CC BY
60
ОСВ1ТА ДЛЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ
УДК378:504:316 Доц. 1.П. Магазинщикова, канд. екон. наук;
проф. М.Г. Адамовський, канд. техн. наук - НЛТУ Украши, м. Львiв
РЕЗУЛЬТАТ ЕКОЛОГ1ЗАЩ1 ВИЩО1 ПРОФЕС1ЙНО1 ОСВ1ТИ У ФОРМАТ1 КОМПЕТЕНТН1СТНОГО П1ДХОДУ
ОбГрунтовано необхiднiсть включення еколопчно1 компетентност до перелiку основних компетентностей, що визначають результат навчання у вищш професiйнiй школi вiдповiдно до вимог Нащонально! рамки квалiфiкацiй. Окресленi концепту-альнi засади структурного аналiзу та операщонатзаци поняття екологiчна компетен-тшсть з метою емшрично1 оцiнки рiвня 11 сформованостi.
Ключовг слова: освгга для сталого розвитку, екологiзацiя осв™, компетентшс-тний пiдхiд, екологiчна компетентшсть фахiвця.
Еколопзащю функщонування головних сощальних шститупв - науки, освгга, б1знесу, виробництва, пол1тики - свггове ствтовариство визнало единою адекватною вщповщдю на зростаючу еколопчну загрозу. Освт, як головному шституту штерюризацп еколопчних щнностей та формування еколопчно1 культури особистосп та сощуму, выведено виршальну роль у забезпеченш збалансованого розвитку вшх сфер життед1яльносп сучасного суспшьства, саме тому тд час 57 сесп Генерально! Асамбле! ООН проголо-шено 2005-2014 рр. Десятил1ттям Освгга для сталого розвитку.
Анал1з провщних св1тових тенденцш розвитку освгга свщчить про те, що системи нащонально! освгга перестають бути агентами урбашзованого, техшзованого суспшьства, вони прагнуть до використання власного потенщ-алу для забезпечення сталого розвитку. Так американська освгга для сталого розвитку, як принципово новий тип оргашзацп та змютовного наповнення ос-вггаього процесу, вже певним чином шститущал1зована: активно д1е Американська асощащя за сталий розвиток у сфер1 вищо! освгга (АА8ЫЕ) [10], шш1 навчальш заклади, що реал1зують Концепщю сталого розвитку, об'еднуються за р1внем освгга та регюнально для спшьного виршення проблем з еколопза-ци освгга, видають спещал1зоваш журнали, створено потужш веб-ресурси, функцюнуе система шдготовки педагопчних кадр1в для сталого розвитку [11, 12]. Цшний досвщ розвитку еколопчно! осв1ти накопичений у европейських кра!нах, насамперед у Фшляндп, Швецп, Швейцарп. Стан та перспективи функщонування освгга для сталого розвитку перебувають тд контролем ЮНЕСКО [14]. За цих умов, проблема з еколопзацп системи впчизняно! освгга, 11 трансформащя на засадах сталого розвитку набувае актуальност як науково-методична та оргашзацшна проблема, котра мае м1ждисциплшарний характер 1 потребуе залучення до 11 виршення теоретичного потенщалу ба-гатьох наук, насамперед: екологп, економжи, педагопки, психологи та сощ-ологп. Для 11 устшного виршення необхщною е штегращя зусиль науковщв 1 педагопв, а також суб'екпв ус1х р1вшв управлшня нащональною осв1тою.
Концепщю екологiчноï освiти в yKpaïHi [6] ре^зовують завдяки нав-чальним закладам упродовж останшх десяти роюв. Результати ^eï роботи, проблеми з оновлення та збагачення змюту екoлoгiчнoï освгга, пошуку ефек-тивних форм педагoгiчнoгo впливу на учшв, з метою формування у стpуктуpi ïхньoï свiдoмoстi еколопчних цiннoстей та мoтивiв до учасп у природоохо-poннiй дiяльнoстi, активно обговорюють пiд час численних науково-практич-них конференцш, вони стали предметом Грунтовних дoслiджень наукoвцiв (В.Я. Ломакевич (2004 р.), О.В. Ярмак (2004 р.), С.В. Шалей (2005 р.), О.М. Романова (2007 р.), 1.В. Книш (2008 р.), Т.М. Чорноштан (2008 р.), Л.1. Юрченко (2009 р.), Н.М. Рщей (2011 р.) та ш.). Питання з еколопзацп ви-щoï oсвiти Украши розглянуто в публiкацiях В.П. Андрущенка, Г.А. Бшень-ко^ Г.Г. Глухово^ М.1. Дробнохода, О.П. Матеюка, В.П. O^^iera^ та iн. Iнiцiатopoм створення та репрезентантом цiлiснoï кoнцепцiï еколопзацп ви-щoï пpoфесiйнoï oсвiти став Нацюнальний лiсoтехнiчний унiвеpситет Украши, його iнiцiатива щодо pеалiзацiï тлотного проекту з питань екoлoгiзацiï на базi кiлькoх технiчних i технолопчних унiвеpситетiв Укpаïни було тдтри-мано i вщображено в Нацioнальнiй стратеги розвитку oсвiти Укpаïни на 2012-2021 pp.
Подальше опрацювання Кoнцепцiï еколопзацп вищoï пpoфесiйнoï ос-вiти передбачае пoслiдoвну pеалiзацiю завдань, серед найважливших iз них e обгрунтування ïï цiлей, а також розроблення теоретичних i методичних засад вимipювання та оцшювання pезультативнoстi процесу екoлoгiзацiï освгга для забезпечення упpавлiнськoгo впливу на нього. Для формулювання та обгрунтування мети еколопзацп освгга застосовують piзнi пiдхoди, проте найбiльш продуктивним, з огляду на головну свггову та загальноевропейську тенден-цiю у реформуванш oсвiтнiх систем, е компетентшстний пiдхiд [3].
Вiдoмo, що концептуальш витоки кoмпетентнiстнoгo пiдхoду викла-дено у доповда Жака Делора Мiжнаpoднiй кoмiсiï ЮНЕСКО у 1996 р. "Освь та - прихований скарб", у якш було сформульовано чотири головш завдання для oсвiти ХХ1 ст. Академiк Ю.Ю. Туниця обгрунтував неoбхiднiсть допов-нити ïх п'ятим завданням - навчитися жити у гармони з природою [9], а також перелж компетентностей, як забезпечують pеалiзацiю окреслених зав-дань для освии нового тисячoлiття, мае бути розширеним за рахунок обов'яз-кового включення до цього списку екoлoгiчнoï кoмпетентнoстi.
Метoдoлoгiчнoю i процедурною основою реформування нацioнальних oсвiтнiх систем держав, яю приедналися до Болонського процесу, став проект Гармошзащя освгтшх структур у Сврош - Tuning Educational Structures in Europe. Зпдно з глoсаpieм теpмiнiв цього проекту, компетентносп - це дина-мiчне поеднання кoгнiтивних i мета когштивних вмiнь та навичок, знань i ро-зумiння, мiжoсoбистiсних, розумових та практичних вмшь та навичок i етич-них цiннoстей [1, с. 98]. Розвиток компетентностей вщбуваеться у процес навчання, кiнцевi результати якого визначаються тим, що студент повинен знати, розумии, бути здатним робити тсля завершення навчання. Отже, ш-тегральна сукупнiсть компетентностей, яких повинен досягнути студент, ок-реслюе результат навчання. У стpуктуpi компетентностей видшяють загальнi,
KOTpi е спiльними для ycix KypciB програми навчання, та специфiчнi (проблемно орГентоваш), що обyмовленi майбутньою профешею студента. У проект poзpiзняють три типи загальних компетентностей: шструментальш, мь жoсoбистiснi та системнi [1, с. 8, 9]. Розроблена зпдно з положеннями проекту TUNING та затверджена Постановою КМ Украши № 1341 вгд 23 листопада 2011 р. Нацюнальна рамка квaлiфiкaцiй окреслюе результат навчання як нaбip компетентностей, яю особа набувае та здатна продемонструвати шсля завершення навчання [5].
Анaлiз теоретичних напрацювань i нopмaтивнo-пpaвoвoï бази управ-лшня pезyльтaтивнiстю вищoï oсвiти свiдчить про фактичш poзбiжнoстi у тpaктyвaннi результату освггаього процесу, що aктyaлiзye необхщнють кон-цептyaлiзaцiï цього поняття - теоретичного обгрунтування його змiстy, виз-начення структури, yсieï сyкyпнoстi фaктopiв, якi формують результат, а та-кож його oпеpaцioнaлiзaцiï. У впчизнянш лiтеpaтypi, у якiй розглянуто проблему з кoнцептyaлiзaцiï результату навчання у вищш пpoфесiйнiй шкoлi, е тага вapiaнти визначення кiнцевoï мети oсвiтньoгo процесу - формування про-фесioнaлiзмy, квaлiфiкaцiï, кoмпетентнoстi, компетентностей, особистюного пoтенцiaлy фaхiвця та шшг На жаль, теpмiнoлoгiчний апарат зaтвеpдженoï КМ Укpaïни Нaцioнaльнoï рамки квaлiфiкaцiй не усувае проблеми щодо кон-цептyaлiзaцiï результату навчання через недостатню чиюсть у визнaченнi поняття компетентшсть.
Розроблення вiтчизняних стaндapтiв вищoï пpoфесiйнoï oсвiти усклад-нюеться також невизначешстю пеpелiкy головних (загальних, базових, клю-чових) компетентностей. Член-кореспондент АПН Украши М.Ф. Степко заз-начае: "Нам пoтpiбнo почати системно працювати, щоб перш за все чГтко виз-начитись iз базою головних компетентностей для системи вищoï освгга Укра-ïни" [8, с. 52]. Проте й у свГтовому та европейському освггаьому просторГ до-d немае цшком узгоджених шдходГв до визначення перелГку загальних компетентностей, у рГзних наборах ïх кшьюсть змшюеться вгд кшькох до кшькох десятюв. В умовах глoбaльнoï екoлoгiчнoï кризи недопустимою, на наш пог-ляд, е вщсутшсть екoлoгiчнoï компетентносп у складГ головних компетентностей, оскшьки ïï формування у процеш навчання е важливим чинником yспiшнoï pеaлiзaцiï Кoнцепцiï сталого розвитку. За допомогою дГаграми Вен-на зображено на рисунку три сфери та, вщповщно, цЫ сталого розвитку системи "природа - людина - суспшьство" [13]. Пропонуемо так розташувати ключовГ компетентности визначеш Свропейською квалГфжацшною рамкою (Key Competences for Lifelong Learnin. A Europien Reference Framework -ERF): спшкування рщною мовою; спшкування шоземною мовою; математич-на компетентшсть; цифрова компетентшсть; освггая (навчитися набувати знань); мГжкультурна, мГжособистюна, сощальна; громадянська; шдприемли-вють; культурне самовираження [7]. Стае очевидним, що компетентности не-oбхiднoï для забезпечення гapмoнiйнoï взaeмoдiï людини з довкшлям, бракуе у перелГку ключових компетентностей (рис.). Отже, за окресленого ERF шд-ходу до визначення набору ключових компетентностей, одне з трьох страте-пчних завдань сталого розвитку - еколопчна безпека та ращональне вико-ристання природних ресурсГв - не забезпечуе система освгти.
Рис. Ключовь компетентност1 та цШ сталого розвитку
Пропонуючи долучити еколопчну компетентшсть до перелжу голов-них (загальних, базових, ключових) компетентностей, вщзначаемо наявшсть у не1 сшльних для таких компетентностей ознак [2, с. 98], а саме: штегрова-ност - 11 внутршня структура представлена сукупшстю взаемопов'язаних знань, шзнавальних { практичних навиюв, цшностей, мотив1в д1яльност1 та шших сощальних та поведшкових властивостей особистостц надпредметнос-т (транспредметносп) - формуеться протягом усього перюду навчання та синтетичност - збагачуеться завдяки вивченню р1зних дисциплш навчально-го плану шдготовки фах1вця, розвиток еколопчно1' компетентност вщбу-ваеться комплексно { цикшчно впродовж засвоення програми навчання; поль функцюнальносп - дае змогу фах1вцю ефективно розв'язувати широкий спектр задач у р1зних сферах життед1яльностц еколопчна компетентшсть ви-являеться у д1яльносл й удосконалюеться шляхом трансформаци загально1 основи д1яльносл, штегруючись з шшими компетентностями.
В умовах сьогодення ус сощальт вщносини, до яких залучаеться су-часна людина, мктять вщносини з приводу природокористування, збережен-ня та вщтворення довкшля, зеленою мае бути не лише економжа, а й ус сфе-ри життед1яльност1 людини { сощуму. Випускник ушверситету внаслщок навчання мае стати не лише фах1вцем, а й громадянином, споживачем, членом Ым'1 { територ1ально1 громади з високим р1внем еколопчно1 культури. Це зумовлюе необхщшсть виокремлювати (емшрично фжсувати, ощнювати) ви-яви еколопчно1' компетентност випускника за сферами його життед1яльнос-т - професшно1 (виробнича, наукова, педагопчна, управлшська, консалтин-гова тощо), самостшно1 шзнавально1, сощально-економ1чно1 (господарська, фшансова, споживання тощо), пол1тико-правово1', духовно1, Ымейно-побуто-во1, культурно-дозвшьно1. Такий шдхщ дае змогу трактувати еколопчну компетентшсть як штегральну властивють особистосл випускника, що зумовлюе його гармоншну взаемодда з довкшлям у вЫх сферах життед1яльност1, спря-мовано1 на збереження та розвиток людини { природи.
У структурГ компетентносп як iнтегpaльнoï властивосл особистосп видшяють три складовГ - освГчешсть, свщомють та дГяльшсть, тобто компетентшсть е результатом iнтегpaльнoï взаемоди свщомосп особистосп з виз-наченими нею дГяльшсно-прагматичними способами pеaлiзaцiï ïï цшшсних орГентацш. Отже, еколопчна компетентшсть - це не тшьки сукупнють еколо-пчних знань, навиюв, вмшь, отриманих внаслщок навчання, а заснована на них, штелектуально та особистюно обумовлена штегральна сощально-профе-сшна властивють випускника навчального закладу, його готовнють (здатнють i бажання) ефективно використати набуту квалГфжащю для досягнення мети - мшмГзацп шюдливого впливу на довкГлля у процеш дГяльностг У складГ екoлoгiчнoï компетентносп випускника навчального закладу знання, навич-ки, вмшня розглядають як ресурсний потенщал особистосп, система свщо-мого управлшня цим потенщалом е другою складовою цieï системи власти-востей особистосп.
З'ясування змюту та структури екoлoгiчнoï компетентносп дае змогу розглянути питання про оцшку рГвня ïï сформованосп як результату процесу екoлoгiзaцiï вищoï пpoфесiйнoï освгга, адже практичне використання поняття еколопчна компетентшсть фахГвця у процеш управлшня еколопзащею освпи визначаеться можливостями ïï емпipичнoï оцшки. Узагальнено соцюлопчна модель структури екoлoгiчнoï компетентносп випускника навчального закладу може бути представлена як матриця, де означен вище складовГ еколопч-нoï компетентносп (когштивна, цшнюно-смислова, емоцшно-вольова, пове-дшкова) утворюють стовбщ матрищ, ïï рядки представлен сферами вияву екoлoгiчнoï компетентносп фахГвця. Для кoжнoï склaдoвoï структури еколо-гiчнoï компетентности що сформован внаслщок екoлoгiзaцiï навчально-ви-ховного процесу, визначено сукупнють показниюв-шдикаторГв [4].
Реальне впровадження Кoнцепцiï екoлoгiзaцiï вищoï пpoфесiйнoï освь ти потребуе детального опрацювання засобГв оцшювання ступеня досягнення результату - рГвня сформованосп екoлoгiчнoï компетентности а також запро-вадження системи контролю та корегування результату - мониторингу процесу формування екoлoгiчнoï компетентносп у складГ зaгaльнoï сощально-про-фесiйнoï компетентносп випускника навчального закладу.
Висновки. У межах компетентнютного тдходу результатом екологь зaцiï освпи стае формування екoлoгiчнoï компетентносп випускника як скла-дoвoï його сoцiaльнo-пpoфесiйнoï компетентности що базуеться на знаннях, навиках, вмшнях, мае процесуальну спрямованють, мютить мотивацшний аспект та виявляеться як устшна дГяльнють фахГвця у вшх сферах його буття. Еколопчна компетентшсть - обов'язкова складова набору ключових компетентностей особистостГ, що формуються внаслщок навчання. Як результат навчання, еколопчну компетентшсть потрГбно виявити тд час розроблення освгтшх стандартГв, описування структурованих за компетентностями кваль фжацшних рГвшв, розроблення навчальних програм. З щею метою необхгдно з допомогою експертГв, яю увшдуть до складу пpoфесiйнo-гaлyзевoï ради, пе-реглянути перелж i змют професшних задач, вщобразити у них вимогу формування екoлoгiчнoï компетентносп як склaдoвoï зaгaльнoï сощально-профе-сiйнoï компетентносп фахГвця.
Л1тература
1. Вступне слово до проекту "Тьюшнг". Гармонiзацiя осв^шх структур у Сврош. Вне-сок унiверситетiв у Болонський процес. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.tu-ning.unideusto.org/tuningeu/.
2. Компетентшсний пiдхiд у сучаснiй освiтi : свгтовий досвiд та украiнськi перспективи : бiблiотека з освiтньоi поттики / за заг. ред. О.В. Овчарук. - К. : Вид-во К.1.С., 2004. - 112 с.
3. Магазинщикова 1.П. Екологiчна компетентшсть випускника як мета екологiзацii ви-щоi лiсотехнiчноi освiти / 1.П. Магазинщикова // Науковий вiсник НЛТУ Украiни : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ Украни. - 2010. - Вип. 20.12. - С. 337-345.
4. Магазинщикова 1.П. Сощолопчна оцшка екологiчноi компетентностi фахiвця / 1.П. Магазинщикова, О.М. Лободинська // Сучасш суспiльнi проблеми у вимiрi сощологи уп-равлiння : зб. наук. праць ДонДУУ. - Сер.: Сощолопя. - Донецьк : Вид-во ДонДУУ, 2010. -Т. XI, вип. 178. - С. 26-36.
5. Нащональна рамка квалiфiкацiй. Додаток до постанови Кабшету Мiнiстрiв Украши № 1341 вщ 23 листопада 2011 р. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.docu-ment.ua/pro-zatverdzhennja-nacionalnoyi-ramki-kvalifikacii-doc81930.html.
6. Про концепщю еколопчжй освiти в Украшу Рiшення Колегп мiнiстерства освiти та науки Украши № 13/6-19 вщ 20.12.2001 // 1нформацшний збiрник Мшютерства освiти та науки Украши. - 2002. - 37 (квгтень).
7. Развитие ключевых компетенций в образовании : некоторые уроки из международного опыта // Международное бюро просвещения ЮНЕСКО. Исследования в области сравнительного образования. [Электронный ресурс]. - Доступный з http://www.ibe.unesco.org/ cops/russian/IBE_Competences.pdf.
8. Степко М. Компетентшсний пщхщ: його сутшсть, що е прийнятним, а що проблем-ним для вищо' школи Украши / М. Степко // Вища освгта Украши. - 2009. - № 1. - С. 43-52.
9. Туниця Ю. Вчитися жити в гармонп з природою / Ю. Туниця // Освiта Укра1ни. -№ 85. - 16 листопада 2010 р. - С. 6.
10. Rowland P. The Many Faces of Sustainability / P. Rowland // The Jornal of Sustainability Education, 2010. - May 27TH. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.jsedimensi-ons.org/wordpress/content/the-many-faces-of-sustainability_2010_05/.
11. Sharp L. Green campuses: The road from little victories to systemic transformation / L. Sharp // International Journal of Sustainability in Higher Education. - 2002. - № 3(2). -P. 128-145. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.enviro.lclark.edu/resources/Lewi-sandClark/Planning/GreenCampuses.pdf.
12. Shriberg M. Sustainability in U.S. higher education: Organizational factors influencing campus environmental performance and leadership : Doctoral dissertation / M. Shriberg. - The University of Michigan, 2002. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.promiseofpla-ce.org/research_ attachments/Shriberg2002SustainabilityinHigherEdu.pdf.
13. The Handbook of Sustainability literacy. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.sustainability-literacy.org.
14. Tilbur D. Education for Sustainable Development: an expert revive of processes and learning / D. Tilbur // UNESCO. - Paris, 2011. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.unesdoc.unesco.org/images/0019/001914/191442 e.pdf.
Магазинщикова И.П., Адамовский Н.Г. Результат экологизации высшего профессионального образования в формате компетентностного подхода
Обоснована необходимость включения экологической компетентности в перечень основных компетентностей, которыми определяется результат обучения в высшей профессиональной школе в соответствии с требованиями Национальной рамки квалификаций. Определены концептуальные основы структурного анализа и опера-ционализации понятия экологическая компетентность с целью эмпирической оценки уровня ее сформированности.
Ключевые слова: образование для устойчивого развития, экологизация образования, компетентностный подход, экологическая компетентность специалиста.
Magazynshchykova I.P., Adamovskyy M.G. Higher professional education ecologization result in the competency-based approach format
There has been substantiated the necessity to include the ecological competency into the list of main competencies predetermining academic achievements in a higher professional school according to the requirements of the National Qualifications Framework. There have been defined the conceptual bases of the structural analysis and operationalism of the concept ecological competency to empirically evaluate its formation level.
Keywords: education for sustainable development, education ecologization, competency-based education (CBE) approach, specialist's ecological competency.
УДК 378 Доц. Л.Д. Загвойська, канд. екон. наук - НЛТУ Украши, м. Льв1в
ОСВГГА ДЛЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ: НАПРАЦЮВАННЯ ТА ЗАВДАННЯ
Йдеться про осв^у, спрямовану на формування компетенцш, необхщних для забезпечення переходу до сталого розвитку, збалансування, гармошзащю eKoroMÎ4-них, довкшьних i сощальних аспекпв людсько!' дiяльностi.
Ключовг слова: осв™ для сталого розвитку, форми, принципи, компетенци.
Постановка проблеми в загальному виглядг У турбулентш роки першого десятирiччя ХХ1 ст. чпко окреслились новi виклики [25], яю визна-чатимуть розвиток суспiльноï практики в найближчi десятилiття, впливати-муть як на нацiональну i галузеву полiтику, так i на шдивщуальну поведiнку. Цi виклики значною мiрою зумовленi наслiдками антропогенних впливiв, яю набули небувалого розмаху i сили в епоху антропоцену [25]. ïхня синергiя потребуе формування вiдповiдних компетенцш у тих, хто приймае ршення або готуеться до майбутньоï дiяльностi, щоб забезпечити задоволення потреб рiзних поколiнь в екологiчно обгрунтований i сощально прийнятний спосiб з погляду коротко- i довгостроковоï перспективи. Вщтак новi вимоги постають до тих, хто навчае i готуе до професiйноï дiяльностi в умовах "наповненого" свiту [18], коли необхiдне холютичне розумiння природи антропогенних впливiв i необмежений рамками галузевоï науки пошук шляхiв уникнення нових i усунення юнуючих впливiв.
Аналiз останнiх дослщжень i публiкацiй. Стадий розвиток (СР) - це безальтернативна глобальна стратепя вщповщального i мудрого поеднання сучасних i майбутшх iнтересiв, за втшення якоï несе вiдповiдадьнiсть кожна нащя i кожна держава [20]. Проте, як засвщчують масштабнi незворотнi про-цеси втрати якостi довкiлля, яю вiдбуваються вже пiсля Рiо, самого лише ро-зумiння тут замало. Необхiднi масштабнi проактивнi дiï, креативними етцен-трами яких мають стати заклади освiти всiх рiвнiв. Освгга, в усiх ïï формах i на вих рГвнях: вщ дошкiльноï до пiслядипломноï, а також неформальна та ш-формальна [35, 36], вдаграе вирiшадьну роль у досягненш цiлей Агенди-21.
Концепцiя "освiта для сталого розвитку" (ОСР), введена Йоганнесбур-зьким самггом (2002 р.), вщображае необхiднiсть переосмислення i реформу-вання всiеï суспiльноï практики, i насамперед освпи, задля "розширення можливостей людей рГзного вшу брати на себе вадповадальнють за створення сталого майбутнього" [33]. Цей самiт, на якому було наголошено на
