РЕЗУЛЬТАТИ ВПЛИВУ МАНУАЛЬНО! КОРЕКЦЙ ПЕРЕКОСУ ТАЗА НА ПЕРЕБ1Г ОН1ХОКРИПТОЗУ
Сергш Франк,
Ортопед-травматолог, мануальний терапевт, МЦ «Украгнський Травмоцентр», Кигв, Украгна, ORCIDID: https://orcid.org/0000-0002-0053-6898
Михайло Франк,
1нтерн, мануальний терапевт, МЦ «Украгнський Травмоцентр», Кигв, Украгна, ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-5145-9290
ГеоргШ Франк,
1нтерн, мануальний терапевт, МЦ «Украгнський Травмоцентр», Кигв, Украгна, ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-2377-1337
DOI: https://doi.org/10.31435/rsglobal_ws/30092020/7200
ARTICLE INFO
Received: 25 July 2020 Accepted: 07 September 2020 Published: 30 September 2020
KEYWORDS
onychocryptosis, pelvic tilt, manual therapy, shock-wave therapy.
ABSTRACT
The study conducted proves that pelvic tilt is one of the root causes of onychocryptosis. Recovering the correct position of pelvic bones via manual methods restores the symmetrical position of the nail edge in the lateral nail fold of a toe, thus preventing any damage to the soft tissues of the lateral nail fold which is what causes onychocryptosis in the first place. By correcting pelvic bone imbalance via manual methods, we can therefore eliminate onychocryptosis without even touching the affected toe.
Citation: Sergii Frank, Michael Frank, George Frank. (2020) Effects of Manual Correction of Pelvic Tilt on the Course of Onychocryptosis. World Science. 7(59). doi: 10.31435/rsglobal_ws/30092020/7200
Copyright: © 2020 Sergii Frank, Michael Frank, George Frank. This is an open-access article distributed under the terms of the Creative Commons Attribution License (CC BY). The use, distribution or reproduction in other forums is permitted, provided the original author(s) or licensor are credited and that the original publication in this journal is cited, in accordance with accepted academic practice. No use, distribution or reproduction is permitted which does not comply with these terms.
Вступ. Ошхокриптоз, або врослий шготь, е найпоширешшим захворюванням шгпв [3], в ICD-10 верая 2019 р. описуеться кодом L60.0, в ICD-11 верая 2019 р. - кодом ЕЕ13.1. В загальнш популяцп ця патолопя спостер^аеться в 2,5-5% населення [3, 4] i локашзуеться здебшьшого на великому пальщ ноги [1, 3], ураження одного чи двох латеральних кра!в якого трапляеться вдвiчi часпше, шж медiальноI частини [3, 4, 6]. Ошхокриптоз бшьш поширений у чоловшв (62%), шж у жшок (38%), хоча дана недуга бувае в пащенпв ушх вшових груп, але найхарактершша вона для дтей i тдлитав до 20 роюв [19, 20]. Причинами захворювання вважають закруглене обрiзання шгпв часто непридатними для цього шструментами [3, 5, 23], ошхофапю (стосовно шгпв рук) [19, 20], пперпдроз [3, 19, 20], носшня невщповщного взуття [3, 19, 20], пряму травму [3, 19, 20], бюмехашчш змши [2, 3, 4, 19, 20], патолопчне викривлення шгтьово! пластини [3, 17, 19, 20, 23], хiрургiчнi ятрогенш стани [19, 20], надмiрну вагу [3, 19, 20], довший за iншi перший палець [19, 20]. Зрщка бувае i вроджений ошхокриптоз, його пов'язують iз внутршньоматковою травмою чи спадковою передачею [16, 19, 20].
1снуе чимало теорш, яю пояснюють причини виникнення ошхокриптозу, однак найпоширешша полягае в тому, що вростання шгтя вщбуваеться, коли край шгтьово! пластини сво1м гострим кшцем проколюе м'яку тканину i вростае в латеральний шгтьовий валик, який оточуе II зверху i знизу, викликаючи при цьому болюче запалення i призводячи до утворення грануляцiйноI тканини [3, 6, 15]. Додаткове ж навантаження на травмовану зону ще бшьше сприяе такому проникненню [3, 5]. Це додаткове навантаження може бути пов'язаним як iз
зовшшшми факторами, наприклад тюним та незручним взуттям, так i з суто внутршшми чинниками, яю притаманнi конкретному людському органiзмовi тут i зараз, наприклад iз ожирiнням чи перекосом таза. Якщо при ожирiннi додаткове навантаження через збiльшення маси тiла дie переважно по вертикальнiй осi, то при перекос таза зростае постшне крок за кроком дiюче навантаження на одну ногу, а вщповщно й палець, i не лише по вертикал^ а й шд кутом перекосу таза. Зовнi результати впливу перекосу таза на нижню кшщвку можна вiзуалiзувати по косих однобiчних натоптнях на стопi. Такий же невидимий оку перекiс загостреного кшця нiгтя вiдбуваeться i в боковш пазусi латерального валика, при цьому несиметрично змiнюeться боковий промiжок мiж кiнцем нiгтя i м'якою тканиною боково! пазухи, що сприяе первиннiй травматизаци. Таким чином переюс таза часто можна розглядати не лише як додаткове навантаження, що шдсилюе прогресування онiхокриптозу, а i як першопричину його виникнення.
Рис. 1. Схема пальця
Врослий нпоть викликае бiль у пальщ та спричинюе рiзний стутнь дискомфорту: вiд незручностей при ходшш аж до втрати можливостi ходить взагалi - залежно вiд стади захворювання. В 1937 р. Хейфщ класифiкував онiхокриптоз на три стади [13, 20], в 2002 р. Мозена доповнив класифшащю четвертою стащею [20, 21]: I - запальна стащя (характеризуеться наявнiстю еритеми, незначним набряком i болем при натисканш на латеральний нiгтьовий валик) [13, 20]; II - стадiя абсцесу (посилення болю, набряку, збшьшення еритеми, гiперестезiя, можливi витiкання сироватки та шфекщя, гiпертрофiчна складка перевищуе нптьову пластину i мае розмiр понад 3 мм) [13, 20]; III - на цш стади симптоми ускладнюються грануляцiйною тканиною i хрошчною гiпертрофiею нiгтьового валика, якi значною мiрою покривають нiгтьову пластину [13, 20]; IV - серйозна хрошчна деформащя нiгтiв iз утворенням дистально! гшертрофп [20, 21].
Дiагноз ошхокриптозу встановлюеться на основi клiнiчних особливостей i не потребуе лабораторних чи рентгенолопчних дослiджень; лiкування, залежно вщ стади захворювання, здiйснюеться консервативне чи хiрургiчне. Консервативне лiкування рекомендовано на Ш стадiях захворювання, хiрургiчне - на Ш-^ [1, 14].
Серед консервативних методик лшування онiхокриптозу можна назвати введення ватного Гноту, зубно! нитки, шини з вшшово1 трубки шд врослий край нiгтя, щоб вiддiлити його вiд боково1 пазухи латерального валика, куди вш врю. Використовують також процедуру тейпування, при якш iз допомогою стрiчки, скручено1 навкруг пальця, прагнуть вiдвести вражену бокову пазуху латерального валика вщ контакту з вростаючим краем нитя. Також iз допомогою еластично1 проволоки, введено1 через проколи в нiгтевi на його дистальному кiнцi, прагнуть поступово розрiвняти нiгтьову пластину. Це далеко не вш способи консервативного лшування онiхокриптозу [3, 6, 15, 25].
1снують рiзнi технiки хiрургiчного втручання для лiкування онiхокриптозу кшцевою метою кожно1 з яких е повне вщновлення нiгтьового апарату як iз функцiонального, так i з естетичного боку, ^м того ставиться завдання якомога швидшого повернення до нормальное' життедiяльностi з низькою частотою рецидивiв. На сьогоднi немае наукових доказiв iснування едино1 технiки, яка б задовольняла цi вимоги - в кожному випадку це процедура вибору [20]. Водночас в американськш i европейськiй медицинi найчастiше вщдають перевагу фенол-
спиртовш технологи, бо вона добре вивчена i вщпрацьована, демонструе високi показники ефективност вiд 80% до 95% при низькому рiвнi рецидивiв [20], прийнятна для використання при супутньому дiабетi, не вимагае складних iнструментiв, мае широкий спектр показань, всебiчно висвгглена в дерматологiчнiй i подiатричнiй медичнш лiтературi [11, 14, 20], але водночас використовуе токсичний фенол, передбачае надто тривалий термiн реабштацп вщ 2 до 5 тижнiв [1, 20] i е досить травматичною для пащента. Дещо рiдше в подiатричнiй практицi використовують замiсть фенолу пдроксид натрiю, його токсичнiсть i руйнiвний вплив на тканини нижчий, але нижчий i лiкувальний ефект [20, 22]. С ще один реагент, який застосовують при хiмiчнiй частковiй матриксектомп - трихлоротцова кислота, але li використання бiльш обмежене [3]. 1снуе багато прихильникiв простого мехашчного видалення матрицi кюреткою або скальпелем, цей ефективний спосб частково! мехашчно! матриксектомп дае менше ускладнень, шфшувань i мае коротший термш загоення [20, 24], але болючий i викликае значне число рецидивiв [20]. Вiдсiчення ураженого нптя i тотальна матриксектомiя е радикальним вирiшенням проблеми вростання нiгтя i використовуеться на IV стади захворювання [3]. Технiка висiчення нiгтьового валика iз м'яких тканин не стосуеться безпосередньо нптя, вона полягае у видаленш значно! частини уражених м'яких тканин iз повним збереженням нптьово! структури i бувае корисною при певних патолопях [3]. Iншi новi методи матриксектомп: електрокаутеризацiя, радiочастотна аблящя, абляцiя вуглекислотним лазером - ефективш, але досить вартiснi [3, 12, 15, 20, 23, 26, 27].
Вибiр способу л^вання онiхокриптозу залежить вiд стадп захворювання, загального стану пащента, супутшх патологiй, професiйних уподобань лшаря та побажань i фшансових можливостей хворого. В медичному цен^ «Укра!нський травмоцентр» при лiкуваннi хворобливих станiв, викликаних перекосом таза, побiжно вiдбуваеться й позбавлення пацiентiв вщ такого болючого й тяжковилiковного та часто рецидивуючого захворювання як ошхокриптоз.
Мета даного дослiдження - вивчити результати впливу мануально! терапп на перебп онiхокриптозу.
Матерiали i методи.
Проведено ретроспективний аналiз результатiв лшування методами мануально! терапп' в МЦ «Укра!нський Травмоцентр» у перiод iз сiчня 2019 по березень 2019 року загальним числом 65 пащенпв iз онiхокриптозом I-II стади та щюпатичним сколiозом. Вибiрка хворих здшснювалася шляхом проведення медичного огляду учшв двох загальноосвiтнiх шкiл м. Киева задля виявлення сколiотичних вiдхилень i онiхокриптозу. Всього було оглянуто 1635 дтей вiком вiд 6 до 17 роюв. Серед них щюпатичний сколiоз i сколiотичну поставу мали 164 учш, на онiхокриптоз I-II стади страждало 65 дiтей (з них 38 на рецидивуючий), III стади рецидивуючий - 1 дитина. Вс 66 хворих на ошхокриптоз дтей мали сколiотичнi вiдхилення i страждали на перекiс тазу.
Обстеження хворих у МЦ «Укра!нський Травмоцентр» передбачало проведення огляду ортопедом-травматологом мануальним терапевтом, а також, при необхщносп, для уточнення локалiзацi! патологи, виконання рентгену, КТ, МРТ (стосовно патологш хребта). Дiагноз онiхокриптозу встановлювався на основi клiнiчних особливостей i на стащях I-II не потребував лабораторних чи рентгенолопчних дослiджень. Мануальна ж дiагностика хребта передбачала ручну дiагностику рухомостi i «суглобово! гри» дуговщросткових (фасеткових) суглобiв за допомогою пасивних рухiв i змiщень у рiзних площинах вiсей руху хребта, а також спещальш прийоми дослiджень функщонального стану м'язово! сфери i рухового стереотипу з метою визначення дшянок функцiонально! блокади рухових сегментiв хребта [7-10, 18]. Вимiрювання iнтенсивностi болю здшснювалося методом оцiнки больових вщчутпв за допомогою вiзуально! аналогово! шкали (ВАШ). Позитивним результатом лiкування вважалося зниження больового синдрому на 80% i бiльше.
У дант po6omi ставилося завдання досл1дити можливий зв'язок рецидивуючого отхокриптозу з перекосом таза при наявностi iдiопатичного сколiозу та визначити стутнь впливу мануальног корекцИ' перекосу таза на лтування отхокриптозу.
Лшування отхокриптозу здшснювалося в комплекс з лшуванням щюпатичного сколюзу i складало лише певну його долю - в частит усунення перекосу таза. Лшування здшснювалося за авторською методикою С. Франка [7-10], в основу яко! покладеш кращi досягнення европейсько! школи мануально! терапп' К. Левгга [18], розвиненi й доповнеш власними напрацюваннями
автора i досягненнями украшських колег. Свропейська школа мануально! терапи К. Левiта бачить передумови для мануального лшування в порушенш функцiï рухово! системи. Найбшьш адекватний метод лiкування зворотних функцюнальних обмежень руху - це машпуляци [18, с. 20]. Мета машпуляцшного лiкування полягае у вiдновленнi функци суглоба в тих мiсцях, де вона загальмована (блокована) [18, с. 23]. Об'ектом машпуляци е функцюнальш порушення, в основному блокування в суглобах. Пщ блокуванням розумiють обмеження руху в руховому сегментi [18, с. 20]. Авторська методика С. Франка захищена науковими публшащями в европейськш науковiй медичнiй перiодицi [7-10]. Суть методу полягае в застосуванш прийомiв мануально! терапiï (мобiлiзацiï, машпуляци, тракци, форсовано! флексiï, пасивних вправ) в поеднаннi, за потреби, з ударно-хвильовою терапiею (УХТ). Використання цих двох компонентiв у однiй методищ дозволяе здобути синергетичний ефект [7-10].
Вказана методика тсля зiбраного анамнезу передбачае:
• Уточнення пальпацiею i, за потреби, датчиком УХТ локатзаци блокованих сегментiв i тригерних точок.
• Використання УХТ, за потреби, для зниження больовоï чутливостi в цiльових зонах, покращення трофiчноï функцiï нерва, посилення кровообiгу на дiлянцi блокованого сегмента по ходу нерва, який турбуе, в м'яких тканинах, у вщростках юсток, суглобах i мюцях, де нерв входить у вузью канали (при цьому рiвень енергiï мае утримуватися в максимальних комфортних для пащента межах).
• Застосування прийомiв мануально!' терапiï на дiлянках хребта в наступнш послiдовностi: поступове зменшення змiщення й ротацiï окремих хребщв дуги викривлення та торсiï сегмента цiеï дуги в зонi ïx рухливостi.
• Перiодичне повторення вказаних процедур до отримання позитивного ключного результату [7-10].
Даний метод усшшно практикуеться протягом останнix п'ятнадцяти роюв для лiкування також i ошхокриптозу.
Результати та ïx обговорення.
У перюд iз сiчня 2019 по березень 2019 року дослщницька група з 65 пащента iз ошхокриптозом I-II стадiï проходила лiкування методами мануальноï терапiï в МЦ «Украшський Травмоцентр». Вибiрка хворих здiйснювалася шляхом проведення медичного огляду учнiв двох загальноосвггшх шкiл м. Киева задля виявлення сколiотичниx вiдxилень i ошхокриптозу. Всього було оглянуто 1635 дггей вшом вiд 6 до 17 роюв (середнiй вiк 12 роюв). Серед них iдiопатичний сколiоз i сколютичну поставу мали 164 учш (10%), на онixокриптоз I-II стади страждало 65 (4%) дiтей, з них 38 (58,5%) - на рецидивуючий, III стади - 1 дитина (0,06%). Bti 66 хворих на ошхокриптоз (100%) мали сколютичш вщхилення i страждали на переюс таза. Один хворий з III стадГею рецидивуючого онixокриптозу був скерований на xiрургiчне лiкування, 65 дггей iз I-II стадiею захворювання отримували мануальну корекцiю перекосу таза в МЦ «Украшський Травмоцентр». В дослщницькш груш було 24 дГвчинки (37%) i 41 хлопчик (63%). У 11 дiвчаток (45,8%) i 23 хлопчиюв (56,1%) був дiагностований ошхокриптоз II стади, у 13 дiвчаток (54,2%) i 18 хлопчиюв (43,9%) - ошхокриптоз I стади. У 38 дггей (58,5%), ¡з них у 12 дiвчаток (50%) i 26 хлопчиюв (68,4%), спостерiгався рецидивуючий ошхокриптоз.
Лшування ошхокриптозу та щюпатичного сколюзу здiйснювалося в комплексi, але лише в тш частиш допоки йшлося про усунення перекосу таза, який викликае як сколюз так i ошхокриптоз. В данш робот дослщжувалася правомГрнють припущення, що першопричиною або одшею з причин виникнення вростання шгтя е саме переюс таза, адже вш спричиняе шдвищене навантаження на одну з ни, а отже й на палець, не лише в напрямку вертикальноï осГ, а й шд кутом у бш перекосу таза i тому змщуе симетричне розташування загостреного краю шгтя в боковш пазус латерального валика, що й викликае прокол i порушення цшсносп м'якоï тканини латерального валика. ПодальшГ ж машпуляци на блокованих сегментах хребта спрямоваш лише на усунення сколютичних порушень i до лшування ошхокриптозу не мали стосунку. Зазвичай нормальне положення таза вщновлювалося 1-2 його мануальними корекщями, подальше лшування було спрямоване на боротьбу зГ сколюзом. Жодних додаткових процедур щодо врослого шгтя не проводилося. Однак протягом 2-3 тижшв у всГх 65 випадках ошхокриптозу (100%) вс прояви захворювання повшстю зникли. Станом на кшець перюду комплексного лшування в березш 2019 р. рецидиви не виникали. За перюд подальшого
спостереження з березня 2019 р. по серпень 2020 р. включно вiдмiчено 6 (9,2%) повторних звернень пащенпв iз рецидивами вростання нiгтя, по одному випадку в 6 пащенпв, при цьому всi вони були пов'язаш з повторним перекосом таза, який зазвичай часто трапляеться в процес росту дитини. Пюля одноразово! мануальное' корекцi! таза i вiдновлення нормального фiзiологiчного положення його кiсток протягом тижня зникали прояви онiхокриптозу без будь-якого додаткового втручання. Вс ж iншi 59 (90,8%) iз 65 пацiентiв протягом 2019-2020 рр. iз iнтервалом один раз на 6 мюящв проходили монiторинг стану, випадки повторного перекосу таза i рецидиви отхокриптозу в них не зафшсоваш
З наведено! статистики лшування хворих дослщницько! групи можна зробити наступш висновки:
• Припущення, що першопричиною або однiею з причин виникнення вростання нiгтя е саме переюс таза, знайшло свое пiдтвердження
• Мануальна корекщя перекосу таза е ефективним методом швидкого i безболюного позбавлення вiд онiхокриптозу
• При мануальнш корекцi! перекосу таза рецидиви отхокриптозу внаслщок повторного його перекосу траплялися в 9,2% випадюв проти 58,5% при традицiйному лiкуваннi
• Пщтримання таза в нормальному фiзiологiчному станi запобiгае рецидивам онiхокриптозу
• Мануальна корекщя перекосу таза вдвiчi скорочуе загальний термш позбавлення вщ отхокриптозу i в 6,4 разу знижуе рецидиви
Отже, проведене дослщження пiдтвердило доцiльнiсть i ефективнiсть використання методiв мануально! терапi! в боротьбi з онiхокриптозом. В порiвняннi з шшими методами застосування мануально! терапп для ще! мети мае ряд суттевих переваг: це i вщсутшсть побiчно! дi!, безпечнiсть, простота у використанш, швидке досягнення результату, нешвазивнють, економiчнiсть, ефективнiсть. Таким чином, метод мануально! терапп в поеднаннi з ударно-хвильовою терашею дозволяе надавати допомогу хворим iз I-II стадiею отхокриптозу, а також запобиати рецидивам захворювання.
Клтчний випадок №1
Пащент К., 12 рокчв, хлопчик, учень школи. Вперше звернувся в МЦ «Укра!нський травмоцентр» в сiчнi 2019 р., скерований на лшування пiсля медичного огляду в школi.
ОБ: 1дюпатичний сколiоз, онiхокриптоз II стадi!, переюс таза.
Скарги: Протягом двох роюв рецидивуюче вростання нiгтя великого пальця лiво! ноги, почервонiння, набряк, нагноення, сильнi болi в мiсцi набряку, неможливють носити взуття по розмiру, накульгування на лiву ногу, болi в нозi вiд стегна до стопи. Болi в ши! i в спинi на рiвнi поперека.
Анамнез захворювання: Вперше вростання шгтя з почервошнням пальця, набряком i нагноенням з'явилося у вiцi 10 роюв. Було призначено лiкування компресами з Димексидом. За 1-2 тижнi запалення вдавалося зняти, але через один-два мюящ воно поверталося знову. Почали турбувати болi не лише великого пальця лiво! ноги, а й зони вщ стегна до стопи з вивертанням стопи всередину. Додалися перiодичнi болi в ши! i в спинi. З вростанням шгтя був скерований у полшлшшу «Охмадит», де пройшов кiлька курсiв лазерного лшування онiхокриптозу, але рецидиви захворювання перюдично повторювалися. На медичному оглядi в школi в сiчнi 2019 р. ортопедами-травматологами мануальними терапевтами МЦ «Укра!нський травмоцентр» був поставлений дiагноз: iдiопатичний сколiоз, ошхокриптоз II стади, переюс таза та для деталiзацi! дiагнозу й подальшого лiкування було рекомендовано звернутися в центр.
Клшчт данг: При обстеженш хворого в положенш лежачи на живот спостерiгався лiвостороннiй переюс кiсток таза, тобто вiдхилення таза вщ горизонталi у фронтальнiй площиш, зi скручуванням. За рахунок цього права нога вiзуально здавалася коротшою за лiву на 2 см, хоча анатомiчно кiнцiвки були однаковь Через перекiс таза взаемоперпендикулярна йому вюь хребта, вiдновлюючи строго вертикальне положення пщ дiею сил грав^ацп, викривлялася, створюючи при цьому нерiвномiрний розподiл навантаження в серединi хребта i надлишковий тиск на деяю його точки, що й викликало сколютичш змiни хребта. На стош лiво! ноги спостерiгався скошений всередину натоптень, стопа виверталася всередину, на великому пальщ лiво! ноги вiзуалiзувалося вростання нiгтя в стадi! абсцесу, набряк, еритема, гшерест^я, гiпертрофiчна складка перевищувала нiгтьову пластину на 3,5 мм.
Лгкування: В шчш-лютому 2019 року проведено один курс мануально! корекцн iз 5 сеанав. Першими двома сеансами методами мануально! терапи, закладеними в авторськш методицi С. Франка, було подолано перекiс таза. Вже перед другим сеансом вiзуальна рiзниця мiж п'ятами в положены лежачи на животi скоротилася з 2 см до 0,5 см, стопа лiвоI ноги всередину не виверталася, ослабли болi в нозi i спинi. Перед трепм сеансом п'яти обох шг були на одному рiвнi, стопи обох шг - паралельними. Третш - п'ятий сеанси мануальноI корекцп були спрямованi на подолання сколютичних викривлень хребта. Курс лiкування сколюзу i онiхокриптозу тривав загалом 40 дшв, з них лiкування обох патологш водночас складало 2 сеанси з перервою в один день (всього три дш). Спостереження за процесом реабiлiтацiI онiхокриптозу впродовж всього сорокаденного курсу лiкування сколiозу показали, що вш запальнi прояви врослого шгтя припинилися за два тижш з початку лiкування i бшьш не вiдновлювалися. Повторно пацiент звернувся в МЦ «Украшський Травмоцентр» через 6 мюящв у серпнi 2019 р. з рецидивом врослого шгтя, на обстежент в ортопеда-травматолога мануального терапевта був знову виявлений переюс таза, що й призвело до вщновлення онiхокриптозу. Одним сеансом мануальноI корекцiI юсток таза вдалося вщновити його нормальне фiзiологiчне положення, через тиждень прояви онiхокриптозу зникли i впродовж наступного року не з'являлися. Отже, в процесi росту оргашзму положення таза нерiдко втрачае стабшьтсть i трапляеться його переюс. Батькам дитини треба ретельно за цим слщкувати i в разi рецидиву вчасно звертатися до профшьного спещалюта, цим вдасться запобiгти розвитку i прогресуванню не тiльки сколiозу, а й супутнього йому онiхокриптозу.
КлШчний випадок №2
Пащентка В., 8 рокчв, дiвчинка, учениця школи. Вперше звернулась в МЦ «Украшський травмоцентр» в ичш 2019 р., скерована на лшування пiсля медичного огляду в школi.
ОБ: Сколютична постава, онiхокриптоз I стадiI, переюс таза.
Скарги: Протягом року турбуе почервоншня i набряклiсть великого пальця правоI ноги, особливо при натисканш на нього i носiннi взуття по нозi. Неможливiсть вiдвiдувати танцювальний гурток через бiль у пальцг
Анамнез захворювання: В першому клас батьки звернули увагу на формування в дитини сколiотичноI постави, тому записали дiвчинку в танцювальний гурток. Пюля мiсяця занять дитина почала скаржитися на почервонiння, набряклiсть i бiль великого пальця правоI ноги в зош виходу загостреного юнця нiгтя з боковоI пазухи латерального валика з внутршнього боку пальця. За рекомендащею дитячого лiкаря дiвчинцi щоденно робили ванночки хворого пальця почергово розчинами КМп04 i №С1, за тиждень-два бiль, почервонiння й набряклють пальця проходили, дитина поверталася до занять у гуртку i все повторювалося знову. Пiсля рiчних спроб адаптуватися до занять танцями вiд них довелося вiдмовитися через рецидивуючий ошхокриптоз. На медичному огщщ в школi в сiчнi 2019 р. спещалютами МЦ «УкраIнський травмоцентр» був поставлений дiагноз: сколiотична постава, ошхокриптоз I стади, переюс таза i для деталiзацiI дiагнозу та подальшого лiкування рекомендовано звернутися в центр.
Клтчт данг: При обстеженш дитини ортопедом-травматологом мануальним терапевтом був виявлений правостороннш перекiс юсток таза. Лiва нога вiзуально здаеться коротшою за праву на 1 см, хоча анатомiчно кiнцiвки однаковг Бокове лiвосторонне викривлення хребта функцюнального характеру без морфологiчних змiн в грудному вщдш пiдтверджене панорамним рентгешвським знiмком. На великому пальцi правоI ноги врослий нiготь, спостерiгаеться еритема, незначний бшь (3 по шкалi ВАШ) при натисканнi на латеральний нiгтьовий валик.
Лгкування: В ичш 2019 року проведено один курс мануальноI корекцiI iз 3 сеаншв. Першим сеансом мануальними методами, закладеними в авторськш методицi С. Франка, було усунено переюс таза - перед другим сеансом п'яти обох ни були на одному рiвнi, а стопи залишалися паралельними в положенш лежачи на животг Завдяки вщновленому правильному положенню тазових юсток першим сеансом вдалося вирiвняти вертикальну вiсь хребта, а шляхом перерозподшу точок прикладення навантаження до заблокованих сегменпв другим i третiм сеансами вдалося зменшити дуги бокового викривлення хребта аж до 1'х повного вирiвнювання. Отже, перший сеанс мануальноI корекцiI кiсток таза був спрямований на лiкування онiхокриптозу i сколiотичноI постави, другий i третiй - лише на лшування останньоI. До заюнчення курсу лiкування, який тривав 10 дшв, вш прояви ошхокриптозу зникли i в подальшому не повторювалися за ввесь перюд мошторингу стану здоров'я пащентки протягом
1,5 року з штервалом 6 мюящв. Дiвчинка вщновила заняття в танцювальному гуртку. Батькам були надаш рекомендащ! щотижнево контролювати вiдсутнiсть перекосу таза в дитини: в положены лежачи на живот на твердiй поверхнi витягнут пальцi Hir повиннi перебувати на одному рiвнi. Порушення ще! закономiрностi е маркером повторного викривлення юсток таза, що в свою чергу свщчить про необхiднiсть проведення наступного курсу мануально! терапи.
Висновки. Мануальна терашя в поеднаннi з УХТ, разом i3 iншими методами, може бути ефективним засобом у боротьбi з ошхокриптозом. Було доведено, що перекю таза можна вважати одшею з причин, чи навiть першопричин виникнення онiхокриптозу. Вiдновлення правильного положення тазових кiсток мануальними методами призводить до вiдновлення симетричного розташування загостреного краю нiгтя в боковiй пазус латерального валика, а отже запобиае порушенню цiлiсностi м'яко! тканини латерального валика, яке й призводить до появи отхокриптозу. Таким чином, виправляючи мануальною корекщею розбалансування кiсток таза -позбавляемо шгтьовий апарат вщ онiхокриптозу навiть не доторкуючись до хворого пальця.
Л1ТЕРАТУРА
1. Bostanci S, Ekmekci P, Gurgey E. (2001) Chemical matricectomy with phenol for the treatment of ingrowing toenail: a review of the literature and follow-up of 172 treated patients. Acta Derm Venereol 81: 181
2. Bryant A, Knox A. Ingrown toenails: the role of the GP. Aust Fam Physician. 2015 Mar;44(3):102-5. [PubMed]
3. Chabchoub I, Litaiem N (2020) Ingrown Toenails. StatPearls [Internet] https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK546697/
4. Cho SY, Kim YC, Choi JW. Epidemiology and bone-related comorbidities of ingrown nail: A nationwide population-based study. J. Dermatol. 2018 Dec;45(12):1418-1424. [PubMed]
5. DeLauro NM, DeLauro TM. Onychocryptosis. Clin Podiatr Med Surg. 2004 Oct;21(4):617-30, vii. [PubMed]
6. Ezekian B, Englum BR, Gilmore BF, Kim J, Leraas HJ, Rice HE. Onychocryptosis in the Pediatric Patient. Clin Pediatr (Phila). 2017 Feb;56(2):109-114. [PubMed]
7. Frank Sergii. (2019). Experience in treating long-term effects of concussions and PTSD using manual therapy combined with shock wave therapy. World Science. 4(44), Vol.2. doi: 10.31435/rsglobal_ws/30042019/6470.
8. Frank Sergii, Frank Michael, Frank George. (2019). Manual Therapy as an Alternative Treatment for Panic Attacks. World Science. 8(48), Vol.2. doi: 10.31435/rsglobal_ws/31082019/6633.
9. Frank Sergii, Frank Michael, Frank George. (2019) Manual Therapy in Treating Primary Nocturnal Enuresis. World Science. 11(51), Vol.2. doi:10.31435/rsglobal_ws/30112019/6775.
10. Frank Sergii, Frank Michael, Frank George (2020) Rehabilitation Treatment of Lumbarization-Related Pathologies Via Manual Therapy. World Science. 6(58), Vol.2. doi: 10.31435/rsglobal_ws/30062020/7113.
11. Giagalone VF (1997) Phenol matricectomy in patients with diabetes. J Foot Ankle Surg 36: 264.
12. Haneke E. Controversies in the treatment of ingrown nails. Dermatol Res Pract. 2012;2012:783924. [PMC free article] [PubMed]
13. Heifitz CJ (1937) Ingrown toenail: a clinical study. Am J Surg 38: 298.
14. Kimata Y, Uetake M, Tsukada S, et al. (1995) Follow-up study of patients treated for ingrown nails with the nail matrix phenolization method. Plast Reconstr Surg 95: 719.
15. Kimata Y, Uetake M, Tsukada S, et al. (1995) Follow-up study of patients treated for ingrown nails with the nail matrix phenolization method. Plast Reconstr Surg 95: 719.
16. Kreft B, Marsch WC, Wohlrab J (2003) Congenital and post-partum ungues incarnati. Hautarzt 54: 1083.
17. Kreft B, Marsch WC, Wohlrab J (2003) Congenital and post-partum ungues incarnati. Hautarzt 54: 1083.
18. Lewit K., Sachse J., Janda V. (1993) Manual Medicine. - M.: Medicine.
19. Martinez-Nova A: (2006) Podología: Atlas de Cirugía Ungueal, Editorial Médica Panamericana, Madrid.
20. Martínez-Nova A., Sánchez-Rodríguez R., Alonso-Peña D., (2007) A New Onychocryptosis Classification and Treatment Plan. Journal of the American Podiatric Medical Association.: 97, : 5.
21. Mozena JD (2002) The Mozena Classification System and treat-ment algorithm for ingrown hallux nails. JAPMA 92: 131.
22. Ozdemir E, Bostanci S, Ekmekci P, et al. (2004) Chemical maricectomy with 10% sodium hydroxide for the treatment of ingrowing toenails. Dermatol Surg 30: 26.
23. Park DH, Singh D. The management of ingrowing toenails. BMJ. 2012 Apr 03;344:e2089. [PubMed]
24. Persichetti P, Simone P, Li Vecchi G, et al. (2004) Wedge excision of the nail fold in the treatment of ingrown toenail. Ann Plast Surg 52: 617.
25. Watabe A, Yamasaki K, Hashimoto A, Aiba S. Retrospective evaluation of conservative treatment for 140 ingrown toenails with a novel taping procedure. Acta Derm. Venereol. 2015 Sep;95(7):822-5. [PubMed]
26. Watabe A, Yamasaki K, Hashimoto A, Aiba S. Retrospective evaluation of conservative treatment for 140 ingrown toenails with a novel taping procedure. Acta Derm. Venereol. 2015 Sep;95(7):822-5. [PubMed]
27. Zuber TJ (2002) Ingrown toenail removal. Am Fam Physician 65: 2547.