CC BY
13Х1РУРГ1ЧНИЙ РОЗД1Л
УДК 616.716-001-089.84-06
О. О. Астапенко, к. мед. н., В. О. Маланчук, д. мед. н., Р. О. Мамонов
Нацюнальний медичний ун1верситет iM. О.О. Богомольця
РЕЗУЛЬТАТИ РЕТРОСПЕКТИВНОГО АНАЛ1ЗУ ТРАВМАТИЗМУ К1СТОК ЛИЦЕВОГО ЧЕРЕПА ТА УСКЛАДНЕНЬ МЕТАЛООСТЕОСИНТЕЗУ В ЩЕЛЕПНО-ЛИЦЕВ1Й Д1ЛЯНЦ1
Проведений авторами aHani3 динамти травматизму тсток лицевого черепа вказуе на стабыьно високу частоту пере-noMie. Ретроспективний üHimi3 ускладнень металоостеоси-нтезу показав великий вiдсoтoк ускладнень, що призводять до видалення фжсатора. Основними причинами видалення металевих фiксатoрiв для остеосинтезу були: реакщя тканин та вiдчутнiсть дискомфорту в дыянщ остеосинтезу при екстремальнш змт температури навколишнього се-редовища - у 557 (49 %) пацieнтiв; оголення та експозищя фжсатора - у 239 (21 %) хворих; мiсцева запальна реакщя тканин в дыянщ металоостеосинтезу в вiддаленнoму тс-ляоперацшному перioдi -у 159 (14 %) оаб; резорбщя юст-ковог тканини в дыянц розташування титанових гвинтiв та 1х розхитування - у 125 (11 %) хворих; злам фжсатора для остеосинтезу - у 23 (2 %) хворих; вiдсутнiсть консот-дацп юсткових фрагментiв у дыянц металоостеосинтезу
- у 11 (1 %) пацieнтiв; наявтсть прoявiв металозу - у 23 (2 %). Отримат даш спонукають продовжити пошуки мате-рiалу певних характеристик, з якого було б можливо виго-товити накiсткoвi пластини. Матерiалами, позбавленими недотпв титану та титанових спnавiв, можуть бути бio-деградуючi потмери з достатнми для фжсаци юсткових фрагментiв фiзикo-механiчними характеристиками, яю ви-конавши свою функщю, резорбуються, без подальшоi потреби у видалены фжсатора.
Ключовi слова: травматичн переломи юсток лицевого черепа, ретроспективний аналiз, ускладнення металоостеосинтезу.
Е. А. Астапенко, В. А. Маланчук, Р. А. Мамонов
Национальный медицинский университет им. А.А. Богомольца
РЕЗУЛЬТАТЫ РЕТРОСПЕКТИВНОГО АНАЛИЗА ТРАВМАТИЗМА КОСТЕЙ ЛИЦЕВОГО ЧЕРЕПА И ОСЛОЖНЕНИЙ МЕТАЛЛООСТЕОСИНТЕЗА В ЧЕЛЮСТНО-ЛИЦЕВОЙ ОБЛАСТИ
Проведенный авторами анализ динамики травматизма костей лицевого черепа указывает на стабильно высокую частоту переломов. Ретроспективный анализ осложнений металлоостеосинтеза показал большой процент осложнений, приводящих к удалению фиксатора. Основными причинами удаления металлических фиксаторов для остеосинте-за были: реакция тканей и ощущение дискомфорта в области остеосинтеза при экстремальном изменении температуры окружающей среды - у 557 (49 %) пациентов; обнажение и экспозиция фиксатора - у 239 (21 %) больных; местная воспалительная реакция тканей в области метал-лоостеосинтеза в отдаленном послеоперационном периоде
- у 159 (14 %) человек; резорбция костной ткани в области расположения титановых винтов и их расшатывание - у
125 (11 %) больных; поломка фиксатора для остеосинтеза
- у 23 (2 %) больных; отсутствие консолидации костных фрагментов в области металлоостеосинтеза - у 11 (1 %) пациентов; наличие проявлений металлоза - у 23 (2 %). Полученные данные побуждают продолжить поиски материала определенных характеристик, из которого было бы возможно изготовить накостные пластины для остеосинте-за. Материалами, лишенными недостатков титана и титановых сплавов, могут быть биодеградируемые полимеры с достаточными для фиксации костных фрагментов физико-механическими характеристиками, которые, выполнив свою функцию, резорбируются, без дальнейшей необходимости в удалении фиксатора.
Ключевые слова: травматические переломы костей лицевого черепа, ретроспективный анализ, осложнения метал-лоостеосинтеза.
O. O. Astapenko, V. O. Malanchuk, R. O. Mamonov
National Medical University named by O. O. Bogomolets
THE RETROSPECTIVE ANALYSIS OF FACIAL BONES TRAUMATISM AND COMPLICATIONS OF METAL OSTEOSYNTHESIS IN THE MAXILLOFACIAL REGION
ABSTRACT
Increase of facial bone trauma incidence noticed during last decade according to the literature. It is relevant social, medical and economic issue, because treatment and rehabilitation of facial bone trauma requires mobilization of drastic healthcare resources and financial expenses.
One of our goals was retrospective data analysis of the Oral and Maxillofacial surgery department of National Bohomolets University to evaluate changes of ethiology, nature and severity of facial bone trauma by the period of2004-2014. In addition, we analysed the range of complications in patients who underwent open reduction using metal osteosynthesis. We have noticed that incidence of facial bone trauma increased dramatically for the last two years.
In 2004-2014, number of patients who applied at the maxillofacial emergency room with facial bone trauma was 3136 persons. Young and mature persons (89, 8 %) were injured in the majority of the cases, which testifies about the relevant social meaning of the problem.
We noticed the tendency to increase the number of osteosynthesis from 28 % to 35 % in any fracture location in MFA. Freqency of use of the metal miniplates increased significantly.
The analysis witnessed that the main causes of removal of metal fixing elements were tissue reaction and inconvenience at the site of osteosynthesis in abrupt temperature change of the environment - in 557 (49 %) patients; exposure of the fixing element
- 239 (21 %); local inflammation in the long-term postoperative period - 159 (14 %); bone resorbtion in the site of miniscrews and its loosening - 125 (11 %); break of fixing element - 23 (2 %); absence of consolidation in the site of the osteosynthesis -11 (1 %); sings of metallosis - 23 (2 %).
Recived data induce us to look for the materials with certain properties to process extramedullary mitiplates. It can be biodegradable polymers with mechanic properties, enough for the bone fragment fixation, which resorbs after fixation function without the necessity of removal.
Key words: traumatic fractures of facial bones, a retrospective analysis, complications of metal osteosynthesis.
© Астапенко О. О., Маланчук В. О., Мамонов Р. О., 2015.
"Вiсник стоматологи", № 3, 2015
За даними впчизняно! та зарубежно! лггератури про-тягом останнього десятирiччя вщзначаеться збшь-шення частоти травматичних ушкоджень к1сток лицевого черепа з переважанням бшьш тяжких форм, для яких характерна й висока частота поеднано! травми. Переломи основи черепа, струс та забш головного мо-зку, iнтракранiальнi гематоми у 18-23 % постражда-лих супроводжуються переломами кусток лицевого черепа [1, 2].
Це е значною сощальною, медичною та економь чною проблемою, оскшьки лшування i реабiлiтацiя хворих iз переломами в ЩЛД та !х ускладнень вима-гае залучення значних ресурсiв системи охорони здо-ров'я та фiнансових затрат [7].
1нформащя щодо етюлоги, локалiзацi! та характеру переломш кiсток лицевого черепа суперечлив! Серед основних причин черепно-щелепно-лицевого травматизму переважають кримшальна, побутова, до-рожньо- транспортна травма [ 6 ].
За лггературними даними бшьшкть постражда-лих складають чоловши працездатного вшу (до 78-89 %) [1, 2], що також свщчить про велике соцiальне значення проблеми.
Однiею з поставлених нами задач було проведения ретроспективного аналiзу матерiалiв кафедри хiру-рпчно! стоматологи та щелепно-лицево! хiрургi! НМУ iменi О.О. Богомольця з метою дослщити змь ни етюлоги, характеру та тяжкостi травматичних ушкоджень исток лицевого черепа за перюд з 2004 по 2014 рр., а також проаналiзувати спектр ускладнень, яш виникали внаслщок хiрургiчного лшування таких уражень, а саме - металоостеосинтезу.
Матер1али та методи. Для виршення поставлено! задачi був дослщжений архiвний матерiал вщдь лення щелепно-лицево! хiрургi! №2 Ки!всько! мiсько! клiнiчно! лiкарнi № 12, яка е клшчною базою кафедри мрурпчно! стоматологi! та щелепно-лицево! хирурги НМУ 1м. О. О. Богомольця, за перюд iз 2004 по 2014 роки.
Матерiалом дослщження були iсторi! хвороби го-спiталiзоваиих пацiентiв iз приводу травматичних пе-релом1в кiсток лицевого черепа, !х ускладнень, паще-нт1в iз ускладненнями металоостеосинтезу; а також журнали реестрацi! пацiентiв щелепно-лицевого травмпункту.
Отримат даиi заносили до стандартно! карти, транспортували в комп'ютерну базу даних, система-тизували та проводили статистичний аиалiз. Далi проводили медико-статистичний аиалiз. Враховували вш, стать, супутню патологш, соцiальний статус, шкiдливi звички хворих, причину, локалiзацiю, сезон-нiсть та характер травми, частоту поеднано! травми, термш вщ моменту травми до надання спецiалiзоваио! медично! допомоги, метод лшування, що застосовува-вся ранте.
Результати дослгдження. При вивченнi дина-мши травматизму кiсток лицевого черепа вщзначено збiльшення частоти його виникнення, особливо за остаинi роки (рис. 1).
За 2004-2014 роки загальна кшьшсть хворих, якi звернулись за допомогою в приймальне вiддiлення ЩЛХ № 2 iз травматичними ушкодженнями кiсток
лицевого черепа, дорiвнювала 3136 осб.
350
2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 тльккть хворих
Рис. 1. Динамжа травматизму юсток лицевого черепа у 2004-2014 рр.
Юльшсть хворих, яш отримали хiрургiчне лшу-вания в умовах стацюнару, стаиовила 2058 осiб. Пащ-енти з переломами середньо! дiлянки обличчя склали 890 (43,2 %) оаб, хворих з переломами НЩ було 1168 (56,8 %) оаб.
Серед числа госпп^зоваиих осб 1835 (89,2 %) хворих були чоловши, 223 (10,8 %) особи складали жшки. Середнш вiк хворих був 31,4±11,8 рiк. При цьому переважиий вш становив 26-45 рокiв, що вщ-повщало 52,3 % пацiентiв, частина хворих у вщ вщ 18 до 25 роюв склала 29,3 %, хворих вщ 46 до 61 -8,2%, частина осб молодше 18 роюв була 7 %, оаб старше 61 року - 3,2%. Таким чином, у домшуючш бшьшосл випадшв травматичних ушкоджень зазна-вали особи молодого та зршого вiку (89,8 %), тобто, працездатна частина населения, що також свщчить про вагоме соцiальне значения проблеми (рис. 2).
60
до 18 рок1в 15-15 роюв 26-45 роыв '6-61 рогав старше
61 рою в
Рис. 2. Розподiл хворих з переломами юсток лицевого черепа за вжом за даними ретроспективного аиатзу юторш хвороб за 2004-2014 рр.
Незважаючи на значну частину осiб молодого та середнього вшу серед постраждалих, нами було вияв-лено тенденцш до попршення стану загальносомати-чного здоров'я пащеит. Характерним було поши-рення хрошчних захворювань рiзних орган1в i систем, здатних впливати на переби- репаративно! регенерацi! кiстково! тканини та збшьшувати ризики ускладнень у процесi комплексного лшування. За даними архiв-них матерiалiв супутня соматична патология зросла з 15 % в 2004 рощ до 25 % в 2014 рощ. В структурi за-
хворюваносп переважали хрошчш запальш захворю-вання шлунково-кишювного (у 5 % постраждалих), захворювання серцево-судинно! системи (у 4%), алко-голiзм i наркоманя (у 3,5 %), патолопя ендокринно! системи (у 1 %), хрошчш захворювання шших внут-рiшнiх орган1в i систем - у 4,5 %.
Основними причинами переломiв исток лицевого черепа були: кримшальна - 53,2 %, дорожньо-транспортна - 26,6 %, побутова - 16,9 %, виробнича -2,5 % та спортивна травми - 0,8 % (рис. 3).
Рис. 3. Розподш хворих iз переломами юсток лицевого черепа в залежносп вiд причини травми (дат ретроспективного анатзу iсторiй хвороб за 2004-2014 рр.).
За дослвджений перiод ввдзначали тенденцiю до збшьшення частоти побутово! травми майже на 4 %, при цьому зросла частина постраждалих, що отрима-ли травму в стан алкогольного сп'яншня.
Переломи к1сток лицевого черепа поеднувались iз черепно-мозковою травмою в 12,1 % випадюв, iз ураженням м'яких тканин обличчя - в 15,9 %, з ура-женням шших органiв i систем - у 3,9 %. В першi 24 години шсля травми в спецiалiзованi медичнi заклади було госпiталiзовано 42 % постраждалих, на 2-гу та 3-тю добу пiсля травми - 26,8 %, з 4-! по 7-му добу -15,5 %, з 8-! по 15-ту добу - 7,6 % i пзнше 15 доби пиля травми - 8,1 %. Шзш термши звертання були зумовленi шоковим психолопчним станом пацiентiв пiсля травми, недостатн1м усввдомленням можливих наслвдщв щелепно-лицево! травми, отриманням травми в сташ алкогольного сп'яншня, маскуванням юст-ково! деформаци набряком м'яких тканин, дiагности-чними помилками лiкарiв при первинному зверненнi постраждалих i госпiталiзацiею пащент у iншi вщдь лення (нейрохирурги, вiддiлення реанiмацi! та штен-сивно! терапii) внаслвдок станiв, якi загрожували жит-тю хворого.
Серед групи хворих iз травматичними ушко-дженнями середньо! дшянки обличчя (890 осiб) час-тина хворих iз переломами виличного комплексу становила 68,3%, з iзольованими переломами ВЩ 10,9 %, з iзольованими переломами кiсток носа - 1,2 %. Разом iз тим 20,1% постраждалих мали переломи ВЩ у поеднанш з множинними ушкодженнями исток середньо! дшянки лицевого черепа, а саме - з ушкодженнями виличного комплексу, исток орбгги. Перелом исток носа було виявлено у 15,9 % госпiталiзова-них оаб.
Слад ввдмггати, що найчаспшими ушкодженнями ВЩ були !! переломи в дшянщ носо-лобного контрфорсу (у 41,12 %) та переломи за Ле Фор II (36,2 %). Перелом за Ле Фор II зустрiчався як самостшно, так i в комбiнацi! з переломами виличного комплексу. В той же час перелом ВЩ по типу Ле Фор III (верхнш тип) зус^чався лише у 5,95 % постраждалих. Щ фак-ти слад враховувати при виборi пвдход1в до х1рурпч-ного лжування. Ми вважаемо, що переломи альвеолярного ввдростка ВЩ та за Ле Фор I (нижнш тип) були рщшсними через те, що певна частина пащенлв iз за-значеними ушкодженнями вщмовлялася вщ гостталь зацi!' та лшувалася в амбулаторних умовах.
Аналiзуючи отриманi данi слад звернути увагу на той факт, що кримшальна травма вийшла на перше мкце по кшькосп спричинених перелом1в, при цьому найтяжчими були ушкодження ВЩ: за Ле Фор II (48,15% вщ кшькосп перелом1в зазначеного типу) та III (55,5%). Саптальш переломи ВЩ (73,3%) перева-жно виникали саме в результатi дi! даного травмую-чого фактору.
Також слад вiдмiтити, що частина св1жих та за-старших переломiв ВЩ за Ле Фор II (51,9 % свiжих проти 48,1 % застарiлих та неправильно консолвдова-них) та III (44,4 % проти 55,6 %) практично однаков! Це обумовлено тим, що частина хворих з зазначеними ушкодженнями потрапляла в нейрохiрургiчне, ЛОР-вщдшення або до вщдшення реан1маци, коли обиралась вичшувальна лжувальна тактика.
У хворих iз переломами в дiлянцi носо-лобного контрфорсу ильшсть застарших та неправильно кон-солвдованих перелом1в переважала над св1жими (ввд-поввдно 66,1% проти 33,9%). На нашу думку це обу-мовлено тим, що у частини постраждалих даш ушкодження не були дiагностованi або хворi не отримува-ли рекомендацш щодо необхвдносп лiкування зазна-чених ушкоджень. Переломи зазначено! локалiзацi! часто супроводжувались зовншньою деформацiею, викривленням перегородки носу, порушеннями ди-хання, сльозовщведення, медiальним телекантусом.
Сагiтальнi переломи ВЩ поеднувались iз переломи за Ле Фор II (у 87,2 % випадюв) i супроводжу-валися низкою ушкоджень та функцюнальних пору-шень, що в подальшому вимагало лжування дефор-мацi! зубних ряд1в при неточнш репозицi!, дефекту дна орбiти, дефекту твердого пвднебшня, ушкодження медiальних стшок верхньощелепного синуса з пору-шенням цiлiсностi носо-слзного каналу, вщламу но-сових раковин, формування синехш у порожниш носа, викривлення носово! перегородки.
Переломи виличного комплексу були дiагносто-ванi та потребували хiрургiчного лжування у 608 (68,3 %) госпiталiзованих у щелепно-лицевий стацю-нар осiб. У 30 постраждалих (4,9 %) ушкодження були двосторонн1ми. Частина л1восторонн1х ушкоджень виличного комплексу вщповщала 60,8 % (351 випа-док), а правостороннiх - 39,2 % (227 випадкв).
Шформацш щодо перелом1в НЩ було отримано на пiдставi даних iсторiй хвороб 1168 хворих вшом вщ 16 до 79 рошв.
Серед етюлопчних чинниюв травматичних пере-лом1в НЩ переважали кримшальна та побутова травма, яш складали вщповщно 57,3 % та 36,2 %; шшими
"BicHUK стоматологи", № 3, 2015
причинами виникнення переломш НЩ були дорож-ньо-транспортна, спортивна та виробнича травма (рис. 4 ).
[ИМЯ [ИМЯ [ИМЯ
КАТЕГОИ П ] КАТЕГОИ ПI КАТЕГОРИИ] 6.1% 5.3% 0.1%
■ криминальна пооугова транспортна спортивна ■ виробнича
Рис. 4. Розподш хворих 1з переломами НЩ в залежносл в1д причини травми (дат ретроспективного анал1зу гсторш хвороб за 2004 -2014 р р.).
За локал1защею вс1 переломи НЩ (1756 переломш у 1168 хворих) було роздшено на переломи в ментальному вщдш, в дшянщ тша нижньо! щелепи, в дь лянц кута, переломи гшки, вшцевого та виросткового вщростку. В структур1 перелом1в переважали вщкрип переломи в межах зубного ряду (79,4 %). Таю переломи характеризуются найбшьшою частотою гншно-запальних ускладнень. Водночас ми вщзначали збь льшення юлькосп перелом1в 1з змщениям, подвшних та уламкових перелом1в. Середня кшьюсть перелом1в на одного постраждалого за перюд з 2004 по 2009 рр. становила приблизно 1,46, а за перюд з 2010 по 2014 рр. - 1,61. Це свщчить про зростання тяжкосл травми за дослщжений перюд Серед подвшних перелом1в переважали поеднання перелому кута 1 тша, кута 1 ментального вщдшу, двосторонш переломи кута НЩ, переломи виросткового вщростку 1з переломом ментального вщдшу, тша або двосторонш переломи виросткового вщростку (рис. 5).
виростковии ¡ли ¡ли
вщросток [ПРОЦЕНТ]
ДВуСТйрОННШ виростковий 4%
Рис. 5. Розподш подвшних перелом1в НЩ за локалiзацiею протягом дослiджуваного перiоду (данi ретроспективного аналiзу iсторiй хвороб за 2004 -2014 р р.).
Частота тишв перелом1в була обумовлена мехаш-змом травми, яка виникала внаслвдок кримшально1 та рвдше побутово1 (в результат падiння) травми.
За дослiджений перюд вщзначена тенденцiя до зростання кшькосл операцiй остеосинтезу з 28 % до
35% при вах локалiзацiях переломiв ЩЛД. У порiв-нянш з iншими типами фiксаторiв частота застосу-вання накiсткових металевих мшшластин значно збь льшилась. В разi неможливостi адекватно1 iммобiлi-зацй' за допомогою консервативного методу (у 24 %) застосовували хiрургiчнi методи лшування, що перед-бачали проведения вщкршш репозицй' i остеосинтезу з використанням накiсткових мшшластин, дротяного шва кстки, шпицi Кiршнера, тощо. При порушенш цiлiсностi шкряного покрову чи значних розривах слизово1 оболонки порожнини рота проводили пер-винну хiрургiчну обробку рани.
Медикаментозна терапя включала антибютико-терапш, гiиосенсибiлiзуючу, загальнозмщнюючу, симптоматичну терапш. В разi наявностi поеднано! травми, додатково проводилось необхщне лiкуваиия.
Для отримання шформаци щодо частоти ускладнень металоостеосинтезу було проведено аналiз даних юторш хвороб 1424 пащент1в, яким в умовах стацiо-нару проводили видалення металевих (титанових) на-шсткових фiксаторiв для остеосинтезу (мiиiиластин та гвинтв) через рiзнi чинники.
Серед них 288 (23,5 %) хворим видаляли фшса-тор для остеосинезу у виглядi шпицi Кiршнера. Цих пащент1в ми виключили з групи дослвдження, оскшь-ки шпиця Юршнера з початку розглядалась нами як фшсатор для остеосинтезу, який тсля консолiдацiï кiсткових фрагмента (2-4 мкящ) необхщно обов'язково видалити в плановому порядку. 1ншим 1136 хворим видаляли фшсатор для остеосинтезу у виглядi титанових пластин та гвинтв рiзноï форми та рiзних локалiзацiй.
Слщ вiдзначити, що 320 (28,2 %) пашента раш-ше лiкувались в умовах ЩЛВ № 2 КМКЛ № 12, де ïм було проведено репозицш та остеосинтез юсткових уламюв у ЩЛД, проте 816 (71,8 %) пашента лкува-лись в шших лшарнях Украши.
Металевi фiксатори (титаиовi накiстковi пластини та гвинти) у цих пащента були видалеш в термши вщ 3 мiсяцiв до 2 роюв пiсля металоостеосинтезу.
Основними причинами видалення металевих фж-сатор1в для остеосинтезу були:
1) реакция тканин та вщчутшсть дискомфорту в дiлянцi остеосинтезу при екстремальнш зм1т темпе-ратури навколишнього середовища - у 557 (49 %) па-цiентiв;
2) оголення та експозищя фiксатора - у 239 (21 %) хворих;
3) мкцева запальна реакцiя тканин в дшянщ металоостеосинтезу в вщдаленному шсляоперацшному перiодi -у 159 (14 %) осiб;
4) резорбщя кiстковоï тканини в дiлянцi розта-шування титанових гвинта та 1'х розхитування - у 125 (11 %) хворих;
5) злам фксатора для остеосинтезу - у 23 (2 %) хворих;
6) вщсутшсть консолiдацiï кiсткових фрагмента у дiлянцi металоостеосинтезу - у 11 (1 %) пащента.
7) наявшсть прояв1в металозу - у 23 (2 %)
Отже, видалення металевих фiксаторiв iз приводу
«температурной» реакци тканин та вiдчутностi дискомфорту проводилось переважно в дшянках поверхне-
во розташованих фшсаторш. Це вилично-лобний шов (51 % випадкш), вилична дуга (24 %), ментальний вiддiл та гшка НЩ (25 %). Оголення та експозищя фь ксатора ввдбувалося переважно в дшянщ вилично-альвеолярного гребня та в дшянщ тiла НЩ. Мiсцева хротчна запальна реакц1я тканин у дшянщ МОС проявлялась переважно в дшянках вилично-альвеолярного гребня, ментального вщдшу НЩ, носо-лобного контрфорсу. Остеопороз у дшянщ розташу-вання титанових гвинпв ввдбувався рiвномiрно в уах дшянках i, певно, залежав вщ розподшу сил напруги та навантаження, як1 були присутнi в дшянках фшса-цi!, а також ввд типу кiстково! тканини.
Злам фксатора ми спостер1гали в дшянках тша та гшки НЩ та в дшянщ вилично-лобного шву.
Ввдсутшсть консолвдацп к1сткових фрагмент спостер1гали в дшянках тша НЩ та в дшянках носо-лобного, вилично-альвеолярного контрфорсу, базису альвеолярного вщростка ВЩ.
Отримаш дат в цiлому ввдповщають статистич-ним показникам шших вiтчизняних та заруб1жних ав-тор1в [3-6] i сввдчать про актуальнiсть виршення про-блеми л1кування хворих iз травматичними ушкоджен-нями к1сток лицевого черепа.
Висновки. 1. Проведений аналiз динамжи травматизму кiсток лицевого черепа, який вказуе на стабь льно високу частоту перелом1в, а також отримаш даш вщносно ускладнень хiрургiчного лжування перело-м1в ЩЛД, а саме металоостеосинтезу, свщчить про актуальнить проблеми лжування пацiентiв з переломами юсток лицевого черепа, яш потребують хiрургi-чного лжування.
2. Ретроспективний аналiз ускладнень металоостеосинтезу показав, що незважаючи на ва позитивнi властивостi титанових фiксаторiв у виглядi накктко-вих мшшластин та гвинпв i широкий спектр задач, яш виршуються завдяки !х використанню, великий вщсоток ускладнень, що призводять до видалення фь ксатора, вимагае продовжити пошуки матерiалу пев-них характеристик, з якого було б можливо виготови-ти накiстковi пластини, позбавлеш таких властивос-тей як висока теплопровщшсть, електрохiмiчна коро-з1я, надмiрнi мiцнiсть та жорстк1сть, яш призводять до виникнення механiчного щунта тощо.
3. Враховуючи те, що бшьшкть перелом1в кiсток лицевого черепа е вщкритими, та консолвдац1я кктко-вих фрагмент вщбуваеться в складних умовах, усу-нення фактор1в, яш заважають загоенню кктково! рани та ошишзац1я умов регенерацi! тканин е важли-вою задачею. Зазначене вимагае пошуку нових ефек-тивних шлях1в проф1лактики ускладнень i пвдвищення ефективностi лiкування травматичних ушкоджень шс-ток лицевого черепа.
4. Матерiалами, позбавленими недолiкiв титану та титанових сплав1в, можуть бути бiодеградуючi по-л1мери з достатн1ми для фiксацi! кiсткових фрагмент1в фiзико-механiчними характеристиками, якi виконав-ши свою функцш, резорбуються, без подальшо! потреби у видаленш ф1ксатора. Ыпортш аналоги бiоре-зорбтивних накiсткових пластин для остеосинтезу на основi полшактидно! або пол1гл1колево! кислоти не отримали широкого розповсюдження в практичн1й охорош здоров'я через не завжди задовольняючими
xipypra MiqHiCTb, адаптивнiсть та високу варпсть. Тому однieю з наших задач було розробка бюдеградую-чого мaтеpiaлy з певними фiзико-меxaнiчними влас-тивостями для виготовлення наксткових пластин i гвинг1в (п1н1в) для остеосинтезу, яш б виконували не тшьки меxaнiчнy функцию - утримання кiстковиx фрагмент1в у правильному положенш, але могли б позитивно впливати на pепapaтивнi процеси в шстковш paнi завдяки вмiстy БАР, яш поступово вив1льняються з пол1мерно! композицil в пpоцесi бiодегpaдaцii.
Список лтератури
1. Маланчук В. О. 1мггацшне комп'ютерне моделювання в щелепно-лицевш х1рург11 : навч. пос1бник / Маланчук В. О., Кри-щук М. Г., Копчак А. В. . - Ки1в : Аскашя, 2013. - 230 с.
2. Статистичш дан1 про переломи нижньо! щелепи та ушкодження, що ix супроводжують / I. М. Матрос-Таранець, М. В. Лаушк1н, Д. О. Дадонкш [та 1н.] // Матер1али 1 (8) з'1зду Асоц. сто-матолог1в Укра1ни. - Ки1в, 1999. - С. 352-353.
3. Ilallab N. Metal sensitivity in patients with orthopaedic implants / N. Hallab, K. Merritt, J. J. Jacobs // J. Bone Joint Surg. Am. -2001. - Vol. 83-A, N 3. - P. 428-436.
4. Katou F. Immuno-inflammatory responses in the tissue adjacent to titanium miniplates used in the treatment of mandibular fractures / F. Katou, N. Andoh, K. Motegi, H. // J. Craniomaxillofac. Surg. -1996. - Vol. 24, N 3. - P. 155-162.
5. Miniplate removal in trauma and orthognathic surgery - a retrospective study / M. R. Mosbah, D. Oloyede, D. A. Koppel [et al.] // Int. J. Oral Maxillofac. Surg. - 2003. - Vol. 32, N 2. - P. 148-151.
6. Murthy A. S. Symptomatic plate removal in maxillofacial trauma: a review of 76 cases / A. S. Murthy, J. A. Lehman Jr. // Ann. Plast. Surg. - 2005. - Vol. 55, N 6. - P. 603-607.
7. Stoelinga P. J. [110th volume of Dutch Journal of Dentistry 3. Developments in the treatment of oral and craniomaxillofacial trauma during the last five decades] : [article in Dutch] / P. J. Stoelinga // Ned. Tijdschr. Tandheelkd. - 2003. - Vol. 110, N 8. - P. 321-327.
REFERENCES
1. Malanchuk V. O., Krischuk M. G., Kopchak A. V.
Imitatsiyne kompyuterne modeliuvannia v schelepno-litseviy hirurgii: navch. posibnik [Imitating computer simulation in maxillofacial surgery: teach. Manual] Kiyiv. Askaniya. 2013:230.
2. Matros-Taranets I. M., Laushkin M. V., Dadonkin D. O. Statistichni dani pro perelomi niznioyi schelepi ta ushkodzennia, scho ih suprovodzuyut [Statistical data mandibular fractures and damage that accompany them]. Мatеriali 1 (8) zyizdu asots. Stomatologiv Ukraini. Kiyiv, 1999:352-353.
3. Hallab N., Merritt K., Jacobs J. J. Metal sensitiveity in patients with orthopaedic implants. J. Bone Joint Surg. Am. 2001;3(83):428-436.
4. Katou F., Andoh N., Motegi K. , Nagura H. Nagura Immuno-inflammatory responses in the tissue adjacent to titanium miniplates used in the treatment of mandibular fractures. J. Craniomaxillofac. Surg. - 1996. - Vol. 24, N 3. - P. 155-162.
5. Mosbah M. R., Oloyede D., Koppel D. A. [et al Miniplate removal in trauma and orthognathic surgery - a retrospective study. Int. J. Oral Maxillofac. Surg. 2003;2(32):148-151.
6. Murthy A. S., Lehman J. A. Jr. Symptomatic plate removal in maxillofacial trauma: a review of 76 cases. Ann. Plast. Surg. 2005;6(55):603-607.
7. Stoelinga P. J. [110th volume of Dutch Journal of Dentistry 3. Developments in the treatment of oral and craniomaxillofacial trauma during the last five decades] : [article in Dutch]. Ned. Tijdschr. Tandheelkd. 2003;8(110): 321-327.
