CC BY
10
Вкник Нацюнального унiверситету "Львiвська полгтехшка". Серiя: "Юридичш науки" № 1 (29), 2021
УДК 342.95:2.78
Вiкторiя Чорнописька
Нащональний унiверситет "Львiвська полгтехшка",
кандидат юторичних наук, старший викладач кафедри цившьного права та процесу Навчально-наукового шституту права, психологи та шновацшно! освiти Vika_Ch07@ukr.net ОЯСГО iD: https://orcid.org/0000-0002-3230-5971
Марта Шептицька Нацiональний унiверситет "Львiвська полгтехшка", аспiрант кафедри цивiльного права та процесу Навчально-наукового шституту права, психологи та шновацшно! освтти Майа.М. Sheptytska@lpnu.ua ОЯСГО iD: https://orcid.org/0000-0003-3890-5991
ПРАВОВ1 ЗАСАДИ ШСТИТУАЛ1ЗАЦП ФУНКЦ1ОНАЛЬНО1 Д1ЯЛЬНОСТ1 РЕЛ1Г1ЙНИХ ОРГАН1ЗАЦ1Й
http://doi.org/10.23939/law2021.29.074 © Чорнописька В., ШептицькаМ., 2021
У статт на основi чинного нацiонального законодавства, сучасного наукового доробку вчених визначено та проанашзовано правовi засади шституашзацн функцю-нальноТ дiяльностi релiгiйних оргашзацш. З'ясовано, що релiгiйна органiзацiя набувае спещальноТ правоздатностi, позаяк здiйснення нею правочишв, а теж 1нших юридично-значущих дiй зумовлено виключно метою створення й не може Тй суперечити, а межi дiяльностi визначаються не лише Законом, але i статутом та внутрiшнiми канонiчними настановами. Правоздатшсть релiгiйних оргашзацш полягае в немайновш, оргашза-ц1йн1й та майновш сферах ТхньоТ дiяльностi.
У статт констатуеться, що решгшна органiзацiя е самостшним функцюнальним видом непiдприемницьких оргашзацш, яка створена громадянами або юридичними особами з метою сповщування та поширення вiровчення, зареестрована у визначеному законодавством порядку як юридична особа приватного права, дiе вщповщно до своеТ iерархiчноТ та шституцшноТ структури, обирае, призначае та замшюе персонал згщно зi своТми статутами. Висновуеться, що сучасне законодавство, яке регулюе дiяльнiсть рел^шних оргашзацш, е доволi вiддаленим вiд мiжнародно-правових стандартiв у цш сферi. Тому необхiдно у найкоротший термш узгодити позицп защкавлених сторiн та прийняти нове законодавство, яке б вщповщало мiжнародно-правовим стандартам та сучасним правовим, економiчним i соц1альним реалiям.
Ключовi слова: рел^шш оргашзацп; функцiональна дiяльнiсть; правов1 засади; мiж-народно-правовi стандарти; правоздатнiсть; Закон УкраТни "Про свободу совiстi та рел^шш оргашзацп"; iерархiчна та шституцшна структура; непщприемницька органiзацiя.
Постановка проблеми. В контекст сучасних глобалiзацiйних виклиюв однieю iз визначаль-них ознак розвитку громадянського сустльства е дiяльнiсть автономних, добровшьних об'еднань громадян, якi спроможнi консолщувати соцiум. Виняткове мiсце в системi цих iнституцiй по-сiдають релтйш оргашзацп, створення та дiяльнiсть яких скероваш на реалiзацiю людиною права свободи совют в його колективнш формi.
Укра!на е полiконфесiйною державою, конституцшно-правовою домiнантою яко! е вщокрем-лення церкви вiд держави. Вщтак, релiгiйнi оргашзацп обмеженi в правi брати участь у державних справах, а держава, як орган, що реалiзовуе державну полiтику в сферi релт!, не мае права втручатися в релiгiйну дiяльнiсть цих оргашзацш за умови дотримання ними чинного зако-нодавства. Разом з тим, держава не фшансуе дiяльнiсть релшйних органiзацiй, а також не покладае на них виконання будь-яких державних функцш. Звщси, релiгiйнi оргашзацп не можуть дiяти як юридичнi особи публiчного права, втiм, !хня дiяльнiсть завжди, хоча й по-рiзному, пов'язана з державною владою. Зважаючи на це, актуальною стае необхщшсть ефективного правовомго регулювання дiяльностi релiгiйних оргашзацш на законодавчому та тдзаконному рiвнях.
Аналiз дослiдження проблеми. Проблема законодавчого регулювання дiяльностi юридичних осiб е доволi обгрунтованою в науковому дискурс^ втiм поза увагою вчених залишилось питання правово! регламентацп дiяльностi релтйних органiзацiй в Укра!ш. Окремi аспекти порушено! проблематики аналiзувалися в наукових працях О. Бикова, Г. Друзенко, В. Карпунчева, А. Коч-кадана, Ю. Кривенко, О. Кудояра, I. Кучеренко, Х. Манжалш, В. Щцдубно! та iнших. Попри знач-ний доробок вчених, питання правових засад дiяльностi релiгiйних органiзацiй, здiйснення ними сво!х повноважень е малодослiдженими, що зумовило наш науковий штерес до ще! проблематики.
Метою статтi е на основi чинного нацiонального законодавства, сучасного наукового доробку вчених визначити та проаналiзувати правовi засади iнституалiзацil функщонально! дiяль-ностi релiгiйних оргашзацш.
Виклад основного матерiалу. Релiгiйнi оргашзацп е однiею iз визначальних складових громадянського сустльства, яю створюються, як й iншi громадськi оргашзацп, на засадах само-оргашзацп людей. Виступаючи одшею iз форм об'еднань громадян, релтйш оргашзацп е безпо-середшми учасниками формування соцiально-органiзованого суспiльства - основи створення демократично! держави, яка вщповщно до Конституци Укра!ни, пiклуеться про змiцнення громадянсько! злагоди. Сьогодш iнституалiзацiя релiгiйного життя та функцш релшйних органiзацiй призвела до того, що церква присутня в найширшому сощальному контекстi.
Релiгiйна оргашзащя е доволi збiрним поняттям, позаяк об'еднуе рiзну за функцiональнiстю дiяльнiсть. Традицiйно в релiгiезнавчiй науцi вирiзняють два види релiгiйно! дiяльностi - культову та позакультову. Таю тдходи вчених-релтезнавщв мають певну значимiсть i для юриспруденцi!, позаяк залежно вщ мети створення релiгiйних органiзацiй !х умовно можна класифiкувати на культовi (релiгiйнi громади, релiгiйнi групи, монастир^ та некультовi (релiгiйнi управлiння i центри, релiгiйнi братства, мiсiонерськi товариства, духовш навчальнi заклади, релiгiйнi благодшш фонди, релiгiйнi видавництва). Умовнiсть ще! класифiкацi! пояснюеться тим, що таю оргашзацп тдпорядковуються у сво!й дiяльностi передусiм певним канонiчним правилам, яю визначають не тiльки органiзацiйну структуру релшйного об'еднання в цiлому, але й вщповщне мiсце кожного у цш структурi, !хню пiдпорядкованiсть внутршшм приписам релiгiйного об'еднання тощо. При-мiром, релiгiйнi управлiння та центри як органи, що репрезентують релтйш об'еднання, практично оргашзовують як культову, так i некультову дiяльнiсть, також i духовнi навчальнi заклади можуть займатися культовою дiяльнiстю. На нашу думку, це обумовлене вщсутнютю чггкого правового визначення релiгiйно! органiзацi! загалом у чинному нащональному законодавствi.
Закон Укра!ни "Про свободу совют та релНйш оргашзацп" (далi - Закон) [1] подае виключний перелiк видiв релтйних органiзацiй, а саме: релiгiйнi громади, управлшня та центри, релiгiйнi братства, монастир^ мiсiонерськi товариства, духовнi навчальш заклади, що надiляються правами юридичних осiб, а теж релiгiйнi об'еднання, яю формуються iз означених релшйних органiзацiй, втiм не визнаються юридичними особами. Отже, релiгiйнi об'еднання, яю дiють на територи Укра!ни, не е суб'ектами цившьного права, в^м, у правовiдносинах вони представленi управлшнями чи центрами, яким надано права юридично! особи.
Зазначимо, що такий шдхщ застосовуеться не в ушх державах, кожна з них вирiзняеться власною правою практикою. Пiдхiд укра!нського законодавства е доволi виваженим, позаяк у правовому значенш релiгiйне об'еднання (церква) е управлшською системою, що мае свш склад та устрш, об'еднуе релiгiйнi оргашзацп (якi е юридичними особами, або т1, що не е такими) та мае специфiчну систему права - каношчне право, органи церковного управлшня, церковний суд тощо. Зважаючи на те, що дiяльнiсть релейного об'еднання вимагае виршення всiляких питань у рiзних галузях права, до участi в яких допускаються здебшьшого тi оргашзацп, що е юридичними особами, органам управлшня (центрам) релшйних об'еднань надаеться статус юридично! особи. Отже, законодавець знаходить замшу релшйним об'еднанням для учасп в правовщносинах, застосовуючи модель представництва [2, с. 124].
Аналiз чинного нацюнального законодавства, а також положень окремих статупв релшйних дозволяе визначити, що релшйш органiзацi! е нешдприемницькими юридичними особами, яким характерна загальна мета створення - задоволення релшйних потреб громадян чи сприяння цьому. В^м, звести !х до одше! органiзацiйно-правово! форми юридичних ошб, за винятком релiгiйних громад, яю формуються на принципах добровiльностi вступу учасниюв й нематерiального iнтересу останшх, а вiдтак мають ознаки нешдприемницького товариства, - неможливо. Так, релшйш братства та монастирi, якщо вони створюються за таким принципом (порядком), що й релшйш громади, е нешдприемницькими товариствами, в^м, коли вони засновуються релтйними управлшнями (центрами), то так само, як i мююнерське товариство, носитимуть ознаки i нешдприемницького товариства, i установи. Духовш навчальнi заклади та релшйш управлiння (центри) мають ознаки установи.
Означене вказуе на те, що релтйну оргашзацш не можна окреслити окремою оргашзацшно-правовою формою юридичних осiб приватного права, що закршлена в Цившьному кодексi Укра!ни (далi - ЦК Укра!ни): товариство або установа (ч. 1 ст. 83) [3]. Попри те, що зпдно з чинним законодавством юридичш особи можуть створюватися в шших формах (ч. 1 ст. 83), для релтйних оргашзацш це е недопустимим, позаяк спещальним законодавством у цш сферi таких форм не передбачено.
Отже, важко погодитися з тими правниками, яю стверджують, що релшйна оргашзащя е самостшною органiзацiйно-правовою формою юридичних осiб [4, 5]. По-перше, незважаючи на те, що кожна з релтйних оргашзацш створюеться задля спшьного задоволення релшйних потреб громадян (здiйснення релiгiйних обрядiв та церемонiй, проведення богослужiнь, поширення релiгiйних переконань) чи сприяння цьому, поеднуе вона в собi лише окремi ознаки рiзних органiзацiйно-правових форм юридичних ошб, або ж взагалi не отримуе статусу юридично! особи (окремi релiгiйнi громади, релiгiйнi об'еднання). По-друге, керуеться в дiяльностi приписами свое! шституцшно! та iерархiчно! структури, себто нормами канонiчного права.
Релтйш органiзацi! (за винятком релiгiйних об'еднань) е самостшним функцiональним видом нешдприемницьких юридичних осiб, якi можуть в окремих випадках здшснювати шдприем-ницьку дiяльнiсть з метою реалiзацi! сво!х статутних функцiй.
Для певних релтйних органiзацiй юридична особа е лише одшею з можливих форм учасп у здiйснюваннi релiгiйно! дiяльностi, позаяк вони можуть iснувати i в iнших формах, що вщповщае конституцiйному праву громадян на об'еднання за певними штересами, для яких не обов'язково набувати статусу юридично! особи. Таю релтйш спшьноти можуть дiяти без державно! реестрацi!,
не повщомляючи державш органи про факт свого заснування (ч. 3 ст. 8 Закону) [3]. Звюно, така релшйна оргашзащя не е учасником правовщносин, а вщтак, !! намагання дiяти вiд свого iменi позбавленi правового значення. Водночас, вщповщно до норм канонiчного права, це аж шяк не впливае на !хне право вiдправляти богослужшня чи здiйснювати релiгiйнi обряди й церемонп.
Принципи органiзацi! правових акпв вимагають чiткого викладу та зрозумшого лшгвю-тичного формулювання правових норм з метою недопустимосп двозначного !х тлумачення та застосування. З огляду на це, законодавчi норми про види релтйних органiзацiй повиннi бути скориговаш щодо чiткого вiдокремлення релтйних громад вiд рiзних новiтнiх рухiв, нетрадицш-них культiв, якi створюються та функцюнують у цiй сферi без вiдповiдно! державно! реестрацi!. Тому тдтримуемо позицiю тих вчених, як наголошують на обов'язковостi сповiщення державних оргашв про створення релiгiйних спшьнот, якi не бажають здiйснювати релтйну дiяльнiсть як юридична особа, надавши !м назву релiгiйно! групи [4, с. 15].
Не можна погодитися з тими дослщниками, як стверджують, що на противагу iншим нетд-приемницьким органiзацiям/товариствам, цiль яких визначаеться у засновницьких документах, мета дiяльностi релтйних органiзацiй передбачена законом [5, с. 11]. У широкому розумшш цшь створення будь-яко! юридично! особи закрiплена в спецiальному законодавсга, а вже пiзнiше уточню-еться в !! установчих документах iз урахуванням конкретно! сфери дiяльностi та надшення цього суб'екта певними правами й обов'язками. Власне це i характеризуе процес створення релтйно! оргашзацп, яка дiе на пiдставi вщповщного статуту та керуеться канонiчними настановами.
Релтйна органiзацiя як юридична особа приватного права створюеться у нормативно-явочному порядку, тобто на умовах, передбачених законодавством, а вщповщний державний орган тшьки контролюе дотримання законносп створення засновниками цього суб'екта та рееструе його статут. Саме державна реестращя надае статусу релшйно! оргашзацп легггимносп, засвщчуе визнання останньо! як самостшного й незалежного учасника цившьного обороту, адже з цим безпосередньо i пов'язана правоздатнiсть релiгiйно! оргашзацп [6].
Релтйна органiзацiя набувае спещально! правоздатностi, позаяк здiйснення нею правочишв, а теж iнших юридично-значущих дш зумовлено виключно метою створення й не може !й супе-речити, а межi дiяльностi визначаються не лише Законом, але i статутом та внутршшми кано-нiчними настановами.
Правоздатнють релiгiйних органiзацiй полягае в немайновш, органiзацiйнiй та майновiй сферах !х дiяльностi. Немайнова сфера передбачае можливють вiдправлення богослужiнь, прове-дення рiзних релiгiйних обрядiв i церемонш. Релiгiйнi органiзацi! мають право засновувати та утри-мувати вiльнодоступнi мюця богослужiнь чи релiгiйних зiбрань, а також паломницью (культовi) мiсця свое! релш!. Богослужiння, релiгiйнi обряди, церемони та процесi! здiйснюються у культових будiвлях та на прилеглих територiях, паломницьких мiсцях, установах релiгiйних оргашзацш, на кладовищах, у мiсцях окремих поховань та крематорiях, квартирах i будинках громадян [1] тощо.
Порядок використання храмiв та iнших об'екпв культового призначення визначаеться внут-ршшми приписами релiгiйних органiзацiй iз дотриманням обов'язково! умови: мiсця богослужiнь, релшйних зiбрань чи iнших релiгiйних заходiв е вiльнодоступними. Закритими можуть бути лише зiбрання, на яких виршуються внутрiшнi питання релiгiйних органiзацiй, яю не пов'язанi зi здiйсненням культу.
Релтйш органiзацi! мають право налагоджувати та тдтримувати мiжнароднi зв'язки, зо-крема з метою мiсiонерства та паломництва. Також, проповщники, священнослужителi, iншi пред-ставники зарубiжних релiгiйних оргашзацш, яю е iноземними громадянами та тимчасово перебувають на територи Укра!ни, можуть проповiдувати релiгiйнi вчення, здшснювати релiгiйнi обряди чи займатися шшою релiгiйною дiяльнiстю. Умовою тако! дiяльностi е те, що вони !! здiйснюють лише в тих релтйних органiзацiях, на запрошення яких вони прибули, та за офщшного погодження з вщповщним органом [1]. Отже, реалiзацiя суб'ективних прав релiгiйних оргашзацш залежить вщ здiйснювання ними певних дш, визначених у законодавствi.
Щодо оргашзацшно! сфери правоздатнють релiгiйних органiзацiй полягае в можливостi засновувати видавництва, полiграфiчнi центри, установи i3 виробництва предмета культового призначення, сшьськогосподарсью, реставрацiйно-будiвельнi та iншi структури, а також благодшш заклади (лiкарнi, притулки, iнтернати тощо), яким надаеться право юридично! особи. Прибуток вщ ще! дiяльностi спрямовуеться виключно на розвиток i функцюнування релтйно! оргашзацп. Вiд оподаткування звшьняються доходи релiгiйних органiзацiй, якi отримаш у виглядi коштiв або майна, що надходять безоплатно або у виглядi безповоротно! фшансово! допомоги чи добровшьних пожертвувань, будь-яких iнших доходiв вiд надання культових послуг, а також пасивних доходiв [2, с. 127]. Разом iз тим, майно або доходи релтйних органiзацiй не шдлягають розподiлу мiж !х засновниками чи членами й не можуть використовуватися в особистих цшях будь-якого окремого засновника чи члена релтйно! оргашзацп та li посадових ошб, окрiм оплати працi останнiх та вщрахувань на соцiальнi заходи (ст. 157 Податкового кодексу Укра!ни) [7].
Закон Украши "Про тдприемства в Укра'ш" [8] вперше дозволив релшйним органiзацiям створювати пiдприемства з метою реалiзацil виробничо! та господарсько! дiяльностi (ст. 2), нинi вiн втратив чиншсть. Втiм, аналогiчнi структури на практищ iснують, бiльше того, сьогодш вони активно створюються, керуючись ст. 19 Закону [1], а також ст. 112 Господарського кодексу Укра!-ни [9], що надае право релтйним оргашзащям засновувати уштарш тдприемства для здшснення господарсько! дiяльностi з метою забезпечення !хньо! виро6ничо! дiяльностi.
У майновiй сферi правоздатнiсть релтйних органiзацiй проявляеться в юридичнiй забезпе-ченостi виступати у майнових вщносинах у ролi суб'екта права. Однак для кожного виду релтйних оргашзацш прояв правоздатностi буде залежати вщ мети !! створення. Так, релшйш управлiння (центри) мають право створювати духовш навчальнi заклади для здшснення ними культурно-освiтньо! дiяльностi, тобто дiяльностi, яка спрямована на повщомлення iнформацi! про змiст конкретного релшйного вчення з метою формування у !! отримувачiв певного до нього ставлення [2, с. 129]. Право на здшснення тако! дiяльностi передбачено ст. 23 Закону [1]. Особливють правоздатносп духовних навчальних закладiв як релшйних установ полягае в тому, що вони пщзвггш у сво!й дiяльностi релiгiйному центру (управлiнню), який !х створив.
Висновки. З огляду на вищеозначене, можемо констатувати, що релшйна органiзацiя е самостiйним функцюнальним видом непiдприемницьких органiзацiй, яка створена громадянами або юридичними особами з метою сповщування та поширення вiровчення, зареестрована у визначеному законодавством порядку як юридична особа приватного права, дiе вщповщно до свое! iерархiчноi та iнституцiйно! структури, обирае, призначае та замiнюе персонал згiдно зi сво!ми статутами. Висновуеться, що сучасне законодавство, яке регулюе дiяльнiсть релшйних органiзацiй, е доволi вiддаленим вщ мiжнародно-правових стандартiв у цiй сферг Правовi засади дiяльностi релiгiйних оргашзацш в основному визначаються Законом Укра!ни "Про свободу совют та релшйш органiзацi!", який не вiдповiдае сучаснш дiйсностi (економiчнiй, соцiальнiй, юридичнiй), позаяк був прийнятий у 1990 р., коли лише формувалось законодавство постсощалютичних кра!н. Тому необхщно у найкоротший термiн узгодити позицп зацiкавлених сторш та прийняти нове законодавство, яке б вщповщало мiжнародно-правовим стандартам i сучасним правовим, еконо-мiчним та сощальним реалiям.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Про свободу сов1сп та релтйш оргашзацп: Закон Укра!'ни вщ 23.04.1991 року № 987-XII. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/987-12#Text (дата звернення: 25.11.2020).
2. Борисова В. (2014). Релшйна оргатзащя - функцюнальний вид нетдприемницьких оргашзацш. Право Украти. № 2. С. 123-130. URL: https://dspace.nlu.edu.ua/handle/123456789/6094 (дата звернення: 25.11.2020).
3. Цившьний кодекс Украши. (2003). База даних "Законодавство Украши". URL: https://zakon.rada. gov.ua/laws/show/435-15#Text (дата звернення: 25.11.2020).
4. Кривенко Ю. В. (2007). Цившьно-правовий статус релтйних оргашзацш в Укра!ш : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.03. Одеса. 18 с.
5. Пщдубна В. Ф. (2008). Релшйт оргашзацп як суб'екти цившьних правовщносин : автореф. дис. ... канд. юрид. наук. Харшв. 20 с.
6. Стандарт надання адмшстративно1 послуги з реестрацп статуту (положения) релшйно! оргашзацп та змш до нього: Наказ Мiнiстерства культури Украши вщ 18 квiтня 2012 р. № 366. База даних "Законо-давство Украти". URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/z1415-12#Text (дата звернення: 25.11.2020).
7. Податковий кодекс Украши. База даних "Законодавство Украти". URL: https://zakon.rada. gov.ua/laws/show/2755-17 (дата звернення: 25.11.2020).
8. Про щдприемсгва в Украíнi: Закон Украши. База даних "Законодавство Украти". URL: https://zakon. rada.gov.ua/laws/show/887-12#Text (дата звернення: 25.11.2020).
9. Господарський кодекс Украши. (2003). База даних "Законодавство Украти". URL: https://zakon. rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text (дата звернення: 25.11.2020).
REFERENCES
1. Pro svobodu sovisti ta relihiini orhanizatsii [On freedom of conscience and religious organizations]: Zakon Ukrainy vid 23.04.1991 roku No. 987-XII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/987-12#Text (data zvernennia: 25.11.2020).
2. Borysova V. (2014). Relihiina orhanizatsiia - funktsionalnyi vyd nepidpryiemnytskykh orhanizatsii [Religious organization - a functional type of non-profit organizations]. Pravo Ukrainy. No. 2. S. 123-130. URL: https://dspace.nlu.edu.ua/handle/123456789/6094 (data zvernennia: 25.11.2020).
3. Tsyvilnyi kodeks Ukrainy [Civil Code of Ukraine]. (2003). Baza danykh "Zakonodavstvo Ukrainy". URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text (data zvernennia: 25.11.2020).
4. Kryvenko Yu. V. (2007). Tsyvilno-pravovyi status relihiinykh orhanizatsii v Ukraini [Civil law status of religious organizations in Ukraine] : avtoref. dys. ... kand. yuryd. nauk : 12.00.03. Odesa. 18 p.
5. Piddubna V. F. (2008). Relihiini orhanizatsii yak subiekty tsyvilnykh pravovidnosyn [Religious organizations as subjects of civil legal relations]: avtoref. dys. ... kand. yuryd. nauk. Kharkiv. 20 p.
6. Standart nadannia administratyvnoiposluhy z reiestratsii statutu (polozhennia) relihiinoi orhanizatsii ta zmin do noho [Standard for the provision of administrative services for the registration of the statute (regulations) of a religious organization and amendments thereto]: Nakaz Ministerstva kultury Ukrainy vid 18 kvitnia 2012 r. No. 366. Baza danykh "Zakonodavstvo Ukrainy". URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1415-12#Text (data zvernennia: 25.11.2020).
7. Podatkovyi kodeks Ukrainy [Tax Code of Ukraine]. Baza danykh "Zakonodavstvo Ukrainy". URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 (data zvernennia: 25.11.2020).
8. Pro pidpryiemstva v Ukraini [About enterprises in Ukraine]: Zakon Ukrainy. Baza danykh "Zakonodavstvo Ukrainy". URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/887-12#Text (data zvernennia: 25.11.2020).
9. Hospodarskyi kodeks Ukrainy [Economic Code of Ukraine]. (2003). Baza danykh "Zakonodavstvo Ukrainy". URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text (data zvernennia: 25.11.2020).
Дата надходження: 04.01.2021 р.
Victoriya Chornopyska
Lviv Polytechnic National University, Institute of Law, Psychology and Innovative education, Department of Civil Law and Procedure,
Ph.D.
Marta Sheptytska
Lviv Polytechnic National University, Institute of Law, Psychology and Innovative education, Department of Civil Law and Procedure
LEGAL PRINCIPLES OF INSTITUTIONALIZATION OF FUNCTIONAL ACTIVITY OF RELIGIOUS ORGANIZATIONS
The article on the basis of current national legislation, modern scientific achievements of scientists identifies and analyzes the legal basis for the institutionalization of the functional activities of religious organizations. It was found that a religious organization acquires special legal capacity, because its transactions and other legally significant actions are determined solely by the purpose of creation and can not contradict it, and the limits of activity are determined not only by law but also by statute and internal canonical guidelines. The legal capacity of religious organizations lies in the non-property, organizational and property spheres of their activity.
The article states that a religious organization is an independent functional type of non-profit organization, which is created by citizens or legal entities for the purpose of confession and dissemination of doctrine, registered in the manner prescribed by law as a legal entity of private law, acts in accordance with its hierarchical and institutional structure. and replaces staff in accordance with its statutes. It is concluded that the current legislation governing the activities of religious organizations is quite distant from international legal standards in this area. The legal basis for the activities of religious organizations is mainly determined. Therefore, it is necessary to harmonize the positions of stakeholders as soon as possible and adopt new legislation that would meet international legal standards and modern legal, economic and social realities.
Key words: religious organizations; functional activity; legal principles; international legal standards; capacity; Law of Ukraine "On Freedom of Conscience and Religious Organizations"; hierarchical and institutional structure; non-profit organization.
