CC BY
9Х1РУРГ1ЧНИЙ РОЗД1Л
УДК 616.716.-001.5-089.84-74-036.8 В. О. Маланчук, д. мед. н., О. О. Астапенко, к. мед. н.
Нацюнальний медичний ушверситет iм. О. О. Богомольця)
РЕЗУЛЬТАТИ Х1РУРГ1ЧНОГО Л1КУВАННЯ
ХВОРИХ 1З ПЕРЕЛОМАМИ ТА ДЕФОРМАЦ1ЯМИ К1СТОК ЛИЦЕВОГО ЧЕРЕПА 13 ЗАСТОСУВАННЯМ Р13НИХ Ф1КСАТОР1В ДЛЯ ОСТЕОСИНТЕЗУ
У статтi аналiз результатiв хiрургiчного л^вання пере-ломiв та деформацт лицевого черепа iз застосуванням в якостi фiксаторiв для остеосинтезу резорбтивних бiоак-тивних полiмерних та титанових наюсних пластин з гвин-тами в групах порiвняння. Отриман авторами позитивн результати клШчних до^джень в ранн та вiддаленi тер-мти тсля остеосинтезу свiдчать про ефективтсть i перс-пективтсть застосування резорбтивних полiмерних мт-пластин в хiрургiчному л^ваню переломiв та деформацт лицевого черепа. У 98 % пацieнтiв, яким використовували полiмернi фжсатори, завдяки правильному плануванню лжу-вання, бiомеханiчно обгрунтованому використанню пластин вдалося досягти повног реабттаци. Застосування за-пропонованих пластин для остеосинтезу запобкае ряду ускладнень в тсляоперацтному перiодi та дозволяе уник-нути повторног операцп з видалення фжсатора. Ключовi слова: переломи тсток лицевого черепа, деформа-ци лицевого черепа, резорбтивн пластини та гвинти з бiо-активною дiею для остеосинтезу, полiмеростеосинтез.
В. А.Маланчук, Е. А. Астапенко
Национальный медицинский Университет им. А. А. Богомольця
РЕЗУЛЬТАТЫ ХИРУРГИЧЕСКОГО ЛЕЧЕНИЯ БОЛЬНЫХ С ПЕРЕЛОМАМИ И КОСТНЫМИ ДЕФОРМАЦИЯМИ ЧЕЛЮСТНО-ЛИЦЕВОЙ ОБЛАСТИ С ПРИМЕНЕНИЕМ РАЗНЫХ ФИКСАТОРОВ ДЛЯ ОСТЕОСИНТЕЗА
В статье отображены результаты хирургического лечения больных с переломами и костными деформациями челюст-но-лицевой области с использованием в качестве фиксаторов для остеосинтеза резорбируемых биоактивных полимерных и титановых накостных пластин и винтов в группах сравнения. Полученные авторами позитивные результаты клинических исследований в ранние и отдаленные сроки после остеосинтеза свидетельствуют об эффективности и перспективности применения резорбируемых полимерных (в том числе ЭПУ-ГАП-ЛЕВ) мини-пластин в хирургическом лечении переломов и костных деформаций челюстно-лицевой области. У 98 % пациентов, у которых использовали полимерные фиксаторы, благодаря правильному планированию лечения, биомеханически обоснованному применению пластин удалось получить полную реабилитацию. Использование предложенных нами пластин для остеосинтеза (ЭПУ-ГАП-ЛЕВ) предотвращает ряд осложнений в послеоперационном периоде и позволяет избежать повторной операции по удалению фиксатора.
Ключевые слова переломы костей челюстно-лицевой области, костные деформации челюстно-лицевой области, ре-зорбируемые пластины и винты с биоактивным действием для остеосинтеза, полимеростеосинтез.
V. O. Malanchuk, O. O. Astapenko
National medical university named O. O. Bogomolets
RESULTS OF SURGICAL TREATMENT OF PATIENTS WITH FRACTURES AND BONE DEFORMITIES OF MAXILLOFACIAL REGION WITH USING DIFFERENT RETAINER FOR OSTEOSYNTHESIS
ABSTRACT
This article displays the results of surgical treatment ofpatients with fractures and bone deformities of the maxillofacial region using resorbable bioactive polymer and titanium bone plates and screws as a retainers for osteosynthesis in the comparison groups. Prior experimental studies and the obtained results gave the reason to use retainers for osteosynthesis from bioactive bioresobable material in clinical practice for the treatment of fractures and deformities of the facial skull proposed by the authors. The aim of the study was to analyze the results of surgical treatment of fractures and deformities of the facial skull using different types of retainers.
The material of the clinical study were 215 patients with fractures and bone deformities of facial skull with different localization and remoteness who required surgical treatment and accounted basic and control group. The basic group (105 patients) included 79 patients with 149 fractures of the facial skull, whom were made 143 osteosynthesis using 152 resorbable polymer plates with screws and 26 patients with facial deformities skull bones, whom was made surgical treatment for elimination of these deformations with the execution of 36 osteosynthesis and the usage of 41 resorbable polymer plates with screws. The control group consisted from 110 patients with 139 fractures of the facial skull, whom were made 128 osteosynthesis using 128 titanium plates.
The good results ofpolimerosteosynthesis of the middle zone of faces were obtained in 100% and of the mandible in 92% of cases in the basic group. The consolidation of bone fragments was held in time without complications. X-ray control of bone density of 41 patients which was performed 6 months after the operation testified about the recovery of bone mineral density of regenerate. Indicators of bone density in the basic group were higher in comparison with the control group of patients. Positive results of clinical studies in the early and late periods after osteosynthesis show the effectiveness and application prospects of resorbable polymer mini-plates in the surgical treatment of fractures and bone deformities of the maxillofacial region. It was managed to get a complete rehabilitation in 98 % of patients of basic group thanks to the correct treatment planning and biomechanically justified usage of plates. The use of bioresorbable osteosynthesis plates of bioactive action prevents the number of complications in the postoperative period and avoids reoperation to remove the retainer.
Keywords: bone fractures of the maxillofacial region, bone deformation of the maxillofacial region, resorbable plates and screws with a bioactive effect of osteosynthesis, polimerosteosynthesis.
Сучасш можливосп щелепно-лицево! xipyprii' до-зволяють усувати деформацп, а також ефективно проводите репозищю i фжсацш исток лицевого черепа при переломах. Цьому сприяло активне впровадження в практичну xipypгiю piзниx систем фiксатоpiв для
© Маланчук В. О. Астапенко О. О., 2014.
остеосинтезу у виглядi нашсткових мшьпластин та гвинпв, переважно з титану [2, 3]. Однак, при позити-вних властивостях дано! фшсаци в останш роки в ль тературi з'явилася велика к1льк1сть публiкацiй про не-обхiднiсть видалення металевих фiксаторiв у вщдале-ному шсляоперацшному перiодi через виникнення дискомфорту, холодово! реакцп, вiдчутностi iмплан-тату i появи невролопчно! симптоматики в областi фжсуючо! конструкцп [1, 9-11]. Це привело до появи альтернативного методу остеосинтезу з використан-ням бiорезорбтивних пластин i гвинтiв. Цей метод вважаеться найбiльш перспективним i все ширше ви-користовуеться в практицi зарубiжних хiрургiв [48,12-14].
Проведенi нами рашше експериментальнi досль дження та отримаш результати дали пiдставу викори-стовувати фiксатори для остеосинтезу з бюрезорбтив-ного матерiалу бюактивно1 ди, запропонованого нами (Декларацiйний патент Укра!ни на корисну модель №13318 вщ 15.03.2006 р., Патент Укра!ни на винахщ №79557 вiд 25.06.2007), в клшчнш практицi для ль кування переломiв та деформацiй лицевого черепа. Тому метою нашого дослiдження було порiвняльно проаналiзувати результати хiрургiчного лжування пе-реломiв та деформацiй лицевого черепа iз застосуван-ням рiзних видiв фiксаторiв.
Матерiалом клiнiчного дослщження були 215 пацiентiв з переломами исток лицевого черепа рiзноl локалiзацil i рiзноl давностi, як1 потребували оперативного лiкування i складали основну та контрольну групи. В основну групу (105 пацiентiв) увшшли 79
Розподш хво
хворих i3 149 переломами лицевого черепа, яким проведено 143 остеосинтези з використанням 152 резорб-тивних полiмерних пластин з гвинтами. У 76 пащен-тiв з переломами лицевого черепа ми використовува-ли тд час остеосинтезу для фiксацiï шсткових фраг-ментiв полiмернi пластини з гвинтами, яш виготовле-нi з композицп ЕПУ-ГАП-ЛЕВ (епоксиполiуретанова композицiя, яка мютить гiдроксиапатит та левамiзол) (Декларацшний патент Украши на корисну модель №13318 вщ 15.03.2006 р., Патент Украши на винахiд №79557 вщ 25.06.2007), у 3 пацiентiв в якосп фжса-торiв для остеосинтезу використовували резорбтивш пластини та тни, виготовленi з полiмолочноï кислоти (KLS Martin, Нiмеччина) та 26 хворих з первинними та вторинними деформащями исток лицевого черепа (22 пащента мали деформацш пiсля травми, 4 пащен-та - як результат недорозвинення середньоï зони облич-чя тсля радикальноï ураностафiлопластики), яким проведено мрурпчне лiкування з приводу усунення цих де-формацiй, з виконанням 36 остеосинтезiв i використанням 41 резорбтивних полiмерних пластин з гвинтами в якосп фiксаторiв юсткових фрагменпв в правильному положент (37 ЕПУ-ГАП-ЛЕВ пластини та 4 пластини з полiмолочноï кислоти). Контрольну групу склали 110 пацiентiв iз 139 переломами к1сток лицевого черепа, яким проведено 128 операцш остеосинтезу з використанням 128 титанових пластин для остеосинтезу ввдомих заруб1жних виробник1в (фiрма «Конмет» Росiя та фiрма «KLS Martini) Нiмеччина). Розподш хворих за групами представлено в табл. 1.
Таблиця 1
х за групами
Група Метод лжування Кшьюсть хворих Кшьюсть зон остеосинтезу Кшьюсть комплекпв фжсаторш
Основна Остеосинтез з використанням полiмерних резорбтивних пластин та гвинтiв 105 143 152
Контрольна Остеосинтез з використанням титанових пластин та гвинпв 110 128 128
Всього 215 271 280
Таблиця 2
Розподш хворих основно'1 та контрольно'1 груп за локалiзащeю зон остеосинтезу
Група Локaлiзaцiя остеосинтезу
Вилицевий комплекс Верхня щелепа Нижня щелепа
вилицева дуга вилицево-лобовий шов вилицево-альвеолярний гребень носо-лобовий контрфорс тдборвддя гшка та кут
Основна 49 62 10 12 3 9
Контрольна 28 14 48 26 2 10
Разом (а.к., 77 76 58 38 5 19
%) 28,2% 27,9% 21,2% 13,9% 1,8% 7%
Основну частину складали особи молодого (1829 рок1в) та зршого (30-48 рок1в) вiку, тобто ва паще-нти належали до працездатно1' вiковоï групи. З-помiж оперованих чоловшв було 207 осiб, жiнок -8.
За локaлiзaцiею всi переломи лицевого черепа (в
тому чи^ штраоперацшш з приводу лiкувaння деформацш к1сток лицевого черепа), де застосовували тд час оперативного лiкувaння рiзнi фiксaтори для остеосинтезу (резорбтивних полiмерних та титанових пластин та гвинпв для остеосинтезу) (280 переломiв у
215 хворих) було розподшено на шдгрупи, а саме -переломи вилицевого комплексу, в тому чи^ переломи вилицево1' дуги, переломи верхньо1' щелепи, ни-жньо1' щелепи в дмнщ кута, гiлки. При цьому остео-синтезу потребували 271 зона перелому (табл. 2).
Односторонш переломи (в тому чи^ штраопе-рaцiйнi у випадках зaстaрiлих або неправильно консо-лiдовaних переломiв) були у 173 хворих, двосторонш - у 42. Пащенпв з множинними уламковими переломами в дослщження не включали, оск1льки перева-жаюча бiльшiсть дослiдникiв-хiрургiв не рекоменду-ють використовувати полiмернi резорбтивнi фжсато-ри в цих випадках.
Проведенню хiрургiчного лiкувaння передувала клiнiчнa, iнструментaльнa та лабораторна дiaгности-ка, пiдготовкa хворого до операцп проводилась за класичним алгоритмом.
Показаниями до проведения хiрургiчного втру-чання вважали неефективнiсть закритш репозицiï шс-ткових уламк1в, неможливють забезпечити 1'х стабшь-нiсть в правильному положенш в пiсляоперaцiйному перюда.
Хiрургiчне лiкувaння переломiв передбачало проведення вiдкритоï репозицiï i фiксaцiï уламшв iз призначенням курсу aнтибaктерiaльноï, протизапаль-но1' та симптоматично1' терaпiï. Хiрургiчне лiкувaния деформaцiй лицевого черепа передбачало остеотомп в зазначених на етат планування оперативного втру-чання локусах, перемщення остеотомованих шстко-вих фрагменпв в необхiдне положення та надшну 1'х фiксaцiю за допомогою нашсних пластин та гвинтiв для остеосинтезу.
Планування оперативного лжування проводилось згiдно протоколам, запропонованим Свропейською aсоцiaцiею черепно-щелепно-лицевих хiрургiв. Вибiр фiксaторiв залежав вiд клiнiко-рентгенологiчноï ситу-aцiï, aнaтомiчних особливостей к1сткових поверхонь, бюмехашчних навантажень в дiлянцi переломiв (остеотомiй) та коректувався пiд час операцп.
Фжсацш к1сткових фрaгментiв в правильному положенш здшснювали рiзними видами фiксaторiв для остеосинтезу. В основнш групi ми виконували остеосинтез з використанням бюдеградуючих полiме-рних фiксaторiв, а саме, полiуретaновими пластинами i гвинтами (ЕПУ-ГАП-ЛЕВ), виготовлених з мaтерia-лу, запропонованого нами; i полшактидними пластинами для остеосинтезу виробництва фiрми KLS Martin, Шмеччина. В контрольнiй групi - титановими пластинами та гвинтами.
Устх оперативного лжування визначався заго-енням шсляоперацшно! рани, точнiстю вiдновления aнaтомiчноï форми уражено! к1стки за даними рентге-ногрaфiï, вiдсутнiстю запальних ускладнень, скарг i особистою задоволешстю пaцiентiв, а також станом прикусу, вщновленням порушених функцш, естетич-ними параметрами.
Основними методами контролю за станом шст-ковох' тканини в дмнщ оперативного втручання та загальнох' оцiнки результaтiв лiкувaвння були клшчш та рентгенологiчнi дослiджения, включаючи комп'ютерну томогрaфiю (КТ), завдяки яким ми ощ-нювали ефективнiсть оперативного л^вання.
Результати до^дження. В основнш груш хворих з переломами вилицевого комплексу в дмнщ ви-лицево-лобного шва ми використовували полiмерос-теосинтез в 100 % випадшв (76 пащенпв), в дiлянцi вилицево-альвеолярного гребеня - у 23 хворих, в дь лянцi передньо1 стшки гайморово1 порожнини - у 3-х пащенпв. У 47 хворих внаслщок наявносп дефекту к1стково1 тканини в дмнщ вилицево-альвеолярного гребеня використання бюдеградуючих полiмерних пластин було недоцiльним, осшльки в цiй зонi iснува-ла необхщшсть створення перманентного «штучного» контрфорса, а його функщю могла б виконати в даних умовах тшьки металева нак1сна пластина для остео-синтезу.
З приводу переломiв верхньо1 щелепи рiзних строк1в давностi ми спостертали 34 особи. Серед цих пащенпв 19 пащенпв мали перелом верхньо1 щелепи за Ле Фор I, II, 14 хворих - локальний перелом верх-ньо! щелепи в дмнщ носо-лобового контрфорса, 1 пащент - посттравматичну деформацiю середньо1 зони обличчя за Ле Фор III. Основна група включала 12 пащенпв, контрольна - 22. В основнш груш хворих в дмнщ носо-лобного контрфорсу та лобно-вилицевого шва ми використовували полiмеростеоси-нтез у вах випадках, в дмнщ вилицево-альвеолярного гребеня - у 8 хворих.
До недавнього часу на думку бшьшосп хiрургiв питання вибору фiксаторiв к1сткових фрагментiв ни-жньо1 щелепи пiд час остеосинтезу вирiшувалось на користь металевих титанових фiксаторiв, а саме, ти-танових мш пластин та гвинтiв, тому що нижня ще-лепа е частиною лицевого черепа, яка здатна перено-сити значнi навантаження в процесi жування. Однак, наш клшчний досвiд показуе, що використання за-пропонованих нами фiксаторiв при хiрургiчному лi-куваннi переломiв нижньо1 щелепи може бути достат-ньо ефективним в окремих випадках. 1х можна засто-совувати при переломах гшки нижньо1 щелепи в зонах, яш випроб пiддаються навантаженням переважно на розтягнення-стиск. При цьому вирiшувати питання про розташування бюрезорбтивних фiксаторiв в дiля-нцi шийки суглобового вiдростка та в зош вирiзки по-трiбно iндивiдуально, виходячи з даних конкретно1 клiнiчноl ситуацп. В дiлянцi тiла та шдборщдя, котрi мають складний анатомичний рельеф поверхш, и де переважають навантаження на вигин, кручення, бiо-резорбтивш пластини слiд застосовувати обмежено та тшьки в поеднанш з шинуванням щелепи або додат-ковою металевою пластиною. При цьому використан-ня таких фiксаторiв в дiлянцi зовнiшньоl косо1 лiнil при бiомеханiчно сприятливих поперечних переломах кута нижньо1 щелепи виявилось ефективним та бiо-механiчно обгрунтованим. Ця дiлянка зазнае переважно деформацп розтягнення, а за рахунок складного рельефу поверхнi перелому та сил стиснення, що дi-ють вздовж нижнього краю щелепи, навантаження на фшсатор значно зменшуеться та значна його частина сприймаеться безпосередньо шстковою тканиною в дiлянцi перелому. Пластина в даному випадку вико-нуе пiдтримуючу функцiю. Вочевидь, в шсляопера-цiйному перiодi жувальнi навантаження у хворого слщ обмежити до формування к1сткового зрощення в
зош перелому, хоча рання мобшзащя щелепи в таких випадках теж можлива. З приводу переломiв нижньо1 щелепи, як1 потребували хiрургiчного лшування ми спостерiгали 24 пацieнтiв, з них 12 складали основну групу, 12 - контрольну. Було проведено 9 полiмерос-теосинтезiв в дмнщ гiлки нижньо1 щелепи (ЕПУ-ГАП-ЛЕВ), 3 - в дiлянцi шдборщдя (1 - з викорис-танням резорбтивних фiксаторiв ЕПУ-ГАП-ЛЕВ, 1 -полшактидних фiксаторiв для остеосинтезу виробни-цтва KLS Martin, Нiмеччина). В шсляоперацшному перiодi всiм хворим призначався стандартний курс протизапально1 терапiï.
Слад вiдзначити, що в основнiй груш добрi ре-зультати лiкування переломiв вилицевого комплексу та верхньоï щелепи отримано в 100 % випадшв (як у пацieнтiв, котрим застосовували полiуретановi плас-тини та гвинти, так i у пацieнтiв, у котрих використо-вували для остеосинтезу полшактидш фiксатори). Явища пiсляоперацiйного набряку зникали на 4-5
день тсля оперативного втручання, тобто, приблизно на 1 добу рашше, нiж у контрольнш групi. Пальпато-рно рухомосп к1сткових фрагментiв протягом всього раннього пiсляоперацiйного перiоду не вiдзначалось. У 1 хворого на 3 добу тсля операцп вщбулося нагноения гематоми в зонi остеосинтезу. Але вчасне дрену-вання, антисептична обробка кiстковоï рани i корекцiя антибютикотерапп не дозволили вплинути на загаль-ний позитивний перебiг регенерацiï кiстковоï тканини у даного пацiента. Консолщащя фрагментiв к1стки вi-дбулася вчасно, без подальших ускладнень.
Щодо лшування переломiв нижньо1' щелепи, то пол1меростеосинтез в дiлянцi гiлки у вах пацiентiв цiеï пiдгрупи був 100 % - во ефективним, а в дмнщ шдборщдя в 1 випадку - невдалим, оск1льки в шсляоперацшному перiодi вiдбулося змщення к1сткових фрагментiв, що обумовлено бюмехашчними наванта-женнями цiеï зони, пружшстю та недостатньою мщш-стю фшсатору.
Рис. 1. KT3D хворого З., 20 роюв, при госттапзаци.
Рис. 2. Хворий З., 20 роюв. Дiагноз: неправильно консолiдований перелом право1 вилицево1 кiстки. Етапи операцiï - а) здшснення доступу до лшп перелому в дiлянцi вилицево-лобового шва; б) полмеростеосинтез резорбтивною накiсною пластиною та гвинтами ЕПУ-ГАП-ЛЕВ.
Рентгенолопчний контроль положения к1сткових фрагментiв тсля полiмеростеосиштезу, який ввдбува-вся на 4-7 добу та через 30 дшiв тсля операцп, сввдчив про коректне положения к1сткових фратмештiв.
Рентгенолопчний контроль щiльшостi шстково! тканини, проведений через 6 мюяшв пiсля полiмерос-теосинтезу у 41 пацieшта сввдчив про вiдшовлешшя ре-нттенолопчно1 (мшерально!) щiльшостi к1сткових ре-тешератiв.
В контрольнш груш хворих добрий результат отримано 97,5 % випадшв. Явища тсляоперацшного
набряку тканин зникали на 5-6 добу. Пальпаторно ру-хомосп шсткових фрагментiв протягом всього раннього тсляоперацшного перюду не вщзначалось. Ре-нтгенологiчний контроль положення шсткових фраг-ментiв пiсля остеосинтезу, який вщбувався на 4-7 добу та через 30 дтв тсля операцп, сввдчив про коректне положення шсткових фрагменпв. В ранньому шсляоперацшному перiодi гнiйно-запальних ускладнень не було. Але у 3-х пашенпв приблизно через 1,5-2 мь сяцi пiсля операцiï з'явився запальний шфшьтрат в дiлянцi остеосинтезу. Запалення придбало хронiчний
перебщ пластини були видалеш через 2 мюящ тсля операцп. Рентгенолопчний контроль щiльностi юст-ково! тканини, проведений через 6 мюящв тсля операцп у 16 пащенпв свiдчив про майже повну мшера-лiзацiю к1сткових регенератiв, але показники щшьно-стi шстково! тканини в основнш групi були дек1лька вищими в порiвняннi з контрольною групою хворих.
Клiнiчний приклад використання бюрезорбтив-них полiуретанових пластин бюактивно'1 дИ при переломах вилицево'1 юстки зi змiщенням.
Пащент З., 20 рошв поступив в щелепно-лицеве ввддшення з неправильно консолiдованим переломом право! ви лицево! к1стки (рис. 1.).
Шсля ретельного планування була виконана опе-рацiя - рефрактура, репозищя, полiмер остеосинтез (ЕПУ-ГАП-ЛЕВ) право! вилицево! шстки.
Протокол операцi!. Пiд наркозом через супраор-бiтальний та внутршньо ротовий доступи було скеле-товано зони лшш перелому в дмнщ вилицево-лобового шва i вилицево-альвеолярного гребня. Проведено рефрактуру право! вилицево! шстки. Видалено к1стковий регенерат iз зони перелому в дмнщ вили-цево-лобового з'еднання. Кра! фрагменпв вилицево!
к1стки фiксовано резорбтивною нашсною пластиною i гвинтами (ЕПУ-ГАП-ЛЕВ) (рис. 2).
Рис. 3. 3БКТ хворого З., 20 роюв, через 6 мсящв пiсля операцп -Рефрактура, репозищя, топмеростеосинтез право! вилицево! кiстки.
Рис. 4. КТ хворого З., 20 роюв. Порiвняльний аналiз показникiв щшьност юстково! тканини в зонi топмеростеосинтезу та симетрично! неуражено! дiлянки.
Тако! фшсаци було достатньо для стабшьносп к1сткових фрагментiв. Всi рани зашито. Першi 2 доби пiсля операцп пройшли без особливостей. На третю добу iнфiльтрат в дiлянцi оперативного втручання збiльшився, з'явились ознаки гншного запалення. Кь стковi рани було роздреновано, оброблено розчинами антисептиков, вщкоректована антибiотикотерапiя. За 2 доби запалення було куповано. Проведений рентген-контроль показав правильне анатомiчне положення право! вилицево! шстки. Через 7 дiб тсля операцп пащент виписаний на амбулаторне должовування.
Протягом 6 мюящв пацiент щомiсяця проходив контрольний огляд. Скарг не було. Жодного разу ознак запалення не виявлено. Обличчя пацiента було симетричним, пропорцiйним.
Через 6 мюящв на контрольнiй КТ3Б лицевого черепа констатовано повне анатомiчне вiдновлення уражено! зони (рис. 3.), КТ показники щшьносп шст-кового регенерату в зон остеосинтезу були екивален-тнi показникам в симетричнш зонi (рис. 4). В обласп
зовнiшнього краю орбiти iмплантована полiуретанова нак1сна пластина з гвинтами не пальпувалась. Реакцiй вiдторгнення матерiалу у пащента не визначалось протягом всього перюду спостереження, скарг не було.
Висновки. 1)Таким чином, позитивш результати власних клiнiчних дослiджень в рант та ввддалеш те-рмши пiсля полiмеростеосинтезу свiдчать про ефек-тивнiсть i перспективнiсть застосування полiмерних резорбтивних (в тому числi ЕПУ-ГАП-ЛЕВ ) мшь пластин в хiрургiчному лiкуваннi переломiв та дефо-рмацш лицевого черепа. 2) Майже у вах пацiентiв (98 %), яким використовували полiмернi фiксатори, завдяки правильному плануванню лiкування, бюме-ханiчно обгрунтованому використанню вдалося отри-мати повну реабштащю. Застосування запропонова-них нами пластин (ЕПУ-ГАП-ЛЕВ) запобтае ряду ускладнень в пiсляоперацiйному перiодi, зменшуе вь рогiднiсть гнiйно-запальних ускладнень, а також до-зволяе уникнути повторно! операцп з видалення фж-сатора.
Список лтератури
1. Варес Я. Е. Показання до видалення металевих мшь пластин у травматологи та реконструктивнш xipyprii щелепно -лицево! дшянки / Я. Е. Варес //Укра!нський медичний альманах. -2009. - Т.12, № 2. - С.42-45.
2. Дудко Г. Е. Медико-социальные и экономические аспекты хирургического лечения переломов полимерными и металлопо-лимерными конструкциями / Г. Е. Дудко, И. М. Рубленик // Советская медицина. - 1991. - № 12. - С. 43-45.
3. Comparison of costs in ankle fractures treated with absorbable or metallic fixation devises / Juutilainen T., Patiala H., Ruuskanen M. [et al.] // Arch. Orthop. Trauma Surg. - 1997. - Vol. 116, №4. - Р. 204-208
4. Клинико-рентгенологический анализ результатов устранения дефектов и деформаций костей лицевого черепа с использованием современных способов пластики и фиксации костных фрагментов / А. Г. Шамсудинов, Н. А. Рабухина, В. А. Семкин [и др.] // Стоматология. - 2002. - Т.81, №3. - С. 28-32.
5. Дудко О. Г. Регенеращя внутршньосуглобових перело-мiв при остеосиш^ полiмеpними гвинтами в експеримент / О. Г. Дудко, В. Л. Васюк, Г. €. Дудко // Клтчна анатомiя та оперативна xipypгiя. - 2009. - Т. 8, N 2. - С. 52-57.
6. Васюк В. Л. Використання бiоматеpiалy полЬлжолщу для остеосинтезу пеpеломiв юсток / В. Л. Васюк, О. Г. Дудко, Г. €. Дудко // Ортопедическая травматология и протезирование - 2008. -№4. - С.28-30.
7. Використання антимжробних розсмоктувальних пол> мерних матеpiалiв для попередження гншно-запальних ускладнень в реконструктивнш судиннш xipypгii / Л. Ковальчук, I. Венгер, П. Гощинський [та ш.] // Шпитальна xipypгiя. - 2005. - №4. - С.74-76.
8. Биорезорбируемые полимеры в ортопеди и травматологии / В. А. Радченко, Н. В.. Дедух, С.В. Малышкина [и др.] // Ортопедическая травматология и протезирование - 2006. - №3. - С.116-124.
9. Набиев Ф. Х Использование биорезорбируемых пластин и шурупов при лечении больных с челюстно-лицевой патологией/ Ф.Х. Набиев, В.П. Алавердов // Стоматология. - 2006. - №3 (85). -C. 40-46.
10. Miniplate removal in trauma and orthognatic surgery - a retrospective study / M.R. Mosbah, D Oloyede, D.A. Koppel et al. // Int. J. Oral & Maxillofac. Surg. - 2003. - V.32. - P. 148-151
11. Murthy A. S., Lehman J. A. Symptomatic plate removal in maxillofacial trauma: a review of 76 cases / A. S. Murthy, J. A. Lehman // Ann. Plast. Surg. - 2005. - V.55, №6. - Р.603-607.
12. Manor Y. Risk factors contributing to symptomatic plate removal in orthognatic surgery patients // J. Oral & Maxillofac. Surg. -1999. - V.57, №6. - Р. 679-682.
13. Menon S. Evaluation of bioresorbable vis-a vis titanium plates and screws for craniofacial fractures and osteotomies / S. Menon, S.K.R. Chowdhury // MJAFI. - 2007. - V.63, №4. - Р. 331-333.
14. Surpure S.J. et al. The use of a resorbable plating system for treatment of craniosynostosis. // J. Oral Maxillofac. Surg., - 2001.- V. 59, №11. - Р. 1271-1275.
REFERENCES
1. Vares Y. E. Indications for removal of metal mini-plates in trauma and reconstructive surgery of maxillofacial area. Ukrai'ns'kyj medychnyj al'manah. 2009;12(2):42-45.
2. Dudko G.Y., Rublenik I.M. Medical, social and economic aspects of surgical treatment of fractures with polymer and metal structures. Sovietskaya meditsina. 1991;12:43-45.
3. Juutilainen T., Patiala H., Ruuskanen M.Comparison of costs in ankle fractures treated with absorbable or metallic fixation devises. Arch. Orthop. Trauma Surg. 1997;116(4):204-208.
4. Shamsudinov A.G., Rabuhina N.A., Siemkin V.A. Clinical and roentgenologic analysis of results of elimination of defects and deformities of the facial bones of the skull with use of modern methods of grafting and fixation of bone fragments. Stomatologiya. 2002;81(3):28-32.
5. Dodko O.G., Vasiuk V.L., Dudko G.Y. Regeneration of articular fractures in osteosynthesis with polymer screws in experiment. Klinichna anatomiya ta operativna chirurgiya. 2009;8(2):52-57.
6. Vasiuk V.L., Dodko O.G., Dudko G.Y. Use of polyglycolide biomaterial for osteosynthesis of fractures. Ortopedicheskaya travmatologiya i protezirovanie. 2008; 4:28-30.
7. Kovalchuk L., Venger I/. Goschinskiy P. The use of resorbable antimicrobial polymers for the prevention of inflammatory
complications in reconstructive vascular surgery. Shpitalna chirurgiya. 2005;4:74-76.
8. Radchenko V.A., Deduh N.V., Malishkina S.V.
Bioresorbable polymers in orthopedics and traumatology. Ortopedicheskaya travmatologiya iprotezirovanie. 2006;3:116-124.
9. Nabiyev F.H., Alaverdov V.P. The use of bioresorbable plates and screws in the treatment of patients with maxillofacial pathology Stomatologiya. 2006;85(3):40-46
10. Mosbah M.R., Oloyede D., Koppel D.A. Miniplate removal in trauma and orthognatic surgery - a retrospective study. Int. J. Oral & Maxillofac. Surg. 2003;32:148-151.
11. Murthy A.S., Lehman J.A. Symptomatic plate removal in maxillofacial trauma: a review of 76 cases.Ann. Plast. Surg. 2005;55(6):603-607.
12. Manor Y. Risk factors contributing to symptomatic plate removal in orthognatic surgery patients. J. Oral & Maxillofac. Surg. 1999;57(6):679-682.
13. Menon S., Chowdhury S.K.R. Evaluation of bioresorbable vis-a vis titanium plates and screws for craniofacial fractures and osteotomies. MJAFI. 2007;63(4):331-333.
14. Surpure S. J. The use of a resorbable plating system for treatment of craniosynostosis. J. Oral Maxillofac. Surg. 2001.59(11): 1271-1275.
Hagrnm^a 24.10.14
УДК 616-092.001+ 616-002.4+616.155.3
М. Н. Морозова, д. мед. н.
Государственное учреждение «Крымский государственный медицинский университет им. С.И. Георгиевского»
ДИАГНОСТИЧЕСКОЕ И ПРОГНОСТИЧЕСКОЕ ЗНАЧЕНИЕ ПОКАЗАТЕЛЕЙ АПОПТОЗА НЕЙТРОФИЛЬНЫХ ГРАНУЛОЦИТОВ У БОЛЬНЫХ ФЛЕГМОНАМИ ЧЕЛЮСТНО-ЛИЦЕВОЙ ОБЛАСТИ
Представлены результаты сравнительного изучения показателей апоптоза нейтрофильных гранулоцитов периферической крови у 71 пациента с одонтогенными флегмонами и 22 условно здоровых доноров. Выявлена прямая корреляционная зависимость между степенью тяжести гнойного процесса и повышенной экспрессией рецепторов CD95 на нейтрофильных гранулоцитах.
Ключевые слова: одонтогенные флегмоны, прогнозирование, апоптоз нейтрофильных гранулоцитов.
М. М. Морозова
Державна установа «Кримський державний медичний ушiверситет iм. С.1. Георгиевського»
Д1АГНОСТИЧНЕ I ПРОГНОСТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ПОКАЗНИК1В АПОПТОЗУ НЕЙТРОФЫЬНИХ ГРАНУЛОЦИТ1В У ХВОРИХ НА ФЛЕГМОНИ ЩЕЛЕПНО-ЛИЦЕВО1 Д1ЛЯНКИ
Представлено результати порiвняльного вивчення показни-тв апоптозу нейтрофыьних гранулоцитiв перiферiчноl кровi у 71 хворого на одонтогет флегмони та 22 умовно здорових донорiв. Встановлено пряму кореляцтну за-лежтсть мiж ступенем тяжкостi гтйного процесу та тдвищеною експреЫею мембраних CD95 рецепторiв на нейтрофыьних гранулоцитах.
© Морозова М. Н., 2014.
