CC BY
23
Практична медицина / Practical Medicine
боль.
суставы. позвоночник
УДК618.173:577.161.2-008.64]-074:611.019 DOI: 10.22141/2224-1507.8.4.2018.154134
Поворознюк В.В., Муаенко А.С., Дзерович Н.1., Поворознюк Р.В., 1ваник О.С.
ДУ«1нститут геронтологи iMeHi Д.Ф. Чеботарьова НАМН Украни», м. Кив, Украна
Р1вень 25-пдроксив1тамшу D та ¡ндеке маси тша в жшок у постменопаузальному пер1од1
For cite: Bol', sustavy, pozvonocnik. 2018;8(4):165-170. doi: 10.22141/2224-1507.8.4.2018.154134
Резюме. Актуальн'кть. Дефщит i недостатнiсть BiTaMiHy D — це пандемiя XXI столiття. Пафвнти з ожирш-ням мають нижчий piBeHb BiTaMiHy D, але дан лiтератyри сyперечливi. Метою даноТ роботи € вивчення рiвня 25-гiдроксивiтaмiнy D (25(OH)D) залежно вiд iндексy маси тша (1МТ) у жiнок у постменопаузальному перюдК Матер'шли та методи. Обстежено 1007 жшок вiком вщ 50 до 89 рокiв, середнш BiK — 65,74 ± 8,61 року; се-реднiй зрiст — 1,61 ± 0,07 м; середня маса тша — 70,65 ± 13,50 кг; середшй iндекс маси тша — 27,27 ± 4,86 кг/м2, середнiй рiвень 25(OH)D становив 26,00 ± 12,00 нмоль/л. Жшки були розподiленi на шiсть груп залежно вщ 1МТ: I група — 338 жшок з нормальною масою тша, II група — 16 жшок з недостатньою масою тша, III група — 382 жшки з надлишковою масою тша, IV група — 199 жшок з ожиршням I ступеня, V група — 60 жшок з ожиршням II ступеня й VI група — 12 жшок з ожиршням III ступеня. Результати. Дефщит втамшу D мали 34,4 % обстежених жшок, 31,4 % — недостатысть. У жшок з ожиршням I ступеня (23,60 ± 10,24 нг/мл) i ожиршням II ступеня (22,38 ± 10,34 нг/мл) рiвнi 25(OH)D були вiрогiдно нижчими порiвняно з жшками з нормальною масою тша (28,24 ± 12,99 нг/мл), p = 0,00003. Висновки. У жшок з ожиршням 1МТ вiрогiдно вплива€ на рiвень втамшу D, та цей вплив не залежить вщ сезону.
Ключовi слова: шдекс маси тiлa; ожирiння; дефщит та недостатысть вiтaмiнy D; жшки в постменопаузальному перюд^ вт
Вступ
Ожирiння — хронiчне рецидивуюче захворювання, що проявляеться надлишковим накопиченням жиро-во1 тканини й е наслщком дисбалансу споживання й витрат. Поширенiсть ожирiння досягла рiвня ешдеми, на сьогоднi вважаеться, що близько 1,9 млрд дорос-лого населення мае надлишкову масу тiла й не менше 650 млн — ожиршня.
За даними Всесвггаьо! оргашзацй охорони здоров'я, у 2016 рощ надмiрна маса тла була зареестрована в 39 % дорослого населення (39 % чоловшв i 40 % жшок) i ожиршня — у 13 % (11 % чоловшв i 15 % жшок). До факторiв, що визначають розвиток ожирiння, належать генетичнi, демографiчнi, соцiально-економiчнi, психологiчнi, по-ведiнковi та нейроендокринш розлади. Проте патогенез цього захворювання е складним i до юнця не вивченим. Вiтамiн D вiдiграе важливу роль у розвитку ожирiння, про що свщчать ещдемюлопчш, генетичнi та метаболiчнi данi [1]. Зв'язок м1ж ожирiнням i рiвнем 25-гщроксивь тамiну D (25(ОН)D) був розглянутий у численних досль дженнях [2—6], проте отриманi результати суперечливг
За даними Мiнiстерства охорони здоров'я Укра1ни, близько 20,1 % населення страждае вiд ожирiння (у чо-
ловшв — 15,9 %, у жшок — 25,7 %) [7]. В украшськш популяци дефщит вггамшу Б (до 20 нг/мл) був вияв-лений у 81,8 % людей, недостатнють вiтамiну Б (21— 29 нг/мл) — у 13,6 % [8, 9]. Вищезазначене й обумовило виконання даного дослщження.
Метою дано'1 роботи е вивчення рiвня 25(ОН)Б залежно вiд шдексу маси тiла (1МТ) у жшок у постменопаузальному перюдь
Матерiали та методи
У дослiдження було включено 1007 жшок у постменопаузальному перiодi вшэм вiд 50 до 89 роыв, якi проходили курс лшування у вiддiлi кшшчно! фiзiологií та патологи опорно-рухового апарату ДУ «1нститут геронтологи iм. Д.Ф. Чеботарьова НАМН Укра1ни» або спостериалися в Укра1нському науково-медичному ценщ проблем остеопорозу.
Жiнки були розподтеш вiдповiдно до 1МТ на шють груп: I група — 338 жшок з нормальною масою тша (1МТ 18,5—24,9 кг/м2), II група — 16 жшок з недостатньою масою тша (1МТ < 18,5 кг/м2), III група — 382 жшки з надлишковою масою тша (1МТ 25,0—29,9 кг/м2), IV група — 199 жшок з ожиршням I ступеня (1МТ
© «Бшь. Суглоби. Хребет» / «Боль. Суставы. Позвоночник» / «Pain. Joints. Spine» (<ЯоГ, sustavy, pozvonocnik»), 2018 © Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2018
Для кореспонденци: Поворознюк Владислав Володимирович, доктор медичних наук, професор, ДУ «1нститут геронтологи iменi Д.Ф. Чеботарьова НАМН Украши», вул. Вишгородська, 67, м. КиТв, 04114, УкраТна; e-mail: okfpodac@ukr.net
For correspondence: Vladislav Povoroznyuk, MD, PhD, Professor, State Institution "D.F. Chebotarev Institute of Gerontology of the NAMS of Ukraine'; Vyshgorodska st., 67, Kyiv, 04114, Ukraine; e-mail: okfpodac@ukr.net
30,0—34,9 кг/м2), V група — 60 жшок з ожиршням II ступеня (1МТ 35,0—39,9 кг/м2) та VI група — 12 жшок з ожиршням III ступеня (1МТ > 40 кг/м2). 1МТ розра-ховували за формулою, заснованою на сшввщношенш зросту та маси т1ла (кг/м2). Обстежеш ж1нки не в1др1з-нялися за в1ком та зростом у вс1х групах.
Ус1м жшкам проводили дослщження р1вня 25(ОН^загальний у сироватщ кров1 за допомогою елек-трохемтюмшесцентного методу — анал1затор Elecsys 2010 (Roche Diagnostics, Шмеччина) i тест-систем Cobas.
Статус вггамшу D встановлювався згщно з останньою класиф1кац1ею, прийнятою М1жнародним 1нститутом медицини та Комитетом ендокринолог1в з1 створення на-станов 1з ктшчно! практики [10], згщно з якою деф1цит в1там1ну D встановлюеться при р1вн1 25(OH)D у сироват-ц1 кров1 нижче 50 нмоль/л (або нижче 20 нг/мл), недо-статн1сть в1там1ну D даагностуеться при р1внях 25(OH)D м1ж 50—75 нмоль/л (або 21—30 нг/мл). Концентра-щя 25(OH)D вщ 75 до 125 нмоль/л (або 31—50 нг/мл) вважалася оптимальним р1внем в1там1ну D [10].
Статистичний анал1з проводили за допомогою програми Statistica 6.0. Результати подаш у вигляд1 (M ± SD), де M — середне значення й SD — стандарт-не вщхилення. Р1зницю м1ж групами встановлювали за допомогою однофакторного дисперсшного анал1зу ANOVA. М1жгрупов1 в1дм1нност1 ощнювали за допомогою тесту Шеффе. Взаемозв'язок м1ж 1МТ та р1внем 25(OH)D визначали, використовуючи л1н1йну регресш. Р1зницю показнитв вважали в1рог1дною при р < 0,05.
Результати
Середнш р1вень 25(OH)D у загальн1й груш обстежених жшок становив 26,0 ± 11,9 нг/мл. Залежно вщ вку най-нижчий р1вень 25(OH)D був у жшок у в1ков1й груш 80—89 роив (21,8 ± 12,2 нг/мл). У той же час р1вш 25(OH)D у жшок у вюэвих групах 50—59 роив (28,4 ± 12,9 нг/мл), 60-69 роив (28,4 ± 12,9 нг/мл) та 70-79 роив (23,5 ± 11,7 нг/мл) ютотно не вщр1знялися. Дефщит в1та-м1ну D виявлений у 346 (34,4 %) жшок, недостатнють — у 316 (31,4 %) i нормальний р1вень — у 346 (34,4 %).
При ощнщ р1вня 25(OH)D залежно в1д 1МТ встанов-лено, що ж1нки з нормальною масою тта мають найви-щий р1вень 25(OH)D (28,24 ± 12,99 нг/мл), тод1 як най-нижчий р1вень був виявлений у жшок з ожиршням I
(23,60 ± 10,24 нг/мл) та II ступеня (22,38 ± 10,34 нг/мл) (табл. 1). Згщно з результатами однофакторного аналь зу ANOVA, 1МТ вiрогiдно впливае на рiвень 25(ОН^ (F = 5,81; р = 0,00003).
У жшок вшово! групи 50—59 рок1в з нормальною масою тта спостер1гали вищий р1вень 25(ОН)Б, н1ж у обстежених з ожиршням I ступеня (30,75 ± 12,56 нг/мл про-ти 26,30 ± 12,29 нг/мл, р = 0,04) 1 ожиршням II ступеня (30,75 ± 12,56 нг/мл проти 21,31 ± 6,84 нг/мл, р = 0,004). Також виявлеш в1рогщш вщмшноста в р1вш 25(ОН)Б у вшовш груш 60-69 (28,47 ± 12,43 нг/мл проти 23,29 ± ± 9,80 нг/мл, р = 0,001) (табл. 2).
При проведенш регресшного аналiзу встановлено негативний вiрогiдний зв'язок мiж рiвнем 25(ОН^ та 1МТ. Кореляцiйний i регресшний аналiз залежност мiж 25(ОН)D та 1МТ показанi на рис. 1 та в табл. 3.
Найвищий коефщент кореляци мiж рiвнями 25(ОН^ i 1МТ спостерiгався в жшок у вшовш групi 50-59 роив (г = -0,22, р = 0,0002). Регресшний аналiз мiж рiвнями 25(OH)D i 1МТ наведено в табл. 3. Роз-подiл пащентав за рiвнем вiтамiну D залежно вщ 1МТ наведено в табл. 4.
Згiдно з критерiем %2 встановлено вiрогiдну рiзницю мiж нормальним рiвнем вiтамiну D у пащенпв з нор-
90
80
70
¡ 60
и
X 50
а
S о 40
¡Tí
f4 30
20
10
0
О
„ <8 8 "о 0
otf о ^ЧчйУОО-0 е с ° а
..........Э iffl^Ilß Р %Г? > 0 о
й&я 0
о 8 ° «ЖЩрч о со °2«те<= о®«®
со ® О <$ О о о° 0
10
15
20
25 30
IMT, кг/м2
35
40
45
50
| Ж 95% confidence
Рисунок 1. Зв'язок м'ж р'1внем 25(OH)D та шдексом маси mina в обстежених жшок Примтка: зв'язок описаний за допомогою рiвняння лтйно! регресн: 25(OH)D (нг/мл) = 28,9 - 0,06 х 1МТ (кг/м2); r = 0,15; t = 4,88; р = 0,000001.
Таблиця 1. Клiнiчнaхарактеристика та рiвень 25(OH)D в обстежених пац'кнт'в залежно eid тдексу маси тла
Група Bík, роки 3picT, м Маса тта, кг 1МТ, кг/м2 25(OH)D, нг/мл
Нормальна маса тiла (n = 338) 64,97 ± 8,93 1,62 ± 0,07 59,05 ± 6,08 22,61 ± 1,63 28,24 ± 12,99
Недостатня маса тта (n = 16) 66,88 ± 9,29 1,63 ± 0,11 45,94 ± 6,10 17,33 ± 1,18 21,53 ± 11,48
Надлишкова маса тiла (n = 382) 66,33 ± 8,71 1,61 ± 0,07 70,80 ± 7,19 27,36 ± 1,40 26,12 ± 11,76
Ожирiння 1 ступеня (n = 199) 65,87 ± 7,83 1,60 ± 0,06 82,57 ± 6,88 32,02 ± 1,36 23,60 ± 10,24
Ожирiння II ступеня (n = 60) 65,36 ± 8,20 1,61 ± 0,07 94,94 ± 9,28 36,67 ± 1,27 22,38 ± 10,34
ОжирЫня III ступеня (n = 12) 66,58 ± 9,82 1,58 ± 0,06 106,83 ± 12,13 42,79 ± 2,66 23,00 ± 12,70
1,04 1,50 558,04 1989,93 6,16
0,41 0,20 < 0,0001 < 0,0001 0,0001
Таблиця 2. Р'вень втамну D в обстежених пацкнт'т залежно Bid вКу
Група п 1МТ, кг/м2 25(OH)D, нг/мл
50-59 рок'т
Нормальна маса тша 111 22,60 ± 1,64 30,75 ± 12,56
Недостатня маса тша 3 17,90 ± 0,09 23,16 ± 8,86
Надлишкова маса тша 94 27,29 ± 1,35 28,62 ± 12,39
ОжирЫня 1 ступеня 46 32,15 ± 1,48 26,30 ± 12,29
ОжирЫня II ступеня 16 37,29 ± 1,28 21,31 ± 6,84
ОжирЫня III ступеня 4 43,62 ± 2,53 17,72 ± 9,74
F 566,73 2,93
Р < 0,0001 0,01
60-69 рок!в
Нормальна маса тша 128 22,79 ± 1,63 28,47 ± 12,43
Недостатня маса тша 8 17,53 ± 0,67 22,62 ± 14,73
Надлишкова маса тша 153 27,30 ± 1,42 27,28 ± 10,99
ОжирЫня I ступеня 90 32,05 ± 1,37 23,29 ± 9,80
ОжирЫня II ступеня 28 36,49 ± 1,23 25,50 ± 10,49
ОжирЫня III ступеня 3 42,40 ± 1,91 27,56 ± 20,54
F 789,77 2,59
Р < 0,0001 0,02
70-79 рошв
Нормальна маса тша 82 22,41 ± 1,55 25,94 ± 13,42
Недостатня маса тша 3 15,97 ± 2,31 18,99 ± 8,77
Надлишкова маса тша 111 27,43 ± 1,42 23,09 ± 11,77
ОжирЫня I ступеня 54 31,88 ± 1,18 22,30 ± 9,05
ОжирЫня II ступеня 11 36,71 ± 1,22 16,56 ± 4,95
ОжирЫня III ступеня 4 42,84 ± 3,76 24,32 ± 12,38
F 501,72 1,74
Р < 0,0001 0,13
80-89 poKiB
Нормальна маса тша 17 22,34 ± 1,93 21,38 ± 14,48
Недостатня маса тша 2 17,68 ± 0,14 18,49 ± 9,59
Надлишкова маса тша 24 27,55 ± 1,48 22,91 ± 10,95
ОжирЫня I ступеня 9 31,88 ± 1,67 20,59 ± 8,20
ОжирЫня II ступеня 5 35,60 ± 0,61 21,16 ± 20,68
ОжирЫня III ступеня 1 40,44 ± 0,00 25,09 ± 0,00
F 101,83 0,09
Р < 0,0001 0,99
Таблиця 3. Р'вняння л 'ш 'шно! регресПдля розрахункв píbhíb 25(OH)D залежно Bid ндексу маси тла
BiKOBa група, роки Лшшне рiвняння регресп п r t Р
50-59 25(OH)D рiвень = 42,91 - 0,54 х IMT, кг/м2 274 -0,22 -3,73 0,0002
60-69 25(OH)D рiвень = 34,89 - 0,30 х IMT, кг/м2 410 -0,13 -2,57 0,01
70-79 25(OH)D рiвень = 34,04 - 0,39 х IMT, кг/м2 265 -0,16 -2,57 0,01
80-89 25(OH)D рiвень = 18,81 + 0,11 х IMT, кг/м2 58 0,05 0,34 0,73
Примтки: N — к'льк'кть пац'^нт'т; r — коеф^ент кореляцй; t — критерiй Стьюдента.
мальною масою тша i ожирiнням I ступеня (х2 = 13,9; p = 0,002) i ожирiнням II ступеня (х2 = 12,2; p = 0,005).
Пацieнти були додатково розподшеш на двi групи залежно вщ сезону: зима — весна — piBem 25(OH)D ви-значали з 1 листопада по 30 квггая; лiто — осшь — з 1 травня по 31 жовтня. Кореляцшний i регресшний ана-лiз мiж рiвнем 25(OH)D та 1МТ наведено на рис. 2 i в табл. 5. Встановлено вiрогiдний вплив 1МТ на рiвень 25(OH)D у зимово-весняний i лiтньо-осiннiй перiоди.
Обговорення
З даних лггератури вiдомо, що дефiцит вггамшу D присутнiй у бiльшостi пащенпв з ожирiнням й повинен розглядатися як фактор, що сприяе йому.
Зпдно з результатами дослщження, проведеного в клшщ метаболiзму i медичного управлiння способом життя (Осло, Норвепя), обстежено 2126 пацieнтiв та визначено рiвень 25(OH)D у сироватщ кровi. Сезон-нi коливання рiвня 25(OH)D були зiставленi з 1МТ, статтю й вiком обстежених. Виявилося, що серед осiб обох статей, незалежно вiд вiку, зi збтьшенням 1МТ спостерiгаeться зниження рiвня 25(OH)D. Була отри-мана вiрогiдна негативна корелящя мiж 1МТ та рiвнем 25(OH)D у сироватцi кровi. Зниження вмюту вiтамiну D до рiвня, коли можна говорити про його дефщит, найчастiше вiдзначалося серед пащенпв з 1МТ > 40: у 32 % жшок i 46 % чоловшв [14]. Результати цього досль дження пщтверджують, що рiвень 25(OH)D у сироватцi кровi i його сезоннi коливання залежать вщ 1МТ.
У дослiдженнi А. McGill та cniBaBT., метою якого бу-ло оцiнити взаемозв'язок мiж piBHeM BiTaMiHy D i pi3-ними типами ожирiння, обстежено 250 амбулаторних пащенпв з 1МТ вiд 28 до 50. За результатами обстежен-ня 40 % пащенпв мали метаболiчний синдром i 5 % — цукровий дiабет 2-го типу. Встановлено зворотний кореляцшний зв'язок мiж рiвнем вiтамiну D3 i масою тша (г = —0,21, р = 0,0009), рiвнем вггамшу D3 i 1МТ (r = —0,18, р = 0,005), рГвнем вггамшу D3 i окружшстю тали' (г = —0,14, р = 0,03). Рiвень вггамшу D3 у сироват-щ кровГ не залежав вщ статi, вшу й вираженостi компо-нентiв метаболГчного синдрому, крГм окружносп тали'. Множинний регресшний аналГз показав, що при збгль-шенн значення 1МТ на 1 кг/м2 спостериаеться зниження рГвня вггамшу D3 у сироватщ на 0,74 нмоль/л, при збгльшенш окружносп тали' на 1 см рГвень вггамшу D3 у сироватщ знижуеться на 0,29 нмоль/л [15]. Таким чином, стутнь ожиршня, що визначаеться за 1МТ, i окружшсть тали' виявилися параметрами, асоцшова-ними з недостатнютю вггамшу D3.
Проведене дослщження W. Gouda та ствавт., метою якого було ощнити рГвень 25(OH)D у пащенпв з ожи-ршням i дослщити його зв'язок з антропометричними параметрами, показуе, що шдекс маси тгла i стать е предикторами рГвня вггамшу D. Пащенти з ожиршням мали вГрогщно нижчий рГвень вггамшу D, а дефщит 25(OH)D був зареестрований у 49,3 % пащенпв з ожиршням, особливо у жшок. Встановлена вГрогщна негативна корелящя мГж 1МТ та рГвнем 25(OH)D [11].
Таблиця 4. Розподл пацкнт 'в за р'1внем 25(ОН)й залежно Bid ндексу маси mina, n (%)
Група n Нормальний Дефщит Недостатшсть
Нормальна маса тша 338 142 (42,0) 96 (28,4) 100 (29,6)
Недостатня маса тша 16 4 (25,0) 4 (25,0) 8 (50,0)
Надлишкова маса тша 382 133 (34,8) 125 (32,7) 124 (32,5)
ОжирЫня 1 ступеня 199 52 (26,1) 67 (33,7) 80 (40,2)
ОжирЫня II ступеня 60 11 (18,3) 20 (33,3) 29 (48,4)
ОжирЫня III ступеня 12 3 (25,0) 4 (33,3) 5 (42,7)
Примтка: зв'язок описаний за допомогою рвняння лшшноУ регресп: A — р'вень 25(OH)D = 37,00 - 0,40 х 1МТ, кг/м2 (r = -0,16; p < 0,0003); Б — р'вень 25(OH)D = 35,40 - 0,34 х 1МТ, кг/м2 (r = -0,14, p < 0,001).
Таблиця 5. Píbhí 25(OH)D залежно Bid сезону
Група п BiK, роки 1МТ, кг/м2 25(OH)D, нг/мл
Зима — весна
Нормальна маса тта 160 64,15 ± 8,33 22,54 ± 1,64 28,25 ± 13,03
Недостатня маса тта 7 71,29 ± 8,42 16,62 ± 1,53 22,00 ± 12,57
Надлишкова маса тта 188 65,40 ± 8,20 27,42 ± 1,38 25,99 ± 12,20
ОжирЫня 1 ступеня 99 66,23 ± 7,49 31,97 ± 1,37 24,05 ± 10,99
ОжирЫня II ступеня 29 66,07 ± 9,28 36,94 ± 1,37 21,10 ± 12,24
ОжирЫня III ступеня 7 65,29 ± 10,75 43,34 ± 2,90 20,20 ± 10,40
F 1,68 990,21 2,97
P 0,132 < 0,0001 0,001
Лгто — оснь
Нормальна маса тта 178 65,71 ± 9,41 22,68 ± 1,63 28,25 ± 13.00
Недостатня маса тта 9 63,44 ± 8,85 17,87 ± 0,29 21,17 ± 11,33
Надлишкова маса тта 194 67,22 ± 9,10 27,30 ± 1,42 26,25 ± 11,36
ОжирЫня I ступеня 100 65,52 ± 8,18 32,07 ± 1,35 23,15 ± 9,47
ОжирЫня II ступеня 31 64,71 ± 7,13 36,42 ± 1,13 23,58 ± 8,19
ОжирЫня III ступеня 5 68,40 ± 9,21 42,03 ± 2,36 26,92 ± 15,76
F 1,13 974,66 3,19
Р 0,340 < 0,0001 0,007
У дослщженш швейцарських вчених, метою якого було визначення зв'язку рiвня вггамшу D з показни-ками тiлобудови, було обстежено 271 пащента вiком вiд 60 роив, яю були розподiленi на квартит згiдно з рiвнем 25(ОН^. Пацiенти найнижчого квартиля (рiвень 25(ОН^ 4,7—17,5 нг/мл) мали бiльшу жиро-ву масу (9,3 кг/м2) порiвняно з учасниками третього (8,40 кг/м2; Q3 = 26,1—34,8 нг/мл) i найвищого квартиля (8,37 кг/м2; Q4 = 34,9-62,5 нг/мл) (р = 0,03). У результата дослщження встановлено, що зниження рiвня 25(OH)D може бути пов'язане iз бiльшою масою жиро-во! тканини незалежно вiд 1МТ [12].
З метою дослщження впливу ожирiння на рiвень 25(OH)D серед лiтнiх людей в Еквадорi було включено 2270 учасниюв, середнiй вiк 71,5 року. Поширешсть ожирiння становила 19,2 %, а недостатшсть 25(OH)D була присутня в 14 % чоловшв i 34,6 % жшок. Бтьше того, частка жiнок з недостатнютю 25(OH)D залишала-ся стiйкою незалежно вщ 1МТ. На противагу цьому по-казники недостатностi 25(OH)D у чоловшв поступово зростали, оск^льки також збтьшувався 1МТ. Старшi чо-ловши з ожирiнням (OR 2,04; 95% довiрчий iнтервал (Д1) 1,99-2,09) мали в два рази бтьше шаншв на недостатнють вггамшу D порiвняно з чоловiками з нормальною масою тта. У жшок цей зв'язок слабший. Тим не менше показники поширеностi недостатностi вiтамiну D зали-шалися на 12 % вищими в жшок з ожиршням (OR 1,12; 95% Д1 1,11-1,14) ж^вняно з женками з нормальною масою тта. Згщно з результатами дослщження, автор рекомендуе дорослим людям, яю страждають вщ ожи-ршня, пропонувати добавки вiтамiну D i модифiкацiю способу життя, щоб полшшити статус 25(OH)D [13].
Отриманi нами результати узгоджуються з результатами попередшх дослiджень, у яких показано, що ожи-
рiння та надлишкова маса тiла негативно впливають на piBeHb вiтамiну 25(OH)D.
Висновки
В украшських постменопаузальних жшок з ожиршням виявлено вiрогiдний вплив 1МТ на рiвень 25(OH)D, який не залежав вiд сезону. Дефiцит вггамшу D був ви-явлений у 34,4 % жшок у перюд постменопаузи, недо-статнiсть — у 31,4 % i нормальний рiвень — у 34,4 %. 25(OH)D був значно нижчим у жшок з ожиршням I ступеня (23,60 ± 10,24 нг/мл) i ожиршням II ступеня (22,38 ± 10,34 нг/мл) порiвняно з женками з нормальною масою тта (28,24 ± 12,99 нг/мл). Ожиршня негативно позначилося на показниках 25(OH)D. Результати дослiдження виявили слабку кореляцш мiж рiвнем 25(OH)D i 1МТ (r = 0,15). Наведеш результати повиннi бути прийнятi до уваги для профiлактики й л^вання дефiциту вiтамiну D у жшок з ожиршням.
Конфлжт iHTepeciB. Автори заявляють про вщсут-нiсть конфлшту iнтересiв при пiдготовцi дано! статтг
References
1. Al-Daghri NM, Guerini FR, Al-Attas OS, Alokail MS. Vitamin D Receptor Gene Polymorphisms Are Associated with Obesity and Inflammosome Activity. PLoS One. 2014 Jul 14;9(7):e102141. doi: 10.1371/joumal.pone.0102141.
2. Gonzalez L, Ramos-Trautmann G, Diaz-Luquis GM, Perez CM, Palacios C. Vitamin D status is inversely associated with obesity in a clinic-based sample in Puerto Rico. Nutr Res. 2015 Apr;35(4):287-93. doi: 10.1016/j.nutres.2015.02.001.
3. Pereira-Santos M, Costa PR, Assis AM, Santos CA, Santos DB. Obesity and vitamin D deficiency: A systematic review and
meta- analysis. Obes Rev. 2015 Apr;16(4):341-9. doi: 10.1111/ obr.12239.
4. Rontoyann V, Avila J, Kaul S, Wong R, Veeranki SP. Association between Obesity and Serum 25(OH)D Concentrations in Older Mexican Adults. Nutrients. 2017 Jan 31;9(2). pii: E97. doi: 10.3390/ nu9020097.
5. Samuel L, Borrell LN. The effect of body mass index on adequacy of serum 25-hydroxyvitamin D levels in US adults: The National Health and Nutrition Examination Survey 2001 to 2006. Ann Epidemiol. 2014 Oct;24(10):781-4. doi: 10.1016/j.annepi-dem.2014.07.016.
6. Soskic S, Stokic E, Isenovic ER. The relationship between vitamin D and obesity. Curr Med Res Opin. 2014 Jun;30(6):1197-9. doi: 10.1185/03007995.2014.900004.
7. WHO. Nutrition, Physical Activity and Obesity. Available from: http://www.euro.who.int/ru/health-topics/disease-prevention/ nutrition.
8. Povoroznyuk VV, Balatska NI, Muts VY, Klymovytsky FV, Synenky OV. Vitamin D deficiency in Ukraine: A demographic and seasonal analysis. Gerontologija 2012;13(4): 191-198.
9. Povoroznyuk V, Pludowski P. Defitsyt i nedostatnist' vitaminu D: epidemiolohiya, diahnostyka, profilaktyka ta likuvannya [Vitamin D deficiency and deficiency: epidemiology, diagnosis, prevention and treatment]. Donetsk: Zaslavsky; 2014. 262 p. (in Ukrainian).
10. Holick MF, Binkley NC, Bischoff-Ferrari HA, et al. Evaluation, treatment, and prevention of vitamin D deficiency: an Endocrine Society Clinical Practice Guideline. J Clin Endocrinol Metab. 2011 Jul;96(7):1911-30. doi: 10.1210/jc.2011-0385.
11. Gouda W, Mageed L, Shaker Y, Hamimy WI, Afify M. Assessment of Serum Vitamin D and Irisin Levels in Obese Patients. Clin Lab. 2018 Oct 31;64(11). doi: 10.7754/Clin.Lab.2018.180416.
12. Mathieu SV, Fischer K, Dawson-Hughes B, et al. Association between 25-Hydroxyvitamin D Status and Components of Body Composition and Glucose Metabolism in Older Men and Women. Nutrients. 2018 Nov 25;10(12). pii: E1826. doi: 10.3390/ nu10121826.
13. Orces CH. The association between obesity and vitamin D status among older adults in Ecuador: analysis of the SABE survey. Nutr Hosp. 2018 Oct 5;35(5):1066-1071. doi: 10.20960/nh.1752.
14. Lagunova Z, Porojnicu A, Lindberg F. Hexeberg S, Moan J. The dependency of vitamin D status on body mass index, gender, age and season. Anticancer Res. 2009 Sep;29(9):3713-20.
15. McGill A, Stewart J, Lithander F, Strick C, Poppitt S. Relationships of low serum vitamin D3 with anthropometry and markers of metabolic syndrome and diabetes in overweight and obesity. Nutr J. 2008 Jan 28;7:4. doi: 10.1186/1475-2891-7-4.
OTPMMQHO 03.12.2018 ■
Поворознюк В.В., Мусиенко А.С., Дзерович Н.И., Поворознюк Р.В., Иваник О.С. ГУ «Институт геронтологии имени Д.Ф. Чеботарева НАМН Украины», г. Киев, Украина
Уровень 25-гидроксивитамина D и индега массы тела у женщин в постменопаузальном периоде
Резюме. Актуальность. Дефицит и недостаточность витамина D — это пандемия XXI века. Пациенты с ожирением имеют низкий уровень витамина D, но данные литературы противоречивы. Целью данной работы является изучение уровня 25-гидроксивитамина D (25(ОЦ^) в зависимости от индекса массы тела (ИМТ) у женщин в постменопаузальном периоде. Материалы и методы. Обследовано 1007 женщин в возрасте от 50 до 89 лет, средний возраст — 65,74 ± 8,61 года; средний рост — 1,61 ± 0,07 м; средняя масса тела — 70,65 ± 13,50 кг; средний индекс массы тела — 27,27 ± 4,86 кг/м2, средний уровень 25(ОЦ® составил 26,00 ± 12,00 нмоль/л. Женщины были разделены на шесть групп в зависимости от ИМТ: I группа — 338 женщин с нормальной массой тела, II группа — 16 женщин с недостаточной массой тела, III группа — 382 женщины с
избыточной массой тела, IV группа — 199 женщин с ожирением I степени, V группа — 60 женщин с ожирением II степени и VI группа — 12 женщин с ожирением III степени. Результаты. Дефицит витамина D имели 34,4 % обследованных женщин, 31,4 % — недостаточность. У женщин с ожирением I степени (23,60 ± 10,24 нг/мл) и ожирением II степени (22,38 ± 10,34 нг/мл) уровни 25(ОЦ® были достоверно ниже по сравнению с женщинами с нормальной массой тела (28,24 ± 12,99 нг/мл), р = 0,00003. Выводы. У женщин с ожирением ИМТ достоверно влияет на уровень витамина D, и это влияние не зависит от сезона.
Ключевые слова: индекс массы тела; ожирение; дефицит и недостаточность витамина D; женщины в постменопаузальном периоде; возраст
V.V. Povoroznyuk, A.S. Musiienko, N.I. Dzerovych, R.V. Povoroznyuk, O.S. Ivanyk State Institution "D.F. Chebotarev Institute of Gerontology of the NAMS of Ukraine", Kyiv, Ukraine
25-hydroxy vitamin D level and body mass index in postmenopausal women
Abstract. Background. Deficiency and insufficiency of vitamin D is a pandemic of the 21st century. Obese patients have a lower vitamin D level, but the literature data are contradictory. The purpose of this study is to examine 25(OH)D level depending on body mass index (BMI) in postmenopausal women. Materials and methods. One thousand seven women aged 50—89 years were examined: their mean age was 65.74 ± 8.61 years; mean height — 1.61 ± 0.07 m; mean weight — 70.65 ± 13.50 kg; mean BMI — 27.27 ± 4.86 kg/m2 and mean 25(OH)D levels in the blood serum — 26.00 ± 12.00 nmol/l. The patients were divided into the following 6 groups depending on their BMI: group I — 338 women with a normal body weight, group II — 16 persons with an insufficient body weight, group III — 382 individuals with an excessive body weight, group IV — 199
women with class I obesity, group V — 60 persons with class II obesity, and group VI — 12 individuals with class III obesity. Results. Vitamin D deficiency was found in 34.4 % of postmenopausal women, insufficiency — in 31.4 %. 25(OH)D levels were significantly lower in women with class I obesity (23.60 ± 10.24 ng/ml) and class II obesity (22.38 ± 10.34 ng/ml), compared with women who had a normal body mass (28.24 ± 12.99 ng/ml), p = 0.00003. The study results reveal a weak correlation between 25(OH)D level and BMI (r = 0.15). Conclusions. In women with obesity, BMI significantly influences vitamin D level, and this influence does not depend on the season.
Keywords: body mass index; obesity; vitamin D deficiency and insufficiency; postmenopausal women; age
