CC BY
28
HayKOBMM BiCHMK ^tBiBCtKoro Ha^OHa^tHoro yHiBepcMTeTy
BeTepMHapHoi Megw^HM Ta öioTexHO^oriw iMeHi C.3. I^M^Koro
Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies
ISSN 2518-7554 print ISSN 2518-1327 online
doi: 10.15421/nvlvet8323 http://nvlvet.com.ua/
UDC 619:636.4:616.9(477.42)
The risks of African swine fever on the territory of Zhytomyr region
V. Behas1, T. Romanishina1, Zh. Rybachuk1, O. Pins'kyj1, M. Mishchenko2, I. Volkivs'ky2, M. Lysenko2, P. Yatkevych2
'Zhytomyr National Agroecological University, Zhytomyr, Ukraine
2Main administration of State service of Ukraine on food safety and consumer protection in Zhytomyrska region, Zhytomyr, Ukraine
Behas, V., Romanishina, T., Rybachuk, Zh., Pins'kyj, O., Mishchenko, M., Volkivs'ky, I., Lysenko, M., & Yatkevych, P. (2018). The risks of African swine fever on the territory of Zhytomyr region. Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. 20(83), 120-124. doi: 10.15421/nvlvet8323
The purpose and task of the work was to study the epizootic situation regarding African swine fever on the territory of Zhytomyr region, to study the role of etiological factors as well as to analyze the risks of new cases. In conducting research, commonly used methods of epizootic study, statistical analysis. Analyzing the epizootic situation with ASF in Zhytomyr region for 2015-2017, it should be noted that among other regions, the number of ASF incident is lower than in Zhytomyr only in Ivano-Frankivsk - 3, and in L'viv - 1 case, in Dnipropetrovsk the same number as in Zhytomyr - 4 cases. In all other regions, the number of ASF incident is greater than in Zhytomyr. When considering the geographical position of Zhytomyr region, we have identified a number of criteria that may promote the spread of ASF. The following risks should be taken into account. The border accommodation of the region - in the north Zhy-tomyr region borders on the Republic of Belarus. Although there are few cases of ASF in Belarus officially registered (2 in 2013), worryingly that the countries bordering Belarus are unfavorable to ASF and have registered siggnificantly more cases of this disease. Here, from our point of view, there can be two opinions: either in Belarus conducting measures to eliminate ASF are really effective, or new cases simply are not covered. The latter option is more likely if you analyze the Internet resources and see a map-diagram of ASF incident in Western Europe. Therefore, the risks here can be quite high. According to official data the wild boar depopulation in Belarus may in turn lead to the migration of wild pigs to the territory of Ukraine. The northern part of the Zhytomyr region is located in the forest area, which is a natural habitat for wild boar populations, which can be the carrier of ASF. Particularly disturbing is the fact that in the north of the Rivne region, there have been many cases of ASF, where forest areas also predominate. There is, therefore, a risk of wild boar with ASF virus entering from the Rivne region to the Zhytomyr. Zhytomyr region borders on areas in which the epizootic situation regarding the ASF is much more intense. In the Kyiv region, 15 cases of ASF were registered, in Vinnitsa - 9, in Khmelnyts'ky - 6, in Rivne - 21. Zhytomyr region occupies a central position, through its territory there are many auto and railway routes of international importance, which go to the capital of Ukraine. Thus, the region has close economic ties with other regions. If we take into account all of the abovementioned risks in the Zhytomyr region, we can say that the situation is sufficiently controlled. If on the territory of Ukraine on January 20, 2005 there were registered 323 ASF incidents, then in Zhytomyr oblast - 4. Analyzing the spread of ASF in Zhytomyr region on the fact of registration of dysfunctional points in 2015-2017, it can be assumed that the disease spread to Zhytomyr region with wild pigs from the eastern direction, from the Kyiv region (cases in the Radomyshl and Malyn districts). In all cases, measures were taken to contain ASF in accordance with the instruction, the effectiveness of which is confirmed by the subsequent prosperity of the area.
Key words: African swine fever, prevention, control measures, epizootic situation, wild pigs, Zhytomyr region.
Article info
Received 25.01.2018 Received in revisedform 28.02.2018 Accepted 06.03.2018
Zhytomyr National Agroecological University, Korolova Str., 39, Zhytomyr, 10025, Ukraine. Tel.: +38-041-233-39-05 E-mail: [email protected]
Main administration of State service of Ukraine on food safety and consumer protection in Zhytomyrska region, Gagarina Str., 55, Zhytomyr, 10002, Ukraine. E-mail: [email protected]
Ризики виникнення африканськоУ чуми свиней на територп Житомирсько1 областi
В.Л. Бегас1, Т.О. Романишина1, Ж.В. Рибачук1, О.В. Пiнський1, М.Д. Мiщенко2, I.A. Волювський2. М.Ю. Лисенко2, П.А. Яткевич2
1 Житомирсъкий нацюналъний агроекологiчний утверситет, м. Житомир, Украгна 2Головне управлшня держпродспоживслужби в Житомирсъкш областi, м. Житомир, Украгна
Метою i завданням роботи було вивчити етзоотичну ситуацЮ щодо африкансъког чуми свиней (АЧС) на територп Житомирсъког области вивчити роль етiологiчних чинниюв, проаналiзувати ризики появи нових випадюв. При проведент до^дженъ застосовувалися загалъноnрийнятi методи епiзоотологiчного до^дження, статистичного аналiзу. Анал1зуючи етзоотичну ситуащю щодо АЧС в Житомирсъкш областi за 2015-2017рр. miд зазначити, що серед тших областей за ктъюстю спалахiв АЧС менше тж у Житомирсъкш лише у 1вано-Франювсъкш - 3 i у Лъвiвсъкiй - 1 випадок, у Днтропетровсъкш така ж ктъюстъ як у Житомирсъкш - 4 випадки. В усiх тших областях ктъюстъ спалахiв АЧС бтъша, тж у Житомирсъкш. При розглядi геогра-фiчного положення Житомирсъког областi ми видтили ряд критерпв, ят можутъ сприяти поширенню АЧС. Варто врахувати таю ризики. Прикордонне розмщення областi - на niвночi Житомирсъка областъ межуе з Республтою Бторусъ. Хоча випадюв АЧС в БторуЫ офщшно зареестровано небагато (2 в 2013 рощ), але занепокоення викликае той факт, що крагни, як межуютъ з БторуЫею, неблагополучн щодо АЧС, i в них зареестровано значно бтъше випадюв щег хвороби. Тут, з нашог точки зору може бути два варiанти: або в БторуЫ дтсно ефективно проводятъ заходи щодо лiквiдацггАЧС, або про новi випадки просто не повi-домляютъ. Останнй варiант бтъш вiрогiдний, якщо nроаналiзувати ттернет-ресурси i подивитисъ карту-схему сnалахiв АЧС в Захiднiй Сврот. Тому ризики тут можутъ бути доситъ висою. Проведена депопулящя дикого кабана в БторуЫ згiдно з офщйни-ми даними може своею чергою спричинювати мкрацт диких свиней на територт Украгни. Швшчна частина Житомирсъког областi знаходитъся в лковт мiсцевостi, що е природнш ареалом популящг дикого кабана, який може бути переносником АЧС. Особливе занепокоення викликае те, що на niвночi Рiвненсъко'г областi було зареестровано багато випадюв АЧС, де також пере-важае лкиста мкцевктъ. Отже - кнуе ризик занесення дикими кабанами з Рiвненсъко'г областi в Житомирсъку вiрусу АЧС. Житомирсъка областъ межуе з областями, в яких етзоотична обстановка щодо АЧС е значно напружетша. В Кигвсъкш областi зареестровано 15 випадюв АЧС, в Вшницъкш - 9, в Хмелъницъкш - 6, в Рiвненсъкiй - 21. Житомирсъка областъ займае централъне положення, через гг територт проходятъ багато авто- i залiзничних шлях1в мiжнародного значення, як прямуютъ до столиц Украгни. Таким чином областъ - мае ткш економiчнi зв 'язки з шшими регюнами. Якщо врахувати вЫ вищеперераховаш ризики Житомирсъког областi, то можна сказати, що в областi достатнъо контролъована ситуащя. Якщо в Украгш станом на 20.01.18 - 323 спалахи АЧС, то у Житомирсъкш областi - 4. Аналiзуючи поширення АЧС в Житомирсъкш областi за фактомреестрацгг неблагополучних nунктiв 2015-2017рр., можна припустити, що хвороба пошириласъ в Житомирсъку областъ з дикими свинями зi схiдного напрямку Кигвсъког областi (випадки в Радомишлъсъкому i Малинсъкому районах). В уЫх випадках були проведенш заходи щодолiквiдацiг АЧС зЫдно з iнструкцiею, ефективтстъ яких тдтверджена подалъшою благополучтстю областi.
Ключовi слова: африкансъка чума свиней, профилактика, заходи боротъби, етзоотична ситуащя, дик свит, Житомирсъка областъ
Вступ
Африканська чума свиней (АЧС) - одна з найнебе-зпечшших небезпечних хвороб свиней, що набула поширення в европейських кра!нах, е обов'язковою для реестрацп у Всесвинш оргашзацп охорони здо-ров'я тварин (МЕБ). Характеризуеться високою смер-тшстю та завдае значних економ1чних збитшв, зумов-лених ввдсутшстю вакцини, запровадженням спеща-льного режиму для свиногосподарств, витратами на проведення мошторингових та д1агностичних досль джень, оргашзащею профшактичних та л1кв1дацшних заход1в в раз1 загрози чи виникнення хвороби та тор-говельними обмеженнями, що запроваджуються для недопущення И розповсюдження (Romanishina et al., 2017; Afrykans'ka chuma svynej).
Занесення збудника АЧС в Грузш (2007) спричи-нило подальше розповсюдження територ1ею Кавказь-кого репону (Абхазп, Швденно! Осети, В1рмени, Азербайджану, Нагорного Карабаху), Росшсько! Федераций, Бшорусп, Укра!ни, крахи Балти (Латви, Лит-ви, Естони), Польщ1 (Novozhyc'ka and Nevol'ko, 2012; Stegnij et al., 2012; Blome et al., 2012; De Carvalho Ferreira et al., 2013; Davies et al., 2015; Guinat et al., 2016).
Хоча АЧС вже близько столггтя ввдома свгговш спшьноп науковщв, засоби лшування i специф1чно! профшактики дос залишаються нерозробленими. Сдиним ефективним способом боротьби з АЧС е рання дiагностика з подальшою лшидащею джерел збудника хвороби. Збитки, завдаш хворобою, складаються не лише з прямих витрат на локалiзацiю ешзоотп, а й серйозних обмежень у мiжнароднiй торпвл^ що разом можуть сягати сотень м№йошв доларiв (Stegnij et al., 2012; Grebennikova et al., 2013; African swine fever, 2013; Instrukcija..., 2017). Тому аналiз i удосконален-ня заходiв щодо профшактики i Мкидаци АЧС лиша-еться актуальним завданням.
Мета i завдання роботи: вивчити етзоотичну ситуащю щодо АЧС на територп Житомирсько! обласп, вивчити роль етюлопчних чиннишв, проаналiзувати ризики появи нових випадшв.
MaTepia™ та методи дослщжень
Дослвдження на територп Житомирсько! область Були використаш результата роботи Державно! над-звичайно! протиешзоотично! комки (ДНПК) при Житомирсьшй РДА (план, протоколи засщань ДНПК, експертний висновок ДНД1ЛДВСЕ), статистичш даш Головного управлшня люового та мисливського гос-
подарства в Житомирсьшй обласп. Використовували результати штернет-ресурав (www.asf.vet.ua, www.fsvps.ru) та здшснювали анал1з етзоотичних даних за 2012-2017 рр. Застосовувалися загальноп-рийняп методи ешзоотолопчного дослщження, ста-тистичного анал1зу.
Результати та \х обговорення
Анал1зуючи ешзоотичну ситуацш щодо АЧС в Житомирськш обласп за 2015-2017 рр. слад зазначи-ти, що серед шших областей щодо шлькосп спалах1в АЧС менше, шж у Житомирськш, лише у 1вано-Франшвсьшй - 3 1 у Льв1всьшй - 1 випадок, у Дшпро-петровськш так, як у Житомирсьшй - 4 випадки. В ус1х шших областях к1льк1сть спалах1в АЧС бшьша, н1ж у Житомирськ1й. Якщо розглянути географ1чне положения Житомирсько! обласп то можна видшити певн критерп, як1 можуть сприяти поширенню АЧС. Отже - як ризики слад врахувати:
Прикордонне розмщення обласп - на швноч1 Жи-томирська область межуе з Республшою Бшорусь. Хоча випадшв АЧС в Бшоруа офщшно зареестровано всього 2 в 2013 рощ, але занепокоення викликае той факт, що кра!ни, як1 межують з Бшоруаею, неблаго-получн щодо АЧС, 1 в них зареестровано значно бь льше випадк1в ще! хвороби. Це, з нашо! точки зору, виглядае шдозршо, 1 тут е два вар1анти: або в Бшоруа дшсно ефективно проводить заходи щодо л1кв1дащ! АЧС, або про нов1 випадки просто не повщомляють. Останнш вар1ант бшьш в1ропдний, якщо проанал1зу-
вати штернет-ресурси 1 подивитись карту-схему спа-лах1в АЧС в Захвднш £врош. Тому загрози можуть бути досить висок1. Офщшш джерела Бшорус повь домляють про проведену депопулящю дикого кабана. Так1 заходи своею чергою можуть спричинювати м1гращю диких свиней на територш Укра!ни.
Швтчна частина Житомирсько! обласп знахо-диться в л1совш м1сцевосп, що е природшм ареалом популяцп дикого кабана, який може бути переносни-ком АЧС. Особливе занепокоення викликае те, що на швноч1 Р1вненсько! обласп було зареестровано багато випадк1в АЧС, де також переважае люова м1сцевють. Отже, юнуе ризик занесення в1русу АЧС дикими кабанами з Р1вненсько! обласп в Житомирську.
Житомирська область межуе з областями, в яких ешзоотична обстановка щодо АЧС е значно напруже-шша. В Кшвсьшй обласп зареестровано 15 випадшв АЧС, у Вшницьшй - 9, в Хмельницьшй - 6, в Р1внен-ськш - 21.
Житомирська область займае центральне поло-ження, через Г! територш проходять багато авто- 1 зал1зничних шлях1в м1жнародного значення, як1 пря-мують до столищ УкраГни. Таким чином - область мае псн1 економ1чш зв'язки з шшими регюнами.
Якщо врахувати вс вищеперерахован ризики АЧС у Житомирсьшй обласп, то можна сказати, що в обласп контрольована ситуащя. Якщо в УкраМ - 323 спалахи АЧС (станом на 20.01.18), то у Житомирсьшй обласп - 4.
Ми проанал1зували сшввщношення загиблих свиней до загального погол1в'я в обласп (табл. 1).
Таблиця 1
Загальна чисельшсть погол1в'я хворих та загиблих свиней на територп Житомирсько! обласп*
№ п/п
2015 р., гол.
2016 р., гол.
2017 р., гол.
Загальна чисельшсть свиней
Зареестровано загиблих
Загальна чисельшсть свиней
Зареестровано загиблих в1д АЧС
Загальна чисельшсть свиней
Зареестровано загиблих в1д АЧС
Домашшх
Диких
Район
160600 _ 153900 25**
7148 1 3671 7*
Радомишль- *Радомишльський _ський_**Житомирський
118900 3930
3
Малинський
Протягом останшх трьох рошв загальна чисельшсть свинопогол1в'я у господарствах р1зних форм власносп Житомирсько! обласп динашчно зменшу-валася, що видно 1з таблиц 1. Так, у 2015 рощ загальна чисельшсть його становила 37,1%, у 2016 р. менше на 1,6% (а саме 35,5%). А у 2017 - ще зменшилася на 7,9% 1 становила 118900 гол. - 27,4% в1д загально! чисельносп погол1в'я за 3 роки, що тддано анал1зу.
Зменшення шлькосп свинопогол1в'я може бути пов'язано 1з вщсутшстю вщновлення !х чисельносп в 1ндив1дуальних присадибних господарствах 1 масовим забоем через шдтвердження д1агнозу на АЧС. Чисельшсть диких кабашв р1зко зменшилась у 2016 рощ, а саме на 3577 тварин, що склало 50% пор1вняно з по-передшм роком. Така тенденц1я щодо зменшення погол1в'я дикого кабана збереглася 1 у 2017 рощ та склала додатково ще 2%. Так, зпдно з1 статистичними даними Головного управлшня люового та мисливсь-
кого господарства в Житомирськш обласп, з 2006 по 2014 р1к чисельшсть дикого кабана динам1чно збшь-шувалась. Вважаемо, що такий процес був обумовле-ний наявшстю оптимальних умов юнування (наяв-шсть достатньо! кормово! бази) та введення обмежень щодо добування кабана у люомисливських господарствах (ЛМГ) регюну. Р1зке зменшення шлькосп диких свиней у ЛМГ Житомирсько! обласп зб1глося з шдт-вердженням перших випадшв захворювання на АЧС. Тому вважаемо, що р1зке зменшення шлькосп диких кабашв у 2016 рощ обумовлено !хньою загибеллю через захворювання на АЧС та проведенням масового вщстршу в етзоотичних вогнищах.
Анал1зуючи поширення АЧС в Житомирськш обласп за фактом реестраци неблагополучних пункпв 2015-2017 рр., можна припустити, що хвороба поши-рилась в Житомирську область з дикими свинями з1 схщного напрямку Ки!всько! област1 (випадки в Ра-
домишльському i Малинському районах). Щодо ви-падку в с. Рудня-Городище важко сказати - чи могли вплинути географiчнi чинники на виникнення спалаху хвороби.
Детальнiша iнформацiя про спалахи АЧС в Жито-мирськш областi подана в таблицi 2.
Даш таблиц 2 свiдчать, що серед 4 випадк1в АЧС, що були зареестрованi в Житомирськ1й обласп, 2 з них - серед диких тварин i 2 - серед свшських. В першому випадку було знайдено труп дикого порося-ти, в другому - 7 диких свиней вшом вщ 10 мiс. до 5 рошв.
Таблиця 2
Хронолопя спалах1в АЧС в Житомирськiй обласп
№ п/п № випадку в Украш Дата спалаху
1. 22 5.07.15
2. 59 6.02.16
3. 143 10.12.16
4. 265 9.10.17
Район
Локалiзацiя спалаху, населений пункт
Уражеш тварини
К-ть загиблих свиней
Радомишльський
Радомишльський
Житомирський Малииський
30 квартал Бшювського лiсиицтва, бшя с. Бшка
58 квартал Поташияиського люництва, на територп мисливського клубу ТОВ «КСК»
с. Рудня-Городище с. Головки (приватний сектор)
трупи дикi
трупи дикi
свiйськi свiйськi
1
25 3
7
У фермерському господарствi с. Рудня-Городище (Житомирський район) загинуло 25 з 480 свиней, найвiрогiднiшими причинами цього спалаху АЧС можна вважати завезення вiрусу з зараженими кормами ¡з господарств неблагополучних областей.
Лабораторно тдтверджено захворювання i заги-бель вiд АЧС трьох - з 12 тварин в приватному домо-господарсга с. Головки (Малинський район), як1, ймовiрно, заразились вiрусом вiд диких свиней, осш-льки населений пункт - в люистш мiсцевостi.
В усiх випадках спещалюти ветеринарно! медици-ни дiяли зпдно з ветеринарним законодавством, у т. ч. й «1нструкщею щодо профшактики та лiквiдацi! АЧС», тому завдяки ефективнiй роботi держпродспо-живслужби Житомирсько! областi та проведенню загальних i спецiальних ветеринарно- санiтарних заходiв у рiзних зонах було лiквiдовано АЧС та недо-пущено поширення збудника шфекци на iншi територп.
Висновки
До ризикiв занесення АЧС на територш Житомирсько! областi можна вщнести: природно-географiчнi особливостi Полюся, в т. ч. не контрольоваш мiграцi!' дикого кабана та сощально-економiчнi фактори ведення тваринництва.
Дотримання спецiалiстами ветеринарно! медицини ветеринарного законодавста Укра!ни i чiтке планування, органiзацiя та вчасне виконання загальних i спецiальних ветеринарно-санiтарних заходiв на неблагополучних територiях Житомирськiй областi щодо АЧС дозволило локалiзувати та не допустити поширення збудника iнфекцi!.
Перспективи подальших до^джень. В подаль-шому варто проводити аналiз ризик1в щодо занесення АЧС в Житомирську область i результати враховувати при розробцi плашв профiлактичних протиетзоотич-них заходiв.
References
African swine fever (2013). Aetiology Epidemiology Diagnosis Prevention and Control References. Retrieved from: https://www.oie.int/fileadmin/Home/eng/
Animal_Health_in_the_World/docs/pdf/Disease_cards/A FRICAN_SWINE_FEVER.pdf Afrykans'ka chuma svynej. Rezhym dostupu:
http://www.asf.vet.ua/index.php (in Ukrainian). Blome, S., Gabriel, C., Dietze, K., Breithaupt, A., & Beer, M. (2012). High Virulence of African Swine Fever Virus Caucasus Isolate in European Wild Boars of All Ages. Emerging Infectious Diseases, 18(4), 708. doi: 10.3201/eid1804.111813 Davies, K., Goatley L.C., Guinat, C., Netherton, C.L., Gubbins, S., Dixon, L.K., & Reis, A.L. (2015). Survival of African Swine Fever Virus in Excretions from Pigs Experimentally Infected with the Georgia 2007/1 Isolate. Transboundary and Emerging Diseases. 64(2), 425-431. doi: 10.1111/tbed.12381 De Carvalho Ferreira, H.C., Weesendorp, E., Quak, S., Stegeman, J.A., & Loeffen, W.L. (2013). Quantification of airborne African swine fever virus after experimental infection. Veterinary Microbiology. 165(3-4), 243-251. doi: 10.1016/j.vetmic.2013.03.007 Grebennikova, T.V., Zaberezhnyj, A. D., & Aliper, T.I. (2013). Diagnostika afrikanskoj chumy svinej v Rossijskoj Federacii. Voprosy virusologii. 51, 64-79. (in Russian).
Guinat, C., Gogin, A., Blome, S., Keil, G., Pollin, R., Pfeiffer, D.U., & Dixon, L. (2016). Transmission routes of African swine fever virus to domestic pigs: current knowledge and future research directions. Veterinary Record. 178, 262-267. doi: 10.1136/vr.103593 Instrukcija shhodo profilaktyky ta borot'by z afrykans'koju chumoju svynej, zatverdzhena Ministerstvom agrarnoi' polityky ta prodovol'stva Ukrai'ny 07.03.2017 № 111. Rezhym dostupu: http ://zakon2 .rada.gov.ua/laws/show/z0432-17 (in Ukrainian).
Novozhyc'ka, O.M., & Nevol'ko, V.A. (2012). Pryskoka Podal'sha ekspansija virusu afrykans'koi' chumy svynej: Zaporizhzhja, 2012 rik. Veterynarna medycyna Ukrai'ny. 10, 10-13 (in Ukrainian).
Romanishina, T.O., Behas, V.L., & Lakhman, A.R. (2017). Osoblyvosti epizootolohiyi ta patohenezu pry afrykanskiy chumi svyney. Problemy zooinzheneriyi ta veterynarnoyi medytsyny. Veterynarni nauky. 35(1), 193-197 (in Ukrainian).
Stegnij, B.T., Buzun, A.I., & Gorilovych, A.P. (2012). Naukovyj suprovid monitoryngu afrykans'koi' chumy svynej v Ukrai'ni. Veterynarna medycyna Ukrai'ny. 9, 20-25 (in Ukrainian). Stegnij, B.T., Buzun, A.I., & Martynenko, M.V. (2012). Ryzyky zanesennja afrykans'koi' chumy svynej v Ukrai'nu. Visnyk agrarnoi' nauky. 7, 37-42 (in Ukrainian).
