CC BY
17Ученые записки Крымского федерального университета имени В. И. Вернадского. Филологические науки. Научный журнал. Том 6 (72). № 1. С. 28-41._
УДК 398.81 (=512.145)
РОДОВИЙ I ЖАНРОВИЙ СИНКРЕТИЗМ КРИМСЬКОТАТАРСЬКО! НАРОДНО! Л1РИЧНО1 П1СН1
Гуменюк О. М.
Кримський шженерно-педагопчний ушверситет iMeHi Февзi Якубова Симферополь, Роая E-mail: [email protected]
У статп розглядаються характернi зразки кримськотатарсько! фольклорно! л!рики, яким притаманний родовий i жанровий синкретизм, в художнш структурi яких поруч iз провщним лiричним струменем виразнi драматичш, а також епiчнi аспекти. Найбiльш давшм лiричним жанром кримськотатарського пiсенного фольклору вважаеться макам. У цьому жанрi вiдтворюються душевнi страждання лiричного героя з допомогою мальовничих метафор, експресивних штонацш. Тут певною мiрою окреслюеться зовнiшнiй драматизм, пов'язаний з конфлжтом лiричного героя iз середовищем, але найбiльш виразний внутрiшнiй драматизм, який полягае в передачi iнтенсивних душевних переживань. Характерними для макамш е розлоп розшви та фiлософiчнi медитацй.
Натомiсть iншому рiзновиду кримськотатарського позаобрядового тсенного фольклору притаманнi здебiльшого легю грайливi ритми. Цим пiсням властива чiтка соцiальна конкретика й особливе тематичне розма!ття. Це пiснi любовт, трудовi, солдатськi, емiгрантськi тощо. Прикметною рисою таких фольклорних творш е поява поруч з основним лiричним плином не лише драматичних, а й етчних аспектiв. Шдпорядкований лiричному сюжету, передачi розвитку душевних переживань, етчний сюжет переважно не окреслюеться безпосередньо, а з'ясовуеться з допомогою промовистих образних деталей. Kjuomtei слова: фольклор кримських татар, лiрична тсня, поетика, родовий i жанровий синкретизм.
ВСТУП
У статл «Про вивчення фольклору кримських татар», у як!й детально розглядаеться стан наукового осягнення нацюнально! уснопоетично! творчосп, вщомий вчений Рефш Музафаров зазначае: «З ус1х жанр1в кримськотатарського фольклору, можна сказати, особливо пощастило шсенному жанру» [7, с. 111]. Справд1, на час виходу цитовано! статл (1976) вже були опублшоваш грунтовш фольклорш збфники й науков1 розвщки Олексш Олесницького [8], Яг'! Шерфедшова [10], Асана Рефатова [12], шших фольклориста, як! внесли великий вклад у справу збирання й популяризацп народно! шсш кримських татар, !! класифшацп, вивчення сощально-юторичних умов !! виникнення й побутування. Б!льш детально про доробок зазначених фольклориспв йдеться в однш з мо!х в!дпов!дних публшацш [5]. Изшше з'явилися здебшьшого оснащен! передмовами й
28
_Гуменюк О. М._
коментарями новi каштальш збiрники Я. Шерфедшова [9; 11], Февзi Алieва [1], 1льяса
Бахшиша [2.], Аблязiза Велieва й Сервера Какури [3.] тощо. В iснуючих публшащях
звертаеться увага на особливе жанрово-тематичне, штонацшне й ладове багатство
кримськотатарсько! народно! пiснi, продиктоване зокрема тим, що зберiгаючи свою
орiентальну неповторшсть, вона ввiбрала в себе художш здобутки багатьох iнших
народiв, долi яких тiею чи iншою мiрою пов'язанi з Кримом. На своерщност
кримськотатарсько! народно! пiснi, яка не швелюеться, а увиразнюеться внаслiдок
засвоення пiсенних традицiй iнших етносiв, наголошуе, наприклад, Анатолiй
Луначарський у передмовi до фольклорного збiрника, виданого збирачем
уснопоетично! творчостi Аркадiем Кончевським у 20-х роках ХХ столгття: «Високо
обдарований тюркський народ на швостров^ де перетиналися шляхи стiлькох
народiв, де перехрещувалися впливи сходу i заходу, не мiг не розгорнути цiлком
своерiдно! м'яко!, яскраво! та поетично! культури. Все це якнайкраще даеться взнаки
в пiснях кримських татар, якi вражають вишуканим поеднанням схщних та захiдних
мелодiй i своею, рiдко в якiйсь шшш народнiй пiснi стрiваною, витончешстю»
[6, с. 4].
В контекст жанрово-стильово! багатогранностi пiсенного фольклору кримських татар можна говорити й про притаманний йому родовий i жанровий синкретизм, який ще не був предметом окремого дослщження, чим i зумовлена наукова новизна запропоновано! публiкацi!.
ВИКЛАД ОСНОВНОГО МАТЕР1АЛУ
Фольклор значно ближчий, анiж професiйна художня творчiсть, до мiфологiчного синкретизму, який можна трактувати зокрема як зародкову едшсть в арха!чному свiтосприйманнi певних аспектiв шзшшо! духовно! культури. На це звертае увагу Олександр Веселовський, зазначаючи, що «в поези обряду, загалом найбшьш давньому показнику поетичного розвитку, поеднаш в на!вному синкретизмi всi роди поези, наскшьки вони визначаються зовшшшми ознаками форми: i драма в ди, i дiалог хороводу, й ешчна оповiдь, i лiрична тсня; бiльше того: усе це в поеднанш з музикою, яка тривалий час супроводжуе продукцiю тiе! чи шшо!
29
_РОДОВИЙ IЖАНРОВИЙ СИНКРЕТИЗМКРИМСЬКОТАТАРСЬКО/..._
поетично! форми, що послщовно видшятиметься iз безсторонностi обрядово! поезi!:
спiватимуть i епос, i лiрику, i в драмi буде присутнш музичний елемент» [4, с. 53].
Уже в цих словах можна углед^и наголос на тому, що синкретизм, вочевидь, уже не
«на!вний», себто вщмшний вiд притаманного давнiй обрядовiй поезi!, виразно
спостер^аеться i в народнiй творчостi тзшшого часу. Коли з обрядово! поезп
викристалiзовуються вiдносно незалежнi один вщ одного лiричнi, епiчнi й
драматичш жанри, то все ж у !хнш стильовiй структурi попередня спорщнешсть не
зникае, а часто доволi вiдчутно даеться взнаки. Це засвiчуе й фольклорна лiрика
кримських татар.
Пюенна лiрика належить до найбшьш поширених жанрових рiзновидiв кримськотатарського фольклору. До бшьш-менш чiтко означуваних жанрово-тематичних груп народно! позаобрядово! лiрики кримських татар можна вiднести таю шсш як любовнi (!х часто означають як лiричнi - у вузькому сенш), родинно-побутовi, трудовi (зокрема чабанськi), емiгрантськi, солдатськi, жарлвлив^
З огляду на складнiсть, а, може, й неможливють застосувати единий критерш у визначеннi того чи шшого художнього, зокрема й фольклорного, жанру, а також з урахуванням такого вагомого чинника жанрово! специфши зразкiв уснопоетично! творчостi як спошб виконання, зокрема вiдношення до музики, доречно виокремити такий жанровий рiзновид кримськотатарського пiсенного фольклору як макам. Цей жанровий рiзновид пiсенно! лiрики вважаеться дуже давнiм. Чи не найбшьш характерною рисою цього лiричного тсенного жанру е глибоко притаманний йому драматизм. Кримськотатарським макамам, у яких провiдним е мотив нещасливо! любовi, властива особлива емоцiйна насичешсть, органiчно поеднана з фiлософiчною медитатившстю, вони дуже вигадливi й вишукаш у сво!й поетицi, що зокрема засвщчуе метафорична мальовничiсть та лакошчна мiстка символiчнiсть !х образного ладу, найбшьш характерною рисою !хнього небуденного музичного звучання е розлогi розстви.
До таких печально прекрасних тсень належить «Сёйлетме бени» («Не змушуй мене говорити»). Мальовничi контрастнi протиставлення картин свiтлого полум'яного минулого й невтшного сьогодення не лише посилюють заявлену на
30
_Гуменюк О. М._
початку тсш експресивтсть, а й розвивають також означену вже в перших рядках
(життя - важкий тягар) художню фiлософiчнiсть, яка окреслюсться зокрема в мiркуваннях про долю й недолю, про минущють життевих радощiв i тлiннiсть буття. Контрастшсть як спосiб оргашзаци поетичного ладу виявляеться тут не лише в характерi образноси, а й на шших рiвнях художньо! структури тсш. 1нтонацшна експресивнiсть, увиразнена в музищ широкими виспiвуваннями, невiддiльна вiд чгтко! ритмчно! розмiреностi. Загалом чiткий ритм - i музичний, i особливо вiршований (лаконiчнi рядки кожен з неодмшною цезурою посерединi й ударним закшченням) - своерiдно пiдкреслюе затяту рiшучiсть лiричного героя, його цшковиту впевненiсть у неможливостi повернення згаслих надiй. Важливу художню функцiю виконують в цьому сенсi i повторювашсть другого рядка в кожнiй з дворядкових строф, i скрiпленiсть першо! та друго! пар строф (вщповщно першого й другого, а по^м третього й четвертого куплетiв) спшьними ударними римами, багатими й повнозвучними (аааа, ЬЬЬЬ). Завершальний дворядковий куплет, який не мае подiбно! римовано! пари, сприймаеться як остаточна крапка, як печальна квштесенщя попередньо! журливо! патетики й медитативностi.
Музичний текст тсш «Сёйлемте бени» гармонiйно поеднуеться з текстом поетичним та увиразнюе його. По-своему узгоджуеться з властивою твору медитативнiстю спокiйно-розмiрений плин доволi одномаштно! мелоди, побудовано! на поеднанш довгих, нiби завислих, та коротших нот. Пройнятий паузами, цей плин також посилюе вiдчуття журливо! самоти. Разом з тим мелодiя своерщно орнаментуеться чергуванням коротших та довших розспiвiв, значною кiлькiстю форшлагiв, синкопами, пунктирними наголосами, що передають штенсивнють душевних переживань лiричного героя i вiдповiдають динамiцi образного ладу тсш. Вщзначена динамiка виявляеться i в тому, що тут поруч iз традицшним для схiдно! музично! поетики ступеневим рухом мелодшно! лiнi! i при не дуже широкому дiапазонi мелодi! (терцiя через октаву) стрiчаються стрибки на кварту i квшту.
У цьому, як здебiльшого i в iнших макамах, суб'ект лiрично! оповiдi висловлюе сво! душевнi бол^ особливо не вдаючись до з'ясування !хнiх причин. Його переживання не раз сягають мало не космiчних масштабiв. Вони настiльки
31
_РОДОВИЙ IЖАНРОВИЙ СИНКРЕТИЗМКРИМСЬКОТАТАРСЬКО/..._
штенсивш, що вш часто порiвнюе себе з меджнуном. Меджнун - безтямно закоханий,
ошалший вiд любовi. Це слово набуло загального значення, хоча походить вщ
прiзвиська героя давньо! арабсько! легенди про Лейлi та Меджнуна, яка стала
основою славетних поем Нiзамi Гянджевi, Алiшера Наво!, iнших авторiв (досить
виразний знак зв'язку кримськотатарського фольклору з традищями велико! поезп
Сходу).
Згiдно iз суфiйською традицiею любов у подiбному поетичному текстi, здебшьшого позбавленому соцiально-побутово! конкретики, не раз може трактуватися в дуже широкому сенс й символiзувати насамперед любов до Бога, а також до буття, природи, рiдного краю... Тож тим бшьше вiдзначений глибокий драматизм розглянутого фольклорного твору виявляеться вщповщним не лише потерпанням безталанно закоханого, а й будь яко! чутливо! знедолено! людини. Тож не дивно, що фольклорист Аблязiз Велiев записав один з рашше не вiдомих варiантiв цього давнього макаму у 1999 рощ вщ кримчанки Неджiбе 1смашово!, котра повернулася в рiдний край з далеких мюць депортацi!. Цей варiант пiснi, в якiй з особливою зворушливютю розкриваеться глибина людських страждань, органiчно доповнюе пiсню виселення «Энди бизге Къырым къайда?» («Як же нам оце без Криму?»). Обидва цi фольклорнi твори, записаш вiд Н. Iсмаiлово!, вмiщенi в збiрнику емiгрантських (муаджирських) пiсень [3, с. 110-101].
Не менш вишуканий розлогий макам «Сом сырмадан акътыр» («Бшше срiберно! нитi»). Суголосна вигадливост народних орнаментiв структурно-композицiйна складшсть та вишуканiсть, пiднесення лiрично! експресивност мало не до епiчно! масштабности конкретно-побутова й символiчна промовистiсть лакошчних образних деталей, ефектна звукова оргашзащя строф (поеднання переважно бiлого вiрша з багатством внутрiшнiх спiвзвуч та перегуюв) - усе це напрочуд гармонiйно пiдпорядковано виразнiй, психологiчно проникливш передачi зворушливих переживань безталанно закоханого, враженого житейською пркотою лiричного героя. Мотив прко! розлуки, органiчне поеднання в провщному лiричному викладi драматичних та епiчних стильових аспектiв невщдшьш вiд вигадливо!
32
_Гуменюк О. М._
метафоричност й символши. Суттева зокрема, така символiчна деталь як хустка,
пов'язана з постаттю кохано!.
Мотив безталанного кохання, поеднаний з мотивом сирггства, зумовлюе особливу емоцшну насиченiсть пiснi «Атадан оксуз къалгъанман» («Без батька сиротою лишився я»). Поруч з емоцiйною наснаженiстю, яка швидше вгадуеться, нiж виявляеться безпосередньо, вражае духовна сила лiричного героя, його мужне ставлення до найжорстоюших життевих випробувань. Тут iдеться про готовнють стерпiти найбiльшi душевнi муки, коли вони пов'язаш з любов'ю. Ймовiрно, що любов, навiть безталанна, додае духовних сил лiричному герою. Стримашсть, прихованiсть емоцiй виявляеться в обсязi й структурi пiснi, особливому !! лаконiзмi - тут усього лише два коротю чотирирядковi куплети без жодних повторiв чи приспiвiв. У цiй пiснi домiнуе традицшний, часто стрiваний у кримськотатарському фольклорi образ палаючого вогню як аналогу не просто бурхливих, а саме пекучих, стражденних любовних почуттiв. Лiричний герой порiвнюе себе з деревом, яке палае в им вогш. Але навiть такi вражаючi, так виразно вiдчутi й переданi муки вш ладен терпiти.
Мелодiя шсш журлива, стримана, переважае плавкий ступеневий рух, часом помережаний ферматами й паузами, покликаними увиразнити почуття тужливо! самоти. Цей простий рух ледь-ледь ускладнюеться поодинокими форшлагами, загалом нетривалими розствами. Лише один-единий розств (посеред третього рядка, в якому на якусь мить прориваеться болюна збентеженiсть) вельми розлогий, позначений нотою з ферматою та ще п'ятнадцятьма нотами.
За сво!м характером близькi до шсш «Атадан оксуз къалгъанман» («Без батька сиротою лишився я») таю фольклорш твори як «Кяи, кяи акъан сувлар» («Тих^ тихi води»), «Мердиведен энеркен» («Сходами додолу»). Вкрай лакошчш, але емоцiйно та образно насичеш пiсеннi мiнiатюри досить широко представлеш в кримськотатарському фольклорi.
Певною мiрою близька до макаму, зокрема й з огляду на присутш в музичному текстi широкi розспiви, шсня «Он биринджи айларда горюнди дагълар» («Лиш на одинадцятий мiсяць прозирнули гори»). Взаемодiя лiричних, епiчних та драматичних
33
_РОДОВИЙ IЖАНРОВИЙ СИНКРЕТИЗМКРИМСЬКОТАТАРСЬКО/..._
аспектов вельми суттева у художньому свт цього фольклорного твору. Вш належить
до яскравих зразюв поетично! маринiстики, доволi поширено! в кримськотатарськiй
фольклорнiй лiрицi. Для шсш характерне вiдтворення загрозливо! для корабля i його
команди морсько! бурi й пiднесення експресивних пейзажних картин до символiчних
вимiрiв. Тут маемо значно бшьше конкретних реалш, анiж в iнших подiбних тснях,
чiткiше з'ясовано причини виразно окреслено! тривоги. Одинадцять мiсяцiв, а може
й бшьше лiричний герой разом з шшими моряками був вщрваний вiд рiдно! сторони,
його корабель, ледве вщпливши вiд далекого порту, потрапив у густий туман,
зрештою в жорстоку бурю, i коли шсля виснажливих блукань нарештi вдалиш
прозирнули гори, змученим, знесиленим, зневiреним подорожнiм (в трюмах
порожньо, жодних припаев не лишилося) вкрай складно, а може й неможливо
дютатися, здаеться, вже такого близького берега.
Тут лiричний сюжет близький до ешчного, йому притаманна певна оповщшсть, яка одначе цiлком позбавлена ешчно! розмiреностi, спокою й пройнята суголосним вщтворюваним морським пейзажам емоцiйним хвилюванням, зворушливою пристрасшстю. Динамiчна композицiя твору невщдшьна вiд передачi iнтенсивностi переживань лiричного героя. Тут i гостре вiдчуття драматизму теперiшнього моменту, i ретроспективний погляд у минуле, й надiя на завтрашнiй день. Хвилi описiв скрути й зневiри чергуються з хвилями передачi неухильного прагнення не коритися гiрким обставинам.
Напружений епiчний сюжет досить чiтко оприявнюеться i в пiснi «Зевай». Це доволi рiдкiсний у кримськотатарськiй фольклорнш лiрицi твiр, у якому можна угледтои риси балади. Дiйова динамша, що виразно вгадуеться за образними та штонацшними деталями, надае шсенному плину особливого драматизму, навiть трапзму. Зевай - наречений, про що зокрема свщчить характерна деталь - зпдно зi звичаем його пальщ обарвленi хною. Серед весiлля («меджлиснинъ ичерсинде») молодого поранено, очевидно, ревнивим суперником, i його на гарбi везуть рятувати. Певна таемничiсть, недомовлешсть е прикметною стильовою рисою ще! лаконiчно! пiснi. Тут даеться взнаки елегшна гра образно-iнтонацiйних пiвтонiв, за якою виразно проступають риси прко! життево! драми.
34
_Гуменюк О. М._
Глибокий драматизм належить до характерних рис шсш «Бей огълунынъ
сарайлары» («Палаци на вулицi Бей-огли»). Наршання на тяжку немилосердну долю, бшь розлуки, туга за втраченим коханням - таю провщш мотиви ще! пiснi. Бей-огли - назва одше! з вулиць Стамбула. Нiчого дивного в тому, що в кримськотатарсьюй народнiй пiснi фiгуруе турецький топошм, адже iсторичнi долi двох сусщшх чорноморських земель тiсно переплетенi. Крiм того, зафiксована в першому рядку шсш географiчна реалiя може мати й метафоричний сенс, означаючи не лише часову, а й просторову вщдалешсть провiдного тут образу розюшних будов, а вiдтак художньо вмотивовану непевшсть, примарнiсть, фатаморганнiсть цього образу. «Бей огълунынъ сарайлары» - палаци, приналежш синовi бея (знатного вельмож^ багатiя). Наголос на такiй узагальненост може посилити соцiальну мотивацiю лiричного сюжету пiсенного твору.
Образна яскравють (метафоричнiсть, гiперболiчнiсть) i динамiка, емоцшна експресивнiсть, проникливий психологiзм, ненав'язливiсть сощальних мотивiв, вишуканiсть композицi!, вигадливе римування, своерiдне поеднання лагiдно! мелодiйностi й певно! ритмiчно! звихреностi, а притому характерна для фольклорно! поетики лакошчна простота й дохiдливiсть викладу - все це спонукае вiднести шсню «Бей огълунынъ сарайлары» до прикметних явищ кримськотатарсько! фольклорно! лiрики, зокрема до тих !! зразкiв, у художнiй структурi яких суттеву роль вiдiграють драматичнi аспекти.
Переважна бiльшiсть зразкiв кримськотатарсько! тсенно! лiрики створенi й виконуються вщ чоловiчого iменi. Втiм, позаяк у кримськотатарсьюй граматищ вiдсутня категорiя роду, немало шсень можуть виконуватися як вщ жiночого, так i вщ чоловiчого iменi. Разом тим стрiчаються й пiснi, у яких висшвуються дiвочi й жiночi переживання. Очевидно, це пояснюеться вшами плеканим мусульманським менталтетом, який не заохочуе жшоцтво до безпосереднього, хоч би й тсенного, вияву свого штимного свггу. Тим бiльший iнтерес викликають зразки кримськотатарсько! фольклорно! лiрики, де цей св^ усе ж таки даеться взнаки. До таких фольклорних творiв належить тсня «Мен анамнынъ бир къызы эдим» («Я у матерi була одна»). Сюжет, що окреслюе безталання дiвчини, яку не лише iз суто
35
_РОДОВИЙ IЖАНРОВИЙ СИНКРЕТИЗМКРИМСЬКОТАТАРСЬКО/..._
меркантильних мiркувань, а й щиро бажаючи !й добра, батьки видають замiж за
багатого нелюба, доволi поширений в укра!нському пiсенному фольклорi. Але при
тому, що ця пiсня i сюжетно, i тематично, i за характером лiрично! геро!нi, i за
проникливим лiризмом, i за лагiдною мелодшшстю дуже близька до вiдповiдних
укра!нських пiсень i, як стверджують кримськотатарсью дослiдники навiть мае
укра!нське походження [9, с. 8], в нш досить виразш риси, специфiчнi для поетики
саме кримськотатарсько! народно! шсш. Тут вiдсутня грунтовна оповiднiсть, сюжет
не розгортаеться в усiх колоритних подробицях, а тiльки вгадуеться за окремими
образними деталями. Лiрична геро!ня, що колись була единою ^ певно ж, пещеною,
щасливою донькою у сво!х батькiв, веде мову про свое нишшне безталання й
порiвнюе себе з нерозквiтлим квтоом троянди (таке порiвняння бiльшою мiрою в
традицiях схiдно!, нiж укра!нсько! поезi!).
Схожа тема (осоружного замiжжя), лише, так би мовити, не на лiрико-драматичному, як у шсш «Мен анамнынъ бир къызы эдим» («Я у матерi була одна»), а на трапчному рiвнi, розкриваеться в пiснi «Бир данем Айше» («Незрiвнянна моя Айше»). Повторювашсть розлогих фраз, експресивнiсть яких посилюеться тужливими розспiвами, iнтонацiйно наближае цю шсню до народного плачу-голосшня. Про переживання дiвчини, яку вщдають замiж у чужi далекi кра!, пiсня «Фесим кетти дерьягъа» («Попливла моя феска по рiцi»). Феска, головний убiр юно! дiвчини, вщпливае по рiцi. Охоплена переживаннями, юнка, певно, випадково впустила !! i вiдчувае, що так само безповоротно вщпливають, вiдходять у минуле !! дитячi лiта. Власне майбутне дiвчинi уявляеться глибокою темною криницею, куди !! жбурляють, мов камiнець. Виразш й промовисп метафори тут ненав'язливi й посилюють притаманний пiснi елегшний настрiй, означений також характерними зойками. У шсш «Алим, Алим демектен...» («Про Алiма, про Алiма розповiм...») досить виразно звучить поширений в кримськотатарськш i не лише в кримськотатарськш народнiй поезi! мотив прко! розлуки з близькою людиною. Цей мотив безпосередньо заявлений у такш шсш як «Бу дуньяда бир яр севдим» («В цьому свт покохала я»). Вираз «Бу дуньяда.» тдкреслюе масштабнiсть, незмiрнiсть, особливу силу почутпв лiрично! геро!нi. Цю силу увиразнюе i
36
_Гуменюк О. М._
завершальний рефренний рядок кожно! з чотирьох п'ятирядкових строф: «Яш
юрегим откъа янды, яр» («Серце згора, вогнем пала, ох»). Палкий лiризм ще! шсш невiд'емний вiд властиво! !й психологiчно! проникливостi. У початковш строфi геро!ня говорить, що вже й не рада, що поринула у вир кохання, i якби знала про душевний бшь, який жде !!, то лiпше б i не закохувалась. Але це тшьки хвилевий настрiй, назад вороття нема i вiдтак нiчого не лишаеться, як вiддатися любовним стражданням. Пiсня «Бу дуньяда бир яр севдим» («В цьому свiтi покохала я») сповнена палких благородних почутпв, щиро! зворушливо! пристрастi, яка надихае на долання розпачу та зневiри.
Хоч у кримськотатарськiй фольклорнiй лiрицi жiночих пiсень порiвняно з чоловiчими не так i багато, все ж вони вражають своею поетичною довершешстю. 1х лiричнi сюжети, а тим паче фабульно-ешчш, якi також певною мiрою тут окреслюються, не розгортаються розлого й грунтовно, а здебшьшого тiльки вгадуються за промовистими образними деталями, яю набувають символiчних значень i сповнюють тексти особливою настроевютю. Переживання за свою подальшу долю, зворушлива сила щирих палких почутпв - такi основнi тематичш мотиви кримськотатарсько! лiрики, в якш цiлком виразнi драматичнi аспекти.
ВИСНОВКИ
Родовий i жанровий синкретизм належить до характерних ознак кримськотатарсько! народно! ем^антсько! пiснi. Особливо притаманний вш фольклорним творам такого давнього жанру уснопоетично! творчостi як макам. Тут передаються глибою переживання людини, яка потрапила в скрутш життевi обставини, пов'язаш з нещасливим коханням, розлукою з рiдним краем i близькими людьми, сиртетвом тощо. Тож творам цього лiричного, емоцiйно насиченого жанру притаманний виразний драматизм, який часто сягае граней трапзму. Хоч маками здебшьшого позбавлеш соцiально! конкретики, все ж зовшшнш драматизм, пов'язаний з певним конфлштом лiричного героя iз середовищем, тут тiею чи шшою мiрою окреслюеться. Але найбiльш виразний тут внутршнш драматизм, який полягае в передачi iнтенсивних душевних переживань суб'екта лiрично! оповiдi. Це
37
_РОДОВИЙ IЖАНРОВИЙ СИНКРЕТИЗМКРИМСЬКОТАТАРСЬКО/..._
драматичш переживання виявляються в мальовничих метафорах, експресивних
штонащях, а також вони пов'язанi тут з фiлософiчними медитацiями. Найбiльш
характерною ознакою музично поетики макаму е широк розспiви. До характерних
зразюв цього жанру належать такi фольклорш твори як «Сёйлетме бени» («Не
змушуй мене говорити»), «Атадан оксуз къалгъанман» («Без батька сиротою
лишився я») «Сом сырмадан акътыр» («Бiлiше срiберно! нитi»).
Пiснi, яю за визнанням фольклористiв не таю давш, як маками, вiдзначаються переважно легкою грайливою ритмiкою, яка часто контрастуе з !хньою драматичною тональшстю. Цим пiсням притаманна бiльша сощальна конкретика, для них характерне широке тематичне розма!ття, тож !х можна класифшувати за жанрово-тематичним принципом i зокрема видiлити такi рiзновиди як пiснi любовнi, трудовi, солдатсью, емiгрантськi тощо. Вони вiдрiзняються вщ макамiв ще й тим, що в цих лiричних пiснях поруч з драматичними аспектами тiею чи шшою мiрою означаються й ешчш аспекти, не раз окреслюеться ешчний сюжет, який проте пiдпорядковуються лiричному сюжету, вiдтворенню плину душевних переживань. Такий багатогранний родовий i жанровий синкретизм з особливою яскравiстю виявляеться зокрема в таких шснях як «Он биринджи айларда горюнди дагълар» («Лиш на одинадцятий мiсяць прозирнули гори»), «Бей огълунынъ сарайлары» («Палаци на вулицi Бей-огли»). «Мен анамнынъ бир къызы эдим» («Я у матерi була одна»), «Бир данем Айше» («Незрiвнянна моя Айше»).
Список л^ератури
1. Алиев, Ф. М. Антология крымской народной музыки - Къырым халкъ музыкасынынъ антологиясы / Ф. М. Алиев. - Симферополь : Крымучпедгиз, 2001. - 600 с.
2. Бахшыш, Ил. Къырымтатар халкъ йырлары / Ил. Бахшыш. - Симферополь : Къырым девлет окъув нешрияты, 2004. - 384 с.
3. Велиев, А. Къырымтатар муаджир тюркюлери / А. Велиев, С. Какура. -Симферополь : Крымучпедгиз, 2007. - 224 с.
38
_Гуменюк О. М._
4. Веселовский, А. Н. Историческая поэтика / А. Н. Веселовский. - Москва : Высшая
школа, 1989. - 406 с.
5. Гуменюк, О. Кримськотатарська народна шсня в фольклористичних дослщженнях кшця Х1Х - перших десятатть ХХ столотя / О. Гуменюк // Слов'янський св^ : щорiчник. - К. : 1н-т мистецтвознавства, фольклористики та етнологи iM. М. Т. Рильського НАН Укра1ни, 1918. - Випуск 17. - С. 103-125.
6. Луначарский, А. Предисловие к сборнику «Песни Крыма» / А. Луначарский // Песни Крыма / Собраны и записаны А. К. Кончевским. - Москва : Гос. и-во.; Муз. сектор, 1929. - 50 с. - С. 4.
7. Музафаров, Р. Об изучении фольклора крымских татар / Р. Музафаров // Советская тюркология. - Баку, 1970. - № 6. - С. 110-113.
8. Олесницкий, А. Песни крымских турок / А. Олесницкий. - Москва : Лазаревский институт восточных языков, 1910. - 85 с.
9. Шерфединов, Я. Звучит кайтарма - Янърай къайтарма / Я. Шерфединов. -Ташкент : И-во лит. и искусства им. Г. Гуляма, 1979. - 232 с.
10. Шерфединов, Я. Песни и танцы крымских татар / Я. Шерфединов. - Симферополь : Крымское гос. изд-во; Москва: Гос. муз. изд-во, 1931. - 94 с.
11. Шерфединов, Я. Янъра къайтарма - Звучи хайтарма / Тертип эткен - Составитель Я. Шерфединов. - Ташкент : Г. Гъулям адына эдебиет ве санъат нешрияты, 1990. -230 с.
12. Refatov, H. Qbrbm tatar jbrlarb / H. Refatov. - Симферополь : Qъrьm devlet nesrijatb, 1932. - 150 b.
References
1. Aliyev F. M. Antologiya Krymskoy Narodnoy Muzyki [Anthology of Crimean Folk Music]. Simferopol: Krymuchpedgiz Publ., 2001. 600 p.
2. Bakhshysh I. Kyrymtatar Khalk Iyrlary [Crimean Tatars Folk Songs]. Simferopol: Kyrym Devlet Okuv Publ., 2004. 384 p.
3. Veliyev A., Kakura S. Kyrymtatar Muadzhyr Tyurkyuleri [Crimean Tatars Emigrant Songs]. Simferopol: Krymuchpedgiz Publ., 2007. 224 p.
39
_РОДОВИЙ IЖАНРОВИЙ СИНКРЕТИЗМКРИМСЬКОТАТАРСЬКО/..._
4. Veselovskii A. N. Istoricheskaya Poetika [Historical Poetics]. Moscow: Vysshaya
Shkola Publ., 1989. 406 p.
5. Humeniuk O. Kryms'kotatars'ka Narodna Pisnya v Folklorystychnykh Doslidzhennyakh Kintsya Х1Х- Pershykh Desiatylit' ХХStolittya [Crimean Tatars Folk Song in the Scientific Studies of the End of the 19th - Last Decades of the 20th Centuries]. Slovyans 'kii Svit, Kyiv: National Academy of Sciences, Rylsky Institute of Art Studies, Folklore and Ethnology Publ., 1918, issue 17, pp. 103-125.
6. Lunacharski A. Priedislovie k Sborniku Pesni Kryma [Preface to the Collection Songs of Crimea]. Pesni Kryma. Sobrany i Zapisany A. K. Konchevskim, Moscow: State Publ., Musical Department, 1929. 55 p.
7. Muzafarov R. Ob Izuchenii Folklora Krymskikh Tatar [About the Studies of Crimean Tatars Folklore]. Sovetskaya Tyurkologiya, Baku, 1970, no 6, pp. 110-113.
8. Olesnitski A. Pesni Krymskikh Turok [Songs of Crimean Turks]. Moscow: Lazarev Institute of Orient Languages Publ., 1910, 85 p.
9. Sherfedinov Ya. Zvuchit Khaytarma [Haytarma is Ringing]. Tashkent: Gafyr Gulyam Literature and Art Publ., 1979. 232 p.
10. Sherfedinov Ya. Pesni i Tantsy Krymskikh Tatar [Crimean Tatars Songs and Dances]. Simferopol: Crimean State Publ.; Moscow: State Musical Publ., 1931, 94 p.
11. Sherfedinov Ya. Yanray Kaytarma [Ring Haytarma]. Tashkent: Gafyr Gulyam Literature and Art Publ., 1990. 230 p.
12. Refatov H. Kyrym Tatar Iyrlary [Crimean Tatars Songs]. Simferopol: Crimean State Publ., 1932. 150 p.
40
Гуменюк О. М.
РОДОВОЙ И ЖАНРОВЫЙ СИНКРЕТИЗМ КРЫМСКОТАТАРСКОЙ НАРОДНОЙ ЛИРИЧЕСКОЙ ПЕСНИ
Гуменюк О. Н.
В статье рассматриваются характерные образцы крымскотатарской фольклорной лирики, которым присущ родовой и жанровый синкретизм, в художественной структуре которых наряду с ведущим лирическим изложением выразительны драматические, а также эпические аспекты. Наиболее давним лирическим жанром крымскотатарского песенного фольклора считается макам. В этом жанре воспроизводятся душевные страдания лирического героя с помощью живописных метафор, экспрессивных интонаций. Здесь в определенной мере очерчивается внешний драматизм, связанный с конфликтом лирического героя со средой, но наиболее выразителен внутренний драматизм, заключающийся в передаче интенсивных душевных переживаний. Характерными для макамов являются широкие распевы и философичные медитации.
Иной разновидности крымскотатарского внеобрядового песенного фольклора присущи, главным образом, легкие игривые ритмы. Для этих песен характерны четкая социальная конкретика и особое тематическое разнообразие. Это песни любовные, трудовые, солдатские, эмигрантские и др. Примечательной чертой этих фольклорных произведений является появление наряду с основным лирическим течением не только драматических, но и эпических аспектов. Подчиненный лирическому сюжету, передаче развития душевных переживаний, эпический сюжет преимущественно не обрисовывается непосредственно, а уясняется с помощью красноречивых образных деталей. Ключевые слова: фольклор крымских татар, лирическая песня, поэтика, родовой и жанровый синкретизм.
GENERIC AND GENRE SYNCRETISM OF THE CRIMEAN TATAR FOLK
LYRIC SONG Humeniuk O. M.
The article deals with typical examples of Crimean Tatar folk lyrics, which are characterized by generic (kind) and genre syncretism, in the artistic structure of which, along with the leading lyrical presentation, dramatic and epic aspects are expressive. The most long-standing lyrical genre of Crimean Tatar song folklore is considered to be makam. In this genre, the emotional suffering of the lyric hero is reproduced with the help of picturesque metaphors and expressive intonations. Here, to a certain extent, the external drama associated with the conflict of the lyrical hero with the environment is outlined, but the most expressive is the internal dramatis quality, which consists in the transfer of intense emotional experiences. Wide chants and philosophical meditations are typical for makams.
Another kind of Crimean Tatar non-ritual song folklore is characterized mainly by light playful rhythms. These songs are characterized by clear social specificity and special thematic diversity. These songs are love songs, labor songs, soldier songs, emigrant songs, etc. Notable feature of these folklore works is the appearance of not only dramatic but also epic aspects along with the main lyrical course. Subordinated to the lyrical plot, the transmission of the development of spiritual experiences, the epic plot is mostly not outlined directly, but is clarified with the help of eloquent figurative details.
Keywords: folklore by the Crimean Tatars, lyrical song, poetics, generic (kind) and genre syncretism.
41
