Рівень лептину в крові залежно від компонентів метаболічного синдрому у хворих з постінфарктним кардіосклерозом Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

следования выявлено, что у больных с туберкулезом легких наблюдается повышение показателей гемокоагуляционной системы в основном за счет фибринолитической активности крови (ФАК), тром-бинового времени (ТВ), фибриногена плазмы (ФП) и активированного частичного тромбопластинового времени (АЧТВ). Под влиянием стандартной противотуберкулезной терапии в течение месяца наблюдалось повышение показателей ТЧ, ФП, АЧТВ и снижение ФАК. Под влиянием органосохраняю-щего препарата - кверцетина с повидоном наблюдалось снижение вышеперечисленных показателей, таким образом выявлен антиагрегационный эффект препарата. Также была разработана оптимальная схема лечения больных с впервые выявленным деструктивным туберкулезом легких с применением кверцетина с повидоном.

Summary

HEMOCOAGULATION CONDITION IN FIRST RECOGNIZED DESTRUCTIVE LUNG TUBERCULOSIS PATIENTS UNDER DRUG THERAPY Butov D.A.

Key words: tuberculosis, tuberculosis therapy, conservative pharmacotherapy, hemocoagulation, quercetin, povidone.

Hemocoagulation system has been studied in 124 patients with first recognized destructive lung TB prior to the beginning of the therapy and in a month after therapy completed. It has been found out the TB patients show the increase in hemocoagulation indices mainly due to the blood fibrinolytic activity (BFA), thrombin time (TT), plasma fibrinogen (PF), and activated partial prothrombin time (APPT). Due to the effect of conventional anti-TB therapy there is observed the increase in indices of TT, BF, APPT, and the decreasing in BFA within a month. The effect of quercetin and povidone results in the decrease of above mentioned indices, so the anti-aggregate action of the drug has been revealed. We also develop the therapeutic scheme for the patients with first recognized destructive lung TB which include of quercetin and povidone.

УДК: 616.127-005.8 + 616.12.-008.331.1

PIBEHb ЛЕПТИНУ В KPOBI ЗАЛЕЖНО В1Д КОМПОНЕНТА МЕТАБ0Л1ЧН0Г0 СИНДРОМУ У ХВОРИХ 3 П0СТ1НФАРКТНИМ КАРД1ОСКЛЕРО3ОМ

Вакалюк I.I., Оринчак М.А.

1вано-Франшвський нацюнальний медичний уыверситет

В po6oT¡ наведен! результати обстеження 45 хворих з МС та пост!нфарктним кард'юсклерозом. Було проведено загальнокл!н!чне та антропометричне обстеження, пероральний глюкозотолерант-ний тест (ПГТТ) з паралельним визначення р!вня гл1кеми (глюкозооксидазний метод) та р!вня ендо-генного ¡нсул'ну (¡муноферментний метод), розрахунок показника HOMA-IR в умовах ПГТТ, визначення р!вня ФНП-а та лептину. Показано, що пперлептинем'!я асощюеться ¡з зб!льшенням маси т¡-ла, сприяе виникненню та прогресуванню IP та впливае на ¡нтенсивн!сть м!крозапалення, зумовлю-ючи зростання ФНП-а у хворих з МС та пост!нфарктним кард!осклерозом.

Ktikhobí слова: артер1альна ппертензт, метаболмний синдром, постшфарктний кардюсклероз, пперлептинемт, фактор некрозу пухлин-альфа.

Вступ

Числены спостереження та дослщження свщ-чать, що надм1рне накопичення абдомшальноТ жировоТ тканини, як правило, супроводжуеться метабол1чними порушеннями i значною м1рою збтьшуе ризик ускладнень артер1альноТ пперте-нзп (АГ), сприяе прискореному розвитку IXC та атеросклерозу [1, 8].

Доведено, що одшею ¡з важливих ланок патогенезу метабол1чного синдрому (МС) е м1кроза-палення судин [12], яке запускаеться прозапаль-ними цитокшами, зокрема фактором некрозу пу-хлин-альфа (ФНП-а) [5].

За даними п'ятир1чного досл1дження WOSCOPS [13] лептин розглядаеться, як неза-лежний фактор ризику виникнення IXC, пору-шень мозкового та коронарного кровооб1гу.

Лептин - гормон бтковоТ природи з молекуля-рною масою 16kDa, синтез якого кодуеться геном ожиршня (ob gene) [7, 9, 11] i вщбуваеться в бтш жиров1й tk3hhhí. По свош структур! bíh по-д1бний до цитоюыв та циркулюе в kpobí у в1льн1й та зв'язан1й формах [9]. Основна д1я лептину спрямована на посилення глюкогенол1зу, л1пол1-зу, термогенезу, стимуляц1ю центрально! нерво-BOi системи та зниження р1вня триглщерид1в в kpobí без пщвищення р1вня в1льних жирних кислот.

Доведена роль цього гормону в розвитку сер-цево-судинних захворювань. Зокрема, у oci6 з високим ризиком виникнення серцево-судинноТ патолог1| р1вень лептину значно вищий, н1ж у здорових oci6 [13].

ОсобливоТ уваги заслуговуе вивчення рол1 ле-

Актуальт проблемы сучасно!" медицины

птину в порушены вуглеводнево-жирового ме-табол1зму у хворих на АГ з МС та постшфаркт-ним кардюсклерозом.

Мета дослщження. Оцшити залежнють р1вня лептину в кров1 вщ компоненте МС у хворих з постшфарктним кардюсклерозом.

Матерали та методи дослдження

Обстежено 45 хворих (36 чоловки, 9 жшки; в1к: 57,02±7,25 роки) на АГ, як1 перенесли ¡нфаркт мюкарда (1М) 1,5-2 роки тому. Дагноз перенесе-ного 1М був пщтверджений позитивними бюлоп-чними маркерами (тропонш I), результатами електрокардюграф1чного (ЕКГ) та ехокардюгра-ф1чного (ЕхоКГ) дослщжень. Дагноз АГ верифн кували на основ1 типовоТ кпУчноТ картини, результате офюного вим1рювання АТ та добового мошторування АТ (ДМАТ) вщповщно до рекоме-ндацш Украшського товариства кардюлопв з профтактики та лкування артер1альноТ пперте-нзп (2008) [4] \ Свропейського товариства арте-р1альноТ ппертензп та европейського товариства кардюлогп (ЕвН/ЕЭС, 2007) [10].

Вам хворим було проведено загальноклУчне та антропометричне обстеження з визначенням об'ему тали (ОТ) та ¡ндексу маси тта (1МТ) [3]. Зокрема, 1МТ в межах 25-30 кг/м2 розцшювали як надлишкову масу тта, 1МТ>30 кг/м2 - як ожиршня. Хворих з надлишковою масою тта та окружнютю тали >88 см у жшок та >102 см у чоловшв вщносили до оаб з ожир1нням.

Залежно в1д 1МТ при врахуванн1 ОТ пац1енти були розпод1лен1 на 3 групи. До 1 групи увшшло 4(8,89%) хворих з нормальною масою тта, 1МТ -(23,25±0,96) кг/м2, ОТ - (87,25±5,74) см. До 2 групи ¡з надлишковою масою тта вв1йшло 17(37,78%) хворих. При цьому 1МТ складав (26,12±1,36) кг/м2, ОТ - (96,71 ±3,95) см. До 3 групи увшшло 24(53,33%) хворих з ожиршням, зокрема, 1МТ знаходився в межах (30,29±3,10) кг/м2, ОТ - (109,38±8,82) см.

3 метою оц1нки вуглеводневого обм1ну проведено пероральний глюкозотолерантний тест (ПГТТ) з паралельним визначенням р1вня глюко-зи глюкозооксидазним методом та р1вня ендо-генного ¡нсулшу (El) в кров1. Критер1ями ПГТТ згщно з рекомендац1ями National Diabetic Group (2006) [6] вважали наступш: збережена толеран-тн1сть до глюкози - р1вень глюкози в KpoBi натще <5,6 ммоль/л, через 2 години п1сля навантажен-ня - <7,8 ммоль/л; порушена толерантнють до глюкози - р1вень глюкози в кров1 натще в межах >5,6, але <7,0 ммоль/л, через 2 години п1сля на-вантаження - >7,8, але <11,1 ммоль/л; цукровий д1абет 2 типу - р1вень глюкози в KpoBi натще >7,0 ммоль/л, через 2 години пюля навантажен-ня >11,1 ммоль/л. Визначали показник ¡нсул1но-резистентност1 (HOMA-IR) в умовах ПГТТ.

1муноферментним методом визначали р1вень El, лептину та ФНП-а в KpoBi на ¡мунофермент-ному анал1затор1 PR 2100 (SANOFI DIAGNOSTIC PASTEUR, France), набори ф1рми HUMAN Sex-depend test, тест «Elisa», (Germany). Контрольну групу склали 10 здорових oci6.

Статистичну обробку отриманих результат1в проводили за допомогою програмного забезпе-чення - табличного процесора «Microsoft Excel» та пакета прикладних програм «STATISTICA» v. 6.0, StatSoft, USA. Оцшку BiporiflHOCTi розход-ження cepeflHix величин проводили за допомогою парного ^критер1я Стьюдента. Достов1рними вважись показники при р<0,05.

Результати та i'x обговорення

Анал1зуючи р1вень лептину в KpoBi в обстеже-них трупах виявлено ¡ctothî BiflMiHHOCTi (табл. 1). Так, нами вщм1чена тенденц1я до його зростання при збтьшенш IMT. Зокрема, найнижчий р1вень лептину спостер1гався в 1 rpyni - в межах контролю (р>0,05). У хворих 2 та 3 груп виявлено достов1рне пщвищення р1вня лептину в 4,5 та 8 раз1в в1дпов1дно, пор1вняно з контролем (р<0,05).

Таблиця 1

Р'1вень лептину ухворих з МС та пост/нфарктним кардюсклерозом при врахуванн/ IMT та ОТ

Показник контроль 1 група (n=4) 2 група (n=17) 3 група (n=24)

Лептин, нг/мл 5,56±1,03 5,55±1,77 16,02±5,37* 46,33±19,51*

IMT, кг/м2 23,31±1,67 23,25±0,96 26,12±1,36 30,29±3,10

ОТ, см 85,9±2,57 87,25±5,74 96,71±3,95 109,38±8,82

Примака: * - достовфнють р1зниц1 пор1вняноз контроле

Таким чином, концентрац1я лептину в кров1 зростае при зб1льшенн1 1МТ та ОТ I виявляеться найвищою ухворихз ожиршням, що обумовлено розвитком резистентност1 до нього, його нездат-н1стю проникати в спинномозкову р1дину I дал1 до г1поталам1чних центр1в [11].

Проведено анал1з стану вуглеводневого обм1ну в обстежениххворих (табл. 2). Ухворих 1

(Р<0,05).

групи ¡стотних зм1н показниш вуглеводневого обм1ну не в1дм1чено. В 2 та 3 групах виявлено ряд особливостей. В 2 груп1 зм1ни просл1дковувалась лише у 50% обстежених хворих. У хворих 3 групи р1вень глюкози в кров1 натще та через 2 години пюля навантаження глюкозою був на 21% та 25% вищим пор1вняно з контролем (р<0,05) в1дпов1дно.

Том 9, Выпуск 4

27

Таблиця2

Показники вуглеводного обм'шу у хворих на АГ з МС та пост/нфарктним кард'юскперозом

Показник Контроль (n=10) 1 група (n=4) 2 група (n=17) 3 група (n=24)

Глюкоза натще, ммоль/л 5,21±0,48 5,60±0,52 5,91±1,20 6,33±2,12*

Глюкоза пюля ПГТТ, ммоль/л - 4,80±0,67 5,66±1,36 6,50±2,56*

El натще, мкОд/мл 15,69±4,66 13,06±0,64 16,17±5,03 17,13±5,82

El пюля ПГТТ, мкОд/мл - 11,97±7,17 25,16±8,42** 32,16±9,69**

HOMA-IR натще 1,90±0,50 3,36±0,15 3,55±1,69* 5,03±2,51*

HOMA-IR пюля ПГТТ - 2,36±1,16 4,63±1,90* 10,05±3,96*

Примака: * - достовфнють р1зниц1 порвняноз контролем ** - достов1рнють р1зниц1 порвняно з ршнем Е1

Р1вень Е1 в умовах ПГТТ в 2 та 3 трупах збть-шився в 1,5 та 2 рази пор1вняно з контролем (р<0,05) вщповщно.

Нами проведено анал1з показника ¡нсулшорезистентносп (НОМА-!Р). Так, у хворих

2 групи показник НОМА-!Р в умовах ПГТТ збтьшився практично в 2 рази пор1вняно з контролем (р<0,05). В 3 груп1 вщм1чено достов1рне збтьшення цього показника в 2,5 (натще) та 5 раз1в (через 2 години пюля навантаження глюкозою) пор1вняно з контролем (р<0,05).

Таким чином, пщвищений р1вень лептину в кров1 мае негативний вплив на показники вугле-водневого обмшу та сприяе прогресуванню ¡нсулшорезистентносп.

МЛкрозапалення судин запускаеться активацн ею цитоюыв, зокрема, ФНП-а. Виявлено, що в умовах 1Р та пперлептинемп р1вень ФНП-а зрос-тае паралельно ¡з збтьшенням 1МТ. Зокрема, у хворих 1 групи ФНП-а знаходився в межах (4,35+0,83) пг/мл, що на 69% перевищуе контро-льний р1вень - (2,57+0,70) пг/мл (р<0,05). У 2 та

3 групах також вщм1чено значне зростання цього показника. Так, у хворих 2 групи виявлено до-стов1рне його пщвищення до (15,11 ±2,87) пг/мл (р<0,05). В 3 грут ФНП-а знаходився в межах (16,34+8,26), що в 6,5 раз1в перевищуе р1вень контролю (р<0,05).

Отже, у хворих з МС та постшфарктним кар-дюсклерозом ¡нтенсивнють м1крозапалення за показником ФНП-а в кров1 збтьшуеться по м1р1 наростання ступеня ожиршня та пперлептинеми.

Висновки

1. Збтьшення маси тта у хворих з МС та пост-¡нфарктним кардюсклерозом асоцшеться ¡з п-перлептинем1ею.

2. Пперлептинем1я сприяе виникненню та прогресуванню 1Р у хворих на АГ з МС та постшфарктним кард1осклерозом.

3. Пщвищений р1вень лептину в кров1 впливае на ¡нтенсивн1сть м1крозапалення, супроводиться зростанням ФНП-а у хворих на АГ з МС та постшфарктним кард1осклерозом.

Ллература

1. М1тченко О.1. Лептин у хворих з метаболнним синдромом. !. Характеристики лептину у хворих з

(Р<0,05);

(Р<0,05).

метабол1чним синдромом залежно Bifl ступеня ожиршня та B¡Ky / O.I. М1тченко, В.Ю. Романов, Т.В. Беляева [та ¡н.] // Укр. кард. журн. - 2008. - №6. -С.59-65.

2. Ройтберг Г.Е. Метаболический синдром / Ройтберг Г.Е. - М. : МЕД-М54 пресс-информ, 2007. - С.84-86.

3. Св1щенко G.П. РекомендацИ' украТнськоТ асоц1ацп кард1олог1в з проф1лактики та лкування артер1альноТ г1пертенз1Т / С.П. Св1щенко, А.Е. Багр1й, Л.М. Сна [та ¡н.] // Артериальная гипертен-зия. - 2009. - № 1(3). - С.64-65.

4. Св1щенко G.П. РекомендацИ' украТнськоТ acoqiaqií кард1олог1в з профтактики та л1кування артер1альноТ ппертензи / С.П. Св1щенко, A.G. Багрш, Л.М. Сна [та ¡н.] // 1нститут кард1олог1Т АМН УкраТни ¡м. М.Д. Стражеска. - КиТв. - 2008. - С.5-6.

5. Скибчук В.А. 1нсул1норезистентн1сть та системне запалення у хворих на гострий ¡нфаркт м1окарда i цукровий д1абет 2-го типу: кпш1чне значения // Укр. мед. часопис. - 2007. - №2 (58). - III-IV. - С. 72-77.

6. ADA Position Statement on the Diagnosis and Classification of Diabetes Mellitus // Diabetes Care. - 2006.

- Vol.28. - P.43-48.

7. Clement K. A mutation in the human leptin receptor gene causes obesity and pituitary dysfunction / K. Clement, C. Vaisse, N. Lahlou [et al.] // Nature - 1998.

- P.392-398.

8. Correia M. Leptin, obesity and cardiovascular disease / M. Correia, W. Haynes // Curr. Opin. Nephrol. Hyper-tens. - 2004. - Vol. 13. - P.215-223.

9. Friedman J. Leptin and the regulation of body weight in mammals / J. Friedman, J.L. Halaas // Nature -1998. - Vol. 395. - P. 763-770.

10. 2007 Guidelines for the management of arterial hypertension. The Tack Force for the management of arterial hypertension of the European Society of Hypertension (ESH) and of the European Society of Cardiology (ESC) // Eur. Heart J. - 2007. - Vol.28. - P.1462-1536.

11. Halaas J. Weight-reducing effects of the plasma protein encoded by the obese gene / J. Halaas, K. Gaji-wala, M. Maffel [ et al.] // Science. - 1995. - P.269-543.

12. Ingellson E, Hulthe J. Lind L. Inflammatory markers in relation to insulin resistance and the metabolic syndrome. European Journal of Clinical Investigation. -2008. - Vol. 38, №7. - P.502-509.

13. Wallace A. Plasma Leptin and the Risk of Cardivascu-lar Disease in the West of Scotland Coronary Prevention Study (WOSCOPS) / A. Wallace, A. McMahon, C. Packard [ et al.] // Circulation. - 2001. - Vol.104. -P.3052.

Актуальт проблемы сучасно! медицини

Реферат

УРОВЕНЬ ЛЕПТИНА ЗАВИСИМО ОТ КОМПОНЕНТОВ МЕТАБОЛИЧЕСКОГО СИДРОМА У БОЛЬНЫХ С ПОСТИНФАРКТНЫМ КАРДИОСКЛЕРОЗОМ Вакалюк И.И., Орынчак М.А.

Ключевые слова: артериальная гипертензия, метаболический синдром, постинфарктный кардиосклероз, гипер-лептинемия, фактор некроза опухолей-альфа.

В роботе наведены результаты обследования 45 больных с МС и постинфарктным кардиосклерозом. Было проведено общее клиническое и антропометрическое обследования, пероральный глюко-зотолерантный тест (ПГТТ) с параллельным определением уровня гликемии (глюкозооксидазный метод) и уровня ендогенного инсулина (имуноферментний метод), определение показателя HOMA-IR в условиях ПГТТ, определения уровня ФНО-а и лептина. Показано, что гиперлептинемия ассоциируется с увеличением массы тела, ведет к возникновению и прогрессированию ИР и влияет на интенсивность микровоспаления, увеличивая уровень ФНП-а у больных с МС и постинфарктным кардиосклерозом.

Summary

THE LEVEL OF BLOOD LEPTIEN DEPENDING ON THE COMPONENTS OF METABOLIC SYNDROME IN PATIENTS WITH POST-INFARCTION CARDIOSCLEROSIS Vakalyuk I.I., Orynchak I.A.

Key words: arterial hypertension, metabolic syndrome, post-infarction cardiosclerosis, hyperleptienemia, tumor necrosis factor a.

The paper presents the examinations findings of 45 patients with metabolic syndrome (MS) and postinfarction cardiosclerosis. The carried out examinations and tests included general physical examination, anthropometric trials, PGTT with simultaneous glycemia determining (glucose oxidase method) and the level of endogenous insulin (immunoenzyme method), the calculation of HOMA-IR index under PGTT, determining the level of tumor necrosis factor (TNF)-a and leptine. It has been shown hyperleptinemia is associated with the body weight growth, results in the development of IP and effects the intencity of microinflammation causing the increasing of TNF-a in patients with metabolic syndrome and post-infarctional cardiosclerosis.

УДК 616.127-005.8 +364.048.6+ 616-08

ЗАСТОСУВАННЯ РАМ1ПРИЛУ У МЕДИКАМЕНТОЗНОМУ ЗАБЕЗПЕЧЕНН1 В1ДН0ВН0Г0 Л1КУВАННЯ ХВОРИХ П1СЛЯ 1НФАРКТУ МЮКАРДА

Вакалюк 1.П., Притуляк О.М., Нестерак Р.В., Стасюк Л.Б., Кернякевич Г.В.

1вано-Франшвського нацюнального медичного умверситету 1вано-Франмвський обласний клш1чний кардюлопчний диспансер

У роботI наведен! результати обстеження 32 хворих, якI перебували на еташ вдновного л1кування з приводу перенесеного гострого коронарного синдрому на тлI артер 'ально)" г1пертензи (12 хворих без О 1М ! 20 хворих з О-ОБ 1М).

Ключов1 слова: ¡шемнна хвороба серця, ¡нфаркт мюкарда, артер1альна ппертензт, гострий коронарний синдром, вщновне лкування.

ником, який суттево впливае на реал1зацш ада-птивних мехашзм1в пюля ¡нфаркту мюкарда (1М) [6]. Серед шлях1в оптим1заци вщновних процеав пюля перенесеного 1М \ запорукою пщвищення ефективносп реабт1тацшних заход1в уцтому важпиве значения мае оптимальне \ стабтьне зниження артер1ального тиску (АТ). Зважаючи на оптимальнють антиппертензивного ефекту \ каскад нейрорегуляторних вплив1в, як1 можна дося-гти застосуванням ¡нпб1тор1в ангютензинперет-ворюючого ферменту вони е запорукою ефекти-вно1 кардюпротекторноТ терапЛ.

Мета дослщження. Полягае у вивченш впливу рамтрилу на клшко-шструментальш ознаки вщ-новного перюду пюля ¡нфаркту мюкарда, що ви-ник на тл1 артер1ально1 г1пертензЛ.

Вступ

Серцево-судинш захворювання (ССЗ) протя-гом багатьох рош е провщною причиною смерт1 населения в р1зних кражах св1ту, в тому числ1 й УкраТн1. Згщно статистичними даними в нашш краТш кожну хвилину гине одна людина внаслщок ССЗ, а за ктькютю мешканц1в Украши з ССЗ складають бтьше 24 млн оаб [1]. На сьо-годш про артер1альну ппертензш (АГ) можна го-ворити як про нешфекцшну епщемш, що охопи-ла населения вае'Г планети у XX ст., незважаючи на простоту д1агностики \ величезну ктькють ль карських засоб1в для и лкування, вона залиша-еться найпоширешшим хроычним захворюван-ням в свт. За даними р1зних автор1в, показник поширеносп сягае в1д 32 до 44 % дорослого населения [2,3,4,5]. АГ е тим патогенетичним чин-

Том 9, Випуск 4

29