CC BY
2
Вкник Нацюнального унiверситету "Львiвська полггехшка". Серiя: "Юридичш науки" № 1 (29), 2021
РЕЦЕНЗ1Я НА МОНОГРАФ1Ю
1рина Хомишин
Нацiональний унiверситет "Львiвська полггехшка", доктор юридичних наук, доцент, професор кафедри адмшстративного та iнформацiйного права 1нституту права, психологи та шновацшно! освiти
khomyshyni@gmail. сот http://doi.org/10.23939/law2020.26.180
РЕЦЕНЗ1Я НА МОНОГРАФ1Ю ЧОРНОПИСЬКО? В1КТОР11 З1НОВ11ВНИ "СИСТЕМА АДМ1Н1СТРАТИВНО-ПРАВОВИХ ГАРАНТ1Й Д1ЯЛЬНОСТ1 РЕЛ1Г1ЙНИХ ОРГАН1ЗАЦ1Й В УКРА1Н1 : СУЧАСНИЙ СТАН ТА ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ"1
http://doi.org/10.23939/law2021.29.152
© Хомишин 1рина, 2021
Незважаючи на здшснюваний упродовж остантх роив процес оновлення нормативно-правових гарантш дiяльностi релiгiйних органiзацiй у нашш державi, все ще невирiшеними залишаються питання адмiнiстративно-правового забезпечення !х функцюнування. Дискусп ведуться про мiсце релктаних органiзацiй в системi некомерцiйних юридичних ошб, про !х зв'язок iз державою та взаeмодiю з органами публiчного управлiння. Серед юриспв немае eдностi у тому, яю ознаки, властивi релiгiйним орга-шзащям та вiдрiзняють !х вiд шших об'еднань, передусiм, вщ громадських.
У правничш лiтературi основна увага вчених акцентувалася, як правило, на майнових аспектах правового статусу релтйних об'еднань, а теж аналiзi вггчизняного законодавства, що регу-лювало державно-конфесшш вiдносини. Втiм, сьогоднi актуальнiсть проблематики адмшют-ративно-правових гарантiй дiяльностi релшйних органiзацiй в Украш помiтно зростае, що обу-мовлюеться низкою чинниюв, а саме: по-перше, це пов'язано з шдвищенням ролi релiгiйних орга-нiзацiй у суспiльному життi Укра!ни, про що свiдчить динамiка зростання кшькосп релiгiйних органiзацiй, а також високий i стабiльний рiвень довiри до них з боку громадян.
По-друге, в Украш зростае чисельнють конфлiктiв мiж рiзними конфесiями, яю мають не стiльки релiгiйний, скшьки полiтичний та майновий характер. За цих умов прагнення держави нормативно визначити статус релшйних об'еднань та забезпечити контроль за його дотриманням треба розглядати як передумову усшшного розвитку суспшьства та держави.
По-трете, приеднання Украши до Ради Свропи викликало необхщнють вивчення та засто-сування практики Свропейського суду з прав людини, пов'язано! iз порушенням релтйно! свободи, яка гарантована ст. 9 Конвенцп про захист прав людини i основоположних свобод.
Вщтак це засвiдчуе, що обрана В. З. Чорнописько! тема монографiчного дослщження е актуальною та заслуговуе на особливу увагу представниюв сучасно! адмшстративно-правово! науки. Додатково! актуальностi монографи надае наявна вiдсутнiсть сучасних актуальних наукових робгг, присвячених проблемi системi адмiнiстративно-правових гарантiй дiяльностi релiгiйних оргашзацш в Укра!ш. Саме монографiя В. З. Чорнописько! спрямована на поглиблення наукового дослщження проблем адмшютративно-правових гарантш дiяльностi релшйних органiзацiй в Укра!ш, пошук орiентирiв потрiбних реформ та удосконалення чинного законодавства у цш сферг Авторка певною мiрою усувае згаданий недолш й представляе собою досить вдалу спробу створити належне наукове шдгрунтя для тдвищення ефективносп проблем адмiнiстративно-правових гарантiй дiяльностi релшйних органiзацiй.
1 Чорнописька В. З. Система адмшстративно-правових гарантш д1яльносп релтйних оргашзацш в Украш : сучасний стан та шляхи удосконалення: монограф1я. Льв1в : СПОЛОМ, 2020. 424 с.
Рецензiя на монографт Чорнописько'1 Вттори Зтовпвни "Система адмтстративно-правових гарантш...
Автором ставляться i послщовно виршуються складн завдання щодо дослiдження доктри-нальних поглядiв та сучасних пiдходiв щодо адмшютративно-правових гарантiй дiяльностi рел> гiйних оргашзацш в Укра!ш. Iсторiографiчна компонента охоплюе працi вiтчизняних та iноземних науковщв кiлькох блокiв. Зокрема, це загальн працi iсторичного, релiгiйного, пропагандистського контексту, що присвяченi дiяльностi релiгiйних оргашзацш, формуванню новiтнiх релiгiйних органiзацiй, друп - юридичнi дослiдження правового статусу релтйних органiзацiй та взаемо-зв'язку релшйних утворень та держави в сучаснш Укра!ш, третi - пращ, що стосуються змiсту правових та адмшютративно-правових гарантш як правового явища та винятково адмшютративно-правовi дослщження процесу гарантування державою дiяльностi релшйних органiзацiй. Цiлiсне вiдображення наукознавчо! основи дослщження адмiнiстративно-правового гарантування дiяль-носп релiгiйних органiзацiй мiстить вiдображення юторико-правово! та адмшютративно-правово! складово!. У юторико-правовш ретроспективi релiгiйнi оргашзацп пройшли шлях трансформацп вiд суб'ектiв, що були частиною державно! влади, потiм не визнавалися державою, аж до активних учасникiв соцiальних, публiчно-правових процесiв, що вщокремлеш вiд держави, однак взаемо-дiють з нею на паритетних засадах [с. 12- 66].
Стушнь обгрунтованосп наукових положень, висновюв i рекомендацiй, сформульованих у моно-графй визначаеться виваженою та скурпульозно продуманою структурою монографiчного дослщження, використанням широкого методолопчного iнструментарiю, зокрема загальнонаукових та спещальних методiв дослiдження, серед яких iсторико-правовий, аналiзу та синтезу, системно-структурний, класи-фшаци, емпiричний та сощолопчний, юридико-статистичний, формально-юридичний, порiвняльно-правовий. Задля досягнення вищого ступеня обгрунтованостi отриманих результатiв автором системно дослщжено наукову лiтературу щодо системи адмiнiстративно-правових гарантш дiяльностi релiгiйних органiзацiй, на цш основi сформовано iсторiографiю дослщження [с. 66-82].
У монографп всебiчно розкрито змiст нормативно-правових гарантiй дiяльностi релктаних органiзацiй в Укра!ш. Встановлено, що нормативно-правовi гаранта дiяльностi релiгiйних оргашзацш в Укра1ш - сукупнiсть правових норм, визначених у законодавствi Украши, правових актiв, iнших норматиних шструмента, як1 фiксують правовий статус релитано! органiзацil та механiзми протидil порушенню !х прав. Так1 гарантil е джерелом фiксацil прав релiгiйних оргашзацш на сповщування, проповiдування певно! решги, вiдправляння релiгiйних культiв, обрядiв i церемонiй, поширення сво!х релiгiйних переконань, шформування про свою дiяльнiсть громадськосп, участь у громадському життi, використання засобiв масово! 1нформаид1, створення освггшх установ в1дпов1дно до сво!х внутршшх настанов, користування захистом держави щодо законних прав та iнтересiв релтйних органiзацiй; звернення до уповноважених державних органiв щодо проведення реестрацiйних та шших адмiнiстра-тивних процедур, отримання адмiнiстративних послуг на рiвнi з шшими юридичними особами, представлення та захисту iнтересiв релiгiйних органiзацiй в органах публiчного управлiння, органах мюцевого самоврядування зг1дно iз нацiональним законодавством, судовий захист сво!х прав, притяг-нення до вiдповiдальностi осiб, винних у дiях, що порушують права релктаних органiзацiй, покарання за вчинення яких передбачено КУпАП та законодавчого врегулювання порядку дiяльностi органiв публiчного управлiння й iнших суб'ектiв щодо !х реального втiлення в сусшльну дiйснiсть (Державно! служби Укра!ни з етнополггики та свободи совiстi, правоохоронних, судових органiв, органiв мiсцевого самоврядування, Всеукра!нсько! Ради Церков i релктаних органiзацiй, тощо) [с. 107-177].
Вщзначимо, що В. З. Чорнопиською визначено адмiнiстративно-правовi гарантi! дiяльностi релiгiйних оргашзацш, як систему спещальних адмшютративно-правових умов, способiв засобiв використання, дотримання, виконання, застосування правових норм релшйними оргашзащями та нейтралiзацi! загроз щодо !хньо! дiяльностi. Гарантi!-способи реалiзацi! правового статусу рел> гiйних органiзацiй е сукупнютю визначених адмiнiстративно-правовими актами процедур, що мо-жуть реалiзуватися органами публiчного управлiння чи самими релiгiйними оргашзащями для забезпечення реалiзацi! !хнiх прав. Серед таких процедури оскарження у сущ рiшень, дiй чи без-дiяльностi органiв державно! влади, оргашв самоврядування, посадових i службових ошб в порядку, визначеному Кодексом адмшютративного судочинства Укра!ни; вiдшкодування заподiяно!
15 3
1рина Хомишин
ними шкоди; процедури реалiзацiï прав на отримання адмiнiстративно-правових послуг (реестраци релiгiйних органiзацiй, припинення ïx дiяльностi, реестрацiï права власностi на майно та земельш дiлянки); процедури реалiзацiï права на звернення до оргашв публiчного управлiння 3i скаргою, заявою, попередження та припинення незаконноï дiяльностi з боку iншиx ошб, притягнення винних до вiдповiдальностi. Гарантп-засоби реалiзацiï правового статусу релiгiйниx оргашзацш охоплюють широку систему iнструментiв (нормативно-правовi акти, норми права, правозастосовна дiяльнiсть та iндивiдуальнi юридичнi акти), яю набувають значення засобiв ïx реалiзацiï та захисту (охорони) [с. 177-236].
Також авторка торкнулася низки питань, щодо яких тривае дискушя у вггчизнянш адмшют-ративно-правовiй науцi. Зокрема, з'ясувала специфшу релiгiйного об'еднання як шституту грома-дянського суспiльства, яка зумовлена особливими принципами, цшями та функщями ïx створення та дiяльностi, характером вiдносин з громадянами ^руючими) i державою; вперше розкрила змют принципу автономiï релiгiйноï органiзацiï як необхщно1' складово1' свободи вiросповiдання через виокремлення таких його елеменпв: а) можливють вiльного створення релiгiйниx оргашзацш; захист вщ необгрунтовано1' заборони дiяльностi з боку державних органiв; б) можливють вшьно, на основi власних критерпв вибирати духовних лiдерiв; в) можливють вшьного, без отримання додаткових дозволiв вiд державних органiв проведення релтйних обрядiв i церемонiй; г) свобода у виршенш внутрiшньо-органiзацiйниx питань; г) вшьне вирiшення питання членства в релшйних органiзацiяx [с. 287-334].
Комплекснють монографiчного дослiдження В. З Чорнописько1' проявляеться у намаганнi авторки працювати на рiзниx рiвняx наукового шзнання: вiд теоретичного дослiдження до розробки практичних рекомендацш щодо удосконалення дiяльностi релiгiйниx органiзацiй та удосконалення чинного законодавства. Монографiя вiдзначаеться використанням узагальнення практики засто-сування адмшютративного законодавства, статистичних даних щодо реалiзацiï адмшютративно-правових гарантiй дiяльностi релшйних органiзацiй, результатiв опитування серед громадян та представниюв релiгiйниx органiзацiй. Змюту роботи притаманна методична i концептуальна цшс-нiсть, гармонiйнiсть наукового викладу, вдале формулювання висновкiв.
Наукова новизна притаманна ушм роздiлам монографiï В. З. Чорнописько1'. Вона проявляеться в тому, що у робой вперше запропоновано авторський пщхщ до визначення поняття адмь нютративно-правового статусу релшйно1' органiзацiï як комплексно!' полютруктурно1' категорiï, що вiдображае систему законодавчо встановлених та гарантованих державою прав, обов'язюв релшй-них органiзацiй у вщносинах з органами публiчного управлшня, адмiнiстративноï правосуб'ек-тностi релiгiйниx оргашзацш, адмшютративно-правових гарантiй реалiзацiï та охорони правових можливостей цих оргашзацш та ïx вщповщальносп, яю дозволяють сповщувати та поширювати релiгiйнi переконання та вчення, протидiяти iншим учасникам публiчно-правовиx вiдносин у випадку порушення прав релшйних органiзацiй, а державi, в собi органiв публiчного управлiння, з шшого боку, здiйснювати контроль над законнютю цього процесу.
Науковим результатом проведеного дослщження стало розроблення концептуальних поло-жень, яю вирiзняються науковою новизною, мають суттеве теоретичне i практичне значення для розвитку адмшютративного права, сприятимуть подоланню проблем реалiзацiï адмшютративно-правових гарантш дiяльностi релшйних оргашзацш в Украш. Проведене В. З. Чорнопиською наукове дослщження уможливлюе пошук оптимальноï системи адмiнiстративно-правовиx гарантш дiяльностi релiгiйниx органiзацiй в Украш, а також сприяе використанню позитивного досвщу iноземниx держав.
Отже, ознайомлення з монографiею дозволяе говорити про ïï безперечну значущiсть та акту-альнiсть, належну наукову новизну й обгрунтованють. Незважаючи на окремi дискусшш моменти, якi xарактернi кожнiй науковш розвiдцi, монографiя "Система адмiнiстративно-правовиx гарантш дiяльностi релiгiйниx органiзацiй в Украш: сучасний стан та шляхи удосконалення" е корисним науково-практичним виданням. Авторка узагальнила значний юридичний досвiд, зробивши тим самим суттевий крок у напрямку вирiшення правових наукових i практичних проблем.
