CC BY
2
Вкник Нацюнального унiверситету "Львiвська полггехшка". Серiя: "Юридичш науки" Т. 7, № 2, 2020
УДК 343.915
Валентин Коваленко
доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент Нащонально1 академп правових наук Украши orcid.org/0000-0002-2041-250X
В1КТИМОЛОГ1ЧН1 ЗАХОДИ ЗАПОБ1ГАННЯ КОРУПЦ1ЙНИМ
ЗЛОЧИНАМ В УКРА1Н1
http://doi.org/10.23939/law2020.26.247
© Коваленко В., 2020
Здшснено комплексний аналп корупцшноТ злочинностi, визначено особливостi й запобiгання. Розглянуто корупцшну злочиннiсть як об'ект кримшолопчноТ характеристики та проаналiзовано й вжтимолопчш ознаки. Визначено особливостi дiяльностi спецiалiзованих суб'eктiв запоб1гання корупцiйнiй злочинностi. Обгрунтовано науково-теоретичнi висновки та практичш пропозицп, спрямованi на вдосконалення вжтимо-логiчного запобiгання корупцiйнiй злочинностi.
Ключовi слова: жертва; потерпiлий; вiктимологiя; вжтимшсть; в1ктимпац1я; механiзм вчинення злочину; корупщя; вiктимологiчне запобiгання злочинам.
Постановка проблеми. Прискорення процешв европейсько1 штеграцп Украши потребуе впровадження у правоохоронну практику не лише сучасних форм i методiв протиди злочинностi, а й визнаних свгтовим спiвтовариством стандартiв захисту прав i свобод людини. Реальш демократичнi перетворення е невiд'емними вщ гумашзацп соцiальних вiдносин, адже людина, И життя i здоров'я, честь та пднють, недоторканнiсть i безпека визнаються найвищою соцiальною цiннiстю.
На розвиток украшського суспiльства у XXI ст. впливають декiлька груп чинниюв, зокрема наслiдки демонтажу моделi розвитку кра!ни, яка призвела до зростання сощально! незахищеностi, втратИ цiннiсних орiентирiв, рiзкого зниження рiвня життя, збшьшення маргшально1 маси за рахунок безробгтних, безхатченкiв та iнших категорiй населення, яю перебувають за межею бщносп; складна соцiально-полiтична ситуацiя (вiйськовi ди у схiдних областях, покращення техшчно1 оснащеностi злочинцiв, зростання рiвня нетерпимости девальвацiя морально-правових цiнностей); вплив тенденцш глобалiзованого свiту (аномiзацiя суспiльства на рiвнi глибинних параметрiв iснування та вщтворення соцiуму; посилення мiграцiйних процешв та позицiй транснащонально1 оргашзовано1 злочинносп) разом створюють пiдrрунтя для виникнення нових титв кримiнальних загроз для населення ^ вiдповiдно, сприяють його штенсивнш вiктимiзацil [9, с. 10].
Зазначене свщчить про низький рiвень ефективностi превентивних заходiв у сферi протиди злочинностi. Пошук нових (альтернативних) методiв запобiгання злочинам усе частше орiентуе кримiнологiв на проблеми жертви суспшьно небезпечних дiянь, чинники, що визначають здатнiсть окремих осiб та !х груп у певних ситуащях ставати об'ектом посягань, учинених з рiзних мотивiв.
Окремi аспекти поведшки жертви злочишв, И правового захисту, заходи вштимолопчного запобiгання висвiтлювали представники украшсько! (В. В. Голiна, Б. М. Головкш, О. М. Джужа, В. О. Туляков), радянсько! та росшсько! (К. В. Вишневецький, В. I. Задорожний, Д. В. Рiвман, В. Я. Рибальська, В. I. Полубинський, В. С. Устинов, Л. В. Франк), захщноевропейсько! (М. Вольфганг, Р. Гассер, I. Маттес, Х. Нагель, Б. Станков, А. Фаттах, Б. Холист, Г. Шнайдер), американсько! (Ф. Вертхам, К. Сйкбер^ С. Кормен, Т. Кук, Р. Мертон, Т. Тайлер, Дж. Фарелл, Ж. Флеммшг) вштимолопчних наукових шкш.
Водночас низка питань визначення характеру i змюту вiктимологiчного запобiгання корупцiйним злочинам в Украш залишаеться невирiшеною, а в кримшолопчнш науцi не сформовано цшсного уявлення про специфiчнi напрями комплексного використання органами влади та шститущями громадянського сустльства засобiв i методiв вiктимологiчного характеру.
Виклад основного матерiалу. Про масштаби i всевладдя корупцп свiдчить формування в державi витончених корумпованих систем та використання схем. Т самi корупцiонери вчиняють корумповаш ди, об'еднуючись у злочиннi ствтовариства, що утворюють корупцiйнi мережi. Саме корупцшш схеми е основним i найдiевiшим iнструментом корупцiйних оборудок. Дiяльнiсть корупцiйних мереж виявляеться у формуванш взаемозв'язкiв i взаемозалежностей мiж чиновниками по вертикалi управлiння, а також по горизонтали на рiзних рiвнях управлiння мiж рiзними вiдомствами й структурами. Ц взаемозв'язки та взаемозалежносп спрямованi на систематичне вчинення корупцшних оборудок, як правило, з метою особистого збагачення, розподшу бюджетних кошив на користь структур, що входять до корупщйно! складово! з метою отримання конкретних переваг фшансово-кредитними та комерцшними структурами, якi також належать до ще! мережi. Керiвниками корупцiйних мереж е переважно провiднi украшсью чиновники i навiть полiтики [1, с. 126].
Як явище корупщя проявляеться в безлiчi корупцiйних злочишв. Корупщя - вiдносно масове сощальне явище, що iсторично склалося в тш чи iншiй кра!ш. Державш службовцi використовують свое посадове (службове) становище, авторитет обшмано! посади з корисливою метою або для особистого збагачення. У низщ документiв ООН про мiжнародну протидiю корупци надано визначення цього явища.
Корумпованi мережi тiсно пов'язанi з органiзованою злочиннютю [2, с. 198]. Ресурси, отримаш в результатi експорту металiв, функщонування транспорту, зв'язку, енергетики, лiсового господарства, оптово! торгiвлi i фiнансування вшськових замовлень Збройних Сил тощо розподшяються за схемами корупцiйних мереж.
До складу корупцшних мереж належать:
- комерцшш та фiнансовi структури, що реалiзовують одержанi вигоди, доходи, пшьги;
- державнi службовцi, якi забезпечують вщповщш рiшення;
- силове прикриття (кришування) з боку корумпованих пращвниюв органiв МВС [3, с. 39], СБУ [4, с. 13], прокуратури, фюкально! i фшансово! служби та шших силових вiдомств.
На вищому рiвнi розробляються схеми проведення спещальних операцiй, для чого проводяться спшьш наради, як напiвлегальнi, так i нелегальнi. Найбiльшi корупцiйнi мережi належать Мшстерству фiнансiв, Мiнiстерству економiки, Мш'юсту, Фiскальнiй службi, судам [5, с. 17]. У судах ушх рiвнiв, кримiнальних i загально! юрисдикци - ддать стандартнi, всiм вiдомi розщнки на виконання тих чи шших дш, прийняття тих чи шших ршень. Особливо корумпованi господарськi суди. Корумповаш мережi найбiльш виявляються у сферi будiвництва й реконструкци будiвель i споруд, приватно!, зарубiжноl фшансово! та матерiально! допомоги. Мережi формуються навколо вшх укра!нських природних монополш (зокрема Нафтогазу Укра!ни i Мшютерства iнфраструктури).
Унаслiдок побудови потужних корупцшних мереж на високому i "найвищому" рiвнях "низова корупцiя" виявилася вщрваною вiд них i продовжуе юнувати за рахунок поборiв з
Вгктимологгчн! заходи запобггання корупцтним злочинам в Укра'т
населення. Украшська корупщя все бшьше "свгглшае", тобто набувае форм повсякденно1, звичайно1 справи. Зростае толерантшсть щодо не1 [6, с. 19]. За даними опитування, проведеного у 2015 рощ газетою "Економiчна правда", на питання: "Чи доводилося Вам давати хабар? (якщо були вщповщш умови)" респонденти вiдповiли таким чином: при влаштуванш на роботу - 60 % бiзнесменiв; 40 % - службовщв; при влаштуваннi дитини до школи - 50 % бiзнесменiв; 50 % -службовцiв; при встут до iнституту - вщповщно 70 i 60 %; тд час перебування в лiкарнi - 82 i 35 %; у вшськомат з приводу призову в армда - 75 i 60 %; у разi притягнення до кримшально1 вiдповiдальностi - 80 i 70 %; при отриманш квартири, житла - 60 i 40 %; при реестрацп або продовженш реестрацп фiрми - 88 i 46 %; тд час розмитнення вантажiв - 97 i 42 %; при отриманш водшських посвщчень, реестрацiï автомобiля, проходженнi техогляду - 81 i 66 % [7].
Головними причинами (факторами) мережевоï корупцп е:
- давня украшська традищя: "Ти - менi, я - тобГ', "Руки для того, щоб брати", "Рука руку мие" та ш.;
- значною мiрою збереження i вщновлення в новiй ^^mi влади своïх позицiй колишньою корумпованою "номенклатурою", яка привнесла до œï своï правила (традицiï);
- номенклатурна приватизацiя, що слугуе економiчною основою як "бiлокомiрцевоï" злочинностi загалом, так i корупцп зокрема;
- вкрай низька офщшна зарплата державних службовщв, пращвниюв правоохоронних оргашв, що сприяе моральному виправданню хабарництва;
- корумпування здебшьшого вищих ешелонiв влади;
- устшне використання органiзованою злочиннiстю хабарiв, пiдкупу для забезпечення свое1' безпеки [3, с. 38-39].
Отже, до антикорупцшних заходiв мають належати таю:
- обмеження влади i свавшля бюрократа - скорочення обсягу управлшських рiшень, що залежать вiд розсуду державного службовця (чиновника);
- тдвищення незалежносп бiзнесу та громадян - рiзке скорочення прав державних службовщв щодо "регулювання" економiки, освiти i науки;
- формування громадянського суспшьства;
- зменшення "заборонено1' нормативно!' бази";
- кiлькiсне скорочення управлiнського апарату, передуем з паралельними функцiями;
- тдвищення оплати пращ державних службовщв i водночас вимог до них;
- забезпечення реальноï вщповщальносп державних службовщв за правопорушення та злочини на службу
- тдвищення престижу суду (суддiв) i забезпечення 1х незалежносп шляхом виборностi;
- прозорють i незаангажованiсть дiяльностi депутатського корпусу, державних службовщв для громадськосп, населення, засобiв масових iнформацiй;
- наявшсть реально^ а не декларативноï полiтичноï волi щодо проведення антикорупцiйних заходiв.
Це лише приблизний, далеко не повний перелш заходiв боротьби з корупцшною мережею. Важливо зазначити, що щ та iншi заходи не повинш зводитися до боротьби тшьки силами правоохоронних органiв. Сьогоднi на цьому напрямi мають бути зосереджеш усi здоровi сили суспiльства i, насамперед, громадських активю^в. I щ заходи далеко не завжди залежать вщ кiлькостi створених Антикорупцiйних бюро, комггеив, комiсiй. Наприклад, в 1ндп для боротьби з корупцiею створено "Народний контроль" - громадський рух проти корупцiï, до якого входять десятки тисяч простих громадян, а також введено в об^ грошову купюру номшалом "0" рупiй [8].
Основою для боротьби з корупщею мае стати народний контроль та незаангажована преса, громадський рух проти корупцп. Головний устх антикорупцшних розслщувань сьогодш лягае на плечi громадських об'еднань на кшталт: "Украша проти корупцiï", "Громадський правочин" та ш.
Вштимолопчне моделювання корупцп - вщносно новий напрям кримшологи та вштимологи, спрямований на створення моделей вштимносп жертв корупцшних злочишв з метою вироблення заходiв з надання своечасно! вштимолопчно! допомоги жертвам корупци [9; 15, с. 324].
Сьогодш вiктимологiчна модель корупци виглядае таким чином. Це заохочення громадянами та представниками юридичних ошб використання уповноваженими особами свого службового становища (статусу) i посадових повноважень для незаконного отримання матерiальних благ i переваг. При вчиненш корупцшного злочину може йтися про так зваш двосторонш угоди, тд час яких "покупець" отримуе можливють використовувати державну структуру для свое! мети, а чиновник "продае" сво! службовi повноваження, послуги громадянам або представникам приватного бiзнесу [10].
Часом чиновники в нашш кра!ш "продаються" за регулярно одержувану винагороду як зарплату, не припускаючи, яке завдання i коли саме доведеться виконати. Таю випадки характерш для оргашзовано! злочинносп, лiдери яко! "заручаються тдтримкою" представникiв влади, управлiння та правоохоронних оргашв.
Водночас успiшно iснуе i "споконвiчна" форма корупци. Йдеться про етзодичш побори посадових осiб за виконання конкретних послуг на користь защкавлених у них громадян i пiдприемцiв.
У зв'язку з цим важко визначити точне коло жертв корупцшних оборудок, i тому необхщнЕ вштимолопчне моделювання корупци.
Модель корупцшно! вiктимностi можна визначити як потенцшну здатнiсть громадянина або представника приватного бiзнесу стати жертвою корупцiйного злочину вщповщно до певних особистiсних властивостей або вштимогенних обставин.
Вiктимологiчна допомога жертвам корупцп - це заходи, як здшснюють мiжнароднi, державнi й недержавш структури щодо надання правово! та психолопчно! пiдтримки жертвам корупци.
Як явище корупщя виявляеться в безлiчi корупцшних злочишв. Корупцшна злочиннють е кримiнологiчною категорiею, що являе собою сукупнють злочинiв, якi безпосередньо зазiхають на iнтереси державно! влади та публiчно! служби, учинених публiчними особами, що виражаються в незаконному отриманш ними матерiальних благ i переваг, а також наданнi ними таких благ i переваг.
Оскiльки вштимолопя вивчае жертв корупцiйних злочинiв, у них передбачаеться наявнють потерпiлого - фiзично! особи, хоча, розглядаючи жертву в широкому сенс слова, слщ розумiти, що вiд корупцiйно! злочинносп страждають i соцiальнi групи, i суспiльство, i держава [11, с. 16].
Крiм жертв корупци в системi державно! служби, вггчизняне кримiнальне законодавство дозволяе вивчити жертв корупцшних злочишв, учинених особами, як виконують управлшсью функцi! в шших сферах жипедаяльносп суспiльства.
Корупцiя в нашш кра!ш охопила багато сфер влади й управлшня. Крiм того, вона руйнуе моральш пiдвалини громадянського суспшьства. У цьому полягае вштимогеннють корупцi!, оскiльки масштаби !! значущi серед осiб, якi вчиняють шдкуп.
Доволi високою, порiвняно з шшими видами злочинностi, е латентнiсть корупци. I це зрозумшо з вштимолопчних позицiй: жертва не зацiкавлена у викритп корупцiйного злочину -угоди. Адже всi сторони отримують вигоду, а самi злочини вчиняються таемно [12, с. 154].
Жертвами корупцшно! злочинносп стають громадяни, представники дшових кiл, якi звертаються до урядових та парламентських кiл, правоохоронних оргашв, а також структур i вщомств, пов'язаних з розглядом i виршенням питань приватизацi!, фiнансування, кредитування, здшснення банкiвських операцiй, створення i реестрацп комерцiйних органiзацiй, лiцензування та квотування зовнiшньоекономiчно! дiяльностi, розподiлу фондiв, проведення земельно! реформи.
Вщзначимо й таку вштимолопчну тенденцiю: бажання населення давати хабарi сьогоднi зменшуеться, незважаючи на !х зростаючий попит у бюрократичному апарап.
Вгктимологгчн! заходи запобггання корупцшним злочинам в Укра'т
Так, вштимолопчш дослщження показують, що мюць, куди несуть хабарi представники дшових кiл, стало значно менше. Однак все ж залишаеться одна проблема - суми хабарiв надмiрно зросли через монополiзацiю ринку хабарiв [13, с. 34-35].
Сутнють вiктимологiчноï безпеки жертв корупцiï полягае у захищеносп потенцiйних жертв корупцiйноï злочинностi вiд первинного i (або) повторного корупцшного впливу.
У зарубiжних крашах рiвень забезпеченостi державних службовщв дозволяе устшно здiйснювати своï обов'язки, будувати фiнансовi плани на майбутне, хоча i не е високим. У такш вштимолопчнш ситуацiï чиновник застережений державним забезпеченням вщ потенцiйноï можливостi брати хабар та не наражати на ризик власну кар'еру. Вщповщно, i громадяни, яю звертаються до такого чиновника, свщомо захищеш вщ впливу вiктимогенних чинникiв корупцп.
Коли в нашш краïнi вдасться знайти таке ршення i зробити чиновника самодостатньою фпурою, це забезпечить вштимолопчну безпеку населення вiд корупцiйноï злочинностi [14, с. 59].
Усе вищевикладене дае пщставу вважати, що вштимолопчна реабiлiтацiя жертв корупцiï - це система взаемопов'язаних i взаемообумовлених державних заходiв, спрямованих на вщновлення порушених прав жертв корупцiйноï злочинносп, а також на компенсацiю заподiяноï шкоди i вiдновлення 1х дiловоï репутацiï.
Висновки. Ефективна боротьба проти корупцп в незалежнш Украïнi потребуе належного законодавчого забезпечення, формування дiевоï системи державних органiв, забезпечення належного координування, формування та реалiзацiï антикорупцiйноï полiтики, превентивних заходiв запобiгання корупцп. Розбудова такоï iнституцiйноï системи повинна вщповщати мiжнародним стандартам i передовш свiтовiй практицi.
Украша приедналася до мiжнародного антикорупцiйного руху, ратифiкувавши низку мiжнародно-правових документiв i розробивши на ]_хнш основi нацiональне антикорупцiйне законодавство. Громадянське суспшьство визнало антикорупцiйну реформу найбшьш нагальною в нашiй держава Водночас реалп сьогодення спонукають наукову спшьноту до перегляду звичних сощальних iдеалiв i векторiв здiйснення сощального вибору особистостi. Зазначене зумовлюе необхщшсть iнституалiзацiï феномена корупцп в œ^^i суспiльноï свiдомостi, iндивiдуальнiй свiдомостi кожного громадянина та, насамперед, у просторi наукового аналiзу цього феномена. Стутнь вивченостi феномена корупцп нинi явно недостатнш для того, щоб сформувалася окрема наукова галузь - корупщолопя, яка окреслила б комплексний пщхщ до дослщжуваного явища. Водночас системне обгрунтування концепцп запобiгання феноменУ "корупщя" становить широке поле для дослщжень у межах багатьох наукових дисциплш i мае, безумовно, яскраво виражений кримшолопчний вимiр.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Шевченко О. В. Проблемш аспекти боротьби з корупщею в правоохоронних органах Украши. В1сник Вищо1 ради юстицп. 2011. № 2 (6). С. 126-134. 2. Багрий-Шахматов Л. В. Соотношение коррупции, рэкета и организованной преступности. Юридична осв1та i правова держава. 1997. С. 196-200. 3. Гадойбоев С. А. Поняття i причини корупцп серед особового складу оргашв внутршшх справ Украши. Науковий в1сник Нацюнально1 академп внутршшх справ. 2012. № 5. С. 36-40. 4. Менделеев Д. Корупция для служебного пользования. Зеркало недели. 2016. № 16 (262). С. 13. 5. Денисова А. В. Проблемы коррупции в органах судебной власти Украины. Экономика. Финансы. Право. 2006. № 5. С. 17-19. 6. Грабовский Б. Разлагать и подкупать. Коррупция по горизонтали и вертикали. Человек и закон. 2003. № 11. С. 18-20. 7. Корупщя в Украшг Експрес анал1з за результатами опитування Економ1чна правда. 2019. URL: http://www.epravda.com.ua. 8. Как Индия борется с коррупцией. Аргументы и Факты в Украине. 2016. № 43. URL: http://www.aif.ua/gazeta. 9. Джужа А. О. Основш напрями удосконалення вжтимолопчного запобтання правопорушенням в Укршш : монография. Кшв : Нац. акад. внутр. справ, 2016. 304 с. 10.Джужа О. М. Запобтання злочинам: кримшолого-вжтимолопчна парадигма: монография. Кшв : НАВС, 2015. 332 с. 11. Ривман Д. В. Криминальная виктимология. СПб. : Питер, 2002. 304 с. 12. Частная криминология / отв. ред. Д. А. Шестаков. СПб. : Изд-во Р. Асланова "Юрид. центр Пресс", 2007. 358 с. 13. Полубинский
В. И. Криминальная виктимология и проблемы предварительного следствия. Волгоград, 1980. С. 34-35. 14. Яни П. В борьбе с коррупцией эффективны только репрессии. Юстиция. 2001. № 7. С. 59. 15. Корупцшна злочиншсть в Укра1ш: сучасний стан, детермшанти та запобтання : навч. поаб. / за ред. проф. О. М. Джужи та доц. Е. В. Расюка. Кшв : Нац. акад. внутр. справ, 2018. 340 с.
REFERENCES
1. Shevchenko O. V. Problemni aspekty borotby z koruptsiieiu v pravookhoronnykh orhanakh Ukrainy. [Problematic aspects of the fight against corruption in law enforcement agencies of Ukraine.]Visnyk Vyshchoi rady yustytsii. 2011. № 2 (6). P. 126-134. 2. Bahryi-Shakhmatov L. V. Sootnoshenye korruptsyy, raketa y orhanyzovannoi prestupnosty. [The ratio of corruption, racketeering and organized crime.] Yurydychna osvita i pravova derzhava. 1997. P. 196-200. 3. Hadoiboev S. A. Poniattia i prychyny koruptsii sered osobovoho skladu orhaniv vnutrishnikh sprav Ukrainy. [The concept and causes of corruption among the personnel of the internal affairs of Ukraine]Naukovyi visnyk Natsionalnoi akademii vnutrishnikh sprav. 2012. № 5. P. 36-40. 4. Mendeleev D. Koruptsyia dlia sluzhebnoho polzovanyia [Corruption for official use]. Zerkalo nedely. 2016. № 16 (262). P. 13. 5. Denysova A. V. Problembi korruptsyy v orhanakh sudebnoi vlasty Ukraynbi. [Problems of corruption in the judiciary of Ukraine.] Эkonomyka. Fynansbi. Pravo. 2006. № 5. P. 17-19. 6. Hrabovskyi B. Razlahat y podkupat. Korruptsyia po horyzontaly y vertykaly.[ Decompose and bribe. Corruption horizontally and vertically.] Chelovek y zakon. 2003. № 11. P. 18-20. 7. Koruptsiia v Ukraini.[ Corruption in Ukraine] Ekspres analiz za rezultatamy opytuvannia Ekonomichna pravda. 2019. URL: http://www.epravda.com.ua. 8. Kak Yndyia boretsia s korruptsyei. [ How India fights corruption] Arhumentbi y Faktbi v Ukrayne. 2016. № 43. URL: http://www.aif.ua/gazeta. 9. Dzhuzha A. O. Osnovni napriamy udoskonalennia viktymolohichnoho zapobihannia pravoporushenniam v Ukraini [The main directions of improvement of victimological prevention of offenses in Ukraine ]: monohrafiia. Kyiv : Nats. akad. vnutr. sprav, 2016. 304 p. 10. Dzhuzha O. M. Zapobihannia zlochynam: kryminoloho-viktymolohichna paradyhma [Prevention of crimes: criminological and victimological paradigm]: monohrafiia. Kyiv : NAVS, 2015. 332 p. 11. Ryvman D. V. Krymynalnaia vyktymolohyia [Criminal victimology]. SPb. : Pyter, 2002. 304 p. 12. Chastnaia krymynolohyia [Private criminology] / otv. red. D. A. Shestakov. SPb. : Yzd-vo R. Aslanova "Iuryd. tsentr Press", 2007. 358 p. 13. Polubynskyi V. Y. Krymynalnaia vyktymolohyia y problembi predvarytelnoho sledstvyia[Criminal victimology and problems of preliminary investigation]. Volhohrad, 1980. P. 34-35. 14. Iany P. V borbe s korruptsyei эffektyvnы tolko repressyy [Only repression is effective in the fight against corruption]. Yustytsyia. 2001. № 7. P. 59. 15. Koruptsiina zlochynnist v Ukraini[Corruption crime in Ukraine:]: suchasnyi stan, determinanty ta zapobihannia : navch. posib. / za red. prof. O. M. Dzhuzhy ta dots. E. V. Rasiuka. Kyiv : Nats. akad. vnutr. sprav, 2018. 340 p.
Дата надходження: 26.03.2020р.
Valentin Kovalenko
Doctor of Law, Professor, Corresponding Member of the National Academy of Legal Sciences of Ukraine
VICTIMOLOGICAL MEASURES TO PREVENT CORRUPTION CRIMES IN UKRAINE
The article provides a comprehensive analysis of corruption crime, identifies features of its prevention. Corruption crime is considered as an object of criminological characteristics and its victimological features are analyzed. The peculiarities of the activity of specialized subjects of corruption crime prevention are determined. Scientific and theoretical conclusions and practical proposals aimed at improving the victimological prevention of corruption crime are substantiated.
Key words: victim; victim; victimology; victimhood; victimization; the mechanism of committing a crime; corruption; victimological crime prevention.
