CC BY
24
• здшснення професшно! пiдготовки спещашспв з iнвестицiйного менеджменту на
рiвнi вищих державних закладiв.
Ця стаття охоплюе лише деякi з перешкод для швестицш у малий та сере-днiй бiзнес в Украш. Незважаючи на те, що правова база для внутрштх та шо-земних iнвестицiй помiтно покращилася останшми роками, законодавцi мають попереду ще багато роботи для приведення укра!нського законодавства до мiжна-родно-прийнятих норм. Беручи до уваги величезнi змши, якi трансформацiя командно! економжи у вiльну ринкову економiку вимагае не тшьки на економiчно-му й законодавчому рiвнях, але й на сощальному й полiтичному, можна зрозумгги труднощi Укра'ни, котра, як i iншi колишнi республiки Радянського Союзу, шукае свого шляху, щоб стати незалежним i прийнятним економiчним партнером для кра!н Заходу.
Але вс полiпшення юридичного середовища будуть марними, доки укра!-нське законодавство не буде належним чином реатзовуватись. Укра'на не може переконати iнвесторiв, показуючи великi купи законiв i нормативних актiв, поки цi закони i акти часто змiнюватимуться, лишатимуться неузгодженими i не засто-совуватимуться належним чином офiцiйними особами держави i службовцями. Впровадження законодавства iз зворотною силою здатне зруйнувати всю довiру до Укра'ни, що необхвдна iнвесторам для вкладення сво'х грошей в середньо i до-вгостроковi iнвестицii.
Впровадження вищеназваних заходiв та напрямюв вдосконалення системи iнвестування малого бiзнесу повинно займати провiдне мшце в програмах державного регулювання та визначити концептуальнi основи швестицшно!' полiтики Укра'ни на найближчу перспективу.
УДК331.024.2:658(477.83) Доц. О.1. Дребот, к.е.н. -Ыапитутрегюнальних
до^джень НАН Украши
ВПЛИВ ЕЛЕМЕНТ1В ЕКОГОМОЛОПЧНО1 СИСТЕМИ НА В1ДТВОРЕННЯ ТРУДОВОГО ПОТЕНЦ1АЛУ
Визначено стушнь впливу елементiв екогомологiчноí системи на вщтворення трудового потенщалу та важливiсть екогомологiчного аспекту розвитку люових систем; приведено причини юнуючо' екологiчноí кризи, подолання яко' можливе тiльки на шляху не-ухильного забезпечення сталостi навколишнього середовища - як середовища життя на-селення.
O.I. Drebot - Institute ofRegional Research of the National Academy of Sciences of Ukraine
Impact of elements of ecohomologic system on renewal of labour potential
The level of influence of elements of ecohomologic system on renewal of labour potential and the importance of ecogomologic aspect of development of forest systems had been defined; the causes of present ecologic crises, the elimination of which is possible only by the way of steady development of stability of environment as medium of life the population had been defined.
Сучасний стан розвитку людства характеризуется глибокою еколопчною кризою, пов'язаною насамперед з нерацюнальним використанням природних ре-
сурсiв, застосуванням енерго- та матерiаломiстких технологiй, яю не вiдповiдають вимогам охорони довкшля. Нищiвного удару по екологiчнiй захищеносл людини завдала Чорнобильська катастрофа, зробивши багато поколiнь украшського насе-лення заручниками посиленого радiацiйного забруднення. Проте домшантою номер один в контекста надання Украш офiцiйного мiжнародного статусу зони еко-логiчного лиха все ж е наслiдки еколопчно необгрунтованого господарювання.
Усвiдомлення реально! загрози глобально! екологiчноI катастрофи змусило економiчно розвинутi кра!ни вести пошук ефективних шляхiв та вживати заходiв щодо Г! подолання. В 1992 рощ (конференщя "Рю-92") вперше на офщшному рiв-нi була признана необхвдшсть переходу до концепци сталого розвитку, яка озна-чае: не брати ввд природи бiльше, нiж шляхом регенераци не буде повернуто Гй назад. 1ншими словами, ступiнь використання ввдновлюваних ресурсiв не повинна перебшьшувати ступiнь Гх регенерацiйноI здатностi. Розробка концепци сталого розвитку та прийняття на нацiональному рiвнi ряду законодавчих актiв дае змогу УкраIнi долучитися до тих заходiв, яких вживають европейсью краГни у справi охорони довкшля.
Поворот у змш еколопчно! сввдомосп, що пов'язана iз залученням УкраГ-ни до концепци сталого розвитку, висвгглюе новi гранi у найлсшшому взаемо-зв'язку та взаемовпливовi людини з природою. "Ланцюг, котрий зв'язуе суспшьст-во iз зовшшньою природою, нiколи не розриваеться" [1, ст. 124], - вважав М.1.Туган-Барановський. Це положення е одним з принципових засад екогомоло-ги вщтворення трудового потенцiалу та потребуе розробки еколого-економiчноI концепци ринкових реформ в УкраГш як основи будь-яких антикризових та стабь лiзацiйних програм [2, ст. 15].
Екогомолопчш елементи розвитку трудового потенщалу тiею чи шшою мiрою деталiзацiI включають компоненти довкшля. 1х вивчення, створення цивь лiзованих механiзмiв регулювання ними здатне знизити стутнь ризику для здо-ров'я людини та ефективно розв'язати еколого-економiчнi кризовi проблеми в су-спшьствь Основнi напрями екологiзацiI вiдтворення трудового потенщалу включають: ктмат, стан повггряного басейну, стан водного басейну, хiмiко-фiзичний стан грунту, зеленi насадження, фггодизайн, зоозони, екологiчну iнфраструктуру, еколопчне виховання, здоров'я населення, етнокультуру, ефектившсть природо-охоронноТ дiяльностi, розвиток сощальноТ iнфраструктури, мотивацiю природо-користування тощо [1, ст. 125].
За зазначеними елементами екогомологiчноI системи окреслимо стутнь Их впливу на вiдтворення трудового потенщалу. Насамперед зазначимо, що сьогодт в Украш екологiчна криза поглиблюеться iснуванням соцiально-економiчноI кри-зи, без подолання якоI неможливо забезпечити еколопчну безпеку в держав, ви-ршити соцiально-демографiчнi проблеми в суспiльствi. Технолопчна i структурна вiдсталiсть суспшьного виробництва породжуе наднормований рiвень антропо-генних та технологiчних навантажень на природне середовище у всiх областях Украши. Характерним е те, що в умовах рiзкого спаду виробництва забруднення повггряного басейну, водних i земельних ресурсiв не тiльки не зменшилося, а на-вiть набуло критичних значень Так, на тдприемствах УкраIни нагромадилася наднормативна кiлькiсть промислових шюдливих вiдходiв, якi рано чи тзно ви-являються у поверхневих водах або атмосферному повiтрi. В 1997 р. викиди шкь
дливих речовин, що ввдходять ввд стацiонарних джерел забруднення, становили 0,392 т у розрахунку на душу населення. З них було знешкоджено лише 77 %. Шкiдливi викиди в повтгряний басейн вiд стацюнарних джерел забруднення були зафiксованi держстатистикою на рiвнi 0,118 т на душу населення. У CK^i вики-нутих у 1997 р. забруднень стацюнарними джерелами твердi речовини становили 0,8 млн. т, газоподiбнi речовини - 3,7 млн. т, в т.ч. анпдрид - 1,1 млн.т, окисли азоту - 0,4 млн.т, окис вуглецю 1,4 млн.т [3, ст. 511, 335].
До водного басейну Украши в 1997 р. скинуто бшьше як 12 млрд. куб. м стачних вод або 248 тис. л на кожного жителя, з них забруднених (виробничих та побутових вод, як1 скинул в поверхневi водш об'екти без очищення i мiстять за-бруднюючi речовини в кшькостях, якi перевищують затверджеш гранично-допустимi скиди) - 8,3 тис. л на одного жителя, тодi як в 1990 р. ця величина була на 25 % меншою i становила 6,2 тис. л [3, ст. 507, 335].
Основними проблемами з охорони земельних ресурив в Украш е попр-шення фiзичних та хiмiчних властивостей Грунту, розширення площ деградованих земель, забруднених стiчними водами, хiмiчними сполуками i радiонуклiдами.
Львiвська область за традицшними показниками забруднення природного середовища не в найгiршому сташ порiвняно з iншими областями, проте специфь чнi особливостi ix прояву завдають не меншо'1 шкоди, тж в iнших регiонах. Спад виробництва втримуе екологiчну ситуацiю в мшцях ïx розташування вiд надкри-тичних антропогенних навантажень. Серед основних еколопчних проблем областа можна назвати:
• транскордонне забруднення вод;
• транскордонне забруднення атмосфери;
• площа об ласт становись 3,6 % загально'1 площi держави, проте на нiй розташова-но 6 % найбiльших забруднювачiв природного середовища Украши;
• втрата корисних властивостей землi;
• шкiдливi антропогеннi геологiчнi процеси;
• рекреацшш ресурси пiд загрозою;
• зубожшня популяцш диких тварин;
• наднормативне нагромадження вiдходiв виробництва;
• низька громадська еколопчна свiдомiсть [4,С .6-11 ]
В областа протягом 5-ти останшх роив ввдзначаеться зменшення майже в 2 рази загальних викидiв до атмосфери (1997 р. - 0,067 т на душу населення) з од-ночасним зростанням викидiв у повтгря мрчистого ангiдриду (найбiльший стацю-нарний забруднювач - Добротвiрська ДРЕС). Обсяг недоочищених та неочище-них стоив, що скидалися у природш водш об'екти у 1997 р. порiвняно з 1991 р. зменшився на 15-18 %. Порiвняно з 1995 р. зменшилася кiлькiсть бактерiально забруднених проб питно'1 води, що подаеться населенню область
Для областа властивi проблеми, пов'язаш iз зменшенням споживних речовин в Грунтах, водною ерозiею Грунтiв i недостатньою рекультиващею порушених земель. У зв'язку з ввдсутшстю полiгону для захоронення та утилiзацiï промисло-вих токсичних вiдxодiв в 1997 р. ix було нагромаджено в кiлькостi 29330,6 тис. т або 10,8 т на душу населення. 1х збер^ання на територiяx пiдприемств призводить до порушення природоохоронних та санiтарниx вимог. Крiм того, не завжди мюце зберiгання вiдxодiв вiдповiдае класу ïx небезпеки. Розв'язання цього гострого пи-тання можливе за державного ршення про захоронення промислових вiдxодiв за
межами областа, тим бiльше, що Львiвщина ховае на своIй територiI радюактивш вiдходи вiд семи областей Украши.
Надзвичайно гострою для Львiвщини е еколопчна проблема, пов'язана з видобутком ирки та калiйних солей. Хоча не меш актуальнi екологiчнi проблеми видобутку вугiлля, нафти i газу, мшеральних вод. Яворiвський та Роздшьське державнi гiрничо-хiмiчнi пiдприемства "Сiрка", яю майже припинили свою дiяль-шсть, через зруйнованi екосистеми i забруднення довкшля не можуть самостiйно тдтримувати екологiчну безпеку на зайнятих ними територiях.
Внаслiдок наростання маси техногенного забруднення довкшля поруше-ний взаемозв'язок у ланцюгу "людина - природа", який перерiс в екологiчну кризу, призвiв до поглиблення руйшвних процесiв у вiдтвореннi трудового потенща-лу. Насамперед, продовжувала поглиблюватись медико - демографiчна криза, яка визначаеться такими складниками:
• депопулящя (природне зменшення населення);
• падшня народжуваностi;
• попршення стану здоров'я дорослих i дiтей;
• негативш зрушення в соцiально-демографiчних структурах, що суттево порушу-ють демовдаворювальний потенцiал нацп.
Не може не викликати занепокоення те, що середня тривалшть життя в УкраIнi в 1992 р. була на 10 роив меншою, шж в найбшьш благополучних краIнах свiту. В 1995-1996 роках iмовiрна тривалiсть життя при народженш в УкраIнi ста-новила 67 роив i була меншою середньоI по вврош на 5,4 роки, по крашах ввро-пейськоI Спiльноти - на 7,4 роки [5, ст. 203].
Найбшьш чутливо реагуе на змiну довкiлля стан здоров'я населення. За розробленою в Украшському центрi здоров'я iнформацiйно-аналiтичноI комп'ю-терноI програми "Паспорт здоров'я" лише 4,4 % чоловтв та 2,9 % жшок праце-здатного вшу мають високий та вище за середнш рiвень здоров'я i перебувають в так званш "зонi безпечного рiвня фiзичного здоров'я"; 22,1 % чоловтв та 19,4 % жшок мають середнш рiвень фiзичного здоров'я. Решта працездатного населення (73,5 % чоловтв та 77,7 % жшок) мае нижче за середнш та низький рiвнi фiзич-ного здоров'я [5, ст. 187]. Ц цифри вказують на низький рiвень адаптаци оргашз-му людини до навколишнього середовища та вiдповiдно його згубний вплив на здоров'я людини. Отже, злочинна експлуатащя природних ресурсiв маргiнальноI територiI на теренах колишнього Союзу, руйнування традицш охорони середовища, правовий шгтзм в перiод перебудови, ввдсутшсть достатнього державного фiнансування, недосконалiсть еколого-економiчного механiзму природо-користування е причинами iснуючоI екологiчноI кризи. II подолання можливе тiльки на шляху "неухильного забезпечення сталостi навколишнього середовища - як середовища життя населення" [6, ст. 7].
В контекста концепци забезпечення еколопчно стшкого розвитку терито-рiй зростае роль та значення еколопчно зорiентованоI лiсогосподарськоI полиики, функцiонування лiсового комплексу держави. В матерiалах ГенеральноI деклара-ц11 ТретьоI МiнiстерськоI конференцiI по захисту лгав ввропи (Лiсабон, 1998 р.) говориться, що "в ХХ1 столiттi ввропейський лiсовий сектор при збереженнi со-цiальних, економiчних, природних i культурних цiнностей лiсiв, оптимiзуе свiй внесок у стабшьний розвиток суспiльства, особливо в сферах розвитку сшьських
репошв, поновлення природних ресурив, захисту навколишнього середовища у глобальному 1 репональному аспектах " [7, ст. 3].
В матер1алах ще1 ж конференци наголошуеться на таких важливих характеристиках лш1в, яю безпосередньо стосуються до створення нишшшх та майбут-шх цшностей:
• збереження здорових i бiологiчно рiзноманiтних лгав для майбуттх поколiнь;
• позитивний внесок у глобальний вуглецевий та пдролопчний цикли;
• захист грунту i водних ресурсiв,;
• захист населения та шфраструктур вiд стихшних лих;
• створення прибутку;
• забезпечення зайиятостi, особливо в сиьсьюй мiсцевостi;
• головна роль у забезпеченш регiональних i культурних цшностей для всiх людей
[7, ст. 3].
Украша як учасниця третьо'1 конференци з захисту лк1в ввропи приедна-лася до 11 ршень 1 дотримуеться курсу на забезпечення сталого розвитку лкового господарства, управлшня люами на вих р1внях, узгодження власно'1 лшово1 поль тики з узятими зобов'язаннями.
Необхвдно зазначити, що зазначеш вище принципи е реал1зованими в законах Украши. Так, Лковим кодексом Украши (1994 р.) встановлено, що "Лки Украши е 11 нацюнальним багатством 1 за сво'1м призначенням та мюцерозташу-ванням виконують переважно еколопчш (водоохоронш, захисш, саштарно-пп-ешчт, оздоровч1, рекреацшш), естетичш, виховш та шш1 функци, мають обмеже-не експлуатацшне значения 1 шдлягають державному облшу та охорот"[8, ст. 2]. З ще1 законодавчо! норми випливае важлив1сть екогомолопчного аспекту розвитку лшових систем.
Лш як одна з найважливших складових частин бюсфери е обов'язковим 1 незамшним для життя людини фактором середовища (поряд з повггрям, водою, свгглом тощо). Шд наметом лку забруднешсть повиря в 20-500 раз1в менша, шж у м1ста. Лш здатний поглинати майже вс види х1м1чних сполук, що потрапляють в атмосферу внаслвдок господарсько! д1яльноста людини. Гектар стиглого лшу за р1к може поглинути близько 1 т шюдливих газ1в, очистити 18 млн. куб. м повггря. У лковому повгтр1 бактерш 1 м1крооргашзм1в у сотш раз1в менше, шж у мкькому. Кшьюсть фггонцид1в з 1 гектару ял1вцевого лшу достатня для знищення вих м1к-рооргашзм1в у повггр1 великого лку [9, ст. 52-55]. Лк нагромаджуе вологу, регу-люе поверхневий 11 стак, сприяе збшьшенню запас1в води в Грунта, обершае Грунт в1д ерози, попереджае забруднення водойм.
Отже, лк як ввдновлювальний ресурс впливае на людину через комплекс фактор1в: м1крокл1мат, ютзащю та чистоту повитря, тишу, бюсередовище, сприя-тлив1 звуков1 й ароматичш подразники Внаслщок взаемоди з1 складною бюеколо-пчною системою лшу умови пращ пращвниюв, зайнятих в лшозаготавельнш галу-з1 промисловоста, е суттево кращими в1д шших (табл. 1).
Так, в лшозаготавельнш галуз1 працюють в умовах, що не ввдповвдають са-штарно-гшешчним нормам, вдв1ч1 менше оиб, шж в промисловоста. Зокрема, в умовах тдвищеного р1вня шуму, шфразвуку, ультразвуку - в майже в 3 рази менше, запорошеноста повггря вище норми - в 7,7 раз1в менше, загазованоста вище норми - у 8 раз1в менше, напруженоста пращ - в 3 рази менше. Разом з тим ще до-сить високою е частка працюючих в умовах тдвищеного р1вня в1браци (3 % про-
ти 2,6 % в промисловоста). Працюють тд впливом перевищення встановлених нормативiв з важкоста працi 4,8 % зайнятих в лiсовiй галузi, тодi як в промислово-стi в цшому - 4,4 %. Зазначенi особливосп умов працi накладають пiдвищену ввд-повiдальнiсть лiсогосподарських пiдприемств за проведення активноI полiтики в галузi охорони пращ.
Табл. 1. Умови пращ пращвнитв зайнятих в лiсозaготiвельнiй гaлузi промисловостi
в 1997р. [3]
Гал^ К-сть працiвникiв, що працюють в умовах, що не вiдповiдають саштарно-гiгieнiчним нормам з них працюють шд впливом (в % до загально!' кшь-костi працiвникiв)
всього тис. чол % до заг. кшь-кос^ працiвни-кiв галузi пiдви-щеного рiвня шуму вище норми напру-женостi правд
запо-роше-ностi повiтря зага-зова-ностi повггря рiвня вiбра-ци важ-костi пращ
промисло-вiсть 1328,8 29,6 12,3 13,9 7,4 2,6 4,4 3,5
лiсозаготi-вельна галузь 6,6 13,3 4,4 1,8 0,9 3,0 4,8 1,1
Лковий фонд у загальному земельному фондi Украши становить 16 %. За-гальна площа лiсового фонду становить 9942,4 тис. га, з них вкрита лшом - 86,7 % [10, ст. 21]. Украша належить до малолюних та лшодефщитних держав, лiсистiсть II територiI становить 14,3 %. Тодi як в США лкиспсть становить 32,7 %, Имеч-чини - 29 %, Польщi - 28,7 %, Румуни 28,1 %, Франци 27,8 %, Угорщини 18 % [11, ст. 94]. В окремих областях цей показник набагато перевищуе середнш рiвень в держав^ зокрема, в Карпатах та прських районах Криму вш становить вiдповiд-но 40,2 та 32 %,
тодi як в Лкостепу 12,2 %, Степу - 3,8 %. За показником використання ль сiв на душу населення Украша належить до краш, в яких значення цих показникiв е надзвичайно низькими. Так, за показником обсягу рiчного користування на душу населення (0,28 куб. м) наша держава займае 17 мкце. В чи^ перших трьох мкць е: Фiнляндiя (17,0), Швецiя (7,15), Канада (5,6). Запаси лкосировинних ре-сурсiв в УкраIнi становлять 20 куб. м на душу населення, тодi як в Канадi - 900 куб. м, Фшлянди 328, Роси 322, БiлорусiI - 87 куб.м. [10, ст. 23-24]. Через невисо-ку забезпечетсть потреб економ^ та населення УкраIни лiсовими ресурсами проблеми примноження лiсових ресурсiв, захисту навколишнього середовища та його впливу на здоров'я людини повинш бути в центрi уваги концепци сталого розвитку економiки держави.
У зв'язку з прюритетом екогомологiчноI функцiI лку у ланцюгу "людина -природа" серед науковщв немае одностайностi щодо права володшня лiсом як природного ресурсу. Зпдно з чинним законодавством, лiсовi ресурси, як i iншi природнi ресурси, е державною властстю. Механiзм реалiзацiI права власностi на лiсовi ресурси як сукупностi вщносин щодо володiння, користування i розпоря-дження ними чiтко не трактуеться жодним з чинних законiв Украши. На думку шших вчених [10, ст. 14], виршення цiеI складноI теоретико-методологiчноI проблеми роздержавлення галузi потребуе глибоких дослiджень, розрахунку еконо-
м1чних та сощальних насладив. Загалом лши 1 надал1 повинш залишатися держав-ними. У свт сьогодш державам належить: у США - 44, Фшлянди - 27, Австрп -21 % лшово1 площь В крашах Прибалтики приватизащя л1с1в завершуеться, пе-редбачаеться приватизувати 50 % лк1в [13, ст. 141]. На нашу думку, сощально-економ1чт особливосл перехщного перюду в Украш вимагають державно1 фор-ми власноста на л1сов1 ресурси. Досввд заруб1жних краш з роздержавлення та при-ватизаци лш1в можна використовувати лише шформативно для розробки власно1 концепци. В Украш необхвдно пройти етап розробки низки юридичних закошв, яю регламентують 1 змшюють форми власноста в лковому господарст, розробки мехашзму економ1чного стимулювання охорони, захисту, рацюнального викорис-тання та вщтворення лш1в.
Лггература
1. Трудовий потенцiал i зайнятють: теоретичнi основи та регiональнi особливосп/ Долш-нiй М.1., Злупко С.М. та шш. - Ужгород: Вид-во "Карпати", 1997. - 422 с.
2. Трегобчук В., Веклич О. Необхщнють еколого-економiчноí моделi ринкових реформ в Украш// Економiка Украíни. - 1997. - №4. - С. 12-23.
3. Статистичний щорiчник Украши за 1997 рж. - Ки'в: вид-во "Украшська енциклопедiя "iменi М.П.Бажана, 1999. - 624 с.
4. Iнформацiйно-аналiтична довщка (Матерiали до круглого столу Галицького еколопч-ного форуму), 16 квггая 1999 р. - Львiв, 1999. - 22 с.
5. Здоров'я населения Укршни та дiяльшсть лжувально-профшактичних закладiв системи охорони здоров'я (Шорчна доповiдь, 1997 рж). - Ки'в: Мiн. Охорони здоров'я Украши, 1998. - 386 с.
6. Дорогунцов С., Федорищева А. Сталють розвитку еколого-економiчного потенцiалу Украши та и регiонiв// Економiка Украши. - 1996. - №»7. - С. 4-17.
7. Свропейський люовий сектор у 21-му столiттi// Люовий i мисливський журнал. - 1998.
- №2. - С. 3.
8. Лковий кодекс Украши. - К., 1994. - 55 с.
9. Бондаренко В.Д., Фурдичко О.1. Лю i рекреащя в лiсi: Навч. посiбник. - Львiв: Свит, 1994. - 232 с.
10. Фурдичко О.1. Ефективнiсть ресурсно-виробничого потеншалу лiсогосподарського комплексу (теорiя, методологiя, практика). - Львiв, вид-во "Свiт", 1995. - 287 с.
11. Шевчук Л.Т. Основи медично' географи: Текст лекцш. - Львiв: ЛДУ iм. 1в. Франка,
1997. - 168 с.
12. Шкула Н., Колшько Н. Проблеми реформування лiсового господарства. - Сошально-економiчнi дослщження в перехщний перiод (Шорiчник наукових праць). Випуск II. - Львiв, 1997.
- С. 140-145.
13. Вакулюк П. Люничий - головний господар лсу// Лiсовий i мисливський журнал. -
1998. - №3. - С. 8-9.
УДК331.024.2 Доц. Вieслав Яшк, к.е.н. -Люблтський полiтехнiчний
iнститут, Польща
СИСТЕМА ЗАОХОЧЕННЯ ЯК ОДИН З ОСНОВНИХ ФАКТОР1В П1ДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТ1 ФУНКЦ1ОНУВАННЯ Ф1РМИ
Розглядаються варiанти побудови системи винагород i й' вплив на ефективнiсть фун-кцiонування фiрми. Сформульоваиi вимоги до системи стимулювання. Представлеш на-прямки змши мотивацiйноí системи в напрямку суттевого збiльшення змiнноí частини ви-нагороди в загальнiй сумi винагород i з однозначним прив'язуванням величини доплати до виконання планових завдань.
