CC BY
17
Посилення eKOHOMi4HOi ролi людини, а з нею й освии як фактора вдаво-рення бажаних якостей ще! людини у сусшльному виробництвi, сьогоднi змь нюе спiввiдношення мiж матерiальною та духовною сферами на користь ос-танньо!. Це зумовлюе необхiднiсть вдосконалення змiсту освiти та напрямiв за-безпечення економiзацií, гуманiзацií та демократизацц. Реалiзацiя цих глобаль-них напрямш в освiтi Украши ускладнюеться проблемами, що пов'язанi з роз-витком економiчноí системи, i тому ввдсутнш належний контроль та вiдчутний захист сощально! сфери, зокрема освiти.
Лггература
1. Блауг М. Экономическая мысль в ретроспективе / М. Блаут. - М. : Изд-во "Дело" ЛТД, 1994. - С. 197.
2. Маркс К. Твори / К. Маркс, Ф. Енгельс. - Т. 23. - С. 182-183.
3. Marshall A. Principles of Economics / A. Marshall. - London : Macmillan, 1946. - 423 p.
4. Долан Э. Макроэкономика // Э. Долан, Д. Линсей. - СПб. : АО "Санкт-Петербург", 1994. - С. 180.
5. Дорнбуш Р. Макроекономжа / Р. Дорнбуш, С. Фшер. - К. : Вид-во "Основи", 1996. - С.
476.
6. Гаврилишин Богдан. До ефективних суспшьств: Дороговкази в майбутне: доп. Римсько-му Клубов1 / Б. Гаврилишин; упоряд. В. Рубцов. - Вид. 3-те, [перероб. та доп.]. - К. : Ушв. вид-во "Пульсари", 2009. - 250 c.
Кишакевич Б.Ю, Михац С. О., Дыцьо С.В. Определение образования как экономическая категория
Проанализирована роль образования как фактора воссоздания общественной формы функционирования человеческого фактора, системы производственных отношений, которые отвечают принципам научной организации труда и увеличению показателей ее производительности.
Ключевые слова: образование, производительность труда, экономический рост, робочая сила, человеческий фактор, материальные ресурсы.
Kyshakevych B.Y., Mykhats S.O, Dytsyo S.V. Concerning the definition of education as an economy category
The role of education as a factor in the reproduction of social forms of functioning of the human factor was analized in the article, as well as its role in the industrial relations system, consistent with the principles of scientific organization of labor and the growth rate of productivity.
Keywords: education, labor productivity, economic growth, labor, human factors, material resources.
УДК 3 7.01 Доц. О.В. Врублевська, канд. екон. наук - НЛТУ Украти, м. Львiв
ПРОЕКТУВАННЯ РЕЗУЛЬТАТШ НАВЧАННЯ НА ЗАСАДАХ КОМПЕТЕНТН1СНОГО П1ДХОДУ
Оновлення змiсту i методов навчання у вищш школi на засадах компетентшсного шдходу з одночасною реалiзацiею концепцн еколопзаци потребуе узгодженого тлума-чення основних термшв, як характеризуюсь результати навчання, - компетенцн, компетентности еколопчна компетентшсть. В статп дослщжено змют категорш компетентшсного шдходу, показано зв'язок мiж ними, запропоновано модель його реалиаци, яка дае змогу проектувати результати навчання, включаючи екологiчний компонент, зпдно з освiтньо-квалiфiкацiйними характеристиками.
Ключовi слова: компетентшсний пiдхiд, екологiчна компетентнiсть, еколопчш компетенцн.
Постановка проблеми. Еколопзащя вишо освiти на засадах компетен-тнiсного пiдходу потребуе одночасного впровадження подвiйноí iнновацií. При цьому, якщо цiлi й шляхи еколопзацл е достатньо зрозумшими, то поеднання íх з компетентнiсним пiдходом спричиняе труднош внаслiдок пов'язаних iз ним не-визначеностей. Це ускладнюе i гальмуе оновлення навчальних програм, програм пiдготовки фахшщв, методв навчання i засобш диагностики його результата.
Аналiз останнiх дослiджень i публiкацiй. У статп [1] ми дослiдили проблему розбiжностей у тлумаченнi термiнiв "компетентшсть" i "компетенция", яка е перешкодою до подальшого розвитку компетентнкного пiдходу i практичного його застосування. Теоретичнi засади екологiзацií вишо освгги фунтовно дослiдила 1.П. Магазинщикова [2], яка подае також дефшщда еколо-гiчноí компетентностi фахнвця.
Мета дослщження - запропонувати практичну модель для оновлення програм шдготовки фахiвцiв i навчальних програм дисциплiн на засадах компетентнкного пiдходу, яка втшювала б найбiльш поширенi уявлення про нього i мiнiмiзувала б суперечносп, при цьому забезпечуючи головнi очжування вiд його запровадження. Таку модель будемо розглядати одночасно i як шструмент екологiзацií навчального процесу.
Виклад основного матерiалу. Значения термiна "компетентшсть" як обiзнанiсть у певному колi питань, спроможнiсть самостiйно д1яти у визначено-му контекстi практично не викликае суперечностей. Так само, як не викликае суперечностей значення термша "компетенция" як сфера повноважень пращвни-ка. Дискусií точаться навколо того, як позначити результати навчання: компе-тенцл чи компетентностi? В останш два роки в методичних дискус1ях в Украíнi спостерiгають вiдмову ввд першого термiна на користь другому [1], хоча процес 1хнього переосмислення тривае. Отже, чи можливе (потрiбне) застосування тер-мiна "компетенция" у значенш, вiдмiнному вiд "сфера повноважень"? Проаналь зувавши спiввiдношення мiж дослщжуваними категор1ями, вважаемо, що е мс-це для логiчного, послiдовного, несуперечливого застосування обох (рис. 1).
Компетентшсть - це ввдносна характеристика особи, вона завжди визна-чаеться ввдносно контексту конкретно!' дiяльностi i не кнуе поза ним, проявля-ючись "у певнiй сферi". Компетентнiсть фахнвця означае його спроможнiсть ви-конувати професiйну дiяльнiсть i повною мiрою вирiшувати поставленi завдан-ня. Це обiзнанiсть, досвiдченiсть, яка мае "зрiзи", вимiри: мовна компетен-тнiсть - компетентшсть у сферi користування мовою; предметна компетен-тнiсть викладача - обiзнанiсть у предметi, який викладаеться. Пропонуемо виз-начення екологiчноí компетентносп як компетентностi фахнвця у питаннях гар-монiзацií системи "природа -сусшльство". Аналогiчним чином можна визначи-ти сощокультурну, комунiкативну, мiжособистiсну, iншi компетентности пере-лiк яких дасть профшь компетентностей фахнвця.
Результати навчання - це досягнення у когнiтивнiй, афективнш i психо-моторнiй сферах, яю традицiйно формулювалися як знання, розумовi й прак-тичнi умiння, щнносп (вiдношення). Кiнцева мета, за досягнення яко1 ввдповь дае вищий навчальний заклад, - забезпечення вiдповiдностi результапв навчання потребам успiшного виконання завдань дiяльностi. Автори компетентнкно-
го шдходу наголошують на тому, що ринку пращ необхщний новий тип ocBiT-шх результатiв, який не можна звести до набору знань, вмшь i навичок, i який повинен бути орieнтованим на розв'язання реальних завдань. Це результат нав-чання, бiльший нiж просто знання, що вщповщае головним установкам компетентшсного пiдходу, якi е такими: зсув уваги вiд знань до вмшь ними користу-ватись; посилення орiентацií системи освiти на досягнення кшцевого результату; наголос на актитзац}! самостiйного мислення i самостшно! дмльносп сту-дентiв; посилення практично! орiентацií навчання. Як назвати цей освггнш результат нового типу? Можна i не вигадувати нового термша, а залишити унь версальний штамп "learning outcome". Разом iз цим, термiн "компетенцiя" у зна-ченш "здатнiсть д1яти" досить вдало може слугувати для позначення такого комплексного результату, i вiдкидати його, на наш погляд, не варто. На вщмшу вщ компетентностi, компетенцiя у психологи пов'язана з описом поведшки особи [3], а це якнайкраще вiдображае спрямованiсть, сутнiсть компетентшсного пiдходу. Компетенцш - це здатшсть застосовувати знання, вмiння та особист якостi для виконання завдань професшно! дiяльностi. Отже, компетенцiя повинна описуватися за допомогою дiеслова.
Рис. 1. Зв 'язок мiж категорiями компетентшсного тдходу
(на приклаЫ екологгчног компетентностг менеджера-спец1ал1ста)
Компетентшсть особи у певнш сферi проявляеться через и дií, поведш-ку, а отже, через компетенци. Компетентшсть як ттегрована характеристика е наслщком оволодшня особою компетенцiями. Причинно-наслiдковий зв'язок е, на наш погляд, таким: знання, вмшня, навички, цiнностi - це результата навчання першого порядку, компетенци-здатносп - другого порядку, компетентшсть - результат третього порядку, у досягненш якого виршальну роль вь
д^ае практичный досввд роботи, тобто самонавчання за межами офщшного курсу навчання.
Розглянемо приклад формулювання екологiчноí компетентностi та еко-логiчноí компетенцií. Вiзьмемо одне з типових завдань дiяльностi, передбаче-них ОКХ спецiалiста за спещальнктю "Менеджмент органiзацiй" [4]: "систем-ний аналiз дiяльностi органiзацií". Одне з умшь, якi необхiднi для його вико-нання, - " проводити комплексний аналiз дiяльностi органiзацií". Спробуемо ш-тегрувати екологiчну компетентнкть в ОКХ: компетентний в еколопчному сен-сi фах1вець умiе проводити комплексний аналiз дiяльностi органiзацií з ураху-ванням 11 екологiчних аспектш. Вiн здатний аналiзувати вплив господарсько! да-яльностi на довкiлля - це i е формулювання одше!' з екологiчних компетенцiй. Вона заснована на оволодшш знаниями про технологи дiяльностi й види шкщ-ливого впливу, навичками виконання розрахункiв, а також сприйнятп природо-охоронних цшностей i норм. Причому зазначенi окремi результати досягаються в процесi вивчення рiзних дисциплiн i практично!' шдготовки. Це означае, що формування компетенцп може не завершитися в межах одше!' дисциплiни.
Здатнiсть менеджера аналiзувати вплив господарсько! дiяльностi на дов-кiлля е передумовою успiшного проведення комплексного аналiзу дiяльностi органiзацií. Еколопчна компетентнiсть заснована на цiй та шших подiбних здатностях-компетенцiях. При цьому ми абсолютно подшяемо позицию 1.П. Ма-газинщиково!', яка вважае, що " екологiчна компетентнiсть - це не сукупнiсть екологiчних компетенцiй (знань, навитв, вмiнь), отриманих внаслiдок навчання в ушверситеп, а заснована на цих компетенцiях, iителектуально та особисткно зумовлена iнтегральна соцiально-професiйна властивiсть випускника ушверси-тету" [2, с. 342].
Отож, шд час проектування результапв навчання у робочих програмах дисциплш i освiтньо-квалiфiкацiйних характеристиках доцiльно прийняти таку формулу для опису компетенцп: "здатнкть дiяти... (на основi таких знань, ум^, цшностей...)". На наш погляд, результати навчання за напрямом (прог-рамою) мають формулюватися в освiтньо-квалiфiкацiйнiй характеристицi фа-хшця саме як компетенцц-здатносп, оскiльки вони характеризують його пове-дiнку, дп шд час виконання конкретних завдань дiяльностi. "Умiе" тотожне " здатний". Ввдповщно варто переглянути змiст i результати навчання для кож-но! дисциплiни, шдпорядкувавши цiлi окремих еташв навчання кiнцевому результату. Формулювання результапв вивчення дисциплiни може здшснюватися як у термiнах компетенцiй-здатностей, так i в термiнах знань, вмшь, навичок, якi, в пiдсумку, "увшдуть" в певну компетенцда. Перегляд i взаемне узгоджен-ня результатiв навчання за напрямом i за дисциплшою повинно здiйсиюватися iтерацiйним шляхом постшно.
Компетеитностi також можуть наводитися в ОКХ i програмах дисциплш, але !'х опис видаеться нам узагальненням здатностей за окремими сферами прояву, а не завданнями дiяльностi. На рис. 2 показано зв'язок деяких компетен-цiй i компетентностей iз завданнями дiяльностi й умшнями менеджера-спещ-алiста, передбаченими [4]. Оволодшня компетенцiею е передумовою (свщчен-ням) досягнення компетентностi в певнiй сфер^ "доменi". Так, продемонстрова-
на здатшсть фах1вця анал1зувати вплив господарсько!* д1яльност1 на довкшля свщчить про його об1знашсть в еколопчнш 1 технолопчнш сферах.
Проблемним питанням е не лише мюце компетенщй/компетентностей в систем! результат1в навчання, а й !хня структура, яка для практичних цшей не повинна бути складною. У м1жнародних проектах, матер1алах СС, нормативних документах МОН Украши застосовують р1зш групування компетенцш, ось лише деяк1 з них: ключов1, загальнонауков1, сощально-особиспсш, шструмен-тальш, професшш тощо. З практичного погляду, впорядкувати наб1р компетенцш необхщно передуем за головним критер1ем - сфера в1дпов1дальност1 нав-чального закладу. ВНЗ вщповщае за професшну тдготовку, отже, на перше м1сце виходять професшш компетенцп, пов'язаш з професшною д1яльшстю, специф1чш для не!. Це те, без чого фахшця нема. Тому на цьому, початковому етат 1мплементацп компетентшсного тдходу пропонуемо таку структуру компетенцш: професшш для напряму тдготовки; шш1. Подальша детал1защя з метою створення обов'язково'! для застосування схеми на сьогодш, за в1дсутност1 нормативних документ1в, на наш погляд, не е нагальною.
Г Типове завдання д1яльносп ОКХ ум]ння С N Компетенцп Здатшсть анал1зувати фшансовий стан 1 оргашзацп. ( Л Компетентносп ■\ Економ1чна \ Технолопчна \ \ Комушкативна | ^ ЕКОЛОГ1ЧНА !
1.1. Системний анал1з д1яльносп оргашзацп. _ 1.1.1. ... проводити / комплексний [ анал1з д1яльносп | оргашзацп. Здатшсть анал1зувати ■ ефектившсть структури управлшня оргашзащ ею. 1 Здатшсть анал1зувати ' вплив господарсько'1 . д1яльносп на довкшля.
1.2. Розроблення стратепчних напрям1в розвитку оргашзацп, забезпечення конкуренто- спроможносп 1.2.6. Обирати оптимальну стратегию з урахуванням ( прийнятного р1вня ризику. Здатшсть ощ ню вати > / еколопчш ризики д1яльносп. , Здатшсть формулювати критерп вибору стратеги. 4._____________J \ Соцюкультурна \ \ }
V ) V V
Чинш стандарти осв1ти Проектування результате вивчення дисциплш
Рис. 2. Модель проектування компетенцш
Висновки. Представлене нами власне бачення принцитв практичного впровадження компетентшсного тдходу у програми навчання (на приклад1 еколопчного компонента) вщповщае основнш мет1 цього тдходу - забезпечити наскр1зну увагу до здатностей випускника, як1 уможливлюють виконання ним завдань д1яльност1. Воно дае змогу, незважаючи на дискусп, яю тривають з цього приводу, проектувати результати вивчення дисциплши тд кутом и рол1 у досягненш кшцевого результату. Завдання викладача е такими: щентифжащя компетенцш, яю е результатом тдготовки за цим напрямом (програмою); виз-начення завдань дисциплши щодо и внеску у формування компетенцш фах1вця шляхом забезпечення набору необхщних знань, вмшь, навичок, цшностей, ви-
6ip методов навчання та оцiнювання його результат; аналiз ступеня досягнен-ня щлей дисциплiни; аналiз наближення до необхвдних компетенцiй в процесi вивчення дисциплши; перегляд 3MÍCTy i метод1в навчання. Одшею з проблем, якi перешкоджають виконанню цих завдань, е практична вщсутнкть доступу до ОКХ вСх напрямiв пiдготовки, причому не лише для викладачш.
Лiтература
1. Врублевська О.В. Проектуемо результати навчання: компетенци проти компетентностей / О.В. Врублевська // Теорш та методика управлшня освггою. - 2012. - № 9. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://tme.umo.edu.Ua/docs/9/23.pdf.
2. Магазинщикова 1.П. Еколопчна компетентшсть випускника як мета еколопзацн вищо! люотехшчно! освгги / 1.П. Магазинщикова // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ Украши. - 2010. - Вип. 20.12. - С. 337-345.
3. Психологос. Энциклопедия практической психологии. [Электронный ресурс]. - Доступный с http://www.psychologos.ru/articles/view/kompetenciya.
4. ГСВО. Освпньо-квашфжацшна характеристика спещашста за спещальшстю 7.050201 "Менеджмент оргашзацш" напряму подготовки 0502 "Менеджмент". - К. : МОН Украши, 2001. - 31 с.
Врублевская Е.В. Проектирование результатов обучения на основе компетентностного подхода
Обновление содержания и методов образования в высшей школе на основе компетентностного подхода с одновременной реализацией концепции экологизации требует согласованного толкования основных терминов, характеризующих результаты обучения, - компетенции, компетентности, экологическая компетентность. В статье исследовано содержание категорий компетентностного подхода, показана связь между ними, предложена модель его реализации, позволяющая проектировать результаты обучения, включая экологический компонент, в соответствии с образовательно-квалификационными характеристиками.
Ключевые слова: компетентностный подход, экологическая компетентность, экологические компетенции.
Vrublevska O. V. Design of Learning Outcomes within the Framework of Competency-Based Education
Revision of curricula and methods of teaching at higher school on the base of competency-based education together with the "greening" of education concept requires agreed interpretation of main terms for learning outcomes, namely competencies, competences, and "green" competence. The paper examines meaning of the terms and reveals their links. The model for design of learning outcomes (including "green" component) within the framework of competency-based education is proposed. The model links the learning outcomes of a discipline with profile of a graduate.
Keywords: competency-based education, "green" competence, "green" competency.
УДК 613.9-053.81 Доц. М. С. Агеев, канд. техн. наук -
Херсонская государственная морская академия
ЗНАЧЕНИЕ ИНТЕЛЛЕКТУАЛИЗАЦИИ И КОМПЕТЕНЦИЙ В ФОРМИРОВАНИИ ОБРАЗОВАТЕЛЬНЫХ СТАНДАРТОВ ПО СПЕЦИАЛЬНОСТИ ЭКСПЛУАТАЦИЯ СУДОВЫХ ЭНЕРГЕТИЧЕСКИХ УСТАНОВОК
Обосновано построение системы взаимодействий факторов, образующих структуру интеллектуализации персонала с учетом причинно-следственных связей между ними. Установлено, что значение факторов интеллектуализации и компетенции в формировании образовательных стандартов является определяющим не только в системе обучения курсанта, но и в получаемой квалификации.
