CC BY
11
Погляд на проблему
Looking at the Problem
НИРКИ
ПОЧКИ KIDNEYS
УДК 616.61/.63-022-036.65-084 DOI: https://doi.org/10.22141/2307-1257.9A.2020.218238
bo3îohob С.0.1,1ванов Д.Д.2 , Кушыренко С.В.2 , Шевчук О.О.1, Мазурець В.О.1, Куш^ренко О.В.1
1ДУ «1нститут урологи НАМН Укра'/ни», м. Ки!в, Укра'/на
2Нацюнальна медична академя пслядипломно! освти ¡мен! П.Л. Шупика, м. Ки!в, Украина
Рецидивуючi шфекцп сечово!' системи: доказова база й дискутабельш питання заходiв неантибактерiальноï профшактики
For citation: Pocki. 2020;9(4):234-239. doi: 10.22141/2307-1257.9.4.2020.218238
Резюме. Рецидивуюча iнфекц!я сечовоÏсистеми (1СС) е поширеним, дорогим й обтяжливим станом, що торкаеться жнок уах вiкових категорй, рас та ет^чних груп без урахування соцiально-економiч-ного статусу або освтнього рiвня. Сучаснi стратеги, спрямованi на профлактику рецидивуючих 1СС, як i ранше, не е оптимальними, про що свдчить вдносно висока поширенсть даноÏ нозологи у жнок. Мета даноï стаni полягала у висвтленн й обговоренн як доказовоï бази, так i низки невиршених пи-тань менеджменту рецидивуючих 1СС. Розглянyi теми, як викликають клiнiчну зацкавленсть: дiагнос-тика, вiковi асо^ацн, послйна та нтерм^юча антимiкробна профлактика, ефективнсть сучасних заходiв неантимкробно! профлактики, потенцйна роль форналу (комплекс D-манози та екстракту пло^в журавлини) в профлактиц рецидивуючих 1СС. Ключовi слова: рецидивуючi iнфекцiï сечовоï системи; жнки; форнал
Рецидивуюча шфекщя сечово! системи (1СС) е поширеним, дорогим й обтяжливим станом, що торкаеться жшок ушх вшових категорш, рас та етшчних груп без урахування соцiально-економiчного статусу або освггаього рiвня. Частота i поширенють рециди-вуючо! 1СС залежать вщ застосовуваного визначення. Приблизно 60 % жшок будуть вщчувати симптома-тичний гострий бактерiальний цистит протягом свого життя, який часто штерпретуеться як 1СС. За оцшка-ми, 20—40 % жшок, у яких був один попереднш етзод циститу, можуть перенести додатковий етзод, 25—50 % з яких будуть стикатися з множинними рецидивуючи-ми етзодами. Оцшка та л^вання 1СС у свт обхо-дяться в декшька мiльярдiв доларiв на рш, досягаючи в США приблизно 2 мiльярдiв доларiв на рiк (Recurrent Uncomplicated Urinary Tract Infections in Women: AUA/ CUA/SUFU Guideline 2019) [1].
Рецидивуюча 1СС визначаеться як рецидиви не-ускладнених i/або ускладнених 1СС з частотою не мен-ше 3 IСС/рiк або 2 1СС за останнi 6 мюящв [2].
Менеджмент пацiентiв з рецидивуючими 1СС повинен включати збiр повного анамнезу, включно з оцшкою симптомiв нижнiх сечових шляхiв, таких як дизурiя, частота, ургентнiсть, нiктурiя, нетримання сечi, гематурiя, пневматурiя i фекалурiя. Iсторiя 1СС включае частоту 1СС, застосування протимiкробних препаратiв i документування позитивних культур i типу культивованих мiкроорганiзмiв. Фактори ризику для ускладнених 1СС також повиннi бути з'ясоваш. Крiм того, фiзикальне обстеження, включно з обстеженням черевно! порожнини i детальним обстеженням орга-шв малого таза, повинно проводитися для виявлення будь-яких структурних або функцюнальних порушень, зокрема вапнально! атрофи i випадiння тазових орга-нiв. Велике планове обстеження, що включае цистос-копiю, вiзуалiзацiю верхнiх сечових шлях1в та iн., за-звичай не рекомендуеться. Проте його слiд проводити без зволшання в атипових випадках, наприклад при пiдозрi на конкременти нирок, обструкцш вiдтоку, ш-терстищальний цистит або уротелiальний рак [1].
© 2020. The Authors. This is an open access article under the terms of the Creative Commons Attribution 4.0 International License, CC BY, which allows others to freely distribute the published article, with the obligatory reference to the authors of original works and original publication in this journal.
Для кореспонденци: Кушшренко Стелла В1ктор1вна, доцент кафедри нефрологи i нирково-замкно!' терапи, Нацюнальна медична академ1я шслядипломно!' освгга iMeHi П.Л. Шупика, вул. До-рогожицька, 9, м. Ки'в, 04112, Укра'на; e-mail: stella-alex@i.ua; nmapo_dek_terapiya@ukr.net
For correspondence: Stella Kushnirenko, Associate Professor at the Department of nephrology and renal replacement therapy, Shupyk National Medical Academy of Postgraduate Education, Dorohozhytska st., 9, Kyiv, 04112, Ukraine; e-mail: stella-alex@i.ua; nmapo_dek_terapiya@ukr.net Full list of author information is available at the end of the article.
Серед предикторiв розвитку рецидивуючих 1СС у молодих i пременопаузальних жшок слщ видтити: ста-тевий акт, застосування спермiцидiв, новий сексуальний партнер, iсторiя 1СС у матерi та в дитинствi (табл. 1). Bi-ковi предиктори постменопаузальних жшок i жшок по-хилого вiку представленi: iсторieю 1СС до менопаузи, нетриманням сечi, атрофiчним вапштом через дефiцит естрогенiв, цистоцеле, збтьшенням об'ему залишково! сечi, катетеризацieю та шшими причинами [2].
Згiдно з Настановами AUA/CUA/SUFU (2019) та EAU (2020), лшування рецидивуючих 1СС у випадку загострення процесу передбачае призначення анти-бактерiальних препаратiв з мМмальною тривалiстю прийому, не бiльше 7 дiб (В). Кпiнiцисти повиннi за-стосовувати терапiю першо! лши (тобто нпрофуран-то!н, триметоприм/сульфаметоксазол (ТМП/СМК), фосфомщин) залежно вiд антибiотикограми для лшу-вання симптоматичних 1СС у жшок (B) [1, 2].
Актуальним залишаеться питання призначення протирецидивно! терапи, спрямовано! на мiнiмiза-цiю загострень мшробно-запального процесу i пдви-щення якост життя пацieнтiв. Настанови AUA/CUA/ SUFU (Guideline Recurrent Uncomplicated Urinary Tract Infections in Women, 2019) пропонують призначати ан-тибiотикопрофiлактику (постiйну або штермпуючу) для зниження ризику майбутшх 1СС у жшок усiх вь кових груп, у яких рашше була дiагностована 1СС (B) (табл. 2) [1].
У Настановах EAU (2020), у шдроздш 3.5.3.3.1. «Безперервна низькодозова антимшробна профь лактика i постко!тальна профилактика», також про-понуеться призначати антимшробш препарати як безперервну низькодозову профшактику протягом довготривалих перiодiв часу (вiд 3 до 6 мюящв) або як
постко!тальну профшактику, осктьки обидва режими знижують частоту рецидивуючих 1СС. Обов'язково запропонувати обидва BapiaHra пiсля консультаци', а також у тих випадках, коли змши в поведшщ i неан-тимшробш заходи виявились безуспiшними. Схеми лшування включають нiтpофуpaнтоïн 50 або 100 мг один раз на добу, фосфомщину трометамол 3 г кож-Hi 10 дiб, триметоприм 100 мг один раз на добу i тд час ваптносп цефалексин 125 або 250 мг або цефаклор 250 мг один раз на добу. Постко!тальна пpофiлaктикa повинна бути розглянута у ваптних з частими 1СС в aнaмнезi до настання ваптносп, щоб знизити ризик розвитку 1СС (EAU 2020) [2].
У той же час Нацюнальний шститут охорони здоров'я i досконалосл медично! допомоги Сполуче-ного Коpолiвствa Велико!' Британи' та Пiвнiчноï 1р-ланди' (NICE UK) для неваптних жшок з рецидивую-чими 1СС пропонуе розглянути можливiсть пробно!' антибютикопрофтактики тiльки в тому випадку, якщо заходи поведiнковi та особисто! гшени, i вaгiнaльнi естрогени (у жшок у постменопауз^ не ефективнi або не шдходять [3]. У неваптних жшок з рецидивуючи-ми 1СС треба переконатися в тому, що всi поточнi 1СС пройшли адекватне лiкувaння, а потiм слiд розглянути можливють застосування одноразово! дози антибю-тикiв для пpофiлaктики при впливi iдентифiковaного тригерного фактора з урахуванням: тяжкостi i частоти попеpеднiх симптомiв; ризику розвитку ускладнень, попеpеднiх результат посiву сечi i чутливостi; попе-реднього застосування aнтибiотикiв, яке могло при-звести до появи стшких бaктеpiй; надання переваги жiнкою щодо застосування aнтибiотикiв. Вибip антибютикопрофтактики на пiдстaвi Настанов NICE UK 2018 року наведено у табл. 3.
Таблиця 1. Bîhobî асоц/аци рецидивуючих 1СС
Молодi та пременопаузальж жшки Постменопаузальнi жшки та жшки похилого вку
Статевий акт Застосування спермiцидiв Новий сексуальний партнер Мати з iCTopieK> 1СС lсторiя 1СС в дитинствi lсторiя 1СС до менопаузи Нетримання œ4i Атрофiчний вагiнiт через дефiцит естрогешв Цистоцеле Збiльшення об'ему залишково! œ4i Катетеризацiя сечi i погiршення функцюнального стану у жiнок похилого вку, якi знаходяться в стацiонарi
Постiйна профiлактика
ТМП 100 мг/добу
ТМП/СМК 40 мг/200 мг/добу, 40 мг/200 мг тричi на тиждень
Ытрофуранто!н 50 мг/добу, 100 мг/добу
Фосфомiцин 3 г кожн 10 дiб
lнтермiтуюча профiлактика
ТМП/СМК 40 мг/200 мг, 80 мг/400 мг
ЫтрофурантоУн 50-100 мг
Цефалексин 250 мг
Таблиця 2. Рецидивуюч! неускладнен'1 1СС у жнок (AUA/CUA/SUFU Guideline 2019)
У кшшчних практичних настановах з ваптносп i захворювань нирок Сполученого Королiвства Велико! Британи' та Швшчно!' 1рландй' 2019 року пропонуеться жшкам з рефлюкс-нефропатiею, вродженими вадами нирок i сечових шляхiв (CAKUT-синдром), жiнкам з хронiчною хворобою нирок, яы приймають iмуносу-пресивш препарати, а також жшкам з рецидивуючою 1СС в анамнезi антибютикопрофтактика пiд час ва-гiтностi шсля першого епiзоду 1СС пiд час ваптноста, включаючи безсимптомну бактерiурiю (2D). Рекомен-дуеться продовжувати профiлактику 1СС, призначену до вагiтностi, пiд час ваптносп з застосуванням без-печних препаратав (1D) [4].
У кшшчних рекомендацiях Т. С. Перепаново! зi ствавт. (2020) з антимiкробноï терапй' i профилактики iнфекцiй нирок, сечовивщних шляхов i чоловiчих статевих оргашв акцентуеться увага на тому, що довго-тривалий прийом антимiкробних лшарських засобiв в субiнгiбуючих дозах призводить до селекцй' резистент-них штамiв мiкроорганiзмiв, сприяе утворенню бюпль вок, розвитку алерпчних реакцiй, а шсля припинення такого шдтримуючого лiкування приблизно у 60 % жшок протягом 3—4 мюящв вiдмiчаеться рецидив ш-фекцй' [5]. Альтернативою е лшування загострень 1СС повними курсовими дозами антимiкробних препара-тiв. Однак автори пропонують не тльки повнi курсовi дози антимшробних препаратiв, але i постiйну та штер-мiтуючу постко'1'тальну профiлактику з вибором i дозу-ванням препаратав, i тривалiсть ix призначення дещо вiдрiзняеться вiд настанов 6вропейсько1 та Американ-сько1 асоцiацiй урологiв: фосфомщину трометамол 3 г (одна доза) через кожш 10 дiб протягом 3 мюящв, або фуразидин по 100 мг 3 рази на добу 7 дiб, або нггрофу-рантош 50—100 мг 3—4 рази на добу 7 дiб; шфуратель
400 мг до або одразу шсля конусу (постко'1тальний цистит). Залежно вiд результатiв бактерiологiчного досль дження: цефiксим 400 мг 1 раз на добу 5 дiб. Ваптним жiнкам рекомендуеться: фосфомiцину трометамол 3 г одноразово, або цефшсим 400 мг 1 раз на добу 5 дiб, або цефалексин 250 мг 2 рази на добу [5].
Резюме з дiагностичноl ощнки i л^вання рецидивуючих 1СС (EAU 2020) демонструе, що замюна тера-пiя вапнальними естрогенами показала тенденцiю до попередження рецидивуючих 1СС у жшок в постме-нопаузi (1b) [2]. У жшок в пери- i постменопаузi з ре-цидивуючими 1СС клiнiцисти повинш рекомендувати вагшальну терапiю естрогенами, щоб зменшити ризик майбутнiх 1СС, якщо немае протипоказань до терапй естрогенами (B) [1].
Також було показано, що ОМ-89 бтьш ефектив-ний, шж плацебо, для iмунопрофiлактики у жшок з рецидивуючими 1СС в деюлькох рандомiзованих до-слiдженнях з хорошим профтем безпеки (1а). Як без-перервна низькодозова антимiкробна профилактика, так i постко'1тальна антимiкробна профилактика зни-жують рiвень рецидивуючих 1СС (1b). Проспективне когортне дослiдження показало, що преривчаста само-стiйна тератя ефективна, безпечна та економiчна у жь нок з рецидивуючими 1СС (2b) (табл. 4) [2].
Разом iз тим у настановах i Американсько!, i 6в-ропейсько! асощаци урологiв розглядаються варiанти альтернативно! неантибактерiальноl профiлактики, пропонуеться з рiвнем доказовост С профiлактика жу-равлиною для рецидивуючих 1СС (AUA/CUA/SUFU Guideline Recurrent Uncomplicated Urinary Tract Infections in Women, 2019) [1]. У той же час в пщроздь лi 3.5.3.2.4 «Профилактика з журавлиною» (EAU, 2020) обмежеш дослiдження показали, що журавлина корис-
Таблиця 3. Антибютикопрофтактика при рецидивуючих 1СС вщ 16 роюв i старше
(NICE guideline, UK, 2018)
Антибютикопрофтактика1, 2 Дозування3
Перший вибiр
ТМП4 Разова доза 200 мг при впливi тригера або 100 мг на шч
ЫтрофурантоУн5 — якщо рШКФ > 45 мл/ хв/1,73 м2 Разова доза 100 мг при впливi тригера або вщ 50 до 100 мг на шч
Другий вибiр
АмоксицилЫ6 Разова доза 500 мг при впливi тригера або 250 мг на шч
Цефалексин Разова доза 500 мг при впливi тригера або 125 мг на шч
Примтки:1 — див. BNF для надежного застосування i дозування в конкретних групах населення, наприклад, при печнковй недостатност'1, нирковй недостатност'1, ваптност'1 i годуванш груддю;2 — за можливстю ви-бирайте антибютики вщповщно до останшх результатв поЫву i чутливост'1, з чергуванням застосування вщповщно до мсцево! полкики. Вибирайте нший антиботик для профлактики при лкуванн гостроУ1СС; 3 — дозування проводиться перорально з застосуванням медикаментв з негайним вивльненням, якщо не вказано нше;4 — тератогенний ризик в першому триместр! ваптност'1 (антагонст фол'ево)' кислоти; BNF, серпень 2018 р.);5 — уникати при ваптност'г, може викликати неонатальний гемол'з (BNF, серпень 2018 р.); 6 — амоксицилн не лщензований для профлактики 1СС, тому його застосування з цього показу не буде рекомендовано. Особа, яка виписуе рецепт, повинна дотримуватися вщповщних професйних рекомен-дацй i брати на себе повну в'щпов'щальшсть за прийняте ршення. Повинно бути отримана i задокументо-вана iнформована згода; рШКФ — розрахункова швидксть клубочковоУ ф'льтрацй'; BNF — British natural formulary.
на для зменшення частоти бтьш низьких 1СС у жшок. Проте метаанатз, який включае 24 дослiдження i 4473 учасниюв, показав, що сучаснi продукти iз журавлини незначно знижують частоту симптоматичних 1СС у жшок iз рецидивуючими 1СС. Через цi суперечливi результата не може бути зроблено жодних рекомендацш з щоденного споживання продукпв журавлини. Щка-вими також е даш стосовно профiлактики рецидивую-чих 1СС за допомогою D-манози. У пiдроздiлi 3.5.3.2.5 «Профилактика за допомогою D-манози» (EAU, 2020) зазначено: у рандом!зованому плацебо-контрольова-ному неслшому клiнiчному дослiдженнi було показано, що добова доза 2 г D-манози значно перевершуе плацебо i так ефективна, як i 50 мг нпрофурантошу в профтактищ рецидивуючих 1СС. Це показово, але не-достатньо для рекомендаций; тому D-маноза в даний час повинна застосовуватися тльки в контекстi клшч-них дослщжень [2].
Остаточнi рекомендаций не сформульоваш i з приводу застосування пробiотикiв та ендовезикальних шстиляцш. В пiдроздiлi 3.5.3.2.3 «Профилактика за допомогою пробютиюв (Lactobacillus spp.)» об'еднаш данi нещодавнього метааналiзу не демонструють пере-конливо! користi лактобактерiй як профилактики рецидивуючих 1СС. Проте вщмшносп в ефективностi мiж наявними препаратами свщчать про те, що необвдш подальшi випробування, перш шж можливо буде дати будь-яю остаточш рекомендаций на користь або проти !х застосування [2].
Ендовезикальнi шстиляци (пщроздт 3.5.3.2.6) ri-алуроново! кислоти i хондро!тинсульфату застосову-вались для поповнення шару глшозамшоглшашв при л!куванш штерстищального циститу, гшерактивного сечового м!хура, променевого циститу, а також для профилактики рецидивуючих 1СС. В огляд! 27 клМч-них дослщжень дшшли висновку, що для оцшки ко-рист цього виду терапи термшово необхщш велико-масштабш дослиження; тому на даному етат немае шяко! загально! рекомендаций
Таким чином, дискутабельне питання профтак-тики рецидивуючих 1СС шщше необхщшсть подаль-ших клшчних дослщжень з метою отримання дока-зово! бази ефективност заход!в неантибактер!ально! профилактики i впровадження отриманих результапв
в практичну д!яльшсть. З щею метою доцтьним i па-тогенетично обГрунтованим е застосування д!етично! добавки форшал (ПАТ «Кшвмедпрепарат», Укра!на) у жшок з неускладненими рецидивуючими 1СС.
Форшал — комплекс D-манози та екстракту плод!в журавлини, як! е додатковим джерелом бюлопчно ак-тивних речовин — моносахарид!в, проантощашдишв, флавонощв. Форшал мае антибактер!альш, протиза-пальш, антиоксидантш та сечопнш властивоста, тд-кислюе сечу, сприяе детоксикаци оргашзму та запобь гае утворенню камешв у нирках i сечовивщних шляхах.
D-маноза — моносахарид, компонент багатьох полюахарид!в i змшаних бюпол!мер!в рослинного, тваринного та бактер!ального походження. D-маноза зв'язуе уропатогенш мшрооргашзми, утворюючи комплекси, яю виводяться з оргашзму з наступним сечовипусканням. D-маноза не впливае на вуглевод-ний обмш i не пдвищуе р!вень цукру в кров!, тому е безпечною для людей з цукровим д!абетом. Клшчш дослщження продемонстрували, що при регулярному прийом! D-маноза сприяе нормальнш робот! сечо-вивщних шлямв, очищаючи та шдтримуючи здоров'я слизово! оболонки сечового м!хура.
Екзогенна D-маноза метабол!зуеться мшробютою та оргашзмом, а неперероблена фракщя екзогенно! D-манози виводиться з сечею. Останнш факт е важли-вим для терапи i профилактики бактер!ального циститу. Сеча, насичена D-манозою, таргетно знижуе адгезш уропатогенних бактерш до уротелш ниркових мисок, сечовод!в, сечового м!хура та уретри. При цьому тератя D-манозою ефективно знижуе симптоматику циститу i не проявляе шяких поб!чних ефекпв, при-таманних антибютикотерапи. Тому D-манозу слщ за-стосовувати для лшування циститу у пащентав з алер-пею на антибютики, цукровим д!абетом, артер!альною гшертенз!ею, а також у ваптних [6, 7].
Результати бюмедичних дослщжень демонструють, що D-маноза може проявляти антибактер!альш, про-тизапальш i навпъ протипухлинш властивост за допомогою специф!чних молекулярних мехашзм!в. Щ фармаколопчш властивост D-манози посилюються при пщтримщ здоров'я мшробюти — сукупност бактерш — коменсал!в людини, в тому числ! б!фщо- i лак-тобактерш [6, 8, 9].
Таблиця 4. Резюме з д'агностично)'оценки й лкування рецидивуючих 1СС (EAU, 2020)
Велике рутинне обстеження, включно з цистоскотею, вiзуалiзацieю i т.п. мае низький дiагностичний результат для дiагностики рецидивуючих 1СС LE 3
Дослщження, в яких вивчались поведiнковi фактори ризику розвитку рецидивуючих 1СС, послщовно документували вiдсутнiсть зв'язку з рецидивуючими 1СС 3
Замiсна терапiя вагiнальними естрогенами показала тенденцш до запобiгання рецидивуючим 1СС у жiнок в постменопаузi 1b
Було показано, що ОМ-89 бтьш ефективний, нiж плацебо, для iмунопрофiлактики у жiнок з рецидивуючими 1СС в декiлькох рандомiзованих дослщженнях з хорошим профiлем безпеки 1а
Було показано, що як безперервна низькодозова антимкробна профтактика, так i посткоТтальна антимiкробна профiлактика знижують рiвень рецидивуючих 1СС 1b
Проспективне когортне дослiдження показало, що преривчаста самостмна терапiя ефективна, без-печна та економiчна у жЫок з рецидивуючими 1СС 2b
Екстракт плодiв журавлини мiстить проантощаш-дини, флавоно!ди (кверцетин, кемпферол, мiрицетин, гесперидин); цукри, оргашчш кислоти (бензойну, урсо-лову, хшну); дубильнi речовини, вiтамiни: А, С, Е, РР, групи В; пектини, макро-та мкроелементи: калiй, маг-нш, фосфор, залiзо. Проантоцiанiдини, якi мютяться в екстрактi плодiв журавлини, перешкоджають адгези (прилипанню) бактерiй E.coli та шших до слизово! обо-лонки сечоводу i сечового мiхура. Такий ефект сприяе швидкому вимиванню збудниюв шфекци, запобка-ючи колошзаци мкробами сечовидтьно! системи та розвитку запалення, з метою попередження рецидивiв захворювання [10]. Активш компоненти журавлини посилюють дiю антибiотикiв та iнших антисептичних препаратк, якi застосовуються при шфекцшх сечовидтьно! системи. Екстракт плодiв журавлини проявляе бактерiостатичнi властивостi. Урсолова кислота, яка мютиться в журавлиш, мае сечогiнну дiю. В ошб з нир-ковими каменями екстракт плодiв журавлини зменшуе кiлькiсть юшзованого кальцш в сечi, що забезпечуе виражену профтактичну дiю щодо каменеутворення, особливо якщо взяти до уваги, що 75—85 % ниркових камешв складаються iз солей кальцш.
Екстракт плодiв журавлини сприяе пiдкисленню сечi завдяки вмiсту хшно! кислоти — кислотно! сполу-ки, яка не руйнуеться в органiзмi та виводиться в не-змiненому виглядi з сечею. Шдвищення кислотностi сечi знижуе ймовiрнiсть поеднання iонiв кальцiю та фосфату, яы беруть участь у формуванш нерозчинних каменiв, що, у свою чергу, знижуе ризик каменеутворення. Шектиновi речовини журавлини утворюють не-розчинш сполуки з важкими метками та радюнуклта-ми (свинець, стронцш та iн.), сприяючи !х виведенню з органiзму та загальнш детоксикаци. Завдяки синерпч-нiй ди ретельно пiдiбраних компонентiв форшал ефек-тивно захищае сечовивiднi шляхи вщ проникнення патогенних мiкроорганiзмiв, таким чином забезпечуе здоров'я слизово! оболонки сечового мiхура, сприяе детоксикаци органiзму та запобкае утворенню каме-нiв у нирках i сечовивiдних шляхах. Вищеперераховаш властивостi дieтично!' добавки форiнал визначили l! па-тогенетичну обГрунтованiсть в лкуванш жшок з реци-дивуючими 1СС.
Таким чином, iнiцiацiя клМчного дослiдження iз застосуванням комплексу D-манози та екстракту пло-дiв журавлини (форшалу) — ново! альтернативи анти-мiкробному лiкуванню е предметом нових дослтжень i багатообiцяючою стратегieю для реал1заци лкувально-
го i профтактичного потенцiалу в управлiннi рециди-вуючими 1СС.
Конфлiкт штереав. Автори заявляють про втсут-шсть конфлiкту штереск та власно! фiнансовоi заць кавленост при пiдготовцi дано! статтi.
Рецензенти: зав. вкдтом дитячо! урологй' ДУ «1н-ститут урологй' НАМНУ», д.м.н. В.Ф. Петербургський; завкувач кафедри педiатрii № 2 НМАПО ím. П.Л. Шу-пика, д.м.н., професор Т.В. Марушко.
References
1. Anger J, Lee U, Ackerman AL, Chou R, et al. Recurrent Uncomplicated Urinary Tract Infections in Women: AUA/CUA/SUFU Guideline. J Urol. 2019Aug;202(2):282-289. doi:101097/JU.0000000000000296.
2. Bonkat G, Bartoletti R, Bruyere F, et al. Urological Infections: EAU Guidelines 2020. Available from: https://uroweb.org/guideline/uro-logical-infections/.
3. National Institute for Health and Care Excellence (NICE). Urinary tract infection (recurrent): antimicrobial prescribing: NICE guideline [NG112]. Available from: https://www.nice.org.uk/guidance/ ng112. Accessed: October 31, 2018.
4. Wiles K, Chappell L, Clark K, et al. Clinical practice guideline on pregnancy and renal disease. BMC Nephrol. 2019 Oct 31;20(1):401. doi:10.1186/s12882-019-1560-2.
5. Perepanova TS, Kozlov RS, Rudnov VA, Siniakova LA, Pala-gin IS. Antimikrobnaia terapiia i profilaktika infektsiipochek, mochevyvo-diashchikh putei i muzhskikh polovykh organov: Federal'nye klinicheskie rekomendatsii [Antimicrobial therapy and prevention of infections of the kidneys, urinary tract and male genital organs]. Moscow; 2020. 63 р. (in Russian).
6. Torshin IYu, Apolikhina Ы, Gromov AN, Gromova OA. Concerning the properties of D-mannose: anti-inflammatory and antitumor effects. Experimental and clinical urology. 2020; (2): 164-170. doi:10.29188/2222-8543-2020-12-2-164-170. (inRussian).
7. Porru D, Parmigiani A, Tinelli C, et al. Oral D-mannose in recurrent urinary tract infections in women: a pilot study. J Clin Urol. 2014;7(3):208-213. doi:10.1177/2051415813518332.
8. Gan J, Dou Y, Li Y, et al. Producing anti-inflammatory macrophages by nanoparticle-triggered clustering of mannose receptors. Biomaterials. 2018 Sep;178:95-108. doi:10.1016/j.biomaterials.2018.06.015.
9. Gonzalez PS, O'Prey J, Cardaci S, et al. Mannose impairs tumour growth and enhances chemotherapy. Nature. 2018 Nov;563(7733):719-723. doi:10.1038/s41586-018-0729-3.
10. González de Llano D, Moreno-Arribas MV, Bartolomé B. Cranberry Polyphenols and Prevention against Urinary Tract Infections: Relevant Considerations. Molecules. 2020 Aug 1 ;25(15):3523. doi:10.3390/molecules25153523.
Отримано/Received 23.11.2020 Рецензовано/Revised 02.12.2020 Прийнято до друку/Accepted 07.12.2020 ■
Information about authors
S.O. Vozianov, corresponding member in NAMS of Ukraine, MD, PhD, Professor, Director of the State Institution "Institute of Urology'; Head of the Department of urology, Shupyk National Medical Academy of Postgraduate Education, Kyiv, Ukraine
Dmytro D. Ivanov, MD, PhD, Professor, Head of the Department of nephrology and renal replacement therapy, Shupyk National Medical Academy of Postgraduate Education, Kyiv, Ukraine; https://orcid.org/0000-0003-2609-0051
Stella V. Kushnirenko, PhD, Associate Professor at the Department of nephrology and renal replacement therapy, Dean of the therapeutic faculty, Shupyk National Medical Academy of Postgraduate Education, Kyiv, Ukraine; https://orcid.org/0000-0001-5518-7210
O.O. Shevchuk, Head of the Department of endoscopic urology and lytotripsia, State Institution "Institute of Urology', Kyiv, Ukraine
V.O. Mazurets, physician at the Department of endoscopic urology and lytotripsia, State Institution "Institute of Urology', Kyiv, Ukraine
O.V. Kushnirenko, postgraduate student at the Department of endoscopic urology and lytotripsia, State Institution "Institute of Urology', Kyiv, Ukraine
Возианов С.А.1, Иванов Д.Д.2, Кушниренко С.В.2, ШевчукА.0.1, Мазурец В.А.1, Кушниренко А.В.1 1ГУ «Институт урологии НАМН Украины», г. Киев, Украина
2Национальная медицинская академия последипломного образования имени П.Л. Шупика, г. Киев, Украина
Рецидивирующие инфекции мочевой системы: доказательная база и дискутабельные вопросы мероприятий неантибактериальной профилактики
Резюме. Рецидивирующая инфекция мочевой системы (ИМС) является распространенным, дорогим и обременительным состоянием, которое касается женщин всех возрастных категорий, рас и этнических групп без учета социально-экономического статуса или образовательного уровня. Современные стратегии, направленные на профилактику рецидивирующих ИМС, как и раньше, не являются оптимальными, о чем свидетельствует относительно высокая распространенность данной нозологии у женщин. Цель данной статьи заключалась в освещении и обсуждении как доказа-
тельной базы, так и ряда нерешенных вопросов менеджмента рецидивирующих ИМС. Рассмотрены темы, вызывающие клинический интерес: диагностика, возрастные ассоциации, постоянная и интермиттирующая антимикробная профилактика, эффективность современных мероприятий неантимикробной профилактики, потенциальная роль форинала (комплекс D-маннозы и экстракта плодов клюквы) в профилактике рецидивирующих ИМС.
Ключевые слова: рецидивирующие инфекции мочевой системы; женщины; форинал
S.O. Vozianov1, D.D. Ivanov2, S.V. Kushnirenko2, O.O. Shevchuk1, V.O. Mazurets1, O.V. Kushnirenko1
1State Institution "Institute of Urology of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine", Kyiv, Ukraine
2Shupyk National Medical Academy of Postgraduate Education, Kyiv, Ukraine
Recurrent urinary tract infections: evidence base and debatable issues in non-antibacterial prevention
Abstract. Recurrent urinary tract infection (UTI) is a highly prevalent, costly, and burdensome condition affecting women of all ages, races, and ethnicities without regard for socioeconomic status, or educational level. Modern strategies aimed at preventing recurrent UTI are still not optimal, as evidenced by the relatively high prevalence of this nosology in women. The purpose of this article was to highlight and discuss both the evidence base and a
number of unresolved issues in the management of recurrent UTI. The following topics of clinical interest are considered: diagnosis, age-related associations, continuous and intermittent antimicrobial prophylaxis, the effectiveness of modern non-antimicrobial prophylaxis, the potential role of forinal (a complex of D-mannose and cranberry fruit extract) in the prevention of recurrent UTI. Keywords: recurrent urinary tract infections; women; forinal
