CC BY
17
Вкник Нацюнального унiверситету "Львiвська полггехшка". Серiя: "Юридичш науки" № 3 (27), 2020
УДК 343:316.7
Володимир Ортинський
1нститут права, психологи та шновацшно! освгги, Нацiональний унiверситет "Львiвська полггехшка", доктор юридичних наук, професор, директор
РОЛЬ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСП1ЛЬСТВА ТА ЗМ1 У БОРОТЬБ1 З КОРУПЦ1СЮ
http://doi.org/10.23939/law2020.27.001 © Ортинський В., 2020
У статт придшено увагу питанням ролi громадянського суспiльства та засобiв масовоТ шформацн у боротьбi зi корупщею. Доведено, що ефективна дiяльнiсть, спря-мована на подолання корупцн видаеться неможливою без участi суспiльства. Громадсь-кiсть, з одного боку, е ™ею силою, яка здатна розiрвати коло системнот корупцн у державу а з iншого, без тт пiдтримки, взаемодн з шститутами громадянського суспiльства, антикорупцiйна дiяльнiсть оргашв державнот влади видаеться малоефективною. Вплив засобiв масовот шформацн на подолання корупцн можна розглядати у двох площинах: прямий вплив, коли реакщею на опублiкування певнот кторн про корупцшш право-порушення е вщкриття кримiнального провадження компетентними органами, при-йняття в1дпов1дних законiв, якi врегульовують проблему, висвгглену через засоби масовот шформацн, в1дправлення у вiдставку посадовот особи, яка була викрита у корупцшних зловживаннях; непрямий вплив, коли публжащя спричиняе лише по-жвавлення антикорупцшно'т дискусн у суспiльствi, сприяе формуванню полггичного плюралiзму, а у посадових осiб вiдчуття того, що вони перебувають пщ наглядом громадськость
Ключовi слова: корупцiя, попередження, злочин, посадова особа, громадянське суспiльство, засоби масовот шформацн.
Постановка проблеми. У бшьшосп мiжнародних нормативно-правових актiв наголо-шуеться, що корупцiя становить загрозу справедливости демократа, верховенству права. Корупщя зараз е глобальною проблемою, адже через процеси глобалiзащl навiть якщо корупцiя поширена в однiй державу це неминуче впливае й на шшг Про те, що корупщя у сучасному свiтi набула загрозливих форм, свщчить прийняття на мiжнародному рiвнi документiв, головна мета яких -протидiя корупцп. Небезпека цього явища обумовлена ще й тим, що корупщя -7 це невщ'емна складова оргашзовано! злочинностi, яка становить небезпеку як для правопорядку окремих держав, так i для мiжнародного правопорядку.
Одна з центральних проблем протиди корупцн полягае у тому, що залучення виключно державних шституцш чи спецiальних правоохоронних органiв не може гарантувати позитивного результату. Саме на роль громадянського суспшьства та ЗМ1 у цьому процес й орiентована запропонована стаття.
Аналiз дослщження проблеми. Питанням корупцп загалом та боротьби з нею зокрема присвячували сво! дослщження щла низка вггчизняних науковцiв. З-помiж них особливо потрiбно виокремити працi М. Мельника, який чи не найбшьш глибоко i всесторонне вивчив згадану проблематику.
Мета статть Охарактеризувати роль громадськосп та ЗМ1 у боротьбi iз корупцieю. Зокрема, дослiдити можливосн впливу останнiх на недопущення зростання показниюв корупци та на формування у населення негативного ставлення до цього явища та його проявiв.
Виклад основного матерiалу. Ефективна дiяльнiсть, спрямована на подолання корупци видасться неможливою без участi суспiльства. Громадсьюсть, з одного боку, е нею силою, яка здатна розiрвати коло системно! корупци у державi, а з шшого, без 11 тдтримки та взаемоди з iнститутами громадянського суспшьства, антикорупцiйна дiяльнiсть органiв державно! влади видаеться малоефективною. Це загальновизнана аксюма як на нацiональному, так i на мiжнарод-ному рiвнi. М. Мельник, зокрема, зазначае, що серед факторiв (соцiальних передумов, загальних причин та умов) корупци необхщно виокремити вщсутнють дiево! системи сощального (насамперед, громадського) контролю, у тому чи^ за дiяльнiстю органiв державно! влади та оргашв мiсцевого самоврядування, !х посадових та службових ошб, полiтичних та громадських дiячiв, що робить таку дiяльнiсть непрозорою; слабюсть основних iнститутiв громадянського суспiльства [1, с. 58].
Стаття 13 Конвенци ООН проти корупцi! встановлюе мiжнародний стандарт залучення суспiльства у дiяльнiсть, спрямовану на подолання корупцi!. Зпдно iз цiею статтею, кожна держава-учасниця вживае належних заходiв, у межах сво!х можливостей i зпдно з основоположними принципами свого внутршнього права, для сприяння активнш участ окремих осiб i груп за межами державного сектора, таких як громадянське суспшьство, неурядовi органiзацi! та оргашзаци, що функцiонують на базi громад, у запобiганнi корупцi! й боротьбi з нею та для поглиблення розумшня суспiльством факту юнування, причин i небезпечного характеру корупци [2].
Така дiяльнiсть держави мае полягати, зокрема, у залученш громадськосп до процесу прийняття ршень, пiдвищення прозоростi дiяльностi державно! влади через забезпечення права на доступ до публiчно! шформаци, а також права вшьно збирати, публiкувати, поширювати ш-формацiю згiдно зi ст. 19 Загально! декларацi! прав людини та iнших мiжнародних документiв, у яких закршлене це право.
Важливими факторами, як дозволяють створити у суспшьств негативне ставлення до корупци, атмосферу нетерпимосн до вiдомих випадюв корупцi! е громадянське суспiльство та ЗМ1.
Вплив засобiв масово! шформаци на подолання корупци можна розглядати у двох площинах: вщчутний, або прямий вплив, коли реакщею на опублшування певно! iсторi! про корупцшш правопорушення е вiдкриття кримiнального провадження компетентними органами, прийняття вщповщних закошв, якi врегульовують проблему, висвiтлену через засоби масово! шформаци, вщправлення у вщставку посадово! особи, яка була викрита у корупцшних зловживаннях тощо.
Не менш дiевою е дiяльнiсть ЗМ1, яка мае непрямий характер щодо протидi! корупцi! та спричиняе лише пожвавлення антикорупцшно! дискусi! у суспшьств^ сприяе формуванню полiтичного плюралiзму, а у посадових осiб вщчуття того, що вони перебувають тд наглядом громадськостi. Навiть якщо дiяльнiсть ЗМ1 i не призводить до вщчутних результатiв у суспiльствi, тобто до звшьнення з посад, вщкриття кримiнальних проваджень, прийняття антикорупцiйних закошв, незалежш засоби масово! шформаци, висвгглюючи полiтичну та економiчну ситуащю рiзносторонньо, створюють умови для полггично! та економiчно! конкуренцi!, що у свою чергу сприяе формуванню у полггиюв шщатив для боротьби з корупщею.
З рiвнем корупцi! сильно пов'язаш два фактори: низька участь громадян у полггичному життi та слабкий захист громадянських прав [3]. Засоби масово! шформаци вдаграють важливу роль у формуванш майданчика для дискусш в сустльсга, формуючи у громадян полггичну iнiцiативу, через висвгглення дiяльностi органiв державно! влади вони також беруть на себе першорядну роль у боротьбi за захист порушених прав людей. Тобто ЗМ1 можна розглядати не тiльки як безпосереднш засiб викриття корупцiйних правопорушень, але й як певний превентивний зашб проти корупцi!, iнститут формування умов, в яких корупщя мае менше шансiв на процвiтання.
Дослщження, проведенi Свiтовим Банком, показують залежнють рiвня свободи преси та рiвня корупцi! в державi: чим вищий рiвень свободи преси, тим нижчий рiвень корупцi! [4]. Належним чином виконати свою функщю в антикорупцшнш дiяльностi можуть лише незалежнi та об'ективш
Роль громадянського сустльства та ЗМ1 у боротьбг з корупц1ею
ЗМ1. Державш ЗМ1 часто е нершучими в питаннях журналютських розслiдувань корупцiйних правопорушень, залишаються вiрними владi, яка !х фiнансуе. У той же час багато приватних ЗМ1 теж уникають серйозних розслiдувань чи то через нестачу засобiв для !х здшснення, профе-сiоналiзму, самоцензури, чи через полггичш зв'язки !х власникiв.
Проблемою також е корупщя в самш журналiстицi. Створення замовних матерiалiв супе-речить кодексам поведiнки журналiстiв, однак така практика е поширеною.
Дослщження, здiйснене Свiтовим Банком, виявило кореляцшш зв'язки мiж типом власностi на медiа та рiвнем вiдкритостi здшснення державно! влади. Чим бiльше ЗМ1 знаходиться у приватнiй власностi, тим вищий рiвень прозоростi державно! влади [5]. 1нше дослiдження було проведене у 98 кра!нах та було спрямоване на вплив типу власносп на медiа на результати економiчно! полiтики держави, у тому чи^ рiвень корупцi!. За результатами дослщження рiвень корупцi! був нижчий у державах з меншою кiлькiстю державних перюдичних видань [6]. Коли корупщю та iншi незаконнi дi! представниюв влади не висвiтлюють у ЗМ1, коли про них не стае вщомо широкому загалу, тодi створюються сприятливi умови для уникнення особами, як вчинили корупцiйнi правопорушення, вщповщальносп i подальшого корумпування владних структур. За тако! ситуацi! ЗМ1,переважно, зорiентованi на вiдстоювання iнтересiв сво!х власниюв. Це не означае, що вони зовшм не подають об'ективно! шформацп. Така iнформацiя може поширюватись, i вона поширюеться, але лише тод^ коли !! поширення вигiдне особам, як контролюють той чи шший ЗМ1. Оптимальним засобом забезпечення незалежного та об'ективного шформування населення про поди у державi е створення суспшьного телерадiомовлення з мiнiмальним фшан-суванням держави та приватних ошб [7].
Конкуренцiя серед ЗМ1 - також передумова висвiтлення ними шформацп про корупщю. У сучасному свт сильнi нацiональнi та транснащональш корпорацi! контролюють iнформацiйнi потоки, малi видання та телерадiокомпанi! залежать вщ iнформацiйних гiгантiв, тому для запо-бiгання монополiзацi! ринку телекомунiкацi! у багатьох державах прийнято закони, як забороняють поглинання малих видань та електронних ЗМ1 [8].
Залучення ЗМ1 вигiдне i антикорупцiйним органам, адже висвгглення !х дiяльностi формуе тдтримку у суспiльствi. Стаття 13 Конвенцп ООН також спрямована на залучення ЗМ1 до процесу дiяльностi iз запобiгання та протидi! корупцп. Суспiльна пiдтримка антикорупцiйних заходiв -величезний козир у руках антикорупцшних оргашв, якi насправдi прагнуть подолати системну корупщю. ЗМ1 беруть участь у формуванш ставлення суспiльства до антикорупцшних заходiв, непримиренностi до корупцп як прийнятного явища [6].
Потрiбно зазначити, що успiшна дiяльнiсть ЗМ1 у сферi протидi! корупцп залежить вщ декiлькох чинникiв, зокрема, вщ забезпечення реалiзацi! конституцiйних положень про свободу слова, законодавства про шформащю, недопущення позасудово! розправи iз ЗМ1 за допомогою репресивних оргашв, полггично! та iншо! цензури; створення ефективного мехашзму доступу гро-мадян ^ насамперед, журналiстiв, до шформацп про дiяльнiсть органiв державно! влади та оргашв мюцевого самоврядування, !х посадових i службових осiб, забезпечення захисту права журналю^в на нерозкриття джерел iнформацi! [9].
Згщно зi ст. 13 Конвенцi! ООН проти корупцп можуть установлюватися певш обмеження ще! свободи пошуку, отримання, опублшування та поширення iнформацi! про корупщю, але тшьки такi обмеження, як передбаченi законом i е необхщними для поваги прав або репутацп iнших осiб або для захисту нащонально! безпеки, або публiчного порядку, або охорони здоров'я чи моральносп населення.
У багатьох кра!нах юнують закони про заборону наклепу, яю фактично виводять державних чиновникiв з-пщ критики преси. С. Роуз-Аккерман зазначае, що саме полггики та державш чиновники не мають бути захищеш вщ обвинувачень в корупцiйних правопорушеннях, а справи щодо наклепу треба розглядати в цившьнш, а не кримшальнш юрисдикцп. У цьому плаш учена видiляе полiтику США, де державним чиновникам набагато важче розпочати процес з позову про наклеп, а таю справи розглядаються виключно у цившьнш юрисдикцп [10, с. 166].
Цю думку можна вважати слушною, адже публiчнi особи свщомо йдуть на те, що до них з боку громадськосп завжди буде пщвищена увага, а через те, що на них покладеш обов'язки перед
суспшьством, народом, то тут ще юнуе й суспiльний штерес [11, с. 8]. Практика Свропейського Суду з прав людини також свщчить про особливий пiдхiд до розгляду справ за позовами полгтичних дiячiв та посадових осiб держав свггу про захист честi та пдносп. Це зумовлено насам-перед тим, що державнi та полгшчш дiячi, якi свiдомо домагаються свого високого становища, мають одночасно усвщомлювати, що !х вчинки торкаються штерешв широкого кола громадськостi, !хня дiяльнiсть набирае характеру публiчностi, а тому межi дозволено! критики щодо них мають бути бшьш широкими. У ршенш по справi "Кастельс проти 1спаш!" [12] суд вiдзначив, що "свобода полггичних дискусiй не мае абсолютного характеру, однак, межа критики щодо урядiв е значно ширшою, шж щодо простого громадянина, чи, навпъ, полiтичного дiяча".
Варто також зазначити, що у бшьшосп держав на заяви та шформащю, неправдивють яких не можна довести, не поширюеться законодавство про наклеп [9].
Скандальш публiкацi! у ЗМ1 можуть викликати у громадян обурення, але можуть не викликати активних дiй. Тут дуже важливе значення мае дiяльнiсть громадських органiзацiй. Такою е, наприклад, Transparency International, мiжнародна громадська оргашзащя, основною метою яко! е подолання корупцi! та яка мае сво! фiлi! у всьому свт. Залучення громадських органiзацiй у процес прийняття рiшень органами державно! влади е мiжнародним стандартом шдзвггаосп та вiдкритостi державно! влади.
У бiльшостi держав така участь е формально закршленою завдяки створенню мiжвiдомчих органiв та робочих груп, яю складаються з представниюв органiв юстицi!, органiв внутршшх справ, а також спецiальних антикорупцшних органiв з одного боку та представниюв громадських органiзацiй та приватного сектору - з шшого. Ц органи беруть участь у консультащях ще на стадi! створення законопроекта, мають право давати сво! коментарi та висновки, формувати рекомендацi! для врахування законодавчими органами [13]. Кодекс кращих практик учасп громадськостi у процес прийняття рiшень, ухвалений Конференщею мiжнародних неурядових органiзацiй Ради Свропи на засiданнi 1 жовтня 2009 р. встановив таю форми учасп громадськосн в процесi прийняття ршень: iнформацiя (встановлення права на доступ до публiчно! iнформацi!, що е мшмальним, але необхiдним стандартом залучення громадськосн до процесу прийняття ршень органами державно! влади); консультащя (форма шщативи, коли органи державно! влади просять неурядовi органiзацi! висловити !хню думку стосовно конкретного полiтичного питання чи полгшчного процесу); дiалог (конкретний дiалог грунтуеться на взаемних штересах стосовно окремого полiтичного процесу). Такий дiалог зазвичай веде до вироблення спшьно! рекомендацi!, стратегi! або законопроекту. Вш складаеться зi спiльних, як правило, частих i регулярних зус^чей та мае на метi розробку основних полгшчних стратегiй i часто призводить до узгоджених результата; партнерство (партнерство передбачае спшьну вщповщальнють на кожному етат процесу прийняття полгшчних рiшень: вiд встановлення порядку денного, складання проекту i прийняття ршень до реалiзацi! полiтичних iнiцiатив. Вш е вищим рiвнем участi) [14].
Громадсью органiзацi! е посередниками мiж державними органами та суспiльством. У сферi запобiгання та протидi! корупцп вони виконують такi функцi!:
- вщграють роль спостерiгача за дiяльнiстю органiв державно! влади за допомогою витре-бування iнформацi! про !хню дiяльнiсть, викриття корупцiйних правопорушень, мониторингу поведiнки посадових осiб та !хнього стилю життя, контролю над процесом державних закутвель тощо;
- здiйснюють адвокатування та просвггаицьку дiяльнiсть у суспшьствг Громадськi орга-нiзацi! збирають, опрацьовують шформащю про стан корупцп, дослщжують шляхи !! подолання, формують пропозицп та проекти, якi потiм пропонують для втшення державним органам.
Висновки. Отже, дiяльнiсть ЗМ1 та громадськосп у сферi запобiгання та протидп корупцi! е надзвичайно важливою. Громадсьюсть та ЗМ1 здатнi здiйснювати незалежний контроль за посадовими особами, щоб запобэти !хшм зловживанням, залучатися до розроблення рiзноманiтних антикорупцiйних iнiцiатив держави, брати участь у прийнятп ршень. Однак те, чи буде дiяльнiсть громадськостi та ЗМ1 ефективною, залежить i вiд держави, яка мае забезпечити умови !хньо!
Роль громадянського сустльства та ЗМ1 у боротьбг з корупц1ею
взаемодп. Для залучення громадськосп i досягнення вщкритосп влади noTpi6Ha справжня полiтична воля вищих посадових oci6 у держава
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Мельник М. Корупщя - корозiя влади (соцiальна сутнiсть, тенденцп та наслщки, заходи протидп) : монографiя. К. : Юридична думка. 400 с. 2.Конвенщя ООН проти корупцп. URL: http://zakon2.rada.gov. ua/laws/show/995_c16. 3. Can Be Done About Entrenched Corruption? : Paper prepared for Annual World Bank Conference on Development Economies (April 30-May 1, 1997). Washington, D.C., 1997. URL: www.U4.no. 4. Helping Countries Combat Corruption: The Role of the World Bank. PREM Network, The World Bank. Washington, D.C. p. 44. URL: www.U4. no. 5.The Right to Tell: The Role of Mass Media in Economic Development / Roumeen I., Djankov S., and McLeish C., eds. Washington, DC: World Bank. URL: documents.worldbank.com. 6. Byrne E., Arnold A.-K.,Nagano F. Public support for anti-corruption efforts. / UN Office on drugs and crime. Washington, DC : World Bank. URL: www.U4.no. 7. Бецко Г. Роль громадського мовлення у демократичних сустльствах. URL: mediareform.com.ua/. 8. Аркуша Л. Коррупция и средства массовой информации. URL: http://inter.criminology.onua.edu.ua/?p=1372. 9. Оптимальная практика содействия ответственному и профессиональному освещению журналистами темы коррупции : материалы межправительственной рабочей группы открытого состава по предупреждению коррупции. Вена. (13-15 декабря 2010 года). URL: https://www. unodc.org/documents/treaties/UNCAC/W orkingGroups/workinggroup4/2010-December-13-15/V1056939r.pdf. 10. Зака-люк А. Теория и практика индивидуального прогнозирования и профилактики преступного поведения : Автореф. дис. д-ра юрид. наук: 12.00.08. / Харьковский юридический институт. X., 1987. 28 с. 11. Роуз-Аккерман С. Коррупция и государство. Причины, следствия, реформы. М. : Логос. 356 с. 12. Castells v. Spain. Application no. 1992. 11798/85 URL: http://hudoc.echr.coe.int/sites/eng/ pages/search.aspx?i=001-57772#{ "itemid":["001-57772"]. 13. Успешные виды практики и инициативы в области предупреждения коррупции: политика и практика проведения информационно-просветительской работы с особым упором на статьи 5, 7, 12 и Конвенции Организации Объединенных Наций против коррупции : материалы Межправительственной рабочей группы открытого состава по предупреждению коррупции. URL: https://www.umdc. org/documents/ treaties/UNCAC/ WorkingGroups/workinggroup4/2011-August-22-24/V1183634r.pdf#page=17. 14. Кодекс кращих практик учасп громадськосп у процеа прийняття ршень : Конференция мiжнародних неурядових оргашзацш Ради Свропи 1 жовтня 2009 року. URL: https://www.coe.int/t/ ngo/Source/Code_Ukrainian_final.pdf
REFERENCES
1. Melnyk M. Koruptsiia - koroziia vlady (sotsialna sutnist, tendentsii ta naslidky, zakhody protydii). [Corruption - corrosion of power (social essence, trends and consequences, countermeasures)]. : monohrafiia. K. : Yurydychna dumka, 2004. 400 p. 2. Konventsiia OONproty koruptsii. [UN Convention against Corruption]. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_c16. 3. Can Be Done About Entrenched Corruption? Paper prepared for Annual World Bank Conference on Development Economies (April 30-May 1, 1997). Washington, D.C. URL: www.U4.no. 4. Helping Countries Combat Corruption: The Role of the World Bank (September 1997). PREM Network, The World Bank, Washington, D.C. p. 44. URL: www. U4. no. 5. Roumeen I., Djankov S., and McLeish C., eds. The Right to Tell: The Role of Mass Media in Economic Development. Washington, DC: World Bank, 2012. URL: documents.worldbank.com. 6. Byrne E., Arnold A.-K.,Nagano F. Public support for anti-corruption efforts. UN Office on drugs and crime. World Bank, 2010. URL: www.U4.no. 7. Betsko H. Rol hromadskoho movlennia u demokratychnykh suspilstvakh. [The role of public broadcasting in democratic societies]. URL: mediareform.com.ua/. 8. Arkusha L. Korruptsyia y sredstva massovoi ynformatsyy. [Corruption and the media]. URL: http://inter.criminology.onua.edu.ua/?p=1372]. 9. Optymalnaia praktyka sodeistvyia otvetstvennomu y professyonalnomu osveshchenyiu zhurnalystamy temu korruptsyy: materyalbi mezhpravytelstvennoi rabochei hruppbi otkrutoho sostava po preduprezhdenyiu korruptsyy. [Best practices for promoting responsible and professional coverage of corruption by journalists: materials of the open-ended intergovernmental working group on corruption prevention]. Vena. (13-15 dekabria 2010 goda). URL: https://www.unodc.org/documents/treaties/ UNCAC/WorkingGroups/workinggroup4/2010-December-13-15/V1056939r.pdf 10. Zakaliuk A. Teoryia y praktyka yndyvydualnoho prohnozyrovanyia y profylaktyky prestupnoho povedenyia. [Theory and practice of individual prediction and prevention of criminal behavior]. : avtoref. dys.... d-ra yuryd. nauk: 12.00.08. Kharkovskyi yurydycheskyi ynstytut. Kh. : 1987. 28 p. 11. Rouz-Akkerman S. Korruptsyia y hosudarstvo. Prychynu, sledstvyia, reformu. [Corruption and the state. Reasons, consequences, reforms]. M. : Lohos, 2003. 356 p. 12. Castells v. Spain (1992) Application no. 11798/85. URL: http://hudoc.echr.coe.int/sites/eng/ pages/search.aspx?i=001-57772#{"itemid":["001-57772"]. 13. Uspeshnue vydu praktyky y ynytsyatyvu v oblasty preduprezhdenyia
korruptsyy: polytyka y praktyka provedenyia ynformatsyonno-prosvetytelskoi rabotbi s osobbim uporom na staty 5, 7, 12 y 13 Konventsyy Orhanyzatsyy Obъedynennыkh Natsyi protyv korruptsyy: materyalbi Mezhpravytelstvennoi rabochei hruppbi otkrbitoho sostava po preduprezhdenyiu korruptsyy. [Successful practices and initiatives in the field of anti-corruption: policies and practices of awareness-raising, with particular emphasis on articles 5, 7, 12 and 13 of the United Nations Convention against Corruption: Proceedings of the Intergovernmental Open-ended Working Group on Prevention of Corruption]. URL: https://www.unodc.org/documents/treaties/UNCAC/Working Groups/workinggroup4/2011-August-22-24/V1183634r.pdf#page=17. 14. Kodeks krashchykh praktyk uchasti hromadskosti u protsesi pryiniattia rishen: Konferentsiia mizhnarodnykh neuriadovykh orhanizatsii Rady Yevropy 1 zhovtnia 2009 roku. [Code of Best Practice for Public Participation in Decision-Making: Conference of International Non-Governmental Organizations of the Council of Europe, 1 October 2009]. URL: https://www.coe.int/t/ngo/Source/Code_Ukrainian_final.pdf.
Дата надходження: 16.06.2020р.
Volodymyr Ortinski
Lviv Polytechnic National University, director of Educational Institute of Law, Psychology and Innovative Education Sc. D., Prof.
THE ROLE OF CIVIL SOCIETY AND THE MEDIA IN THE FIGHT AGAINST CORRUPTION
The article focuses on the role of civil society and the media in the fight against corruption. It has been proven that effective anti-corruption activities seem impossible without the participation of society. The public, on the one hand, is a force capable of breaking the circle of continuous corruption in the state, and on the other, without its support, interaction with civil society institutions, anti-corruption activities of public authorities seem ineffective. The impact of the media on the fight against corruption can be considered in two ways: direct influence when the reaction to the publication of a certain history of corruption offenses is the opening of criminal proceedings by the competent authorities, the adoption of appropriate laws that regulate the issue covered by mass media, sending out corruption, a person who has been exposed to corruption abuses; indirect influence, when publication causes only revival of anticorruption debate in the society, contributes to the formation of political pluralism, and officials feel that they are under the control of the public.
Key words: corruption, prevention, crime, official, civil society, media.
