CC BY
18
IE!
Материалы конференции /Proceedings of the Conference/
зв'язку з впливом провокаци фiзичного навантажен-ня. II об'ективним паракпiнiчним критерieм може бути виникнення бронхоспазму, що призводить до зниження базисних значень ФОВ1 не менше нiж на 15 %. Залежно вiд застосованих критерив даного фенотипу захворювання вiн рееструеться в межах вщ 30 до 90 % хворих. Проте в педiатрií питання, пов'язаш з дiагностикою та верифшашею АФН, лшувально-профiлактичними заходами, зокрема рекомендашями щодо занять фiзичною культурою, залишаються неви-значеними та повсякчас не повною мiрою обГрунто-ваними.
Мета дослщження — вивчити кшшчш показники, маркери атопи та гшерсприйнятливосп бронхiв до прямих i непрямих чинниыв у хворих шкiльного вшу з фенотипом бронхiальноí астми фiзичного напру-ження для оптимiзацií шдивщуатзованих лшувально-профiлактичних заходiв.
Матер1ал 1 методи дослвдження. Дослiдження проведене в паралельних клiнiчних групах порiвнян-ня, сформованих за принципом випадково! вибiрки, методом «випадок-контроль». Обстежено 57 дггей шкiльного вiку, що страждають вщ бронхiальноí' астми, яка мае ознаки АФН (I кшшчна група), а II групу сформували 53 дитини, у яких наведеш вище ознаки АФН були вiдсутнi. За основними кшшчними характеристиками групи виявилися порiвнянними. Проведене комплексне кшшчно-паракшшчне обстеження передбачало вивчення шырно! гiперчутливостi негай-ного типу до стандартних небактерiальних алергенiв та проведення бронхопровокацшних тестiв iз прями-ми (сершш розведення гiстамiну) й непрямими (дозо-ваний бiг) бронхоспазмогенними чинниками.
Результата досЛдження та Тх обговорення. У робо-тi показано, що в хворих iз АФН порiвняно з групою контролю захворювання частше мало тяжкий характер перебiгу: сшввщношення шансiв (СШ) — 3,0 (95% Д1 1,6-5,5), вiдносний ризик (ВР) — 2,03 (95% Д1 1,62,7), абсолютний ризик (АР) — 24 %. Особливостями хворих з АФН були: бтьш обтяжений атотчними за-хворюваннями сiмейний алергологiчний анамнез (ге-неалогiчний iндекс становив (0,19 ± 0,05) ум.од. проти (0,11 ± 0,02) ум.од. в групi порiвняння, Р > 0,05), гiршi умови соцiоекономiчного оточення, вищi показники лабтьносп бронхов (iндекс лабiльностi бронхiв сягав (31,7 ± 1,8) % проти (12,6 ± 1,6) % у групi порiвняння, Р < 0,001) та !х реактивностi (кут нахилу дозозалежно! криво! становив у I груш (1,74 ± 0,09) ум.од, а у II — (1,58 ± 0,08) ум.од., Р > 0,05), а також вiрогiдно вищi показники негайно! гiперчутливостi шыри до стандартних побутових алергешв.
Висновки. Комбiнацiя спадково! схильностi до алерпчних захворювань, негативних зовнiшнiх впливiв, атопiчноí' реактивностi органiзму та гшер-сприйнятливостi бронхiв призводить до формування фенотипу бтьш тяжко! форми бронхiальноí' астми фь зичного напруження в дггей шкшьного вiку. У таких хворих трапляеться вища неспецифiчна гшерсприй-нятливiсть бронхiв не лише до непрямих бронхо-
провокацшних стимушв, але й прямого бронхоспаз-могенного фармаколопчного агента (гiстамiну), що свiдчить про наявшсть сформованих процесiв п-перчутливост й гiперреактивностi бронхiв до рiзно-го спектра провокацiйних агентiв. Отримаш данi е пiдставою для iндивiдуалiзованого пiдходу до тактики протизапально! базисно! терапп захворювання за його фенотипу у виглядi гiперчутливостi до фiзичноí' нагрузки.
УДК 616.24-002.5-097-07-085.28 Сременчук 1.В.
Кафедра фтизiатрil та пульмонологи Буковинський державний медичний унверситет, м. Чернiвцi
РЕТРОСПЕЩЯ СЛЙКОСТ1 М^ОБАКТЕРМ ТУБЕРКУЛЬОЗУ ДО АНТИМiКОБАКТЕРiАЛЬНИХ ПРЕПАРАТПВ У 2008-2011 рр.
У ЧЕРЫВЕЦЬШ ОБЛАСTi
За даними Всесвгтньо! органiзацií охорони здоров'я (ВООЗ) за 2010 piK, показник захворюва-ност на туберкульоз (ТБ) у Бторуш становить 52,2 на 100 тис. населення, Польщi — 18,3, Болгари — 32,0, Литвi — 53,2. Значно вищi показники захворюваност у Республiцi Молдова — 115,7, Грузи — 104,6, Киргиз-сташ — 103,8, Росiйськiй Федерацп — 83,0.
Мета дослщження — провести ретроспективний аналiз стiйкостi мiкобактеpiй туберкульозу у хворих на вперше дiагностований туберкульоз легень у Чершвецькш областi.
Матер1ал i методи дослдження. Ретроспективний аналiз стiйкостi мiкобактеpiй туберкульозу (МБТ) до антимiкобактеpiальних пpепаpатiв (АМБП) у 2008— 2011 pp. у Чершвецькш областi.
Результати дослщження та ix обговорення. Пpовiв-ши поpiвняльний аналiз пошиpеностi мультирезис-тентного туберкульозу легень (МРТБ) у Чершвецькш област з даними «Глобально! доповщ про боротьбу з туберкульозом за 2011 рш», можна констатувати, що кшьысть випадыв уперше виявленого шдтверджено-го МРТБ в Укра!ш з 2009 по 2011 рш збiльшилась у 1,3 раза, поpiвнюючи показники поширеност у мегапо-лiсi Хаpкiв, кшьысть ошб iз МРТБ за даш роки незна-чно знизилась (у 0,9 раза). Разом iз тим у Чершвецькш област кiлькiсть ошб iз МРТБ збiльшилась у 2,2 раза.
Частота первинно! медикаментозно! резистентнос-тi штамiв мiкобактеpiй у пащентав iз уперше дiагносто-ваним туберкульозом легень за 2008—2011 роки у Чершвецькш областа зменшилась у 1,9 раза, що дозволяе констатувати стабшьшсть резистентного процесу.
Нами пpоаналiзованi результати дослщження стш-костi МБТ до АМБП у хворих на ТБ, зареестрованих у 2008—2011 роки у Чершвецькш область Всього обстежено методом бактерюскопп 7542 ошб, iз них ви-падки виявлення кислотостшких бактерш становили 16,51 % (1245 пащенпв). Методом посiву МБТ (+) ви-
№ 6(54) • 2013
www.mif-ua.com
159
Материалы конференции /Proceedings of the Conference/
iE!
явлено у 53,7 % випадыв (11 036 пащентав). Тестуван-ня проводилося методом абсолютних концентрацш на середовищi Левенштейна — Йенсена.
Серед стшких штамiв феномен полiрезистентнос-тi до МБТ у 2008 рощ дорiвнював 37,2 %, у 2011 р. — 23,8 %. За дослщжуваний перюд монорезистентнiсть залишаеться на стабiльному рiвнi. Разом iз тим звер-тае на себе увагу те, що в даних пащенпв, якi нiколи не лшувалися вiд туберкульозу, у 2011 р. порiвняно з 2008 р. (19,1 проти 4,7 %) зросла частка штамiв з муль-тирезистентнiстю до АМБП.
Висновки. Анатзуючи результати тесту меди-каментозно! чутливостi за 2008—2011 роки в ошб iз уперше дiагностованим туберкульозом легень, ми ви-явили, що всього монорезистентнi штами становили 59,3 %, полiрезистентнi штами — 26,8 % та мультире-зистентш — 13 %.
УДК 616.441-006.6:612.11:612.017.1
Замотаева Г.А., Степура Н.М.
ДУ «1нститут ендокринолоп! та обмну речовин
м. В.П. Комсаренка НАМН Укра!ни», м. Ки!в
СТАН iМУННОl' СИСТЕМИ У ХВОРИХ НА РАК ЩИТОПОДiБНОl' ЗАЛОЗИ З МЕТАСТАЗАМИ В ЛЕГЕШ ЗА Л^ВАННЯ ЙОДОМ-131
Застосування радюйоду показано як для шсляопе-рацшно! абляци залишково! тканини щитоподiбно! залози (ЩЗ), так i для девiталiзацií реГiонарних та вщ-далених метастазiв, а за наявностi останшх радюйодо-терапiя (РЙТ) найчастiше виявляеться единим методом !х лшування.
Хоча терапiя радiоактивним йодом давно й широко використовуеться в медичнш практищ для лшу-вання токсичного зобу та раку щитоподiбно! залози, шформащя щодо побiчних наслшыв його впливу на iншi органи й системи вкрай обмежена та досить супе-речлива. До недавнього часу юнувала думка, що через високу органотропшсть йоду-131 його радiацiйний вплив на оргашзм у цшому незначний. Дослiдження останнiх рокiв змшили уявлення про повну безпеку проведення радюйодотерапи.
Розподiлення радiоактивного йоду в органiзмi хворого й, вшповшно, доза опромiнення периферично! кровi та лiмфоíдних органiв залежить не тшьки вiд введено! активностi радiофармпрепарату, але й вiд ба-гатьох шших чинникiв — насамперед маси залишково! тканини щитоподiбно! залози й наявност метастазiв. У зв'язку з цим виникае питання, чи мае певш особли-востi ефект радiойоду на стан iмунно! системи хворих за умов наявност вiддалених метастазiв у легеш.
Мета дослiдження — дослшити вплив йоду-131, застосованого в терапевтичних дозах, на iмунний стан хворих на рак щитоподiбно! залози залежно вiд наяв-ностi вщдалених метастазiв.
Матерiал i методи дослiдження. Нами було обсте-жено 82 хворих на диференцшований рак щитоподiб-
но! залози без вiддалених метастазiв (1-ша група) та з метастатичними ураженнями легешв (2-га група). Вiк пащенпв був у межах вiд 38 до 75 роыв. Контролем була група з 32 донорiв вшповшного вiку.
Iмунологiчнi показники дослiджували в динамщк до прийому радiойоду та через 6 дшв i 1 мю. пiсля РЙТ
Iдентифiкацiю популяцшного та субпопуляцiйного складу лiмфоцитiв периферично! кровi проводили за до-помогою методу проточно! цитометр!!. Для iмунофеноти-пування використовували моноклональнi антитша (BD Pharmingen, США та «Сорбент», м. Москва, Рошя): CD19 (В-лiмфоцити); CD3 (загальна популяция Т-лiмфоцитiв); CD4 (хелпери/шдуктори); CD8 (цитотоксичш/супре-сори); CD16 i CD56 (природнi клiтини-кiлери), а також маркери активаци лiмфоцитiв — HLA-DR та CD95. Мо-ноклональнi антитша проти CD56 мiченi фюэеритри-ном, вш iншi — флуоресцешзотюцюнатом. Пщготування проб здшснювали за стандартним протоколом.
Кшькюне визначення цитокiнiв проводили за до-помогою набору реагентiв РгоСоп IL-1 р та РгоСоп IL-6 («Протеиновый контур», Росiя) з використан-ням твердофазового iмуноферментного методу iз застосуванням пероксидази хрону як шдикаторного ферменту.
Статистичну обробку отриманих даних проводили методом варiацiйноí статистики з обчисленням ^критерш Стьюдента. Рiзницю вважали вiрогiдною при Р < 0,05.
Результати дослвдження та Тх обговорення. За
результатами дослiдження загальний напрямок змiн фенотипу лiмфоцитiв тд впливом радiойоду в обох групах мае однакову направлешсть, але виявлеш де-якi вiдмiнностi залежно вщ наявностi легеневих мета-стазiв. У хворих з вщдаленими метастазами вiрогiдно знижуеться вмiст загально! популяци Т^мфоципв, спостерiгаеться кiлькiсний перерозподiл CD4+- i CD8+-клiтин, зменшуеться (на 25—30 %) кшьысть клiтин, що експресують маркер активаци — HLA-DR.
Найбiльших змш зазнають В-лiмфоцити (CD19+), що шдтверджуе данi науково! лiтератури про високу радючутливють цiе! популяцi!. Пiсля РЙТ вшносна кiлькiсть CD19+-лiмфоцитiв знижувалась майже од-наковою мiрою в обох групах (приблизно у 1,4 раза) й спостериалась у 80 % хворих, а в деяких iз них умют цих клггин знижувався у 2—3 рази.
Встановлено, що 1311 спричиняе значне тдвищен-ня вмюту CD95+-лiмфоцитiв, принаймнi в першi днi пiсля опромiнення. Вiрогiдне збшьшення спостерта-еться в обох групах (на 23 i 38 % вшповшно), але за на-явност метастазiв показники суттево вищi (Р < 0,001). Високий рiвень експреси Fas-рецептора (CD95) на мембранi лiмфоцитiв свiдчить про збiльшення ймо-вiрностi апоптозу цих клiтин.
У бшьшосп хворих в обох групах кшьысть CD16+-i CD56+-клiтин вища за норму. Попри тенденцш до збшьшення природних клiтин-кiлерiв у раннi строки шсля РЙТ не вiдзначено вiрогiдного впливу радiойоду на вмiст ПКК в жоднш iз груп. Найвищi показники CD56+-клiтин виявленi в хворих без вщдалених мета-
160
Международный эндокринологический журнал, ISSN 2224-0721
№ 6(54) • 2013
