Ризик і предиктори розвитку артеріальної гіпертензії у хворих на системну склеродермію Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

КЛ1Н1ЧН1 ДОСЛ1ДЖЕННЯ 1 _ АРТЕРИАЛЬНАЯ I

CLINICIAL RESEARCHES ■ " ГИПЕРТЕНЗИЯ

УДК 615.5-004-037:458.21 DOI: 10.22141/2224-1485.3.53.2017.106849

Курята О.В.1, Лисунець Т.К.2, Семенов В.В.1

1ДЗ «Днпропетровська медична академ'я МОЗ Украни», м. Днпро, Украина 2 КЗ «Днпропетровська обласна l<лiнiчна лкарня iM. Мечникова», м. Днпро, Украина

Ризик i предиктори розвитку opTepi^bHOï ппертензп у хворих на системну склеродерма

Резюме. Актуальтсть. Пащенти 1з запальними захворюваннями суглобiв (ЗЗС), до яких можна за-рахувати системну склеродермт (ССД), мають тдвищений ризик кардоваскулярних (КВ) усклад-нень nорiвняно 1з загальною популящею. Артерiальна гiпертензiя (АГ) е потужним фактором, що тддаеться модифжаци та впливае на КВ-ризики у пацiентiв 1з ЗЗС. Мета. Дослдитиризик i предиктори розвитку АГ у хворих на ССД. Матерiали та методи. Ми провели 5-рiчне проспективне спостереження за 73 пащентами, я^ перебували у регюнальному регiстрi. Дослдження ризику розвитку АГ проводилося за допомогою процедури Каплана — Мейера. Обчислення впливу предикторiв на ризик розвитку АГпроводилося за допомогою регреси Кокса. Результати. П'ятирiчний ризик розвитку АГпри ССД становить 20,3 %. Ризик розвитку АГ через 1, 3 та 5 рошв — 18,2, 25,0 та 19,4 % вiдповiдно. Отримано показники впливу початкових клшко-лабораторних показни^в на ризик розвитку АГ вдношення ризи^в): вк > 45ро^в — 2,04, дифузна склеродермiя — 0,65, синдром Рей-но — 1,17, набряк кистей — 1,74, артрит — 0,99, пневмофiброз — 1,84, анемiя — 0,78, швидксть о^дання еритроцитiв (ШОЕ) > 25 мм/год — 1,68, С-реактивний протеш (СРП) > 5 мг/л — 1,52, ревматогдний фактор (РФ) > 14 МО/мл — 1,48, протеiнурiя — 1,09. Висновки. П'ятирiчний ризик розвитку АГ при ССД становить 20,3 %. Найбльший вплив на ризик розвитку АГ при ССД показали: вк > 45 ротв, наявтсть набряку кистей, пневмофiброзу, ШОЕ > 25 мм/год, СРП > 5 мг/л, РФ > 14 МО/мл. Упацiентiв, я^ мали АГ у дебютi ССД, у п'ятирiчнiй перспективi можна очжува-ти збльшення зустрiчальностi протетури та зниження швидкостi клубочковоi фыьтраци. Ключов1 слова: системна склеродермiя; артерiальна гiпертензiя; протеiнурiя

Актуальтсть

Системна склеродермiя (ССД) — системне за-хворювання сполучно! тканини невщомо! етюлоги i3 широким спектром клшчних проявiв. Пащенти i3 запальними захворюваннями суглобiв, до яких можна вщнести ССД, мають пщвищений ризик кардюваскулярних (КВ) ускладнень порiвняно iз загальною популящею [1]. Серед причин смерп, не пов'язаних iз ССД, КВ-ускладнення (зокрема, сер-цева недостатшсть) посщають друге мюце [2, 3].

Ощнка КВ-ризиюв проводиться з використан-ням таких шкал, як Фремшгемська або SCORE. Проте в низщ дослщжень була продемонстрована

неточшсть прогнозу цих шкал для пащенпв iз рев-мато!дним артритом (РА) [4, 5]. Можливо, рiвень запалення та застосування протизапальних засобiв впливають на показники, за допомогою яких ощ-нюють КВ-ризик у загальнш популяци [1]. Робоча група EULAR у 2016 р. розробила рекомендацп з ве-дення КВ-ризиюв для пащенпв iз РА [1], але для пащенпв iз ССД таю дослщження ще не проводились.

Артерiальна гiпертензiя (АГ) е потужним фактором, що впливае на КВ-ризики, який пщдаеться модифжаци [6—8] та вщносно просто дiагностуеть-ся. Як i у випадку з РА, при ССД спостериаеться тдвищений рiвень запально! активность Зважаючи на

© «Артерiальна riпертензiя», 2017 © «Hypertension», 2017

© Видавець Заславський О.Ю., 2017 © Publisher Zaslavsky O.Yu., 2017

Для кореспонденцп': Курята Олександр В^торович, доктор медичних наук, професор кафедри внутршньо!' медицини 2, ДЗ «Дшпропетров-ська медична академiя МОЗ Укра'ши», вул. Вернадського, 9, м. Дшпро, 49044, Укра'ша; факс: +380567135334; e-mail: [email protected]; контак-тний телефон: +380567569529.

For correspondence: Olexandr Kuryata, MD, Professor at the Department of internal medicine 2, State Institution "Dnipropetrovsk medical academy of Ministry of Health of Ukraine", Vernadsky st., 9, Dnipro, 49044, Ukraine; fax: +380567135334; e-mail: [email protected]; phone: +380567569529.

це, використовуються препарати, що впливають на серцево-судинну систему (нестерощш протизапаль-Hi, цитостатичнi препарати та глюкокортикостероь ди). Це ускладнюе застосування загальноприйнятих алгоритмiв ведення АГ у данш групi пацieнтiв. Ви-явлення факторiв, що передують появi АГ у пащен-тiв, дозволить прояснити мехашзми ii розвитку та впливати на КВ-ризики (вживати профiлактичних заходiв щодо ii розвитку). Виявлення клтчних про-явiв ССД, пов'язаних з АГ на початку захворюван-ня, дозволить обГрунтувати доцiльнiсть додаткових дiагностичних процедур.

АГ як прояв ССД залишаеться маловивченим синдромом. АГ зусщчаеться у 20 % пацiентiв iз ССД на початку захворювання та рщко зустрiчаеться при дифузнiй ктшчшй формi [9, 10]. Проте для визначен-ня прогнозу розвитку АГ i впровадження ефективних профшактичних заходав цих даних недостатньо.

Мета роботи: дослщити ризик i предиктори розвитку АГ у хворих на ССД.

Матерiали та методи

Проведено проспективне дослщження у 163 хворих на ССД (7 чоловтв i 156 жшок) вiком 17—71 рiк, яю перебувають у локальному регiстрi. Серед-нiй вiк (M ± m) пацiентiв становив 45,00 ± 0,84 року (даш, зареестрованi на початку спостереження). Максимальний термiн спостереження — 21 рж. Усi пацiенти в нашому дослiдженнi вiдповiдали крите-рiям ACR (1980; 2013) ACR/EULAR Classification Criteria for Scleroderma [11, 12] та отримували ме-дичну допомогу вiдповiдно до Клiнiчного протоколу надання медично! допомоги хворим iз системною склеродермiею [13]. В одного пащента розвинувся хронiчний лiмфолейкоз.

Критерп включення:

— вiк пацiентiв вщ 18 до 75 рокiв;

— верифжований дiагноз ССД;

— шформована згода пацiента на збiр та оброб-ку даних.

Критерп виключення:

— гостре ураження нирок;

— протеiнурiя > 3 г/добу;

— гострий коронарний синдром;

— хрошчна серцева недостатнють IV функцю-нального класу (NYHA);

— АГ III ступеня, що не контролювалася меди-каментозно;

— некомпенсований цукровий дiабет;

— iндекс маси тша < 18,5 кг/м2;

Рисунок 1. Дизайн досл'1дження

— термшальна стадiя xpoHi4Hoï нирковох не-достатностi (швидюсть клубочковоХ фiльтрацiï (ШКФ) < 15 мл/хв).

1з pericTpy були вщбраш 73 пацieнти (3 чоловь ки та 70 жшок) вжом вщ 20 до 71 року, i3 середнiм вiком на початку спостереження 45,0 ±1,0 року, яю найбшьш регулярно проходили обстеження та вщповщали критерiям включення й виключення з дослщження. Пацieнти були розподiленi на три групи: група 1 — пащенти, яю мали АГ на момент дiагностики ССД; група 2 — пащенти, в кого АГ не визначалась на момент дiагностики ССД. Пащенти з групи 2, в яких протягом 5 роюв спостереження розвинулась АГ (схильш до АГ), були зараховаш до групи 2А, а в яких не розвинулась (не схильш до АГ) — до групи 2В.

Не вс пащенти в нашому дослщженш з'явилися на повторний огляд через 5 роюв. Зв'язок iз 12 патентами був втрачений через 1 рж, гз 19 патентами — через 3 роки (рис. 1). Щ данi були враховаш при проведеннi аналiзy Каплана — Мейера. При обчисленнi вщношення ризикiв (ВР) у регресiйнiй моделi Кокса цi данi враховувалися автоматично.

Наявшсть АГ було верифiковано за допомогою класифiкацiï, що прийнята в Украш й рекомендована для застосування у практищ [14]. Шдльний набряк кистей дiагностyвався на пiдставi критерiïв ACR (1980; 2013) ACR/EULAR Classification Criteria for Scleroderma [11, 12]. Артрит визначався як наявшсть припухання, почервоншня та болючост у суглобах (одному або кшькох). Наявшсть пневмо-фiброзy визначали за допомогою рентгенографИ або комп'ютерноï томографИ органiв грудно! порожни-ни. Синдром Рейно визначався клтчно (розвиток блщосп шкiрних покривiв iз подальшим щанозом i гiперемiею пщ впливом холоду або емоцшного стре-су) та за допомогою капшяроскопИ нiгтьового ложа

КритерИ дiагностики анемИ: рiвень гемоглобшу у чоловiкiв — 129 г/л i нижче; рiвень гемоглобiнy у жшок — 119 г/л iа нижче. Для клiнiчноï оцiнки функцИ нирок визначали рiвень креатинiнy в сиро-ватцi кровi за допомогою колориметричних методiв iз подальшим обчисленням ШКФ i наявнiсть про-тешурИ тyрбiдиметричним методом. Протеïнyрiя дiагностyвалася при екскрецИ бiлка з сечею понад 0,3 г/добу та менше 3 г/добу [15]. Для виключення сечокам'яноï хвороби проводилося ультразвукове дослщження нирок. ШКФ обчислювали за формулою GFR (Glomerular Filtration Rate)-EPI [16]. Для вивчення впливу вiкy на початку дослщження на ризик розвитку АГ ми вибрали вж 45 роюв як точку розподiлy пащенпв на групи. Визначення показни-юв С-реактивного протешу (СРП) та ревматоидного фактора проводили за стандартною методикою.

Данi обробляли за допомогою комп'ютерноï технiки, використовуючи програмне забезпечення Microsoft Excel та SPSS. Порiвняння середшх здш-снювали за критерiем Стьюдента та однофакторним дисперсiйним аналiзом ANOVA. Ризик розвитку

18

AprepianbHa гшертенз1я, p-ISSN 2224-1485, e-ISSN 2307-1095

№ 3 (53), 2017

обчислювався згiдно з процедурою Каплана — Мей-ера. ВР розраховували за допомогою регресп Кокса. Критичний рiвень р при перевiрцi статистичних п-потез вважали рiвним 0,05.

Результати

КлЫчш характеристики патент 'з ССД на початку дос^дження

У нашому дослщженш середнiй вж пацiентiв на початку захворювання становив 45,0 ± 1,0 року. Найбгльш поширеними симптомами на початку захворювання були синдром Рейно та артрит (табл. 1).

Аналз ризику та предиктор'в розвитку АГ у хворих на ССД протягом 5 роюв

Ризик розвитку АГ для вае'1 вибiрки пащенпв нашого дослщження становив 20 %. Результати ана-лiзу Каплана — Мейера подаш на рис. 2 i 3.

Ризик розвитку АГ через 1, 3 та 5 роюв спосте-реження становив 18,2, 25,0 та 19,4 % вщповщно. Зi збгльшенням термiну захворювання ризик розвитку АГ змшювався несуттево. Можна говорити про вщ-сутнiсть критичного термiну розвитку АГ у хворих на ССД.

Ми провели дослщження впливу початкових клшжо-лабораторних показникiв на ризик розвитку АГ у пащенпв iз ССД протягом 5 рокiв за допомогою ушварiативноi регресшно^ моделi Кокса. Результати аналiзу наведенi у табл. 2.

Таблиця 1. Загальна кл'ш'чна характеристика пащенлв iз ССД на початку досл'1дження

Характеристика п (%)

В1к < 45 рок1в 36 (49)

> 45 рок1в 40 (51)

Форма Дифузна 52 (71)

Л1м1тована 21 (29)

Синдром Рейно 62/67 (93)

Набряк кистей 43 (59)

Артрит 63 (86)

Пневмоф1броз 17 (23)

Артер1альна ппертенз1я 14 (19)

Анем1я 11/71 (15)

Лейкоцитоз > 9 • 109 8/71 (11)

ШОЕ > 25 мм/год 12/68 (18)

СРП > 5 мг/л 32/67 (48)

РФ > 14 МО/мл 6/53 (11)

ПротеТнур1я 19/67 (28)

Рисунок 2. Крива Каплана — Мейера для дiагностики розвитку АГ у хворих на ССД протягом 5 роюв

100 90 80 « 70 5 60 ¡Е 50 а 40 я 30 с 20 10 0

%

81,80 75,00 80,60

1 р1к 3 роки 5 рок1в

Термш спостереження

Рисунок 3. Поширенсть АГ у па^ен^в '¡з ССД залежно вд термну спостереження

Таблиця 2. Результати обчислення ризику розвитку АГ протягом 5 роюв залежно вд клЫко-лабораторних показниюв за допомогою регресП' Кокса

Примтка (тут I в табл. 2): ШОЕ — швидюсть ос 'щання еритроцилв; СРП — С-реактивний протеУн; РФ — ревматоУдний фактор.

Предиктор Вщношення ризимв Довiрчий штервал Р

Вк > 45 рок1в 2,04 0,79-5,26 0,14

Дифузна склеродерм1я 0,65 0,27-1,56 0,33

Синдром Рейно 1,17 0,27-5,07 0,83

Набряк кистей 1,74 0,67-4,34 0,23

Артрит 0,99 0,29-3,39 0,99

Пневмоф1броз 1,84 0,76-4,46 0,17

Анем1я 0,78 0,32-1,94 0,60

ШОЕ > 25 мм/год 1,68 0,61-4,63 0,31

СРП > 5 мг/л 1,52 0,61-3,79 0,37

РФ > 14 МО/мл 1,48 0,33-6,71 0,61

ПротеТнурт 1,09 0,42-2,85 0,85

У пaцieнтiв, якi мали вж > 45 рокiв, набряк кистей, пневмофiброз, вщзначався вищий ризик розвитку АГ протягом 5 роюв. З усiх обраних для дослщження предикторiв вiк > 45 роюв показав найсильнiший i найбшьш достовiрний вплив. Вияв-лено, що на ризик розвитку АГ впливали пщвищеш показники активностi запального процесу (ШОЕ, СРП, РФ), але не артрит. Майже нейтральний вплив на ризик розвитку АГ мала наявнють дифуз-но! форми ССД, синдрому Рейно, артриту та анеми на початку захворювання.

Додатково провели порiвняння клтчних характеристик пацieнтiв iз ССД залежно вщ наявностi АГ на початку захворювання. Результати подаш у табл. 3.

Наприкшщ термiну спостереження у початково гiпертензивних пацieнтiв спостерпалося збшьшення частоти виявлення протешури та зниження ШКФ.

Обговорення

Середнiй вж пацieнтiв у нашому регiстрi мало вг^знявся вщ поданого у репстрах кра!н бвропей-ського Союзу. Нашi данi е порiвнянними з даними репстру EULAR i нiмецького репстру; середнiй вiк пацiентiв на початку захворювання в юпансько-му репсщ був вищим. Спостерiгалися вiдмiнностi у початкових клшжо-лабораторних показниках: у

нашому регiстрi в пацiентiв частiше дiагностували дифузну форму на початку захворювання, часпше спостерiгались прояви артриту та протешури, н1ж у пацiентiв в европейських регiстрах [9, 10, 17]. Такий феномен можна пояснити рiзним етнiчним складом населення Схщно! та Захвдно! бвропи або бiльш ран-ньою дiагностикою ССД у кра!нах Захщно! бвропи.

У попереднiй робот ми виявили вiдсутнiсть асо-щаци м1ж АГ i протеlнурiею [18], що ставить пад сум-шв думку про суто нирковий генез АГ при ССД [19].

Вважаеться, що протешурiя е як маркером ура-ження судин [20], так i класичним показником ура-ження клубочкового апарату нирок, у тому чи^ при ССД [21]. Проте, появу протешури можна пояснити не тшьки тдвищеною клубочковою про-никнiстю, а й пiдвищеною продукщею антитш i гострофазових протешв при активному запальному процесь Буручи до уваги вагомий i вiрогiдний вплив протешури на смертшсть при ССД [22], можна при-пустити зв'язок м1ж нею та ускладненнями ССД, що лщирують за причинами смерт — серцевими та ле-геневими ускладненнями [23, 24]. Завдяки рутинному призначенню iнгiбiторiв ангiотензинперетворю-ючого ферменту при ССД вдаеться контролювати ураження нирок [23] та запобiгати розвитку ренопа-ренхiматозноI АГ.

Таблиця 3. Кп'ш'ко-пабораторна характеристика хворих на ССД по групах на початку досмдження та через 5 роюв

Показник Група 1 Група 2А Група 2 В

Середшй вк (М ± т), роки 50,8 ± 1,9 46,7 ± 1,1 40,9 ± 1,3

Всього п (%)

14 (19) 12 (16) 47 (65)

Час спостереження На початку Через 5 ромв На початку Через 5 ромв На початку Через 5 ромв

Форма СС 9 (64) 10 (71) 8 (67) 11 (92) 35 (74) 38 (81)

ССл 5 (36) 4 (29) 4 (33) 1 (8) 12 (26) 6 (13)

СС.РА - - - - - 2 (4)

СС.ДМ - - - - - 1 (2)

Синдром Рейно 14 (100) 9/9 (100) 9/11 (82) 8/8 (100) 39/42 (93) 41/42 (98)

Набряк кистей 10 (71) 12 (86) 8 (67) 11 (92) 25 (53) 41 (87)

Артрит 13 (93) 14 (100) 10 (83) 11 (92) 40 (85) 46 (98)

Пневмофiброз 6 (43) 6 (43) 4 (33) 6 (50) 7 (15) 16 (34)

Анемiя 2 (14) - 3 (25) - 6/45 (13) -

ШОЕ > 25 мм/год 2/12 (17) - 3 (25) - 7/44 (16) -

СРП > 5 мг/л 7/12 (58) - 6/11 (55) - 19/44 (43) -

РФ > 14 МО/мл 2/9 (22) - 1/7 (14) - 3/37 (8) -

ПротеTнурiя 4/13 (31) 7/13 (54) 2/11 (18) 3 (30) 13/43 (30) 25 (56)

Середня ШКФ (М ± т), мл/хв 101,3 ± 9,8 89,1 ± 3,1 94,3 ± 1,8 92,2 ± 1,8 105,1 ± 2,2 103,8 ± 1,6

Примтки: СС — дифузна скперодерм'я, ССл — тм'пована скперодерм'я, РА — ревматоУдний артрит, ДМ — дерматом'юзит, ШОЕ — швидксть осдання еритроцилв, СРП — С-реактивний протеУн, РФ — ревмато'щний фактор, ШКФ — швидксть кпубочковоУ ф'шьтрацщ р < 0,05 — для ШКФ на початку досмдження: група 2 х група 3; для ШКФ через 5 роюв (група 1 х група 2; група 1 х група 3); р < 0,001 — для ШКФ на початку до-стдження (група 1 х група 2); вк (м!.ж трьома групами, за даними ана^зу АЫОУА).

20

Артер1альна гшертенз1я, р-^и 2224-1485, е-^и 2307-1095

№ 3 (53), 2017

Вiдсутнiсть зв'язку м1ж АГ i дифузною формою ССД у нашому дослiдженнi не суперечить результатам аналiзу незалежних предикгорiв проявiв захворювання у регiстрi EULAR — предиктором розвитку АГ, за 1хшми даними, була вщсутшсть антитгл до ДНК-топоiзомерази I (Scl-70) [10]. Вiдомо, що Scl-70 асоцшоваш з дифузною формою ССД.

1з наведених вище даних можна висловитись про гетерогенний характер АГ при ССД. 1стотний вплив збшьшення в1ку на ризик розвитку АГ може частково свщчити на користь ïï есенцiальноï приро-ди. Дебют ССД у старшому вщ1 (понад 65 роюв) е предиктором гiршоï виживаност [2, 25]. Асощацш з показниками запальноï активностi може вказувати на судинний мехашзм розвитку АГ (розвиток 1мун-ного запалення у стшках судин iз подальшим розви-тком фiброзу та збiльшенням жорсткостi судинноï стiнки) [26]. У продовження ще'1 думки — потребуе вивчення роль тривалого застосування протиревма-тичних засобiв, що, певною мiрою, обумовлюе об-меження наведеного нами дослiдження.

Висновки

1. Факторами прогнозу розвитку артерiальноï гшертензИ у хворих на ССД встановленк вiк > 45 роюв, набряк кистей, пневмофiброз, пiдвищення показниюв активностi запального процесу (ШОЕ, СРП, РФ) на початку захворювання.

2. Прогнозований ризик розвитку АГ при ССД протягом 5 роюв становив 20,3 %, та мехашзм ïï розвитку, ймовiрно, мае гетерогенний характер.

3. У пащенпв, яю мали АГ у дебют ССД, у п'ятирiчнiй перспективi очiкуеться збгльшення час-тоти виявлення протешурИ та попршення функцïï нирок (за показником ШКФ).

Конфлiкт ÏHTepecÏB. Автори заявляють про вщ-сутн1сть конфл!кту iнтересiв при п1дготовц1 даноï статп.

Список лiтератури

1. Agca R EULAR recommendations for cardiovascular disease risk management in patients with rheumatoid arthritis and other forms of inflammatory joint disorders: 2015/2016 update / Agca R., Heslinga S.C., Rollefstad S, et al. //Ann. Rheum. Dis. — 2016.

2. Simeon-Aznar C.P. Registry of the Spanish Network for Systemic Sclerosis. Survival, Prognostic Factors, and Causes of Death / Simeon-Aznar C.P., Fonollosa-Pla' V., Carles Tolosa-Vilella et al. //Medicine. — 2015. — Vol. 94, № 43. — P. 1-9.

3. Tyndal A. J. Causes and risk factors for death in systemic sclerosis: a study from the EULAR Scleroderma Trials and Research (EUSTAR) database / Tyndall A.J., Bannert B, Vonk M, et al. // Ann. Rheum. Dis. — 2010. — Vol. 69, № 10. — P. 1809-1815.

4. Arts E.E. Performance of four current risk algorithms in predicting cardiovascular events in patients with early rheumatoid arthritis / Arts E.E., Popa C., den Broeder A.A. et al. // Ann. Rheum. Dis. — 2015. — Vol. 74. — P. 668-674.

5. Gomez-Vaquero C. SCORE and REGICOR function charts underestimate the cardiovascular risk in Spanish patients

with rheumatoid arthritis / Gomez-Vaquero C., Corrales A., Zacarias A. et al. //Arthritis Res. Ther. — 2013. — № 15. — R91.

6. Chung C.P. Prevalence of traditional modifiable cardiovascular risk factors in patients with rheumatoid arthritis: comparison with control subjectsfrom the multi-ethnic study of atherosclerosis / Chung C.P., Giles J.T., Petri M. et al. //Semin. Arthritis Rheum. — 2012. — № 41. — P. 535-544.

7. Protogerou A.D. Arterial hypertension assessed "out-of-of-fice" in a contemporary cohort of rheumatoid arthritis patients free of cardiovascular disease is characterized by high prevalence, low awareness, poor control and increased vascular damage-associated "white coat"phenomenon /Protogerou A.D., Panagiotakos D.B., Zampeli E. et al. //Arthritis. Res. Ther. — 2013. — № 15. — R142.

8. Baghdadi L.R The impact of traditional cardiovascular risk factors on cardiovascular outcomes in patients with rheumatoid arthritis: a systematic review and meta-analysis / Baghdadi L.R., Woodman R.J. Shanahan E.M. et al. // PLoS ONE. — 2015. — № 10. — e0117952.

9. Hunzelmann N. The registry of the German Network for Systemic Scleroderma: frequency of disease subsets and patterns of organ involvement/ Hunzelmann N., Genth E, Krieg T. et al. // Rheumatology. — 2008. — Vol. 47. — P. 1185-1192.

10. Walker U.A. Clinical risk assessment of organ manifestations in systemic sclerosis: a report from the EULAR cleroderma Trials And Research group database / Walker U.A., Tyndall A, Czirja 'k L. et al. // Ann. Rheum. Dis. — 2007. — № 66. — P. 754-763.

11. Masi A.T. Preliminary criteria for the classification of systemic sclerosis (scleroderma) / Masi A.T., Rodnan G.P., Meds-gerTA. et al. //Arthritis Rheum. — 1980. — Vol. 23. — P. 581-590.

12. Van den Hoogen. 2013 classification criteria for systemic sclerosis: an American college of rheumatology / European league against rheumatism collaborative initiative / Van den Hoogen, Khanna D., Fransen J. et al. // Ann. Rheum. Dis. — 2013. — Vol. 72. — P. 1747-55.

13. Наказ МОЗ Украти eid 12.10.2006 № 676 «Про за-твердження протоколiв надання медичног допомоги за спещ-альшстю «Ревматологiя». «КлЫтний протокол надання медичног допомоги хворим i3 системною склеродермieю (ССД)».

14. Наказ МОЗ Украгни вiд 24.05.2012 № 384 «Артерi-альна гiпертензiя. Оновлена та адаптована клнчна наста-нова, заснована на доказах».

15. Наказ МОЗ Украгни в1д 02.12.2004 № 593 «Про за-твердження протоколiв надання медичног допомоги за спе-щальшстю «Нефрологiя». «Клшчний протокол надання медичног допомоги хворим iз нефротичним синдромом».

16. Hilde Tent. Performance of MDRD study and CKD-EPI equations for long-term follow-up of nondiabetic patients with chronic kidney disease / Hilde Tent, Femke Waanders, Jan A. Krikken et al. // Nephrol. Dia. Transplant. — 2011.

17. Simeon-Aznar C.P. Registry of the Spanish Network for Systemic Sclerosis: Clinical Pattern According to Cutaneous Subsets and Immunological Status/ Simeon-Aznar C.P., Fonollosa-Pla' V., Carles Tolosa-Vilella et al. //Semin. Arthritis Rheum. — 2012. — Vol. 41, № 6. — P. 789-800.

18. Курята О.В. Ризик розвитку та особливостi нефро-пати у хворих на системну склеродермт/Курята О.В., Ли-сунець Т.К., Караванська 1.Л., Семенов В.В. // Украгнський ревматологiчний журнал. — 2015. — № 3(61). — С. 17-23.

19. Яцишин Р.1. Клжко-штогенетична характеристика системноi склеродерма та особливостi ii лжування: Автореф. дис... д-ра мед. Наук / Яцишин Роман 1ванович; 1вано-Франювська державна медична академiя. — 1вано-Франтвськ, 2003. — 17с.

20. Shanmugamand V.K. Renal Manifestations in Scleroderma: Evidence for Subclinical Renal Disease as a Marker of Vasculopathy/Shanmugamand V.K., Steen V.D. //International Journal of Rheumatology. — 2010.

21. Sirenko O. Clinical features and nephropathy risk in patients with systemic sclerosis (based on 5-year follow-up) / Sirenko O., Kuryata O., Semenov V., Lusynets T. // Journal of Scleroderma and Related Disorders. — 2016. — Vol. 1. — P. 132.

22. Bryan C. Prediction of five-year survival following presentation with scleroderma / Bryan C., Knight C., Black C.M., Silman A.J. // Arthritis & Rheumatism. — 1999. — Vol. 42, № 12. — P. 2660-2665.

23. Steen V.D. Changes in causes of death in systemic sclerosis, 1972-2002 / Steen V.D, Medsger T.A. // Ann. Rheum. Dis. - 2007. - Vol. 66. - P. 940-944.

24. Elhai M. Trends in mortality in patients with systemic sclerosis over 40 years: a systematic review and meta-analysis of cohort studies/Elhai M., Meune C., Avouac J., Kahan A, Allanore Y. // Rheumatology (Oxford). - 2012. - Vol. 51, № 6. - P. 1017-1026.

25. Strickland G. Mortality in systemic sclerosis-a single centre study from the UK/ Strickland G., Pauling J., Cavill C., Shad-dick G, McHugh N. // Clin. Rheumatol. - 2013. - Vol. 32, № 10. - P. 1533-1539.

26. Muller-Ladner U. Mechanisms of vascular damage in systemic sclerosis / Muller-Ladner U., Distler O., Ibba-Mannes-chi L., Neumann E., Gay S. //Autoimmunity. - 2009. - Vol. 42, № 7. - P. 587-595.

OTpuMaHO 10.05.2017 ■

Курята А.В.1, Лысунец Т.К.2, Семенов В.В.1

1 ГУ «Днепропетровская медицинская академия МЗ Украины», г. Днепр, Украина

2 КУ «Днепропетровская областная клиническая больница им. Мечникова», г. Днепр, Украина

Риск и предикторы развития артериальной гипертензии у больных системной склеродермией

Резюме. Актуальность. Пациенты с воспалительными заболеваниями суставов (ВЗС), к которым можно отнести системную склеродермию (ССД), имеют повышенный риск кардиоваскулярных (КВ) осложнений по сравнению с общей популяцией. Артериальная гипертензия (АГ) является мощным модифицируемым фактором, влияющим на КВ-риски у пациентов с ВЗС. Цель. Исследовать риск и предикторы развития АГ у пациентов с ССД. Материалы и методы. Проведено 5-летнее проспективное наблюдение за 73 пациентами, находящимися в региональном регистре. Исследование риска развития АГ проводилось с помощью процедуры Каплана — Мейера. Вычисления влияния предикторов на риск развития АГ осуществлялись с помощью регрессии Кокса. Результаты. Пятилетний риск развития АГ при ССД составил 20,3 %. Риск развития АГ через 1, 3 и 5 лет составляет 18,2, 25,0 и 19,4 % соответственно. Получены показатели влияния начальных клинико-лаборатор-

ных показателей на риск развития АГ (отношение рисков): возраст > 45 лет — 2,04, диффузная склеродермия — 0,65, синдром Рейно — 1,17, отек кистей — 1,74, артрит — 0,99, пневмофиброз — 1,84, анемия — 0,78, скорость оседания эритроцитов (СОЭ) > 25 мм/ч — 1,68, С-реактивный протеин (СРП) > 5 мг/л — 1,52, ревматоидный фактор (РФ) > 14 МЕ/мл — 1,48, протеинурия — 1,09. Выводы. Пятилетний риск развития АГ при ССД составляет 20,3 %. Наибольшее влияние на риск развития АГ при ССД показали возраст > 45 лет, наличие отека кистей, пневмофиброза, СОЭ > 25 мм/ч, СРП > 5 мг/л, РФ > 14 МЕ/мл. АГ при ССД имеет гетерогенный характер. У пациентов, имевших АГ в дебюте ССД, в пятилетней перспективе можно ожидать увеличения встречаемости протеинурии и снижение скорости клубочковой фильтрации. Ключевые слова: системная склеродермия; артериальная гипертензия; протеинурия

O.V. KuryataT.K. Lysunets2, V.V. Semenov1

1 State Institution "Dnipropetrovsk Medical Academy of Ministry of Health of Ukraine", Dnipro, Ukraine

2 Municipal Institution "Mechnikov Dnipropetrovsk Regional Clinical Hospital", Dnipro, Ukraine

Risk and predictors of arterial hypertension in patients with systemic scleroderma

Abstract. Background. Patients with inflammatory joint diseases, which include systemic scleroderma (SS), have increased cardiovascular disease risk compared with the general population. Arterial hypertension (AH) is a major modifiable risk factor contributing to increased cardiovascular disease risk in inflammatory joint diseases. The purpose of the study was to investigate the prognosis and predictors of AH development in patients with SS. Materials and methods. We have conducted a 5-year prospective observation of 73 patients, who were in the regional registry. The investigation of risk for AH development was performed using the Kaplan-Meier procedure. Calculations of predictors' influence on the risk of AH were performed using Cox regression. Results. The 5-year risk of AH development in SS was 20.3 %. Estimated risk of AH on the first, third and fifth year of the disease is 18.2, 25.0 and 19.4 %, respectively. The resulting impact of the initial clinical and labora-

tory parameters on the risk of AH development (hazard ratio): age > 45 years — 2.04, diffuse scleroderma — 0.65, Raynaud phenomenon — 1,17, tightness ofthe skin ofthe hands — 1.74, arthritis — 0.99, pulmonary fibrosis — 1.84, anemia — 0.78, erythrocyte sedimentation rate (ESR) > 25 mm/h — 1.68, C-reactive protein (CRP) level > 5 mg/l — 1.52, rheumatoid factor (RF) > 14 IU/ml — 1,48, proteinuria — 1.09. Conclusions. The 5-year risk of AH in SS is 20.3 %. The strongest influence on the risk of AH development in SS showed: age > 43.7 years, the presence of the tightness of the skin of the hands, pulmonary fibrosis, ESR > 25 mm/h, CRP > 5 mg/l, RF > 14 IU/mL. AH in systemic scleroderma has a heterogeneous nature. In patients, who had AH at the onset of SS, in a five-year term, we can expect an increase in the occurrence of proteinuria and glomerular filtration rate decline. Keywords: systemic scleroderma; hypertension; proteinuria

22 ApTepianbHa гшертенз1Я, p-ISSN 2224-1485, e-ISSN 2307-1095 № 3 (53), 2017