CC BY
53
Postojenko, V. O. (2005). Naukovi osnovy biotehnologii' ta vykorystannja apifitopreparativ veterynarnogo pryznachennja: dys. ... doktora s.-g. nauk: 03.00.20 / Postojenko Volodymyr Oleksijovych. - K., 338. (in Ukrainian). Chumachenko, V. E., Vysockij, A. M., Serdjuk, N. A., Chumachenko, V. V. (1990). Opredelenie estestvennoj rezistentnosti i obmena veshhestv u sel'skohozjajstvennyh zhivotnyh / K.: Urozhaj, 136. (in Russian). Zdanovich, S. N. (2009). Vlijanie tentorium pljus na estestvennuju rezistentnost' cypljat -
brojlerov / Veterinarija. 12, 52 - 53. (in Russian). Postojenko, V. O., Senchugova, N. A., Postojenko, O. M. (2004). Antymikrobni vlastyvosti apifitopreparativ u formi mazej / Mikrobiologichnyj zhurnal. 66, 6, 53 - 57. (in Ukrainian).
Стаття надшшла до редакцй 30.04.2016
УДК 636.09:616. 98:636.4
Прискока В. А., Неволько О. М., Сввдерський В. С., Сковпень В. М., Марущак Л. В.
Державный науково-дослгдний тститут з лабораторной диагностики та ветеринарно-сантарног експертизи, Украгна, Кигв
АФРИКАНСЬКА ЧУМА СВИНЕЙ: СЕЗОН 2015 РОКУ
Проведено аналгз етзоотичног ситуацИ у свгтг щодо африканськог чуми свиней за 2015рж. Встановлено, що вгрус АЧСуражав свиней на двох континентах: у Сврот (6 крагн) та Африц1 (6 крагн), але напружетсть етзоотичного процесу була вищою у Сврот. Етзоотгя характеризувалась ргзною ктьюстю вогнищ серед домаштх свиней i диких кабатв, що пов 'язано з рiзним ступенем бюзахисту у свинарських господарствах.
Оцтена роль диких кабатв у хвилеподiбному розповсюдженн африканськог чуми свиней.
Автори пропонують розрiзняти стащонарт (характерт для домаштх свиней) та рухливi (характерн для диких кабатв) вогнища тфекцп.
Враховуючи комплекс показниюв, автори зробили несприятливий прогноз щодо АЧС на 2016рж.
Ключов1 слова: африканська чума свиней, дик1 кабани, домашн свит, епiзоотiя, вогнище тфекцп, прогноз.
УДК 636.09:616. 98:636.4 Прискока В. А., Неволько О. М., Свидерский В. С., Сковпень В. М., Марущак Л. В.
Государственный научно-исследовательский институт по лабораторной диагностике и ветеринарно-санитарной экспертизы, Украина, Киев
АФРИКАНСКАЯ ЧУМА СВИНЕЙ: СЕЗОН 2015 ГОДА
В публикации проведен анализ эпизоотической ситуации в мире по африканской чуме свиней за 2015 год. Установлено, что вирус АЧС инфицировал свиней на двух континентах: Европе (6 стран), и Африке (6 стран), но напряженность эпизоотического процесса была более высокой в Европе. Эпизоотия характеризовалась разным количеством очагов среди домашних свиней и диких кабанов, что связано с разной степенью биозащиты в свиноводческих хозяйствах.
Оценена роль диких кабанов в волнообразном распространении африканской чумы свиней.
Авторы предлагают различать стационарные (характерне для домашних свиней) и подвижные (характерне для диких кабанов) очаги инфекции.
Учитывая комплекс показателей, авторы сделали неблагоприятный прогноз по АЧС на 2016 год.
Ключевые слова: африканская чума свиней, дикие кабаны, домашние свиньи, эпизоотия, очаг инфекции, прогноз.
128
UDC 636.09:616. 98:636.4
Pryskoka V. A., Nevolko O. M., Sviderskiy V. S., Skovpen V. M., Maruschak L. V.
State scientific and research institute of laboratory diagnostics and veterinary and sanitary
expertise, Ukraine, Kiev
AFRICAN SWINE FEVER: SEASON 2015
In publishing the analysis of the epizootic situation in the world on the African swine fever in 2015. The authors concluded that since 2007, when Georgia began his path virus African swine fever (ASF), it has been eight years, but convincing results in the fight with him not won. The virus has spread to the territory of the Russian Federation and other countries of the Caucasus region (Armenia, Nagorno-Karabakh, South Ossetia, Abkhazia, Azeybardzhan) infected wild boars and domestic pigs. Particularly tense situation arose in the Russian Federation (RF), which during this period outbreaks observed in 37 regions of the European part and the total number of foci reached 771. Moreover, by 2011 in the area formed the first endemic ASF area «South» and in 2012-2013 - the second endemic zone «North». The question of unification of these areas into a single « West of Russia». These areas consistently been infected domestic pigs or wild boars migrated patients in Ukraine (2012), Belarus (2013), Poland, Lithuania, Latvia, Estonia (2014).
It is believed that a significant contribution to the spread of African swine fever and other diseases belongs to wild boar. Noticed that mainly thanks to these animals ASF virus is spreading at a speed of about 300 km per year. Also contributing factors is a violation of veterinary-sanitary conditions for keeping and feeding pigs, rules, transportation and trade in animals and their products.
Considering that an effective vaccine against ASF has not been developed, there is a need to find effective measures that can stop the epizootic in terms of appearance endemic areas.
The objective of could organize retrospective data ASF in 2015, to identify patterns and trends spread of the disease in order to find an effective impact on epizootic.
For the analysis of the epizootic situation in ASF used methods of retrospective analysis, statistics OIE, information-analytical of the center "Rosselhoznadzor», ProMED, epizootic results of investigations carried out by employees SSRILDVSE. Diagnostic tests of samples of pathological material of pigs from Ukraine's farms performed by polymerase chain reaction.
Comparative purpose authors first examined the progress of African swine fever in 2014 and found that the outbreak of the disease occurred in Côte d'Ivoire, Latvia, Lithuania, Poland, Russia, Ukraine, Chad, and Estonia.
A similar situation occurred in 2015: ASF outbreaks were reported on two continents: Europe (6 countries) and Africa (6 countries). At identical amount of outbreaks of ASF at both continents still main events unfolding in Europe because the number of outbreaks on its territory was 1774, whereas in Africa - a total of 15.
Analyzing the data of Europe, points out that the most of ASF outbreaks diagnosed in Latvia (741), Estonia (677) and Lithuania (147), and much less - in Poland (83) Russia (83) and Ukraine (43).
The number of ASF outbreaks in different country was very different between outbreaks in domestic pigs and wild boars: a smaller number of ASF outbreaks detected among domestic pigs in Poland, Latvia, Estonia, Lithuania, but in Russia and Ukraine this indicator has been the opposite.
The authors propose to distinguish stationary (typical for domestic pigs) and active (typical for wild boars) outbreaks of infection.
The authors expressed unfavorable prognosis for ASF in 2016.
Key words: African swine fever, domestic pigs, epizootic, outbreaks, prognosis, wild
boars.
129
З 2007 року, коли у Грузи розпочав свш шлях вiрус африкансько! чуми свиней (АЧС), минуло вже 8 рошв, але переконливих успiхiв у боротьбi з ним не здобуто. Вiрус поширився на територiю Росшсько! Федеращ! (РФ) та iнших кра!н Кавказького регiону (Вiрменiя, Нагiрний Карабах, Швденна Осетiя, Абхазiя, Азейбарджан), уражаючи диких кабанiв та домашнiх свиней [1]. Особливо напружена ситуащя виникла у РФ, де за цей перюд спалахи захворювання спостерiгались у 37 репонах европейсько! частини, а загальна кшьшсть вогнищ досягла 771. Бшьше того, до 2011 року на щй територп сформувалася перша ендемiчна з АЧС зона «Швдень», а у 2012-2013 роках - друга ендемiчна зона «Пiвнiч». Ставиться питання про об'еднання вказаних зон у едину «Захiд РФ». З цих зон послiдовно були шфшоваш домашш свинi або мiгрували хворi дикi кабани в: Укра!ну (2012 р.), Бшорусь (2013 р.), Польщу, Литву, Латвда, Естонiю (2014 р.).
Вважають, що значний вклад у розповсюдження африкансько! чуми свиней, а також шших захворювань, належить диким кабанам [2, 3, 4]. Помiчено, що в основному завдяки цим тваринам вiрус АЧС розповсюджуеться зi швидкiстю близько 300 км за рш. Також сприяючими факторами е порушення ветеринарно-саштарних умов при утриманш та годiвлi свиней, правил транспортування та торгiвлi тваринами i продуктами !хньо! переробки.
Зважаючи на те, що ефективна вакцина проти АЧС не розроблена, виникае необхiднiсть пошуку дiевих заходiв, здатних зупинити епiзоотiю в умовах появи ендемiчних територiй.
Мета роботи - систематизувати ретроспективш даш з АЧС у 2015 рощ, виявити закономiрностi та тенденщ! розповсюдження захворювання з метою пошуку дiевого впливу на ешзоотто.
Матерiали i методи. Для аналiзу ешзоотично! ситуацл з АЧС у свт за 2015 р. використовували методи ретроспективного аналiзу [5], статистичних даних МЕБ, iнформацiйно-аналiтичного центру «Россельхознадзор», ProMED, результати епiзоотичних роз^дувань, здiйснених спiвробiтниками ДНД1ЛДВСЕ. Дiагностичнi до^дження зразшв патологiчного матерiалу вiд свиней з господарств Укра!ни проводили за допомогою полiмеразно! ланцюгово! реакцп [6].
Результати дослвджень та обговорення. Диспозищя з АЧС складалася таким чином. Було встановлено, що спалахи АЧС у 2014 р. рееструвалися на територiях захщно! (Кот Д'1вуар - 2 вогнища) та центрально! (Чад - 1 вогнище) Африки, на територiях Свропейського Союзу: у Латвп -167 вогнищ, Литвi - 47 вогнищ, Польщi -31 вогнище, Естонп - 7 вогнищ; на територп РФ -77 вогнищ та Украши - 16 вогнищ. Крiм того, острiв Сардинiя (Iталiя) та деяк кра!ни Африки вже тривалий час е ендемiчними територiями з АЧС. Що стосуеться Росп, то там вiдмiчалась тендендiя до розповсюдження шфекцн з зал^ченням в етзоотичний процес все нових територiй (Волгоградсько!, Московсько!, Кал^зько!, Тульсько!, Брянсько!, Ростовсько!, Смоленсько!, Белгородсько!, Тверсько!, Псковсько!, Новгородсько!, Курсько!, Оренбурсько!, Воронежсько! областей). Причому, дiагностовано 32 (41,6 %) вогнища серед домашшх свиней та 45 (58,4 %) - серед диких кабашв. Падiж серед домашнiх свиней складав 2647 особин (знищено 242019 особин), а серед диких кабашв -90 особин.
Для свинарства Укра!ни щ вогнища становили найбiльшу загрозу. Також зважали на тривожн1 повiдомлення ЗМ1 з Бiлорусi!, де у багатьох господарствах масово гинули свиш, але дiагноз на АЧС не був поставлений.
На територi! Укра!ни у 2014 рощ були виявлеш 4 (25 %) вогнища АЧС у домашшх свиней i 12 (75 %) - у диких кабашв. Щ вогнища розташовувались у Луганськш, Чернтвськш, Сумськ1й областях, якi межують з Росiею.
Характеризуючи епiзоотичну ситуащю щодо АЧС у 2015 рощ, ми враховували вогнища, як1 виникли не тальки у цьому рощ, а й там, що продовжувалися з попереднього року.
130
Першi поввдомлення про спалахи АЧС у 2015 рощ надiйшли на початку «чня з Польщi (02.01.2015 р.) та Латвп (05.01.2015 р.), i шльшсть !хня поспйно зростала у рiзних крашах.
Узагальненi данi про наявнють вогнищ у свiтi за перюд 2015 р. наведенi у табл. 1.
Результати дослщжень, поданi у табл. 1, свiдчать, що у 2015 р. вогнища АЧС були зареестроваш на двох континентах: у Сврош (6 кра!н) та Африщ (6 кра!н). При однаковiй кшькосп кра!н з вогнищами АЧС на обох континентах все ж основш поди розгорталися у Сврош, бо шльшсть вогнищ на И територп складала 1774, тодi як в Африщ - всього 15. Ще одшею особливiстю було те, що в Африщ клшчно проявлялося захворювання лише у домашнiх свиней. На територп Свропейських краш клiнiчний прояв АЧС i загибель виявляли як у домашшх, так i у диких свиней.
Аналiзуючи данi по крашах Свропи, вiдмiчаемо, що найбшьше вогнищ дiагностовано у Латвп (741), Естонп (677) та Литвi (147) i значно менше - у Полыщ (83), Росп (83) та Украгт (43).
Таблиця 1
Кiлькiсть вогнищ АЧС в свiтi у 2015 рощ_
Континент Краша Кiлькiсть вогнищ АЧС у 2015 рощ
Всього Серед домашшх свиней Серед диких кабан1в
Свропа Латв1я 741 10 (1,3%) 731 (98,7 %)
Естонiя 677 18 (2,7%) 659 (97,3 %)
Польща 83 3 (3,6 %) 80 (96,4 %)
Литва 147 13 (8,8%) 134 (91,2 %)
Роия 83 45 (54,2 %) 38 (45,8 %)
Укра1на 43 35 (81,4 %) 8 (18,6 %)
Африка Кот-д'1вуар 2 2 (100 %)
Зiмбабве 8 8 (100 %)
Чад 1 1 (100 %)
Нiгерiя 1 1 (100 %)
Кабо-Верде 2 2 (100 %)
Кен1я 1 1 (100 %)
Але за сшввщношенням вогнищ серед домашшх свиней i диких кабашв краши дуже вiдрiзнялись, 1х можна роздiлити на двi групи:
1) з низькою кiлькiстю вогнищ серед домашнiх свиней (вщ 3 до 18) та великою кшьшстю (вiд 731 до 80) - серед диких кабатв (Польща, Латвiя, Литва, Естонiя);
2) з великою кшьшстю серед домашшх свиней (45-35) та низькою кшьшстю (838) - серед диких кабашв (Роая, Украша).
Вважаемо, що такий розподiл обумовлений дешлькома причинами.
У крашах першо! групи бшьшють домашнiх свиней утримуеться в господарствах з достатньо високим рiвнем бюзахисту, а порiвняно невелика чисельнiсть 1хшх популяцil (до 1 млн особин у кожнш краlнi) дозволяе придшяти бiльшу увагу проведенню ветеринарно-санiтарних заходiв (контроль за перемiщенням тварин, продуктами 1хнього виробництва, ринками продажу поросят, наявнютю облiку поголiв'я в особистих п1дсобних господарствах, згодовуванням харчових вiдходiв, утилiзацiею патологiчного матерiалу та шфшовано! продукцil тощо).
У кра1нах друго! групи значна кiлькiсть свинарських господарств мае недостатнш рiвень бiозахисту (iнодi - повна його вiдсутнiсть). Велика чисельнють популяцil свиней (в Укра!ш - бiльше 8 млн особин, у Росп - понад 17 млн особин) при вщсутносп цшюно1 програми лiквiдацil захворювання, неукомплектованостi служб, недостатньому фiнансуваннi ускладнюе контроль вказаних вище пунктiв i сприяе поширенню вiрусу на домашнiх свинях. Збшьшення осередкiв захворювання серед домашнiх свиней у 2015 р. порiвняно з 2014 р. також свiдчить про проникнення вiрусу в зони, де мютяться переважно господарства з недостатшм бiозахистом.
131
Для шюстрацл вище зазначених положень наводимо деяк показники бюбезпеки свинарських господарств в Укра!ш (табл. 2). Подаш результати (табл. 2) показують, що iз обстежених 2784 свинарських господарств ввдсутш: повна огорожа - у 678, стащонарний бар'ер - у 1901, пристосований бар'ер - у 949, санпропускник - у 2125, карантинш примщення - у 1061 господарств^ У 1569 господарствах працiвники утримували свиней в особистому користуваннi. Кожен iз цих показнишв може стати причиною заносу вiрусу АЧС на свиноферму.
Таблиця 2
Показники бшбезпеки свинарських господарств Укра'ни _
Наявнiсть показника Повна огорожа Стацiонарний дезбар'ер Пристосований дезбар'ер Санпропускник Утримання працшниками свиней в особистих господарствах Карантинш примщення
Так 2106 883 1835 659 1215 1723
Ш 678 1901 949 2125 1569 1061
Всього 2784 2784 2784 2784 2784 2784
У розповсюдженш АЧС у 2015 р. на територп кра!н Свропи певна роль належить диким кабанам. Аналiз показуе, що мiграцiйнi процеси цих тварин спрямоваш на швшчний захвд iз тендендiею до подальшого залучення нових територiй. Причому потрiбно розрiзняти диких кабашв, як мiгрують з Росн та Бiлорусi!, а е потенщйними носiями вiрусу АЧС, а також тих, що перебувають на територп Укра!ни, Литви, Латвп, Естонп, Польщi. 1хш контакти (безпосередш чи опосередковаш) призводять до перезараження i створюють хвилеподiбне розповсюдження iнфекцi!. За даними ФАО, чисельшсть диких кабашв на територi! континентально! Свропи досягае 4,5 млн особин. Висока щшьнють поголiв'я цих тварин ускладнюе боротьбу з АЧС i може стати основним фактором, що сприятиме подальшому розповсюдженню вiрусу в кра!нах Центрально! та Захвдно! Свропи.
Епiзоотiя африкансько! чуми свиней у 2015 р. дозволила виявити ще деяк властивост вогнищ iнфекцi!.
Насамперед це стосуеться кшькост свиней у вогнищi. У випадку з дикими кабанами ця кшьшсть коливалась вiд 1 до 22 особин, а у домашшх свиней - ввд 1 до 302 особин. За таких обставин рiвень накопичення вiрусу на ввдповвднш територi! був вищим у домашшх свиней, тодi як небезпека широкого розповсюдження збудника була характерною для диких кабашв.
Виходячи з цього, вважаемо, що потрiбно розрiзняти вогнища iнфекцi! стацiонарнi (що характерно для домашшх свиней), та вогнища шфекцп рухливi (що характерно для диких кабашв). Рiзниця мiж ними величезна i полягае в тому, що у стащонарному вогнищi вiрус оаменяе обмежену територiю (свиноферму, хлiв тощо), тодi як рухливi вогнища шфекцп охоплюють необмежену територiю (внаслiдок постойного руху iнфiкованих диких кабанiв).
За 2014-2015 рр. в Укра!ш ввдпрацьовано процедури вiдбору, доставки, дослiдження патолопчного матерiалу, в результат чого постановка дiагнозу вiдбуваеться у термiни 18-20 годин, а винесення рiшення ДНПК i запровадження карантину - через 1-3 доби.
Також за цей перюд велика увага була придшена шформуванню спецiалiстiв та населения про етзоотичну ситуацiю, чому сприяли випуски iнформацiйних щотижневик1в та щомiсячникiв з розрахунками ступеня ризику та прогнозу, проведення семiнарiв, конферендiй.
Значний стутнь ризику i несприятливий прогноз щодо АЧС для Укра!ни були констатоваш у 36 щотижневиках упродовж всього 2015 р. Подальшi подi! тдтвердили цi передбачення: спалахи захворювання виникли у Ки!вськ1й, Чернiгiвськiй, Рiвненськiй, Житомирськш, Сумськ1й, Полтавськ1й, Одеськiй, Микола!вськiй, Черкаськш областях.
132
ШдсумковП спалахи АЧС у 2015 р. ввдбулися у Росп (25.12.2015 р.), Естонп (28.12.2015 р.), Латвп (29.12.2015 р.), Украгт (30.12.2015 р.).
Проведений аналiз перебiгy АЧС у CBiii з урахуванням комплексу показнишв (наявнicть свиней, !хня щiльнicть, бiозахиcт господарств, кшьшсть та щiльнicть вогнищ, iнфiкованicть диких кабашв, захворюванпсть, превалентнicть, смертнпсть, ввдстань вiд вогнищ до чутливих тварин, економiчнi зв'язки, рух поголiв'я, несанкцюноваш ринки, стан ветеринарно! служби, фшансове забезпечення заходiв) дозволив зробити несприятливий прогноз щодо цього захворювання на 2016 рш. Висновки та перспективи подальших дослiджень.
1. Африканську чуму свиней у 2015 р. було дiагноcтовано у Сврош (6 кра!н) та Африцп (6 кра!н), але напруженпсть епiзоотичного процесу була вищою у кра!нах Свропи.
2. У ПольщП, Латвп, Литвi, Естонп виявлено меншу кiлькicть вогнищ серед домашнх свиней порПвняно з дикими кабанами. В Росп, Украпп цей показник мав протилежну cпрямованicть.
3. Для боротьби з АЧС при ввдсутносп вакцини необхiдно пiдвищyвати рiвень бюбезпеки свиногосподарств з одночасним зменшенням популяци диких кабанiв;
4. Перспективними напрямками подальших доcлiджень з АЧС е вивчення мпраци диких кабанiв та закономiрноcтей епiзоотичного процесу.
Л1тература
1. Прискока В. А. Африканська чума свиней: еволюцПя та експанспя / В. А. Прискока, В. М. Горжеев, В. О. Загребельний. - Ки!в. - 2012. - 166 с.
2. Неволько О. М. Роль дикого кабана в ешзоотологп африкансько! чуми свиней в Укра!ш / О. М. Неволько // Ветеринарна медицина Укра!ни. - 2015. - № 1. - с. 13-16.
3. Макаров В. В. Дикий европейский кабан. Ветеринарная биология и эпизоотология / Макаров В. В., О. И. Сухарев, А. А. Коломыцев, О. Б. Литвинов // Ветеринария. - 2010. -№7. - с. 28-31.
4. Ситюк М. П. Ешзоотолопчний мониторинг поширених вПрусних хвороб свиней у популяци диких кабашв на територи Укра!ни / М. П. Ситюк. - К.: Аграрна наука, 2014. -135 с.
5. Петрова О. Н. Методические указания по ретроспективному анализу эпизоотической ситуации / О. Н. Петрова, Н. С. Бардина, Е. Е. Ерастова. - Владимир: ФГУ «ВНИИЗЖ». - 2011. - 56 с.
6. Методичш рекомендацп щодо виявлення ДНК вПрусу африкансько! чуми свиней за допомогою полПмеразно! ланцюгово! реакцп [Неволько О. М, Прискока В. А., Сапачова М. А., Марущак Л. В. та ш.]. - К., ДНД1ЛДВСЕ, 2012. - 24 с.
References
Pryskoka, V. A., Horzheiev, V. M., Zahrebelnyi, V. O. (2012). Afrykanska chuma svynei:
evoliutsiia ta ekspansiia. - Kyiv. - 166. (in Ukrainian). Nevolko, O. M. (2015). Rol dykoho kabana v epizootolohii afrykanskoi chumy svynei v Ukraini /
Veterynarna medytsyna Ukrainy. 1, 13-16. (in Ukrainian). Makarov, V. V., Suharev, O. I., Kolomyitsev, A. A., Litvinov, O. B. (2010). Dikiy evropeyskiy
kaban. Veterinarnaya biologiya i epizootologiya / Veterinariya. 7, 28-31. (in Ukrainian). Sytiuk, M. P. (2014). Epizootolohichnyi monitorynh poshyrenykh virusnykh khvorob svynei u
populiatsii dykvkh kabaniv na tervtorii Ukrainy. - K.: Ahrarna nauka, 135. (in Ukrainian). Petrova, O. N. (2011). Metodicheskie ukazaniya po retrospektivnomu analizu epizooticheskoy situatsii / O. N. Petrova, N. S. Bardina, E. E. Erastova. - Vladimir: FGU «VNIIZZh». 56 s. (in Russian).
Nevolko, O. M. (2012). Metodychni rekomendatsii shchodo vyiavlennia DNK virusu afrykanskoi chumy svynei za dopomohoiu polimeraznoi lantsiuhovoi reaktsii [Nevolko O. M, Pryskoka V. A., Sapachova M. A., Marushchak L. V. ta in.]. - K., DNDILDVSE, 24. (in Ukrainian).
Стаття надшшла доредакцп 1.04.2016
133
