CC BY
21
УДК 630:330.3 Проф. Р.1. Тринько, д-р екон. наук,
акад. НААН Украши - Львгвський ДУВС
Л1СИ ЯК ФАКТОР СОЩАЛЬНО-ЕКОНОМШНОГО РОЗВИТКУ
Дослщжено вплив такого природного ресурсу, як люи, на рiвень сощально-еко-номiчного розвитку регюшв, формування сприятливого екологiчного середовища та шдтримки високих стандартiв здоров'я населення.
Ключовг слова: лiсистiсть територи, функци лiсових насаджень, здоров'я населення, продуктившсть сiльського господарства.
Постановка проблеми. Шси Укра!ни за сво!м призначенням 1 розта-шуванням виконують низку функцш, зокрема: господарсью, водоохоронш, саштарно-гтешчш, рекреацшш. Залежно вщ регюшв, люи мають ютотш вщ-мшност щодо рослинних умов, метод1в ведення люового господарства, вико-ристання люових ресуршв та корисних властивостей.
Характерною особливютю л1с1в е переважно !х еколопчне значення та високий р1вень заповщних л1с1в. За останш роки спостер1гаеться зменшення люистосп. Внаслщок неправильно! експлуатацп люу значно знизилась його верхня межа, не в кращий бж змшився порщний склад та вжова структура ль су. Переважно тракторне трелювання деревини призвело до тдвищення еро-зшних процешв, знищення самос1в1в та тдросту головних люотв1рних порщ.
Бшьшють дослщжень стану та розвитку люового господарства прис-вячеш технолопчним аспектам галузь На нашу думку, мало уваги придшено проблемам сощально-економ1чного 1 рекреацшного значення л1с1в. У пропо-нованш науковш розвщщ буде зроблено спробу дослщити вплив л1шв насам-перед на формування сприятливого середовища для розвитку агарного ви-робництва та формування позитивного сощально-психолопчного ктмату для проживання населення.
Стан дослщження. Проблемам л1с1вництва присвячеш пращ таких ви-датних науковщв як А. Бобко, С.А. Геншрук, Т.А. Голубець, С.О. Мельник, О. Лазор, 1.М. Синякевич, Ю.Ю. Туниця та шших. В них Грунтовно висв1тле-ш специф1чш особливосп л1с1вництва як галуз1 матер1ального виробництва, показано досягнення та прорахунки у л1с1вництв1, розглянуто еколопчну роль л1с1в. Незавершенють та натвзаходи у реформуванш земельних вщно-син негативно позначились 1 на веденш люового господарства.
Споживацьке ставлення до л1ив завдае непоправно! шкоди довкшлю, порушуе позитивний баланс екосистем. Звертаючись до господарниюв, як у сво!й практичнш д1яльносп керуються лозунгом радянських чаив "Люи - наше багатство", О. Лазор пише: "слщ нагадати таким господарникам, що сух1 р1чища на мющ колись повноводних р1чок, яруги та провалля там, де вирува-ло життя, безплщш тски замють чорнозем1в - очевидна реальнють сьогоден-ня. Причина цього у бшьшш частит таких випадюв одна - зневажливе споживацьке ставлення до люу" [2, с. 86].
Одним !з переконливих аргумента господарського ставлення до л1с1в, на нашу думку, може бути наукове обгрунтування фундаментально! рол1 ль ив у формуванш сприятливого середовища для сощального та економ1чного розвитку людсько! спшьноти, формуванш та збереженш еколопчно! р1внова-ги, попередження еколопчних катакшзм1в.
2. Екологiя довкiлля
93
Мета дослвдження - проаналiзувати вплив лiсiв на важлив^ показ-ники соцiально-економiчного розвитку регiонiв.
Виклад основних положень. Люи Укра!ни за сво!м призначенням ви-конують низку важливих нацiонально-економiчних функцш. Територiя Укра-!ни вкрита люами дуже нерiвномiрно, що е наслщком як природно-кшматич-них факторiв, так i дiяльностi людини. Станом на 1 шчня 1996 року площа ль сiв становила 10782,2 тис. га, зокрема вкрита люовою рослиннютю -9400,2 тис. га, а рiвень лiсистостi територп - 15,6 %. Порiвняльний аналiз ль систосп кра1н Свропи та 1х еколопчного розвитку дае пiдстави вважати, що мiж цими факторами мае мюце певний взаемозв'язок, про що свщчать данi табл. 1.
Табл. 1. Взаемозв 'язок мж .исисписпио та екологiчним розвитком крат Свропи
№ з/п Кра1на Ллсистасть, % Обсяг ВВП на особу, дол. США
1. Туреччина 12,8 12408
2. 1спашя 26,7 27083
3. Норвепя 26,9 47657
4. Франщя 27,6 29599
5. Польща 28,6 16707
6. Шмеччина 30,1 32147
7. 1тал1я 32,7 26559
8. Швещя 60,3 32180
9. Фшлянд1я 64,7 30841
10 Укра1на 15,7 5763
Бшьшють кра1н Свропи з люистютю 30-65 %> на особу мають ВВП в 3 рази бшьше, шж Туреччина з 12,8 °% люистосп, та у 5-6 разiв бшьше, нiж Укра1на, з лiсистiстю 15,7 %. На нашу думку, непотрiбно пояснювати зроста-ючий обсяг ВВП на особу iз пiдвищенням люистосп тiльки цим фактором. Очевидно рiзний рiвень економiчного розвитку кра1н пояснюеться, крiм рiз-но1 лiсистостi, та шшими факторами, однак на нашу думку, не потрiбно вик-лючати сприятливого впливу i цього фактора. Для остаточно! вiдповiдi на пи-тання про присутнiсть чи вщсутшсть фактора лiсистостi в економiчному розвитку кра!н важливо встановити тенденщю впливу цього фактора (лiсистостi) на !х економiчний розвиток. У пошуках вiдповiдi на питання, чи впливае ль систiсть на соцiально-економiчний розвиток, ми виконали аналггичне групу-вання вшх областей Укра1ни за показником люистосп, i вважаемо цей показ-ник за ознаку-фактор. Як результативш ознаки ми розрахували систему по-казникiв, зокрема:
а) вартють валово! продукцп сшьського господарства на одного мешканця як показник наявност чи вщсутносл впливу лю1в на продуктившсть аграрного сектора економжи (грн. на одного мешканця);
б) вартасть валово! продукцп сшьського господарства на гектар сшьсько-господарських упдь, як показник якост та продуктивност земл1 та про-дуктивност аграрного сектору економжи (грн на 1 га с/г упдь);
в) з метою оцшити стан екологл та сприятливост або шюдливост л1мв у формуванш здоров'я людей, ми розрахували у розр1з1 сформованих груп за р1внем л1систост1 р1вень захворюваност населення на розлади психжи
94
Збiрник науково-техшчних праць
та поведшки людей внаслщок уживання наркотичних (^м алкоголю) психоактивних речовин (на 100 000 населення); г) для оцшки еколопчно! ситуацп у сформованих за рiвнем лiсистостi гру-пах областей ми розрахували викиди шюдливих речовин в атмосферне повпря вiд стацюнарних та мобiльних джерел забруднення (кг на особу). Результати дослщження викладено у табл. 2.
Табл. 2. Результати аналтичного достдження впливу лiсистостi рЬних егютв УкраТни на важлив1ш1 показники Тх сощально-економ1чного розвитку ')
Групи областей за р1внем лiсистостi, % Число областей Одержано валово! продукцп сшьського господарства Захворювашсть населення на розлади психжи Викиди шюдливих речовин
на одного мешканця на 1 га с/г упдь
грн в % до I групи грн в % до I групи на 100000 населення, оиб в % до I групи кг на одного меш-канця в % до I групи
I, до 10,0 % 8 2579 100,0 2311 100,0 19,40 100,0 160,4 100,0
II, 10,1-20,0 8 2803 108,7 2859 123,7 11,96 61,6 91,8 57,2
III, 20,1-30,0 4 2200 85,7 3540 153,2 8,87 45,7 69,1 43,1
IV, понад 30,0 5 2312 89,6 3600 155,8 7,24 37,3 75,4 47,0
По Украгт 25 2217 85,9 2793 120,8 14,7 75,8 140,1 87,3
Джерело: [4, с. 203; 5, с. 67, 69, 200, 227
Результати аналогичного дослщження подаш в табл. 2 дають тдстави для таких висновюв:
а) рiвень люистост мае ютотний вплив на соцiально-економiчний розвиток регiонiв, а отже, виступае важливим фактором економiчного розвитку, про що свiдчить зростання вiд I групи регiонiв до II на 8,7 % обсяпв продукцп сiльського господарства на одного мешканця регiону. Подальше зниження обсягу продукцп сiльського господарства iз пiдвищенням ль систостi (понад 20 %) пояснюеться скороченням у структурi землекорис-тування площ сiльськогосподарських угiдь, а вщповщно i скорочення об-сягiв валових зборiв сшьськогосподарсько! продукцп, а тому люистасть на рiвнi 20 % потрiбно вважати для Укра1ни оптимальною;
б) якщо судити про продуктившсть землi в умовах зростаючо1 люистоста, то варто вiдзначити, що люи мають позитивний вплив на формування мiкроклiмату, родючост земель та водно-повпряний баланс, бо iз зрос-танням лiсистостi продуктивнiсть сiльськогосподарських угiдь мае чижу тенденцiю до пiдвищення. Вщдача одного гектара сшьськогосподарсь-ких упдь у II групi областей проти I е на 23,7 % вищою, у III групi - на 53,2 %, i у IV - на 55,8 %. Загалом, по Украш продуктивнiсть гектара сшьськогосподарських угiдь, на вiдмiну вщ областей з найнижчою люис-тастю е на 20,8 % вищою;
в) досить штригуючими е показники змши захворюваностi населення в ре-гiонах з рiзним рiвнем люистосп. С всi пiдстави стверджувати, що люи у формуваннi соцiально-психологiчного ммату вiдiграють надзвичайно позитивну роль. Захворювашсть населення мае чiтку тенденцiю до зниження тд час зростання залюненосп територiй. У II груш областей рь вень захворюваностi населення е нижчим вiдносно I групи на 38,4 %, у
2. Еколопя довкiлля
95
III груш - на 54,3 %, та у IV - на 62,7 %. загалом по Украш р1вень захво-рювання проти найменш зал1снених територш (до 10 %) е на 24,2 % ниж-чим. Таким чином, реальш результати дослщження тдтверджують го-ловну роль л1мв у формуванш здоров'я населення; г) не менш важлива роль л1шв у шдтримщ сприятливого для проживання населення повпря. Очевидно м1ж викидами шюдливих речовин у повгт-ря [ зал1сненням територш не юнуе прямого зв'язку. Обсяг викид1в у повпря передушм залежить вщ розмщення забруднюючих виробництв, яю переважно [ зосередженш в регюнах I групи. Однак бшьш висока залю-нешсть територш здатна певною м1рою нейтрал1зувати негативний вплив на здоров'я населення шюдливих викид1в. Викиди шюдливих речовин на одного жителя в областях IV групи - найбшьш зал1снених, на 53 % е нижчими проти [ групи. Оздоровчий вплив л1мв навпъ в умовах високих викид1в шюдливих речовин можна пояснити на приклад1 Ьано-Франювсько! областа. За р1внем викид1в шюдливих речовин на одного мешканця область посщае досить високе м1сце - 181,3 кг на одного меш-канця при 140,1 кг в середньому по Украш. Однак захворювашсть населення на розлади психжи та поведшки внаслщок уживання наркотичних речовин тут складае 3,8 (на 100000 населення), тод1 як по Украш - 14,7. Довiвши вагомий вплив лiсiв на формування соцiально-економiчного середовища областей, доцiльно, на нашу думку, розглянути якi саме обласп вiднесенi до певних груп за рiвнем лiсистостi (табл. 3).
Табл. 3. Розподт областей УкраТни за рiвнем .исиспюспи
Групи Ршень залгсненосп Обласл
I критичний Дншропетровська, Донецька, Запор1зька, Херсонська, Кровоградська, Миколагвська, Одеська, Полтавська
II низький АР Крим, Вшницька, Луганська, Сумська, Тернопшьсь-ка, Харкшська, Хмельницька, Черкаська
III середнш Кигвська, Льв1вська, Черншецька, Чернтвська
IV високий Волинська, Житомирська, Закарпатська, йано-Фран-ювська, Ршненська
До критичних областей за рiвнем залюненосп належать твденно-схщш iндустрiальнi областi. вочевидь, не вина мешканщв цих областей у тому, що так склалася ситуащя пiд впливом низки факторiв, що вони е флагманами iндустрiального розвитку держави. За вщносно вищi, нiж по Украш грошовi винагороди за свою працю, мешканщ цих областей платять високу данину сво!м здоров'ям, загазованим i забрудненим повiтрям, споживанням неяюсно! питно! води, вiдносно гострiшим вiдчуттям нестачi продовольчих товарiв. Держава може полшшити екологiчну, а вiдтак i соцiально-економiч-ну ситуацiю в цих областях цшою системою продуманих сощально-еконо-мiчних програм, зокрема залiсненням територiй до оптимального рiвня.
Висновки. Для територп Укра!ни характерним е надзвичайно нерiв-номiрний рiвень залiсненостi - 3,9 % У Микола!вськш та Запорiзькiй областях до 51,0 % у Закарпатськш та 36,4 % у Рiвненськiй. Лiси Укра!ни мають надзвичайно великий вплив на формування сприятливого природно-кшма-тичного середовища, визначають рiвень продуктивносп працi в аграрному
96
Збiрник науково-технiчних праць
комплекс^ мають iстотний вплив на формування психолопчного стану населення та piBM його здоров'я. Формування та ре^защя програм i3 залiснення пiвденно-схiдних областей матиме велике сощальне i психолопчне значення.
Перспективи розвитку лiсового господарства та роль галузi у формуванш економжи та сощально1 полиики Грунтовно визначив професор, доктор економiчних наук, заслужений працiвник народно1 освии Укра1ни 1.М. Синя-кевич: "Люова полiтика Укра1ни мае бути штегрованою з мiжнародною, яка проводиться загальновизнаними органiзацiями (ООН, ЮФРО та ш.). Як свщ-чать офiцiйнi документи цих органiзацiй мiжнародна лiсова полггика у ХХ1 ст. буде спрямована на збшьшення лiсистостi планети, посилення стшкосп лiсових екосистем, збереження генетичного потенщалу лiсiв i бiорiзноманiт-тя. Збшьшуватиметься частка лiсiв, де буде заборонене суцшьне вирубування насаджень (збер^атиметься постiйне покриття деревною рослиннiстю). Зрос-те роль лiсових земель у забезпеченш населення екологiчно чистим продо-вольством тощо.
Прiоритетним стане у ХХ1 ст. економiчний захист природи, зокрема лiсовi екосистеми. Економiка буде тюно iнтегрована з економiкою та сощаль-ною полiтикою" [3, с. 77-78]. Устшна реалiзацiя цих благородних намiрiв ль сово1 полiтики залежатиме вщ кожного з нас, та вщ морально1 та духовно1 поведшки молодого поколшня, виховувати якого покликан працiвники ос-вiтнiх закладiв, i особливо працiвники вищо1 школи.
Л1тература
1. Бобко А. Люокористування: Сощальна необхщшсть i еколопчна доцшьшсть / А. Боб-ко // Економжа Укра1ни. - 2001. - № 3. - С. 75-81.
2. Лазор О. Люовий фонд Льв1вського регюну / О. Лазор // Економжа Укра1ни. - 2002. -№ 1. - С. 84-86.
3. Синякевич 1.М. Люова полггака Укра1ни / 1.М. Синякевич // Економжа Укра1ни. -2000. - № 10. - С. 73-78.
4. Ольське господарство Укра1ни за 2009 рж. - К. : ВД "1нформацшно-анаштичне агентство", 2010. - 375 с.
5. Сощальт шдикатори р1вня життя населення : стат. зб. / Держком. статистики Укра-1ни. - К. : Вид-во "Либщь", 2006. - 243 с.
6. Статистичний щор1чник Укра1ни за 2009 {як. - К. : ВД "1нформацшно-анаштичне агентство", 2010. - 560 с.
Тринько Р.И. Леса как фактор социально-экономического развития
Исследовано влияние такого природного ресурса, как леса, на уровень социально-экономического развития регионов, формирования благоприятной экологической среды и поддержания высоких стандартов здоровья населения.
Ключевые слова: лесистость территории, функции лесных насаждений, здоровья населения, производительность сельского хозяйства.
Trin'ko R.I. Forests as factor of socio-economic development
The influence of such natural resources as forests on the level of socio-economic development is investigated, the formation of the environment and maintain high standards of public health.
Keywords: wooded areas of forest function, health, agricultural productivity.
2. Еколопя довкшля
97
