CC BY
14
© Лобанець Н. В., Самогальська О. е., Шостак С. е., Складанюк Л.1., Боровик I. О., Дуць Р. П., Депутат Б. М. УДК 616.36-004-02:616.3-055]-036.8
РОЛЬ ЕНД0ГЕНН01 1НТ0КСИКАЦ11 У Ф0РМУВАНН1 П0РТАЛЬН01 Г1ПЕРТЕНЗ11 ПРИ АЛК0Г0ЛЬНИХ ЦИР0ЗАХ ПЕЧ1НКИ*
Лобанець Н. В., Самогальська О. €., Шостак С. €., Складанюк Л.1., Боровик I. О., Дуць Р. П., Депутат Б. М.
ДВНЗ «Терноптьський державний медичний ушверситет iм. Я. I. Горбачевського»
Данные мировой и отечественной статистик отмечают тенденция к увеличению количества больных алкогольным циррозом печени (АЦП). В механизмах прогрессирования АЦП важную роль играет снижение активности адаптационных процессов и эндогенная интоксикация, которые потенциируют возникновение портальной гипертензии. Цель исследования: повысить эффективность медикаментозного лечения больных с АЦП на основе розширеных представлений о клинико-патогенетических особенностях возникновения, течения и коррекции портальной гипертензии лизиноприлом и мебикаром под торговым названием «Адаптол» (АТ «Олайн-фарм»). Материалы исследования: обследовано 122 больных с АЦП, репрезентативных по полу и возрасту, контрольная группа состояла из 20 практически здоровых особей (ПЗО). Методы исследования: общеклинические (выявление клинических симптомов, общий анализ крови), биохимические (уровень общего билирубина, активность АсАТ, АлАТ, и ЛФ), исследование состояние системы ПОЛ-АОЗ (супероксиддисмутазы (СОД) и малонового альдегида (МА), эндогенной интоксикации -средние молекулярные пептиды (СМП) фракции 1,2, ЦИК (циркулирующих имунных комплексов), математические (формализованые интегративные показатели - лейкоцитарный индекс интоксикации (ЛИИ), индекс смещения лейкоцитов крови (ИСЛК), лимфоцитарный индекс (Илимф.), статестические. Все больные были разделены на лечебные группы. Базовая (1) группа (45 пациентов) принимала стандартную терапию. Основная (11) (77 пациентов), в которой подгруппа 11А состояла из 40 особей, которым также назначен мебикар 1000 мг/д на протяжение 2 недель и подгруппа 11Л - мебикар 1000 мг/с и лизиноприл в дозе 5 мг/с на протяжение 2 недель. Выводы: комплексная терапия с премением препарата „Адаптол" влияет на психопатологические проявления - уменшает агресивность и тревожность данных пациентов. Включение в лечебный комплекс препаратов „Адаптол" и „Лизиноприл" приводит к более выраже-ному регресу клинических симптомов АЦП, уменшает частоту возникновения кровотечений из варикозно раз-ширенных вен пищевода, понижает активность эндогенной интоксикации.
Ключевые слова: алкогольный цирроз печени, синдром портальной гипертензии, эндогенная интоксикация.
Вступ
За в1тчизняними статистичними даними з 1999 по 2006 р1к вщбулося зростання поширеност1 АЦП у 2,1 рази, захворюваност1 майже в 2,7 рази [1]. Поряд з цим пщвищення р1вня смертност1 на цироз печ1нки (ЦП) з 2005 по 2006 р1к складало майже 15,0 %. Вна-слщок ЦП у свт щор1чно помирае бтя 300 тис. насе-лення. 5-тир1чне виживання пюля вперше д1агносто-ваного ЦП складае 50-60 %, пюля першого прояву ускладнень - цей показник р1зко знижуеться до 5% [8].
В мехашзмах токсично! дм алкоголю розглядають порушення м1кросомального окислення в печ1нц1, ак-тивац1я перекисного окислення л1пщ1в (ПОЛ) та зни-ження активност1 адаптивних процес1в нейрогормо-нальних структур нервово! системи, що сукупньо призводить до формування синдрому ендогенно! ¡н-токсикаци (Е1) [2, 5]. Цим обумовлено включення у комплексну терап1ю денного транкв1л1затора з анксю-л1тичними властивостями - мебкару пщ торговою на-звою „ Адаптол" з врахуванням таких властивос-тей препарату, як х1м1чна Ыертнють, вщсутнють сонливости й загальмованост та синдрому звикання [7].
Дифузний ф1броз, сформован! вузли регенерацп, активац1я решн-анпотензиново! системи (РАС) при-зводять до пщвищення портального судинного опору при АЦП I розвитку синусо!дально! та постсинусо!да-льно! портально! ппертензп (ПГ) [1, 3, 9]. Ендотоксини (специф1чн1 л1пополюахариди) спричинияють вивть-
нення цитогашв, як1 запускають продукцю ф1брогенних чинниш, останн синтезують ф1брозну тканину [4, 5].
Враховуючи вище вказане, свою увагу привертае л1зиноприл. У наукових працях зустр1чаються оди-ничш дослщження про застосування л1зиноприлу у пац1ент1в 1з артер1альною ппертенз1ею та стеатоге-патитом, ефективн1сть якого доведена на основ! по-кращення функцюнального стану печ1нки [6].
Тому, метою нашого досл1дження було визначення впливу л1зиноприлу на прояви ПГ, а також мебкару на синдром Е1 та стан системи перекисного окислення л1п1д1в й антиоксидантного захисту (ПОЛ-АОЗ) та ви-вчення взаемозалежност м1ж даними патогенетични-ми ланками.
Матерiали та методи дослщження
Обстежено 122 патента з АЦП, репрезентативних за в1ком та статтю, як1 знаходились на стацюнарному л1куванн1 в гастроентеролог1чному вщдтенш ТМКЛ № 2 у 2006-2010 рр. Загалом виб1рка включала 80 (66,0 %) чолов1к1в й 42 (34,0 %) ж1нки, контрольна група складалася з 20 практично здорових ос|б (ПЗО). Ме-д1ана в1ку серед чолов1к1в була 55 р., (нижшй-верхшй квартил1 - 49-59 рр.), серед ж1нок - 56 р., (нижшй-верхшй квартил1 - 51-67 рр.).
Д1агноз АЦП встановлювали згщно наказу МОЗ Укра!ни № 271 вщ 13.06.2005 року „Про затвердження протокол1в надання медично! допомоги за спец1альню-
* Дисертацйна робота е частиною планово)'м'1жкафедрально)'науково-дослдно)'роботи Тернопльського державного медичного унверситету iменi I. Я. Горбачевського ,,^нко-патогенетичне обгрунтування нових лiкувальних технологiй пр1 актуальних iнфекиiйних та паразитарних хворобах" № держреестрац)' 0109и002922.
тю гастроентеролопя". Верифiкували алкогольну ело-лoгiю за позитивним алкогольним анамнезом, опитува-льником CAGE, виявленням соматоневролопчних стигм за тестом - "Сгтка LeGo" й характерних лабора-торних пoказникiв. Важкють захворювання визначали за ступенем компенсацп (клас за Чайлдом- П'ю).
У 18,9 % жшок дiагнoстoванo стадю дeкoмпeнсацií захворювання (клас С за Чайлдом- П'ю) проти 15,6 % жЫок у стадií субкoмпeнсацií (клас В за Чайлдом-П'ю). Тoдi як у чoлoвiкiв ступeнi компенсацп дiагнoстo-вано у 47,5 % та 18,0 % вщповщно.
На oснoвi клiнiкo-iнструмeнтальних змiн вивчали прояви синдрому ПГ при поступленн та через 14 дыв. Дoслiджували основы патогенетичн ланки Е1: стадií токсемп за СМП фракцiями1 й 2, стади ендотоксикозу за фoрмалiзoваними Ытегративними показниками -лейкоцитарний iндeкс штоксикацп (Л11), iндeкс зсуву лeйкoцитiв крoвi (1ЗЛК), лiмфoцитарний iндeкс (lлiм), вторинну iмунну агрeсiю за рiвнeм циркулюючих iмун-них кoмплeксiв (Ц|К) на момент гoспiталiзацií та в ди-намiцi. Дисбаланс у систeмi ПОЛ-АОЗ виявляли за
активнютю супероксиддисмутази (СОД) та малонового альдегщу (МА) при пoступлeннi та через 14 дшв.
Шляхом випадкового пiдбoру 122 хворих роздте-но на спiвмiрнi лiкувальнi групи. Базова (I) група (45 па^енлв) отримали загальноприйняту терапю згiднo прoтoкoлiв лiкування: eсeнцiальнi фосфолоди (ЕФЛ) по 2 таблетки 3 рази на добу, дезЫтоксикацмну тера-пiю (0,9 % розчин натрю хлориду 200,0), сeчoгiннi та ферменти за показаннями, вп"амЫи групи В протягом 2 тижшв. Основна (II) група (77 па^енлв), в якш пщ-група II А становила 40 чоловк, яким поряд iз загаль-ноприйнятою тeрапiею додатково призначено мебь кар 1000 мг/д впродовж 2 тижшв, тод як пщгрупа II Л - 37 оаб iз додатковим застосуванням мeбiкару 1000 мг/д й лiзинoприлу 5 мг/д протягом 14 дыв.
Результата та ix обговорення
При об'ективному обстеженн пацiентiв (враховую-чи дoкумeнтальнi дат попередшх дoслiджeнь) вдало-ся виявити симптоми, якi навeдeнi у таблиц 1.
Таблиця 1
КлiHi4Hi симптоми у хворих на АЦП залежно eid cmami, n (%)
Кл^чний симптом Чoлoвiки, n=80 Жшки, n=42 Загалом, n=122
абс. % абс. % абс. %
Асцит 48,0 60,0* 33,0 78,6 81,0 66,4
Колатеральн вени на живот 28,0 35,0 15,0 35,7 43,0 35,3
Жовтяниця 59,0 73,6 30,0 71,4 89,0 72,9
Свeрбiж 51,0 63,6 29,0 69,1 80,0 65,8
Гeпатoмeгалiя 79,0 98,6 40,0 95,2 119,0 97,5
Сплeнoмeгалiя 64,0 80,0 37,0 88,1 101,0 82,8
ВРВС (дат ЕГДС анамнестично) 46,0 57,5* 30,0 71,4 76,0 62,3
Агресивнють 35,0 43,8* 17,0 40,5 52,0 42,6
Послйний неспош 53,0 66,3 28,0 66,7 81,0 66,5
Порушення сну 75,0 93,8* 39,0 92,6 114,0 93,4
npuMimKa. * - рiзнuця статистично значуща (р < 0,05) мiж частотою cuMnmoMie у чоловiчiй груш порiвняно з групою жiнок (точний критерй Фiшера)
За даними таблиц 1, виявлен симптоми е харак-терними для синдрому ПГ й ускладнень останнього -печЫково'Т енцефалопатп (ПЕ) у хворих на АЦП [1, 5, 9]. Частотота виявлення асциту, варикозного розширення вен стравоходу (ВРВС), агресп та порушення сну серед
чоловк й жЫок були статистично значущими (точний кри-терм Фшера, р < 0,05). Серед обстежених жЫок пoрiвня-но з чоловками ВРВС дiагнoстoванo на 13,9 % б^ьше (точний критeрiй Фшера, р < 0,05).
Змши показнигав синдрому EI подано у таблиц 2.
Таблиця 2
Характеристика показниюв ендотоксикозу у хворих залежно eid cmаmi, n
Характерис- Величина показника у групах, мeдiана (м^мум-максимум) [нижнм-верхнм квартиль]
тика Група Чоловки, ЖЫки, Загалом,
ПЗО, n=20 n=80 n=42 n=122
СМП1, ум. од. 320,0 (228,0-342,0),[229,0-350,0] 509,0 (310,0-970,0),[420,0-622,0] 541,0 (294,0-871,0),[492,0-625,0] 524,0 (294,0-970,0),[420,0-625,0] А
СМП2, ум. од. 145,0 (139,0150,0), [144,0-148,0] 261,0 (149,0-473,0), [192,5-325,0] 291,0 (127,0-422,0), [229,0-310,0] 276,0 (127,0-473,0), [192,5325,0]
ЯП 0,8 (0,6-0,9), [0,7-0,8] 2,3 (0,2-8,2), [1,7-2,9] 1,8 (0,8-5,1), [1,5-2,9] 2,1 (0,2-8,2), [1,5-2,9]А
ЮЛК 1,9 (1,7-2,1), [1,7-1,8] 2,9 (1,4-6,5), [2,5-3,0] * 2,6 (1,3-4,8), [2,2-3] 2,7 (1,3-6,5), [2,2-3,0] А
^мф 0,6 (0,5-0,6), [0,5-0,6] 0,4 (0,1-0,8), [0,3-0,5] 0,4 (0,2-0,9), [0,4-0,5] 0,4 (0,1-0,9), [0,3-0,5]
ЦК, ум. од 58,0 (52,0-63,0), [55,0-59,0] 308,0 (90,0-739,0), [203,0-463,0] 380,0 (160,0-675,0), [222,0-475,0] 352,0 (90,0-739,0), [203,0-475,0] А
Прuмimкu: 1.*- рiзнuця значуща (р < 0,05) у пoрiвняннi з групою жiнoк (крumерiй Манн-Вimнi);
2. А - рiзнuця статистично значуща (р < 0,05) щодо групи ПЗО (критерй МаннВтн).
За даними таблиц 2 виявлено токсемю на основi фракцiй СМП: рiвень СМП1 перевищував аналогiчний групи ПЗО у 1,6 рази. Вiрогiднi змши у порiвняннi з групою ПЗО спостерiгались серед iнтегративних пока-зникiв: Л11 переважав у 2,7, 1ЗЛК - 1,5 рази (критерш Манн-Вiтнi, р < 0,05). Зазначен показники вказують на формування ендотоксикозу у даних хворих. Пщви-щення рiвня Ц1К у 6,1 рази порiвняно з групою ПЗО
(критерш Манн-Вiтнi, р < 0,05) свщчить про вторинну iмунну агресiю [2].
Результати дослщження показникiв у системi ПОЛ-АОЗ зазначенi у таблиц 3.
У хворих на АЦП мае мюце зниження активностi системи антиоксидантного захисту (табл. 3): рiвень СОД був понижений у 1,5 рази (критерш Манн-В^ш, р > 0,05). Рiвень МА, який е показником ПОЛ, значуще пщвищився у 2,1 рази (критерш Манн-Вiтнi, р < 0,05).
Таблиця 3
еристика показниюв ПОЛ-АОЗ у хворих залежно вiд статi, п
Характеристики Величина показника у групах, мед1ана (м1н1мум-максимум) [нижнш-верхнш квартиль]
Група ПЗО, п=20 Чолов1ки, п=80 Жшки, п=42 Загалом, п=122
СОД, ум.од. 59,1 (57,260,6), [59,2-60,3] 39,8 (24,8-56,3), [29,8-49,2] 38,1 (28,3-52,3), [31,9-47,8] 38,8 (24,8-56,3), [29,8-49,2]
МА, мкмоль/л 2,8 (2,43,3), [2,6-2,7] 5,6 (3,2-10,7), [4,0-6,9] 5,7(1,9-9,7), [4,7-7,1] 5,7 (1,9-10,7), [4,0-7,1] А
Примiтки: 1.* - рiзниця значуща (р < 0,05) у порiвняннi з групою жiнок (критерiй Манн-Вiтнi);
2. А - рзниця статистично значуща (р < 0,05) щодо групи ПЗО (критерiй МаннВтн).
При повторному обстежен у хворих уах лкуваль-них груп спостер^алась позитивна динамка щодо визначення шычних симптомiв iз найбшьш вираже-ними змшами у пщгрут II Л. Частота виявлення жов-тяниц у хворих пiдгрупи II Л була вiрогiдно нижчою 12,3 % у порiвняннi з хворими пщгрупи II А (точний критерш Фiшера, р < 0,05). Порушення сну спостерь гали на 7,2 % менше у пацiентiв пщгрупи II А у порiв-нянн з хворими I групи, рiзниця була значущою (точ-
Змiни
ний критерш Фшера, р < 0,05). Виявлено вiрогiдну рь зницю на 2,6 % у пщгрупах основноТ групи щодо про-явiв агресивносл хворих на АЦП. Первинно кровотечi з ВРВС спостерiгались у пщгрут II Л на 10,6 % менше у порiвняннi з хворими I групи (точний критерш Фше-ра, р < 0,05).
Змши показникiв ЕI представленi у таблиц 4 та на рисунку 1.
Таблиця 4
показниюв синдрому Е1 у лiкувальних групах у динамiцi хвороби, п
Показник Величина показника у групах, мед1ана (м1н1мум-максимум) [нижжй-верхжй квартиль]
До л1кування п=122 Iгрупа, п=45 II група, п=77
П1дгрупа II А, п=40 Пщгрупа II Л, п=37
СМП-1, ум. од. 524,0 (294,0-970,0), [420,0-625,0] 410,0 (220,0-710,0), [367,0-545,0] А 368,5 (108,0-726,0), [293,0-510,0] 345,0 (215,0-674,0), [280,0-411,0]
СМП2, ум. од. 276,0 (127,0-473,0), [192,5-325,0] 209,0 (25,0-385,0), [143,0281,0] А/ АА 201,0 (100,0-379,0), [153,0-281,0] 201,0 (100,0-379,0), [164,0-245,0]
IЗЛК 2,7 (1,3-6,5), [2,2-3,0] 2,0 (1,2-10,1), [1,5-2,3] А/ АА 2,2 (1,4-5,5), [2,0-2,3] * 2,1 (1,3-2,8), [2,0-2,2] *
!л1мф 0,4 (0,1-0,9), [0,3-0,5] 0,4 (0,1-0,8), [0,4-0,6] А/ АА 0,5 (0,1-0,9), [0,3-0,8] 0,5 (0,2-0,7), [0,4-0,5]
ЦIК, ум. од. 352,0 (90,0-739,0), [203,0-475,0] 200,0 (118,0-875,0), [148,0-285,0] А/ АА 177,5 (76,0-621,0), [136,0213,0] 173,5 (75,0-62,0), [141,0-281,0]
Примiтки: 1.*- рiзниця статистично значуща (р < 0,05) на момент вступу та при повторному дослдженн (парний критерiй Влкоксона);
2а - рзниця значуща (р < 0,05) порiвняно з пiдгрупою IIА (критерiй МаннВтнО;
3.лл - рзниця статистично значуща (р < 0,05) щодо пiдгрупи IIЛ (критерiй МаннВтн);
4.* - рiзниця статистично значуща (р < 0,05) щодо пдгрупи IIЛ (критерй МаннВтн).
Рiвень СМП1 в динамiцi хвороби у бшьшосл па^енлв уах груп знизився, у порiвняннi з визначеним рiвнем до лкування (парний критерш Вткоксона, р > 0,05). Вiрогiдну рiзницю визначено у I грут й пщгрут II А (критерм Манн-Вггы, р < 0,05). Аналопчш змши в динамiцi спостер^ались щодо показника СМП2 . Значущу рiзницю вiдмiче-но у I грут стосовно пщгрупи II А й пщгрупи II Л (критерм Манн-Вггы, р < 0,05). Виявлено значущу рiзницю ЛИ й !ЗЛК у хворих I групи та мiж II А й II Л (критерм Манн-Вп>л, р < 0,05) (табл.4, рис.1). Спостер^алась статистично значуща рiзниця ^мф мiж I групою та пщгрупами II групи (критерiй Манн-Вiтнi, р < 0,05). Вiрогiдну рiзницю Ц!К вщ-мiчено мiж I групою та II А й II Л пщгрупами (критерм Манн-Вггы, р < 0,05).
ум.од.
□ Л11
2,5 2 1,5 1
0,5 0
ш
■25% р<0,05
-12% р<0
05
О со С
О (0 С1 ш
> ср
го
!<
с:
^ 1— а. ^
с:
Рис. 1. Динамка Л11 у лшувальних групах Динамка показниюв у систем! ПОЛ-АОЗ зазначена у таблиц! 5.
Таблиця 5
Змiни показниюв ПОЛ-АОЗ у лiкувальних групах в динамiц хвороби, п
Показник Величина показника у групах, медяна (м^мум-максимум) [нижн!й-верхн!й квартиль]
До лкування п=122 Iгрупа, п=45 II група, п=77
Пдгрупа II А, п=40 □¡дгрупа II Л, п=37
СОД, ум.од. 38,7 (24,8-56,3), [29,8-49,2] 39,4 (25,656), [29,9-47,5] А/ АА 43,2 (26,258,2), [33,7-51,0] * 47,5 (26,2-59,4), [38,859,9]
МА, мкмоль/л 5,7 (1,9-10,6), [4,0-7,1] 5,1 (1,9-9,5), [3,7-5,9] А/ АА 3,8 (1,9-8,9), [2,7-5,1] 3, 3 (2,1-6,3), [2,9-4,6] *
Примimки: 1.*- рiзниия статистично значуща (р < 0,05) на момент вступу та при повторному досл'дженн'! (парний крите-рй Вткоксона);
2а - рзниця значуща (р < 0,05) порiвняно з пiдгрупою IIА (критерiй МаннВтн0;
3.лл - рзниця статистично значуща (р < 0,05) щодо пiдгрупи IIЛ (критерiй Манн-Вiтнi);
4.* - рiзниия статистично значуща (р < 0,05) щодо пiдгрупи IIЛ (критерй Манн-Вiтнi).
Вщммено вфогщну рЬницю СОД м!ж I групою та пщгрупами II А й II Л (критерм Манн-Вп>л, р < 0,05). У динамщ! зафксовано вфогщну рЬницю МА м!ж I групою та пщгрупами основно! групи (критерм Манн-Вп>л, р < 0,05).
Повторно через 3 м1сяц1 обстежено 21 хворий I групи, 20 оаб - II А пщгрупи та 15 хворих пщгрупи II Л, як! протягом даного часу приймали лЬиноприл у доз! 5 мг на добу щоденно. Рецидиви кровотеч з ВРВС констатовано у 2 рази менше у пацюнтв пщгрупи II Л щодо ¡нших груп хворих, рЬниця значуща (точний критерм Фшера, р < 0,05). Зауважимо, що частота виявлення спленомегалп, гепатомегали та асциту у хворих II Л були вфогщно нижчими вщповщ-но на 10,7 %, 9,6 % та 7,2 % у порюнянш з хворими I групи (точний критерш Фшера, р < 0,05). Порушення сну спостер!гали на 2,9 % менше у пацюнтю пщгрупи II А у порюнянт з хворими I групи та на 7,9 % у пщгрут II Л щодо I групи, рЬниця значуща (точний кри-тер1й Фшера, р < 0,05).
До лкування у переважно! бтьшост хворих було вщммено зниження ктькосл еритроцитю загалом до 3,5х1012/л. Через 3 м1сяц1 при повторному дослщжет у пацюнтю I та II А груп показник рюня еритроцитю сягнув 3,7х1012/л (парний критерм В!лкоксона, р > 0,05),
у пщгрут II Л - 3,8x10 /л (парний критерм В!лкоксона, р > 0,05}. Р!вень лейкоцитв знаходився на позначц! 5,4x10 /л, у б!льшост! хворих I групи, тод! як п!дгрупи II А - 6,0x10 /л й пщгрупи II Л - 5,9х109/л, без в^огщних змш (критер!й Манн-Вп>л, р > 0,05). Ктькють паличкоя-дерноих нейтрофтю, яка коливалась на початку хвороби у бтьшост! хворих вщ 6,0 до 10,0 %, швелюва-лась у динам!ц! до 4,0 % у I груп!, до 5,0 % - у пщгрут II А й 3,0 % - у пщгрут II Л (парний критерм Вткоксона, р > 0,05). Показник рвня ШОЕ поступленн у бтьшосл пац!ент!в склав 17,0 мм/год, а при повторному досль дженн! було виявлено 13,0 мм/год у I груп!, 14,0 мм/год - у пщгрут II А й 12,0 мм/год - у пщгрут II Л (парний критерм Вткоксона, р > 0,05). Значущу р1з-ницю зафксували при порюняння рвня ШОЕ II А й II Л груп (критерм Манн-Вп>л, р < 0,0).
У бтьшост! хворих при поступленн рвень б1л1руб1ну сягав 49,3 мкмоль/л, у I груп! в динамщ! - 32,9 мкмоль/л, 34,5 мкмоль/л - у пщгрут II А та 31,3 мкмоль/л - у пщгрут II Л (парний критерм Вткоксона, р > 0,05). АлАТ коливалась у межах норми як при по-ступленш, так ! при повторному обстеженн у хворих уах груп. Вщзначено зниження активности ферменту АсАТ у порюнянш з вихщним р!внем, який загалом при гостталЬацп був 1,2 ммоль/годл, при повторно-
му дослщженш вщммчено як 1,0 ммоль/годл у бтьшо-CTi па^енлв I й II А груп (парний критерш Вткоксона, р > 0,05) та 0,9 ммоль/годл - у пщгрут II Л (парний критерш Вткоксона, р < 0,05). При повторному досль дженн у переважаючо''' частки I групи рiвень Лф ста-новив 1546,9 нмоль/л, у пщгрут II А - 1438,7 нмоль/л та дещо нижчий без вiрогiдноï рiзницi у пщгрут II Л -1240,3 нмоль/л, тодi як показник ЛФ у бтьшост хворих при поступленн дорiвнював 1182,4 нмоль/л, (парний критерш Вткоксона, р > 0,05).
Висновки
1. У результат проведеного дослщження в^^че-но, що ендогенна штоксика^я, перекисне окислення лт^фв та зниження активност адаптивних процесiв потенцюють розвиток синусоидально!' та постсинусо'-дально''' портально!' гiпертензiï при ЦП алкогольно!' етюлоги.
2. Комплексна терапiя АЦП iз застосуванням "Адаптолу" впливае на психопатолопчш прояви: зме-ншуе агресивнють та тривожнiсть даних хворих.
3. Додаткове включенням препаратiв "Лiзиноприл" та "Адаптол" у лiкувальнi заходи призводить до бтьш вираженого регресу шычних проявiв АЦП, зменшуе частоту виникнення кровотеч з варикозно розширених вен стравоходу, знижуе активнiсть ендогенно' штокси-каци та прекисного окислення лiпiдiв.
4. Рекомендуеться включати препарати 'ТПзиноп-рил" та "Адаптол" у комплексну тератю алкогольних цирозiв печiнки з метою попередження виникнення ускладнень портально' ппертензи - кровотеч з вари-
козно розширених вен стравоходу та печшковоТ ен-
цефалопатп.
Лiтература
1. Алкогольная болезнь органов пищеварения: Клинические очерки / Под ред. Н. Б. Губергриц, Н. В. Харченко. -Киев, 2009. - 180 с.
2. Андрейчин М.А. Исследовательские приемы эндогенной интоксикации организма /М. А. Андрейчин, М.Д. Бех, В.В. Демьяненко. Методические рекомендации МЗ Украины. - К., 1998. - C.1-31.
3. Бабак О.Я. Алкогольная болезнь печени: научные достижения и клинические перспективы / О.Я. Бабак // Сучасна гастроенте-ролопя. - 2006. - № 6 (32). - С. 4 - 9.
4. В1рстюк Н.Г. Аутамунж порушення при алкогольна хвороб! печшки / Н. Г. В|рстюк // УкраТнський медичний альманах. - 2001. - Т.4, №4 - С.31-34.
5. Грщнев О.е. Перекисне окислення лид1в i печ1нка / O.G. Грщнев // Сучасна гастроентеролопя. —2005. — № 5 (25). —С. 80—83.
6. Драпкина О.М. Особенности лечения артериальной ги-пертензии у больных с заболеваниями печени /О.М. Драпкина, Д.А. Тутнов // Рос. мед. вести. - 2008, №3. -С. 43-48.
7. Лапшина Л. И. Коррекция адаптолом психопатологических проявлений и оксидативного стресса / Лапшина Л. И., Кравчун П. Г, Шеченко О. С. // Врачебная практика. -2008. - № 1 (61). - С. 23-30.
8. Нейко В. G. Дiагностика та лкування хрожчних невiрус-них захворювань печшки / G. М. Нейко, Н. Г. Вiрстюк, О. I. Дельцова // автореф. НДР. - 1вано-Франювський НМУ МОЗ УкраТни.- 2010. - 9 с.
9. Ergerer G., Stikel F., Seitz H.K. Alcohol and the gastrointestinal tract // In: Reviews in Food and Nutrition Toxicity / Ed. : V.R. Preedy, R.R. Watson — London: Taylor & Francis, 2005. — Vol.2. — P. 559-572.
Summary
ENDOGENIC INTOXICATION IN SYNDROM OF PORTAL HYPERTENSION FORMATION BY ALCOHOLIC CIRRHOSIS OF LIVER
N. V. Lobanets, O. Y. Samogal'skaya, S. Y. Shostak, L. I. Skladanyuk, I. O. Borovyk, R. P. Duts, B. M. Deputat Key words: alcoholic liver cirrhosis, syndrome of portal hypertension, syndrome of endogenic intoxication.
According to the data from the world and domestic statistics there is a tendency for increase of amount of patients with alcoholic liver cirrhosis (ALC). The activity decrease of adaptive processes and endogenic intoxication (EI) promote the development of portal hypertension and play the important role in the ALC progression mechanisms. The aim of the research was to improve the efficiency of medicamental treatment of patients with ALC on the basis of developed understanding of the clinical and pathogenic features of the origin, course and correction of portal hypertension with Lisinopril and Mebikar (trade name "Adaptol" (JSC "Olainfarm")). 122 patients with ALC, representative by age and gender were examined. The control group consisted of 20 healthy subjects. All patients were divided into comparable treatment groups. The first group (control, 45 patients) received the generally accepted therapy. The second group (main group, 77 patients) was divided into subgroup A (40 patients) who additionally received Mebikar in dose 1000 mg/d for 2 weeks, and subgroup L (37 patients), who additionally obtained Mebikar in dose 1000 mg/d and Lisinopril in dose 5 mg/d during 14 days. The combined therapy of ALC using "Adaptol" affects the psychopathological symptoms, in particular reduces aggression and anxiety of the patients. Additional administration of Lisinopril and "Adaptol" results in more marked regression of ALC clinical manifestations as well as reduces the incidence of bleeding from ecophageal varicose veins dilatation (EVVD) and reduces the activity of El. Ministry of Public Health of Ukraine
Higher State Educational Establishment "I.Ya. Horbachevsky Ternopil State Medical University"
Mamepian Hadiumoe do pedaKU,iï 10.11.2010 p.
