CC BY
5"Ысник стоматологи№ 2, 2013
15
13. Stal'naya I. D., Garishvilli T. G. Metod opredeleniya malonovogo dial'degida s pomoshchyu tiobarbiturovoy kisloty v kn. Sovremennye metody v biokhimii [The method of the revelation of malonic dialdehyde with thiobarbituric acid. In a book: the modern methods in biochemistry]. Moskva, Meditsina; 1977: 66-68.
14. Levitskiy A. P., Makarenko O. A., Den'ga O. V. i dr. Eksperimental'nye metody issledovaniya stimulyatorov osteogeneza. Metodicheskie rekomendatsii [The experimental methods of investigation of the stimulators of osteogenesis. Methodical recommendations]. Kiev, GFTS МZ Ukrainy «Аvitsennaа»; 2005: 3138.
Поступила 29.04.13
УДК 616.314:615.462
В. О. Маланчук1, д. мед. н., О. О. Астапенко1, Н. А. Галатенко2, Р. А. Рожнова2
^ащональний медичний ушверситет iM. О. О. Богомольця 21нститут xiMii високомолекулярних сполук НАН Украши
ДИНАМ1КА ВИВ1ЛЬНЕННЯ ЛЕВАМ1ЗОЛУ 13 ЗРАЗК1В ЕПОКСИПОЛ1УРЕТАНОВО1 КОМПОЗИЦП IN VITRO
В cmammi в1дображет результати досл1дження динамти вивтьнення левамiзолу i3 зразюв епоксиполiуретановоi ком-позицп, яка за своЫи фiзико-механiчними властивостями може використовуватись для виготовлення натсних пластин та гвинтiв для остеосинтезу в щелепно-лицевш дтян-щ. Отримам дам, як свiдчать про вивтънення терапевти-чно1 концентрацп левамiзолу в модельне середовище протя-гом часу, потрiбного для консолiдацii фрагментiв юстки. Ключов1 слова: левамiзол, полiмер, щелепно-лицева хiрургiя, остеосинтез.
В. А. Маланчук, Е. А. Астапенко, Н. А. Галатенко, Р. А. Рожнова
Национальный медицинский университет им. А.А. Богомольца Институт химии высокомолекулярных соединений НАН Украины
ДИНАМИКА ВЫСВОБОЖДЕНИЯ ЛЕВАМИЗОЛА ИЗ ОБРАЗЦОВ ЭПОКСИПОЛИУРЕТАНОВОЙ КОМПОЗИЦИИ IN VITRO
В статье отображены результаты исследования динамики высвобождения левамизола из образцов эпоксиполиуре-тановой композиции, которая по своим физико-механическим свойствам может использоваться для изготовления накостных пластин и винтов для остеосинтеза в челюстно-лицевой области. Полученные данные свидетельствуют о высвобождении терапевтической концентрации левамизола в модельную среду в течение времени, необходимого для консолидации фрагментов кости. Ключевые слова. левамизол, полимер, челюстно-лицевая хирургия, остеосинтез.
V. O. Malanchuk, O. O. Astapenko, R. A. Rojnova, N. A. Galatenko
National medical University O. O. Bohomolets The Chemistry university of high molecular compounds NAS Ukraine
THE DYNAMIC OF LEVAMISOLE RELEASE FROM SPECIES OF EPOXY-POLYURETHANE COMPOSITION IN VITRO
ABSTRACT
The results of the research of the dynamic of levamisole release from epoxy-polyurethane composition (EPU-20HAP-6LEV) which can be used for manufacture of osseous plates and screws for osteosynthesis in maxillofacial area.
The aim of this work is the research of dynamic of release of levamisole in vitro from the epoxy-polyirethane composition into the model environment for their further use in medical practice, especially in reconstructive surgery of the bones of the maxillofacial area.
Methods of reseach. Release of levamisole from polymer patterns into the model environment (physical solution ) was researched by extractive-photometric method, that was founded on the formation of colored products of interaction (ion associations) of researched compound with organic colorant bromphenol with their further extraction by chloroform and photometric. For definition of levamisole was used subtechometric method, which needs any excess of reagent, but only invariability of its concentration. Extragent in this case is taken in the volume, that is not enough for total getting of products of reaction. For modal environment, that imitated the internal environment of a body, was used physiological solution (0,9 %p-H NaCl, T = 37°C).
For analysis was prepared two groups of patterns, that had a form of implants, which were used for hypodermic implantation of experimental animals: investigative - EPU-20HAP-6LEV, EPU-6LEV; control - EPU. Investigative and control patterns (were located in different test-tube with 20ml of physical solution and were kept in thermostat T= 37 °C). With the aim of approach the model conditions of experiment to conditions offunction of biodegradable bone fixators in contact with alive organism, definition of amount of released levamisole from patterns was carried out through the reusable changing of physical solution. The gotten results were static calculated upon the method of the smallest squares. From the gotten solutions were taken 1ml and were calculated amount of levamisole by the extractive-photometric method.
Results and conclutions. According to the obtained results was founded that around 16,8 % from entered amount of levamisole wash out during 72 hours from species from epoxy-polyurethane composition (EPU-6LEV), while from species that contain hy-droxyapatite (EPU-20HAP-6LEV) - 22,4 %. Thus, the addition of hydroxyapatite to the structure of epoxy-polyurethane matrix promotes more active release of levamisole in model environment and doesn't decline percentage of its release in vitro conditions. So, possible, it will not decline its pharmacological effect. That means, if to extrapolate results of levamisole release from polymeric composition obtained in vitro into specific clinical situation it is possible to affirm that therapeutic concentration of levamisole is supported in tissues for the time of consolidation.
So, the use of biologically degradable fixing constructions with bioactive action for osteosynthesis in maxillofacial that are made from EPU50/50-20HAP-6LEV will permit to support therapeutic concentration of levamisole in the area offracture and,
© Маланчук В. О., Астапенко О. О., Галатенко Н. А.,
Рожнова Р. А., 2013.
16
"Bíchuk стоматологИ", № 2, 2013
as a result, to fasten processes of fracture consolidation, to increase the efficiency of patients treatment with fractures of facial scull that need surgery treatment, to decline the risk of inflammatory complications and to cut the terms of treatment. Key words: levamisole, polymer, maxillofacial surgery, osteosynthesis.
Створення iMraaHTariB з пролонгованим вившь-ненням лшарських речовин, здатних стимулювати про-цеси репаративно! регенерацп тканин е важливим i ак-туальним завданням [1, 2].
Особливе мюце в цiй проблемi займае питання оп-тишзацц регенерацп шсткових тканин при переломах кюток обличчя, травматичних остеомiелiтах тощо.
Створення депо лшарських препаратiв, що спри-яють скоршому за загоенню кiстки та протидшть па-тологiчним процесам в осередку ураження кiстки, т-двищуе ефектившсть лiкування хворих з кiстковою патолопею
Фаворською В. А. та ствавт.(1980) [3] доведено, що дiя левамiзолу на культуру макрофагiв in vitro призводить до значного стимулювання фагоцитарних функцш цих iмунокомпетентних клiтин.
Численними експериментальними та клшшо-iмунологiчними дослщженнями виявлено надзвичай-но широкий спектр дп цього препарату. Левамiзол ефективно впливае на функцiональний стан рiзних субпопуляцiй тимусзалежних лiмфоцитiв, метаболiзм i функцп моноцитiв, нейтрофiльних гранулоцитiв. Найбшьш виражену дiю препарат здiйснюе на кттини зi зниженою функцiею. Вш стимулюе диференцю-вання попередникiв i незрiлих Т-клiтин, пiдвищуе ак-тившсть цитотоксичних клiтин [4, 5].
Розма!ття ефектiв левамiзолу пояснюеться з одного боку, тим, що вш дiе через центральнi регулято-рш механiзми, пiдвищуючи рiвень цГМФ, а з шшого - вираженою дозозалежшстю його впливу [6]. Вказанi особливост дп цього препарату визначають широю можливостi та перспективи його використання при лшуванш захворювань, зумовлених iмунною недоста-тнiстю. Змiнюючи спiввiдношення внутршньокль тинних циклiчних нуклеотидiв, що е бiохiмiчним три-гером активацп лiмфоцитiв, левамiзол за допомогою власних контролюючих механiзмiв вiдновлюе, а в де-яких ситуацiях, навiть викликае гшерстимулящю фу-нкцiй клiтин. Окрiм прямого впливу на лейкоцити, левамiзол in vivo здшснюе на них непряму дю, що опосередковуеться гормоноподiбним сироватковим фактором, який утворюеться в органiзмi при його прийманнi i потенщюе функцiю цих клiтин [7].
У клшщ левамiзол, зазвичай, застосовують все-редину в порiвняно невеликих дозах (вщ 0,5 до 4 мг/кг), при яких його концентрация в тканинах не перевищуе 1мкг/мл. Однак даш експериментальних дослiджень свiдчать про те, шо нерiдко ефективна iмуномодуляцiя може бути здiйснена тiльки при за-стосуваннi значно вищих концентрацш ще! речовини. Зокрема, фагоцитарну активнють мононуклеарних фагоцитiв людини in vitro левамiзол максимально стимулюе в концентрацп 15 мкг/мл. У концентрацiях 0,025-25мкг/мл левамiзол не змiнюе вiдповiдь тимо-цитiв на конканавалiн, у той час як у концентрациях
25-150 мкг/мл посилюе його в 6-7 pa3ÍB. Левамiзол у дозi 1 мкг/мл суттево не впливае на утворення штер-ферону спленоцитами мишей, а у дозi 100мкг/мл сприяе тдвищенню його синтезу бiльш шж у 20 разiв. Лише в дуже великих концентращях (500 мкг/мл) вш пригнiчуе iндуковану туберкулiном пролiферацiю ль мфоцитiв, отриманих вiд людей з позитивною реакць ею на туберкулш. Для приборкання алергiчних реак-цiй уповiльненого типу in vivo необхщно перорально ввести 20-50 мг/кг левамiзолу [8-10].
Значно ефективнiшоi iмуномоделюючоí дп висо-ких концентрацiй левамiзолу в клiнiцi може бути до-сягнуто тiльки в умовах його локального застосуван-ня, так як для досягнення потрiбних концентрацiй ^ei речовини в органiзмi при прийманш всередину необ-хiдне застосування його в токсичних дозах. Крiм кто-тного пiдвищення результативностi iмуномодуляцii при мкцевому введеннi левамiзолу, можлива змша функцiональноi активностi клiтин, що забезпечують мiсцевий iмунiтет i багаторазове зменшення сумарноi дози цього препарату, яка вводиться в оргашзм, що дозволяе усунути його побiчну дiю. Так, у дослщах на тваринах було встановлено, що введення в дихальш шляхи розчишв левамiзолу аж до 0,1 % концентрацп , не здшснюе мiсцевоi подразнюючоi дп i не викликае патологiчних змш iх слизовоi оболонки. Це вщповщае даним лiтератури про вiдсутнiсть патолопчних змiн у слизовiй оболонцi травного каналу при прийманш таблетованого препарату, коли в процеа його розчи-нення створюються значно вищi концентрацп, а також результатам числених дослщжень in vitro, як показали, що левамiзол в концентрациях до 1000 мкг/мл, на-вiть в умовах тривалоi експозицii не впливае негативно на життездатнють рiзних клiтин [11].
Для клiнiчноi алергологп суттевий iнтерес пред-ставляють результати експерименпв з введенням в органи дихання бшьш високих концентрацiй левамь золу (500-1000 мкг/мл). Виявилось, що вони рiзко пригничують утворення Ig E-антитiл, вiдповiдальних за формування алергп негайного типу, а також розви-ток алергii уповiльненого типу, що шдуктуеться чу-жорiдними лiмфоцитами та 2,4-дштрохлорбензолом [12, 13]. Таким чином, при локальному застосуванш розчинiв левамiзолу можна досягти такого самого ефекту, як при насиченш органiзму великими дозами цього препарату.
Задовшьш результати були отримаш при введеннi левамiзолу до патолопчного осередку при лiкуваннi дi-тей з остеомieлiтом щелеп. Критерieм оцшки лiкування був ступiнь i швидкють лiзису патологiчного процесу, показники клггинного i гуморального iмунiтету. Клiнi-чно на 5-6 день тсля 1-2 ш'екцш левамiзолу вiдзнача-лось зменшення щшьносп iнфiльтрату, на 8-10 день зменшувалась кiлькiсть гною, що виходив iз норицевих ходiв. До кшця другого тижня лiкування норицi закри-вались. На повторних рентгенограмах через 4-5 тижшв пiсля лiкування осередку розрщження i секвестрiв вiд-значались процеси регенерацп кiстковоi тканини. За-вдяки консервативному лiкуванню хронiчного остеомь eлiту в жодному випадку не проводилась секвестрек-томiя, хоча для цього на початку л^вання були клшь ко-рентгенологiчнi показання [14].
Таким чином, роблячи висновки про мехашзм дп
"BicHUK стоматологИ", № 2, 2013
17
можна встановити, що левамiзол дie як тимометичний 3aci6, специфiчно впливаючи на клiтинну частину iмунноl системи, регулюючи функцiю останньо! як при системному, так i при мiсцевому застосуваннi.
Можна припустити, що фшсований на полiмер-ному носи левамiзол в умовах раневого дефекту, буде регулювати ключовi ланки запально-репаративно! ре-акцп, посилюючи !! гомеостатичний характер i нор-малiзуючи патологiчнi вiдхилення вiд стереотипно! динашки.
Завдяки бюсумюносп, ф1зико-х1м1чним i ф1зико-мехашчним властивостям, полiуретани е потенцшним матерiалом для медичного використання, в тому чис-лi, як носи лшарських речовин.
Для вирiшення питання оптимiзацil регенерацп юстково! тканини нами було створено полiуретанову композицiю, яка мютить левамiзол. Ця композицiя за фiзико-хiмiчними властивостями може бути основою для виготовлення кюткових фiксаторiв для остеосин-тезу, а саме, наюсних пластин i гвинтiв. Кiлькiсть ле-вамiзола в композицп становила 6 % по маа, що не перевищуе його терапевтично! дози.
Мета даног роботи. Вивчення динамши виходу левамiзолу in vitro з епоксиполiуретанового компози-цiйного матерiалу у модельне середовище для !х по-дальшого використання в медичнiй практицi, а саме реконструктивно-вщновнш хiрургil кiсток щелепно-лицево! дiлянки.
Методи до^дження. Вихщ левамiзолу з полiмерних зразкiв у модельне середовище ^зюлопчний розчин) вивчали екстракщонно-фотометричним методом [15], заснованим на утворенш забарвлених продукiв взаемоди (йоннi асоцiати) досль джувано! сполуки з органiчним барвником - бромфе-ноловим синiм, з наступною !х екстракцiею хлороформом та фотометруванням. Для визначення левамiзола був використаний субстехюметричний метод [16], який потребуе не надлишок реагенту, а тшьки незмiннiсть його концентрацiй. Екстрагент, в даному випадку, бе-реться в об'ем^ недостатнiм для повного добування продукту реакцп. Як модельне середовище, яке iмiтуе внутрiшне середовище оргашзму використовували фь зiологiчний розчин (0,9 % р-н NaCl, Т = 37оС).
Для аналiзу було приготовлено двi партп зразкiв, якi мали форму iмплантатiв, що використовували для шдшюрно! iмплантацil експериментальним тваринам: дослщш - ЕПУ-20ГАП-6ЛЕВ, ЕПУ-6ЛЕВ; контрольш - ЕПУ. Дослiднi i контрольш зразки (помщали в окремi пробiрки з 20 мл фiзiологiчного розчину та ви-тримували в термостат за Т = 37oC). З метою набли-ження модельних умов експерименту до умов функ-щонування бiодеградуючих накюних фiксаторiв в ко-нтактi з живим оргашзмом, визначення кiлькостi ви-вiльненого левамiзола з зразкiв проводили при бага-торазовiй (через визначеш промiжки часу) змiнi фiзiологiчного розчину. Отримаш результати статис-тично обробляли методом найменших квадратiв. З отриманих розчишв вiдбирали 1 мл i проводили кшь-кiсне визначення левамiзолу екстракцiйно-фотометричним методом.
Реактиви, якi застосовували в дослщженш :
1. 0,9 % розчин NaCl;
2. 0,001 M розчин бромфенолового синього;
3. 0,1 М ацетатний буфер - рН = 3,6;
4. хлороформ.
В пробiрку з притертою пробкою приливали 1 мл дослщжуваного розчину левамiзолу, 3 мл буферного розчину, 2 мл бромфенолового-синього, 6мл хлороформа. Сумш стряхувалили 3 хв. Пюля вщстоювання сум^ протягом 5 хвилин вщбирали органiчний шар i вщфшьт-ровували через паперовий фiльтр. Поим визначали оп-тичну густину з використанням спектрофотометра "Брееогё М40" при 1 = 430 нм в кювет з товщиною шара 1 см вщносно розчину порiвняння, який не мiстить левамiзол.
Кшькють левамiзолу, що вийшла в розчин (табл. 1, 2) з дослщжуваних зразюв, розраховували за формулою:
Л (г ) = С X V ; л (%) = £а±1 х 100
т
де Л - юльюсть левамiзолу, яка вийшла зi зразка за певний период, г;
С - концентращя левамiзола в дослщжуваному розчинi, знайдена по калiбрувальному графiку, моль/л;
V - об'ем фiзiологiчного розчину, в якому проводили вимивання з одного зразка, мл;
Л (%) - юльюсть левамiзолу, що вийшов з поль меру за даний промiжок часу, % вщ загально! юлькос-тi введеного в полiмер левамiзолу;
М- маса введеного в полiмер левамiзолу.
Таблиця 1
Динамша вившьнення лева]шзола з noaiypeTaHOBOi композицп ЕПУ-20ГАП-6ЛЕВ в умовах, що моделюють внутрiшнe середовище оргашзму
Час вивь льнення, t, Оптична густина, D Юльюсть левам1зола, що вийшла з пол1меру в розчин
доба - гх102 % вщ загально! юлькоси
1 0,68+0,01 0,072+0,001 1,2
2 0,64+0,00 0,080+0,001 1,32
3 0,72+0,01 0,090+0,0 1,45
4-6 0,85+0,00 0,133+0,0 2,2
7 0,61+0,01 0,127+0,002 2,10
8 0,42+0,00 0,083+0,002 1,38
9 0,23+0,02 0,039+0,0 0,64
10 0,18+0,00 0,030+0,0 0,49
11-14 0,21+0,00 0,040+0,0 0,66
15 0,17+0,01 0,033+0,003 0,54
16-17 0,11+0,00 0,031+0,00 0,38
18-21 0,13+0,00 0,027+0,001 0,44
22-28 0,60+0,01 0,126+0,001 2,10
29-35 0,50+0,01 0,094+0,00 1,56
36-43 0,43+0,03 0,066+0,002 1,10
44-54 0,70+0,02 0,153+0,003 2,54
55-72 0,60+0,01 0,140+0,00 2,30
Загальна юльюсть - 1,35+0,003 22,4
18
"BicHUK стоматологИ", № 2, 2013
Таблиця 2
Динамша вивiльнення левамiзолу з полiуретановоT композищУ ЕПУ-6ЛЕВ в умовах, моделюючих внутршне середовище органiзму
Час вивь Оптична Кшьюсть левам1зола, що
льнення, густина, D виишла з полшеру
t, в розчин
доба гх102 % вщ зага-льно! юль-кост1
1 0,65+0,04 0,074+0,003 1,23
2 0,67+0,04 0,076+0,003 1,27
3 0,80+0,04 0,091+0,003 1,52
4-6 1,46+0,00 0,164+0,00 2,7
7 0,90+0,07 0,103+0,00 1,715
8 0,58+0,04 0,067+0,00 1,12
9 0,46+0,04 0,054+0,00 0,9
10 0,30+0,00 0,035+0,002 0,58
11-13 0,32+0,00 0,036+0,004 0,6
14-15 0,26+0,02 0,030+0,00 0,50
16-17 0,20+0,04 0,023+0,004 0,38
18-21 0,17+0,04 0,019+0,004 0,32
22-28 0,50+0,04 0,057+0,004 0,94
29-35 0,58+0,00 0,066+0,003 1,10
36-43 0,21+0,03 0,024+0,00 0,40
44-55 0,48+0,00 0,054+0,004 0,89
56-70 0,34+0,02 0,039+0,005 0,65
Загальна - 1,01+0,001 16,8
кшьюсть
Результати до^дження. Зпдно отриманих ре-зультатiв за 72 доби вимивання 3i зразюв епоксиполь уретанових композицiй ЕПУ-6ЛЕВ поступово вихо-дить бiля 16,8 % вщ введено! кiлькостi левамiзолу (табл. 2), а 3i зразкiв, що мютять в своему складi пд-роксиапатит (ЕПУ-20ГАП-6ЛЕВ) - 22,4 % (табл. 1). Тобто, введення пдроксиапатиту до складу епоксипо-лiуретановоl матрицi сприяе бшьш активному вившь-ненню левамiзолу в модельне середовище, не змен-шуе процент його вивiльнення в умовах in vitro, i, таким чином, вiрогiдно, не буде зменшувати його фар-макологiчну дда. Тобто, якщо екстраполювати результати дослщження вивiльнення левамiзолу з поль мерно! компзицп, отриманi in vitro, на певну кишчну ситуацiю, можна стверджувати, що в тканинах на час консолщацп кюткових фрагментiв тдтримуеться те-рапевтична концентрацiя левамiзолу.
Висновки. Таким чином, використання бюдегра-дуючих фiксуючих конструкцiй бюактивно! Ail для остеосинтезу в щелепно-лицевш дiлянцi, виготовле-них з ЕПУ50/50-20ГАП-6ЛЕВ, дозволить мати тера-певтичну концентрацiю левамiзолу в дшянщ перелому, а вщгак, вiрогiдно, прискорити процеси консоль даци перелому, пiдвищити ефективнiсть лiкування хворих з переломами исток лицевого черепа, яю пот-ребують хiрургiчного л^вання, знизити ризики ускладнень запального характеру в тсляоперацшно-му перiодi, скоротити термiни лiкування.
Список лШератури
1. Платэ Н. А. Биологически активные полимеры медицин-
ского назначения / Н. А. Платэ, А. Е. Васильев // Хим. фарм. журн.-1980.- № 7.- С. 16-19.
2. Якобсон Г. С. Некоторые клеточные механизмы формирования восстановления органов и способы их стимуляции / Г. С. Якобсон, Г. М. Вакули // Бюл. Сиб. отд-я АМН СССР.- 1986.-№ 3.- C.72-74.
3. Фаворская В. А. О механизме действия левамизола на клетки монуклеарной фагоцитирующей системы / В. А. Фаворская, Л. Г. Зайцева, Э. Н. Шляхов // Бюл. эксперим. биол. и медицины. -1980. - Т. 90, №10. - С.456-458.
4. Гюллинг Е. В. Влияние левамизола на клетки лимфоид-ного ряда in vitro / Е. В. Гюллинг, М. Б. Самбур // Цитол. и генетика. - 1980. - Т.14, №6. - С. 9-13.
5. Kovach J. S. Levamisole potentiation of fluorouracil antiproliferative activity mimicked by orthovanadate an inhibitor of tyrosine phosphatase / Kovach J. S., Svingen P. A., Schaid D. J. // J. NCI.
- 1992. - V. 84. - P. 515-519.
6. Renou X G. The general immunopharmacology of levamisole. Evalutions on new drugs / Renoux G. // Drugs. - 1980.-№19. - P. 89-99.
7. Tarayre J.P. Action of sodium aurotiopropanol, chlooroquine, D-penicililamine and levamisole on acryl chlorid-delayed hypersensitivity in mice / Tarayre J.P., Lauressergues H. // J. Pharm. and Pharmacol. - 1980. - V. 32, № 8. - P. 584-586.
8. Чумакова М. М.. Влияние левамизола на цитотоксиче-скую активность нормальных лимфоцитов в культуре ткани / М. М. Чумакова, З. Г. Кидагидзе // Бюл. эксперим. биол.и медицины. - 1979. - № 11. - С.581-582.
9. Ottemes J.D. Interaction of levamisole ansmercaptans duringthymocyte proliferation induced by concanavalin A / Ottemes J.D., Torchia A.S., Bilven M.L. // Cell. Immunol. - 1979. - V. 43, №1.
- Р. 62-69.
10. Tyring S. K. Induction of interferon by levamisole and concanavalin A in HA/ICR mouse spleen cells / Tyring S. K., Lefkowitz S. // Experimentia. - 1980. - V. 36. - P. 1323-1324.
11. Gariner E.M.S. Levamisole augmentation of PPD-induced lymphocyte proliferation / Gariner E.M.S. // S. Aft. Med. J. - 1981. - V. 59, №4. - P. 109-110.
12. Гюллинг Э. В. Угнетение синтеза реагинов в органах дыхания при местном применении некоторых лимфоцитотропных веществ / Э. В. Гюллинг, Л. А. Дюговская // Доклады АН УССР. -1980. - №10. - С.72-73.
13. Гюллинг Э. В. Влияние левамизола на развитие гиперчувствительности замедленного типа / Э. В. Гюллинг, В. Н. Писан-ко // Врачебное дело. - 1981. - №1. - С. 101-103.
14. Юсубов Ю. А. Патогенез, диагностика и лечение остеомиелитов челюстей у детей (клин.-эксперим. исслед.) : автореф. дис. на здобуття наук, ступеня д-ра мед. наук : спец. 14.00.21 «Стоматолопя» / Ю. А. Юсубов; К., 1988. - 45 с.
15. Коренман И. М. Экстракция в анализе органических веществ / Коренман И. М. - М.: Химия, 1977. - 150 с.
16. Нечаева Л. Ю. Экстракционно-фотометрическое определение выхода левамизола из препарата с пролонгированным им-муномодулирующим эффектом / Л. Ю. Нечаева, Н. А. Галатенко, Н. Н. Буфиус // Фармация. - 1989. - № 2. - С. 24-27.
REFERENCES
1. Plate N.A., Vasiliyev A.Y. Biologically active medicapolymers. Chem. farm. Zhurn. 1980; 7: 16-19.
2. Yakobson G.S., Vakuly G.M. Some cellular mechanisms of recovery of organs and ways of their stimulate. Biul. Sib. Otd. AMN SSSR. 1986; 3:72-74.
3. Favorskaya V.A., Zaytseva L.G., Shliahov E.N. The mechanism of action of levamisole on cells of monuklear phagocytosis system. Biul. Experim. biol. i meditsiny. 1980; 10(90):456-458.
4. Gulling Y. V., Sambur M. B. Vliyaniye levamizola na kletky limfoidnogo riada in vitro. Tsitoljgiya i genetika. 1980; 6(14):9-13.
5. Kovach J. S., Svingen P. A., Schaid D. J. Levamisole po-tentiation of fluorouracil antiproliferative activity mimicked by orthovanadate an inhibitor of tyrosine phosphatase. J. NCI. 1992;84:515-519.
6. Renoux G. The general immunopharmacology of levamisole. Evalutions on new drugs. Drugs. 1980;19: 89-99.
7. Tarayre J.P., Lauressergues H. Action of sodium aurotiopropanol, chlooroquine, D-penicililamine and levamisole on acryl chlorid-delayed hypersensitivity in mice. J. Pharm. and Pharmacol. 1980;, 8(32):584-586.
"BicHUK стоматологи", № 2, 2013
8. Chumakova M.M., Kidagidze Z.G. Influence of levamisole on cytotoxic activity of normal lymphocytes in tissue culture. Bul.experim. biol. i meditsiny. 1979; 11: 581-582.
9. Ottemes J.D., Torchia A.S., Bilven M.L. Interaction of levamisole ansmercaptans duringthymocyte proliferation induced by concanavalin A. Cell. Immunol. 1979; 1(43):62-69.
10. Tyring S.K., Lefkowitz S. Induction of interferon by levamisole and concanavalin A in HA/ICR mouse spleen cells. Experimentia. 1980:36:1323-1324.
11. Gariner E.M.S. Levamisole augmentation of PPD-induced lymphocyte proliferation/S. Aft.Med. J. 1981;4(59):109-110.
12. Gulling E.V., Dyugovskaya L.A. Inhibition of reagin synthesis in the respiratory tract in the local application of certain limfocitotropic substances. Doklady AN USSR. 1980;10:72-73.
13. Gulling E. V., Pisanko V. N. Influence of of levamisole on the development of delayed-type hypersensitivity. Vrachebnoye delo. 1981;1:101-103.
14. Yusubov Y.A. Patogenez, diagnostika i lecheniye osteomiyelitov chelustey u detey: kiln.-experimen. issled. [The pathogenesis, diagnosis, and treatment of osteomyelitis of jaws in children: klin.-experimen. investig.]. Abstract of dissertation for doctor medical sciences. Kiev 1988: 45.
15. Korenman I. M. Extraktsiya v analize organicheskikh veschestv [Extraction in the analysis of the organic substances]. Moskow, Khimiya; 1977: 150.
16. Nechayeva L. Y., Galatenko N. A., Bifius N. N. Extraction-photometric determination of levamisole out of the drug with prolonged immunomodulating effect. Farmatsiya. 1989; 2:24-27.
Hagiftm.na 22.04.13
УДК 615.31:546.172.6:616.716.85/.87-001-003.93-092.9
А. Г. Гулюк, д. мед. н., Е. В. Желнин, к. мед. н.
Государственное учреждение «Институт стоматологии Национальной академии медицинских наук Украины» Харьковский национальный медицинский университет
МЕТАБОЛИТЫ ОКСИДА АЗОТА ПРИ ПОСТТРАВМАТИЧЕСКОЙ РЕГЕНЕРАЦИИ АЛЬВЕОЛЯРНОЙ КОСТИ У КРЫС В УСЛОВИЯХ ВВЕДЕНИЯ ДЕКСАМЕТАЗОНА
После травмы альвеолярной кости у крыс наблюдается кратковременное повышение содержания общих метаболитов оксида азота (N0) - на 7-ые сутки и длительное повышение содержания нитрит-аниона (в течение 45-и суток) в крови. При остеопорозе отмечается медленное, значительное и длительное нарастание содержания общих метаболитов N0. Во все исследуемые после травмы сроки обнаруживаются достоверные различия в содержании нитрит-аниона между группами крыс без патологии костной ткани и с остеопорозом.
Ключевые слова: альвеолярная кость, посттравматическая регенерация, метаболиты N0.
19
А.Г. Гулюк, €. В. Желнт
Державна установа «1нститут стоматологи Надюнально!' академн медичних наук Украши» Харювський нащональний медичний ушверситет
МЕТАБОЛ1ТИ АКСИДУ АЗОТУ ПРИ ШСЛЯТРАВМАТИЧШЙ РЕГЕНЕРАЦП АЛЬВЕОЛЯРНО1 К1СТКИ У ЩУР1В В УМОВАХ ВВЕДЕННЯ ДЕКСАМЕТАЗОНУ
Шсля травми альвеолярной к1стки у щур1в спостер^аеться короткочасне збтьшення вм1сту загальних метаболтгв NO (на 7-му добу) i довготривале збтьшення вм1сту нтрит-ашону (на протязi 45 di6). При остеопорозi вiдмiчаeться повтьне, виражене i тривале наростання вм^ту загальних метаболМв NO. В уЫ термши до^дження знайдено вiро-гiднi вiдмiнностi вм^ту ттрит-атону мiж групами щурiв без патологи тстковог тканини i з остеопорозом. Ключовг слова: альвеолярна тстка, тслятравматична ре-генеращя, метаболти NO.
A. G. Guliuk, Ye. V. Zhelnin
State Establishment "The Institute of Stomatology of the National academy of medical science of Ukraine" Kharkiv national Medical University
NITRIC OXIDE METABOLITES IN POSTTRAUMATIC REGENERATION OF ALVEOLAR BONE IN RATS ON THE BACKGROUND OF DEXAMETHASONE ADMINISTRATION'
ABSTRACT
We hypothesized about NO metabolism disturbance in posttraumatic regeneration of alveolar bone in the prior administration of dexamethasone.
The purpose of research: The study of NO metabolites content in the blood after an injury of the alveolar bone in rats on the background of dexamethasone administration. Methods: 70 male rats (WAG) were divided into 4 groups: group 1 - intact (n=8), group 2 - osteoporosis (n=12), group 3 -mandible injury (n=24) group 4 - osteoporosis+ mandible injury (n=26). Groups 2 and 4 were injected dexamethasone (1.675 mg/kg), 3 - saline in a volume equivalent to a solution of dexamethasone i.m. once a day for 2 weeks. After 2 weeks rats of groups 3 and 4 of were exposed to injury of mandible. Rats of 3rd and 4th groups were killed at 7, 14, 28, 45 days after injury. The content of total NO metabolites and nitrite anion in the blood was determined in all groups.
Results: In rats of 3rd group an increase in the content of common NO metabolites on the 7th day and of nitrite anion (during the 45 days) in the blood as compared with intact rats were revealed. Regeneration in rats of 4th group was characterized by more pronounced and prolonged rise in the level of common NO metabolites and nitrite anion. In all study periods after the injury significant differences in the content of nitrite anion between animals of 3rd and 4th groups were revealed. Conclusion: In posttraumatic regeneration of alveolar bone in osteoporosis NO metabolism is disturbed. Metabolites of NO (especially nitrite anion) are sensitive criteria of disturbances in posttraumatic regeneration of alveolar bone. Keywords: alveolar bone, posttraumatic regeneration, nitric oxide metabolites.
© Гулюк А. Г., Желнин Е. В., 2013.
