CC BY
18
УДК 616.24-008.331.1:612.75]-036-07-08 https://doi.Org/10.26641/2307-0404.2018.2.133696
СУЧАСНА ТАКТИКА ВЕДЕННЯ ПАЩСНТШ З ЛЕГЕНЕВОЮ АРТЕР1АЛЬНОЮ ГШЕРТЕНЗ1еЮ, АСОЦ1ЙОВАНОЮ 13 СИСТЕМНИМИ ЗАХВОРЮВАННЯМИ СПОЛУЧНО1 ТКАНИНИ
ДЗ «Днтропетровська медична академiя МОЗ Укра'ши»
кафедра внутрiшньоi медицини 3
(зав. - д. мед. н., доц. О. О. Ханюков)
вул. В. Вернадського, 9 Днтро, 49044, Укра'та
SE «Dnipropetrovsk medical academy of Health Ministry of Ukraine»
Department of internal medicine 3
V. Vernadsky str., 9, Dnipro, 49044, Ukraine
e-mail: elizavetaegudina@gmail. com
Ключовi слова: легенева артерiальна гiпертензiя, системт захворювання сполучно'1' тканини, системна склеродермiя
Ключевые слова: легочная артериальная гипертензия, системные заболевания соединительной ткани, системная склеродермия
Key words: pulmonary arterial hypertension, systemic connective tissue diseases, systemic scleroderma
Реферат. Современная тактика ведения пациентов с легочной артериальной гипертензией, ассоциированной с системными заболеваниями соединительной ткани. Ханюков А.А., Васильева Л.И., Егудина Е.Д., Калашникова О.С. Представлен обзор литературы по проблеме одного из редких проявлений системных заболеваний - легочной артериальной гипертензии. Обосновывается необходимость ранней и тщательной дифференциальной диагностики, верификации диагноза с применением инвазивных способов оценки центральной гемодинамики. Предложена модель скрининга больных с системной склеродермией, упрощающая определение показаний для назначения методов исследования, позволяющих верифицировать диагноз. Описаны современные подходы к лекарственной терапии, обсуждаются вопросы улучшения выживаемости пациентов с этой прогностически неблагоприятной патологией.
Abstract. Modern tactics of managing patients with pulmonary arterial hypertension associated with systemic connective tissue diseases. Khaniukov O.O., Vasylieva L.I., Yehudina Ye.D., Kalashnykova O.S. A review of the literature on the problem of one of the rare manifestations of systemic diseases - pulmonary arterial hypertension is presented. The necessity of early and thorough differential diagnosis, verification of the diagnosis using invasive methods for assessing central hemodynamics is substantiated. A model for screening patients with systemic scleroderma, which simplifies the determination of indications to set the research methods that allow to verify the diagnosis is proposed. Modern approaches to drug therapy are described, and questions of improving the patients' survival with this prognostically unfavorable pathology are discussed.
Легенева apTepiaibHa гшертенз1я (ЛАГ) - рефрактерна хвороба, яка характеризуеться про-гресуючим тдвищенням тиску в судинах малого кола кровооб^у i тдвищенням легеневого судинного опору (ЛСО). ЛАГ, асоцшована i3 системними захворюваннями сполучно! тканини (СЗСТ) - синдром патогенетично подiбний до щюпатично! ЛАГ, що розвиваеться як юлшчний прояв СЗСТ. ЛАГ-СЗСТ входить у групу I за сучасною класифшащею легенево! гшертензи (ЛГ) (табл. 1) i за даними piзних реес^в, зна-ходиться на першому мющ серед ушх асоцшо-ваних форм ЛАГ [9, 31].
Серед СЗСТ найчаспше ЛАГ виявляеться в пащенпв iз системною склepодepмiею (ССД),
О. О. Ханюков, Л.1. Васильева, С.Д. Сгудта, О. С. Калашникова
що тдтверджуеться включенням И в критери дiaгностики системно! склеродерма [3]. ССД характеризуеться поширеною васкулопаиею макро- й мшроциркуляторного русла з прогре-суючим фiбpозом шюри та внутрштх оргашв, наявтстю циркулюючих антитш до piзних автоантигешв [5].
При ССД легенева гiпepтeнзiя належить до вapiaнту ураження легень i може бути зумовлена штерстищальним фiбpозом або iзольовaними пpолiфepaтивними змшами судинно! стшки при наявносп значних змш пapeнхiми або хрошчно! ппокси (справжня ЛАГ). К^м того, причиною шдвищення тиску в малому кровооб^у
може бути ураження лiвих вщдшв серця як
18/ Том XXIII/ 2
35
клапанне, так i власне мюкарда, пов'язане або не пов'язане iз системним процесом (iшемiчна хвороба серця, iзольована дiастолiчна дисфунк-щя та iн.). При наявностi факторiв ризику i тром-
бозу вен нижшх кiнцiвок у пацieнтiв iз ССД також може виявлятися хрошчна посттромбо-емболiчна ЛГ.
Таблиця 1
Оновлена класифшащя ЛГ (згвдно з МСЕ 2018)
1. Легенева артер1альна гiпертензiя.
1.1 Iдiопатична
1.2 ЛАГ, асоцтована з довгостроковою ввдповщдю на терапю блокаторами Са каналш
1.3 Спадкова ЛАГ
1.4 ЛГ, шдукована лшарськими засобами чи токсинами
1.5 Асоцтована з:
• СЗСТ
• ВШ-шфекщсю
• Портальною гшертензию
• Вродженими вадами серця
• Шистосомозом
1.6 Персистуюча ЛАГ у новонароджених
2. ЛГ, асоцiйована з ураженням лiвоí половив серця.
2.1 ЛГ внаслвдок серцево'1 недостатностi зi збереженою фракщсю викиду
2.2 ЛГ внаслвдок серцево'1 недостатностi зi зниженою фракцию викиду
2.3 Хвороби клапанв
2.4 Вроджена посткапiлярна обструкщя
3. ЛГ, асоцтована 1з захворюваннями легень та/чи гтоксию.
3.1 При хрон1чн1й обструктивнш хворо61 легень
3.2 При штерстищальних хворобах легень
3.3 При шших захворюваннях легень з обструктивно-рестриктивних причин
3.4 Гтокая, не пов'язана 1з захворюваннями легень
3.5 Пов'язана з патологию легень
4. Хрошчна посттромбоембол!чна ЛГ.
4.1 Хрошчна тромбоемболчна ЛГ
4.2 1нш1 обструкцй легенево'1 артерй
5. ЛГ 1з неввдомими та/чи багатофакторними механiзмами.
5.1 Гематологiчнi змши
5.2 Системнi захворювання
5.3 1НШ1
5.4 Метаболiчнi порушення.
Поширенiсть ЛГ при ССД точно не встанов-лена [28]. За даними рiзних авторiв, вона варiюe вiд 9 до 65%, що, можливо, зумовлено рiзними пiдходами до И дiагностики [2]. При використан-нi Ехо-КГ в якост дiагностичного методу, по-ширенiсть ЛАГ оцiнювалася в межах вщ 30% до 50% вшх дослiджених пацieнтiв [14], а до-слiдження з використанням катетеризаци правих вiддiлiв виявили поширенiсть - вщ 8 до 12% [13].
Склеродермiчне ураження легень при неадекватному лшуванш або вiдсутностi його усклад-нюеться розвитком ЛГ, що виявлясться в 25% пацieнтiв, а iзольований розвиток ЛГ характер-
ний для 23% [27]. За даними багатоцентрового дослщження, проведеного у Францп й Ггали за участю понад 1100 хворих на ССД з 11 центрiв, поширенiсть прекапшярно! легенево! ппертензи (ЛГ) становила 5%, з них 4% припадае на ЛАГ [33]. Метааналiз 5 дослiджень за участю 3818 пащенпв iз ССД виявив наявнють прекапшярно! ЛГ у 9% з них [29].
За даними Британського реестра ЛГ, при катетеризаци правих вщдшв серця 722 пащенпв iз ССД ЛГ виявлена в 12% випадюв [28]. В шшому дослiдженнi, що включало 930 хворих на ССД, частота ЛГ становила 13% [35]. За даними
M. Humbert i cniBaBTopiB [32], частка пацieнтiв з ЛАГ (674 з ССД) дорiвнювала 15,3%. У до-слiдженнi U. Kumar i cniBaBTopiB [49] 3i 100 пaцieнтiв i3 ССД у 32 була ЛАГ 1-го ступеня.
nepe6ir захворювання характеризусться про-гресуванням гемoдинaмiчних порушень, що при-зводять до правошлуночково!' серцево! недостат-нocтi i несприятливого прогнозу. Незважаючи на нaявнicть нових цшьових метoдiв лiкувaння, середня виживaнicть у пащотпв зi склеродер-мieю, у яких е ЛАГ, становить вщ 1 до 3 poкiв [6]. В останне десятилотя ураження легень ви-ходить на перший план причин смерт при ССД i становить 27-30%. Особливютю пеpебiгу ЛАГ при ССД вважаеться тopпiднicть до лшування та поганий прогноз, навт на тлi патогенетичного лiкувaння [28].
За даними aвтopiв i власними спостережен-нями [1, 21], ЛАГ при ССД часпше бувае асоцтована з бшьшою тpивaлicтю захворювання, лiмiтoвaним шкipним синдромом, нaявнicтю телеанпоектазш, низькою дифузiйнoю здaтнicтю легень (DCLO) i нaявнicтю антицентромерних aнтитiл.
Однак необхщно пам'ятати i про oкpемi випадки ЛАГ, що зуcтpiчaютьcя при гострому переб^у хвороби з дифузним шюрним синдромом i наявшстю U3RNP-aвтoaнтитiл [46]. Деякi дocлiдження свщчать про те, що пpиcутнicть анти-В23 i aнти-ß2-глiкoпpoтеïнiв I aнтитiл та-кож збiльшуе ризик ЛАГ [7].
Золотим стандартом дiaгнocтики легеневoï гiпеpтензiï е кaтетеpизaцiя правих вщдшв серця (КПВС).
Кpитеpiями дiaгнocтики ЛАГ е шдвищення середнього тиску в легеневш apтеpiï понад 25 мм рт. ст. у сташ спокою i бiльше 30 мм рт. ст. при фiзичнoму нaвaнтaженнi, при цьому тиск заклинювання легеневoï артери не повинен перевищувати 15 мм рт. ст., легеневий судинний отр менше 3 одиниць Вуда, при нормальному або зниженому серцевому шдексь Однак за даними 6 world Symposium pulmonary hypertension, Nice 2018, легенева гiпеpтензiя дiaгнocтуетьcя при шдвищенш середнього тиску в легеневш артери понад 20 мм рт. ст.
До тепершнього часу точно не встановлеш процеси, як вщграють пускову роль у розвитку патолопчних змiн у легеневих судинах при ССД-ЛАД. Сучacнi теopiï патогенезу ЛАД близью до теори розвитку судинних пpoявiв ССД i грун-туються в першу чергу на ендoтелiaльнoму по-шкoдженнi й порушенш pегуляцiï мiжклiтинних взaемoдiй [25].
ЛАД-ССД розвиваеться в результатi про-гресуючого ремоделювання легеневих судин дрiбного й середнього калiбру. Патогенез скле-родермГчно! васкулопати найбiльш тiсно по-в'язаний з розвитком ендотелГально! дисфункци (ЕДС) [12], яка закономiрно супроводжуеться високою продукцiею вазоактивного ЕТ1, що сприяе розвитку легенево! гiпертензii i поси-ленню судинних змiн з боку нирок [43].
При ССД активащя фiбробластiв i змiни ди-ференщювання мiофiбробластiв е предикторами напруги ендоплазматично! сiтки i стимуляци функци перицитГв, що потенцiюе ЕДС [18]. Судинна дисфункщя при ССД проявляеться диз-регуляцiею ангiогенезу, яка зумовлена змшами впливу на ендотелiоцити гiстону деацетилази [42], VEGF [26], гранулоцитарного хемотак-сичного бiлка 2 та шпбГтора транскрипцiйного фактора Id1 [18], накопиченням в ендотелiоцитах автоантитiл до центромерних протеiнiв й ш-дукованого штерфероном бiлка 16 [16].
Вивiльнення хемотаксичних агентiв з по-шкоджених клггин ендотелiю викликае мiграцiю гладком'язових клггин в iнтиму легеневих артерiй [4]. Пригшчення апоптозу призводить до значно! пролiферацii всГх шарiв судинно! стшки. Секрецiя локально активних медiаторiв з вираженою вазоконстрикторною дiею сприяе розвитку тромбозу in situ, трансформуючи ле-геневе судинне русло з антикоагулянтного стану (внаслщок видiлення простациклiну й шибера тканинного активатора плазмiногену) в про-коагулянтний [15]. У результатi утворюеться по-рочне коло: пошкодження ендотелГю неухильно прогресуе i призводить до ремоделювання легеневих судин, наростання судинно! обструкцй й облггераци. При цьому патолопчш процеси захоплюють вс шари судинно! стшки й рГзш типи клгшн (ендотелiальнi, гладенькi, фГбро-бласти) [22].
КрГм ураження легеневого судинного русла, подГбш патогенетичнi змши проявляються ш-шими судинними проявами ССД - синдромом Рейно i склеродермГчним нирковим кризом. Спшьшсть патогенезу перебачае не тшьки первинний системний характер судинного уш-кодження при ССД, але i схож1сть терапевтичних шдходГв, що на цей час з усшхом викорис-товуеться в повсякденнш ктшчнш практицг
В останш роки, за даними реестрГв хворих на ССД i власного досвщу, вщзначаеться розвиток ЛАГ у пащентГв Гз ССД без явних шюрних змш (так звана вюцеральна ССД), що робить дГагнос-тику цього стану дуже складним.
18/ Том XXIII/ 2
37
Новi класифкацшш критери ССД (табл. 2) ACR / EULAR (2013) дозволяють встановлювати достовiрний дiагноз на будь-яких стадiях за-хворювання i при вiдсутностi ущiльнення шюри [3]. Оскiльки близько 15% пащенпв з ЛАГ-ССД мають вiсцеральну форму захворювання i до впровадження критерив 2013 р. дiагноз
основного захворювання у них був недосто-вiрним або взагалi не встановлювався, це пояснюе пiзню дiагностику як ЛАГ, так i ССД. Особливе значення для дiагностики ЛАГ i ССД мае наявнють телеангiоектазiй, якi е клшчною ознакою, асоцiйованою з ЛАГ-ССД [45].
Таблиця 2
Класифжацшш критерн ССД ACR/EULAR (2013)
Критер1й
Бали
Потовщення шкчри вище проксимальних м1жфалангових суглоб1в
Потовщення шкчри пальц1в: набряк иальщв
набряк вс1х иальцв дистальн1ше п'ястно-фалангових суглоб1в
Диг1тальна 1шем1я:
виразки
рубчики
Телеангюектази Катляроскотчт зм1ни ЛАГ/1УЛ Синдром Рейно Сиециф1чн1 автоантит1ла Сумарний бал достов1рного д1агнозу
2 3
2 2 2 3 3
>9
П р и м I т к а . ЛСЯ - Американська колепя ревматолопв, ЕТ^АЯ - Свропейська антиревматична л1га, 1УЛ - штерстищальне ураження легень.
9
В останш кiлька рокiв зарубiжнi автори вщ-значають поеднання ССД з ураженням венуляр-ного вiддiлу мiкроциркуляторного русла - ле-геневою венооклюзiйною хворобою з легеневим капшярним ангiоматозом [33]. Венооклюзшна легенева гiпертензiя (ВОЛГ) - рщюсна форма легенево! гшертензи (ЛГ), що характеризуеться переважним ремоделюванням легеневих венул i ангiопролiферацiею. Термiн ВОЛГ включае в себе iдiопатичнi, успадковаш (бiалельнi мутаци гена EIF2ЛK4), шдуковаш лiкарськими препаратами i токсинами (алкiлуючi агенти, органiчнi розчинники) та асоцшоваш iз СЗСТ (особливо пов'язаш iз системним склерозом) форми [38].
ВОЛГ i ЛАГ мають подiбну клiнiчну картину. Бiопсiя легень при ВОЛГ протипоказана через високий ризик смертельно! кровотечь Для дiагностики ВОЛГ використовуеться нешва-зивний дiагностичний шдхщ, що включае дослiдження парцiального тиску кисню i вуглекислого газу в кров^ низьку дифузiйну здатнiсть оксиду вуглецю i характернi ознаки
ураження легень i легеневих судин на комп'ю-тернiй томографi! органiв грудно! клiтки [30]. Прогноз у ВОЛГ прше, нiж при iнших формах ЛАД.
На сьогодш доказова база лшування ВОЛГ вiдсутня, а використання юнуючих ЛАГ-специ-фiчних препаратiв прозводить до життезагроз-ливих ускладнень (набряк легешв, легенева недостатнiсть та iн). Препарати групи проста-циклiну в цш категорi! хворих часто викликають фатальний штерстищальний набряк легень [37].
З одного боку, доведеним вважаеться факт, що при ВОЛГ прийом ЛАГ-специфiчних препарата сприяе розвитку набряку легешв, у той же час в оригшальному дослщженш ефективностi епопростенолу в пащенпв з ЛАГ-ССД виник-нення легеневого набряку не було зареестровано ш в одного пацiента [24].
Наявнють у пацiента iз СЗСТ гшоксеми, а також пiдвищеного ДЗЛА дозволяе зашдозрити цю несприятливу асощащю. Трансплантацiя
легешв залишаеться кращою теpaпiею для таких пащенпв [36].
Стpaтегiя дiaгнocтики при ЛГ, асоцшованш iз ССД, передбачае проведення комплексного обстеження з метою встановлення дiaгнoзу, оцш-ки ктшчного класу i типу ЛГ, а також оцшки функцioнaльнoгo i гемoдинaмiчнoгo статусу па-цiентiв. Як i при щюпатичнш ЛАГ, доцшьно видiлити тaкi етапи диференцшно^агностич-ного процесу:
Пiдoзpa на нaявнicть ЛГ (скриншг):
I. Виключення нaйбiльш частих причин ЛГ.
II. Встановлення дiaгнoзу ЛАГ.
III. Оцiнкa прогнозу при ЛАГ (функцюналь-ний клас - ФК, особливост гемoдинaмiки).
ЕхоКГ: ^м виявлення непрямих ознак ЛГ i вимipювaння середнього тиску в легеневш артери (СТЛА), цей метод дослщження до-помагае дифеpенцiaльнiй дiaгнocтицi вapiaнтiв «пocткaпiляpнoï» ЛГ, зумовлено1' ураженням лiвoгo шлуночка (порушення його скорочуваль-но1' здaтнocтi i / або нaявнicть клапанних ура-жень). Неoбхiднo пам'ятати, що виявлення середнього тиску в легеневш артери >30 мм рт. ст. на Ехо-КГ не е шдставою для встановлення дiaгнo-зу ЛГ або ЛАГ [14, 41].
ЕхоКГ-дефшщя: м'яка (початкова) ЛГ може бути встановлена при швидкосп трикустдально1' регургггаци 2,8-3,4 м/с, що вщповщае (в cумi з тиском у правому передсерд^ що дopiвнюе 5 мм рт. ст.) СТЛА 36- 50 мм рт. ст.
Також для дiaгнocтики ЛАГ необхщно ощ-нити cиcтoлiчну екскурсда площини тристул-кового клапана (TAPSE), яка вщображае функ-цiю правого шлуночка. TAPSE менше 1,8 см асощюеться зi зниженням виживaнocтi в пащенпв з ЛАГ [48]. Недавне дослщження показало, що легеневий судинний ошр, серцевий iндекc, ударний об'ем i apтеpiaльнa емнicть легенiв е предикторами виживання [20].
Особливе значення тд час cкpинiнгу й aнaлiзу ризику розвитку ЛГ при ССД мае до-cлiдження функцiï зовшшнього дихання з визначенням дифузiйнoï здатност легень (DLCO), яке поки не знайшло належне мicце в дiaгнocтичних програмах при ЛАГ через вщносно обмежену дocтупнicть. Ряд дocлiдникiв показали прогностичну роль цього методу поряд iз загальноприйнятими клiнiкo-iмунoлoгiчними ознаками у визначенш групи ризику серед хворих на ССД з розвитком ЛГ. 1зольоване (при нормальних oб'емнo-швидкicних показниках сш-рограми) зниження DLCO <55-60% норми (при вщсутносп iнших причин штерстищального фiбpoзу, супутньо!* хpoнiчнoï обструктивно!' хво-
роби легень або анеми) стало бшыл значущим предиктором розвитку ЛГ, шж iншi доступнi скринiнг-методики (електрокардiографiя або ехо-кардюграфи).
Steen та сшвавт. [46] вперше показали, що пащенти з ЛАГ i лiмiтованою формою ССД маюты значно нижчу DCLO за кшыка рокв до встановлення дiагнозу, нiж пацiенти, в яких у подалышому не розвинулися ЛАГ i 1УЛ. D. Mukerjee i спiвавт. [14] виявили, що граничне значення DCLO - 50% асощювалося з ЛАГ з ви-сокою специфiчнiстю (90%), але низыкою чутли-вiстю (39%). Французыке дослщження ItinerAir [13] переконливо продемонструвало, що DCLO> 60% вiд належного мае високу специфiчнiсты для виключення ЛАГ. З цыого випливае висновок, що рiвены DCLO <60% повинен розглядатися як ознака, що вказуе на можливу ЛАГ у пащенпв iз ССД. Це не може бути застосоване до шших варiантiв ЛАГ, при яких повщомляетъся лише про невелике зниження DCLO [8]. Цей метод не тшыки дозволяе тдтвердити факт тдвищення тиску, а i е диференцiйно-дiагностичним i визна-чалыним за прогнозом, а також при проведенш гострих проб дае можливюты вибрати ефективну терапевтичну тактику.
Зниження DCLO в пащенпв iз ССД в першу чергу пов'язуюты з частою асощащею ЛАГ з ВОЛГ [11]. При морфолопчному дослiдженнi легенево! тканини в пащенпв з ЛАГ-ССД ознаки ураження венул виявляюты частiше, нiж у пацiентiв з щюпатичною ЛГ [19].
До факторiв несприятливого прогнозу при ЛАГ, асоцшованою з ССД, крiм параметрiв гемо-динамiки (СТЛА), вiдносяты перикардит, тдвищення рiвня мозково! фракцi! натрiйуретичного пептиду [44], а також сечово! кислоти [39, 44].
Французыкими дослщниками запропонований диференцiйно-дiагностичний алгоритм DETECT для ранныо! дiагностики ЛАГ. Шiсты простих змiнних, якi асоцiйованi з ризиком розвитку ЛАГ, були визначеш в процеш регресiйного аналiзу. Оцiнюетыся наявшсты телеангiоектазiй, антицентромерних антитiл, пiдвищення рiвнiв серологiчних маркерiв ЛАГ - NTproBNP i рiвня сечово! кислоти, а також iзолыоване зниження DCLO [12]. У це дослщження було включено 466 пащенпв iз ССД з високим ризиком розвитку ЛАГ (DCLO <60% i тривалютю захворювання> 3 роюв [17]. У процесi обробки даних був роз-роблений двоступеневий алгоритм, що дозволяе визначити, яким пащентам потрiбно проводити катетеризацiю правих вщдшв (рис. 1). Алгоритм дозволяе диференщювати наявнiсты ЛАГ при «су-мiжних» градiентах швидкостi трикуспiдалыно!
18/ Том XXIII/ 2
39
регурптаци (ТР) на ЕхоКГ. На шдстат отри- ЛАГ (всю шформащю про алгоритм DETECT маних даних з 96% чутливютю i 62% специфiч- можна знайти на сайт http://detect-pah.com/). нiстю можна припустити наявнють у пащента
Рис. 1. Алгоритм DETECT. ФЖСЛ - форсована життева емшсть легень, NTproBNP - N кшцевий фрагмент попередника мозкового натрiйуретичного пептиду, ЕОС - електрична Bicb серця, ТР-трикуспiдальна регургггащя, КПВС -катетеризацiя правих вiддiлiв серця
Рання дiагностика ЛАГ - ключ до потенцшно оптимального терапевтичного ведення пацiента. За вiдсутностi лiкування прогноз ЛАГ вкрай несприятливий, при ССД 60% хворих ктшчно значущо! ЛАГ помирають у першi два роки. Своечасне виявлення сприяе раннiй терапй з подальшим бiльш сприятливим перебйом. Всiм пацiентам iз ССД слщ проводити скринiнг на предмет виявлення ЛАГ.
• Пащенти iз системними автоiмунними за-хворюваннями з ознаками ССД повинш про-ходити скринiнг, так само як пащенти iз ССД.
• Проведення КПВС необидно для дiагнос-тики ЛАГ.
• Проведення гострого вазореактивного тесту в пащенпв i3 ССД, СЗСТ або шшими системними автоiмунними захворюваннями не потрiбно.
• Скриншгова програма в пацiентiв i3 ССД або системними автоiмунними захворюваннями з ознаками ССД обов'язково повинна включати до-слiдження DCLO. Трансторакальна ЕхоКГ, ви-значення NTproBNP i алгоритм DETECT повиннi проводитися, якщо DCLO <60% i тривалiсть за-хворювання >3 рокiв.
• При ССД або системних автоiмунних за-хворюваннях з ознаками ССД трансторакальна ЕхоКГ, визначення рiвня NTproBNP i оцiнка DCLO повиннi проводитися щорiчно.
Усiм пацiентам з ЛАГ рекомендуеться вести активний образ життя, розглядаеться застосу-вання фiзичноi реабштаци пiд спостереженням спецiалiста. Освiтнi, психосощальш та трену-вальнi програми покращують якiсть життя. Ме-дикаментозна тератя включае дiуретичну терапiю (петльовi, калiйзберiгаючi дiуретики) i додаткову оксигенотерапiю за необхщностг Антикоагулянти використовуються, якщо немае певного ризику кровообiгу. Хоча блокатори кальщевих каналiв, маючи вазодилатацшний ефект, призначаються пацiентам з ЛАГ, щ ефекти при склеродерма двояю. Антагонiсти кальцiю можуть ефективно знижувати тиск у легеневiй артери, однак це спостер^аетъся тiльки в пащенпв з позитивною вазореактивною вщ-повщдю при проведеннi катетеризацп правих вщдшв серця. Терапiя антагонiстами кальцiю повинна починатися тд строгим геодинамiчним контролем тшьки тим пацiентам, якi вщ-повiдають на застосування вазодилататорiв у гострш пробi. Необхiдно почати лшування антагонiстами кальцiю з наступним титруванням доз до максимуму (до 240 мг / добу або дш^азем до 900 мг на добу). При вщсутносп ефекту через 1 мюяць або не досягнення 1 або 2 функщональ-ного класу через 3 мюящ, антагошсти кальщю слщ вiдмiнити.
В останнi роки число агента, як ви-користовуються для лiкування ЛАГ, значно зросла. У клшчних дослiдженнях, що тестують щ лiкарськi препарати при ЛАГ, число пащента зi ССД становить 20%. Специфiчна терапiя включае деривати простагландину (епопросте-нол, трепростенш, беропрост i iлопрост), антагошсти ендотелiну (босентан, ситаксентан, ам-брисентан i маситентан), iнгiбiтори фосфо-дiестерази-5 (силденафiл, тадалафiл i вардена-фш) i розчинний стимулятор гуанiлатциклази (рюсигуат). Комбiнована терапiя патогене-тичними лшарськими засобами полягае в за-стосуванш одночасно двох (силденафiл + босентан) або трьох препарата (+ шопрост). Слщ пам'ятати про те, що комбшоване лiкування бо-сентаном i силденафiлом призводить до збшь-шення концентраци першого на 50% i зниження концентраци другого на 50%.
1нгалящйш простагландини можуть бути препаратами вибору при тяжких ситуащях. Ц пре-
парати покращують гемодинамшу, пере-носимiсть фiзичного навантаження i якiсть життя пацiентiв. Немае клшчних дослiджень, якi доводять перевагу того чи шшого агента, однак вважаеться, що терапiя простациклином найбшьш ефективна при ЛАГ. Бiльшiсть клшщиста вказують на перевагу комбiнованоl терапп. Рiшення, яке стосуеться вибору препарату, що використовуеться для лшування па-цiента, залежить вiд персонально! переваги i клiнiчноi картини в того чи шшого пащента. Для пащента з мшмальною i помiрною тяжкiстю перебiгу захворювання (функцiональний клас I або II) переважае лшування одним пероральним агентом (силденафiл, босентан або амбрисентан). Пащента з бшьш тяжким перебшом захворювання (клас III або IV) i тих, яю не вiдповiдають на монотератю, слiд лiкувати внутрiшньо-венними шгалящйними простогландинами, як монотерапiю або в комбшацй з силденафiлом i / або босентаном [6, 10].
Трансплантащя легешв, легеш-серце для ЛАГ залишаеться терапiею вибору при вiдсутностi ефекту вщ медикаментозного лiкування. Па-щенти зi склеродермiею, якi мають показання до трансплантацй, мають прогноз такий самий, як й iншi пащенти iз захворюваннями легенiв. ЛАГ при ССД - це прогресуюче захворювання, для якого немае специфiчноi терапii [23]. Проте тривалий мошторинг за станом пащента не-обхiдний. Неiнвазивнi тести з ктшчною оцiн-кою: 6-хвилинний тест з ходьбою, дослщження функцii зовшшнього дихання, ЕХО-КГ - досить шформативш для оцiнки динамiки патологiчного процесу. При необхiдностi прийняття важливого терапевтичного рiшення - переключення на шший або додавання нового медикаментозного агента, слщ провести катетеризацiю правих вщ-дiлiв серця [40].
На рисунку 2 представлений алгоритм веден-ня пацiента з ЛАГ, асоцiйованою зi склеро-дермiею. Цей алгоритм рекомендуеться для вшх пацiентiв зi склеродермiею, якi мають вперше дiагностоване захворювання, або для хворих з тривалою лiмiтованою формою склеродермii.
Перелiченi фактори свщчать про важливiсть проблеми необхщносп мультидисциплiнарного пiдходу та спостереження таких хворих у спе-цiалiзованих центрах iз залученням ревма-тологiв, кардюлопв, пульмонологiв та фахiвцiв з методiв вiзуалiзацii у вирiшеннi задачi з полш-шення прогнозу в ще^' категорii пацiентiв.
18/ Том XXIII/ 2
41
Вщсутшсть ефекту
Рис. 2. Алгоритм ведення пащента з ЛАГ, асоцшованою 3i склеродерм1ею
ХОЗЛ - хрошчне обструктивне захворювання легень, 1ЗЛ - iнтеpcтицiйне захворювання легень, С1 - серцевий iндекc, сер ТЛА - середнш тиск у легеневoï артери, V - швидкicть систоличного транстрикусшдального потоку; ФЖСЛ - форсована життева емнicть легень, З€Л -загальна емнicть легень, ФК - функцюнальний клас; ХОЗЛ - хрошчне обструктивне захворювання легень; DLCO - дифузшна здатшсть легень; Ехо - ехoкapдioгpaфiя; АРЕ - aнтaгoнicти рецептора ендoтелiну; 1ФДЕ5, iнгiбiтopи фocфoдiеcтеpaзи-5; ЛСО - легеневий судинний ошр; ФК - функцюнальний клас.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Ангиопатия при системной слеродермии / О.В. Синяченко, Е.Д. Егудина, В.Я. Микукстс, М.В. Ермолаева [и др.] // Укр. ревматол. жфнал. -2017. - Т. 67, № 1. - С. 5-12.
2. Волков А.В. Диагностика легочной гипертен-зии при системной склеродермии // А.В. Волков / Соврем. ревматол. - 2008. - № 4. - С. 22-25.
3. 2013 classification criteria for systemic sclerosis: an American College of Rheumatology/European League Against Rheumatism Collaborative Initiative / F. Van den Hoogen, D. Khanna, J. Fransen [et al.] // Ann. Rheum. Dis. - 2013. - Vol. 72, N 11. - P. 1747-1755.
4. Реологические свойства сыворотки крови при лимитированной и диффузной формах системной склеродермии / О.В. Синяченко, В.Я. Микукстс, М.В. Ермолаева, Е.Д. Егудина // Укр. журнал дерматологи, венерологи, косметологи. - 2017. - Т. 64, № 1. - C. 43-46.
5. Традиционные факторы риска сердечно-сосудистых заболеваний при системной склеродермии и их связы со структурными изменениями сердца /
Е.О. Саад, Л.П. Ананьева, Д.С. Новикова, Р.Т. Алекперов // Науч.-практ. ревматол. - 2016. - Т. 54, № 6. -С. 687-692.
6. Addition of sildenafil to bosentan monotherapy in pulmonary arterial hypertension / S.C. Mathai, R.E. Gir-gis, M.R. Fisher [et al.] // Eur. Respir J. - 2007. - Vol. 29. - P. 469-475.
7. Anti-p2 glycoprotein I antibodies are independently associated with macrovascular disease and mortality in scleroderma patients / B. Francesco, S. Fran-chini, E. Colantuoni [et al.]//Arthritis Rheum. - 2009. -Vol. 60, N 8. - P. 2480-2489.
8. ASPIRE registry: Assessing the Spectrum of Pulmonary hypertension Identified at a Referral Centre / J. Hurdman, R. Condliffe, C.A. Elliot [et al.] // Eur. Respir. J. - 2012. - Vol. 39, N 4. - P. 945-955.
9. Characterization of connective tissue disease-associated pulmonary arterial hypertension from REVEAL: identifying systemic sclerosis as a unique phenotype / L. Chung, J. Liu, L. Parsons [et al.] // Chest. - 2010. -Vol. 138, N 6. - Р. 1383-1394.
10. Combination therapy with bosentan and sildenafil in idiopathic pulmonary arterial hypertension / M.M. Hoeper, C. Faulenbach, H. Golpon [et al.] // Eur. Resp. J. - 2004. - Vol. 24. - P. 1007-1010.
11. Computed tomography findings of pulmonary venoocclusive disease in scleroderma patients presenting with precapillary pulmonary hypertension / S. Gü nther, X. Jais, S. Maitre [et al.] // Arthritis Rheum. - 2012. -Vol. 64, N 9. - P. 2995-3005.
12. Denton C.P. Systemic sclerosis: from pathogenesis to targeted therapy / C.P. Denton // Clin. Exp. Rheum. - 2015. - Vol. 33, N 4. - P. 3-7.
13. Early detection of pulmonary arterial hypertension in systemic sclerosis: a French nation- wide prospective multicenter study / E. Hachulla, V. Gressin, L. Guillevin [et al.] // Arthritis Rheum. - 2005. -Vol. 52, N 12. - P. 3792-3800.
14. Echocardiography and pulmonary function as screening tests for pulmonary arterial hypertension in systemic sclerosis / D. Mukherjee, D.St. George, C. Knight [et al.] // Rheumatology (Oxford). — 2004. — Vol. 43, N 4. - P. 461-466.
15. Endothelial dysfunction in pulmonary arterial hypertension: an evolving landscape / B. Ranchoux, L.D. Harvey, R.J. Ayon [et al.] // Pulm. Circ. - 2018. -Vol. 8, N 1. - P. 2045893217752912.
16. Enrichment of Scleroderma Vascular Disease-Associated Autoantigens in Endothelial Lineage Cells / Z.H. McMahan, T.R. Cottrell, F.M. Wigley [et al.] // Arthritis Rheum. - 2016. - Vol. 68, N 10. - P. 25402549.
17. Evidence-based detection of pulmonary arterial hypertension in systemic sclerosis: the DETECT study / J.C. Coghlan, C.P. Denton, E. Grünig [et al.] // Ann. Rheum. Dis. - 2014. - Vol. 73, N 7. - P. 1340-1349.
18. Fibrosis - a lethal component of systemic sclerosis / Y.Y. Ho, D. Lagares, A.M. Tager, M. Kapoor // Nat. Rev. Rheum. - 2014. - Vol. 10, N 7. - P. 390-402.
19. Fibrous remodeling of the pulmonary venous system in pulmonary arterial hypertension associated with connective tissue diseases / P. Dorfmuller, M. Humbert, F. Perros [et al.] // Hum. Pathol. - 2007. - Vol. 38, N 6. -P. 893-902.
20. Hemodynamic predictors of survival in sclero-derma-related pulmonary arterial hypertension / A. Campo, S.C. Mathai, J. Le Pavec [et al.] // Am. J. Resp. Crit. Care Med. - 2016. - Vol. 182, N 2 - P. 252-260.
21. High N-terminal pro-brain natriuretic peptide levels and low diffusing capacity for carbon monoxide as independent predictors of the occurrence of precapillary pulmonary arterial hypertension in patients with systemic sclerosis / Y. Allanore, D. Borderie, J. Avouac, D.Zerkak [et. al.] // Arthritis Rheum. - 2008.- Vol. 58, N 1. -P. 284-291
22. Huber L.C. The pathogenesis of pulmonary hy-pertension--an update / L.C. Huber, H. Bye, M. Brock // Swiss Society Pulmonary Hypertension. Swiss Med Wkly. - 2015. - Vol. 145. - P. 14202.
23. Lung or Heart-Lung Transplant in Pulmonary Arterial Hypertension: What Is the Impact of Systemic
Sclerosis? / S.K .Gadre, O.A. Minai, X.F. [et al] // Exp. Clin. Transplant. - 2017. - Vol. 15, N 6. - P. 676-684.
24. Longterm survival among patients with scle-roderma-associated pulmonary arterial hypertension treated with intravenous epoprostenol / D.B. Badesch, M.D. McGoon, R.J. Barst [et al.] // J. Rheum. - 2009. -Vol. 36, N 10. - P. 2244-2249.
25. Mathai S.P. Pulmonary arterial hypertension in connective tissue diseases / S.P. Mathai, P.M. Hassoun Heart Fail Clin. - 2012. - Vol. 8, N 3. - P. 413-425.
26. Manetti M. The crowded crossroad to angioge-nesis in systemic sclerosis: where is the key to the problem? / M. Manetti, S. Guiducci, M. Matucci-Cerinic // Arthritis Res. Ther. - 2016. - Vol. 18, N 5. - P. 36-46.
27. Prevalence and characteristics of moderate to severe pulmonary hypertension in systemic sclerosis with and without interstitial lung disease / D. Launay, L. Mouthon, E. Hachulla [et al.] // J. Rheum. - 2007. -Vol. 34, N 5. -P. 1005-1011.
28. Prevalence and outcome in systemic sclerosis associated pulmonary arterial hypertension: application of registry approach / D. Mukherjee, D. St George, B. Coleiro [et al.] // Ann. Rheum. Dis. - 2003. - Vol. 62, N 11. - P. 1088-9333.
29. Prevalence of pulmonary hypertension in systemic sclerosis in European Caucasians and meta- analysis of 5 studies / J. Avouac, P. Airo, C. Meune, L. Beretta [et al.] // J. Rheum. - 2010. - Vol. 37, N 11. -P. 2290-2298.
30. Prognostic significance of computed tomography criteria for pulmonary veno-occlusive disease in systemic sclerosis-pulmonary arterial hypertension / M.J. Connolly, S. Abdullah, D.A. Ridout, B.E. Schreiber [et al.] // Rheumatology (Oxford). - 2017. - Vol. 56, N 12. - P. 21972203.
31. Pulmonary arterial hypertension: baseline characteristics from the REVEAL Registry / D.B. Badesch, G.E. Raskob, C.G. Elliott, A.M. Krichman [et al.] // Chest. - 2010. - Vol. 137, N 2. - P. 376-387.
32. Pulmonary arterial hypertension in France: results from a national registry / M. Humbert, O. Sitbon, A. Cha-ouat [et al.] // Am. J. Resp. Crit. Care Med. - 2006. -Vol. 173, N 9. - P. 1023-1030.
33. Pulmonary hypertension associated with veno-occlusive disease in systemic sclerosis: Insight into the mechanism of resistance to vasodilator / A. Hayato, T. Konno, A. Motohiko [et al.] // J. Cardiol. Cases. -2012. - Vol. 5, N 1. - P. e44-e47.
34. Pulmonary hypertension in systemic sclerosis: prevalence, incidence and predictive factors in a large multicentric Italian cohor / M. Iudici, V. Codullo, D. Giuggioli [et al.] // Clin. Exp. Rheum. - 2013. -Vol. 31, N 76. - P. 31-36.
35. Pulmonary hypertension in systemic sclerosis: risk factors for progression and consequences for survival / A.J. MacGregor, R. Canavan, C. Knight [et al.] // Rheumatology (Oxford). - 2001. - Vol. 40. - P. 453-459.
36. Pulmonary veno-occlusive disease / A. Boucly, B. Girerd, D. Bourlier [et al.] // Rev. Mal. Respir. - 2018. - Vol. 35, N 2. - P. 160-170.
18/ TOM XXIII/ 2
43
37. Pulmonary veno-occlusive disease: a rare cause of pulmonary hypertension in systemic sclerosis. Case presentation and review of the literature / A.M. Daraban, R. Enache, L. Predescu [et al.] // Rom. J. Inter. Med. -2015. - Vol. 53, N 2. - P. 175-183.
38. Pulmonary venoocclusive disease and scleroderma associated pulmonary hypertension / S.R. Johnson, D. Patsios, D.M. Hwang, J.T. Granton // J. Rheum. -2006. - Vol. 33, N 11. - P. 2347-2350.
39. Role of N-terminal brain natriuretic peptide (N-TproBNP) in scleroderma-associated pulmonary arterial hypertension / M. Williams, C. Handler, R. Akram [et al.] // Eur. Heart. J. - 2006. - Vol. 27, N 12. - P. 1485-1494.
40. Rosenkranz S. Right heart catheterisation: best practice and pitfalls in pulmonary hypertension / S. Rosenkranz, R. Ioana // Preston Eur. Resp. Review. - 2015. - Vol. 24. - P. 642-652.
41. Schwaiger J.P. Screening patients with sclero-derma for pulmonary arterial hypertension and implications for other at risk populations // J.P. Schwaiger, D. Khanna, J. Gerry Coghlan // Eur. Resp. Rev. - 2013. -Vol. 22, N 130. - P. 515-525.
42. Scleroderma dermal microvascular endothelial cells exhibit defective response to pro-angiogenic che-mokines / P.S. Tsou, B.J. Rabquer, R.A. Ohara [et al.] // Rheum. - 2016. - Vol. 55, N 4. - P. 745-754.
43. Scleroderma renal crisis accompanied by new-onset pulmonary arterial hypertension: an acute systemic
endothelial injury? Case report and literature / T. Di-mitroulas, P. Sarafidis, V. Roma [et al.] // Inflamm. Allergy Drug. Targets. - 2010. - Vol. 9, N 4. - P. 313-318.
44. Serum uric acid as a prognostic predictor in pulmonary arterial hypertension with connective tissue disease / W. Njaman, T. Iesaki, Y. Iwama [et al.] // Inter. Heart. J. - 2007. - Vol. 48, N 4. - P. 523-532.
45. Shah Ami A. Telangiectases in Scleroderma: A Potential Clinical Marker of Pulmonary Arterial Hypertension / Ami A. Shah, Fredrick M. Wigley, Laura K. Hummers // J. Rheum. - 2010. - Vol. 37, N 1. - P. 98104.
46. Steen V. Predictors of isolated pulmonary hypertension in patients with systemic sclerosis and limited cutaneous involvement / V. Steen, T.A. Medsger // Arthritis Rheum. - 2003. - Vol. 48, N 2. - P. 516-522.
47. Systemic sclerosis with renal crisis and pulmonary hypertension: a report of eleven cases / O.H. Gun-duz, N. Fertig, M. Lucas, T.A. Medsger // Arthritis Rheum. - 2001. - Vol. 44, N 7. - P. 1663-1666.
48. Tricuspid annular displacement predicts survival in pulmonary hypertension / P.R. Forfia, M.R. Fisher, S.C. Mathai [et al.] // Am. J. Resp. Crit. Care Med. -2006. - Vol. 174, N 9. - P. 1034-1041.
49. Von Willibrand factor independently predicts long-term pulmonary arterial hypertension / S.M. Kawut, E.M. Horn, K.K. Berekashvili [et al.] // Chest. - 2005. -Vol. 128. - P. 2355-2362.
REFERENCES
1. Syniachenko OV, Yehudina YeD, Mikukst VYa, Yermolaiva MV, et al. [Angiopathy in systemic scleroderma]. Ukrainskyi revmatolohichnyi zhurnal. 2017;67(1):5-12. Russian.
2. Volkov AV. [Diagnosis of pulmonary hypertension in systemic scleroderma]. Sovremenaya revmato-logiya. 2008;4:22-25. Russian.
3. Van den Hoogen F, Khanna D, Fransen J, [et al.] 2013 classification criteria for systemic sclerosis: an American College of Rheumatology/European League Against Rheumatism Collaborative Initiative. Ann Rheum Dis. 2013;72(11):1747-55. doi: 10.1136/annrheumdis-2013-204424
4. Syniachenko OV, Yehudina YeD, Mikukst VYa, Yermolaiva MV. [Rheological properties of blood serum in limited and diffuse forms of systemic scleroderma]. Ukrainskyi zhurnal dermatolohii, venerolohii, kosmeto-lohii. 2017;64(1):43-46. Russian.
5. Saad YeO, Ananeva LP, Novikova DS, Ajkepe-rova RT. [Traditional risk factors for cardiovascular disease in systemic scleroderma and their relationship with heart structural changes]. Nauchno-prakticheskaya revmatologiya.2016;54(6):687-692. Russian.
6. Mathai SC, Girgis RE, Fisher MR, et al. Addition of sildenafil to bosentan monotherapy in pulmonary arterial hypertension. Eur Respir J.2007; 29:469-75.
7. Francesco B, Franchini S, Colantuoni E, et al. Anti-ß2 glycoprotein I antibodies are independently
associated with macrovascular disease and mortality in scleroderma patients Arthritis Rheum. 2009;60(8):2480-89. doi: 10.1002/art.24684.
8. Hurdman J, Condliffe R, Elliot CA, et al. ASPIRE registry: Assessing the Spectrum of Pulmonary hypertension Identified at a Referral Centre. Eur Respir J. 2012;39(4):945-55. doi: 10.1183 / 09031936.00078411
9. Chung L, Liu J, Parsons L, et al. Characterization of connective tissue disease-associated pulmonary arterial hypertension from REVEAL: identifying systemic sclerosis as a unique phenotype. Chest. 2010;138(6):1383-94. doi: 10.1378/chest.10-0260
10. Hoeper MM, Faulenbach C, Golpon H, et al. Combination therapy with bosentan and sildenafil in idiopathic pulmonary arterial hypertension. Eur Respir J 2004;24:1007-10.
11. Gü nther S, Jais X, Maitre S, et al. Computed tomography find- ings of pulmonary venoocclusive disease in scleroderma patients presenting with precapillary pulmonary hypertension. Arthritis Rheum. 2012;64(9):2995-3005. doi: 10.1002 / art.34501
12. Denton CP. Systemic sclerosis: from pathogenesis to targeted therapy. Clin. Exp. Rheumatol. 2015;33(4):3-7.
13. Hachulla E, Gressin V, Guillevin L, et al. Early detection of pulmonary arterial hypertension in systemic sclerosis: a French nationwide prospective multicenter study. Arthritis Rheum. 2005;52(12):3792-800. doi: 10.1002/art.21433
14. Mukerjee D, St George D, Knight C, et al. Echocardiography and pulmonary function as screening tests for pulmonary arterial hypertension in systemic sclerosis. Rheumatology (Oxford). 2004;43(4):461-6. doi: 10.1093/rheumatology/keh067.
15. Ranchoux B, Harvey LD, Ayon RJ, et al. Endothe-lial dysfunction in pulmonary arterial hypertension: an evolving landscape. Pulm Circ. 2018;8(1):2045893217752912. doi: 10.1177/2045893217752912
16. McMahan ZH, Cottrell TR, Wigley FM, et al. Enrichment of Scleroderma Vascular Disease-Associated Autoantigens in Endothelial Lineage Cells. Arthritis Rheumatol. 2016;68(10):2540-9. doi: 10.1002/art.39743
17. Coghlan JC, Denton CP, Grü nig E, et al. Evidence-based detec- tion of pulmonary arterial hypertension in systemic sclerosis: the DETECT study. Ann Rheum Dis. 2014;73(7):1340-9. doi: 10.1136/annrheum-dis-2013-203301
18. Ho YY, Lagares D, Tager AM, Kapoor M Fibrosis - a lethal component of systemic sclerosis. Nat. Rev. Rheumatol. 2014;10(7):390-402. doi: 10.1038/nrrheum.2014.53
19. Dorfmuller P, Humbert M, Perros F, et al. Fibrous remodeling of the pulmonary venous system in pulmonary arterial hypertension associated with connective tissue diseases. Hum Pathol. 2007;38(6):893-902. doi: 10.1016/j.humpath.2006.11.022
20. Campo A, Mathai SC, Le Pavec J, et al. Hemo-dynamic predictors of survival in scleroderma-related pulmonary arterial hypertension. Am J Respir Crit Care Med. 2016;182(2):252-60. doi: 10.1164/rccm.200912-18200C
21. Allanore Y, Borderie D, Avouac J, Zerkk D, et al. High N-terminal pro-brain natriuretic peptide levels and low diffusing capacity for carbon monoxide as independent predictors of the occurrence of precapillary pulmonary arterial hypertension in patients with systemic sclerosis. Arthritis Rheum. 2008;58(1):284-291. doi: 10.1002/art.23187
22. Huber LC, Bye H, Brock M. The pathogenesis of pulmonary hypertension--an update. Swiss Society of Pulmonary Hypertension.Swiss Med Wkly. 2015;145:14202. doi: 10.4414/smw.2015.14202
23. Gadre SK, Minai OA, Wang XF, et al. Lung or Heart-Lung Transplant in Pulmonary Arterial Hypertension: What Is the Impact of Systemic Sclerosis? Exp Clin Transplant. 2017;15(6):676-684. doi: 10.6002 / ect.2016.0209
24. Badesch DB, McGoon MD, Barst RJ, et al. Lon-gterm survival among patients with scleroderma-as-sociated pulmonary arterial hypertension treated with intravenous epoprostenol. J Rheumatol. 2009;36(10):2244-9. doi: 10.3899/jrheum.081277
25. Mathai SP, Hassoun PM. Pulmonary arterial hypertension in connective tissue diseases. Heart Fail Clin. 2012;8(3):413-25. doi: 10.1016/j.hfc.2012.04.001
26. Manetti M, Guiducci S, Matucci-Cerinic M. The crowded crossroad to angiogenesis in systemic sclerosis: where is the key to the problem? Arthritis Res. Ther. 2016;18(5);36-46. doi: 10.1186/s13075-016-0937-x
27. Launay D, Mouthon L, Hachulla E, et al. Prevalence and characteristics of moderate to severe
pulmonary hypertension in systemic sclerosis with and without interstitial lung disease. J Rheumatol. 2007;34(5):1005-11.
28. Mukerjee D, St George D, Coleiro B, [et al]. Prevalence and outcome in systemic sclerosis associated pulmonary arterial hypertension: application of a registry approach. Ann Rheum Dis. 2003;62:1088-93.
29. Avouac J, Airo P, Meune C, Beretta L, et al. Prevalence of pulmonary hypertension in systemic sclerosis in European Caucasians and meta-analysis of 5 studies. J Rheumatol. 2010;37(11):2290-8. doi: 10.3899/jrheum.100245
30. Connoly MJ, Abdullah S, Ridout DA, et al. Prognostic significance of computed tomography criteria for pulmonary veno-occlusive disease in systemic sclerosis-pulmonary arterial hypertension. Rheumatology (Oxford). 2017;56(12):2197-203. doi: 10.1093/rheumato-logy/kex351
31. Badesch DB, Raskob GE, Elliott CG, Krichman AM, et al. Pulmonary arterial hypertension: baseline characteristics from the REVEAL Registry. Chest. 2010;137(2):376-87. doi: 10.1378/chest.09-1140
32. Humbert M, Sitbon O, Chaouat A, et al. Pulmonary arterial hypertension in France: results from a national registry. Am. J. Respir. Crit. Care Med. 2006;173(9):1023-30.
33. Hayato A, Konno T, Motohiko A, et al. Pulmonary hypertension associated with venoocclusive disease in systemic sclerosis: Insight into the mechanism of resistance to vasodilator. Journal of Cardiology Cases. 2012;5(1):e44-e47.
34. Iudici M, Codullo V, Giuggioli D, et al. Pulmonary hypertension in systemic sclerosis: prevalence, incidence and predictive factors in a large multicentric Italian cohort. Clin Exp Rheumatol. 2013;31(76):31-6.
35. MacGregor AJ, Canavan R, Knight C, et al. Pulmonary hypertension in systemic sclerosis: risk factors for progression and consequences for survival. Rheumatology (Oxford). 2001;40:453-9.
36. Boucly A1, Girerd B1, Bourlier D1, et al. Pulmonary veno-occlusive disease Rev Mal Respir. 2018;35(2):160-70. doi: 10.1016/j.rmr.2017.11.005
37. Daraban AM, Enache R, Predescu L, et al. Pulmonary veno-occlusive disease: a rare cause of pulmonary hypertension in systemic sclerosis. Case presentation and review of the literature. Rom J Intern Med. 2015;53(2):175-83.
38. Johnson SR, Patsios D, Hwang DM, Granton JT. Pulmonary venoocclusive disease and scleroderma associated pulmonary hypertension. J Rheumatol. 2006;33(11):2347-50.
39. Williams M, Handler C, Akram R, et al. Role of N- terminal brain natriuretic peptide (N-TproBNP) in scleroderma-associated pulmonary arterial hypertension. Eur. Heart J. 2006;27(12):1485-94.
40. Rosenkranz S, Ioana R. Right heart cathe-terisation: best practice and pitfalls in pulmonary hypertension Preston European Respiratory Review. 2015;24:642-52. doi: 10.1183 / 16000617.0062-2015
41. Schwaiger JP, Khanna D, Gerry Coghlan J. Screening patients with scleroderma for pulmonary arterial hypertension and implications for other at risk
18/ TOM XXIII/ 2
45
populations. Eur Respir Rev. 2013;22(130):515-25. doi: 10.1183/09059180.00006013
42. Tsou PS, Rabquer BJ, Ohara RA, et al. Scleroderma dermal microvascular endothelial cells exhibit defective response to pro-angiogenic chemokines. Rheumatology. 2016;55(4):745-754. doi: 10.1093/rheumatology/kev399
43. Dimitroulas T, Sarafidis P, Roma V, et al. Scleroderma renal crisis accompanied by new-onset pulmonary arterial hypertension: an acute systemic endothelial injury? Case report and literature. Inflamm. Allergy Drug. Targets. 2010;9(4);313-318.
44. Njaman W, Iesaki T, Iwama Y, et al. Serum uric acid as a prognostic predictor in pulmonary arterial hypertension with connective tissue disease. Inter. Heart J.2007;48(4):523-32.
45. Ami A Shah, Fredrick M Wigley, Laura K. Hum-mers.Telangiectases in Scleroderma: A Potential Clinical
Marker of Pulmonary Arterial Hypertension. J Rheu-matol. 2010;37(1):98-104. doi: 10.3899/jrheum.090697
46. Steen V, Medsger TA Jr. Predictors of isolated pulmonary hyper- tension in patients with systemic sclerosis and limited cutaneous involvement. Arthritis Rheum. 2003;48(2):516-22. doi: 10.1002 / art.10775
47. Gü ndü z OH, Fertig N, Lucas M, Medsger TA. Systemic sclerosis with renal crisis and pulmonary hypertension: a report of eleven cases. Arthritis Rheum. 2001;44(7):1663-6.
48. Forfia PR1, Fisher MR, Mathai SC, et al. Tri-cuspid annular displacement predicts survival in pulmonary hypertension. Am J Respir Crit Care Med 2006;174(9):1034-41.
49. Kawut SM, Horn EM, Berekashvili KK, et al. Von Willibrand factor independently predicts long-term pulmonary arterial hypertension. Chest. 2005;128:2355-62.
CraTra Hagmm^a go pegaKmï 08.03.2018
♦
УДК 616.12-005.4-073:616.379-008.64:612.122:615.015.5 https://doi.org/10.26641/2307-0404.2018.2.133698
Г.Б. Маньковский ДИАГНОСТИКА НАРУШЕНИЙ
УГЛЕВОДНОГО ОБМЕНА У БОЛЬНЫХ С ИШЕМИЧЕСКОЙ БОЛЕЗНЬЮ СЕРДЦА
ГУ «Научно-практический медицинский центр детской кардиологии и кардиохирургии МЗ Украины»
клиника для взрослых
(дир. - д. мед. н., проф. И.Н. Емец)
ул. Мельникова, 24, Киев, 04050, Украина
Scientific and clinical center of childrens' cardiology and cardiac surgery Clinic for adults
Melnikova str., 24, Kyiv, 04050, Ukraine e-mail: info@cardio.org.ua
Ключевые слова: сахарный диабет, предиабет, гликемия натощак, гликозилированный гемоглобин, тест на толерантность к глюкозе, ишемическая болезнь сердца, коронарография
Ключовi слова: цукровий д1абет, предiабет, глiкемiя натще, глкозильований гемоглобiн, тест на толерантнiсть до глюкози, iшемiчна хвороба серця, коронарографiя
Кеу words: diabetes mellitus, prediabetes, fasting plasma glucose, glycated hemoglobin, oral glucose tolerance test, ischemic heart disease, coronarography
Реферат. Дiагностика порушень вуглеводного обмшу у хворих з iшемiчною хворобою серця. Маньковський Г.Б. Мета роботи - вивчення частоти зустрiваностi ратше недiагностованого цукрового дiабету 2 типу та предiабету за допомогою рiзних дiагностичних пiдходiв у хворих з ангiографiчно тд-твердженою iшемiчною хворобою серця. Матерiали та методи. Обстежено 89 хворих з iшемiчною хворобою серця. Середнт вт пацieнтiв становив 62+3,6 року. yd пащенти мали атеросклероз коронарних судин, що був ангiографiчно пiдтверджений. У жодного i-з включених в обстеження пацieнтiв не було вказано в анамнезi цукровий дiабет або епiзоди гтерглтемп. Хворим було проведено обстеження з метою виявлення прихованого
