CC BY
24meric materials and products based on them for medical purposes]. Moskva, 1987: 98.
11. Malanchuk V. O., Krischuk M. G., Kopchak A. V.
Imitatsiyne kompyuterne modeliuvannia v schelepno-litseviy hirurgii [Imitative computer simulation in maxillofacial surgery]. Kiyiv, 2013:230.
Hagmm^a 11.02.15
ных и множественных переломов, а также сочетанных травм. Среднее количество зон перелома, приходившихся на одного больного, возросло с 1,41 до 1,57. Ключевые слова: травматические переломы нижней челюсти, этиология, структура, ретроспективный анализ.
V. A. Malanchuk, A. V. Kopchak, M. A. Gordiychuk, R. O. Mamonov, A. V. Rybachuk, M. G. Kravchuk
National Medical University named by O. O. Bogomolets
TRAUMATIC FRACTURES OF THE MANDIBLE
IN 1995 TO 2009 (MATERIALS OF THE DEPARTMENTS CLINIC)
УДК: 616.716.4 - 001.5 (083.41)
В. О. Маланчук, д. мед. н., А. В. Копчак, к. мед. н., М. А. Гордийчук, к. мед. н., Р. О. Мамонов, А. В. Рибачук, М. Г. Кравчук, к. мед. н.
Нацюнальний медичний унгверситет iM. О.О. Богомольця
ТРАВМАТИЧН1 ПЕРЕЛОМИ НИЖНЬО1 ЩЕЛЕПИ З 1995 ПО 2009 РР (МАТЕР1АЛИ КЛ1Н1КИ КАФЕДРИ)
В xodi ретроспективного aHani3y Mamepianie кафедри xipyp-гiчноi стоматологИ та щелепно-лицевоi хipypгií НМУ iMeHi О.О. Богомольця до^джено змти emiологii, характеру та вaжкосmi травматичних пepeломiв нижньог щелепи за пе-рюд з 1995 по 2009рр. Було отримано вiдомосmi щодо 2707 хворих у яких було дiaгносmовaно 4070 пepeломiв piзноi ло-кaлiзaцii. Серед постраждалих 87,8 % склали чоловжи, 86,9 % - вiдносилися до найбыьш працездатно1 вжовог групи вiд 20 до 50 роюв. В 93,5 % випадюв переломи виникали внаrni-док побогв та бток або падтня з висоти росту. Вiдзнaчeнa тенденщя до збтьшення частки молодших вжових груп серед постраждалих та зростання вaжкосmi травми, що по-лягае в збтьшент частоти подвшних та множинних пере-ломiв i поеднаних травм. Середня кыьюсть зон перелому, що припадала на одного хворого зросла з 1,41 до 1,57. Ключовi слова: травматичш переломи нижньо1 щелепи, emiологiя, структура, ретроспективний aнaлiз.
В. А. Маланчук, А. В. Копчак, М. А. Гордейчук, Р. А. Мамонов, А. В. Рыбачук, М. Г. Кравчук
Национальный медицинский университет им. А. А. Богомольца
ТРАВМАТИЧЕСКИЕ ПЕРЕЛОМЫ НИЖНЕЙ ЧЕЛЮСТИ С 1995 ПО 2009 ГГ.
(МАТЕРИАЛЫ КЛИНИКИ КАФЕДРЫ)
В ходе ретроспективного анализа материалов кафедры хирургической стоматологии и челюстно-лицевой хирургии НМУ имени А.А. Богомольца исследованы изменения этиологии, характера и тяжести травматических переломов нижней челюсти за период с 1995 по 2009 гг. Получены сведения о 2707 больных, у которых было диагностировано 4070 переломов различной локализации. Среди пострадавших 87,8 % составили мужчины, 86,9 % - относились к наиболее трудоспособной возрастной группе от 20 до 50 лет. В 93,5 %случаев переломы возникали вследствие побоев, драк или падения с высоты роста. За период наблюдения отмечена тенденция к увеличению доли младших возрастов среди пострадавших и постепенный рост тяжести травмы, который проявлялся увеличением частоты двой-
ABSTRACT
The aim of the study was to investigate the changes in etiology, structure and severity of traumatic mandibular fractures during 15-year period (from 1995 to 2009 years). Materials and methods. The study evaluated all patients who had received medical care for mandibular fractures at the Maxillofacial Department of National Medical University from 1995 to 2009. Patients were identified by the medical record department. Complete data for detailed review was available for 2707 patients with 4070 mandibular fractures diagnosed. Case histories of all the patients were reviewed retrospectively regarding age, sex, preexisting medical conditions, etiology, fracture location and severity, combined injuries, terms of medical care, drug and alcohol abuse, time between trauma and treatment, treatment protocol, type of reduction, antibiotic and physiotherapy used.
Results. Among the victims 87,8 % were males, 86.9 % - related to the most employable age group from 20 to 50 years. In most cases (93,5 %) fractures occurred as a result of assaults or accidental falls. During the observation period there was a tendency towards increase of younger age groups among the victims and the gradual increase in the severity of injuries due to increase in frequency of double and multiple fractures and concomitant injuries. The average number of fracture zones related to one patient increased from 1,41 to 1,57. Marked increase in the incidence of open fractures, mainly in the area of the mandibular angle was observed as well as an increase in general physical health problems, systemic diseases and associated injuries among the patients, included to the survey. Keywords: traumatic mandibular fractures, etiology, structure, retrospective analysis.
Вступ. Травматичш ушкодження щелепно-лицево! дмнки становлять значну медико-сощальну i економiчну проблему, пов'язану i3 значним залучен-ням ресурав системи охорони здоров'я та фшансови-ми затратами на л^вання i реабштащю постраждалих. Протягом останшх рошв автори ввдзначають збь льшення частоти травматичних ушкоджень щелепно-лицьово! дшянки з переважанням б№ш тяжких форм [1, 3, 5].
Переломи нижньо! щелепи (ПНЩ) е найпошире-шшими серед травматичних уражень лицевого черепу, - !х питома вага в структурi щелепно-лицевого травматизму складае ввд 60 до 80,8 % i мае стшку те-нденцш до зростання. Вщомосп щодо етюлоги, ло-калiзацi! та характеру переломiв нижньо! щелепи рiз-норечив^ Це пояснюють особливостями надання ста-цюнарно! i амбулаторно! допомоги, рiзною потужшс-тю стацюнарних установ, концентращею певних кон© Маланчук В. О., Копчак А. В., Гордийчук М. А., Мамонов Р. О., Рибачук А. В., Кравчук М. Г., 2015.
"Вiсник стоматологИ", № 1, 2015
тингеипв хворих ^ не в останню чергу, - етно-географiчними i соцiальними особливостями рiзних регюшв [2, 4, 8].
Серед основних причин ПНЩ переважають по-бутова травма i ураження внаслвдок дорожньо-транспортних пригод, доля яких коливаеться вщповь дно в межах 33-91 % та 23-55 %. Абсолютну бшь-шiсть постраждалих за лггературними даними скла-дають чоловiки працездатного вiку (до 78-89 %) [2, 6, 7]. Для травматичних уражень нижньо! щелепи характерна висока частота поеднано! травми, перш за все черепно-мозково!. Переломи основи черепа, струс та забш головного мозку, iнтракранiальнi гематоми по-еднуються з переломами нижньо! щелепи у 18% постраждалих [1, 3].
Аналiз багаторiчного досввду роботи великих спецiалiзованих центрiв дозволяе висловитись про пе-внi тенденци, що намггались в структурi щелепно-лицевого травматизму. Так, автори вщзначають знач-не зб№шення частоти ТПНЩ в наслщок побо!в i бь йок протягом останнiх 20 рок1в. Занепокоення викли-кае той факт, що цей вид переломiв частiше зус^ча-еться серед соцiально-неадаптованих шарiв населен-ня, причому на момент травми до 44-50 % постраждалих перебувають в сташ алкогольного сп'янiння, що певною мiрою зумовлюе пiзнi термши звертання. Стабiльно високими залишаються показники автодо-рожнього травматизму, що як правило призводить до тяжких поеднаних уражень нижньо! щелепи (НЩ) i iнших исток обличчя [2, 5, 6].
Вивчення етiологi!, структури та епiдемiологi!' травматичних ушкоджень НЩ, в зв'язку з цим набу-вае особливого значения для правильно! оргашзацп спецiалiзовано! медично!' допомоги, подготовки фахь вцiв в галузi черепно-щелепно-лицево! хiрургi!, впро-вадження нових методiв лiкувания i профшактики ПНЩ тощо.
Мета роботи. Дослщити змiни етiологi!, характеру та важкосл травматичних ПНЩ за 15-ти тттй перiод (з 1995 по 2009 рр.) на основi ретроспективного аналiзу матерiалiв кафедри мрурпчно! стоматоло-гi! та щелепно-лицево! хiрургi! НМУ iменi О.О. Бого-мольця.
Матер1али / методи. Для вирiшения поставле-них задач було проведено ретроспективний аналiз ар-х1вних матерiалiв вщдшення щелепно-лицево! хiрургi! Ки!всько! мiсько!' клшчно!' лiкарнi № 23 та вщдшення щелепно-лицево! хiрургi!' №2 Ки!всько! мюько! клшь чно! лiкарнi № 12, що е клшчними базами кафедри х1рурпчно! стоматологi! та щелепно-лицево! хирурги НМУ iменi О.О. Богомольця за перюд з 1995 по 2009 роки.
Матер1али / методи. Матерiалом даного досль дження слугували iсторi! хвороби пащенпв, госшталь зованих у вказаш вiддiления з приводу травматичних ПНЩ, а також журнали реестрацi! пащенпв, що звер-нулися до щелепно-лицевого травмпункту в порядку надання швидко! медично! допомоги (для вивчення характеру травми у пащенпв з ПНЩ, що з тих чи ш-ших причин не були госпиатзоваш та л^вались в амбулаторних умовах).
Таблиця 1
Розподш пащентт з ПНЩ за в1Ком 1 статтю
До 20 рокв 20-39 рокв 40-59 рокв 60 роюв i старше Всього
чоловiки 9,2% 60,2% 16,4% 2% 87,8%
ж1нки 1,3% 7,9% 2,4% 0,6% 12,2%
Всього 10,5% 68,1% 18,8% 2,6% 100%
Отриманi з медично! документацп даинi система-тизували i заносили до стандартно! карти. Для аиалiзу збирали вiдомостi про вж, стать, соцiальний статус, шкiдливi звички хворих, причину, локалiзацiю, сезон-тсть та характер травми, супутню патолопю, шль-к1сть щiлин перелому, частоту поеднано! травми, строк ввд моменту травми до надання спецiалiзовано!' медично! допомоги, метод л^вання, що застосовува-вся. В наступному медико-статистичнi дат було комп'ютерiзоваио та зведено в загальш бази даних.
Результати. На пiдставi аналiзу архивно! шфор-мацп за перiод з 1995 по 2009 роки було отримано вь домостi щодо 2707 хворих з ПНЩ вжом ввд 15 до 89 рошв, яким було надано допомогу на клiнiчних базах кафедри хiрургiчно!' стоматологi! НМУ. Розподiл хворих за вжом i статтю наведено в табл. 1.
Серед вщбраних для дослвдження осiб 87,8 % склали чоловiки (середне ствввдношення чоловiкiв i ж1нок за рiзнi роки склало 7,2:1). Крiм того 86,9 % постраждалих вщносилися до найбшьш працездатно! вжо-во! групи ввд 20 до 50 рошв, що шдтверджувало велике соцiально-економiчне значення даного виду травми.
За дослщжений перiод вiкова структура постраждалих зазнала незначних змш: було характерно не-велике збiльшения частки хворих, що належали до молодших вшзвих груп до 20 рошв (з 9,5 % до 11,5%) та 20-39 рошв (з 66 до 71 %). Сшвввдношення жшок i чоловшв серед постраждалих характеризувалося пос-туповим збiльшениям частки чоловшв з 84,9 % до 90,4 %.
Не зважаючи на значний вщсоток осiб молодого вiку серед постраждалих нами виявлена тенденцiя до попршення стану загальносоматичного здоров'я хворих, типова для популяци в цшому. Було характерне значне поширення хронiчних захворювань рiзних ор-гашв i систем в некомпенсоваиiй чи субкопенсованш формi, здатних впливати на перебж репаративно! ре-генерацi!' та зб№шувати ризики в процесi комплексного лшування хворих.
Супутня соматична патологiя за даними арх1вних матерiалiв зросла з 12 % в 1995 рощ до 19 % в 2009 рощ. В структурi захворюваносп переважали хронiчнi запальнi захворювання шлунково-кишкового тракту, що зустрiчалися у 5 % постраждалих, патолопя ендо-
кринно! системи була виявлена у 1 %, алкоголiзм i наркомашя у 3,5 %, захворювання серцево-судинно! системи (1ХС, гiпертонiчна хвороба, серцева недоста-тнiсть, важк1 форми - атеросклерозу) - у 4%, хрошчш захворювання шших внутрiшнiх органiв i систем - у 4,5 %. Частота супутньо! патологи була значною мь рою пов'язана з вжом хворих i зростала вiд 8,5 % у хворих до 20 рошв до 42 % у хворих старше 60 рошв.
Серед етюлопчних чиннишв травматичних пере-ломiв переважала побутова травма (побиття та бшки, падiння тощо), яка становила 93,5%; шшими причинами виникнення ПНЩ були дорожньо-транспортна, спортивна та виробнича травма (табл. 2).
Таблиця 2
Етюлопчш чинники виникнення травматичних ПНЩ
при цьому зростала частка постраждалих, що отрима-ли травму в стан алкогольного сп'яншня. Частота iнших видiв травми дещо знизилась, особливо вираз-но для виробничо! травми (з 1,4 до 0,1 %).
За локалiзацiею вс переломи нижньо! щелепи (4070 переломiв у 2707 хворих) було роздшено на переломи в ментальному вщдш (вiд iкла до жла), в да-лянцi тша нижньо! щелепи, в дiлянцi кута (лш1я перелому проходить через лунку 38 чи 48 зубiв, або роз-ташована безпосередньо за нею), переломи гшки, вш-цевого та виросткового вiдростку (включаючи субба-зальнi переломи). Розподiл хворих за локалiзацiею щiлини перелому наведено в таблиц 3.
В структурi переломiв переважали вiдкритi переломи, локалiзованi в межах зубного ряду, що в серед-ньому становили 77,8 %. 1х частка з 1995 по 2009 рш зросла переважно за рахунок переломiв на дмнщ кута, що характеризуються найб№шою частотою гнш-но-запальних ускладнень i е складними для лiкування. Водночас ввдзначали збiльшення кiлькостi переломiв зi змiщенням, подвiйних та уламкових переломiв. Се-редня к1льк1сть переломiв на одного постраждалого в 1995-1999 роках становила 1,41, в 2000-2004 роках вона зросла до 1,52, а в 2005-2009 становила 1,57 (рис. 1), що сввдчило про зростання важкосп травми за дослщжений перюд.
Причина травми %
побутова травма 93,5
дорожньо-транспортш приго- 4,5
ди
спортивна травма 1,3
Виробнича травма 0,7
Всього 100
За дослщжений перiод вiдзначали тенденцш до збiльшення частоти побутово! травми майже на 4 %,
Таблиця 3
Розподш хворих за локалiзацieю щiлини перелому протягом дослщжуваного перiоду
Локалiзацiя 1995-1999 2000-2004 2005-2009 загалом
Кут 35,2% 38,7% 42,3% 38,9%
Тшо 20,35% 26% 15% 19,8%
Ментальний 20% 18% 19% 19,1%
гiлка 0,15% 1,3% 1% 1%
Виростковий вiдросток 24% 16% 22,4% 21,1%
Вiнцевий в1дросток 0,2% 0,3% 0,1%
Загалом 100% 100% 100% 100%
Рис. 1. Збшьшення середньо! кiлькостi зон перелому на 1 постраждалого за перюд спостереження.
"Вiсник стоматологИ", № 1, 2015
Серед подвшних переломiв переважали поеднання перелому кута i тiла, кута i ментального вiддiлу, двос-торонт переломи кута нижньо! щелепи, дещо рвдше зустрiчалося поеднання перелому виросткового ввдрос-тку iз переломом ментального вщщлу, тша або двосто-
ронт переломи виросткового ввдростку (табл. 4). Роз-повсюдженiсть цих типiв переломiв була обумовлена механiзмом травми, що переважно виникала в наслiдок побо!в i бшок, рвдше - падшня на пвдборвддя.
Таблиця 4
Розподш подвiйних переломiв нижньоТ щелепи за локалiзащeю протягом досл1джуваного перiоду в рiзнi перiоди
Лок^зацш 1995-1999 2000-2004 2005-2009
Тiло/тiло 3% 3% 1%
виростковий ввдросток/тшо 14% 11% 12%
виростковий вiдросток /ментальний 19% 17% 28%
Кут/ виростковий ввдросток 4% 3% 5%
Тiло/ментальний 6% 3% 2%
виростковий вiдросток з 2 бошв 4% 2% 4%
Кут/тiло 19% 30% 14%
Кут/кут 6% 7% 6%
Кут/ментальний 25% 24% 28%
Загалом 100% 100% 100%
ТПНЩ поеднувались з черепно-мозковою травмою в 11,2% випадшв, з ураженням м'яких тканин обличчя в 16,4 %, переломами шших к1сток лицьово-го черепу в 4,2 % i з ураженням шших оргашв i систем в 3,6 %.
В першi 24 години тсля травми в спецiалiзованi медичнi заклади було госпиатзовано 44 % постраж-далих, на 2-гу та 3-тю добу тсля травми - 26,8 %, з 41 по 7-му добу - 14,7%, з 8-1 по 15-ту добу - 7,2 % i т-знiше 15 доби тсля травми - 6,7 %. Шзш термши звертання були зумовлеш недостатнiм усвiдомленням пацiентами можливих наслiдкiв щелепно-лицево! травми, отриманням травми в станi алкогольного сп'яшння та дiагностичними помилками хiрургiв, стоматолопв i лiкарiв iнших спецiальностей при пер-винному зверненнi.
Характерним було збвдьшення частки хворих, що зверталися до щелепно-лицевого вiддiлення в рант строки тсля травми. Так, в першi 3 доби тсля ушко-дження спецiалiзовану медичну допомогу в 1995-1999 роках було надано 61,3 % постраждалих, в 2000-2004 рр. - 64,8 %, а в 2005-2009 - 83 % хворих.
Шсля встановлення дiагнозу хворим проводили закриту репозицiю i фiксацiю уламшв з використан-ням назубних металевих шин в порядку надання шви-дко! медично! допомоги (консервативний метод). В разi неможливостi адекватно! iммобiлiзацi! за допомо-гою консервативного методу (у 24 %) застосовували хiрургiчнi методи лжування, що передбачали прове-дення ввдкрито! репозицi! i остеосинтезу з викорис-танням нак1сних мiнiпластин, дротяного шва шстки, спицi К1ршнера, тощо. По показаннях видаляли зуб, що знаходився в лши перелому. При порушенш цш-сностi шкiряного покрову чи значних розривах слизо-во! оболонки порожнини рота проводили первинну х1рурпчну обробку рани. За дослiджений перюд ввд-значали тенденцiю до зростання кiлькостi операцiй остеосинтезу з 19 до 28 % (дат 1995-2004 рр.) при цьому частота застосування нашсних мiнiпластин суттево збiльшилась, натомiсть iншi типи фiксаторiв
застосовувались значно рвдше, за виключенням застосування спиц Кiршнера при лiкуваннi переломiв виросткового ввдростка.
Медикаментозна терапiя включала парентеральне введення антибактерiальних засобiв, ^м того приз-начались гiпосенсибiлiзуючi та загальнозмiцнюючi препарати. В разi наявносп поеднано! травми, додат-ково проводилось необхвдне лiкування. Всi хворi отримували ввдповвдну дiету та рекомендацi! по до-триманню гiгiени порожнини рота. У частини хворих по показанням застосовували УВЧ в атермiчнiй доз^ магнiтотерапiю, лазеротерапiю, озонотерапiю, УФ-опромшення та електрофорез хлориду кальцiю. В якосп антибактерiально! терапi! у 1995-1996 рр. вико-ристовували переважно антибютики пенiцiлiнового ряду, а з 1997 року основними групами антибiотикiв, що використовували в комплексному лжуванш, стали лшкозамвди та цефалоспарини, ця тенденщя зберiга-лася до 2009 року.
Висновки. 1. ПНЩ переважно вражають чоловь к1в молодого працездатного вiку i в абсолютнiй бшь-шостi випадк1в виникають в наслвдок побо!в та бiйок або падшня з висоти росту. В структурi травми пере-важають вiдкритi переломи, локалiзованi в межах зубного ряду, що е первинно шфшованими i характери-зуються пiдвищеним ризиком розвитку гншно-запальних ускладнень.
2. За останш 20 рок1в наявна тенденщя до зб№-шення частки молодших вiкових груп серед постраждалих та поступове зростання важкосп травми, що полягае в зб№шент частоти подвiйних та множин-них переломiв, поеднаних травм зростання частоти ввдкритих переломiв, в основному на дмнщ кута, що вiдбуваеться на тлi погiршення стану загально-соматичного здоров'я постраждалих та зростання частоти загально-соматичних захворювань, здатних впливати на репаративну регенерацiю та спричиняти пригнiчення iмунно! системи, в тому чи^ в молодших вшових групах.
3. Зазначене вимагае пошуку нових ефективних
maaxiB npo^iaaKTHKH ycKaagHeHb Ta mgBH^eHHa e$eK-THBHOCTi aiKyBaHHa ^ei KaTeropii' xBopux.
CnucoK nimepamypu
1. XipypriMHa CTOMaToaoria Ta ^ejjenHo-an^Ba xipypria; y 2t. - T2 / [MaaaH^yK B. O., .noraiHeHKo I. n., MaaaH^yK T. O. Ta iH.]; K:HOrOC, 2011. -T.2. - C.3-120.
2. Arosarena O. Mandible fractures: discussion and debate/ O. Arosarena, Y. Ducic, T. T. Tollefson // Facial. Plast. Surg. Clin. North. Am. - 2012. - Vol. 20. - №3. - P. 347-363.
3. Habal M. B. Facial Fractures / M. B. Habal, S. Ariyan; B. C. Decker Inc. Toronto. Philadelfia. - 1989. - 311 p.
4. Boole J. R. 5196 mandible fractures among 4381 active duty army soldiers, 1980 to 1998 / J. R. Boole, M. Holtel, P. Amoroso, M. Yore // Laryngoscope - 2001. - Vol. 111 - №>10. - P. 1691-1696.
5. Freidl S. Unterkieferfrakturen. Eine epidemiologische Studie anhand eines 10-jahrigen Kollektivs / S. Freidl, A. Bremerich, N. C. Gellrich // Acta. Stomatol. Belg. - 1996. - Vol.93. - №1. - P. 5-11.
6. Maxillo-facial trauma / D. Ghysen, O. Ozsarlak, L.van den Hauwe, et al.] // JBR-BTR. - 2000. - Vol. 83. - №4. - P. 181-192.
7. Greene D. Epidemiology of facial injury in blunt assault. Determinants of incidence and outcome in 802 patients D. Greene, R. Raven, G. Carvalho, C.S. Maas // Arch. Otolaryngol. Head. Neck. Surg. -1997. - Vol.123. - №9. - P. 923-928.
8. Maxillofacial injuries associated with domestic violence / [B. T. Le, E. J. Dierks, B. A. Ueeck et al.] //J. Oral. Maxillofac. Surg. -2001. - Vol. 59. - №11. -P. 1277-1283.
REFERENCES
1. Malanchuk V. O., Logvinenko I. P., Malanchuk T. O. I
dr. Chirurgichna stomatologia ta shchelepno-lyceva chirurgia [Oral and maxillo-facial surgery]. K: LOGOS, 2011;2:3-120.
2. Arosarena O. Ducic Y., Tollefson T. T. Mandible fractures: discussion and debate. Facial. Plast. Surg.Clin. North. Am. 2012;3 (20):347-363.
3. Habal M. B. Ariyan S., Decker B. C. Inc .Facial Fractures. Toronto. Philadelfia. 1989:311.
4. Boole J. R., Holtel M., Amoroso P., Yore M. 5196 mandible fractures among 4381 active duty army soldiers, 1980 to 1998. Laryngoscope. 2001.;10 (111):1691-1696.
5. Freidl S., Bremerich A., Gellrich N. C. Unterkiefer frakturen. Eine epidemiologische Studie anhand eines 10-jahrigen Kollektivs. Acta. Stomatol. Belg. 1996;1(93):5-11.
6. Ghysen D. Ozsarlak O., L.van den Hauwe, et al. Maxillo-facial trauma. JBR-BTR. 2000;4(83):181-192.
7. Greene D., Raven R., Carvalho G., Maas C. S. Epidemiology of facial injury in blunt assault. Determinants of incidence and outcome in 802 patients. Arch. Otolaryngol. Head. Neck. Surg. 1997;9(123): 923-928.
8. Le B. T., Dierks E.J., Ueeck B. A. et al. Maxillofacial injuries associated with domestic violence. J. Oral. Maxillofac. Surg. 2001;11(59):1277-1283.
Hagifimaa 17.02.15
УДК 616-071.003.121+616.311:616-089.168.1+616-089.843 С. А. Щнайдер, д. мед. наук, А. Г. Прудиус
Государственное учреждение «Институт стоматологии
Национальной академии медицинских наук Украины»
КЛИНИЧЕСКАЯ ОЦЕНКА СОСТОЯНИЯ СЛИЗИСТОЙ ОБОЛОЧКИ ПОЛОСТИ РТА В ОКОЛОИМПЛАНТАТНОЙ ЗОНЕ В ПОСЛЕОПЕРАЦИОННОМ ПЕРИОДЕ ДЕНТАЛЬНОЙ ИМПЛАНТАЦИИ У ЗДОРОВЫХ ЛИЦ
Цель исследования заключалась в изучении характера воспалительных изменений в околоимплантатной зоне в после-имплантационный период (4 -6 месяцев) у практически здоровых лиц
Для оценки состояния слизистой оболочки полости рта применяли пробу Шиллера-Писарева (Ш-П) (окрашивание слизистой оболочки в области имплантации калий-йодистым раствором) .
Исследования показали, что до имплантации в степени окраски десны после нанесения калий-йодистого раствора существенных различий в области отсутствующего зуба и соседними зубами не было, хотя хроническое воспаление присутствовало. Через 1 месяц в области имплантации показатель Ш-П все еще превышал исходный уровень, но наблюдалась явная тенденция к снижению интенсивности воспаления. Через 4-6 месяцев в зоне имплантации все еще проявлялось воспаление, но носило хронический характер. Заключение. Слизистая в области имплантации даже к концу послеоперационного периода является зоной хронического воспаления, распространяющегося на прилегающие области. Это является важным для дальнейшего прогнозирования исхода дентальной имплантации и после протезирования.
Ключевые слова. Дентальная имплантация, слизистая оболочка полости рта, воспаление.
С. А. Щнайдер, А. Г. Прудиус
Державна установа «1нститут стоматологи Национально! академй медичних наук Укра!ни»
КЛ1Н1ЧНА ОЦ1НКА СТАНУ СЛИЗОВО1 ОБОЛОНКИ ПОРОЖНИНИ РОТА У НАВКОЛО1МПЛАНТАТН1Й ЗОН1 В П1СЛЯОПЕРАЦ1ЙНОМУ ПЕР1ОД1
дентально! шплантацп у здорових
ОС1Б
Мета до^дження полягала у вивчент характеру запальних
змт у навколоiмплантатнiй зон в пiсляiмплантатний пер^
од (4 - 6 мкящв) у практично здорових оЫб
Для оцтки стану слизовоI оболонки порожнини рота за-
стосовували пробу Шилера-Писарева (Ш-П) (фарбування
слизовоI оболонки в областi iмnлантацií калiй-йодiстим ро-
зчином).
До^дження показали, що до iмnлантацlí в ступеш забарв-лення ясен тсля нанесення калш-йодистого розчину ктот-них вiдмiнностей в областi вiдсутнього зуба i суЫдтми зубами не було, хоча хротчне запалення було присуттм. Через 1 мкяць в областi iмnлантацlí показник Ш-П все ще пе-ревищував початковий рiвень, але сnостерiгалася явна тен-денщя до зниження iнтенсивностi запалення. Через 4-6 мi-сящв в зон iмnлантацií все ще проявлялося запалення, але носило хротчний характер.
© Шнайдер С. А., Прудиус А. Г., 2015.
