CC BY
12
В1СНИК ПРИАЗОВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ТЕХН1ЧНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ 2001р. Вип.№11
УДК 334.012.42.001.76
Солоха Д.В.*
РИНКОВ1 В1ДНОСИНИ ГОСПОДАРЮВАННЯ ЕКОНОМ1КИ ДОНЕЦЬКОГО
РЕГЮНУ ЯК В1ДОБРАЖЕННЯ ЗАГАЛЬНОДЕРЖАВНИХ EKOHOMIKO-ГОСПОДАРСЬКИХ ПРОЦЕС1В УКРАШИ
Розглянута дуже актуальна проблема взаемодп рег1ональног економ1чног тфраструктури в рамках державноï економ1чног политики выходу з кризового стану нацгоналъног економгки i noemannoï трансформацп в економгчну модель стабтъного сталого росту. Видтено рег1ональний аспект як фундамент стабтзацИ' нацгоналъног економ!ки.
Тенденцп, що намггилися у вггчизнянш ckohomîlu у кшщ XX стор1ччя всеосяжно вщповщають загальнолюдським, глобальным тенденщям охопившим свшэву економ1чну систему. Практика господарювання закордоннсл економ1чно1 шфраструктури чтсо видшяе рсгюнальну полтжу, що лежить в ochobî благополучно! с коном i ко-гос подарс ь ко! д!яльносп високорозвинених кра!н.
На сьогодшшнш день ¡дсю могутньо! держави, засновану на високоефективному розвитку функцюнування регюшв роздшяють ряд ведучих учених економюпв украшсько1 науки, серед яких видшимо В.Голоту, що шдкреслюе тезу про сильн1 рег1они - сильнш держав i.
PimcHHH життеве важливих проблем, що виникли в пер ¡од трансформацшно1 сконо\пки. вщбуваються в р1зних сферах сусп1льства i на р1зних р1внях керування. Вид1лимо три найбшып велию з них:
- cbîtobî проблеми обговорюються, вивчаються i зважуються визначеною viipofo в OpraHi'jauiï Об'еднаних Hauiii (ООН) i ïï шдроздшах;
- HauioHa.ibHi - силами держав;
- регюнальш питания - у рамках сучасних ¡нтсграц1йних об'еднань.
Очевидною е так звана ni рам ¡да з чтсо вираженим д1алектичним зв'язком ycix трьох сходинок, що ïï складають, з фундаментом у регюнах. Так, шд егщою ООН, була розроблена принципово нова концепщя ст1йкого розвитку суспшьства, що прийнята в Укра1'нi.
Нишшнш сощально-економ1чний i еколопчний стан Донецького регюну е наслщком загально! кризи ckohomîkh Украши i формувався пщ впливом макроеконом1чних показниив. Незважаючи на могутнш економ1чний потенщал i величезш можливост1 для стабшзаци i пожвавлення господарсько1 д1яльност1, в Украйп не помгеш ютотш позитивш зрушення. Украша в 1990—1995 p.p. pi3KO зменшила нацюнальне товаровиробництво. У 1996 р. вона зробила ВВП (у номшальних оцшках) на суму 80,5 млрд. грн., що склало 1,57 тис. грн., чи 0,85 тис. амер. дол. на душу населения. По розрахунках же Свропейського центра макроекожмчного анал1зу, що розраховуе i показник реального ВВП (з урахуванням шфляци), вш складае 52,5 млрд. грн., чи 28,5 млрд. амер. дол. По цим, трохи заниженим розрахункам, на душу населения приходиться усього 0,56 тис. амер. дол., тобто на piBHi екожмчно вщеталих краш.
У таблиц! 1 представлен! змши в най важл и в i ш их показниках розвитку ckohomîkh Украши. Очевидним е зниження р1вня вщкритого росту цш з 10256 % i 501 % у 1993 - 1994 p.p. до 281,7 % у 1995р., 139,7 % - у 1996р. i 110,1 % - у 1997 р., мае мюце тенденщя скорочення валових кашталовкладень у 1996р. i 1997 р. до 22,7 i 20,9 % вщ 1хнього р1вня в 1990 р. при зниженш ВВП за цей перюд до 42,9 % вщ р1вня 1990 р.
Аналп динам1ки кап1таловкладень в У краш i евщчить про те, що швсстицшна
ПДТУ, ассистент
актившсть падае. Тому що за перюд 1991-1998 р.р. обсяги кашталовкладень у нашу сконо\пку зменшилися в пор1внянш з 1990 р.: у 1991 р. - на 7,1 %, 1992 р. - на 41.4 %, 1993 р. - на 47,5 %, 1994 р. - на 59,3 %, 1995 р. - на 70,9 %, 1996 р. - на 77,3 %, 1997 р. - на 79,3 %, у 1998 р. -на 79,2 %.
Скорочуються також обсяги швестицш у створення ВВП. Так, якщо в 1990 р. частка цих швестицш складала 23 %, тобто в 1995 р. - 15,1 %, 1996 р. - 15,4 %, 1997 р. - 11,4 % (таблиця 1). Тенденщя до скорочення обсяпв кагпталовкладснь у ВВП негативно впливае 1 на роз\при нацюнального багатства кра!ни. Вихщ п кризового стану виробництва неможливий без серйозних змш у динамщ кагпталовкладснь.
Таблиця 1 - Змши в найважливших показниках розвитку економши Украши
Показник 1992 1993 1994 1995 1996 1997
Валовий внутр1шн1й продукт (темпи -9 Л -14,2 -23,0 -12,4 -10,0 -3,2
приросту в % до попереднього року)
ВВП (1990=100 %) 82,2 70,6 54,3 47,7 42,9 41,5
Продуктившсть пращ(1992р.=100 %) 100 81 61,8 56,6 52,6 55,6
Капталовкладення (темпи приросту в -36,9 -11,4 -22,5 -28,5 -22,0 -7,9
% до попереднього року)
Кашталовкладення (1990=100 %) 58,7 52,5 40,7 29,1 22,7 20,9
Р1чш темпи росту цш (%) 2100,6 10255,6 501,1 281,7 139,7 110,1
Середньом1сячний ¡ндскс ¡нфляцЛ' (%) 33,5 47,1 14,4 9,0 2,8 0,8
А.Зиденбергом { Л. Хоффманом була складена таблиця ЗМШ у % В1ДПОВ1ДНО до попереднього року (таблиця 2 )
Таблиця 2 - Зведена статистика сконо\пчного росту, шфляцп, структурних реформ у крашах з перехщною економшою
Показник 1990 1991 1992 1993 1994 1995 1996 1997
Рют
середнш -3,3 -8,1 -21,2 -11,9 -14,8 -5,4 -0,3 1,4
Украша -3,4 -11,9 -17,0 -14,2 -22,9 -12,2 -10,0 -3,2
1нфлящя
середнш 4,9 93,7 1008,5 1988,0 2672,0 346,0 155,1 37,7
Украша 4,2 94,1 1210,0 4734,9 891,2 376,4 80,2 15,9
1ндекс реформ
середнш 0,04 0,10 0,29 0,36 0,45 0,50 0,53 0,54
Украша 0,04 0,10 0,23 0,13 0,33 0,53 0,56 0,57
Зростання показниюв в Украшськш економщ! не виявлено. Однак, спостер1гаеться деяке уповшьнення спаду вже в 1997 рощ. Темпи змши в загальних обсягах ВВП 1 НД, у тому числ1 й у розрахунку на душу населения, в У кра!ш та й у багатьох шших крашах евпу тюно корелюють з1 змшою обсяпв, структури 1 якосп швестицш. Власне, це 1 е фундаментом творчо! державно! иол1тики. Вона виключае випереджальне руйнування ддачих господарських структур без створення новтпх, бшып ефективних 1 конкурентноздатних товаровиробництв, що швидкими темпами компенсують втрати ВВП 1 НД вщ виходу з експлуатацп фпично 1 морально зношених систем господарювання. 1ншими словами, першочергове швестування в створення нових, модершзованих 1 реконструйованих д1ючих виробничих структур на баз1 нов1тн1х технолог1й, незалежно вщ форм власност1 1 господарювання, з наступним виходом з експлуатацп застарщих, неконкурентоспроможних виробництв е аксюмою послщовност1 дт у ход1 забезпечення сконо\пчного росту 1 подолання економ1чного спаду. У розглянутому аспект! з новим сконо\пчним зм1стом розкриваеться роль рег1онально-економ1чно1 ¡нфраструктури. що е, як вщзначалося ран1ше, фундаментом економ1чного благополуччя держави.
Для практично! реал!зац1! задач економ1чно! стаб1л1зац1! ! росту, доведеться сконцентрувати зусилля на мобЫзацп ! ц!леспрямованому використанн! необхщних !нвестиц!йних ! !нновац!йних ресурс!в ! стимул1в до високопродуктивно! прац1 ! розвитку пщприемництва, використовуючи для цього вел можлив! канали. Як вважае I. Лукшов. складн!
вщтворювальш процеси вщбуваються винятково на 6a3i швсстування. Чим воно актившше, тим CTpiMKiine темпи вщтворення та ефектившше ринксвд перетворення. Найбшып загальними показниками, що характеризуют швестицшний процес, е ВВП, фонд накопичення й обсяг реальних швестицш. 1хня динамша представлена в таблиця 3.
Таблиця - Дина\пка каштальних вкладень i ВВП Украши
Показник 1992 1993 1994 1995 1996 1997
KaniTanbHi вкладення:
у фактичних цшах (млн.грн.) 8660 29310 2280 9378 12557 10416
% ВВП 17,2 19,8 18,9 17,2 15,4 11,3
ВВП:
номшальний (млн. грн.) 50 1483 12038 54516 81519 92484
реальний (%) -9,9 -14,2 -23 -12 -10 -3,2
Макроеконом1чна стабшзащя включае два основних аспекта - по-перше, приборкання шфляцп i, по-друге, припинення падшня виробництва i початок його пожвавлення. U,i момента лопчно зв'язаш, оскшьки приборкання шфляцп е найважлившою передумовою для масштабних швестицш, а швестицп, у свою черту, - найважлившою умовою припинення спаду виробництва i початку його пожвавлення, тобто виходу з глибинно! кризи, як окремих регюшв зокрема, так i загальнодержавно! економши Украши в цшому.
Свш)ва сконом1чна практика пщтверджуе, що визначений р1вень шфляцп може виконувати стимулюючу функщю стосовно CK0H0\iiLiH0r0 росту. Приклади швестицшного бума в таких крашах, як Н1меччина, Япошя, Ч i л i. ГПвдснна Корея, Чех ¡я й ш. показують, що необхщна швсстицшна актившеть i супутнш ш економ1чний picT були максимальними тодк коли темпи росту цш знаходилися в штсрвал1 вщ 101 до 4,7 % у piK. Коли темпи ¡нфляцЛ' переходили границю 4,7 %, темпи сконо\пчного росту починали знижуватися. Коли ж шфлящя досягала величины 35 -45 %, сконо\пчний picT припинявся. Иому на зм1ну приходили стагнац1я i спад виробництва, що поглиблювалися в Mipy зб1льшення темп1в вщкрито! ¡нфляцп
Таким чином, при вибор1 довгостроково! стратег11 економ1чного розвитку державi необхщно ор1ентуватися на обмеження ¡нфляцп' на piBHi 2-5 0 о. а при рппенш тактичних задач сконом1чних перетворень держава може допустити шдвищення II темп1в i до р1вня 20-30 %, на чолi ж кута повинний знаходитися сконо\пчний picT рег1онально! ¡нфраструктури як фундаментально! складово! збалансованого розвитку загальнодержавно! економ1чно! ¿нфраструктури.
У 1992 р. шдекс споживчих цш шдвищився в 21, у 1993 р. - у 103 i в 1994 р. - у 5 раз1в. Усього за 1991 - 1994 p.p. споживч! цши в Украш зросли (у пор!внянш з 1990 р.) у 42082 рази. При цьому ппершфлящя почалася в 1992 p. i продовжувалася весь 1993 р., у 1994 р. - почалася нова хвиля ппершфляцп. що продовжувалася до лютого 1995 р. Що ж стосуеться р1вня життя населения, то в цшому за 1994 р. реальна зарплата склала 32,9 % вщ р1вня 1990 р.
В 1нституп CK0H0\iiLiH0r0 прогнозування НАЛ Украши займаються здшененням моделювання м а к р ос ко н о м i ч н и х взаемозв'язюв perioHiB, короткострокового прогнозування i цшепокладання на uiii основ! економ1чного росту державно! економши. Зокрема, розроблена методика прогнозування змш реального ВВП на основ! використання системи статистичних прогнозних шдикатор!в. При побудов! прогностичних моделей для розрахунку реального ВВП був застосований метод композицшних шдикатор!в (лщируючого чи сп1впадаючого виду). Причому по статистичним даним за 1996-1999 p.p. визначився наступний псрслп< компонснт1в сшвпадаючого ¿ндексу-композита: обсяг реальних депозипв пщприемств; обсяг реальних валютних депозипв банклвсько! системи; частка депозипв населения в загальн1й су Mi депозипв банклвсько! системи; шдекс реально! гот1вки; швидюсть звертання гот1вки; обсяг реально! заборгованост! по заробтпй плат!.
Складовими лщируючого композита з вщповщним терм1ном випередження е обсяг реальних кредита в скономп<у (5 Mic.); реальний обсяг покупки товар!в i послуг населениям (6 Mic.); процентна ставка комерцшних банклв по кредитах (8 Mic.). Для дефлятирування показниюв виробничо! сфери був використаний шдекс сшввщношення оптових i споживчих
цш, та показниюв валютных депозита 1 споживання населения - вщповщно, шдекс реального обмшного курсу.
Серед складових названих шдеюпв-композита обраш калька найбшыпе коррелюемих з шдикатором реального ВВП показниюв, що стали екзогенними перемшними рсгрссшно!' багатофакторно! моде л 1 з лаговою структурою (термш 1хнього випередження досягае 6-12 мю.).
Прогнозна модель визначення темгпв росту реального ВВП для 1>го перюду (Я08ТС0Р1:) мае настуиний вид:
ROSTGDPt=-2,2834*RUt-12- 0.5878*SKt-6-0.1278*RZWt-9-0.3031*DNt-8+0.03805*1/КК1-6-0.2799*1/КЕКМЗ-125.7555*1/ТКА0.35+189.0943;
RZWt=ZWt/KRt; КЕК^ЕЮ/КШ,
де Я и - р1вень безробггтя (%);
8К - середня процентна ставка комерцшних банклв по кредитах (%);
ZW - реальна 1 номшальна затримки з виплатою заробтю! платш (млн. грн.);
К Я - шдекс сшввщношення оптових 1 споживчих цш:
ОЫ - питома вага депозита населения в загальнш сум1 банклвських депозита (%);
ЯК - частка кредита, виданих комерцшними банками суб'ектам, що хазяюють, у загальному обсяз1 кредиторсько! заборгованосп шдприемств Украши (%);
ЯЕК. ЕК - реальний 1 номшальний обсяги виданих банками кредита в економшу (млн. грн.);
ТЯ - часовий тренд п початком вцщку в березш 1996 р.
Модельш взаемозв'язки названих макроеконом1чних показниюв у згаданий перюд мають наступну економ1чну штсрпрсташю: р1чне 1-процентне пщвищення р1вня безробггтя (процентне вщношення чисельносп безробтшх до кшькосп робочо! сили), при фшеаци вах шших впливаючих перемшних, спричиняе зниження темшв росту реального ВВП у середньому на 2,28 %.
Зменшення середньомюячно! ставки по кредитах на 1 % через швроку викликае пщвищення темгпв росту реального ВВП у середньому на 0,59 %.
Реальна 9-ти мюячна затримка з виплатою заробтю! плати на 1 млн.грн. спричиняе зниження темгпв росту реального ВВП на 0,13 %. У цьому випадку зменшення обсяпв валового виробництва забеспечуеться значним скороченням споживання внаслщок неотримання населениям зароблених грошей.
При фпч'сацп вах ¿нших впливаючих перемшних. збшыпення частки депозита населения на 1 % приводить до зниження темшв росту реального ВВП на 0,3 % уже через 8 мю. Адже збшыпення питомо! ваги внссклв ф1зичних ос¡6 означае, що депозита пщприемств зменшуються, а така ситуащя, у свою чергу, вказуе на скорочення доход ¡в цих суб'екпв господарювання.
Якщо вщношення номшальних кредита, отриманих пщприемцями, до загально! кредиторсько! заборгованосп зросте на 1 %, то через швроку темп росту реального ВВП буде мати тенденщю до пщвищення на 0,04 %. При збшыпенш обсягу реальних банклвських кредита на 1 млн. грн. 1 фпч'сацп ¿нших фактор ¡в впливу, через рп< темп росту макроагрегату реального ВВП пщвищиться на 0,28 %.
Нерацюнальне 1 неповне використання економ1чного потенщалу регюнально! шфраструктури. що приводе до економ1чно! незбалансованосп та втрати нацюнально! економши, що обумовлено деякими факторами, серед яких 1 недостатня увага до регюнальних проблем, до юнуючих диспропорцш у розмщенш продуктивних сил.
Розробку 1 проведения регюнально!' пештики в кра!ш ускладнюе значна диференщащя II сошально-сконом1чного простору. Унаслщок кризово! ситуацп в економщ! звужуються фшансов! можливосп уряду 1 гострше виявляеться розрив у р1внях, темпах розвитку, перевагах 1 можливостях окремих регюшв. Кр1м того, криза по рпному зачепила регюни в зв'язку з ¡снуючими диспропорщями в територ!альнш структур! нацюнально! скономп<и. у темпах
i'xHboro переходу до ринкових вщносин. Ступшь сощально! диференщацп регюшв вщбиваеться в дина\пщ i структур! зайнятосп, безробггтю, pißHi доход ¡в i реального споживання.
Серед основних проблем розвитку i розмщення продуктивних сил регюнального характеру, що безпосередньо впливають на загальнодержавш сконо\пчш показники варто видщити: надзвичайно щщьну концентращю продуктивних сил у високошдустр1альних районах — Донбасу i Наддншрянщини. На niicTbox высокошдустр1альних областей — Донецьку, Дншропетровську, Запор1зьку, Луганську, Харювську, Кшвську приходиться понад 45 % основного капталу Украши; невщповщнють м1ж природними i трудовими ресурсними потснщалами. з одше! сторони, i pißHCvi розвитку господарсько! д1яльносп i просторово! и оргашзацп в границях сконо\пчних райошв, областей, мюьких поселень — з шшо!. Це стосуеться насамперед Подшьського, Полюького, Ивденного регюшв; недостатнш розвиток i збалансованють складових транспортно! системи, II нсрацюнальну просторову диференщащю, що обумовлюе неповне включения окремих регюшв i крупних промислових цснтр1в у загальнодержавний i мгжнародний подп пращ: ¡гнорування на практищ принципу регюнального господарювання, в основу якого дощльно покласти створення Фонду регионального розвитку для реал1зацп державних програм i шших Mip, зокрема, розвитку нових форм розмщення продуктивних сил; складнють формування ринкового середовища через надм1рну залежшеть вщ регюнально! влади, !х конкретних pinieHb до приватизацп i вщношення до розвитку приватного 6i3Hecy; непогоджешеть i складнють процесу нормативного i реального розмежування власносп мгж державними i регюнальними р1внями через вщсутность чт<о! законодавчо! системи критерпв i процедур розподщу державно! власносп на р1внях державно! влади i viicucBoro самоврядування; недостатню д1евють державно! регюнально! економ1чно! пештики, що повинний забезпечити створення сощально спрямовано! економши i яклений picT на uiii основ! р1вня життя народу.
Висновки
Виявлеш та проаналповаш основш тенденцп економ1чного взаемозв'язку i взаемозумовленосп економ1чного росту загальнонацюнально! економ1чно! шфраструктури. Розглянуто динамшу взаемодп економ1чних штсрсав держави i як його основний фундамент -регюшв. з !х неоднорщними i нер1внозначними економ1чними складовими. Видщено аспект першочерговосп i послщовносп економ1чного росту регюшв i держави.
üepeniK посиланъ
1. Бурлай Т Краткосрочные модели расчета реального ВВП // Экономика Украины. -1999,-№12. - С 70-78.
2. Голота В. Региональна пештика та мюцеве самоврядування // Схщ. - 1996. - №7. -С 19-22.
3. Концепция экономической стабилизации и роста в Украине //Экономика Украины. -1999. -№12. - С 80-86.
4. Мельник А. Возобновление экономического роста и необходимость изменения антиинфляционной политики в Украине// Экономика Украины. - 1999. - №9. - С 45-52.
5. Чистилин Д. Эволюционное развитие мировой экономики и интеграция Украины. // Экономика Украины. - 1999. -№ 1. - С. 82—83.
Солоха Дмитро Володимирович. Ассистент кафедри менеджменту та маркетингу ПДТУ. Закшчив Приазовський державний техшчний ушверситет у 1997 р. Основш напрямки наукових дослщжень - вивчення питань управлшня ефектившетю виробництва на пщстав1 маркетингових дослщжень у м а к р ос ко н о м i ч н о м у середовипц, та питания розбудови сталих CKOHOVliHHHX вщносин.
Стаття поступила 15.03.2001
Dmitriy V. Solokna, The market attitudes of managing of economy of Donetsk region as reflection of the nation-wide economic attitudes of Ukraine
Dmitriy V. Solokna, The market attitudes of managing of economy of Donetsk region as reflection of the nation-wide economic attitudes of Ukraine
