни, 1998. - 200 с.
3. Парцхаладзе Л. 1нвестицшний кшмат Укра1ни: глобальне потеплшня// Дзеркало тижня. - 2004, № 29. - С. 3-4. _
УДК 630* Доц. С.1. Лебедевич, канд. екон. наук - УкрДЛТУ
РОЛЬ Л1СУ У СТАЛОМУ РОЗВИТКУ УКРА1НИ
Обгрунтовано провщну роль люу у сталому розвитку Укра1ни. Наведено акту-альш проблеми розвитку люово! галузь Зазначено найбшьш ефективний шлях подо-лання проблем.
Doc. S.I. Lebedevych - USUFWT The role of forest in sustainable development of Ukraine
The leading role of forest in sustainable development of Ukraine is grounded. The vital problems of the development of forest industry are presented. The most effective way of overcoming of problems is marked.
Наприкшщ ХХ ст. свгтова еколопчна криза набула катастроф1чного характеру. Тотальне попршення якост природного середовища, його деградащя та виснаження природних ресуршв поставили людство на грань вимирання, знищення людсько! цившзаци. I, в першу чергу, все це стосуеться Укра!ни.
Науковий вкник, 2005, вип. 15.2
Стан природного життевого довкiлля iстотно залежить вiд антропогенного впливу. А щшьшсть населення в нашiй кра!ш (80 чол. на квадратний кшометр) майже вдвiчi бiльша, нiж середньо планетарна (42 чол. на квадратний кшометр). До того ж, до нас надходить забруднення i з шших держав як через переважаючi захщт вiтри, якi несуть шкiдливi речовини iз Захщно! Свропи, так i через те, що значна частина стоку наших рiчок формуеться за кордоном.
Негативно впливають на стан довкiлля й особливост вiтчизняного господарського комплексу. Так, за виробництвом сташ, кожна вироблена тонна яко! супроводжуеться значним забрудненням довкшля, Укра!на займае восьме мiсце в свт (у 2003 р. - 37 млн. т), випередивши i Велику Британiю, i Францiю. I за розвитком прничорудно! промисловостi наша кра!на в числi свiтових лiдерiв. Ще наприкiнцi 80-х рокiв минулого столггтя видобуток ко-рисних копалин сягав 1 млрд. т або по 20 т на кожного мешканця кра!ни. Внаслiдок цього в одних регюнах е глибоченнi кар'ери, а в iнших - терикони (понад 1200). До того ж е просщання грунпв, надходження у ржи великих обсяпв шахтних i рудникових вод [1].
Викиди в атмосферу здшснюють як виробничi шдприемства, так i автотранспорт. Державний комгтет статистики свiдчить, що останшм часом вони досягли 6,1 млн. т на рш, тобто 10 т на один квадратний кшометр або майже по 130 кг на кожного мешканця. При цьому бшя двох третин викидiв (4,1 млн. т) припадае на стацюнарш джерела. У розрахунку на один квадратний кшометр найбiльшi викиди у Донецькш i Дншропетровськш областях -вщповщно 68 т i 33 т. Тут вони i найбiльшi на кожного мешканця - 370 кг i 300 кг. Найменшi викиди на один квадратний кшометр - у Волинськш, Жи-томирськiй, Чернiгiвськiй i Рiвненськiй областях [1].
Автотранспорт, кiлькiсть якого щороку зростае, е вагомою причиною незадовшьного стану повiтря в мютах Укра!ни. У 2003 р. у 19 мютах нашо! кра!ни стан забруднення повгтря оцiнювався як високий та дуже високий. До мют з дуже високим рiвнем забруднення увшшли Слов'янськ, Макивка, Крас-ноперекопськ, Дншродзержинськ, Армянськ, Одеса, Донецьк, Краматорськ. Основними шюдливими домiшками в атмосферi мiст е двоокис азоту, окис вуглецю, формальдегiд, якi безпосередньо викидаються в повiтря автотранспортом [2].
Стан забруднення поверхневих вод з деяких шюдливих речовин зали-шаеться iстотним, хоча за останнi роки спостер^аеться зменшення в поверхневих водах нафтопродугав, фенолiв, сполук азоту. Проте водш об'екти на-шо! кра!ни забрудненi сполуками важких металiв - марганцю, цинку, мiдi, хрому шестивалентного, залiза загального. У бшьшосл регiонiв значна час-тина шюдливих речовин виноситься у ржи з неоргашзованим поверхневим стоком з водозборiв. До 60 % високого забруднення пов'язано зi систематич-ними скидами с^чних вод промислових пiдприемств. Найбiльшi забрудненi рiки в густонаселених промислових регюнах - це рiчки басейну Захщного Бугу, Днiстра, рiчки Приазов'я, басейну Сiверського Дiнця. Менш забруднеш рiчки Карпат i гiрського Криму [2].
4. Екоиомпка, планування i управлiння в лiсовиробничому комплекм
169
Варто зазначити, що в нашш крш'ш ще трапляються прикрi випадки аварiйного забруднення довкшля та надзвичайш екологiчнi ситуацй. А техно-генна аварiя на Чорнобильськiй АЕС - це вже всесв^ня екологiчна катастрофа. Таким чином, найактуальшшою проблемою сталого розвитку Украши е термiнова оптимiзацiя використання еколопчного потенцiалу лiсiв, яка стала прюритетною в проведеннi дослiджень щодо системи менеджменту в^чизня-ного люовиробничого комплексу.
Благотворний вплив лiсу е неперевершеним. Будучи могутшм природ-ним фактором, вш впливае на кшмат, грунти, умови формування поверхнево-го стоку. Лю продукуе органiчну масу та виконуе при цьому ряд таких фун-кцш як нагромадження сонячно! енергй, продукування кисню, сприяння зат-риманню вологи на полях, стимулювання рiвня води в рiчках, фiльтрацiя води, попередження повеней тощо. Лiс е найскладнiшим i найпотужнiшим рос-линним угрупованням, що зумовлюе пдролопчний i клiматичний режим мю-цевостi, грунтоутворення, флору i фауну. Пiд його впливом каламутшсть води зменшуеться на 60-90 %. 1з зниженням замутнення водойм зменшуеться вплив агрохiмiкатiв. Лiсовi смуги шириною 10 м поглинають 45-55 % розчи-неного у водi амiачного азоту, 73-93 % фосфору, 2,8-4,7 % штратного азоту. Люова смуга значно полiпшуе бактерiологiчнi властивост води, зменшуе кiлькiсть бактерiй у водi бiльше, нiж у 20 разiв [3].
Оберiгаючи землю, лю приносить велику користь людинi як найкра-щий санiтар атмосфери, найбшьший виробник чистого лiкувального повiтря. Люове повiтря за активними формами кисню е запорукою високо! працездат-ност людини, 11 довголiття. Тривале перебування в лiсi сприяе активностi ди-хальних ферментiв, вмiсту кисню в кров^ позитивному збiльшенню бюстру-мiв мозку людини, що полiпшуе загальне самопочуття.
Лiси створюють особливий мжрокшмат як всерединi, так i на прилег-лих територiях. Лiсовi масиви зменшують силу в^у, який ютотно впливае на температурний i водний режими. Будучи важливим i ефективним способом закршлення i охорони грунпв, лiси запобiгають змиванню i розмиванню грунту, утворенню яруг, закршлюють рухомi пiски, зберiгають i полшшують властивостi грунту. Численнi дослiдженнi в^чизняних i зарубiжних вчених свiдчать про виршальну роль лiсу у боротьбi з ерозiею грунтiв.
Щороку 1 га люу поглинае до 6,5 т СО2 i видiляе 5 т кисню. За годину 1 га мюького скверу поглинае стшьки вуглекислоти, скшьки 11 видихае за цей же час 200 чол. Насадження площею 0,3 га можуть дати рiчну норму кисню для одше! людини (420 кг) [4].
Не даремно у концепцй сталого розвитку Землi особлива увага придь ляеться збереженню та рацюнальному використанню природних ресурЫв, охорони атмосферного пов^я, землi, води, бiорiзноманiття, лiсiв. Завданням людства, на наш погляд, е ошгашзащя еколого-економiчних та сощальних функцiй лiсiв. При цьому прюритетним е екологiчний аспект. Водночас, за-безпеченiсть лiсом в розрахунку на одного жителя в нашш кра!ш одна з найнижчих в Сврош - 0,17 га [див. 4]. Люиспсть Укра1ни становить лише 15,6 % територй. Серед континентiв вона менша лише у Грецil та Голландй [5].
Науковий тсиик, 2005, вип. 15.2
Лiси - це унiкальне нацiональне багатство. Одночасно, лю - це уш-кальне природне явище. Вiн не лише е частиною природного життевого сере-довища, а уособлюе i предмет, i продукт дiяльностi людей. Надзвичайно сильний антропогенний вплив вже не дае змоги люу повшстю самовщтворю-ватись. У сучасних умовах актуальною стала проблема вщтворення, вирощу-вання лiсу. Цей процес надзвичайно складний, клопiткий, трудомiсткий i три-валий за часом. До того ж порушення природного балансу використання i вiдтворення лiсових ресурсiв веде до попршення навколишнього середови-ща, а нерiдко до екологiчних катастроф.
Характерним для ХХ ст. е штенсивне знищення лiсiв Землi. I в ютори вiтчизняного лiсового господарства про сталють розвитку турбувались далеко не завжди. Так, у повоенний перюд у Карпатах вирубка лiсiв вдвiчi пере-вищувала рiчний 1х прирiст, що завдавало шкоди екологiчний стабiльностi. Частiшими стали катастрофiчнi повенi, iншi небажанi стихiйнi процеси. Як-що до масово! вирубки лiсiв повенi траплялися раз за чверть столггтя, то у повоенний перюд - через кожш 4-58 роюв [5].
Таким чином, в Укра1ш конче потрiбне вдосконалення управлшня ль сокористуванням i лiсовiдтворенням на засадах сталого розвитку. Потрiбно розробити оптимальну еколого-економiчну систему управлiння люовиробни-чим комплексом.
Лiтература
1. Вишневський В., Косовець О. Навколишне середовище: яким воно е// Урядовий кур'ер. - 2004, № 73.
2. Косовець О. Довкiлля очищуеться. Чи надовго?// Урядовий кур'ер. - 2004, № 104.
3. Генс1рук С. А. Люи Укра1ни. - К.: Наук. думка, 1992. - 408 с.
4. Яремчук 1Г. Економiка природокористування. - К.: Вид. центр "Просвгта", 2000. - 431 с.
5. Еколопчш засади сталого розвитку люового господарства: Розмова з С. Стойком// Деревообробник. - 2002, № 3. _
УДК 658:331.101.38(477) Астрант 1.Я. Лико -Львiвський ДФЕ1
ВПЛИВ ЗМ1НИ ПОКАЗНИКА ПРОДУКТИВНОСТ1 ПРАЦ1 НА ПРОЦЕС СТАНОВЛЕННЯ ПРОПОРЦ1ЙНОГО ЕКОНОМ1ЧНОГО
РОСТУ В УКРАÏНI
Подано аналiз впливу змiни показника продуктивностi пращ на eKOHOMÏ4HÎ процеси в крш'ш в цiлому та в межах пiдприeмства. Запропоновано вдосконалення обчислення показника продуктивное^ працi, що враховуе складносп економiки пе-рехiдного перiоду.
Doctorate I. Ya. Lyko - Lviv state financial and economic institute
Influence of change of index of labour productivity on becoming proportional growing of economy in Ukraine
The influence of the productivity rates changes on the economical processes in the country and on the basic manufacturing operations level has been analyzed in this article. The enhancement of the productivity rates calculation has been proposed reflected on the forming period of the market.
4. Ек'ономпка, планування i управлшня в лковиробничому комплекм
171
