CC BY
36
УДК 616-003.8:616.361-002:613.25:577.115:615.32
О.Ю. ФШппова
взлемозв'язки М1Ж
НЕАЛКОГОЛЬНИМ СТЕАТОЗОМ ПЕЧ1НКИ, ЛНТРОПОМЕТРИЧНИМИ ПОКАЗНИКАМИ ТА ПОРУШЕННЯМИ У ПРОЦЕСАХ ПЕРЕКИСНОГО ОКИСНЕННЯ Л1П1Д1В IАНТИОКСИДАНТНОГО ЗАХИСТУ У ХВОРИХ З ОЗНАКАМИ ОЖИР1ННЯ
ДЗ «Днтропетровсъка медична академiя МОЗ УкраИни»
кафедра внутрiшнъоi медицини 2
(зав. - д. мед. н., проф. О. В. Курята)
вул. Дзержинсъкого, 9, Днтро, 49044, Украша
SE «Dnipropetrovsk medical academy of Health Ministry of Ukraine»
Department of Internal Medicine 2
Dzerzhinsky str., 9, Dnipro, 49044, Ukraine
e-mail: Filippova-dma@i.ua
Ключовi слова: неалкоголъний стеатоз печтки, ожиртня, тдекс маси тша, перекисне окиснення лiпiдiв, антиоксидантний захист
Key words: nonalcoholic steatosis, obesity, body mass index, lipid peroxidation, antioxidant protection
Реферат. Взаимосвязи между неалкогольным стеатозом печени, антропометрическими показателями и нарушениями в процессах перекисного окисления липидов и антиоксидантной защиты у больных с признаками ожирения. Филиппова А.Ю. Цель работы: изучить особенности показателей перекисного окисления липидов (ПОЛ) и антиоксидантной системы (АОС) в зависимости от индекса массы тела (ИМТ) у больных с неалкоголъным стеатозом (НАСП) в сочетании с ожирением (ОЖ) и патологией билиарного тракта (БТ). Обследовано 100 болъных с НАСП в сочетании с ОЖ и патологией БТ, у которых во время сонографического или морфологического исследования биоптата печени были выявлены признаки стеатоза печени. Среди болъных было 19 мужчин и 81 женщина. Средний возраст пациентов - 53,67±1,11 года. Контролъная группа состояла из 20 практически здоровых особ (ПЗО). ИМТ определяли по формуле Кетле. В зависимости от степени увеличения ИМТ все болъные с НАСП и ОЖ были распределены на три группы: 1 группа - с ИМТ 25-29,9 кг/м2 - избыточная масса тела; 2 группа - с ИМТ 30-34,9 кг/м2 - ОЖ I степени; 3 группа - с ИМТ 35-39,9 кг/м2 - ОЖ II степени. Состояние системы ПОЛ оценивали по концентрации малонового диалъдегида в плазме крови и эритроцитах и содержанию промежуточных продуктов ПОЛ в двух фазах липидного экстракта - изолированных двойных связей, диеновых конъюгатов, оксидиеновых конъюгатов и конечных продуктов ПОЛ - шиффовых оснований. Факторы антиоксидантной защиты оценивали по активности церулоплазмина (ЦП), супероксиддисмутазы (СОД) и каталазы в гемолизате эритроцитов. Все показатели ПОЛ были активированы в двух фазах липидного экстракта (от p<0,05 до p<0,001 по сравнению с группой ПЗО и p<0,05 в сравнении с болъными других групп) и зависели от увеличения ИМТ. Показатели АОС -СОД и каталаза во всех группах НАСП практически не отличалисъ от параметров ПЗО и не зависели от увеличения ИМТ. Со стороны ЦП выявлено компенсаторное повышение его активности в ответ на интенсификацию процессов ПОЛ. У болъных с НАСП в сочетании с ОЖ и патологией БТ коморбидное течение заболевания было ассоциировано с существенными нарушениями оксидантно-антиоксидантного равновесия, которые зависели от увеличения параметров ИМТ.
Abstract. The interaction between nonalcoholic steatosis, anthropometric indicators and disturbance of lipid peroxidation and antioxidant defense in patients with signs of obesity. Filippova A.Yu. Aim - to study characteristics of indicators of lipid peroxidation (LPO) and antioxidant system (AOS), depending on the body mass index (BMI) in patients with non-alcoholic steatosis (NASP) in combination with obesity (OB) and pathology of the biliary tract (BT). The study involved 100 patients with NASP in combination with OB and BT pathology, who at the time of sonographic and morphological study of liver biopsy presented signs of hepatic steatosis. Among the patients there were 19 men and 81 women. The average age of patients - (53,67 ± 1,11) years. The control group consisted of 20 practically healthy persons (PHP). BMI is determined by the formula Quetelet. Depending on the degree of BMI increase all patients with NASH and obesity were divided into three groups: 1 group - with BМI 25-29,9 kg/m2 - excessive body mass; 2 group - with BMI 30-34,9 kg/m2- obesity of I degree; 3 group - with BMI 35-39,9 kg/m2- obesity of II degree. Status of LPO system was assessed by the concentration of malondialdehyde in plasma and red blood cells
and the content of lipid peroxidation intermediates in the two phases of the lipid extract - isolated double bonds, diene conjugates, oksidien conjugates and the final LPO products - schiff bases. Factors of antioxidant defense activity were assessed by ceruloplasmin (CP), superoxide dismutase (SOD) and catalase in erythrocyte hemolysate. All LPO indicators have been activated in the two phases of lipid extract (from p<0,05 to p<0,001 when compared with a group of PHP and p<0,05 as compared to other groups of patients) and depended on increasing BMI. Indicators of AOS -SOD and catalase in all NASP groups practically did not differ from PHP parameters and did not depend on the increase of BMI. From the CP side a compensatory increase in its activity in response to the intensification of LPO was revealed. In NASP patients in combination with OB and comorbid disorders of BT the course of the disease was associated with significant violations of the oxidant-antioxidant balance, which depended on increasing BMI parameters.
При розвитку неалкогольно! жирово! хвороби печИнки (НАЖХП) в сполученнИ з ожирИнням (ОЖ) значну роль вИдИграють процеси активацИ! перекисного окиснення лИпИдИв (ПОЛ) i змИни в захиснИй антиоксидантнИй системИ (АОС) [2, 3]. КоморбИдна патологИя, яка формусться, значною мiрою е результатом оксидативного стресу [6]. ПривабливИсть висунення оксидативного стресу на роль найважливИшого универсального патоге-нетичного механИзму розвитку жирово! дистрофИ! печшки рИзно! етюлоги полягае в тому, що ефектами ПОЛ можна пояснити основну частину гИстологИчних змИн, якИ спостерИгаються як при стеатозах, так i при стеатогепатитах [3]. Розвиток неалкогольного стеатозу (НАСП) в сполученш з ОЖ i при наявностИ супутньо! патологи з боку бшарного тракту (БТ) ще бИльше поглиблюе розлади в обмИнИ лИпИдИв, посилюе процеси ПОЛ i знижуе функцИ! захисно! АОС [6]. НадмИрне накопичення продуктИв ПОЛ в органИзмИ призводить до змИни структурно-функцИонально! органИзаци мембран, запалення, дистрофи, функ-цИональних порушень [3].
У теперИшнИй час, незважаючи на значну кИлькИсть дослИджень, присвячених вивченню проблеми активацИ! процесИв ПОЛ та пригнИ-ченню АОС при стеатозИ печИнки [2, 3, 6], зали-шаються не до кИнця з'ясованими механИзми !х взаемозв'язку Из надлишковою масою тИла (НМТ) i ОЖ на тлИ патологи БТ. Це зумовило прове-дення цього наукового дослИдження з метою з'я-сування патогенетично! ролИ процесИв ПОЛ, стану функцИонування системи АОС у розвитку та перебИгу НАЖХП залежно вИд параметрИв 1МТ.
Мета роботи - вивчити особливостИ по-казникИв ПОЛ та АОС залежно вИд 1МТ у хворих з НАСП у поеднаннИ з ОЖ И патологИею БТ.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛЩЖЕНЬ
Обстежено 100 хворих з НАСП у поеднаннИ з ОЖ И патологИею БТ, якИ перебували на стацИонарному лИкуваннИ в клИнИцИ ДУ «1нститут гастро-ентерологи НАМН Укра!ни», в яких пИд час сонографИчного або морфологИчного дослИдження бИоптату печИнки були виявленИ ознаки стеатозу печИнки. Серед хворих було 19 чоловИкИв та
81 жшка. Середнш вш пащенпв - 53,67±1,11 року. Контрольна група складалася з 20 практично здорових ошб (ПЗО). Bei пащенти шдпи-сали iнформовану згоду на участь у дослщженш.
Дiагноз НАСП та патологи БТ установлено вщповщно до стандартизованих протоколiв дiагностики та лшування хвороб органiв травления зпдно з наказом МОЗ Укра!ни № 271 вщ 13.06.2005 р. [4], МКХ-10, на пiдставi даних анамнезу, ктшчного та iнструментального (ультразвукове дослщження органiв черевно! порожнини, iнтраоперацiйна пункцшна бiопсiя печiнки) обстеження, з обов'язковим ураху-ванням даних загальноприйнятих бiохiмiчних показникiв.
Хворi, залученi в дослщження, не зловживали алкоголем (споживання < 50 г етанолу/тиждень для чоловшв, <30 г етанолу/тиждень для жшок протягом останнього року). В обстежених осiб не виявлено сироваткових маркерiв вiрусних гепа-титiв В i С, автоiмунних та спадкових захворю-вань печiнки.
Bсiм пацieнтам проводили поглиблене антро-пометричне обстеження: натще зважували, вимь рювали зрiст хворого, визначали об'ем тали (ОТ) i об'ем стегон (ОС). Для визначення характеру розподiлу жиру в органiзмi використовуеться показник спiввiдношення ОТ до ОС (ОТ/ОС). Ожиршня вважали абдомшальним, якщо в жшок величина ОТ/ОС>0,88, у чоловiкiв >0,90 [7, 11]. 1МТ визначали за формулою Кетле. Залежно вщ ступеня збiльшення 1МТ всi хворi з НАСП та ОЖ були розподшеш на три групи: 1 група - з 1МТ 25-29,9 кг/м2 - НМТ; 2 група - з 1МТ 3034,9 кг/м2 - ОЖ I ступеня; 3 група - з 1МТ 3539,9 кг/м2 - ОЖ II ступеня.
Стан системи ПОЛ оцшювали за концентра-щею малонового дiальдегiду (МДА) в плазмi кровi та еритроцитах i вмiсту промiжних про-дуктiв ПОЛ. МДА визначали за штенсившстю забарвлення триметилового комплексу, який утворюеться в кислому середовищi при реагу-ваннi МДА з 2-тiобарбiтуровою кислотою [5]. Вмют промiжиих продуктiв ПОЛ визначали за поглинанням екстрагованими лшдами
монохроматичного св^ового потоку в ультра-фiолетовiй дiлянцi спектру з розподшом реестра-ци лiпiдного екстракту кровi в гептановiй та iзопропанольнiй фракци [5]. Такий пiдхiд дозволяе здшснити диференцiйоване визначення ефiрно-пов'язаних продукпв пероксидацп фосфолiпiдiв, утриманих в iзопропанольнiй фазi та неетерифiкованих iнтермедiатiв пероксидаци жирних кислот, екстрагованих гептановою фазою. Оптичну фазу екстрагованих лшдав кровi вимiряли на СФ-46 при довжиш хвилi 220 нм, що вiдображае концентрацiю iзольованих подвiйних зв'язюв (1ПЗ) у ненасичених лiпiдах, як е субстратами ПОЛ. Вмiст дiенових кон'югатiв (ДК) визначали при довжиш хвит 232 нм, оксодiенових кон'югапв (ОДК) - при 278 нм i при довжинi хвилi 400 нм - шифовi основи (ШО) - кiнцевi продукти ПОЛ.
Для характеристики стану антиоксидантно! системи, тд контролем яко! знаходяться процеси вшьнорадикального окиснення, використовували простий та швидкий метод визначення загально! антиоксидантно! активность Фактори антиокси-дантного захисту ощнювали за активнiстю це-рулоплазмiну, супероксиддисмутази (СОД) та каталази в гемолiзатi еритроцитiв. Активнiсть ЦП у сироватщ кровi визначали модифiкованим методом Ревша [1, 2].
Для дiагностики стеатозу печшки використовували ультразвуковий метод дослщження, який дае змогу не лише ощнити стан печiнки, а й виявити вiдхилення з боку БТ, судин печшки та шдшлунково! залози за допомогою соногра-фiчно! системи лiнiйного сканування в реальному мас1ш^ часу мSonoscope - 30" фiрми Кгап-cbйhler. Дослщження проводилося натще. Аналiз структурних змш органiв травлення мiстив оцiнку розмiрiв, контурiв, акустично! структури й ехогенност печiнки i шдшлунково! залози, стану бшарно! системи за загальноприйнятим методом [8].
Стушнь стеатозу печiнки встановлювали за даними ультразвукового дослiдження:
- стушнь I - незначне дифузне тдвищення ехогенностi паренхiми печiнки, нормальна вiзуа-лiзацiя внутрiшньопечiнкових судин i дiафрагми;
- ступiнь II - помiрне дифузне пiдвищення ехогенностi паренхiми печiнки, незначне пору-шення вiзуалiзацil внутрiшньопечiнкових судин i дiафрагми;
- стушнь III - виражене дифузне тдвищення ехогенност пареними печiнки, вiзуалiзацiя внутрiшньопечiнкових судин, дiафрагми та задньо! частини право! частки значно порушена або взагалi вiдсутня.
Для верифшаци дiагнозу в 48 хворих була виконана штраоперацшна бiопсiя печiнки з подальшим вивченням !! гiстоструктури. Для пстолопчного дослiдження зрiзи забарвлювали гематоксилшом i еозином за методикою Мал-лорi-Слiнченко. Стан гiстоструктури печiнки ощнювали нашвкшьюсно в системi ступенiв (0 -вщсутня, 1 - незначна 3-5 %, 2 - помiрна, 3 -виражена 60-100 %), тип холестазу, стушнь хрошчного запалення, стушнь бшково!, жирово! та вуглеводно! дистрофi!. Гiстологiчнi препарати вивчали за допомогою свгглового мiкроскопа «ЛЮМАМ - И2».
Для статистичного аналiзу даних використовували лiцензiйну програму STATISTICA 6.1. З урахуванням закону розподшу, кiлькiснi показники наведенi у вигщщ середнього зна-чення та стандартно! похибки середнього (М±т) або медiани та iнтерквартильного розмаху (Ме [25%; 75%]. Для порiвняння середнiх показниюв у всiх пiдгрупах використовували параметричш i непараметричнi критерi! Стьюдента, Манна-У!тнi, однофакторний дисперсiйний аналiз ANOVA або критерiй Краскела-Уоллiса; для вщносних показникiв - критерiй Хi-квадрат Ирсона (х2). Для оцiнки взаемозв'язку мiж озна-ками виконувався кореляцiйний аналiз з роз-рахунком коефiцiентiв рангово! кореляцi! Спiрмена (rs).
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
Аналiзуючи показники окиснювального го-меостазу, були зафiксованi ютотш змiни в по-казниках системи ПОЛ та АОС у пащенпв з НАЖХП у поеднаннi з ОЖ, яю значною мiрою залежали вiд 1МТ (табл. 1). Показники ПОЛ були активоваш в обох фазах лшщного екстракту.
Так, рiвень ДК у гептанову фазу у хворих при 1МТ 35-39,9 кг/м2 перевищував показники ПЗО у 2,3 разу (р<0,001), а також показники хворих при 1МТ 30-34,9 кг/м2 та 25-29,9 кг/м2 у 1,4 та 1,6 разу вщповщно (р<0,001 при вшх порiвняннях). Аналогiчнi вiрогiднi данi спостерiгалися в iзопропанольну фазу з активащею у 1,5 рази ДК у хворих з 1МТ-3.1 по вщношенню до ПЗО (р<0,001) та в 1,2 та 1,3 разу проти пацiентiв з 1МТ-2.1 i 1МТ-1.1 (р<0,001 при вах порiвнян-нях). Рiвень ОДК у хворих з 1МТ-1.1 залишався в межах контрольних значень. Виражена активащя для рiвня ОДК в iзопропанольну фазу була характерна у хворих з 1МТ-2.1 та 1МТ-3.1 з пере-вищенням значення ПЗО на 13,8% (р<0,05) i 38,9% (р<0,001) вiдповiдно. 1ПЗ були активоваш у двох фазах лшщного екстракту практично в ушх групах спостереження. Так, у гептанову фазу в пащенпв у вшх групах спостереження
рiвень 1ПЗ вiрогiдно перевищував показники ПЗО (р<0,001) з найвищими параметрами при 1МТ-3.1 зi збiльшенням в 1,4 разу порiвняно з групами хворих з 1МТ-1.1 та 1МТ-2.1 (р<0,001 при всiх порiвняннях). В iзопропанольну фазу лiпiдного екстракту, по вщношенню до 1ПЗ, спостерiгалися аналогiчнi вiрогiднi данi з максимальним збiльшенням в 1,4 разу в груш хворих з 1МТ-3.1 щодо ПЗО (р<0,001) та на 30,6% i 13,8% вщповщно, вiдносно хворих з 1МТ-1.1 (р<0,001) та 1МТ-2.1 (р<0,05). Подiбнi змiни з бiльш значущими вiрогiдними показни-ками кiнцевих продуктiв ПОЛ - ШО спостер>
галися в iзопропанольну фазу: при 1МТ 3539,9 кг/м2 середнi показники в 6 разiв переви-щували значення ПЗО (р<0,001) та в 1,4 разу -показники хворих з 1МТ-1.1 та 1МТ-2.1 (р<0,001). Вторинш продукти ПОЛ - МДА у плазмi та еритроцитах також були шдвищеш в пацieнтiв з 1МТ-3.1 - у плазмi в 1,6 разу, в еритроцитах - у 1,2 разу по вщношенню до ПЗО (р<0,001). Вiрогiднi вiдмiнностi цих показниюв також спостерiгалися щодо хворих з 1МТ-1.1 та 1МТ-2.1 з тдвищенням у плазмi на 26,3% i 22,6% вiдповiдно, в еритроцитах - на 9,7% i 8,0% (р<0,001 при всiх порiвняннях).
Таблиця 1
Пор1вняльна характеристика показникчв системи ПОЛ-АОС у хворих на неалкогольний стеатоз печшки залежно вщ 1МТ (М±т або Ме [25%; 75%])
НАСП, п=100
Показники Фази ПЗО, п=20 1МТ-1.1 (25-29,9 кг/м2), п=31 1МТ-2.1 (30-34,9 кг/м2), п=38 1МТ-3.1 (35-39,9 кг/м2), п=31 ре /рн
ДК, в.од./мл а 0,667±0,039 0,967±0,057 ** 1,072±0,048 ** 1,535±0,122 ** ## "" <0,001
Р 1,532±0,067 1,673±0,063 1,928±0,042 ** ## 2,229±0,072 ** ## "" <0,001
ОДК, в.од./мл а 0,0 [0,0; 0,164] 0,0 [0,0; 0,0] 0,0 [0,0; 0,0] 0,18 ## "" [0,0; 0,27] <0,001
Р 0,835 [0,59; 0,985] 0,94 [0,73; 1,12] 0,95 * [0,77; 1,13] 1,16 ** # " [0,91; 1,55] 0,017
1ПЗ, в.од./мл а 0,989±0,042 1,498±0,086 ** 1,530±0,058 ** 2,069±0,146 ** ## "" <0,001
ШО, в.од./мл Р а 3,158±0,117 0,0 [0,0; 0,0] 3,465±0,109 0,0 [0,0; 0,0] 3,978±0,102 ** ## 0,0 [0,0; 0,0] 4,525±0,178 ** ## " 0,0 * # " [0,0; 0,10] <0,001 0,016
Р 0,091 [0,029; 0,210] 0,40 ** [0,23; 0,40] 0,41 ** [0,25; 0,50] 0,55 **## "" [0,43; 0,70] <0,001
МДА, плаз., нмоль/мл 2,035±0,084 2,583±0,141 * 2,662±0,096 ** 3,263±0,118 ** ## "" <0,001
МДА, ерит., нмоль/мл 32,75±0,76 35,65±0,74 * 36,19±0,58 ** 39,10±0,64 ** ## "" 0,001
СОД, ум. од. 30,39±1,71 32,29±1,46 30,20±1,58 30,15±1,61 0,410
Каталаза, мкМ/хвмгНв 1149,6±51,2 1090,5±54,9 1106,5±46,5 1157,2±47,2 0,691
Церулоплазм1н, мг/мл 308,8±7,9 366,3±9,8 362,0±12,7 408,7±16,5 0,034
** # "
Прим1тки: * - р<0,05; ** - р<0,001 пор1вняно з групою ПЗО; # - р<0,05; ## - р<0,001 пор1вняно з вщповщною групою хворих з 1МТ 25-29,9; " - р<0,05; "" - р<0,001 пор1вняно з вщповщною групою хворих з 1МТ 30-34,9; рF (рн) - р1вень значущост вщмшностей показниюв ]шж групами з р1зним 1МТ в цшому за однофакторним дисперсшним анатзом ANOVA (Краскела-Уоллка).
Таким чином, детальний розгляд показниюв окиснювального гомеостазу демонстрував ч^ку залежшсть дослiджyваних значень вiд пара-метрiв маси тiла з максимальним збiльшенням при ОЖ I та II ступеня по вщношенню до ПЗО та хворих з НМТ (вщ р<0,05 до р<0,001).
Водночас, показники системи АОС - СОД та каталаза в yсiх групах НАСП практично не вiдрiзнялися вщ параметрiв ПЗО та не мали вiрогiдноï залежностi вiд збiльшення показниюв 1МТ. Однак з боку некттинного антиоксиданта церyлоплазмiнy виявлене вiдповiдне компен-саторне пiдвищення його активностi у вщповщь на iнтенсифiкацiю процесiв ПОЛ. Так, середш показники церyлоплазмiнy в ушх групах вiро-гiдно в^^знялися вiд показникiв ПЗО (збшь-шення в 1,2-1,3 разу; р<0,001) та були макси-мальними при 1МТ-3.1 (р<0,05 порiвняно з групами 1МТ-1.1 i 1МТ-2.1). Пiдвищення актив-ност ферменту антиоксидантного захисту -церулоплазмшу, необхiдного для захисту бюло-пчних мембран ушкоджених клiтин вiд дп пе-рекисiв, може розглядатися як позитивна прогно-стична ознака.
Вищевказаш вiрогiднi залежностi показникiв окиснювального гомеостазу у хворих з НАСП у поеднанш з ОЖ та патолопею БТ вщ 1МТ тд-тверджеш i даними кореляцiйного аналiзy, яю вказували, що пiдвищення 1МТ призводило до зростання рiвнiв ДК в гептанову та iзопропа-нольну фазу лшщного екстракту (rs=0,411, р<0,001 i rs=0,468, р<0,001), ОДК (rs=0,376, р<0,001 i rs=0,248, р<0,05), 1ПЗ (rs=0,305, р<0,01 i rs=0,444, р<0,001), ШО (rs=0,201, р<0,05 i rs=0,333, р<0,001), а також вмiстy МДА у плазмi (rs=0,351, р<0,001) та в еритроцитах (rs=0,326, р<0,001) i пщвищення компоненту АОС - церyлоплазмiнy (rs=0,197, р<0,05).
У подальшому, з урахуванням виявленоï за-лежностi показникiв вщ параметрiв 1МТ, у кож-нш грyпi було проаналiзовано частоту виявлення вiдхилень показникiв ПОЛ та АОС вщ норми у хворих з НАСП у поеднанш з ОЖ.
Анатз вмюту продyктiв ПОЛ у хворих з НАСП (табл. 2) виявив значне пщвищення ДК в iзопропанольнiй фазi лiпiдного екстракту в бшь-шостi хворих: 27 (87,1%) з 1МТ 35-39,9 кг/м2 та у 28 (73,7%) з 1МТ 30-34,9 кг/м2 по вiдношенню до 14 (45,2%) хворих з 1МТ 25-29,9 кг/м2 (р<0,05 при вшх порiвняннях). Нормальнi значення ДК спостершалися лише в 4 (12,9%) з 1МТ 3539,9 кг/м2 проти 13 (41,9%) хворих з 1МТ 2529,9 кг/м2, (р<0,05).
Аналопчш змiни з пiдвищенням рiвня ОДК в гептанову фазу лшщного екстракту також фшсувалися у хворих з 1МТ-3.1 - у 17 (54,8%) проти 3 (9,7%) хворих з 1МТ-1.1 (р<0,05). Зна-чення ОДК у межах норми були в 14 (45,2%) з 1МТ-3.1 проти 28 (90,3%) з 1МТ-1.1 (р<0,05). 1ПЗ були вiрогiдно пiдвищеними в обох фазах лшщного екстракту в пащента з 1МТ-3.1 порiвняно з групою 1МТ 1.1 - вщповщш спiввiдношення ста-новили 96,8% проти 74,2% (р<0,05) в гептанову фазу i 90,3% проти 51,6% (р<0,05) в iзопропа-нольну фазу.
Вiрогiдне пiдвищення рiвня ШО в гептанову фазу лшщного екстракту вщзначалось у 6 (19,4%) хворих при 1МТ-3.1 по вщношенню лише до 1 (3,2%) пащента з 1МТ-1.1, у той час як в iзопропанольнy фазу пщвищеш значення фiксyвалися у 30 (96,8%) з 1МТ-3.1 проти 25 (80,6%) хворих з 1МТ-1.1 (р<0,05 при всiх порiвняннях). Вмiст вторинного продукту ПОЛ-МДА у плазмi кровi був пiдвищеним у 26 (83,9%) хворих з 1МТ-3.1, в еритроцитах - у 27 (87,1%), що вказуе на значне накопичення цього токсичного продукту у хворих з ОЖ II ступеня по вщношенню до пащента з НМТ (р<0,05).
Анатз частоти виявлення вщхилень по-казниюв АОС вiд норми у хворих з НАСП у поеднанш з ОЖ залежно вщ 1МТ (рис.) показав, що змша продyктiв АОС - СОД, каталази та церулоплазм^ у хворих з груп НАСП була рiзноспрямованою та вiрогiдно не залежала вщ 1МТ.
З урахуванням таких результата проокси-дантноï ланки окисного гомеостазу, представляе штерес вивчення компонента i титв реагування АОС. Оскшьки СОД, каталаза та церулоплазмш е основними взаемопов'язаними ланками АОС, ïx розгляд розрiзнено й окремо може дати по-милковi результати i представляеться нам не-коректним. З урахуванням принципово рiзного характеру ï^ змiн у хворих на НАЖХП вивченi типи реагування антиоксидантного захисту (АОЗ) на активащю процесiв лiпопероксидацiï за спiввiдношенням мiж цими компонентами АОС. Аналiз отриманих даних дозволив видшити при НАСП чотири варiанти спiввiдношення СОД/КАТ/ЦП: 0 тип - обидва показники в межах норми; I тип - обидва показники пщвищеш; II тип - один з показниюв був пщвищеним, шший зниженим; III тип - обидва показники знижеш. Ця закономiрнiсть зyстрiчалася з певною ста-бiльнiстю майже в yсix дослщжуваних групах НАСП (табл. 3).
Таблиця 2
Частота виявлення вщхилень показникчв ПОЛ вщ норми у хворих на неалкогольний стеатоз печiнки у посдианш з ожирiнням залежно вщ 1МТ (абс./%)
НАСП, п=100
1МТ-1.1 1МТ-2.1 1МТ-3.1
Показники Фази (25-29,9 кг/м2), п= 31 (30-34,9 кг/м2), п =38 (35-39,9 кг/м2), п =31 рх2
норма гадвищен-ня знижен-ня норма гадвищен-ня знижен-ня норма п1двищен-ня знижен-ня
ДК, в.од./мл а 8/ 25,8 23/ 74,2 — 5/ 13,2 32/ 84,2 1/ 2,6 1/ 3,2* 29/ 93,5* 1/ 3,2 0,121
Р 13/ 14/ 4/ 10/ 28/ - 4/ 27/ - 0,001
41,9 45,2 12,9 26,3 73,7* 12,9* 87,1*
ОДК, в.од./мл а 28/ 90,3 3/ 9,7 - 30/ 78,9 8/ 21,1 - 14/ 45,2* 17/ 54,8* - <0,001
Р 6/ 19,4 18/ 7/ 11/ 22/ 5/ 4/ 25/ 2/ 0,150
58,1 22,6 28,9 57,9 13,2 12,9 80,6* 6,5
1ПЗ, в.од./мл а 7/ 23/ 1/ 3/ 33/ 2/ -* 30/ 1/ 0,05
22,6 74,2 3,2 7,9 86,8 5,3 96,8* 3,2
Р 10/ 16/ 5/ 7/ 31/ -* 3/ 28/ -* <0,001
32,3 51,6 16,1 18,4 81,6* 9,7* 90,3*
ШО, в.од./мл а 30/ 96,8 1/ 3,2 - 37/ 97,4 1/ 2,6 - 25/ 80,6* 6/ 19,4* - 0,019
Р 6/ 25/ - 4/ 34/ - 1/ 30/ - 0,127
19,4 80,6 10,5 89,5 3,2* 96,8*
МДА, плаз., нмоль/мл 7/ 19/ 5/ 14/ 23/ 1/ 5/ 26/ -* 0,014
22,6 61,3 16,1 36,8 60,5 2,6 16,1 83,9*
МДА, ерит., нмоль/мл 10/ 18/ 3/ 12/ 24/ 2/ 4/ 27/ 0,089
32,3 58,1 9,7 31,6 63,2 5,3 12,9 87,1*
Примiтки: рх2 - рiвень значущосп вiдмiнностей показникiв мiж групами в цiлому за критерieм х ; * - р<0,05 порiвняно з вiдповiдною групою хворих з 1МТ 25-29,9 кг/м2.
Виходячи з наведених у таблиц 3 даних, у хворих з НАСП у поеднанш з ОЖ 1 патолопею БТ незалежно вщ 1МТ частше фшсувалися компенсаторний тип реагування АОЗ з шд-вищенням ус1х параметр1в системи АОЗ та субкомпенсаторний тип реагування, коли один з показниюв системи АОЗ тдвищено, шший знижено. Так, I тип (компенсаторний) спосте-р1гався приблизно з однаковою частотою при 1МТ-1.1 - у 10 (32,3%), при 1МТ-2.1 - у 8 (21,1%), при 1МТ-3.1 - в 11 (35,5%).
Виявлений субкомпенсаторний тип реагування АОЗ у 50,0% хворих з груп НАСП свщ-чить про наявшсть тривалого та водночас прогресуючого перебшу, який найчастше спостер1гаеться при стеатоз! печшки [9, 10]. Показники АОЗ у межах норми (0 тип реагування АОЗ) фшсувалися приблизно з однаковою частотою - у 20 (20,0%) пащенпв в ус1х групах спостереження НАСП. Водночас повна деком-пенсащя показниюв АОЗ спостершалася лише в 1 (2,6%) хворого.
Розподш змш показник1в АОС пор1вняно з нормою у хворих на неалкогольний стеатоз печ1нки в поеднанш з ожир1нням залежно в1д 1МТ
Отже, у хворих з НАЖХП переважали пато-логiчнi типи реагування АОЗ (компенсаторний, субкомпенсаторний, декомпенсаторний) на тлi шдвищено! активностi процешв лшоперок-сидаци. Субкомпенсаторний тип реагування можливо розглядати як пограничний, тобто який призводить до патолопчних змiн у р^ його тривалого i прогресуючого перебпу. Таким чином, в обстежених хворих, практично в ушх
клiнiчних випадках у групах НАСП розвиваеться вiдносна або абсолютна антиоксидантна недо-статнiсть з виснаженням 11 окремих ланок, зокрема СОД, каталази i церулоплазмiну. Вщ-носна антиоксидантна недостатшсть проявляеть-ся зниженням активносп одше! з ланок АОЗ -СОД, каталази або церулоплазм^, абсолютна -зниженням ушх 11 компонента.
Таблиця 3
Типи реагування АОЗ у пащент1в при неалкогольному стеатоз1 в моеднаннi з ожирiммям 1 супутньою патолог1ею б1л1арного тракту (абс./ %)
1МТ-1.1 1МТ-2.1 1МТ-3.1
Показники (25-29,9кг/м2), (30-34,9кг/м2), (35-39,9кг/м2), рх2
п=31 п=38 п=31
0 тип (показники в межах норми) 6/ 10/ 4/ 0,381
19,3 26,3 12,9
1 тип (коммемсатормий) |СОД, |КАТ, |ЦП 10/ 8/ 11/ 0,376
32,3 21,1 35,5
2 тип (субкоммемсатормий) ЦСОД, ЦКАТ, ЦЦП 15/ 19/ 16/ 0,968
48,4 50,0 51,6
3 тип (декоммемсатормий) |СОД, |КАТ, ЩП - 1/ 2,6 - 0,439
Прим1тка. рх2 - р1вень значущосп вщмшностей показниюв м1ж групами в щлому за критер1ем х2.
ВИСНОВКИ
1. У хворих з НАСП у поеднанш з ОЖ i патолопею БТ коморбщний nepe6ir захворювання було асоцшовано з суттевими порушеннями ок-сидантно-антиоксидантно1 рiвноваги.
2. Встановлено, що вираженiсть зазначених змш у системi ПОЛ та АОС у кожшй з обсте-жених груп неоднакова i залежить вщ ступеня 1МТ у хворих з груп НАСП у поеднанш з ОЖ i патолопею БТ. Зростання ступеня 1МТ сприяе бшьшому поглибленню процесiв лшоперокси-даци та пригшченню параметрiв АОС практично в ушх групах спостереження НАСП.
3. Аналiз отриманих даних дозволив видiлити при коморбщному перебiгу НАСП чотири ва-рiанти реагування АОЗ. У пащенпв з НАСП у поеднаннi з ОЖ i патолопею БТ незалежно вщ
1МТ частiше фiксувалися компенсаторний (29%) та субкомпенсаторний (50%) типи реагування АОЗ.
4. За результатами кореляцшного аналiзу встановлеш вiрогiднi прямi зв'язки слабко! i середньо! сили мiж основними показниками окиснювального гомеостазу (ДК, ОДК, 1ПЗ, ШО, МДА) в обидвi фази лiпiдного екстракту i масою тiла хворих з НАСП (rs вiд 0,201 до 0,468 з р<0,05 - р<0,001).
Перспектива подальших дослiджень. До-слiдження параметрiв ПОЛ та АОЗ у хворих з неалкогольним стеатогепатитом у поеднанш з ОЖ залежно вщ показниюв 1МТ та наявностi супутньо! патологи з боку БТ.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Камышников В.С. Клинико-лабораторная диагностика заболеваний печени / В.С. Камышников. - 2-е изд. - Москва: МЕДпресс-информ. - 2014. - 96 с.
2. Лешина О.А. Клинико-диагностическое значение сывороточного церулоплазмина у больных хроническими гепатитами В и С / О.А. Лешина, В.В. Скворцов // Поликлиника. Спецвыпуск «Лаборатория ЛПУ». - 2012. - С.29-30.
3. Поршняльна характеристика проникносп ери-троцитарних мембран, стану ПОЛ та антиоксидантного захисту у хворих на стеатоз печшки в сполучент з за-хворюваннями жовчновивщних шлях1в / О.В. Лелюхша, Н.О. Домашнева, Л.П. Аверянова [та ш.] // Гастроен-теролопя. - Дширопетровськ, 2007.- Вип. 39. - С. 73-80.
4. Про затвердження протокол1в надання медич-но1 допомоги хворим за спещальнютю Гастроен-теролопя: наказ МОЗ Украши ввд 13.06.2005 №271
5. Сопоставление различных подходов к определению продуктов ПОЛ в гептан-изопропанольных экстрактах крови / И.А. Волчегорский, Ф.Г. Налимов, Б.Г. Яровинский [и др.] // Вопросы мед. химии. -1989. - № 1. - С. 127-130.
6. Фшппова О.Ю. Процеси перекисного окисления лшвдш та стан системи антиоксидантного
3axHCTy y xBopux Ha Heamoro^bHy ^npoBy xBopoöy neniHKH / O.ro. ®imnnoBa // .HiKapcbKa cnpaBa. - 2013. - № 7. - C.36-43.
7. Anthropometric and biochemical characteristics of patients with nonalcoholic fatty liver diagnosed by noninvasive diagnostic methods / T. Novakovic , M. Mekic , L. Smilic [et.al.] // Med. Arch.- 2014.- Vol. 68, N 1. - P. 22-26.
8. Diagnostic accuracy and reliability of ultrasonography for the detection of fatty liver: a metaanalysis / R. Hernaez, M. Lazo, S. Bonekamp [et.al.] // Hepatology. - 2011. - Vol. 54, N 3. - P. 1082-90.
9. Dietrich P. Non-alcoholic fatty liver disease, obesity and the metabolic syndrome / P. Dietrich, C. Hellerbrand // Best. Pract. Res. Clin. Gastroenterol. - 2014. -Vol. 28, N 4. - P. 637-653.
10. Filippova A. Non-alcoholic and alcoholic fatty liver disease in patients suffering from biliary tract pathology and obesity: clinical and functional aspects / A. Filippova // Modern Science Moderni Veda. - 2015. -N 4. - P. 134-149.
11. Obesity World Gastroenterology Organisation Global Guideline / James Toouli, Michael Fried, Aamir Ghafoor Khan. - Switzerland, 2009. - 30 p.
REFERENCES
1. Kamyishnikov VS. [Clinical and laboratory diagnosis of liver diseases]. Moscow: MEDpress-inform 2-e izd; 2014. Russian.
2. Leschine OA, Skvortsov VV. [Clinical-diagnostic value of serum ceruloplasmin in patients with chronic hepatitis B and C]. Poliklinika. Special Laboratory LPU.2012;29-30. Russian.
3. Lelukhina OV, Domashneva NA, Averyanova LP. [Comparative characteristics of penetration of erythrocyte membranes, status of lipid peroxidation and antioxidant protection in patients with hepatic steatosis
combined with diseases of the biliary tract]. Gastroenterology. Dnepropetrovsk. 2007;39:73-80. Ukrainian.
4. [Order of HM from Ukraine 13.06.2005 N 271. On approval of the protocols of medical care to patients in Gastroenterology]. Ukrainian.
5. Volchegorskiy IA, Nalimov FG, Yavoryanskiy BG. [Comparison of various approaches to the definition of peroxidation products in heptane-isopropanol extracts of blood]. Questions of medical chemistry.1989;127-30. Russian.
9. Dietrich P, Hellerbrand C. Non-alcoholic fatty liver disease, obesity and the metabolic syndrome. Best Pract Res Clin Gastroenterol. 2014;28(4):637-53.
10. Filippova Aleksandra. Non-alcoholic and alcoholic fatty liver disease in patients suffering from biliary tract pathology and obesity: clinical and functional aspects. Modern Science Moderni Veda. 2015;4:134-49.
11. Toouli James, Fried Michael, Ghafoor Khan Aamir. Obesity World Gastroenterology Organisation Global Guideline. 2009:1-30. Available from: http://www.worldgastroenterology.org/assets/downloads/ en/pdf/guidelines/22_obesity.pdf.
Crana Hagmm^a go pega^iï 12.09.2016
УДК 617.55-007.43-089.844:616.9-036.1
Ю.И. Калиш, Л.З. Аметов, А. Р. Шаюсупов, С.Х. Йигиталиев М.К. Кабулов
АО «Республиканский специализированный центр хирургии им акад. В. Вахидова» ул. Кичик халка йули, 10, Ташкент, 100000, Узбекистан
Stock Company «Republican Specialized Surgery Center named after academician V.Vakhidov» Kichik khalka yuli str., 10, Tashkent city, 100000, Uzbekistan e-mail: anvar76@list.ru
Ключевые слова: вентральные грыжи, протезная пластика, кожно-протезные свищи, хирургическое лечение, азотный и углекислотный лазер
Key words: ventral hernia, alloplastics, skin-prosthetic fistula, surgical treatment, nitrogen and carbon dioxide laser
Реферат. Хрошчна парапротезна шфекщя шсля алогернюпластики. Ка. liiii Ю.1., Аметов Л.З., Шаюсупов А.Р., Йiгiталieв С.Х., Кабулов М.К. Протезна пластика гриж широко поширена, однак ii супро-воджуе гостре i хротчне запалення, яке розвиваеться навколо iмплантату. У такт ситуаци необхiдно вирШувати питання: видаляти або зберегти стку. Ми спостер^али 11 пацiентiв зi сформованими шкрно-протезними свищами, кнуючими вiд 1 року до 6 роюв. Проводили санацiю свищiв i опромтення ультра-фiолетовим азотним лазером, який мае бактерюцидний ефект (Pn - 2,5 -5 мВт; t=2 хв.; W- 1,5-3 Дж/см2). 10 пацiентiв прооперовано. У двох випадках було виконано виачення дшянки протеза в межах його iнтегрованоi частини. У восьми було виконано повне видалення iмплантатiв з широкою дизсекцiею iнфiкованих тканин. Репротезування виконано чотирьом хворим. На етапах операцп також використано вуглекислотний лазер для опромтення операцiйноi рани (довжина хвилi 10,6 мкм, потужтсть випромiнювання 25 Вт, експозицiя на 1 см2 рановоi поверхт протягом 1 сек.). З десяти оперованих пацiентiв з хротчною парапротезною тфекщею у дев'яти настало одужання, в одному випадку пся реiмплантацii через 6 мiсяцiв утворився новий свищ.
6. Filippova AYu. [The process of lipid peroxidation and status of antioxidant defense system in patients with nonalcoholic fatty liver disease]. Vrachebnoe delo. 2013;7:36-43. Ukrainian.
7. Novakovic T, Mekic M, Smilic L. Anthropo-metric and biochemical characteristics of patients with nonalcoholic fatty liver diagnosed by non-invasive diagnostic methods. Med Arch. 2014;68(1):22-6.
8. Hernaez R, Lazo M, Bonekamp S. Diagnostic accuracy and reliability of ultrasonography for the detection of fatty liver: a meta-analysis. Hepatology. 2011;54(3):1082-90.
ХРОНИЧЕСКАЯ ПАРАПРОТЕЗНАЯ ИНФЕКЦИЯ ПОСЛЕ АЛЛОГЕРНИОПЛАСТИКИ
