CC BY
16
5. ОСВ1ТЯНСЬК1 ПРОБЛЕМИ ВИЩО ШКОЛИ
УДК378:504:316 Ю.Ю. Туниця1; М.Г. Адамовський2; М.М. Борис3;
С.Н. Краевський4; 1.П. Магазинщикова5 - НЛТУ Укроти, м. Львiв
ЕКОЛОГ13АЦ1Я ОСВ1ТИ ЯК КЛЮЧОВИЙ ФАКТОР П1ДГОТОВКИ ФАХ1ВЦ1В ДЛЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ
Розглянуто сутшстъ та cy4acHi проблеми екологiзацiï вищо'1 освiти в контекст ви-мог найновiших життево важливих мiжнародних документiв - Паризъко'1 угоди Сторш Рамково'1 конвенцп ООН щодо змш клiмату (грудень 2015 р.); "Порядку денного для сталого розвиткудо 2030 року", прийнятого на самт ООН з Розвитку (вересень 2015 р.); "Платформи для дiй "Освгга-2030", прийнято!' на 38-й сесп Генералъно'1 конфе-ренцп ЮНЕСКО (листопад 2015 р.); добровшъних зобов'язань Украши щодо еколопза-цп освiти (Greening of Education: Ukraine's Contribution), взятих на самт ООН "Рю+20" (червенъ 2012 р.), а також Рiшення колегп МОН Украши вiд 27 листопада 2015 р. "Про еколопзацвд вищо'1 освiти Украши з метою шдготовки фахiвцiв для сталого розвитку". Окреслено здобутки вищих навчалъних закладiв Украши, зокрема Нацiоналъного люо-технiчного ушверситету Украши, у царинi екологiзацiï освгги як ключового фактора високопрофесiйного кадрового забезпечення сталого розвитку.
Ключов1 слова: еколопзащя освiти, стандарти вищо'1 освгги, екологiчна компетен-тнiстъ, кадрове забезпечення сталого розвитку.
Вступ. Об'ективно кнуюча cynepe4HicTb мiж потребою сучасного сус-пiльства у реалiзацiï головних цшей сталого розвитку та вiдсyтнiстю реального поступу в ïx досягненнi спонукае свiтовy спiльнотy концентрувати зусилля на аналiзi причин та визначеннi нових конструктивних пiдxодiв до охорони й забезпечення цшсносп природних систем та 'х здатностi до самоввдтворення. Це зумовлено потребою формування й становления ново!' еколопчно безпечно'' (еколопчно!) економiки i, на цiй основi - досягнення соцiально-економiчного добробуту, стабшьносп соцiальниx i соцiокyльтyрниx систем. Саме цi проблеми було обговорено на черговому Самт ООН зi сталого розвитку, що вiдбyвся у вересш 2015 р. за участю представникiв 193 держав свiтy, включно з укра-'нською делегацiею на чолi з Президентом Украши. Сашт одностайно прийняв новий "Порядок денний для сталого розвитку до 2030 р." [1]. Прикро констату-вати, що п'ять попередшх свтових форумв з довкiлля i розвитку (Стокгольм, 1972; "Рю-92", 1992; "Рiо+5", 1997; "Рiо+10", Йоганнесбург, 2002; "Рiо+20", 2012) не виправдали сподiвань свiтовоï спшьноти на реальний прогрес у практичному забезпеченш сталого розвитку, гармошзацц взаемодiï сyспiльства з довкiллям. Бшьш шж 40-рiчний шлях людства у пошуках сталого розвитку ви-явився недостатнiм для досягнення бажаних цшей.
1 проф., акад. НАН Украши, д-р екон. наук
2 проф., канд. техн. наук
3 доц., канд. техн. наук
4 ст. наук. спiвроб.
5 доц., канд. екон. наук
Усвiдомлюючи винятково важливу роль освiти у досягненш цiлей "Порядку денного для сталого розвитку до 2030 р.", 38-ма сесГя Генерально! конфе-ренцц ЮНЕСКО (листопад 2015 р.) акцентувала увагу на необхiдностi перейти нарешт вiд обiцянок та декларацiй до реалГзацл освiтою свое! соцiальноí мкп щодо забезпечення реальних змiн у вах сферах життедiяльностi сучасного сус-пiльства, сприяння його розвитку на засадах сталостг Вiддзеркаленням цих на-мiрiв став ухвалений сесiею важливий документ - "Рамки дiй "0свгга-2030" [2].
На зустрiчi з науковцями та освiтянами наприкiнцi грудня 2015 р. Президент Украши привернув увагу учасниюв зустрiчi до результапв Паризького са-мiту з питань змши клiмату, наголосивши, що Паризька угода - "Це - револю-цiя ..., це дае нам можливкть отримувати свiтовi кошти для розвитку системи енергозбереження, енергоефективностi i захисту навколишнього середовища" [3]. У Паризькш угодi, прийнятiй 12 грудня 2015 р. на 21-й сесп Конференцп сторiн Рамково! конвенцц ООН з питань змши клшату СОР21, зазначено, що "визнаючи, що змши ктмату е потенцiйно незворотною загрозою для людських суспiльств i планети, це вимагае якнайширшого спiвробiтництва усх кра'н". Там же пiдтверджено важливу роль "освгга, пiдготовки кадр1в i iнформування громадськостi" [4].
Попереднiй аналiз Паризько!' угоди дае змогу дшти однозначного вис-новку, що головним завданням з виконання И вимог е потреба докоршно! змiни способу господарювання, тобто переходу вiд нишшньо! екологiчно небезпечно! до ново!', безпечно!' (еколопчно!) економiки як на свГтовому, так i нащонально-му рiвнях, а також збереження й примноження в цьому контекстi зелених наса-джень (насамперед, лiсiв), якi поглинають парниковi гази. Виконання цього важливого i складного завдання можливе тшьки за умови достатньо! еколопч-но! компетентностi фахiвцiв, якi здiйснюють управлшня в рамках дгючо! моделi виробництва та споживання. Саме екологiзацiя вищо! освiти стае ключовим фактором у шдготовщ екологiчно компетентного фахiвця з новим способом економiчного мислення.
Реформування национально! освiти вiдповiдно до цих докуменлв вимагае и еколопзацп, що i е одним з найважливших стратегiчних завдань для МОН Украши, для всiх навчальних закладiв краши. Згiдно з згаданими вище рь шеннями ЮНЕСКО та документами iнших свiтових форумiв, "мiнiстерства ос-вiти у всьому свiтi е вщповдальними за забезпечення того, щоб системи освiти були готовi та реагували належним чином на проблеми сталостi, що iснують зараз та виникатимуть у майбутньому. Це вимагае, окрГм iншого, штеграцп освгги для сталого розвитку (ОСР) у навчальш програми та нацiональнi стандарти якосп, а також формування ввдповщних системних показникiв, якГ встановлю-ють стандарти результатiв навчання. ОСР слад розглядати як важливий фактор якост освГти г включати його до критерив оцшки якост нацюнально! системи освГти" [5]. На потребГ еколопзацп освгга з метою шдготовки фахГвщв для сталого розвитку наголошено також у низц шших важливих документ [6-11].
Мета роботи. Розкрити сутшсть еколопзацп освгга як шновацшного ос-вГтньо-виховного процесу, проаналГзувати сучасш вимоги свГтово! сшльноти до забезпечення шдготовки фахГвщв для сталого розвитку та шляхи !х Гмплемента-
цц на нащональному рГвн на базГ здобутюв ВНЗ Укра!ни у царин еколопзацп вищо! освгга. Окреслити проблеми та запропонувати можливГ шдходи до вико-нання Ршення Колегп МОН Укра!ни вщ 27.11.2015 р.
Результата. Еколопзацда нащонально! освгга на сучасному еташ !! ре-формування Мшктерство освГти Г науки Укра!ни розглядае як важливе страте-пчне завдання, про що свщчпть обговорення цього питания на Колегп МОН Укра!ни та прийняте за його результатами Ршення [12]. У цьому документ заз-начено, що низка вищих навчальних закладш Укра!ни протягом останшх роюв набула певного досвщу здГйснення еколопзацп освГти з метою шдготовки фа-хГвщв для сталого розвитку. Важливо наголосити на тому, що навчальш закла-ди здшснюють освГтньо-виховну д1яльнкть з еколопзащ! на шноващйних засадах. Вагомих результатГв у цш справГ досягли Нащональний техшчний ушвер-ситет Укра!ни "Кшвський полГтехшчний шститут" та Нащональний лкотехнГч-ний ушверситет Укра!ни, який працюе шд гаслом "Аё паШгаш у^еге discimus" ("Вчимося жити в гармони з природою"). У цих ун1верситетах набуто значного досввду щодо розроблення програм еколопзацп шдготовки фахГвщв рГзних га-лузей знань Г спещальностей, запровадження нових сучасних магктерських програм шдготовки фахшщв з екологобезпечних та ресурсоощадних техноло-гш, з економжи довкшля Г природних ресурсш, а також проведення системних наукових дослвджень, виховних Г просвГтницьких заходГв, спрямованих на фор-мування еколопчно! свщомосп та еколопчно! культури студенпв.
У Нащональному лкотехшчному ушверситеп Укра!ни упродовж 19962002 рр., у партнерствГ з ушверситетами мкт Фрайбурга (ФРН), Гента (Бельпя) Г Падови (1талгя), виконували сшльний европейський проект за програмою Tempus-Tacis (передпроект, власне проект Г проект-десимшащя - Гз загальним обсягом фшансування близько 1,5 млн дол. США). Його результатом стало впровадження в УкраШ ново! спещальносп на другому (магктерському) ртн шдготовки фахГвщв за квалГфжащею "економкт-еколог". Перший експеримен-тальний випуск магктрГв вщбувся у ЛьвовГ у 2000 р. Станом на сьогодш вже 16 утверситепв Укра!ни готують фахГвщв за щею дуже важливою для сталого розвитку нащонально! економжи Г перспективною у мГжнародному вимГрГ спе-щальнктю. Проблемою залишаеться те, що офщшно для таких спещалкпв досГ ще не визначено мкця працевлаштування, адекватного ршню загальносусшль-но! значущостГ ще! професп.
Зважаючи на те, що шдготовка навчальних програм економкпв-еколо-пв за участю вiтчизияних Г проввдних захщноевропейських ушверситепв була вагомою Гнвестищею Свросоюзу в освпу Укра!ни, цю професда потрГбно ввести до нащонального Класифшатора професш ДК 003:2010. Аргументом на ко-ристь ще! тези е й те, що зпдно з Постановою Верховно! Ради Укра!ни № 565-IV вщ 20 лютого 2003 р. у Нащональному лкотехшчному ушверситеп Укра!ни створено 1нститут еколопчно! економГки Г менеджменту, який готуе фахГвщв, здатних поеднувати у сво!й д1яльносп економГчн штереси з еколопчними ви-могами, тобто забезпечувати сталий розвиток.
За результатами багаторГчних наукових дослщжень та практичних нап-рацювань з еколопзащ! професшно! освгга в НЛТУ Укра!ни проведено двГ мГж-
народнi конференций "Екологiзацiя освiти Украши в контекст завдань Болонсь-кого процесу" (листопад 2005 р.) та "Шдготовка фахшщв для сталого розвитку: досвщ, проблеми, перспективи" (жовтень 2014 р.).
Невипадково Президент Украши у привiтаннi колективу Нацiонального лiсотехнiчного унiверситету Украши з нагоди 140^ччя вiд дня його заснуван-ня наголосив на прикметнш особливостi унiверситету, який, посiвши належне мiсце "в системi вищо1 школи Украши та европейському освiтньому простор^ вирiзняeться активним процесом екологiзацii навчальних дисциплiн"1.
Зараз университет готуеться до проведения у 2017 р. наступноi Мiжна-родноi науково-практичноi конференцii "Екологiзацiя освiти як чинник сталого розвитку сусшльства". Головна мета цього нового важливого освггянського заходу - сприяти забезпеченню виконання нацiональною освiтою прийнятих ЮНЕСКО "Рамок дш "0свiта-2030", рiшень вересневого (2015 р.) Самггу ООН зi сталого розвитку та рiшень Клшатичного самiту ООН - СОР21, (Париж, 30 листопада-12 грудня 2015 р.), а також Ршення колегп МОН Украши вiд 27 листопада 2015 р.
1стотних успiхiв в освiтi для сталого розвитку досяг Нацюнальний тех-нiчний ушверситет Украши "Ктвський полiтехнiчний iнститут". Дiяльнiсть Свiтового центру даних з геошформатики та сталого розвитку Мiжнародноi Ради з науки (ГСБи) при Нацiональному технiчному унiверситетi Украши "Ки-!вський полiтехнiчний iнститут", Iнститутi прикладного системного аналiзу МОН Украши та НАН Украши спрямована на дослвдження та пiдготовку для мiжнародноl сшльноти матерiалiв щорiчного аналiзу процес1в сталого розвитку краш свiту та регюшв Украши в контекстi якостi та безпеки життя людей, а також шдтримку та розвиток мiжнародноi програми спорщнено1 пiдготовки ма-пстрш i доктор1в фiлософii за спещальшстю "Сталий розвиток та державне уп-равлiння: глобальний та регiональний контексти", метою яко! е шдготовка ме-неджерiв вищого рiвия та системних аналiтикiв, здатних приймати науково обгрунтоваш та практично доцiльнi рiшения з урахуванням на державному та мунщипальному рiвиях цiлей та принципiв сталого розвитку [13].
Академш НАН Украши М.З. Згуровський грунтовно дослiджуе проблеми сталого розвитку, що виникають унаслщок глобалiзацil планетарних проце-сiв i вимагають нових пiдходiв i нового мислення для !х успiшного виртення [14]. Цi проблеми актуалiзують потребу еколопзацц вищо!' освiти. Автор запро-понував методологiю оцiнювания рiвия сталого розвитку як процесу з викорис-танням системи iидикаторiв i шдек^, обгрунтував можливостi застосування системного шдходу для монiторингу i прогнозування проце^ сталого розвитку з урахуванням специфши Украши.
Вагомi напрадювання щодо еколопзацп освiти мають також: Нацюналь-ний ушверситет бюресур^ i природокористування Украши; Нацюнальний ушверситет "Львiвська полггехшка"; Нацiональний гiрничий унiверситет; Кшвсь-кий нацюнальний ушверситет ш. Тараса Шевченка; Харкiвський нацiональний
1 Див. Лист Президента Украши колективу Нацюнального лгсотехшчного унгверситету Украши, опублкований нас. 8 цього випуску "ВгсникаНЛТУ Украши".
унiверситет iм. В Н. Каразiна; Львiвський нацiональний университет iм. 1вана Франка; Нацiональний педагопчний унiверситет iм. М П. Драгоманова; Кшвсь-кий унiверситет iм. Бориса Гр^енка; Сумський державний унiверситет; Одеський державний еколопчний унiверситет; Iвано-Франкiвський нацюналь-ний техшчний унiверситет нафти та газу, Нащональний утверситет кораблебу-дування iм. адмiрала Макарова, Тернопiльський нацiональний техшчний уш-верситет iм. 1вана Пулюя та iншi вищi навчальнi заклади. Набутий провiдними вищими навчальними закладами Украши досвiд iмплемеитацii цiлей та принци-пiв сталого розвитку потребуе узагальнення та поширення на всю систему наць онально! освiти.
Незважаючи на значнi досягнення, наявна система вищо! освiти Украши ще не повною мiрою забезпечуе пiдготовку фах1вщв для сталого розвитку. Для усшшного виконання вищими навчальними закладами Украши цього важливо-го завдання потрiбно, передуем, чiтко розмежовувати i не ототожнювати по-няття "екологiчна освт" та "екологiзацiя освiти".
Екологiзацiя осв^и передбачае наповнення екологiчною компонентою змкту навчальних програм шдготовки фах1вц1в з усх спецiальностей. Вона повинна стати ключовим фактором творення iнновацiйноi освiтньоi парадигми пiдготовки i виховання фах1вця з еколого-економiчним способом мислення. Йдеться про формування ново! людини, вщповщально! перед суспiльством за результати своеi дiяльностi, спроможно! забезпечувати сталий розвиток сус-пiльства, жити та працювати у гармонii з природою [15].
!нтеграшя екологiчного iмперативу у рiзнi галузi знань та споаб господа-рювания (моделi виробництва i споживання) - це ключ до розв'язання проблем сталого розвитку. Завданням екологiзацii освiтньоi дiяльностi е забезпечення ро-зумiния тими, хто навчаеться, i тими, хто навчае, органiчноi едностi та взаемоза-лежностi людини i природи, потреби змiнювати екодеструктивний характер ни-нiшньоi економiки, трансформувати И в екологiчно безпечну, що в остаточному пiдсумку сприятиме становленню нового економiчного устрою, формуванню майбутньоi екологiчноi цивiлiзацii. Розв'язания дiеi проблеми академiчною спiльнотою - не одноразова акцк, а складна, тривала, неперервна та послщовна творча робота, до яко! повиннi бути залученi уа учасники освiтнього процесу.
Сутнiсть еколопзацп освiти полягае, насамперед, в обов'язковому грун-товному вивченнi студентами еколопчних дисдиплiн та максимально можливо-му творчому i квалiфiкованому наповненнi змiсту всiх iнших навчальних дис-циплш екологiчними знаннями. На наш погляд, еколопзацда освiти надалi пот-рiбно розглядати ще глибше - як прюритетну мету усього освiтньо-виховного процесу. Йдеться про концептуальне поглиблення шдход1в до вирiшения проблеми: не обмежуватися фрагментарною iитроекцiею екологiчних вимог у фахо-вi дисциплiни, а внести системш корективи за допомогою введення у стандарти вищо! осв^и екологiчноi компетентностi, оскiльки саме вони виконують роль системоутворювального чинника оргашзацп змiсту i характеру освiтнього процесу, а також е основою мошторингу р1вня якостi пiдготовки випускниюв [16].
Екологiзацiя освiтньоi дiяльностi - це цшеспрямований, систематизова-ний мiждисциплiнарний вплив на формування особистостi майбутнього фахiв-
ця, вадповдального за еколого-економГчт та сощальт результати свое! дгяль-ностг Отже, конкретною метою еколопзацп вищо! освГти е формування у кожного випускника навчального закладу еколопчно! компетеигностi, потрГбно! для переорГентацп сусшльства в напрямГ сталого розвитку.
Для досягнення мети еколопзацп освГти потрГбно шд час розроблення стандарт вищо! освГти ввести еколопчну компетентшсть фах1вця до перелшу ключових компетентностей, що формуються внаслвдок навчання. При цьому еколопчну компетентшсть фахГвця треба розглядати як Гнтегровану особистк-ну властивкть - сукупшсть знань, умшь, щнностей, що формують мотивацшну складову - спрямовашсть фах1вця на збереження природи, ращональне приро-докористування, досягнення сощально! справедливой у розподш необхвдних для життед1яльностГ ресурс1в. Щ властивостГ фахГвця повинт реально виявля-тися у його дгяльносп, що узгоджуеться з принципами сталого розвитку, ба-зуеться на усввдомленш потреби дотримуватися еколопчних обмежень, брати особисту участь у практичному виртенш еколопчних проблем, забезпечент гармоншно! взаемоди мГж сошумом Г довюллям.
В умовах сьогодення усГ сощальш, а особливо виробничГ вщносини, до яких залучаеться людина, мктять у собГ ввдносини з приводу природокористу-вання, збереження та вГдтворення довкшля. Тому еколопчною мае бути не тшь-ки економГка, а й ус сфери життед1яльност1 людини та сощуму. Випускник уш-верситету внаслщок навчання мае стати не тшьки фахГвцем, а й громадянином, вадповадальним споживачем, членом с1м'! Г територГально! громади з високим рГвнем еколопчно! культури. Отже, формування еколопчно! компетентност випускника вищого навчального закладу ввдбуваеться з урахуванням того, що сферами!! вияву е не тшьки професшна д1яльшсть (виробнича, наукова, педаго-пчна, консалтингова, управлшська тощо), а й сощально-економГчна загалом (споживання, господарювання, фшансова та ш.), полГтико-правова, духовна, сь мейно-побутова, культурно-дозвшьна.
Устшна реалГзаця завдань екололзащ! освгга можлива за умови дотри-мання засад !! безперервностг iигегрованостi всГх дисциплш навчального плану на основ! використання !х еколопчного потенщалу, активного залучення студен-т1в до заход1в з ресурсозбереження та природоохоронно! дГяльносп, оргашзацп т. зв. "зелених" студеигських мктечок, а також запровадження системи дГагности-ки результативност еколопзацп освгга на основ! мониторингу процесу формування еколопчно! компетентност випускника та використання результат дГаг-ностики для управлшського та педагопчного впливу на навчальний процес [17].
Результатом еколопзацп освгга мае стати високопрофесшне кадрове за-безпечення сталого розвитку. Його буде досягнуто за умови державно! шдтрим-ки наукових дослщжень у галузГ науково-методолопчних засад освгга для сталого розвитку Гз врахуванням особливостей!! упровадження в укра!нську систему освГти. ПотрГбне ктотне покращення нормативно-правового, науково-мето-дичного та оргашзацшного забезпечення реформування нащонально! освгга на засадах сталостг
Ще раз наголосимо, що шд час розроблення стандартов вищо! освгга еколопчну компетеигнiсть потрГбно ввести до перелГку ключових компетентнос-
тей, що формуються внаслiдок навчання у вищш школi. Необхiдним е також державне сприяння процесу пiдвищення квалiфiкацii ycix працiвникiв, KOTpi вщ-повiдають за шплементащю в Укpаiнi цшей та принцишв сталого розвитку.
Висновки. Виконання Рiшення Колегii МОН Украши "Про еколопзащю вищо! освiти Укpаiни з метою шдготовки фахiвцiв для сталого розвитку" повинно забезпечити державну шдтримку pеалiзацii цього важливого завдання, стимулювати об'еднання, активiзацiю та координацда зусиль yсiх навчальних закладiв Украши щодо iнтегpацii цiлей сталого розвитку в освггню дiяльнiсть. Це забезпечить виконання нашою державою мiжнаpодних зобов'язань у сфеpi освiти для сталого розвитку, а також налагодження взаемодп вищих навчальних закладiв з владою, бiзнесом та гpомадськiстю для сшльного виpiшення проблем сталого розвитку галузей, регюшв, окремих теpитоpiй тощо. Вкрай важливою е пiдготовка, пеpепiдготовка та шдвищення квалiфiкацii фахiвцiв виробничо!' сфери, державного управлшня, наyково-педагогiчних пpацiвникiв i iнших кате-гоpiй пpацiвникiв, вщповщальних за досягнення Украшою цiлей сталого роз-витку.
Освт Украши стойъ на початку тривалого, доленосного шляху екологь зацii знань як епохального завдання сучасносп. Екологiзацiя знань забезпечить еколопзащю традицшно! економiки, приведення ii у ввдповвдтсть iз законами природи, шдготовку i виховання ново!' людини з принципово новим способом економiчного мислення, а в остаточному пiдсyмкy - до гармоншного спшсну-вання сусшльства i природи, формування майбyтньоi еколопчно! цивiлiзацii. У цьому складному творчому процеа повиннi брати консолiдованy участь yd навчальнi заклади, владнi структури, бiзнес i громадянське сyспiльство.
Подяки. Автори висловлюють вдячнiсть за квалiфiкованy допомогу у шд-готовцi uiei статтi i матеpiалiв до засщання колеги МОН Украши вiд 27.11.2015 р. сшвроб^никам Национального лiсотехнiчного ушверситету Украши доцентам О.В. Вpyблевськiй, Г.С. Гулику, П.К. Диньцi, 1.А. Дyбовiчy, Л.Д. Загвойськiй, професору 1.П. Соловда, пpовiдномy фахiвцю 1ОЦ П.Я. Макарчуку.
Лггература
1. "Transforming our world: the 2030 Agenda for Sustainable Development". [Electronic resource]. - Mode of access http://daccess-dds-ny.un.org/doc/UNDOC/GEN/N15/291/92/PDF/ N1529192.pdf.
2. "Framework for Actions "Education 2030". [Electronic resource]. - Mode of access http://www.unesco.org/new/fileadmin/MULTIMEDIA/HQ/ED/ED_new/pdfFFA-ENG-27Oct15.pdf.
3. Украшська наука мае стати сучасною, ефективною, шновацшною. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.president.gov.ua/news/ukrayinska-nauka-maye-stati-suchasnoyu-efektivnoyu-innovacij-36564.
4. Паризька угода Сторш Рамково! конвенщ! ООН щодо змш кл1мату. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://unfccc.int/resource/docs/2015/cop21/rus/l09 r.pdf.
5. "Глобальна програма дш з осв1ти для сталого розвитку" (ГПД) та "Дорожня карта для ре-ал1защ1 ГПД", (ЮНЕСКО, 2013, 2014 рр.). [Електронний ресурс]. - Доступний з http://unesdoc. unesco.org/images/0023/002305/230514R.pdf).
6. "Национальна стратегш розвитку освгги в Украш на перюд до 2021 року", 2013. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/344/2013.
7. Щцсумковий документ Конференщ! ООН з1 сталого розвитку "Майбутне, якого ми хоче-мо" ("Рю+20", 2012). [Електронний ресурс]. - Доступний з http://daccess-dds-ny.un.org/doc/ UN-DOC/GEN/N11/476/12/PDF/N1147612.pdf? OpenElement.
8. Добровшьш зобов'язання Украхни на самт "Pio+20" щодо еколопзаци освхги (Greening of Education: Ukraine's Contribution). [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.uncsd2012. org/index.php? page=view&nr=77&type=1006&menu=36.
9. Заява керiвннкiв понад 250 вищих навчальних заклад1в свпу про пiдтримку вимог стало-го розвитку, шдписана в ходi самхгу "Рiо+20". [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www. uncsd2012.org/index.php? page=view&nr=341&type=12&menu=35.
10. Нацюнальна доповiдь Украхни "Освiта для сталого розвитку", 2012. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://dea.gov.ua/chapter/osvita_dlya_stalogo_rozvitku_nacional4na_dopo vid4_skorocheno).
11. Постанова Президи НАН Украхни "Про науковi засади еколопчно! економхки" вiд 08.10.2003 р., № 243. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://
12. Рхшення Колеп'! МОН Украхни вiд 27.11.2015 р. "Про екологхзацхю вищоХ освiтн з метою подготовки фах1вщв для сталого розвитку". [Електронний ресурс]. - Доступний з http://mon.gov.ua/content/Новини/2015/12/30/10-5-4.zip
13. Zgurovsky M. The Sustainable Development Global Simulation: Quality of Life and Security of the World Population / M. Zgurovsky. - К. : Вид-во "Полхгехнхка", 2007. - 218 с.
14. Згуровский М.З. Основы устойчивого развития общества : курс лекций. - В 2-ох ч. / М.З. Згуровский, Г.А. Статюха. - К. : Вид-во НТУУ "КПИ". - 2010. - Ч. 1. - 464 с.
15. Туниця Ю. Вчитися жити в гармони з природою / Ю. Туниця // Освхга Украхни : зб. наук. праць. - 16 листопада 2010. - № 85. - С. 6.
16. Адамовський М.Г. Оцхнювання р1вня сформованостi екологхчно! компетентностi ВНЗ як результату еколопзаци навчання / М.Г. Адамовський, 1.П. Магазинщикова // Вища освiта Украхни : зб. наук. праць. - 2014. - № 3. - С. 135-140.
17. Адамовський М.Г. Еколопчна компетентшсть у складi ключових компетентностей ви-пускника вищо'! школи / М.Г. Адамовський, 1.П. Магазинщикова // Вища освiта Украхни : зб. наук. праць. - 2012. - № 3 (додаток 2), т. 1. - С. 70-74.
Туныця Ю.Ю., Адамовский Н.Г., Борыс Н.М., Краевский С.Н., Магазинщикова И.П. Экологизация образования как ключевой фактор подготовки специалистов для устойчивого развития
Рассмотрены сущность и современные проблемы экологизации высшего образования в контексте требований новейших жизненно важных международных документов - Парижского соглашения Сторон Рамочной конвенции ООН об изменении климата (декабрь 2015 г.); "Повестки дня для устойчивого развития до 2030 года", принятой на саммите ООН по Развитию (сентябрь 2015 г.); "Платформы для действий "Образова-ние-2030", принятой на 38-й сессии Генеральной конференции ЮНЕСКО (ноябрь 2015 г.); добровольных обязательств Украины по экологизации образования (Greening of Education: Ukraine's Contribution), взятых на саммите ООН "Рио + 20" (июнь 2012 г.), а также Решения коллегии МОН Украины от 27 ноября 2015 г. "Об экологизации высшего образования Украины с целью подготовки специалистов для устойчивого развития". Определены достижения высших учебных заведений Украины, в частности, Национального лесотехнического университета Украины, в сфере экологизации образования как ключевого фактора высокопрофессионального кадрового обеспечения устойчивого развития.
Ключевые слова: экологизация образования, стандарты высшего образования, экологическая компетентность, кадровое обеспечение устойчивого развития.
Tunytsya Yu. Yu., Adamovsky M. G., Borys M.M., Kraievskyi S.N., Magazyn-shchykova I.P. Greening of Education as a key factor for Training of Specialists for Sustainable Development
The essence and contemporary problems pertaining the greening of higher education are being considered within the context of requirements introduced by the latest vitally important international documents - Paris Agreement, adopted by COP21 (December 2015); "Transforming our world: the 2030 Agenda for Sustainable Development", adopted by UN Summit on Development (September 2015); "Framework for Actions "Education 2030", adopted by 38th Session of UNESCO General Conference (November 2015); Voluntary Commitments "Gre-
ening of Education: Ukraine's Contribution", taken by Ukraine during UN Summit on Environment and Development "Rio+20" (June 2012) as well as Resolution by the Ministry of Education of Ukraine "On Greening of Higher Education in Ukraine for Training of Specialists for Sustainable Development" (November 27, 2015). Achievements of higher education institutions of Ukraine and, in particular, of Ukrainian National Forestry University are highlighted in the field of greening of education as a key factor for highly professional staffing of sustainable development.
Keywords: Greening of education, standards of higher education, environmental expertise, staffing for sustainable development.
УДК 630*181.28 Л.Д. Ывчарук1; М.С. Гайдукевич2
ШКЫЬШ Л1СНИЦТВА1ВАНО-ФРАНК1ВЩИНИ
Дослщжено оргашзащю, становлення та функцюнування на теренах 1вано-Фран-ювщини шкшьних люництв - особливо! форми природоохоронно! дшльносп учшвсь-ких об'еднань, якi виникли у другш половинi 60-х рокiв ХХ ст. Сьогодш таких лiсництв в област нараховуеться 28. Результати !х роботи - це сотш гектаров лiсiв, посаджених юними охоронцями природи, численш дендропарки, тонни лшарсько! сировини тощо. Юнi ладвники, члени шкiльних люництв - це справжнi патрiоти рщно! землi, якi активно сприяють збереженню, вщтворенню та примноженню люових ресурсiв краю.
Ключовi слова: шкшьш лiсництва, юнi ладвники, природоохоронна дiяльнiсть, дендропарк, лiсовi насадження.
Вступ. Неконтрольоване зростання населення Землi, дещо бшьше заб-руднения атмосфери, гiдросфери та л^осфери, нагромадження величезних об-сяпв вдаодш антропогенно! та техногенно! дiяльностi за одночасного висна-ження майже вах видш природних ресурсш призвели до розвитку свтово! глобально! еколопчно! кризи, що загрожуе кнуванню на планетi само! людини. Тому одним iз актуальних завдань сьогодення е розвиток у сучасному сусшль-ствi соцiально-екологiчноi культури буття, гармошйних взаемовiдносин людини i природи, удосконалення природоохоронно! дiяльностi на уах рiвиях сус-пiльних вiдносин, зокрема i залучення до вирiшения ще! проблеми учн1в загаль-ноосвiтнiх середнх шкiл.
Дослiджения дiяльностi шкiльних тсництв в УкраЫ впродовж багатьох роюв не проводили. У спецiальнiй лкшничш та освiтянськiй науковiй лтрату-рi не виявлено публiкацiй з цього питання. Окремi газетнi публiкацii [1-8] тшь-ки частково висвiтлюють деяю фрагменти дiяльностi таких лiсництв.
Мета даного дослвдження - дослiдити оргашзащю, становлення та фун-кцiонувания на теренах 1вано-Франювщини шкiльних лiсництв - особливо! форми природоохоронно! роботи учшвських об'еднань, яю виникли у другш половин 60-х рокiв ХХ ст. на базi шкiльних гурткiв юних натуралiстiв, ланок "зелених патрулiв", юних лгавниюв областi. А розпочиналося все так.
У далекому 1968 р. молодий, енерпйний лкничий Печешжинського лк-ництва тодiшнього Коломийського лкокомбшату Микола Йосипович Кудляк i директор мкцево! Печенiжинсько!' загальноосвiтньоi школи 1-Ш ступенiв Коло-
1 методист - 1вано-Франк1вський обласний державний еколого-натуралгстичний центр y^HiBCLKoï молодо
2 доц., канд. бюл. наук - Прикарпатський НУ iM. Василя Стефаника, м. 1вано-Франк1вськ
