CC BY
2ОГЛЯД ЗАГАЛЬНОПРИЙНЯТИХ МЕТОДИК Л1КУВАННЯ ОН1ХОКРИПТОЗУ
Циганенко О. О.
Украгна, м. Кигв, кафедра загалъног та нев1дкладног xipypsiiНащоналъног медичног академп тслядипломног oceimu iMem П.Л. Шупика
DOI: https://doi.org/10.31435/rsglobal_ws/30092019/6709
ABSTRACT
Introduction: According to existing views, the ingrown nail is one of the diseases that often occurs in surgical practice and causes considerable suffering in patients and significantly restricts them in the performance of professional duties; reduces the physical activity and psychoemotional tone of the patient.
Aim: Given that the number of patients with ingrown nail is steadily increasing, that today there are about 200 surgeries in the ingrown nail, and many of them do not take into account the etiological and pathogenetic components. The author's team decided to research and review common methods of treatment of ingrown nails Materials and methods: A library fund was worked out regarding the problem of ingrown toenails. the workings out of clinics of Ukraine and other countries were worked out
Results: Today, there are more than 150 methodological approaches to treating ingrown nail in the world. None of these procedures is Ideal for Achieving aesthetic results with low cost, recurrence and complication rates. Conclusions: The identified problems lead to the need to find a new less traumatic and economical method of treatment of ingrown nail, which will be characterized by rapid recovery of the patient and reduction of possible relapses.
Citation: ^raHeHKO O. O. (2019) Ohliad Zahalnopryiniatykh Metodyk Likuvannia Onikhokryptozu. World Science. 9(49), Vol.2. doi: 10.31435/rsglobal_ws/30092019/6709
Copyright: © 2019 LLiiiaiiciiKO O. O. This is an open-access article distributed under the terms of the Creative Commons Attribution License (CC BY). The use, distribution or reproduction in other forums is permitted, provided the original author(s) or licensor are credited and that the original publication in this journal is cited, in accordance with accepted academic practice. No use, distribution or reproduction is permitted which does not comply with these terms.
Вступ. Серед гншно-септичних захворювань шюри i шдшюрно жировi кштковини, значне мюце займае врослий шготь (ВН) - incamatio unguae, ошхокриптоз, яю виникають внаслщок хрошчно! або гостро! травматизацп зони матриксу шгтьово! пластини i характеризуеться потовщенням i деформащею 6i4^ro краю (латерального, медiально, дистального) шгтьово! пластини, виникненням довго не заживаючих раньових дефекпв. [1, 2, 3] або травмування бiчних валикiв (латерального, медiально, дистального), якi внаслiдок змiни свое! форми деформують нiгтьову пластину.
В останш роки, в силу рiзних обставин, кiлькiсть хворих на врослий шготь не тшьки не зменшилася, а й вiдзначаеться тенденцiя до збшьшення хворих на дану патолопю i налiчуе на даний перюд 5-6% вiд загально! кiлькостi населення або 20% вiд всiх амбулаторних ^рурпчних ) хворих. [4]
Незважаючи на високу захворюванiсть, за медичною допомогою звертаються i отримують кватфшоване хiрургiчне лiкування не бiльше 1% хворих. [5], в цей вщсоток не враховуеться отримання консервативних методiв лшування, ортонiксi!' i самостiйне лшування, лiкування в педiкюрних кабiнетах, майс^в-подолог (оскiльки в Укра!нi немае офщшно! професi! «подолог»). Ефективнiсть сучасних методiв лiкування врослого нiгтя залишаеться
ARTICLE INFO
Received: 20 July 2019 Accepted: 15 September 2019 Published: 30 September 2019
KEYWORDS
Ingrown nail, podologist, surgery, toenail.
дуже низькою, про що свщчить той факт, що 40-60% хворих з вросшим шгтем звертаються до лiкаря повторно за даними одних авторiв [6], i до 80% за даними ан^зу втизняно1 лiтератури Методи i результати дослiдження. З огляду на все вищевикладене i грунтуючись на багатий клiнiчний досвiд, який буде представлений нижче, колективом Ки1всько1 мюько! лiкарнi №6 на базi кафедри загально! та невщкладно1 х1рургп Нащонально! академп шслядипломно1 освiти iменi П.Л. Шупика, було вирiшено дослiдити сучасш методи лiкування онiхокриптозу.
На рис.1. представлеш статистичнi данi стосовно пролшованих хворих на ВН за перюд 2008-2017 рр. в КМКЛ №6 «Медмютечко».
Рис.1. Статистичт дат пролгкованих хворих на отхокриптоз за пергод 2008-2017рр. З рис. 1. видно, що за перюди з 2008-2012рр., 2015 р. та в 2017 р. в КМКЛ №6 «Медмютечко» простежусться досить динамiчне зростання кшькосп пролшованих хворих на ВН, проте в 2013р., 2014р., та 2016р. кшькють пролшованих хворих зменшилась, при порiвнянi i3 2012р, вiдповiдно у 2013р. кшькють пролiкованих хворих зменшилась на 8% у порiвняннi i3 2012р., у 2014р. кiлькiсть пролшованих хворих зменшилась на 40% у порiвняннi iз 2012р., у 2015р. порiвняно iз 2014р. кiлькiсть пролшованих хворих на ВН зросла 46,6% i становила 44 особи, проте дана кшькють менша на 12% чим кшькють пролiкованих хворих на ВН за 2012р. , у 2016р. кшькють хворих зменшилась у порiвняннi iз 2012р. на 24%.
Проте у 2017р. кшькють пролшованих хворих значно збiльшилась на 56% у порiвнянi iз 2012р. i становила 78 осiб.
Враховуючи, що кшькють хворих на ВН невпинно зростае, що на сьогоднiшнiй день юнуе близько 200 операцiй при врослому шгп, i багато хто з них не враховують етюлопчний i патогенетичнi компоненти. Авторським колективом було виршено дослiджувати та зробити огляд загальноприйнятих методик лiкування врослого шгтя.
Лiкування врослого нiгтя (ошхокриптозу) подiляеться на двi великi групи, а саме консервативне та хiрургiчне лiкування. В свою чергу консервативне лшування подiляеться ще на двi групи, тi що безпосередньо ддать на нiгтьову пластину (ортонiксiя) та т що дiють на боковi валики та запалення.
Поняття ортошкшя було введено приблизно в 1960 рощ шотландським спецiалiстом по догляду за стопою Россом Фрезером. Поняття ортошкшя складаеться з двох грецьких ств «onyx», яке перекладаеться, як шготь, та «orthos», що означае правильний, прямий. Тобто ортошкшя в перекладi з грецько! мови «вирiвнювання нiгтя».
Iсторiя виникнення та розвитку ортошкси почалася в 1873 рощ та продовжуеться i по тепершнш час:
1873 рiк перша проволочна скоба, патент С. Стедмана 1938 рш Розенштейн, два отвори, хiрургiчна нитка
1946 рiк Шолль, стальна проволока, стандартний розмiр, двi центральш петлi 1960 рiк Гiффорд, трьохкомпонентна скоба з двома юнцевими ланками та варiабельною пружиною
1962 pk Перша скоба Фрезера (Fraser 1), yнiлaтеpaльнa натвскоба
1963 рш Друга скоба Фрезера (Fraser 2)
1964 рш Вальдманн, двyxкомпонентнa скоба: пластикова скоба для коpекцiï форми шгтя
1986 piк Рейдинг, yнiвеpсaльнi стушнчап щипцi для виготовлення скоби Фрезера
1970 рш Китцка, готова скоба Фрезера 11-25 мм
1977 рш, Горгевич, плоска пружиню скоба без компенсащонно1' петлi
1982 piк Теxнiкa Gpкi, крючок з полiмеpного мaтеpiaлy та пружини
1982 piк Метод Link, регулюема скоба
1983 рш Повний протез нiгтя Erkodent, штучний нiготь, удосконалення протезу Гренмайера (Greppmayer-Plattenprothese)
1987 piк Скоба BS (Stolz)
1988 рш Скоба VHO-Spange (Osrhold), тpьоxкомпонентнa скоба
1990 piк Скоби Goldspange, Goldstandart-Spange (Ruck)
1990 рш Скоби Onyclip (Erkodent), металева пластина, яка звеpxy покрита шаром пластику
1992 рш Скоба 3TO-Spange, тpьоxкомпонентa скоба
1998 piк Титанова нитка (Япошя)
2006 piк Скоба Ora-Spange (Rathenow), двоxкомпонентнa скоба
2007 рш Скоба Podofix-Aktiv-Klebspange (3TO), скоба з крбчком, яка приклеюеться до шгтя
2010 рш Скоба Corectio titan (Япошя)
2011 рш Скоба COMBIped, комбiнye пружинну проволоку зi скобою на клеевш основi
2012 рш Скоба BS з мaгнiтним аплшатором (Klebespange) [13]
2012 piк Method ARKADA (Poland)
2016 piк Тpьоxкомпонентнa скоба 3TO Plus+
2017 рш Скоба з титаново1' нитки NiTi Uno (Украша, патент на корисну модель №115351 вщ 10.04.2017 року)
2017 рш Коpекцiя врослого шгтя за допомогою L-сегменту (Украша, патент на корисну модель №117151 вщ 12.06.2017 року)
2018 рш Скоба UniBrace (Poland)
На даний перюд часу, в пpaктицi, активно застосовуеться декiлькa коpекцiйниx систем (оpтонiксiя), а саме титанова нитка (NiTi Uno), 3ТО, L-вкладка, ARKADA.
Вс корекцшш системи дiляться на групи в залежносп вiд того з якого мaтеpiaлy вони виготовленi. G три основш piзновиди мaтеpiaлy:
1. Ншель-титанова нитка
2. Сталевий дpiт (медична сталь)
3. Формування скоби з aкpиловиx компонента
Нажаль, лiкyвaння ортошксичними методами е довготривале, коштовне, потребуе велико1' вiдповiдaльностi та самоконтролю пащента.
Нaтомiсть станом на 2019 рш в мiжнapодномy медичному осередку вщомо бiльше 150 способiв методичниx пiдxодiв в paмкax опеpaтивниx втручань при ВН.
Проте в спецiaлiзовaнiй медичнш лiтеpaтypi продовжують з'являтися новi пропозици, щодо впровадження в xipypгiчнy справу новиx методiв оперативного лiкyвaння.
Вказане вище виступае наглядним свiдченням того, що жоден iз способiв лшування не може гарантувати вiдсyтнiсть рецидиву зaxвоpювaння[7].
Зокрема у вiдповiдностi до [8] варто зазначити про те, що оперативне забезпечення медично1' допомоги базуеться саме в piзномaнiттi aспектниx пiдxодiв лiкyвaння ВН, методичне спрямування котрого призводять до тимчасового полшшення, xочa в даному paai не вдаеться повшстю виключити той факт, що при ткуванш iснye можливють виникнення сyпpовiдниx pецидивiв та ускладнень, якi пaцieнти переносять важче, шж саме страждання.
У вiдповiдностi до [7] кpaщi результати дають втручання на paннix стaдiяx xвоpоби.
Значна частота ускладнень (вщ 20 до 76%), вщсутшсть eдиниx поглядiв на профшактику i попередження ускладнень обгрунтовують необxiднiсть подальшого удосконалення способiв лшування ВН.
Все це визначило необиднють проведення додаткового вивчення окpемиx сторш етiологiï i патогенезу зaxвоpювaння, ошишзацп та удосконалення напрямк1в xipypгiчного л^вання, розробки i впровадження новиx способiв пpофiлaктики пiсля опеpaцiйниx ускладнень.
Нижче в даному роздш наводиться узагальнений aнaлiз основниx методичниx спрямувань лшування xвоpоби ВН, якi поправу зайняли власну нiшy, як у втизнянш так i
закордоннш медициш Дослщження подiбних методичних направлень у повнш мiрi дозволяе розкрити сучасну сутшсть основних методологiчних пiдходiв в област пiднято! проблематики.
Операцiя Ривлша, як оперативний метод лiкування ВН, був запропонований Я. Б. Ривлшом [20]. Даний метод вщноситься до ряду пластичних методiв, котрi розраховаш на повне видалення нiгтьово! пластинки, висшання всiх нiгтьоутворючихся тканин з подальшим пластичним закриттям рани шгтьового ложа шкiрним клаптем на шжщ (за Iвановим-Машинiм), вiльним перфорованим шюрним клаптем.
Показаннями, щодо застосування оперативного втручання у вiдповiдностi до методики Я. Б. Ривлша е розростання грануляцш з шгтьового валика i рясне гншне видiлення [20].
Розглянута методолопя передбачае наступне застосування знеболення. Мюцева провiдникова анестезiя за типом Лукашевича - Оберста 0,5-1% розчином новока!ну. Оперативне втручання проводиться при положенш хворого на спиш Техшка операцi! передбачае, що грануляцi! разом з дшянкою нiгтьового валика шчуть. Пiсля чого вiдшарований грануляцiями i гноем край нiгтьово! пластини захоплюють затискачем Бшьрот. Нiгтьову пластину видаляють обертанням затиску навколо поздовжньо! ось Решта грануляцi! зчищають ложкою Фолькмана. Дат на нiгтьове ложе накладають асептичну пов'язку з маззю Вишневського, або 0,2% фурацiлiновою маззю з 5% анестезшом. Операцiю в модифiкацi! Ривлша виконують при вщсутносп ефекту вщ консервативно! терапi!.
З метою профшактики рецидиву захворювання i сприятливого перебну пiсляоперацiйного перiоду на пiдшовнiй поверхш пальця сiчуть поздовжньо на швовально! форми клапоть шкiри з шдшюрно! жирово! клiтковиною. Пiвовальний розрiз шюри звернений в сторону уражено! дшянки.
Вiдповiдно на рану дефекту накладають шовковi шви (№ 2/0). Ннтьове ложе покривають пов'язкою з вазелшовим маслом або маззю Вишневського. На рану на шдшовнш поверхнi пальця накладають асептичну пов'язку.
Найбшьш часто вжит способи хiрургiчного лiкування ошхокриптоза представленi нижче:
операцiя R.W. Bartlett (1937);
операцiя W.L. Gist (1948);
операщя Ф.Р. Богданова (1953);
операщя Б.Н. Соколова (1954);
операцiя Еммерта-Шмщ (Emmert К. 1850; Шмiд В., 1927); операщя Д.1. Муратова (1964) операщя К. Cheyn (1941); операщя Б.С. Гайсинського (1941).
Досить часто в практичнш медицинi застосовуеться операщя простого видалення шгтьово! пластини. Екстракщя ураженого нiгтя при цьому здшснюеться за G. Dupuitren. Нiготь поздовжньо розтинають ножицями на двi половини, i кожна з них викручуеться затискачем Пеана, або Кохера з ретельним видаленням секвеструвати тканин. Кгтьове ложе i матрикс залишаються недоторканими. Застосовуються й iншi модифiкацi! цього втручання: по 1.В. Буяльському (1863), П.Я. Мультановському (1888) i А.1. Кудряшову (1900). Iнодi пiсля видалення шгтьово! пластини важливим вважаеться проведення моделювання нiгтьового ложа зi зменшенням його кривизни i резецiрування 6Гля нiгтьових валиюв. Пiсля операцi! Дюпюпрена пацiент тривалий час вiдчувае бшь в оперованому пальцi [8].Процес загнивання затягуеться на багато тижнiв. Палець, позбавлений нiгтя, пiдвищений чутливостi до тиску i дотиюв. Прооперованi люди не в змозi ходити в звичайному взуттi, i протягом декшькох тижнiв залишаються не працездатними. Пюля загоення ширина нiгтьового ложа зменшуеться, а вiдростаючий нiготь стае грубшим i товщим колишнього, що, ^м збережених морфологiчних передумов, пiдвищуе ймовiрнiсть рецидиву iнкарнацi!. Часто деформуючись, нерщко вiн набувае форму звiриного югтя.
Головний же недолiк операцi! Дюпю^рена - високий вiдсоток рецидивiв захворювання, частота яких досягае 70,9-90% [18].
Зважаючи на це операщя Дюпюггрена може бути показана лише при шдшгтьовш панарицн, остеомiелiтi, онГхомГкозГ, або флегмонозному ураженш пальця [8].
Навт при не повному (половина шгтя, або край вросло! шгтьово! пластинки) резекцн частота повернення хвороби досягае 92,3% [18].
Зважаючи на це операщю Дюпюiтрена, або !! модифiкацi! найбiльш часто застосовують при шдшгтьовш панарицн, остеомiелiтi, онГходГстрофГя, ошхомшоз^ або флегмонозному
ураженш пальця. Разом з тим, навт в сучасних умовах залишаються автори, яю рекомендують цю операцiю для широкого практичного використання [8].
Операци на м'яких тканинах не зачшають шгтьово! пластинки. Найбiльш поширеною серед них е операцiя R.W. Bartlett (1937) [21]. На сторош ВН, выступивши на 0,5-0,7 см вiд шгтьового валика, в повздовжньому напрямку робиться два нашвовальним розрiзу шкiри з наступним клиноподiбним видаленням пщшюрно! кттковини аж до кiстки. Нiгтьова пластинка при цьому збериаеться.
На краю пораненого дефекту накладають шовковий шов, затягування якого забезпечуе вщведення шгтьового валика вщ краю вросло! нитьово! пластинки, проводячи подiбну операцiю, шов на рану не накладаеться, залишаючи li сяючою в нади на те, що загоення рани вторинним натягом забезпечить стягування шгтьового валика з бiчно! поверхш нитьово! пластинки. 1снують iншi численнi модифшаци операци Бартлетта: методи G.G. Ney (1923), К.1. Пiкiна (1951), Я.Б. Ривлша (1976), I. G. Мiкусева (1995) та шшг Пiсля ще! операци у третини хворих настае рецидив, тому ряд хiрургiв рекомендують проводити !! лише в стади затихання запального процесу. А.В. Aksakal з сшвавт. (2004) розробили операцiю на м'яких тканинах пальця, яка розширюе нитьове ложе i звiльняе шготь вiд вдавлення, без впливу на зону росту (частота рецидиву при виконанш дано! оперативно! техшки становить 11,7%) [9].
Суттевим проривом в хiрургi! ВН стало створення i клiнiчне застосування операцi! М.В. Мелешевич (1985), яка полягае в диференцшованому пiдходi - трапецiеподiбно! резекцi! змшеного бiля нiгтьового валика i пластищ м'яких тканин з розширенням шгтьового ложа. Розроблеш три модифiкацi! втручання, як дозволяють до мiнiмуму звести число рецидивiв захворювання, отримати досить хороший функцюнальний результат [7].
Найбшьш часто в практичнiй хiрургi! застосовують операцi!, що включають втручання на нiгтьовi пластини i м'яю тканини, що оточують ВН. В амбулаторнш практицi застосовують такi методи комбшованого втручання на нiгтьову пластинки i оточуючих !! м'яких тканинах:
а) часткове вишчення нiгтя i валика без крайово! матриксектомii;
б) вишчення краю нiгтя i шдлягае ростково! зони зi збереженням (або частковою резекщею) бiля нiгтьового валика;
в) повне вишчення нiгтя, частини, або всього матриксу та бшя шгтьових [7].
Найбiльш рацюнально! в цьому планi е операщя, запропонована в 1850 р. професором
Бернського ушверситету Карлом Еммерта (К. Emmert). До теперiшнього часу в англомовнш лiтературi це втручання трактуеться, як «Emmert's procedure», або «Emmert's operation» [8]. Деякими авторами першють в розробцi цiе! операцi! вщдаеться французькому вiйськовому лiкарю F. Baudens (1850) [21].
Разом з тим, у втизнянш лiтературi даний вид втручання називаеться «операщею Шмiд», вщдаючи данину робiт росiйського х1рурга В. Шмщ, який популяризував i оптимiзував цей спосiб хiрургiчного лiкування ВН [8].
При виконанш операци Еммерта-Шмщ нпоть розсшають поздовжньою, вщступивши на 3-5 мм вiд бокового краю нитьово! пластинки, i викручують. Розрiз поглиблюють до окiстя з розтином заднього вiддiлу бiля шгтьового валика. По^м роблять дугоподiбний розрiз, що з'еднуе передню i задню точки повздовжньо! лiнi! розрiзу. Клиноподiбний клапоть м'яких тканин видаляють, кра! рани зближують пов'язкою.
У хворих, оперованих з Еммерта-Шмидену, рецидив хвороби (в тому чист, у вигщщ зростання так званих «спiкул») можливий в 21,1-46,6% випадк1в. Незадовiльнi результати, мабуть, обумовлеш недолiк в тому, що при повному видаленнi уражених тканин в зонi нiгтьово! матрищ.
Частi рецидиви ВН, недосконалiсть бшьшосп операцiй послужили приводом для розробки операцш радикального видалення (висiчення) шгтя разом з ложем i матриксом аж до ок1стя [8].
Досить часто при ВН (особливо, при запущених його формах) використовують пластичш операцi!. Розроблено операцi! з замщенням нiгтьово! пластинки шкiрним клаптем. Основоположником цього напрямку хiрургiчного лiкування ВН е L. Quenu (1887) [8].
В фаховш медичнiй лiтературi не склалося певно! думки про ефектившсть антибiотично! профiлактики при хiрургiчному лшуванш ВН.
Проте серед науковцiв юнуе велика варiацiя думок: вiд рекомендацш обов'язкового використання антибiотикiв - аж до !х повного заперечення [8, 19].
Разом з тим, виявлена певна залежшсть частоти рецидиву ВН вщ кшькосп та вираженостi шфекцшно-запальних ускладнень в зонi операцi! [22].
B gaHuM Hac 3a KopgoHoM gna 3MeHmeHHa HacTOTu peцнgнвy nicna pi3HHx BapiamiB KpaMoBoi pe3e^ii, a6o noBHoro BuganeHHa HirTa 3acTocoByroTb xiMiHHy gecipy^iro MaipuKcy -BnnuB Ha 3OHy pocry 80-90%-hm $eHonoM (npo^gypa 3anponoHOBaHa Otto Boll b 1945 рoцi). Pa3OM 3 thm, noBigoMnaeTbca npo no6iHHy giro pagy penoBHH, aKi 3aciocoByroTbca gna xiMiHHoi a6na^i MaTpHKcy, 3OKpeMa, npo TOKCHHHe i cunbmM Mic^BiM Kopo3iMHiM gii npenapaTiB [8, 17].
npu BHKopucTaHHi cnoco6iB xiMiHHoi MaipiKceKTOMii nacTOTa pецнgнвy BH Bapiroe b Me^ax Big 0,57-5,5 go 10,7%. BucoKa e^eKTuBmcib Big3HaHaeTbca npu gonoBHeHHi KnuH0n0gi6H0i pe3e^ii, a6o noBHoi eKcrapna^i HirTa 3 eneKTpoKoaryna^i 3ohh MaipuKcy; BeMnopi3a^ero Moro 3a gonoMororo C02-na3epa, ep6ieBoro na3epa Ha ipiTe-anroMimi-rpaHaii a6o pagioxBunboBoro cKanbnena [8, 19, 21].
3acTocyBaHHa pagioxBunboBoi xipyprii npu onepaiuBHoMy niKyBaHHi BH go3Bonae aTpaBMaTHHHo BHKoHyBaTH Bci eTanu BTpyHaHHa, goMoriuca Kpa^oro mBugmoro i Mano xBopo6nuBoro 3aroeHHa paHu BHacnigoK cneцн$iннoro BnnuBy pagioxBunb Ha TKaHuHu nanb^ [aHanreTuHHoro e^eKTy, craMyna^i penapa^i, мicцeвoгo iMyHiTeTy, amnMiKpo6Hoi gii' [8].
Bu^e HaBegeHe Bu3HaHae goцinbнicтb Ta aKTyanbHicTb noganbmoro npogoB^eHHa gocnig^eHb, cnpaMoBaHux Ha nigBu^eHHa e^eKraBHocii KoMnneKcHoro niKyBaHHa xBopux omxoKpinTO3 mnaxoM gogaTKoBoro BuBHeHHa oKpeMux cropiH eTionorii i naToreHe3y 3axBoproBaHHa, omuMi3a^i Ta ygocKoHaneHHa HanpaMKiB xipypriHHoro niKyBaHHa, po3po6Ku i BnpoBag^eHHa hobux cnoco6iB npo^inaKTuKu ycKnagHeHb.
HaBegeHuM aHani3 MeTogiB xipypriHHoro niKyBaHHa BH 3a ocraHHi niBTopa cToniTTa cBignuTb npo Te, ^o b niTepaTypi icHyroTb HeogHo3HaHHi (nacoM cynepeHnuBi) BigoMocTi, ^o cTocyroTbca eTionorii' Ta naToreHe3y 3axBoproBaHHa.
Ha nonaTKy 20-ro cToniTTa niKyBaHHa KepyBanoca цiero ^inoco^iero: «hum paguKanbmme onepa^a, tum 6inbme ycnix» [8]. Xipypria HirTa Ha nanb^ Horu noBuHHa 36eperra aKoMora 6inbme noKu He 6epyTb yHacii HopManbHux TKaHuH. Bca HirTboBa nnaciuHa He noBuHHa 6yTu BuganeHa 6e3 Heo6xigHocTi Hepe3 BenuKy nno^y Hi^Horo, BigKpuToro HirTboBoro no^a.
Ochobhum npoTunoKa3aHHaM go Maipi^KTOMii e imeMia Big TaKux po3nagiB, aK gia6eT a6o 3axBoproBaHHa nepu^epuHHux, a6o KonareHoBux cyguH [11].
fleaKi niKapi BuciynaroTb 3a xipypriHHe BuganeHHa MaipuKcy [10, 11, 13]. OgHaK BenuKi onepa^i, TaKi aK npo^gypu BuHorpagy, 3agiKa a6o CaMMa, 3aMMaroTb 6araTo Hacy i BuMararoTb HaKnageHHa i 3HaTTa mBiB [10, 11]. npo^gypu nigMoMy nepuocTanbHoro i naiepanbHoro HirTboBoro no^a garoTb xopomi pe3ynbTara i nigTpuMyroTb mupuHy HirTa [8], ane ix BuKopuciaHHa o6Me^eHe Hepe3 cKnagHicTb xipypriHHoi TexmKu.
npu niKyBaHHi na^ema 3 BpocnuM HirTeM geaKi xipypru BBa^aroTb 3a Kpa^e TaKo^ xipypriHHo BuganaTu, a6o BuganaTu rinepipo^iro 6iHHoi criHKu i rpaнynaцiro TKaHuHu [10, 12]. 3rigHo npuny^eHHa amopiB, BuKopuciaHHa ix MeTogonoriHHoro nigxogy 3 BuganeHHaM rinepTpo^ii 6iHHux cTiHoK cnpuae HopMani3a^i 6iHHux cKnagoK Hiria. Ha gogaioK go BucoKoro piBHa niKyBaHHa, KopoTKy TpuBanicTb nicnaonepaцiMнoro 6onro i 3axBoproBaHocii, a TaKo^ Hu3bKoro pu3uKy nicnaonepa^MHoi m^e^n, Big3HaHeHi HygoBi ecieTuHm pe3ynbTara, goca^Hi 3a gonoMororo ^oro MeTogy. ^o cTocyeibca 6inbm tohhoto xipypriHHoro BTpyHaHHa, 6yno BcTaHoBneHo, ^o npocTa xipypriHHa TexHiKa niKyBaHHa BH, ^o cKnagaeibca 3 peзeкцii 3pi3y M'aKux TKaHuH b cкnaццi napomxii, gae Kpa^i pe3ynbTaTu. Cencuc nig Hac onepaцii He 36inbmye HacioTy peцнgнвiв i He BuKnuKae Ba^KuM nicnaonepaцiMннM cencuc. NiKyBaHHa e e^eKTuBHuM, go6pe cTepnHuM, ^o He TexHiHHo cKnagHuM, Mae xopomi KocMeTuHHi pe3ynbTaTu i Mae po3rnagaTuca, aK anbTepHaTuBa cyHacHuM MeTogaM niKyBaHHa.
B xogi npoBegeHHa naTeHTHoro aHani3y onepaTuBHux xipypriHHux MeTogonoriHHux nigxogiB B o6nacTi niKyBaHHa BH b giana3oHi 3 1998-2018 pp. BuaBneHo noHag 20 pi3HocTopoHHix MeTogonoriHHux po3po6oK npucBaHeHux noninmeHHro MeToguK niKyBaHHa BH. B Ta6nu^ 1. npegciaBneHo pe3ynbTaTu aHani3y guHaMiKu naTeHTyBaHHa MeTogiB xipypriHHoro niKyBaHHa xBopux Ha oHixoKpunTo3.
B тa6nнцi 2. HaBegeHo pe3ynbTara aHani3y B3aeMHe naTeHTyBaHHa ^ogo Orfl, Moro cKnagoBux HacTuH. B pe3ynbTaii aHani3y BcTaHoBneHo, ^o Pocia e nigepoM 3 po3po6oK hobux, 6inbm e^eKTuBHux giarHocTuKo-niKyBanbHux cnoco6iB, ^o go3BonaTb noKpa^uTu pe3ynbTaT niKyBaHHa xBopux Ha oHixoKpunTo3. YKpaiHa Ha gpyroMy Mic^ no KinbKocTi po3po6oK b gaHiM rany3i.
npoBigHuMu opraнiзaцiaмн 3 mHoBa^MHux po3po6oK ^ogo noKpa^eHHa niKyBaHHa xBopux Ha oHixoKpunTo3 b Pocii Ta YKpalHi e: «HayHHo-uccnegoBaTenbcKuM цeнтp TaiapciaHa "BoccTaHoBuTenbHaa TpaBMaTonorua u opTonegua" (HHЦТ "BTO")»; «HbBiBcbKuM нaцioнanbннM MeguHHuM ymBepcuieT iMeHi flaHuna Гanнцbкoro».
Таблиця 1. Динамша патентування методiв х1рурпчного лiкування хворих на онiхокриптоз
ОГД, його складовi Держава Документи на об'екти промислово! власностi Всього
частини заявника за роками подання (за винятком документа-аналопв)
2005- 2007- 2009- 2011- 2013- 2015-
2006 2008 2010 2012 2014 2018
«Споаб Укра!на 1 7 — — 2 — 10
хiрургiчного (UA)*
лшування хворих на Росiя (RU) 4 2 3 6 3 3 12/9
ошхокриптоз» Свроп. патентне вiдомство (EP) 1 6 1 8
США (US) - — — 2 — — 2
Всесв. орг. (WO) — — — — 3 — 3
* - В графу також включеш окрем^ найбiльш значш запатентован ршення з датою подачi до 2005 р., але у Bcix випадках при умов^ що вони надруковаш пiсля 2005 року.
Таблиця 2. Результати аналiзу взаемне патентування щодо ОГД, його складових частин
Держава Держава патентування Кшьюсть документа на об'екти
заявника промислово! власносп
UA RU EP US WO нащональних одержаних в шших державах всього
UA 10 10 10
RU 21 21 21
CN 3 1 5 5
US 2 1 2 1 2
JP 1 1 2 2
FR 1
IL 3 3 3
Серед розглянутих розробок окремого розгляду заслуговуе цший ряд методичних пiдходiв, серед яких:
1. Методика запропонована Сжовим Ю.1., Мельгуновою А.В., Комлевим П.Н. (Патент на Споаб RU№2138216 (1999р.), що полягае в yсyненнi единого блоку вроджено! частини шгтьово! пластинки з !! корнем, матриксом, бороздим матриксом i нiгтьового валика, обраного порушення, з утворенням нового дефекту адаптаци валика.
До недолiкiв розглянуто! методики необхiдно вiднести складнiсть прошивання шгттьово! пластинки, особливо пацiентам похилого вшу, додаткову травму за рахунок прошивки, школи прорiзyвання нiгтiв пластинки ниткою при зав'язуванш вузла, можливють повно! вiдмови нiгтьових пластикiв.
Таким чином недолш способу Комлева П.Н. е неможливють його застосування дорослим пащентам хворих на ВН так, як, спошб був розроблений i застосовуеться для лiкyвання дiтей, у яких через дуже тоню шюрш покриття можливе проникнення (близько 2-х мiлiметрiв). бiля нiгтьового валика [15].
Натомють у дорослих пацiентiв вказана техшка накладання шва не виконуеться або не проходить глибше дерми i не може формувати новий навколо нштьовий валик. Неможливо точно виразити единим блоком шгтьово! пластини з li коренем, матрицею, бороздкою матриць i нiгтьовим валиком. Дослщження шгтьово! пластинки у виглядi клину, утворене порушенням, з ростом шгтьово! пластики, доводиться до вщновлення !! ширини, що створюе умови для рецидиву врослих шгта.
Однак цей спошб також мае сво! недолши:
- тривалiсть пiсляоперацiйного перiодy (3 тижш i бiльш);
- косметичш дефекти - нiготь вiдростае викривлений;
- шюра легко травмуеться, що в свою чергу веде до продовження непрацездатносп.
2. Методика запропонована Комаровим Н.В., Комаровом Р.Н. Канашкшом О.В. (Патент на СпосГб RU № 2262310C2 (2003р.), що полягае в здшснеш клшчного висвгтлення невротичних пластин з !! коренем, матриксом, бороздкою матрикса, шгтьовим валиком [16].
Автори вище зазначено! методики ставили перед собою цшь виршення завдання модифiкацi! способу, який подавався в RU№2138216 шляхом оперативного лГкування ураженого шгтя, спрямованого на зменшення травматичностi оперативного втручання, виключення рецидивiв захворювання, одержання раннього шсля операцшного ефекту, унiверсальностi способу з можливютю виконання операцiй при двосторонньому ураженш шгпв.
У ходГ подГбного лшування ВН автори методики пропонують здшснювати ушивання раневого дефекту наступним чином - висГчення у виглядГ клину з основою, зверненою назовш, единим блоком вросло! частини шгтьово! пластинки з !! коренем, матриксом, борозною матриксу та шгтьового валика з подальшим ушиванням утвореного раневого дефекту вкручуваним швом без захоплення шгтьово! пластинки.
СпосГб дозволяе зменшити травматичнють, скоротити термши лшування, забезпечити хороший косметичний ефект.
Ушверсальнють способу дозволяе використовувати його в умовах полшлшши.
3. Метод оперативного лшування хворих з рецидивом ВН - оперативне лшування ВН зГ створенням мютовидного клаптя (Колсанов А. В. Кондулуков А. Н. (Патент РФ на корисну модель № 99698 вщ 27 листопада 2010 р.)) [14].
Розроблений Колсановим А. В. та Кондулуковим А. Н. спосГб оперативного лшування пащента з ВН досить високоефективний при рецидивах захворювання i наявност обтяжуючих факторГв.
З точки зору авторГв розглянуто! методики використаш в нш прийоми за своею реатзащю, дозволяють досягти бшьшо! мобшьносп бшя шгтьового валика i усунути гшерпдроз в прилеглш до шгтя зош за рахунок практично повного перетину нервових симпатичних гшочок, шнервГруючих потовГ залози.
Таким чином в даний час юнують рГзш способи х1рурпчного лшування ВН. Жодна з цих процедур не е щеальною для досягнення естетичних результата з низькою вартютю, рецидивами та частотою ускладнень [9].
Висновки. Ниш в свт юнуе понад 150 методичних пГдходГв щодо лГкування ВН. Жодна з цих процедур не е щеальною для досягнення естетичних результата з низькою вартютю, рецидивами та частотою ускладнень.
З розглянутих новГтшх методичних шдходГв понад 75% мають досить суттевГ рецидиви, в понад 65% пащенти яю проходять лГкування за даними методиками повертаються повторно з проблемою ВН.
Понад 65% з розглянутих новГтшх методичних шдходГв в обласп хГрургГчного лГкування ВН вимагають досить суттевих економГчних витрат пов'язаних з використанням дорого обладнання та досить тривалого курсу пГсляоперацГйно! реабштаци (в бГльшостГ методГв виписування хворих можливе лише шсля 7 i бГльше днГв)
В досить суттевш кГлькостГ представлених способГв (понад 44%) юнують недолши пов'язанГ з травматизащею пГд час накладення швГв та можливГ рецидиви захворювання.
ВиявленГ проблеми ведуть до необхщносп пошуку нового менш травматичного i економГчного методу лшування ВН, для якого характерним буде швидке одужання хворого i зменшення можливих рецидивГв.
Л1ТЕРАТУРА
1. Гуров П.И. Опыт лечения вросшего ногтя. «История городского муниципального объединения им. С.П.Боткина и современное состояние специальной медпомощи, г. Орёл. 1999г. Стр. 163-164.
2. Ткаченко Г.К. Лечение вросшего ногтя. Здравоохранение Казахстана, 1981. №1. С. 58-59
3. Томнюк Н.Д., Шагер Г.В. Лечение вросшего ногтя. Вопросы гнойной хирургии. Тезисы докладов. Красноярск, 1981. -С. 74-76
4. Sonnex T. S., Dawber-RP. Treatment of ingrowing toenails with liguid spray cryotherapy. //BR-Med-J-Clin-Res-Ed.-1985 Jul 20.-29l(6489)-p. 173-5.
5. Фарыгин K.M., Исайкин A.B. Транспозиция ногтевого ложа при вросшем ногте. Материалы межрайонной конференции. Орёл. 1999 г. Т. 4. Стр. 602604.
6. Мелешевич М.В. Причины рецидивов при лечении вросшего ногтя. XI пленум правления научного общества хирургов (тезисы докладов) Минск, 1972. - С. 246-247.
7. Гаин, Ю.М. Современные взгляды на причины возникновения и основные принципы лечения вросшего ногтя / Ю.М. Гаин, О.В. Попков, В.Г. Богдан // Медицинский журнал. - 2005. - № 3. - С. 17-20.
8. Гайсинский Б.У. Лечение вросших ногтей // Военно-санитарное дело. - 1941. - № 5. - С. 78.
9. Гаин, Ю.М. Оптимизация направлений комплексного лечения больных с вросшим ногтем / Ю.М. Гаин, О.В. Попков, С.А. Алексеев, В.Г. Богдан // Медицинский журнал. - 2005. - № 4. - С. 33-37.
10. Антибактериальная терапия и профилактика хирургической инфекции: справочно-информационное руководство для врачей / Ю.М. Гаин [и др.]; под ред. Ю.М. Гаина, С.А. Алексеева, В. А. Стельмаха. — Москва: Редакционно-издательский центр Генерального штаба Вооружённых сил Российской Федерации, 2002.- 894 с.
11. Вергун А. Р. Х1рурпчна ошхопатолопя: клшко-ешдемюлопчш аспекти / А.Р. Вергун // Практична медицина. 2011. Т. XVII. — N 5. — С. 106-113.
12. Вергун А.Р. Вросший ноготь: клинико-морфологическая классификация. Хирургия Украины. 2008;3(27):054-057.
13. Газин, И.К. Клинико-цитологические особенности течения раневого процесса у больных сахарным диабетом при использовании озонотерапии/ И.К. Газин // Московская клиника современной озонотерапии [Электронный ресурс]. - 2006.- Режим доступа: http://www.ozonetherapy.ws/publications/odes 25.shtml
14. Колсанов А.В., Кондулуков А.Н. Дифференцированный подход в лечении больных с вросшим ногтем. Вопросы реконструктивной и пластической хирургии. 2007;3-4(22-23):62-63.
15. Комлев П.Н. Лечение вросшего ногтя стоп у детей. Автореф. дис... канд. мед. наук. Н. Новгород. 2004. С. 22.
16. Пат. № 2003130799/14 С2, RU, МПК A61B 17/00 (2006.01). Комаров Н.В. (RU), Канашкин О.В. (RU), Комаров Р.Н. (RU). Заяв. 27.03.2005. Опубл. 20.10.2005. Способ оперативного лечения вросшего ногтя.
17. Пат. № 2009114025/14 С2, RU, МПК A61B 17/00, A61B 18/02, A61B 18/20, A61N 2/00, B82B 1/00, A61K 49/18, A61P 41/00. Коченов Владимир Иванович (RU), Буланов Геннадий Александрович (RU), Цыбусов Сергей Николаевич (RU). Заяв. 13.04.2009. Опубл. 10.02.2011. Способ криохирургического лечения при вросшем ногте.
18. Муратов Д.И. Лечение вросшего ногтя // Вестникхирургии. - 1 965. - № 7. - С. 124-126.
19. Пат. № 24149 U, UA МПК A61B 17/00. Харювська медична академ1я шслядипломно!' освгти (UA). Заяв. 28.12.2006. Опубл. 25.06.2007, бюл. № 9/2007. Споаб лшування врослого шгтя.
20. Рывлин Я.Б. Операция на вросшем ногте // Хирургия. - 1971. - № 6.-С. 129-130.
21. Bartlett R.W. A conservative operation for the cure of so called ingrowing toenail // J. Am. Med. Ass. -1937. -Vol. 108/15. - P. 1257-1258.
22. Abenavoli, F.M. Ingrown toenail treatment: a rare complication / F.M. Abenavoli, R. Corelli // Plast. Reconstr. Surg.- 2004.- Vol.114, N 1.- P.266.
