CC BY
20
iE!
International Journal of Endocrinology
Орипнальж AOOAÏAKeHHq
/Original Researches/
УДК 616.441-006.6:615.849.2:612.017.1:612.433.441 DOI: 10.22141/2224-0721.15.3.2019.172106
Захарченко Т.Ф., Гулеватий С.В., Волинець 1.П.
ДУ «1нститутэндокринологи та обмнуречовин 1м. В.П. Комсаренка НАМН Украни», м. Ки'в, Украна
Порiвняльна оцшка активност клггин вродженого iмунiтету в пащенпв i3 доброякюними та злоякiсними захворюваннями щитоподiбноï залози пiсля радюйодотерапп
For cite: Miznarodnij endokrinologicnij zurnal. 2019;15(3):210-216. doi: 10.22141/2224-0721.15.3.2019.172106
Резюме. Мета: дослдити вплив рад'юйодотерапп (РЙТ) на цитотоксичну активнсть NK-клтин та метабо-лiчну активнсть нейтроф^в (НФ) у хвюрих на тюксичний зоб (ТЗ) та у хвюрих на диференцйований рак щитопо^бно!'залози (ДРЩЗ) удинамiцi. Матер'али та методи. Визначали функцю ¡мунолопчних. показниюв у двох групах хворих. У групу А ввйшли 30 хворих на ТЗ bî^m вд 23 до 67 рокв. Паценти отримали курс терап'п йодом-131 активнстю вд 380до 784 МБк. Групу В становили 29 па^енш bî^m вд 24 до 65 рокв псля тиреощектомп, в яких було дагностовано паплярну карциному без в'!ддалених. метастазв. Паценти групи В отримали курс терапп йодом-131 активнстю вд 3900 до 4720 МБк. Мунолопчне доспдження проводили напередодн та в три термни псля РЙТ: 1 (5 чи 6 д/б), 2 (вд 1,5 до 3 мс.), 3 (вд 6 до 7 м1с.). Контрольн групи становили донори вiдпювiднюгю вку i стат. Цитотоксичну активнсть NK-клтин проти '¡ндикаторних. клтин-мшеней визначали, використовуючи спектрофотометрю. Метабол'чну активнсть НФ досл'1джували в стандартному тест в'дновлення НСТ (нтросинй тетразол'1й). Результати. Виявлено, що у хворих на ТЗ i у хворих на ДРЩЗ напередодн РЙТ активнсть NK-клтин знижена в обох групах, активнсть НФ збльшена у хворих на ТЗ i знижена у хворих на ДРЩЗ. У раннй термн псля РЙТ активнсть NK-клтин у хворих на ТЗ ¡стотно збльшуеться, тюдi як у хворих на ДРЩЗ цей показник не зазнае iстотноÏ змни, активнсть НФ у хворих на ТЗ залишаеться високою, а у хворих на ДРЩЗ збльшуеться. У термни вд 1,5 до 7 мс. псля РЙТ активнсть NK-клтин у хворих на ТЗ знижуеться до початкового значення, а у хворих на ДРЩЗ залишаеться низькою, активнсть НФ у хворих обох. груп знижуеться. Висновки. Пюрiвняльний анал 'з результалв виявив рiзну динамку активност NK-клтин та метабюлiчнюï активност НФ псля РЙТ у хворих на ТЗ i у хворих на ДРЩЗ. Ключовi слова: тиреотоксикоз; ракщитюпюдiбнюïзалози;радЮйюдютерапiя; активнсть NK-клтин; мета-бол'чна активнсть нейтроф^в
Робота виконана в рамках НДР «Визначити осо-бливостi змш системи iмунiтету у хворих на токсич-ний зоб i карциному щитоnодiбноi залози за умов лку-вання радюйодом».
Вступ
Дифузний токсичний зоб (ДТЗ) та диференщ-йований рак щитоподiбноI залози (ДРЩЗ) — за-хворювання з рiзною етюлопею i патогенезом. ДТЗ, або хвороба Базедова — Грейвса, належить до захворювань автоiмунноI природи з вродженим
дефектом у CTCTeMi iмунологiчного нагляду. У хворих на ДТЗ вщбуваеться зрив автотолерантност до антигешв щитоподiбноï залози (ЩЗ). Ашгамунний процес виникае задовго до появи клтчних симп-tomîb i в подальшому набувае хрошзацИ. Тирео-специфiчнi автоантитша взаемодшть з автоантигенами, здебшьшого з рецептором тиреотропного гормона (ТТГ-р) на тиреоцитах, i виконують ТТГ-стимулювальну функцго. У хворих на ДТЗ збшь-шуеться неконтрольована продукцiя тиреощних гормошв, що клшчно проявляеться симптомами
© «Ммнародний ендокринолопчний журнал» / «Международный эндокринологический журнал» / «International Journal of Endocrinology» («Miznarodnij endokrinologicnij zurnal»), 2019 © Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2019
Для кореспонденци: Захарченко Тамара Федорiвна, ДУ «1нститут ендокринологи та обмшу речовин iM. В.П. Комкаренка НАМН УкраТни», вул. Вишгородська, 69, м. КиТв, 04114, УкраТна; e-mail: zatam@ukr.net
For correspondence: T.F. Zakharchenko, State Institution "V.P Komisarenko Institute of Endocrinology and Metabolism of the NAMS of Ukraine', Vyshgorodska st., 69, Kyiv, 04114, Ukraine; e-mail: zatam@ukr.net
тиреотоксикозу. Гормональш порушення за ДТЗ супроводжуються змiнами гуморальних та клгган-них показникiв Гмунно! системи [1—5]. Однак де-тальний механiзм патогенезу ДТЗ на сьогодш ще не з'ясований. Застосування тиреостатиюв у лiкуваннi ДТЗ не завжди ефективне та негативно впливае на окремi iмунологiчнi показники.
За автоiмунного тирео!диту Хашимото та хворо-би Грейвса NK-клггини (natural killer cells), нейтро-фiли (НФ), Т-регуляторнi лiмфоцити (Treg) та iн. входять до складу клиинних iнфiльтратiв ЩЗ. Змен-шення кiлькостi Treg-клiтин (CD4+CD25(high) i CD4+FoxP3) пов'язують з iнiцiацiею i розвитком ав-тоiмунного процесу захворювань ЩЗ [3]. Субпопу-ляцГ! активованих NK-клiтин (CD3—CD16+CD56+) та NKТ-клiтин (CD3+CD16+CD56+) можуть бути учасниками автоГмунно! вщповщ, в тому числi i в ЩЗ, i проявляти деструктивну дго [1, 2]. Шляхом цитотоксично! дГ! NK-клiтин або через продукцiю ними прозапальних цитокiнiв може вiдбуватись апоптоз клггин власного органiзму. Гшерактиво-ваш НФ через секрецiю в позаклгганний простiр токсичних продуктiв — активних форм оксигену (АФО) здатш викликати штратиреохдне запалення та включити програму апоптозу тиреоцитiв та кль тин шфГльтрату ЩЗ [4]. У пащенпв, якi страждають вщ хвороби Грейвса, виникае оксидативний стрес, що може збшьшити у них клiнiчнi прояви тирео!да-соцшовано! автоГмунно! офтальмопатГ! [5, 6]. Однак роль NK-клггин та НФ в iмунопатогенезi автоГмун-них захворювань ЩЗ i, зокрема ДТЗ, залишаеться нез'ясованою.
Основною функцiею NK-клiтин та НФ в ор-ганiзмi як елеменпв вродженого iмунiтету е здш-снення iмунологiчного нагляду, ранне знищення iнфiкованих та пухлинних клiтин в органiзмi тощо. Завдяки продукцп цитоюшв (IFN-y, TNF-a, IL-8, IL-12 та ш.) цi клiтини виконують регуляторну функцiю в органiзмi. Взаемодiючи з дендритними клггинами (DCs), CD8+-ефекторними лГмфоци-тами, NK-клiтини модифiкують адаптивнi (специ-фiчнi) реакцГ! Гмунно! системи на трансформоваш клiтини. NK-клГтини знаходяться в реципроктних вщношеннях Гз супресорними лГмфоцитами (CD8+, Treg), взаемодГють Гз НФ. РеакцГя НФ на пухлину неоднозначна. На раннГх етапах Гмунно! вщповщ НФ проявляють протипухлинну дГю, а шзшше можуть сприяти анпогенезу, непластичнГй прогресГ! (пропухлинна дГя). У хворих на ДРЩЗ здебГльшого Гмунна система зазнае змГн, що характеризуются недостатнГстю протипухлинного ГмунГтету, активь защею запального процесу [7, 8]. Дисбаланс цито-токсичних i Treg-лГмфоцитГв у пухлиноасоцшова-них ГнфГльтратах сприяе бГльш агресивнГй поведГнцГ раку ЩЗ [9].
Радюйодотератя (РЙТ) е ефективним методом лкування не тГльки ДРЩЗ, але й тиреотоксикозу (ДТЗ та вузлових його форм). Особливо набирае актуальной! лГкування ДТЗ йодом-131, коли ГншГ методи терапГ! недостатньо ефективнГ чи мають
протипоказання (вираженГ супутнГ захворюван-ня, непереносимГсть лЫв, ризик рецидиву). Однак застосування РЙТ за доброяюсних та злоякГсних захворювань ЩЗ мае вщмшностГ. Так, у проопе-рованих хворих на ДРЩЗ лжвщацГя залишково! тканини, виявлення i лГкування регГонарних та вгд-далених метастазГв потребуе значних активностей 1311 (вГд 100 до 200 мЮ) на одне введения. У хворих на ДТЗ величина активностГ радюйоду для РЙТ за-лежить вГд розмГру ЩЗ та тяжкостГ тиреотоксикозу. Але порГвняно з лГкуванням карциноми ЩЗ актив-нГсть 1311 для терапГ! тиреотоксикозу набагато менша (вГд 10 до 22 мК1). При цьому поглинена доза на все тГло, розрахована дозиметричним та бюлопчним методами у хворих на ДРЩЗ та у хворих на ДТЗ, ко-релюе з величиною уведено! активностГ 1311 [10].
ЛГмфо!дна система е надзвичайно радючутли-вою. Певш популяцГ! та субпопуляцГ! лГмфоцитГв вважаються маркерами радГацшного ураження. Нейтрофгли, макрофаги, DCs е бГльш резистентни-ми до опромшення, н1ж лГмфоцити [11]. У наукових публжац1ях обговорюються опосередковаш ефекти високих прозапальних та низьких протизапальних доз опромшення in vitro та in vivo на функщю цих клгтин [12].
НадмГрне утворення та видтення в плазму кро-вГ АФО нейтрофГлами може збГльшити радюшду-кованГ ефекти (ушкодження мембран, ферментних систем) та посилити мутагенний процес у клггиш. Шсля РЙТ i у хворих на ДРЩЗ, i у хворих на ДТЗ виявляеться збГльшення хромосомних ушкоджень лГмфоцитГв периферично! кровГ, поява мГкроядер [10, 13].
У хворих на ДТЗ шсля РЙТ можуть вщбувати-ся загострення автоГмунного процесу, змГна деяких юльюсних та якГсних Гмунолопчних показниюв, дисбаланс цитокГнГв. Однак наведенГ в лГтературГ данГ щодо впливу РЙТ на NK-клггини та НФ у хворих на ДТЗ конфлжтш та вивчеш недостатньо [14, 15].
Метою дослщження стало визначення активностГ NK-клГтин та метаболГчно! активностГ НФ у хворих Гз токсичним зобом (ТЗ) до та в рГзш термши шсля РЙТ та порГвняння з активнютю цих клГтин у хворих на ДРЩЗ.
Мaтерiaли та методи
Визначали функцГю ГмунологГчних показник1в у двох групах хворих. У групу А ввшшли 30 пащен-тГв (23 — жшки) вГком вГд 23 до 67 роюв (середнГй вГк — 47,0 ± 2,2 року) Гз ТЗ, Гз них 2 хворГ на багато-вузловий ТЗ. ДТЗ I ступеня дГагностований у двох осГб, у решти — II ступеня. У 9 хворих виявлено тяжку форму перебГгу хвороби, у шших — середньо! тяжкостГ. Стан декомпенсацГ! був у трьох пащенпв, у Гнших — субкомпенсацГ!. 1з супутнГх захворювань автоГмунний тиреощит (А1Т) дГагностували у двох осГб, цукровий дГабет (ЦД) — в одного хворого, ти-реотоксичну офтальмопатГю — у чотирьох хворих. Пащенти отримали 1 курс терапп йодом-131 актив-нГстю вГд 380 до 784 МБк (у середньому 549 ± 29).
Групу В становили 29 пацieнтiв тсля тиреощ-ектомИ вжом вiд 24 до 65 роив (середнiй вж — 47,0 ± 2,2 року), в яких було дiагностовано пат-лярну карциному (в стадИ Т4 — одна особа, в стадИ Т13 — iншi) без вщдалених метaстaзiв. Регiонaрнi метастази в лiмфовузли шт були у восьми осГб. Па-цieнти групи В отримали 1 курс терапИ йодом-131 активнютю вiд 3900 до 4720 МБк (у середньому 4441 ± 72). 1мунолопчне дослiдження проводили напередодш та в три термiни тсля РЙТ: 1 (5 чи 6 дiб), 2 (вщ 1,5 до 3 мю.), 3 (вщ 6 до 7 мю.). Конт-рольш групи становили донори вiдповiдного вГку i стaтi. Цитотоксичну aктивнiсть NK-клгган проти iндикaторних клiтин-мiшеней визначали, вико-ристовуючи спектрофотометрiю [8]. Метaболiчну активнють НФ дослщжували в стандартному тест вщновлення НСТ (нiтросинiй тетрaзолiй).
Статистичне опрацювання одержаних даних проводили з використанням комп'ютерних програм Microsoft Excel, BioStat та критерго (t) Стьюдента. Ре-зультати оцiнювaли за рiвнем знaчущостi (p < 0,05).
Результати
Результати дослiдження aктивностi NK-клггин у групi А хворих ¡з тиреотоксикозом нaпередоднi РЙТ (початкове значення) показали зниження показни-ка на 25 % порГвняно з групою донорГв (контроль). У перший термш тсля РЙТ aктивнiсть NK-клiтин пщвищуеться на 41 % вщносно первинного зна-чення i перевищуе показник у донорГв. У другий та третiй термши тсля РЙТ aктивнiсть NK-клгган знижуеться на 24 та 28 % вщповщно порГвняно з по-казником у перший термш i статистично не вщрГз-няеться m вщ початкового показника, m вщ групи контролю.
У хворих на ДРЩЗ без вщдалених метастазГв (група В) активнють NK-клгган напередодш РЙТ також нижча на 25 %, нгж у груш донорГв. В ус термши тсля РЙТ активнють NK-клгган залишаеться низькою (табл. 1).
Проведення порГвняльного аналГзу активностГ NK-клгган у хворих на ТЗ i у хворих на ДРЩЗ без вщдалених метастазГв показало, що напередодш РЙТ активнють цих клгган статистично не вщрГзня-еться в обох групах. У термш 5 чи 6 дГб тсля РЙТ цей показник у хворих групи А ютотно збгльшуеть-ся, тодГ як у хворих групи В вш не зазнае значно'1 змь ни. У другий та третш термши тсля РЙТ активнють NK-клгган у хворих на ТЗ (група А) знижуеться по-рГвняно з показником у перший термш тсля РЙТ. На вщмшу вщ цього у хворих на ДРЩЗ (група В) активнють цих клгган у другому та третьому термшах тсля РЙТ змшюеться неютотно порГвняно з показником у першому термш. В ус термши тсля РЙТ функцГя NK-клгган статистично значуще вища в груш А, нгж у груш В.
Дослщження впливу РЙТ на метаболГчну активнють НФ периферично'1 кровГ виявило, що цей показник у груш хворих на ТЗ напередодш РЙТ збгль-шений на 20 % порГвняно з контролем. У раннш (1) термш тсля РЙТ активнють НФ у хворих на ТЗ вь рогщно не змшюеться порГвняно з початковим зна-ченням i залишаеться збгльшеною. У другий термш тсля РЙТ активнють НФ у цих хворих знижуеться на 19 % i досягае норми. У третш термш тсля РЙТ активнють НФ продовжуе знижуватись: на 44 % по-рГвняно з початковим значенням, на 48 % порГвняно з першим термшом, на 35 % порГвняно з другим тер-мшом i навгть на 30 % порГвняно з нормою (табл. 2).
У хворих на ДРЩЗ без вщдалених метастазГв (група В) активнють НФ напередодш РЙТ знижена на 21 % порГвняно з контролем. У раннш (1) термш тсля РЙТ активнють НФ у хворих групи В значно (на 37 %) пщвищуеться порГвняно з початковим значенням. У другий термш тсля РЙТ активнють НФ у цих хворих знижуеться на 29 % i досягае пер-винного значення та норми.
Результати дослщження показали, що в обох групах активнють НФ збгльшена в раннш термш тсля РЙТ ¡з подальшим зниженням в шшГ термши.
Таблиця 1. Динамка активност NK-клТин у хворих на ТЗ та у хворих на ДРЩЗ до та тсля радюйодотерапп (M ± m), %
Група AOHopÏB Група хворих Напередодш РЙТ Перший термш шсля РЙТ Другий термш тсля РЙТ Третш термш шсля РЙТ
31,4 ± 1,3 n = 20 ТЗ (А) 23,4 ± 0,5 n = 30 p<, < 0,01 39,5 ± 0,6 n = 28 P0 < 0,05 p,< 0,001 30,0 ± 1,6 n = 10 Р0 > 0,05 p1 > 0,05 p2 < 0,05 28,4 ± 2,0 n = 6 P0 > 0,05 p. > 0,05 P1 < 0,01 P2 > 0,05
31,4 ± 1,3 n = 20 ДРЩЗ (B) 23,7 ± 0,9 n = 29 P0 < 0,01 p4 > 0,05 19,5 ± 1,1 n = 28 p0 < 0,01 p, > 0,05 p4< 0,001 20,7 ± 2,1 n = 22 Р0< 0,01 p1 > 0,05 P1 > 0,05 P4 < 0,01 20,2 ± 1,8 n = 19 P0 < 0,01 p1 > 0,05 p21 > 0,05 P2 > 0,05 p4 < 0,05
Примтки: р0 — в'рог'щн'сть р 'зниц/ пор'вняно з групою^ донор'в; р1 — пор'вняно з групою «напередодш РЙТ»; р2 — порiвняно з групою «перший термн тсля РЙТ»; р3 — пор '/вняно з групою «другий термн тсля РЙТ»; p4 — порiвняно з групою A.
Порiвняльний аналiз одержаних результатiв у хворих на ТЗ (група А) та у хворих на ДРЩЗ без вщ-далених метастазiв (група В) виявив, що напередод-ш РЙТ метаболiчна активнiсть НФ у хворих групи А на 37 % вища, нгж у хворих групи В. У перший термш пiсля РЙТ активнiсть НФ у груш А майже така, як у груш В. У другий термш тсля РЙТ показник активносп НФ у групi А на 18 % бГльший, нгж у гру-пi В. Тобто в ус термiни до i майже в усi пiсля РЙТ активнють НФ у хворих на ТЗ вища, нiж у хворих на ДРЩЗ без вщдалених метастазiв.
Обговорення
Тиреощш гормони (тироксин i трийодтиронiн) дiють як модулятори Гмунно! вiдповiдi. Iмуннi функ-цГ1, в тому числГ активнiсть NK-клiтин, НФ, синтез i вившьнення цитокiнiв, продукцгя АФО змшюють-ся в умовах гшо- та гiпертиреозу, хоча для багатьох iмунних клiтин четко! кореляцГ! мгж рiвнем тирео-¡дних гормошв i впливом 1х на iмунну вiдповiдь не виявлено [16, 17].
У хворих на А1Т та ДТЗ дослщники вщзначають змiни NK-клетин, НФ тощо [18]. Однак рiвень по-казникiв NK-клiтин за автоiмунних тиреопатiй до цього часу залишаеться неоднозначним. Однi авто-ри повщомили про збшьшення кiлькостi чи актив-ностi NK-клiтин у пацiентiв iз хворобою Грейвса та тиреощитом Хашимото, iншi наводять данi про не-значнi змiни NK-клiтин у таких хворих [1, 18]. Нашi результати узгоджуються з показниками, як1 свщчать про зниження кiлькостi NK-клiтин (CD16+, CD56+, CD16+CD56+CD3-), NKТ-клiтин (CD16/56+CD3+) i/або активностi NK-клiтин у хворих на ДТЗ [2, 14]. Така розбiжнiсть даних, можливо, пояснюеться рГз-ними етапами дослщження автоiмунного процесу (iнiцiацiя, загострення або ремiсiя хвороби), а також можливим перерозподшом лiмфоцитiв периферично! кровi через iнфiльтрацiю органа-мiшенi.
Пщвищення активностi НФ у хворих на ТЗ, ви-явлене в нашому дослiдженнi, може бути компенса-торним у вщповщь на зниження кшькосп цих клiтин
у периферичнiй кровГ, про що свiдчать результати дослщжень iнших авторiв у хворих з автоiмунними тиреопатiями [18].
З шшого боку, джерела лiтератури свiдчать, що у хворих iз гiпертиреозом функцiя НФ, зокрема про-дукцiя АФО, збГльшуеться пiд впливом тирео!дних гормошв [4, 5, 16]. Треба зазначити, що в нашому дослщженш бшьшють хворих на ТЗ до РЙТ перебу-вали в сташ субкомпенсацп, а деякi з них — декомпенсации Перед РЙТ тиреостатики вщмшялися (за декiлька днiв) для кращого захвату радiойоду. Тобто хворi могли перебувати в станi гшертиреозу, який впливав на активнiсть НФ. Результати дослщження метаболГчно! активацп НФ у хворих на ТЗ узгоджуються з даними летератури [4, 5].
Важливим чинником патогенезу автоiмунних захворювань ЩЗ е оксидативний стрес, опосеред-кований АФО. Екпериментальнi та клшчш досль дження показали, що збГльшення прооксидантiв та зниження антиоксиданпв можуть безпосередньо сприяти певному клтчному прояву хвороби Грейвса, включаючи орбiтопатiю [6].
В науковiй публжацп показано, що у хворих на ДРЩЗ супресивна гормонотерапiя левотирокси-ном стимулюе функцiю Т-лiмфоцитiв, кiлькiсть NK-клггин [17]. Однак вщзначимо, що у хворих на ДРЩЗ дослщження ¡мунолопчних показникiв проводилось у сташ гшотиреозу, оскГльки пiдготовка до РЙТ у них передбачае вщмшу гормонотераш! для кращого накопичення йоду-131 залишковою тканиною та метастазами ЩЗ.
Хоча у хворих на ДРЩЗ i у хворих на ТЗ напе-редоднi РЙТ рГзний гормональний стан, функцю-нальний показник NK-клетин у хворих на ДРЩЗ i у хворих на ТЗ напередодш РЙТ змiнюеться в одному напрямку (знижуеться). Натомiсть активнiсть НФ у хворих на ТЗ i на ДРЩЗ змшюеться в рГзних на-прямках (вщповщно збiльшуеться i зменшуеться).
Результати дослщження активностi NK-клетин у хворих на ТЗ ид впливом РЙТ збетаються з даними летератури. Шсля проведення РЙТ у пащенкв Гз
Таблиця 2. Динамка метабол'чно)' активност нейтроф'ш'т у хворих на ТЗ та у хворих на ДРЩЗ
до та тсля рад'юйодотерапй (M ± m), %
Група AOHopiB Група хворих Напередодн РЙТ Перший термш шсля РЙТ Другий термш тсля РЙТ Трелй термiн пiсля РЙТ
32,7 ± 1,9 n = 10 ТЗ (А) 41,0 ± 0,6 n = 30 p0 < 0,05 43,6 ± 1,4 n = 28 p0 < 0,001 p>1 > 0,05 35,3 ± 1,1 n = 10 p0 > 0,05 p.< 0,001 p2< 0,01 22,8 ± 1,1 n = 6 P0 < 0,05 p1< 0,001 p2 < 0,001 p3 < 0,01
32,7 ± 1,9 n = 10 ДРЩЗ (B) 25,8 ± 1,3 n = 13 p0 < 0,05 p4< 0,001 40,6 ± 1,0 n = 10 p0 < 0,01 p,< 0,001 F>4 > 0,05 29,0 ± 2,1 n = 5 Р0 > 0,05 p, > 0,05 p2< 0,001 P4 < 0,05 н. д.
ПримТки: р0 — вiрогiднiсть рiзницi порiвняно з групою Донорiв; р1 — порiвняно з групою «напередодн РЙТ»; р2 — порiвняно з групою «перший термн тсля РЙТ»; р3 — порiвняно з групою «другий термн тсля РЙТ»; p4 — порiвняно з групою A.
хворобою Грейвса було виявлено вщновлення по-казника активностГ NK-клГтин, який до цього був знижений [15]. Тобто тсля опромшення у цих хво-рих вщбулось шдвищення активностГ NK-клГтин до рГвня норми. Про юнування активуючого ефекту низьких доз радГацГ! на функщю NK-клгган повщо-мили й шшГ дослщники [19].
ЗбГльшенню активностГ NK-клгган, зростанню автоГмунностГ в оргашзмГ може сприяти порушен-ня ГмунорегуляцГ!. Враховуючи взаемовплив NK-клГтин i Treg-лГмфоцитГв, можна опосередковано оцГнити ¡¡х стан. Зниження кглькостГ й активностГ супресорних Treg-лГмфоцитГв, яке може призвести до активацп NK-клГтин, було показано в пащенпв з автоiмунними захворюваннями ЩЗ [3].
Джерела лiтератури свщчать, що у пацiентiв Гз хворобою Грейвса незабаром тсля РЙТ змшюеть-ся юльюсть Treg- i NKT-лГмфоцитГв, знижуеться супресорна функцГя Treg-лГмфоцитГв [20]. NKT-клГтини, як i NK-клггани, належать до Гмунорегуля-торних лГмфоцитГв. За допомогою секрецГ! цитою-шв вони здатнГ активувати ГншГ лГмфоцити, в тому числГ NK-клГтини.
Дослщження, проведенГ нами ранГше, показали, що у хворих без вщдалених метастазГв ДРЩЗ молодого вГку ще до РЙТ в умовах вщмши лево-тироксину активнГсть NK-клГтин нижча на 22 %, а у хворих старшого вГку — нижча на 28 % за показ-ник у донорГв. Шсля РЙТ активнГсть NK-клГтин у хворих молодого вГку не виявила значно! змши щодо початкового значення на вщмшу вГд показ-ника NK-клГтин у хворих старшого вГку, в яких вш додатково знижувався i залишався низьким впро-довж 6 мгс. [8].
Динамжа активностГ NK-клГтин у хворих на ТЗ тсля РЙТ вщрГзняеться вГд показниюв у хворих на ДРЩЗ. У хворих на ТЗ показане значне шдвищен-ня (на 41 %) щодо первинного значення активностГ NK-клГтин у раннш термш тсля РЙТ Гз подаль-шою нормалГзацГею показника, тодГ як у хворих на ДРЩЗ активнГсть NK-клГтин тсля РЙТ залишаеть-ся низькою, що може бути зумовлено рГзним гормо-нальним станом (гшер- i гГпотиреозом вщповщно).
ВиявленГ нами вГдмшносп функцГ! NK-клГтин пГсля РЙТ у хворих на ТЗ та на ДРЩЗ можуть бути спричинеш впливом рГзно! активностГ 1311 та погли-нено! дози на клггани кровГ, характером розподГлу радГойоду в оргашзмь За даними лГтератури, у хворих на ДТЗ через 24 год пГсля РЙТ поглинена доза 131I тканиною ЩЗ (uptake) становила 64 %, ефектив-ний перюд натврозпаду (Т-effective half-life) 131I в усьому тГлГ тривав 5,4 дня [21]. У той час у хворих на ДРЩЗ поглинання 1311 залишковою тканиною ЩЗ значно менше (0,9 % через 48 год) i виведення його з оргашзму значно швидше (15,7 год) [22]. Можливо, у хворих на ТЗ 1311 зумовлюе поступове (фракцшне) опромГнення клГтин циркулюючо! кровГ меншою дозою i протягом тривалГшого часу, а у хворих на ДРЩЗ вщбуваеться гостре опромГнення клГтин кровГ бГльшою дозою 1311.
До того ж пГсля введення 431,5 ± 112,3 МБк 1311 пацГентам Гз хворобою Грейвса ушкодження ДНК лГмфоцитГв (утворення мжроядер) було значно нижчим, нгж пГсля введення 4347,2 ± 693,8 МБк 1311 для аблятивно! РЙТ хворим на ДРЩЗ. Через 1 мю. пГсля РЙТ юльюсть мГкроядер в обох гру-пах зменшувалася, причому у хворих на ДРЩЗ бшьшою мГрою. Зниження юлькоси мГкроядер пов'язують Гз загибеллю i вилученням Гз циркуля-цГ! клГтин Гз значними радГоГндукованими ушко-дженнями [10].
ЛГтературнГ данГ показали, що пГсля введення йоду-131 пацГентам Гз хворобою Грейвса ушкодження ДНК у лГмфоцитах може бути прямим наслщ-ком не тГльки впливу опромГнення на генетичний матерГал, але й порушення окисно-вГдновного балансу [13]. Хоча ГншГ автори виявили, що лшуван-ня радюйодом (419 МБк) пацГентГв Гз доброяюсним вузловим зобом ЩЗ не збГльшувало системний оксидативний стрес, що визначався за допомогою метаболтв нукле!нових кислот у сечГ [23].
1снуе думка, що штенсивтсть оксидативного стресу у хворих Гз гшертиреозом бГльшою мГрою залежить не стГльки вГд впливу радГойоду, скГльки вГд тиреометаболГчного стану [24]. Зважаючи на це, можна припустити, що високе значення активностГ НФ пГсля РЙТ у хворих на ТЗ пщтримуеться тим-часовим вивГльненням значно! юлькосп тирео!дних гормотв Гз зруйнованих радГацГею тиреоцитГв.
У хворих на ДРЩЗ у раннш термш пГсля РЙТ показано активацш НФ, що узгоджуеться з результатами дослщження шших авторГв про збГльшення продукцГ! АФО та зниження антиоксидантГв — вГ-тамГнГв С, Е, мжроелементу селена [25]. Зростання оксигенозалежно! активностГ НФ пГсля РЙТ у дано-му випадку, можливо, значшше пов'язано з реакцГ-ею на опромГнення.
Зютавлення одержаних даних показало, що активнГсть NK-клГтин в уа термши пГсля РЙТ та активнГсть НФ до i майже в усГ термши пГсля РЙТ вища у хворих на ТЗ, нгж у хворих на ДРЩЗ. Одним Гз пояснень цього може бути особливють патологи (в одному випадку — доброяюсне автоГмунне за-хворювання, в шшому — злоякГсне новоутворення), рГзна активнГсть та характер накопичення введеного радГойоду.
Висновки
1. ПорГвняльний аналГз показниюв у хворих на ТЗ i у хворих на ДРЩЗ без вщдалених метастазГв ви-явив, що напередодш РЙТ активнГсть NK-клГтин знижена в обох групах, метаболГчна активнГсть НФ збГльшена у хворих на ТЗ i знижена у хворих на ДРЩЗ.
2. У раннш термш пГсля РЙТ активнГсть NK-клГтин у хворих на ТЗ ютотно збГльшуеться, тодГ як у хворих на ДРЩЗ цей показник не зазнае ютотно! змши, метаболГчна активнГсть НФ у хворих на ТЗ залишаеться високою, а у хворих на ДРЩЗ збГльшу-еться.
3. y TepMÎHH Big 1,5 go 7 Mic. nicna PHT aKTHB-HicTb NK-kotthh y XBopHX Ha T3 3HHxyeTbca go no-naTKOBoro 3HaneHHA, a y XBopHX Ha BOHa 3a-
nnmaeTbca HH3bKoro, MeTaöoniHHa aKTHBHicTb HO y XBopHX oöox rpyn 3HHxyeTbca.
Koh^^ïkt ÏHTepecÏB. ABTopu 3aaBnaroTb npo Big-cyTHicTb KoH^niKry iHTepeciB npu nigгoтoвцi gaHoï cTarri.
References
1. Guo H, Xu B, Yang X, et al. A high frequency of peripheral blood NKG2D+NK and NKT cells in euthyroid patients with new onset Hashimoto's thyroiditis - a pilot study. Immunol Invest. 2014;43(4):312-23. doi: 10.3109/08820139.2013.854377.
2. Zhang Y, Lv G, Lou X, et al. NKG2A expression and impaired function of NK cells in patients with new onset of Graves' disease. Int Immunopharmacol. 2015 Jan;24(1):133-9. doi: 10.1016/j.intimp.2014.09.020.
3. Jiang TJ, Cao XL, Luan S, et al. Percentage and function of CD4+CD25+ regulatory T cells in patients with hyperthyroidism. Mol Med Rep. 2018 Feb;17(2):2137-2144. doi: 10.3892/ mmr.2017.8154.
4. Dogadin SA, Dudina MA, Savchenko AA, Man 'kovskii MA, Gvozdev II. Respiratory burst activity in neutrophilic granu-locytes in the onset of Graves' disease. Problemi Endocrinologii. 2017;63(1):4-8. (in Russian).
5. Russo-Carbolante EM, Polizzelo AC, Azzolini AE, Maciel LM, Lucisano-Valim YM. Neutrophils from Brazilian patients with Graves' disease: some biochemical and functional aspects. Cell Biochem Funct. 2005 Sep-Oct;23(5):297-306. doi: 10.1002/ cbf.1164.
6. Marcocci C, Leo M, Altea MA. Oxidative stress in graves' disease. Eur Thyroid J. 2012 Jul;1(2):80-7. doi: 10.1159/000337976.
7. Gogali F, Paterakis G, Rassidakis GZ, et al. Phenotypical analysis of lymphocytes with suppressive and regulatory properties (Tregs) and NK cells in the papillary carcinoma of thyroid. J Clin Endocrinol Metab. 2012 May;97(5):1474-82. doi: 10.1210/ jc.2011-1838.
8. Zakharchenko TF, Zamotayeva GA, Gulevaty SV, Dzhu-zha DO. Dynamics of natural killer cell activity in patients with thyroid cancer in different age groups after radioiodine therapy. Endokrynologia. 2013;18(1):9-13. (in Ukrainian).
9. Pilli T, Toti P, Occhini R, et al. Chronic lymphocytic thy-roiditis (CLT) has a positive prognostic value in papillary thyroid cancer (PTC) patients: the potential key role of Foxp3+ T lymphocytes. J Endocrinol Invest. 2018 Jun;41(6):703-709. doi: 10.1007/s40618-017-0794-8.
10. Ozdal A, Erselcan T, Özdemir Ö, Özgüven Y, Silov G, Erdogan Z. Evaluation of the physical and biological dosimetry methods in iodine-131-treated patients. World J Nucl Med. 2018 Oct-Dec;17(4):253-260. doi: 10.4103/wjnm.WJNM_78_17.
11. Bogdandi EN, Balogh A, Felgyinszki N, et al. Effects of low-dose radiation on the immune system of mice after total-body irradiation. Radiat Res. 2010 Oct;174(4):480-9. doi: 10.1667/ RR2160.1.
12. Rödel F, Frey B, Gaipl U, et al. Modulation of inflammatory immune reactions by low-dose ionizing radiation: mo-
lecular mechanisms and clinical application. Curr Med Chem. 2012;19(12):1741-50.
13. Ballardin M, Barsacchi R, Bodei L, et al. Oxidative and genotoxic damage after radio-iodine therapy of Graves'hyperthyroidism. Int J Radiat Biol. 2004 Mar;80(3):209-16.
14. Zakharova NA, Balayan MK, Serebryakova OV, Pro-syanic VI. Influence of radioactive iodine therapy on indications of cellular and humoral immunity in patients with struma diffusa toxica. SibirskijMedicinskij Zurnal (Irkutsk). 2012;108(1):42-44. (in Russian).
15. Wenzel BE, Chow A, Baur R, Schleusener H, Wall JR. Natural killer cell activity in patients with Graves' disease and Hashimoto's thyroiditis. Thyroid. 1998 Nov;8(11):1019-22. doi: 10.1089/thy. 1998.8.1019.
16. De Vito P, Incerpi S, Pedersen JZ, Luly P, Davis FB, Davis PJ. Thyroid hormones as modulators of immune activities at the cellular level. Thyroid. 2011 Aug;21(8):879-90. doi: 10.1089/ thy.2010.0429.
17. Botella-Carretero JI, Prados A, Manzano L, et al. The effects of thyroid hormones on circulating markers of cell-mediated immune response, as studied in patients with differentiated thyroid carcinoma before and during thyroxine withdrawal. Eur J Endocrinol. 2005Aug;153(2):223-30. doi: 10.1530/eje.1.01951.
18. Kyritsi EM, Yiakoumis X, Pangalis GA, et al. High Frequency of Thyroid Disorders in Patients Presenting With Neutro-penia to an Outpatient Hematology Clinic STROBE-Compliant Article. Medicine (Baltimore). 2015 Jun;94(23):e886. doi: 10.1097/MD.0000000000000886.
19. Yang G, Kong Q, Wang G, et al. Low-dose ionizing radiation induces direct activation of natural killer cells and provides a novel approach for adoptive cellular immunotherapy. Cancer Biother Radiopharm. 2014 Dec;29(10):428-34. doi: 10.1089/ cbr. 2014.1702.
20. Cote-Bigras S, Tran V, Turcotte S, Rola-Pleszczynski M, Verreault J, Rottembourg D. Impaired immune regulation after radioiodine therapy for Graves' disease and the protective effect of Methimazole. Endocrine. 2016 Jun;52(3):587-96. doi: 10.1007/s12020-015-0832-2.
21. Kobe C, Eschner W, WildM, et al. Radioiodine therapy of benign thyroid disorders: what are the effective thyroidal half-life and uptake of 131I? Nucl Med Commun. 2010 Mar;31(3):201-5. doi: 10.1097/MNM.0b013e328333d303.
22. Remy H, Borget I, Leboulleux S, et al. 131I effective halflife and dosimetry in thyroid cancer patients. J Nucl Med. 2008 Sep;49(9):1445-50. doi: 10.2967/jnumed.108.052464.
23. Bonnema SJ, Stovgaard ES, Fast S, et al. Systemic oxi-dative stress to nucleic acids is unaltered following radioiodine therapy of patients with benign nodular goiter. Eur Thyroid J. 2015Mar;4(1):20-5. doi: 10.1159/000371883.
24. Owczarek T, Kowalczyk E, Poliwczak AR, Bala A, Bron-cel M. The evaluation of selected oxidative stress parameters in patients after radioiodine treatment of hyperthyroidism. Pol Merkur Lekarski. 2012 Jun;32(192):382-7. (in Polish).
25. Rosario PW, Batista KC, Calsolari MR. Radioiodine-induced oxidative stress in patients with differentiated thyroid carcinoma and effect of supplementation with vitamins C and E and selenium (antioxidants). Arch Endocrinol Metab. 2016 Aug;60(4):328-32. doi: 10.1590/2359-3997000000128.
OTpuMaHO 18.03.2019 ■
Захарченко Т.Ф., Гулеватый С.В., Волынец И.П.
ГУ «Институт эндокринологии и обмена веществ им. В.П. Комиссаренко НАМН Украины», г. Киев, Украина
Сравнительная оценка активности клеток врожденного иммунитета у больных с доброкачественными и злокачественными заболеваниями щитовидной железы после радиойодотерапии
Резюме. Цель: исследовать влияние радиойодотерапии (РЙТ) на цитотоксическую активность NK-клеток и метаболическую активность нейтрофилов (НФ) у больных токсическим зобом (ТЗ) и у больных дифференцированным раком щитовидной железы (ДРЩЖ) в динамике. Материалы и методы. Определяли функцию иммунологических показателей в двух группах больных. В группу А вошли 30 пациентов с ТЗ в возрасте от 23 до 67 лет. Пациенты получили курс терапии йода-131 активностью от 380 до 784 МБк. Группу В составили 29 пациентов в возрасте от 24 до 65 лет после тиреоидэктомии, у которых была диагностирована папиллярная карцинома без отдаленных метастазов. Пациенты группы В получили курс терапии йода-131 активностью от 3900 до 4720 МБк. Иммунологическое исследование проводили накануне и в три срока после РЙТ: 1 (5 или 6 суток), 2 (от 1,5 до 3 мес.), 3 (от 6 до 7 мес.). Контрольные группы состояли из доноров соответствующего возраста и пола. Цитотоксическую активность NК-клеток против индикаторных клеток-мишеней определяли, используя спектрофотометрию. Метаболическую
активность НФ исследовали в стандартном тесте восстановления НСТ (нитросиний тетразолий). Результаты. Выявлено, что у больных ТЗ и у больных ДРЩЖ накануне РЙТ активность NK-клеток снижена в обеих группах, активность НФ увеличена у больных ТЗ и снижена у больных ДРЩЖ. В ранние сроки после РЙТ активность NK-клеток у больных ТЗ существенно увеличивается, в то время как у больных ДРЩЖ этот показатель не претерпевает существенных изменений, активность НФ у больных ТЗ остается высокой, а у больных ДРЩЖ увеличивается. В сроки от 1,5 до 7 мес. после РЙТ активность NK-клеток у больных ТЗ снижается до исходного значения, а у больных ДРЩЖ остается низкой, активность НФ у больных обеих групп снижается. Выводы. Сравнительный анализ результатов показал различную динамику активности NК-клеток и метаболической активности НФ после РЙТ у больных ТЗ и у больных ДРЩЖ.
Ключевые слова: тиреотоксикоз; рак щитовидной железы; радиойодотерапия; активность NK-клеток; метаболическая активность нейтрофилов
T.F. Zakharchenko, S.V. Gulevaty, I.P. Volynets
State Institution "V.P. Komisarenko Institute of Endocrinology and Metabolism of the NAMS of Ukraine", Kyiv, Ukraine
Comparative analysis of the activity of cells of innate immunity in patients with benign and malignant thyroid diseases after radioiodine therapy
Abstract. Background. The effects of radioiodine therapy (RIT) on the cytotoxic activity of NK cells and the metabolic activity of neutrophils (NPs) were studied in patients with toxic goiter (TG) and differentiated thyroid carcinoma (DTC) over time. Materials and methods. The function of immunological parameters was evaluated in 2 groups of patients. Group A consisted of 30 persons with TG aged 23 to 67 years. They received a course of iodine-131 therapy with activity from 380 to 784 MBq. Group B included 29 patients aged 24 to 65 years after thyroidectomy, who were diagnosed with papillary carcinoma without distant metastases. They received a course of iodine-131 therapy with activity from 3900 to 4720 MBq. The immunological study was performed on the eve of RIT and three times after it: 1 (5 or 6 days), 2 (from 1.5 to 3 months), 3 (from 6 to 7 months). The control groups consisted of donors of the corresponding age and gender. The cytotoxic activity of NK cells against indicator target cells was determined using spectrophotometry. The metabolic activity of
NPs was investigated in the standard nitroblue tetrazolium reduction test. Results. It was found that in patients with TG and DTC on the eve of RIT, the activity of NK cells was reduced in both groups, the activity of NPs was increased in persons with TG and decreased in individuals with DTC. In the early periods after RIT, the activity of NK cells in patients with TG significantly increases, while in persons with DTC, this index does not undergo significant changes, the activity of NPs in patients with TG remains high, and in persons with DTC, it increases. In the period from 1.5 to 7 months after RIT, the activity of NK cells in individuals with TG is reduced to the baseline value, and in persons with DTC — remains low, the activity of NPs in patients of both groups decreases. Conclusions. Comparative analysis of the results showed different dynamics of NK cells activity and NPs metabolic activity after RIT in patients with TG and DTC.
Keywords: thyrotoxicosis; thyroid cancer; radioiodine therapy; NK-cell activity; metabolic activity of neutrophils
