CC BY
42
мiння мотивувати персонал на послщовну реалiзацiю антикризових програм. Потенцшний кшент банку щоденно повинен переконуватися, що дана фшан-сово-кредитна установа зберегла лiквiднiсть, що вона розширюе свою дiяль-шсть. Таке переконання вiн повинен отримати вщ персоналу банку, який для кшента повинен предстати як фаховий консультант, що пропонуе найкращi умови для депозитного вкладу та найнадiйнiшi умови отримання необхщного кредиту. Реалiзацiя мотивацiйного механiзму банювсько'' дiяльностi повинна в час кризи посилювати конкурентш позици банку, формувати таку яюсть реалiзацii банкiвських продуктiв i послуг, яка вщповщала б запитам кшенпв.
Л1тература
1. Довгань Ж. Фшансова стiйкiсть банкiвських установ у перюд економiчноi кризи // Вiсник Нацюнального банку Укра'ни. - 2009. - № 4 (158). - С. 20-26.
2. Дзюблюк О. Грошово-кредитна пол^ика в перюд кризових явищ на св^ових фшан-сових ринках // Вюник Нацiонального банку Укра'ни. - 2009. - № 5 (159). - С. 20-30.
3. Небезпечний розвиток / Газета 24, 03.07.2007. - № 75.
4. Fitch прогнозуе змши / Львiвська газета, 03.07.2007. - № 111.
5. А грошей не повертають / Експрес, 3-4.07.2007. - № 93.
6. Иноземцев В.Л. Наука, личность и общество в постиндустриальной действительности // Российский химический журнал. - 1999. - Т. XLIII, № 6. - С. 13-32.
7. Основш показники, що характеризують стан грошово-кредитного ринку (за опера-тивними даними). [Електронний ресурс]. - Доступний з http ://www.bank.gov.ua.
УДК 330.341 Доц. I.I. Дiдович, канд. екон. наук;
acnip. 1.Я. Фабт - НЛТУ Украти, м. Rbeie
ФОРМУВАННЯ ЕКОНОМ1ЧНО1 БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ
ТА РЕГ1ОНУ
Представлено економшо-юторичну еволющю поняття "безпека". Також розгля-нуто завдання, цш eK0H0Mi4H0i безпеки та загрози 1й як у межах держави, так i окре-мого регiону. Встановлено, що важливими показниками безпеки держави та регюну е: структура внутрiшнього валового продукту (ВВП), обсяг i темпи розвитку промис-ловостi, обсяг i динамша iнвестицiй; природно-ресурсний виробничий i науково-тех-нiчний потенцiали кра1ни; ефективнiсть використання ресурав; конкурентоспро-можнiсть економiки на внутршньому та зовнiшньому ринках; темпи шфляцп; рiвень безробiття; якiсть життя: ВВП на душу населення, стутнь диференщацп доходiв, за-безпеченiсть населення матерiальними благами й послугами; дефщит бюджету та державного боргу; енергетична залежшсть; iнтегрованiсть у свiтову економшу.
Ключов1 слова: безпека, економiчна безпека, держава, регюн.
Assoc. prof. I.I. Didovych; post-graduate I.Ya. Fabin - NUFWT of Ukraine, L'viv Economic safety forming of state and region
Economic-historical evolution of notion "safety" is presented in this article. Also tasks, aims, threats of economic safety of both state and separate region are represented. It is set that the important indexes of safety of the state and region is: structure of internal gross product (GDP), volume and rates of development of industry, volume and dynamics of investments; naturally resource production and scientific and technical potentials of country; efficiency of the use of resources; a competitiveness of economy is on internal and external markets; inflation rates; unemployment rate; quality of life: GDP per capita, degree of diffe-
rentiation of profits, material well-being of population material welfares and services; deficit of budget and national debt; power dependence; integrating is in a world economy.
Keywords: safety, economic safety, state, region.
Багатовжовий розвиток c0^anbH0-eK0H0Mi4H0i' думки CBi,a4mb про те, що проблема безпеки ще в давш часи була дуже важливою в будь-якш сощ-альнш CTpyKTypi, починаючи з шдивщууму. Так, в античнiй фшософи поста-ла проблема взаемозв'язку безпеки з господарськими та полггичними вщно-синами. Безпеку трактували як захист держави та li громадян вiд рiзномашт-них небезпек [5].
На пiдставi аналiзу теоретичних постулатiв, обгрунтованих у л^ерату-рi, зобразимо економiко-iсторичну еволющю поняття "безпека" (рис. 1), яке демонструе, що з самого початку виникнення цей термiн, як керована катего-рiя належить до сфери державного управлшня. Становлення економiчноi безпеки Украши розпочалося ще у складi колишнього СРСР. Ii окремо не визна-чали у концептуальних, законодавчих та програмних документах. Проте вона реалiзувалась завдяки розвитку економiчного потенцiалу кра1ни загалом, через проведення централiзованоi планово! державно! полiтики.
Безпека - як стан духу людини з 1190 року до XVII ст.
Безпека — як матср1ально-еконо\пчна та политична категория
Виды безпеки за iMicmoM
Безпека держави — як умова безпеки громадяп
з XVII до початку XX ст.
з початку XX ст.
Вшськова Демограф1чна Кримшолопчна
1 1 1
Coдiaльнa Гснстична 1нформацшна
1 1 1
Полпична Екологтчна Енергетична
1 1 1
Hay ко во -тсхнолопчна Економ 1чна 1нтелектуальна
1
Правова
Культурна
Pieni безпеки
мш народна
глобальна
нащональна
колективна
I
держава
I
репой
галузь
пщприемство
1
людипа
Рис. 1. Економжо4сторична еволюця поняття "безпека " [3]
Економiчна безпека - це такий стан нащонально!" економiки, за якого забезпечуються захист нацiональних штереЫв, стiйкiсть до внутрiшнiх i зов-нiшнiх загроз, здатнiсть до розвитку та захищешсть життево важливих ште-ресiв людей, суспiльства, держави. Шд життево важливими iнтересами у цьому контекст розумiють сукупнiсть потреб, як забезпечують iснування i прогресивний розвиток особистост^ суспiльства, держави.
Основними завданнями eKOHOMi4HOÏ безпеки е: забезпечення пропор-цiйного та безперервного економiчного зростання, приборкання шфляци та безробiття, формування ефективноï структури економiки та розвиненого ринку цшних паперiв, скорочення дефщиту бюджету та державного боргу, забезпечення сощального захисту та тдвищення якостi життя населення, шдтрим-ка стiйкостi нацiональноï валюти тощо [4]. Економiчна безпека е динамiчною категорiею, що перебувае в постшному русi i видозмiнюеться шд дiею вели-чезного числа соцiально-економiчних, полiтичних i навiть соцiокультурних чинниюв [2].
У системi економiчноï безпеки визначальну роль вiдiграють нащ-ональш економiчнi iнтереси, ïхнi прiоритети. Для визначення нацюнальних економiчних iнтересiв потр1бш: аналiз поточного стану економiки та вияв-лення тенденцiй розвитку; моделювання i прогнозування сощально-еконо-мiчного розвитку; коригування заходiв державного регулювання з метою до-сягнення бажаних цшей. У зазначених дiях особливо важливим е розроблен-ня системи економiчних показникiв, якi б надавали кшьюсну оцiнку сощаль-но-економiчного розвитку краши.
До найпрiоритетнiших економiчних iнтересiв належать: створення са-модостатньоï соцiально зорiентованоï економiки; збереження та розвиток ш-телектуального та науково-технiчного потенцiалу; забезпечення економiчно безпечних умов життедiяльностi суспшьства; побудова рiвноправних i взаемовигiдних економiчних вiдносин з iншими державами [4].
Для подолання можливих сепаратистських тенденцш i забезпечення едностi у виршенш зазначених завдань потрiбно розробити стратегш ращ-онального сполучення штереЫв держави й регiонiв. Вона повинна базуватися на обмеженш ролi центральних органiв в економiчних процесах регюнально-го i мiсцевого рiвня та зосередженш ïхнiх зусиль на створенш й пiдтримцi ринкових механiзмiв, проведенш единоï економiчноï полiтики.
До прюритетних завдань регiональноï полiтики в област економiчноï безпеки варто вiднести:
ä • • • • • __и • •
• реорган1зац1ю економ1ки репон1в з урахуванням переваг галузеи спец1ал1за-4iï;
• в1дновлення i рацюнальне використання власних джерел розвитку агропро-мислових рег1он1в;
• подолання депресивного стану в регионах з екстремальними умовами, створення умов для в1дродження нечисленних народов;
• формування територ1ально-виробничих комплексов нового типу, зор1ентова-них на виробництво И реал1зац1ю продукцiï, що в1дпов1дае вимогам ринку, за рахунок нецентрал1зованих 1нвестиц1й;
• розвиток м1жрег1ональних шфраструктурних систем (транспорту, зв'язку, 1н-форматики) [4].
Загрозами економ1чнш безпец1 краïни е сукупшсть умов i чинник1в, як1 створюють небезпеку життево важливим штересам особистост1, суспшь-ству, держав1, ускладнюють або унеможливлюють реал1зац1ю нац1ональних економ1чних штереЫв. Вир1зняють внутр1шн1 та зовтшт загрози економ1ч-нш безпещ краши. Основними внутршшми загрозами варто вважати:
• у науково-техтчнш сфер^ руйнування науково-техтчного потенциалу, згор-тання науково-технiчних розроблень, скорочення потенциалу фундаменталь-hoï науки, невизначетсть державно! науково-технiчноï пол1тики, вiдплив на-укових кадрiв за кордон або в iншу сферу дiяльностi;
• в економiчнiй сферi: скорочення обсяпв виробництва у провiдних галузях, розрив господарських зв'язк1в, монополiзацiя економiки, кримiналiзацiя бiз-несу, наявнiсть структурних диспропорцш, великий внутрiшнiй борг, висо-кий рiвень зношеност основних фондiв, енергетична залежнiсть, енергетич-на криза, низький рiвень продуктивност пращ та iнвестицiйноï дiяльностi, високий рiвень iнфляцiï та безробгття, зростання мтiньовоïм економiки, низький платоспроможний попит населення, цiновi диспропорцй' мiж промисло-вiстю та шльським господарством, загроза втрати продовольчо! незалежност кра1ни, масове ухиляння ввд сплати податк1в;
• у сощальнш сферi: поглиблення диференцiацiï доходiв, бщтсть, погiршення структури харчування, зменшення доступност освiти та медичних послуг, попршення якост життя, соцiальна незахищенiсть значних верств населення, зниження народжуваност!, зростання смертностi, неконтрольованi мкра-щйт процеси.
До зовтшшх загроз економ1чнш безпещ кра!ни належать:
• економiчна залежнiсть вiд iмпорту, вщ'емне зовтшньоторговельне сальдо, нерацiональна структура експорту - надмiрний вивiз сировинних ресурсiв;
• втрата позицiй на зовнiшнiх ринках;
• зростання зовтшньо! заборгованост!, нерацюнальне використання iноземних кредипв;
а « • ____• ■
• неконтрольований ввдплив валютних ресуршв за кордон, розмiщення 1х у за-руб1жних банках [4].
Серед загроз економ1чнш безпещ найвпливов1шими на регюнальному р1вш е сощальна, економ1чна, еколопчна та науково-технолопчна сфери. Ос-кшьки демограф1я е шдгрунтям сощуму, а сощальна сфера нерозривна з еко-ном1чною, то загрози в них мають подвшний характер. З огляду на те, що на регюнальному р1вш проблеми у сощальнш сфер1 т1сно пов'язаш з економ1ч-ними можливостями i, навпаки, головною метою економ1чного розвитку регь ону е шдвищення р1вня сощально!" захищеност та добробуту населення, i економ1чне тднесення е шдгрунтям для сощально! стабшьност1, вважаемо за доцшьне економ1чний, сощальний та демограф1чний чинники економ1чно1 безпеки регюну розглядати сукупно i надал1 визначати 1х як комплексну сощ-ально-економ1чну сферу регюнально!" безпеки. Основними напрямами, що потребують уваги, з огляду на концепщю сталого розвитку, е також сощаль-ний, економ1чний та еколопчний. З огляду на сучасН тенденцп еколопчно!" модершзацп до цього перелжу доцшьно додати ще й науково-технолопчну сферу. Саме вони й формують економ1чну безпеку регюну, що дае шдставу стверджувати, що штегращя засад сталого розвитку держави повинна почи-натися з регюнального р1вня, оскшьки сфери, що е важливими для ще! модели водночас е i основою економ1чно1 безпеки держави.
Внаслщок комплексного шдходу до оцшки регюнальних загроз, про-понуеться подшяти 1х на дв1 категорп: чинники тиску i агресивН чинники. Чинники тиску - це чинники, що мають екзогенний характер, 1х д1я поши-рюеться на вс або декшька регюшв кра1ни, i 1хньому негативному впливу ре-
гiон не в змозi протистояти самостiйно. Агресивш чинники - це чинники, що мають ендогенний характер, 1хнш негативний вплив поширюеться тiльки на певний територiальний комплекс, i 1х вщхилення можна контролювати на ре-гюнальному рiвнi. На пiдставi викладеного, зазначимо, що щ складники мають рiзну значимiсть пiд час дослщження певного рiвня економiчноl безпеки (рис. 2) [1].
Рис. 2. Вплив чиннишв економiчноi безпеки на и рiвнi
Рисунок засвiдчуе, що шд час дослiдження глобально! безпеки мають значення силовий та шформацшний складники; нацюнальна безпека бiльше уваги придшяе полiтичному, соцiальному та економiчному чинникам; для ре-гюнально! безпеки мають чимале значення соцiально-демографiчний, еконо-мiчний, науково-технологiчний та екологiчний складники; на безпеку шд-приемства впливають економiчний, iнформацiйний, кадровий та правовий складники; безпека особи залежить вiд сощального, екологiчного та правового чинниюв.
Тому, з метою чiткого визначення перелжу чинникiв, що формують економiчну безпеку регiону, введено в науковий об^ нову категорiю "компо-ненти регюнально! економiчноl безпеки", пiд якою потрiбно розумiти комплекс взаемопов'язаних та взаемозалежних галузей людсько! дiяльностi, що формують сферу економiчноl безпеки регюну. Компонентами регюнально! економiчноl безпеки регюну е соцiально-економiчна, екологiчна та науково-технологiчна сфери, оскiльки щ напрямки дiяльностi е найважливiшими для добробуту регюну [1].
Головною метою економiчноl безпеки е створення умов для стшкого, максимально ефективного функцюнування вЫх структурних компонентiв економiчноl системи держави в цей час i забезпечення високого потенщалу розвитку i зростання в майбутньому. Процес створення таких умов грун-туеться насамперед на прагненш реалiзувати нацiональнi штереси в еконо-мiчнiй сферi. Цш економiчноl безпеки держави:
• забезпечення високо! ефективност функцюнування економ1чного мехатзму;
• забезпечення технолопчно! незалежносп й досягнення високо! конкурентос-проможност технологiчного потенциалу;
• висока ефективтсть системи менеджменту на рiзних рiвнях управлiння державою, оптимальтсть i ефективнiсть його оргатзащйно! структури;
• забезпечення високого рiвня квалiфiкацiï трудових ресурсiв i штелектуально-го потенциалу, ефективнiсть НДДКР;
• високий рiвень екологiчностi роботи тдприемств, мiнiмiзацiя руйнiвного впливу наслiдкiв виробничо! дiяльностi на стан навколишнього середовища;
• як1сна правова захищенiсть усх аспекпв дiяльностi економiчних суб'ектiв;
• забезпечення захисту iнформацiйноï сфери держави, комерщйно! таемницi й досягнення високого рiвня iнформацiйного забезпечення;
• убезпечення економiчних суб'екпв, 1хнього кап1талу, майна i комерцшних iH-тересiв.
Кр1м цього, кожна з цшей економ1чно1 безпеки мае власну структуру шдцшей, що зумовлюеться функцюнальною доцшьшстю й особливостями економ1чно1 д1яльност1. Наведену вище систему цшей потр1бно розглядати не просто як констатащю визначених завдань функцюнування й розвитку. У контекст економ1чно1 безпеки потр1бно для кожно! мети розробити систему заход1в, що дае змогу: здшснювати мониторинг процесу вир1шення поставле-них завдань; виробляти систему заход1в адекватного реагування на змши характеру задач i мехашзму 1хнього виршення [2].
Р1вень економ1чно1 безпеки в кожний конкретний момент часу зале-жить вщ стану характеристик функцюнування й розвитку економ1чно1 системи. Такий стан можна оцшити як у яюсному, так i кшьюсному аспектах. Очевидно, що кшьюсна характеристика вимагае вироблення певних критерпв оцшки стану. На думку фах1вщв основою тако! критер1ально1 оцшки може слугувати вщстеження стану ресурсного потенщалу економши, можливостей його розвитку й р1вня ефективност використання. Конкретного вираження ця оцшка набувае в систем1 макро- i мшроеконом1чних показниюв. Однак ба-гатограншсть проблеми економ1чно1 безпеки диктуе потреба значно розши-рити спектр розглянутих параметр1в, побудувати на баз1 критер1ально1 оцшки комплексну систему показниюв-шдикатор1в, що якомога повшше характери-зують тенденцп у змш1 стану економ1чно1 безпеки [2].
Найважлившими показниками-шдикаторами е: структура ВВП, обсяг i темпи розвитку промисловосл, обсяг i динамша швестицш; природно-ре-сурсний виробничий i науково-техшчний потенщали кра1ни; ефективтсть використання ресурЫв; конкурентоспроможшсть економши на внутршньому та зовшшньому ринках; темпи шфляцп; р1вень безробгття; яюсть життя: ВВП на душу населення, стушнь диференщацп доход1в, забезпечешсть населення матер1альними благами й послугами; дефщит бюджету та державного боргу; енергетична залежшсть; штегровашсть у св1тову економшу [4].
При цьому варто враховувати, що р1вень економ1чно1 безпеки, а отже, i вс його показники-шдикатори постшно змшюються. Тому основним зав-данням е визначення припустимого ступеня коливань значень шдикатор1в, виявлення таких граничних значень, недотримання яких здатне завдавати серйозних втрат економ1чнш безпещ.
noporoBi значення iндикаторiв eKOHOMi4HOÏ безпеки е кшьюсними параметрами, що окреслюють межу мiж безпечною й небезпечною зонами в pÎ3Hrn сферах екoнoмiки. Тобто, noporoBi значення iндикатopiв екoнoмiчнoï безпеки надають piвню безпеки кiлькiсну визначешсть, щo умoжливлюе фop-малiзацiю нацюнальних iнтеpесiв кpаïни у сфеpi егашмжи [2].
Але, безумoвнo, на ^жшму piвнi oдин i той самий чинник матиме cboï oсoбливoстi, власнi пoказники та межi. Зазначимo, щo не Bei пoказники, шр викopистoвуються в лiтеpатуpi для визначення piвня екoнoмiчнoï безпеки держави та шдприемства, дoцiльнo i мoжливo poзpахувати в pегioнальнoму poзpiзi, тoму варто poзpoбити чiткий пеpелiк пoказникiв, ш^ вiдoбpажають стан екoнoмiчнoï безпеки регюну [1].
Вихoдячи з цьoгo, пoдальшoгo дoслiдження пoтpебуе фopмування кoнкpетнoгo перелжу пoказникiв, якi вiдoбpажають сучасний стан екoнoмiч-нoï безпеки oкpемoгo регюну.
Лггература
1. Економ1чна безпека та сталий рсзвитск: взаемсд1я на регюнальнсму р1вн1 : автсреф. дис. на здсбуття наук. ступеня канд. ешн. наук: спец. 08.00.01. [Едектрснний ресурс] / В.В. Кузьменш; Дснец. нац. ун-т. - Дснецьк, 2007. - 20 с. - укр.
2. Економ1чна пол1тика : навч. гоабн. / О.О. Беляев (кер. шл. авт.), А.С. Бебеле, М.1. Диба та ш. - К. : Вид-вс КНЕУ, 2004. - 287 с.
3. Науково-методичш аснави стварення мехашзму державнага управлшня i регулю-вання системи безпеки пщприемниць^' дiяльнoстi: pегioнальний аспект : автopеф. дис. на здoбуття наук. ступеня канд. наук з держ. управлшня: 25.00.02. [Електpoнний ресурс]/ Т.М. Гдадченкo; Д€>нец. держ. акад. упр. - Д€>нецьк, 2004. - 19 с. - укр.
4. Пухтаевич Г.О. Аналiз нацioнадьнoï екoнoмiки : навч.-метoд. гоабн. [для самoст. вивч. дисц.]. - К. : Вид^ КНЕУ, 2003. - 148 с.
5. Экономическая безопасность Рoссии: Общий курс : учебник / год ред. В.К. Сенча-гова. - 2-е изд. - М. : Изд-вo "Делр", 2005. - 896 с._
УДК 631.115 Acnip. О.Р. Жидяк - Львiвський НУ
ветеринарног медицини та бютехнологт iM. С.З. Тжицького
ЕКОНОМ1ЧНА ОЦ1НКА РОЗВИТКУ ОРГАН1ЗАЦ1ЙНО-ПРАВОВИХ ФОРМ ГОСПОДАРЮВАННЯ В С1ЛЬСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВ1
Розглянуто розвиток органiзацiйно-правових форм господарювання, вiд яких залежить piBeHb економiчного розвитку галузей сiльського господарства. Встановле-но, що передумовою тдвищення ефективностi рiзних органiзацiйно-правових форм господарювання в сшьському господарствi е широкий розвиток системи сшьськогос-подарського дорадництва. Водночас в умовах реалiзащï в Укршш об'ективно потрiб-ного напряму розвитку сiльського господарства через вщновлення великих оргашза-цiйно-правових форм господарювання, дорадництво може мати лише допомiжне значення, оскшьки у цьому випадку вщродиться потреба в наявностi для кожного великого шдприемства власних висококвалiфiкованих фахiвцiв iз спецiальною вищою освiтою, бiльше зацiкавлених у тдвищенш ефективностi функцiонування свого тд-приемства.
Ключов1 слова: пiдприемництво, ефективнiсть, оргашзацшно-правова форма, сiльське господарство.
