CC BY
181НВЕСТИЦ11
УДК 334.024
Нехайчук Д.В.,
к.е.н., доцент, ТНУ 1мен1 В.1. Вернадського
Нехайчук Ю.С.,
к.е.н., доцент, ТНУ ¡меш В.1. Вернадського
РОЛЬ ДЕРЖАВНО-ПРИВАТНОГО ПАРТНЕРСТВА У МЕХАН1ЗМ1 ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ШВЕСТИЦШНОГО ПРОЦЕСУ
У статтi розглянуто шститут державно-приватного партнерства як новiтнiй мехашзм стимулювання та пiдтримки сталого швестицшного процесу в державi. Дослiджено позитивний закордонний досвщ реал1заци важливих проекта завдяки державно-приватному партнерству. Зроблено яюсш висновки щодо необхiдостi проведення цшеспрямовано'' поолщовно'' державно'' полiтики розвитку державно-приватне партнерства з метою залучення приватних швестицшних ресурмв для модершзацп укра'нсько'' економжи, яка повинна бути спрямована на формування сприятливого економ1ч-ного та управлшського середовища в частиш розроблення та реал1заци важливих проекив.
Ключовi слова: державно-приватне партнерство, швестицшний процес, iнвестицiйний проект, система управлшня, державне управлiння, регулювання.
ВСТУП
Одним ¡з основних напрям1в трансформацп економши Украши на сучасному еташ е подальше реформування системи управлшня економ1чними процесами. Дшовим засобом залучення в дер-жавний сектор економши додаткових ресурс1в, насамперед швестицш, е розвиток партнерських вщносин держави та б1знесу. У такш систем1 вщносин вщбуваеться об'еднання ресуршв i потен-ц1ал1в держави i бiзнесу, що сприяе пiдвищенню ефективностi використання наявних ресуршв, розподiлу ризикiв мiж державним i приватним сектором та !х мiнiмiзацil.
Останнiм часом у зарубiжнiй i вiтчизнянiй лiтературi придiляеться багато уваги дослщженню вiдносин мiж державою i приватним сектором, розвитком державно-приватного партнерства. Важ-ливий внесок у дослщження проблем розвитку партнерства держави та приватного сектору внесли зарубiжнi та вгтчизняш вченi В.Г. Варнавський, В.М. Геець, Р.С. Гршберг, В.В. Гуменюк, М.А. Дерябiна, В. В. 1вантер, Т.1. Сфименко, М.В. Клшова, 1.В. Запатрiна, К.В. Павлюк, А.В. Кузнецов, О.В. Мартякова, Ю.М. Пахомов, С.С. Ивоваров, С.Л. Черевиков, А.А. Чухно, А.Н. Шохш, С.Г. Ясш та iншi науковцi.
За останш роки питання запровадження шституту державно-приватного партнерства (далi — ДПП) стало одним iз головних прюрите^в урядових стратегiчних програм розвитку, шдикатором усшшно! взаемодп бiзнесу та структур державно! влади, альтернативним способом вщновлення та модершзацп нацюнально! економiки. ПОСТАНОВКА ЗАВДАННЯ
Метою статтi е розгляд сучасних механiзмiв державного регулювання швестицшних процешв та доведення важливо! ролi в цьому процесi iнституту державно-приватного партнерства.
РЕЗУЛЬТАТИ
Залишаючись доволi новим явищем, державно-приватне партнерство в Укра!ш мае всi шанси стати шституцюнальним iнструментом оновлення спiльного виробництва на пiдставi об'еднання активiв держави з швестицшними, управлiнськими та iншими ресурсами приватного сектору. Головною мотиващею держави для реалiзацil проектiв на умовах державно-приватного партнерства е обмеження бюджетних ресуршв, а також вщсутшсть достатнього досвiду держави ефек-тивного управлшня об'ектами громадсько! iнфраструктури в ринкових умовах.
На наш погляд, мехашзм державно-приватного партнерства мае низку переваг як для державного сектору, так i для приватних суб'екпв господарювання, що вщображено на рис. 1.
Державно-приватне партнерство — складний як з оргашзацшно!, так i з фшансово! та право-во! точки зору iнститут. Вш включае в себе багатостороннi домовленосп, розподiл ризикiв, аналiз комерцiйних перспектив та iндивiдуальнi схеми фiнансування та юридичного втшення [5, с. 47].
Державно-приватне фшансування проектiв суспшьно! шфраструктури не е новою економiч-ною концепщею. В XVIII та на початку Х1Х ст.ст. система Англп була вiдновлена з залученням приватного фшансування, в основi якого були доходи вщ !х використання; залiзницi, водо- та
85
Рис. 1. Позитивш аспекти функцюнування державно-приватного партнерства (Складено авторами)
газопостачання, електрифшащя, телефонний зв'язок отримали свш розвиток насамперед завдяки швестищям приватного сектору. Однак у першш половит XX ст. у багатьох крашах держава взяла на себе кер1вництво такими шдприемствами, у тому числ1 шляхом !х нацюнал1зацп, 1 тшьки в останш роки ситуащя кардинально змшилася. Дедал1 частше держава починае залучати при-ватний сектор до одв1чно державних монополш.
В Укра!ш 1 липня 2010 року було прийнято Закон Украши «Про державно-приватне партнерство [1], який визначив оргашзацшно-правов1 засади взаемодп державних партнер1в ¡з приватни-ми партнерами та основш принципи державно-приватного партнерства на догов1рнш основа
Вщповщно до Закону шд державно-приватним партнерством розум1еться сшвроб1тництво м1ж державою Украша, Автономною Республшою Крим, територ1альними громадами в особ1 вщпов>
86
дних оргашв державно! влади та оргашв мюцевого самоврядування (державними партнерами) та юридичними особами, кр1м державних та комунальних шдприемств, або ф1зичними особами — шдприемцями (приватними партнерами), що здшснюеться на основ1 договору в порядку, вста-новленому цим Законом та шшими законодавчими актами.
До ознак ДПП належать:
1. Забезпечення вищих техшко-економ1чних показниюв ефективност д1яльносп, шж у раз1 здшснення тако! д1яльност1 державним партнером без залучення приватного партнера;
2. Довготривалють вщносин (вщ 5 до 50 роюв);
3. Передача приватному партнеру частини ризиюв у процес здшснення державно-приватного партнерства;
4. Внесення приватним партнером швестицш в об'екти партнерства ¡з джерел, не заборонених законодавством [6, с. 51-59].
Проте в переважнш бшьшосп кра!н, як мають позитивний досвщ реал1заци проекпв на умо-вах ДПП, одшею 1з визначальних ознак державно-при-ватного партнерства е те, що зазначений мехашзм застосовуеться з метою реал1заци масштабних, нацюнальних або м1жнародних, сусп-шьно значущих проекпв. Св1товий досвщ переконуе, що взаемод1я м1ж державою та приватним б1знесом мае найбшьший ефект передуем в шфраструктурних галузях, де юторично склалися передумови, потреба та можливосп для тако! сшвп-ращ при реал1заци масштабних сощально-економ1чних завдань.
Кр1м того, до визначальних ознак ДПП прийнято вщносити виключно конкурентний спос1б вибору приватного партнера. Бшьше того, усшх реал1заци проекту у форм! державно-приватного партнерства напряму залежить вщ прозоросп проведеного конкурсу, оскшьки тшьки такий спос1б забезпечуе виб1р найбшьш економ1чно-випдного проекту та надшного партнера [7].
На жаль, укра!нське законодавство не передбачае под1бних суттевих ознак та дозволяе реал1за-щю проекту на умовах ДПП нав1ть за умови, якщо конкурс фактично не вщбуваеться, а заявку на участь подае лише один учасник.
До основних принцишв здшснення державно-приватного партнерства належать:
• р1вшсть перед законом державного та приватного партнера;
• заборона будь-яко! дискримшаци прав державних чи приватних партнер1в;
• узгодження штерес1в державних та приватних партнер1в з метою отримання взаемно! вигоди;
• незмшшсть протягом усього строку ди договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерста, цшьового призначення та форми власносп об'екпв, що перебувають у державнш або комунальнш власност1, переданих приватному партнеру;
• визнання державними та приватними партнерами прав та обов'язюв, передбачених законо-давством Укра!ни та визначених умовами договору укладеного в рамках державно-приватного партнерства;
• справедливий розподш м1ж державним та приватним партнерами ризиюв, пов'язаних з вико-нанням договор1в, укладених у рамках державно-приватного партнерства.
Державно-приватне партнерство здшснюеться на основ1 договору. В рамках державно-приватного партнерства можуть укладатись договори про концес1ю, спшьну д1яльшсть, розподш продукций шш1 договори [8-9].
Перевагами реал1заци проекпв на умовах ДПП е:
• скорочення тиску на державний або мюцевий бюджет в короткостроковш перспектив! за рахунок перенесення витрат бюджету на наступи 15-20 роюв;
• тдвищення якост державних послуг населенню;
• забезпечення ефектившшо! експлуатаци об'екта приватним партнером;
• створення об'екта певно! фшсовано! вартосп, визначено! на еташ конкурсу. Експлуатацшш витрати 1ндексуються лише на коефщ1ент шфляци;
• використання досвщу та професюнал1зму приватного сектору при збереженш державного контролю над активами;
• розподш ризиюв м1ж державою та приватним партнером;
• стимулювання конструктивного д1алогу м1ж б1знесом та владою.
Ут1м, реал1защя проекпв на умовах ДПП мае 1 таю недолши:
• створення фшансових зобов'язань держави на довгострокову перспективу;
• потенцшно високий ризик значних витрат держави у випадку роз1рвання договору про ДПП;
87
• вщсутнють досвщу реал!зацп проектов ДПП, вщсутнють фах!вщв достатньо высокого р1вня, зокрема, з1 стороны державного партнера;
• тривалють строюв реал!зацп проектов ДПП та неможливють урахувати при укладенш договору про ДПП вс ризики, зокрема, циктчнють виникнення кризових явищ;
• висок витрати на еташ шдготовки проекту (витрати на розробку техшко-екожмчних обгрун-тувань, оплату консультантов, юристов, аудитор1в, проведення конкурсу та укладення договору);
• розрив у чаш м1ж реатзащею проекту та можливютю бюджету профшансувати його реашзащю;
• у бюджет не вщображаеться конкретний проект, вщсутш д1ев1 мехашзми вщстеження його реал!зацп;
• потенцшно висока корупцшна складова [10].
Регулювання функцш у галуз! ДПП в Укра!ш та Захщнш Сврош покладено на р!зш органи. Якщо в Сврош створюються консультацшш центри, яю складаються з представниюв приватного б1знесу та влади, то в Укра!ш регулятивш функцп практично повнютю належить р1зним мшютер-ствам та вщомствам. При цьому кожне з них намагаеться проводити власну пол1тику щодо регулювання цього питання. Формування та забезпечення державно! пол1тики в сфер! ДПП Указом Президента вщ 31.05.2011 № 634/2011 покладено на Мшекономрозвитку.
Схема реал!зацп проекту на умовах ДПП мае такий вигляд:
1. Галузеве мшютерство проводить анал1з ефективносто здшснення ДПП та виявлення можли-вих ризиюв, пов'язаних з його реал!защею в порядку, визначеному постановою Кабшету Мшютр!в Укра!ни вщ 11.04.2011 № 384 [4], та за результатами якого готуе висновок, що повинен мютити:
1) загальну характеристику здшснення ДПП (шформащя про об'ект партнерства, мета та результата ДПП, способи !х досягнення, учасники ДПП, форми здшснення ДПП);
2) результати проведеного анал1зу ринку (кшькюш характеристики попиту та пропонування, у тому числ1 шформащя про р1вень забезпечення, тенденцп попиту, вплив здшснення ДПП на кон-курентне середовище);
3) план здшснення ДПП (етапи та графши робгг);
4) фшансовий роздш (джерела I графши фшансування, анал1з фшансово-економ!чно! ефектив-ност1, обгрунтування необхщност державно! тдтримки);
5) сощально-економ!чний роздш (вплив здшснення ДПП на сум!жш галузц можлив! негативш сощальш наслщки або переваги здшснення ДПП);
6) еколопчний роздш;
7) зв1т про можлив! ризики здшснення ДПП та управлшня ними;
8) роздш про ютотш умови договору.
2. Пщготовлений висновок про результати анал1зу ефективносто здшснення ДПП галузеве мшютерство надсилае:
Мшютерству економ1чного розвитку { торпвл! Укра!ни — на погодження;
Мшютерству фшанив Укра!ни — для подання пропозицш стосовно можливих фшансових ризиюв та доцшьност надання державно! тдтримки, передбачено! пропозищею щодо здшснен-ня державно-приватно-го партнерства.
3. Мшютерство фшанив анатзуе висновок галузевого мшютерства на предмет можливих фшан-сових ризиюв вщповщного ДПП та доцшьносто надання державно! тдтримки ¿з державного та мюцевих бюджеив (пункт 13-14 Порядку проведення анал1зу ефективносто здшснення державно-приватного партнерства, затвердженого постановою Кабшету Мшютр!в Укра!ни вщ 11.04.2011 № 384 [4]). Якщо проект передбачае надання державно! тдтримки, Мшфш вщповщно до пункту 12 Порядку надання державно! тдтримки здшсненню державно-приватного партнерства, затвердженого постановою Кабшету Мшютр!в Укра!ни вщ 17.03.2011 № 279 [3], погоджуе критерп та умови надання державно! тдтримки, визначення !! форми та обсяги. Сво! висновки Мшфш подае Мшекономрозвитку.
4. Мшекономрозвитку перев1ряе висновок галузевого мшютерства та розглядае висновки та пропозицп Мшф!ну. У раз! позитивного ршення Мшекономрозвитку надсилае галузевому мшютер-ству погоджений висновок, який е тдставою для шдготовки ршення про проведення конкурсу з визначення приватного партнера. У раз! непогодження висновку Мшекономрозвитку надсилае вщповщне ршення галузевому мшютерству з обгрунтуванням причин вщмови.
5. Ршення про проведення конкурсу приймае Кабшет М!н!стр!в Укра!ни або уповноважений ним орган (ст. 13 Закону Укра!ни «Про державно-приватне партнерство») на шдстав! позитивного висновку Мшекономрозвитку.
88
6. Для проведения конкурсу утворюеться комгая у склад1 не менше семи ос1б. До складу комюн включаються представники органу управлшня (галузевого мшютерства), Мшекономрозвитку, М1нф1ну, Фонду державного майна та Державного агентства земельних ресуршв.
7. Укладення договору в рамках ДПП здшснюеться Кабшетом М1н1стр1в Украши або галузе-вим мшютерством (ст.17 Закону Украши «Про державно-приватне партнерство»).
8. Контроль за виконанням договор1в ДПП здшснюють вщповщш галузев1 мшютерства та Мшекономрозвитку.
Анал1з досвщу усшшного впровадження урядами европейських краши проекпв державно-приватного партнерства показав, що для позитивних результапв вщ ïx реал1зацн потр1бно декшь-ка умов:
• стабшьна пол^ична ситуащя в краш1, адже дуже важливо, щоб державний сектор був не-змшним i ч1тко визначив те, чого вш хоче;
• чiткi та прозорi «правила гри», тобто права та обов'язки держави та приватного партнера, яю мають бути вписаш в законодавчих актах;
• запровадження режиму найбшьшого сприяння приватному партнеру, введення податкових пiльг, звiльнення вiд концесшних платежiв на першi 5 роюв здiйснення проекту державно-приватного партнерства;
• принцип невтручання держави у господарську дiяльнiсть приватного партнера;
• надання гарантш збереження iнвестицiй та приватноï власносп в незалежностi вiд того, яка полпична сила при владi;
• збереження державноï та комунальноï форми власносп на об'екти з одночасним упровад-женням меxанiзмiв управлiння шфраструктурою приватними партнерами;
• вiдкритiсть i прозорють дiяльностi органiв державноï та мiсцевоï влади щодо визначення приватних партнерiв;
• забезпечення надання яюсних i здешевлених послуг як показник результативносп й ефек-тивностi державно-приватного партнерства;
• поеднання ресуршв фшансово-кредитних установ пiд гарантiï органiв державно1' та мюце-во1' влади;
• розподш ризиюв, визначення зобов'язань та вщповщальносп в договорi державно-приватного партнерства;
• захист штерешв та задоволення потреб громади, контроль за яюстю надання послуг приватними партнерами, обговорення та мошторинг проекпв за участю громадських органiзацiй.
Свiтовий досвiд показуе, що, як правило, держава визначае обмежену кшьюсть сфер та форм реатзацн ДПП, що дозволяе ефективно використати державш ресурси i спрямувати ix на вир> шення найбiльш гострих проблем. В бiльшостi випадюв меxанiзм ДПП використовувався в крш-нах Свропи саме для створення шфраструктурних об'екпв. Наприклад, у Фшляндн таким чином були побудованi центральш автошляхи, в Португалн — реконструйоваш аеропорти та регiональнi шляхи, у Францн — оновлено мережi водопостачання та побудоваш швидкiснi автомагiстралi.
Великобриташя зосередила проекти ДПП на таких об'ектах шфраструктури, як школи, лшарш, тюрми, обороннi об'екти i автомобшьш дороги.
Канада значну кiлькiсть проекпв ДПП виконуе в таких сферах, як енергетика, транспорт, захист навколишнього середовища, водш ресурси, водопостачання та водовщведення, рекреацiйнi об'екти, шформацшш технологи, охорона здоров'я, освiта.
Грещя переважно виконуе проекти ДПП в транспортнш галузi, зокрема щодо автомобшьних дорiг та аеропортiв.
Iрландiя визначила таю об'екти ДПП, як автомобшьш дороги та мюью транспортш системи.
Австралiя в якостi прiоритетниx напрямюв для ДПП визначила транспорт i системи життеза-безпечення мiст.
Нщерланди застосовують меxанiзм ДПП в громадському житловому ceкторi та системах жит-тезабезпечення мiст.
Iспанiя реалiзуе проекти ДПП в галузi платних автомобшьних дор^ та системах життезабезпе-чення мiст.
США переважно виконують проекти ДПП, яю об'еднують природоохоронну дiяльнiсть, жит-тезабезпечення сiльськиx населених пункпв.
1снуе значний досвiд реалiзацiï проекпв ДПП у сферах водопостачання та водовщведення, управлшня твердими побутовими вщходами, екотуризму та рекреацiйнiй галузi.
89
Найпоширешшою формою ДПП е концесшш договори. За останш 10-15 роюв реал1зоваш ти-сяч1 великих i малих, устшних i невдалих концесшних проектов. Концесшне законодавство юнуе у понад 120 крашах свiту з рiзним суспiльним i державним устроем.
Спектр об'екпв, збудованих у рамках концесшних угод, надзвичайно широкий: вiд грандюз-ного проекту столiття «Свротунель» вартютю 15 млрд дол. США до контрактов мунiципальних органiв влади у сферi дозвiлля i вiдпочинку вартютю в декшька тисяч доларiв. Бшьше всього концесiйних проектiв реалiзуеться у сферах водопостачання i каналiзацiï, газового i електро-енер-гетичного господарства, автодорш та залiзниць, мiського будiвництва, люового господарства, роз-робки надр.
Загалом, з 1990 по 2011 рр. в Свропейському Союзi було укладено бiльше 1300 угод з ДПП загальною вартютю катталу, що перевищуе 250 млрд евро [12].
Вщмшною рисою концесiï е те, що держава як одна зi сторш концесiï володiе монопольним правом на певш ресурси або зайняття певною дiяльнiстю. 1снуе безлiч типiв концесшних угод, найпоширешшими з яких е:
ВОТ (Build — Operate — Transfer) — «Будiвництво — управлшня — передача». Концесюнер здшснюе бущвництво та екмплуатацiю протягом встановленого строку, шсля чого об'ект пере-даеться державi. Зазвичай концесiйнi схеми BOT використовуються при бущвнищга автострад (Ггатя, Iспанiя, Пiвденна Корея), трубопроводiв (Шмеччина), електростанцiй (Туреччина, Iндiя, Таïланд), аеропор^в (Сгипет, Грецiя, Канада), тунелiв (Франщя), стадiонiв iнших об'ектiв, якi вимагають значних катталовкладень, проте пови-ннi залишатись у власностi держави.
ВТО (Build — Transfer — Operate) — «Будiвництво — передача — управлшня». Концесюнер будуе об'ект, який передаеться державi у власнють одразу шсля завершення бущвництва, пiсля чого вш надаеться в експлуатацiю концесiонеру. Ця схема найвигiднiша для держави, оскшьки передбачае високий ступiнь державного контролю над об'ектом концесп i у випадку необхiдностi держава в будь-який час може вплинути на дiяльнiсть концесюнера.
ВОО (Build — Own — Operate) — «Будiвництво — володшня — управлiння». Концесiонер будуе об'ект та здшснюе наступну експлуатащю, володiючи ним на правi власносп, строк дiï якого не обмежуеться.
В00T (Build — Own — Operate — Transfer) — «Бущвництво — володшня — управлшня — передача» передбачае, що концесюнер будуе об'ект, здшснюе експлуатащю, володiе об'ектом протягом певного строку, шсля закшчення якого об'ект переходить у власрнють держави.
ЯОТ (Rehabilitate — Operate — Transfer) — «Реконструкщя-управлшня-передача». Ця схема ана-лопчна BOT, тшьки замють будiвництва нового об'екта передбачена реконструкщя iснуючого.
DBFO (Design — Build — Finance — Operate) — «Проектування — бущвництво — фшансування — експлуатащя». При такому пiдходi вся вщповщальнють за проектування, будiвництво, фшансування та експлуатащю пов'язана воедино та передана приватному партнеру. В Сврош, Латинськш Америщ та Азп така схема зазвичай використовуеться для розроблення нових про-ектiв платних дорш [11-15].
Зазначенi схеми не е стабшьними та дуже часто переплгаються мiж собою, створюючи новi види концесш.
Створена в Украïнi законодавча база в цшому забезпечуе регламентування та регулювання кон-цесiйноï дiяльностi. На сьогоднi регулювання вiдносин концесп державного та комунального майна здшснюеться Законами Укра1'ни «Про концесй», «Про концесп на бущвництво та експлуатащю автомобшьних дорiг», «Про особливостi оренди чи концесй' об'ектiв паливно-енергетичного комплексу, що перебувають у державнш власностЬ>, «Про особливостi здачi в оренду чи концесiю об'ектiв центратзованого водо-, теплопостачання i водовiдведення, що перебувають у комунальнш власностi». За оцшками европейських експертiв, Закон Украши «Про концесй' на будiвництво та експлуатащю автомобшьних дорш» е одним з найкращих в Свропi у цш сферi.
Великий потенцiал для розвитку концесшних вщносин мае сфера житлово-комунального господарства (ЖКГ). Потреби тдприемств ЖКГ в швестицшних ресурсах сягають сотень мiльярдiв гривень для модершзацп та вщновлення житлового фонду i житлово-комунально1' шфраструкту-ри, тдвищення енергоефективностi будiвель, зменшення обсягiв споживання природного газу шдприемствами комунально1' енергетики, полшшення якостi питно1' води тощо.
Слiд зазначити, що пiсля прийняття закону про ДПП органи влади на регюнальному та мiсцево-му рiвнях активiзували роботу щодо формування органiзацiйних засад розвитку ДПП: розробля-ються та приймаються мiсцевi програми розвитку ДПП, формуються бази швестицшних проекпв.
90
Певну роботу щодо шформацшно-методично].' пiдтримки ДПП в Украш поводять громадськi оргашзацп у взаемоди з органами влади та за фшансово! i оргашзацшно].' тдтримки Агентства США з мiжнародного розвитку (USAID). Зокрема, вони оргашзовують навчально-методичш сем-iнари, розповсюджують iнформацiйно-аналiтичнi та методичш матерiали щодо пiдготовки проекпв ДПП тощо.
ВИСНОВКИ
Такитм чином, у статп доведено, що для практичного запровадження основних форм ДПП з метою залучення приватних швестицшних ресурсiв для модершзаци украшсько! економiки необ-хiдне проведення цшеспрямовано! послщовно! державно! полiтики розвитку ДПП. Вона мае бути спрямована на формування сприятливого економiчного та управлшського середовища для роз-роблення й реалiзацil проектiв ДПП, а саме:
• удосконалення нормативно-правово1 бази регулювання вщносин ДПП;
• удосконалення шституцшного забезпечення розвитку ДПП;
• шдвищення гарантiй захисту iнтересiв державних та приватних партнерiв ДПП у процес розроблення, затвердження та реалiзацil проекпв.
Необхщною передумовою ефективного розвитку ДПП е формування загального сприятливого середовища для бiзнесу, що передбачае покращення швестицшного клiмату, податкового та регу-ляторного середовища.
З метою якнайшвидшого усунення найбшьш гострих проблем i перешкод у розвитку основних форм ДПП та активiзацii !х практичного запровадження необхщно:
• пiдготувати урядовий звiт про стан запровадження мехашзму ДПП для реалiзацil швестицш-них проектiв та основш шляхи пiдвищення ефективностi ДПП;
• провести парламентсью слухання, присвячеш розвитку ДПП в Украш з метою виявлення проблем i перешкод для усшшно1 реалiзацil проектiв ДПП, вироблення на основi широко1 дис-куси рекомендацiй щодо врегулювання вшх гострих проблем;
• передбачити проведення щорiчного монiторингу ефективностi реалiзацii проекпв ДПП та у р^ необхщносп внесення за його результатами пропозицш щодо вдосконалення вiдповiдного законодавчо-нормативного забезпечення;
• сформувати на державному, регюнальному та мюцевому рiвнях бази iнвестицiйних проектiв, що можуть бути реалiзованi на засадах ДПП, розробити технiко-економiчне обгрунтування проекпв. При цьому можна передбачити, що витрати на таке обгрунтування будуть компенсоваш приватним швестором шсля прийняття рiшення щодо реалiзацii проекту;
• прискорити шдготовку та розпочати реалiзацiю пiлотних проектiв ДПП у сферi будiвництва автомобiльних дорiг та модершзаци житлово-комунального господарства;
• опрацювати фiнансовi моделi та форми ДПП для !х застосування з метою реформування сфер охорони здоров'я та освгги.
Для удосконалення шституцшного та правового забезпечення шдготовки й реалiзацil проекпв ДПП необхщно:
• ч^ко визначити повноваження органiв влади, яю залучаються на всiх етапах шдготовки та реатзаци проектiв ДПП на державному, регюнальному i мiсцевому рiвнях з метою усунення дуб-лювання функцiй; визначити органи, якi можуть укладати договiр ДПП в якосп його сторони;
• створити Центр державно-приватного партнерства при Державному агентствi з швестицш та управлiння нацюнальними проектами Укра1ни, що втiлюватиме проекти з ДПП, в тому чи^ а рамках реалiзацil Нацiональних проекпв; налагодити сшвпрацю Центру з Мiжнародним центром ДПП Свропейсько1 економiчноl комюи ООН (UNECE International PPP Centre of Excellence);
• Держшвестпроекту налагодити сшвпрацю з мiжнародними фiнансовими установами, такими як СБРР, Св^овий банк, iншими мiжнародними органiзацiями для отримання фшансово1 i технiчноi шдтримки проектiв ДПП;
• опрацювати можливють спрощення законодавчо-нормативноi бази ДПП;
• Мшрегюнбуду розробити Державну цiльову програму модернiзацii та розвитку систем теп-лозабезпечення Украiни на 2012-2022 роки на основi затвердженоi концепцii, передбачивши застосування форм ДПП для ii реалiзацii;
• розробити i затвердити регiональнi програми комплексного оновлення основних фоцщв та розбудови шфраструктури;
• внести корективи до навчальних плашв закладiв, що готують фахiвцiв для державного та мунiципального управлшня шляхом запровадження спецiалiзованих курсiв щодо механiзмiв ДПП;
91
• запровадити програми пiдвищення квалiфiкацiï пращвниюв мiсцевих органiв виконавчо1' влади та оргашв мiсцевого самоврядування з питань впровадження ДПП у сферi ЖКГ;
• забезпечити шдготовку та розповсюдження посiбникiв iз застосування форм ДПП в рiзних сферах економiки, таких як транспортна шфраструктура, житлово-комунальне господарство тощо.
Для пiдвищення рiвня гарантування захисту iнтересiв приватних iнвесторiв та держави у реа-лiзацiï проектов ДПП необхiдно:
• розробити мехашзм справедливо!' компенсаци у разi дострокового припинення договору ДПП за шщативою державного партнера з метою вщшкодування обгрунтованих збиткiв приватного партнера;
• розробити мехашзм компенсаци державним партнером приватному партнеровi рiзницi мiж затвердженими та економiчно обгрунтованими тарифами (цiнами) на послуги (товари), внести вщповщш змши до Бюджетного кодексу Украши;
• передбачити можливють державному партнеру надавати пiльги приватному партнеру, якщо збшьшення тарифiв е проблемним з огляду на полггичш або економiчнi чинники, внести вщповщш змiни до Бюджетного кодексу Украши;
• розробити мехашзм гарантування фшансування проекту ДПП з боку державного партнера протягом всього перюду реалiзацiï проекту, внести вщповщш змши до Бюджетного кодексу Украши;
• передбачити можливють замши приватного партнера ДПП у разi невиконання ним зобов'я-зань без необхщносп проведення нового конкурсу, внести вщповщш змши до Закону Украши «Про державно-приватне партнерство»;
• передбачити можливють виршення спорiв щодо договору ДПП, стороною якого е нерезидент Украши або шдприемство з шоземними швестищями, мiжнародним арбiтражним судом, розташованим за межами Украши або в Украш (залежно вщ домовленостi сторiн);
• внести змши до Закону Украши «Про державно-приватне партнерство» та пов'язаш законо-давчi акти iз зазначенням такого: якщо тарифи не включають швестицшну складову або належ-ним чином не скориговаш державним партнером до економiчно-обгрунтованого рiвня, то сторонам дозволяеться внести вiдповiднi змiни до iнвестицiйноï програми. До того, як така домовленють буде досягнута, приватний партнер матиме право призупинити виконання iнвестицiйноï програми без будь-яких штрафних санкцiй;
• визначити види пiдтримки проектiв ДПП, що можуть надаватись органами державноï влади або мюцевого самоврядування, внести вiдповiднi змши до Бюджетного кодексу Украши;
• передбачити прискорену процедуру оформлення прав користування земельними дшянками та будинками, переданими приватному партнеру у ДПП, незважаючи на ix форму власносп (дер-жавну або комунальну);
• уточнити положення законодавства, що регулюе видачу лщензш в Украïнi, дозволивши процедуру прискорено" видачi лщензш для реалiзацiï проектiв ДПП на основi договору ДПП, який передбачае право експлуатувати вщповщну iнфраструктуру.
список b^op^tahoï л1тератури
1. Про державно-приватне партнерство: Закон Украши вщ 01.07.2010 №2404-VI. — [Елект-ронний ресурс]. — Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2404-17.
2. Про затвердження Методики виявлення ризиюв, пов'язаних з державно-приватним партнерством, ощнки та визначення форми управлшня ними: Постанова Кабшету Мшс^в Украши вщ 16.02.2011 №232. — [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/ show/232-2011 -%D0%BF.
3. Про затвердження Порядку надання державноï тдтримки здшсненню державно-приватного партнерства: Постанова Кабшету Мшс^в Украши вщ 17.03.2011 №279. — [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/279-2011-%D0%BF.
4. Деяю питання оргашзаци здшснення державно-приватного партнерства: Постанова Кабшету Мшю^в Украши вщ 11.04.2011 №384. — [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http:// zakon4 .rada.gov.ua/laws/show/3 84-2011 -%D0%BF.
5. Аналитический обзор «Сравнение законодательства о публично-частном партнерстве». — Сентябрь, 2011 / НП «Центр развития государственно-частного партнерства. [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.pppcenter.ru.
6. Дмитриева Н.Е. Вопросы оптимизации предоставления муниципальных услуг с использованием информационно-коммуникационных технологий / Н.Е. Дмитриева, К.И. Головщинский,
92
В.Ф. Елисеенко / Академия народного хозяйства при Правительстве Российской Федерации, ГУ — ВШЭ: учебные материалы. — М., 2010. — 505 с.
7. Практическое руководство по вопросам эффективного управления в сфере государственно-частного партнерства. ООН, Женева — 2008. — 114 с.
8. Реструктуризация бюджетного сектора / Проект RFTAP/QCBS/3.6 — Консорциум: ИВЗ, ИРОФ, ИФЭМ. — Глава 8. — [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.fer.ru/rftap/ files/RFTAP.
9. Кузьминов Я.И. Государственно-частное партнерство: на пути к эффективности / Я.И. Кузь-минов. — [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.hse.ru/lingua/en/news/recent/ 4016069.html
10. Варнавский В.Г. Партнерства государства и частного сектора: формы, проекты, риски / В.Г. Варнавский / Ин-т мировой экономики и междунар. отношений. — М.: Наука, 2005. — 315 с.
11. Guidelines for Successful Public — Private Partnerships, 2003. — 100 p. // http://ec.europa.eu/ regional_pollcy/sources/docgener/guldes/ppp_en.pdf.
12. Added-value assesment at Rijkswaterstaat. — [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http:/ /www.ppsbijhetrijk.nl/english/PPP_General/PPP _ and _ Infrastructure /Added _ value _ assesment _at_ Rijkswaterstaat.
13. Chao-Duivis M.A., BruggemanE. M., Konning A.Z.R. Practical Guide to Dutch Building Contracts: Instituut voor Bouwrecht. — 2008 — 225 р.
14. Directorate-General for Public Works and Water Management (RWS): DBFM agreement. Standard 2.0. 30 July 2009. — [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.ppsbijhetrijk.nl/ dsresource?objectid=808&type=org.
15. Guidelines for Monitoring of PPP Projects / The Secretariat for the Committee on Infrastructure. Planning Commission. Government of India. New Delhi. — 44 р. — [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.infrastructure.gov.in.
Стаття надшшла до редакцп 26 вересня 2013 року
93
